Coal industry in the context of Ukraine economic security

Purpose. To rate the main factors and indicators of the national economic security, in particular the degree of the country’s provision with primary natural resources which determine the global energy consumption trends. Methods. Analysis of components comprising the fuel and energy complex of Ukraine in view of survivability and heuristic algorithm for finding economically feasible reserves. The problem of finding the optimal flow distribution is solved by graphs. Findings. Emergencies are ranked in the descending order of optimal flows in the normal mode, the sorting sequence is defined, which results in the optimal solution via a minimum number of the algorithm computational steps. Originality. A universal algorithm for the development of fuel and energy complex of Ukraine has been designed. Practical implications. It was found that the vitality of integrated energy systems can be defined as the property to resist a large scale external disturbance, maintaining the ability to operate with acceptable performance and backup indicators. When considering large energy systems, the levels of the industry reserve can be reduced due to interchangeability of energy resources.Мета. Оцінити головні чинники та індикатори національної економічної безпеки, зокрема ступеня забезпеченості країни основними природними ресурсами, які зумовлюють тенденції світового енергоспоживання. Методика. Проведено аналіз елементів паливно-енергетичного комплексу України з урахуванням живучості та евристичний алгоритм знаходження економічно обґрунтованого резерву. Завдання знаходження оптимального потокорозподілення вирішене методом графів. Результати. Проранжовані аварійні ситуації у порядку зменшення величини оптимальних потоків у нормальному режимі, визначено послідовність перебору, що призводить за мінімальне число кроків обчислювального алгоритму до оптимального рішення. Наукова новизна. Розроблено універсальний алгоритм розвитку паливно-енергетичного комплексу України. Практична значимість. Встановлено, що живучість інтегрованих систем енергетики можна визначити як властивість протистояти великомасштабним зовнішнім обуренням, зберігаючи здатність функціонувати із допустимими показниками ефективності та резервування. При розгляді суттєвих енергетичних систем рівні галузевого резерву можуть знижуватися за рахунок взаємозамінності енергетичних ресурсів.Цель. Оценить главные факторы и индикаторы национальной экономической безопасности, в частности степени обеспеченности страны основными природными ресурсами, обуславливающими тенденции мирового энергопотребления. Методика. Произведен анализ элементов топливно-энергетического комплекса Украины с учетом живучести и эвристический алгоритм нахождения экономически обоснованного резерва. Задача нахождения оптимального потокораспределения решена методом графов. Результаты. Проранжированы аварийные ситуации в порядке убывания величины оптимальных потоков в нормальном режиме, определена последовательность перебора, что приводит за минимальное число шагов вычислительного алгоритма к оптимальному решению. Научная новизна. Разработан универсальный алгоритм развития топливно-энергетического комплекса Украины. Практическая значимость. Установлено, что живучесть интегрированных систем энергетики можно определить как свойство противостоять крупномасштабным внешним возмущением, сохраняя способность функционировать с допустимыми показателями эффективности и резервирования. При рассмотрении крупных энергетических систем уровни отраслевого резерва могут снижаться за счет взаимозаменяемости энергетических ресурсов.The authors express their gratitude to Laureate of National Prize of Ukraine, Doctor of Technical Sciences, Professor, Head of the Underground Mining Department, Volodymyr Bondarenko for his guidance while performing work on this topic

Designing climate change adaptation policies : an economic framework

Adaptation has long been neglected in the debate and policies surrounding climate change. However, increasing awareness of climate change has led many stakeholders to look for the best way to limit its consequences and has resulted in a large number of initiatives related to adaptation, particularly at the local level. This report proposes a general economic framework to help stakeholders in the public sector to develop effective adaptation strategies. To do so, it lays out the general issues involved in adaptation, including the role of uncertainty and inertia, and the need to consider structural changes in addition to marginal adjustments. Then, it identifies the reasons for legitimate public action in terms of adaptation, and four main domains of action: the production and dissemination of information on climate change and its impacts; the adaptation of standards, regulations and fiscal policies; the required changes in institutions; and direct adaptation actions of governments and local communities in terms of public infrastructure, public buildings and ecosystems. Finally, the report suggests a method to build public adaptation plans and to assess the desirability of possible policies.Climate Change Economics,Wetlands,Climate Change Mitigation and Green House Gases,Adaptation to Climate Change,Science of Climate Change

Distribution of mineral extraction revenue: overview of international practice

Purpose. To study basic principles and conditions of the efficiency of the system to redistribute mineral extraction revenue including the countries with lower levels of welfare. Methods. The research applies a method of qualitative and quantitative analysis of the scientific literature, data by the Natural Resource Governance Institute, national reports according to the Extractive Industries Transparency Initiative, and open Internet sources. Taxation schemes for mineral extraction revenue as well as the most important tendencies in the schemes changes over the recent years were considered. Distributions of the resource taxes in terms of the state administration levels as well as vertical distribution of budget receipts from the development of natural resources were analyzed. The countries distributing tax receipts from the mineral extraction in favour of the local authorities were selected as the object of the research. Findings. It has been determined that in the majority of countries, payments from mineral extraction are sent to the national-level institutions being distributed back to the mining areas or neighbouring territories. It has been pointed out that certain countries send a share of the mining income to the local budgets automatically using the formulas based on the objective indicators such as amount of population, amount of budget receipts from the area, poverty rate or geographical position. It has been identified that the basic principle of the system of resource use taxation to provide social welfare is represented by the optimal taxation scheme stimulating the production and maximizing the income which share is redistributed in favour of the society to cover all the local administration levels. Originality. The comparative analysis and determination of the recent data of distribution of budget receipts from mineral resources in terms of the developing countries. Practical implications. The obtained results may favour the scientific substantiation of the strategy to distribute mineral extraction revenue, planning of the development of mineral and raw material complex of the Central Asian countries; moreover, they may be useful while assessing the efficiency of investment projects of the field development.Мета. Вивчення основних принципів та умов ефективності системи перерозподілу доходів від видобутку корисних копалин, у тому числі в країнах з невисоким рівнем добробуту. Методика. У дослідженні використаний метод якісного та кількісного аналізу наукової літератури, даних Інституту управління природними ресурсами (Natural Resource Governance Institute (NRGI)), національних звітів за стандартом Ініціативи прозорості видобувних галузей (Extractive Industries Transparency Initiative, ІПДО), відкритих джерел у мережі Інтернет. Розглядалися режими оподаткування доходів від видобутку корисних копалин і найбільш їх важливі тенденції протягом останніх років. Досліджувався розподіл податків на корисні копалини за рівнями державного управління, а також вертикального розподілу бюджетних надходжень від природних ресурсів. Як об’єкт дослідження обрані країни, що розподіляють податкові надходження від видобувних галузей на користь органів місцевого самоврядування. Результати. Встановлено, що для більшості країн платежі від видобутку корисних копалин надходять до інститутів загальнонаціонального рівня, однак розподіляються назад на місця видобутку або в довколишні райони. Відзначено, що деякі країни передають частину з доходів від видобувних галузей до місцевих бюджетів автоматично, використовуючи формули, що базуються на об’єктивних індикаторах, таких як кількість населення, обсяги бюджетних надходжень з території, рівень бідності або географічне положення. Виявлено, що основним принципом системи оподаткування використання ресурсів для забезпечення суспільного добробуту є встановлення оптимального режиму оподаткування, що залишає стимули до виробництва і, в той же час, максимізує дохід, частина якого перерозподіляється на користь суспільства між усіма місцевими рівнями управління. Наукова новизна полягає у порівняльному аналізі та виявленні особливостей новітніх даних розподілу бюджетних надходжень від природних ресурсів на прикладі країн, що розвиваються. Практична значимість. Результати можуть сприяти науковому обґрунтуванню стратегії розподілу доходів від видобутку корисних копалин, плануванню розвитку мінерально-сировинного комплексу країн Середньої Азії, а також можуть бути корисними при оцінці ефективності інвестиційних проектів освоєння родовищ корисних копалин.Цель. Изучение основных принципов и условий эффективности системы перераспределения доходов от добычи полезных ископаемых, в том числе в странах с невысоким уровнем благосостояния. Методика. В исследовании использован метод качественного и количественного анализа научной литературы, данных Института управления природными ресурсами (Natural Resource Governance Institute (NRGI)), национальных отчетов по стандарту Инициативы прозрачности добывающих отраслей (Extractive Industries Transparency Initiative (ИПДО)), открытых источников в сети Интернет. Рассматривались режимы налогообложения доходов от добычи полезных ископаемых и наиболее их важные тенденции на протяжении последних лет. Исследовалось распределения налогов на полезные ископаемые по уровням государственного управления, а также вертикального распределения бюджетных поступлений от природных ресурсов. В качестве объекта исследования выбраны страны, которые распределяют налоговые поступления от добывающих отраслей в пользу органов местного самоуправления. Результаты. Установлено, что для большинства стран платежи от добычи полезных ископаемых поступают в институты общенационального уровня, однако распределяются обратно на места добычи или в близлежащие районы. Отмечено, что некоторые страны передают часть с доходов от добывающих отраслей в местные бюджеты автоматически, используя формулы, которые базируются на объективных индикаторах, таких как количество населения, объемы бюджетных поступлений с территории, уровень бедности или географическое положение. Выявлено, что основным принципом системы налогообложения использования ресурсов для обеспечения общественного благосостояния является установление оптимального режима налогообложения, что оставляет стимулы к производству и, в то же время, максимизирует доход, часть которого перераспределяется в пользу общества между всеми местными уровнями управления. Научная новизна заключается в сравнительном анализе и выявлении особенностей новейших данных распределения бюджетных поступлений от природных ресурсов на примере развивающихся стран. Практическая значимость. Результаты могут способствовать научному обоснованию стратегии распределения доходов от добычи полезных ископаемых, планированию развития минерально-сырьевого комплекса стран Средней Азии, а также могут быть полезны при оценке эффективности инвестиционных проектов освоения месторождений полезных ископаемых.The authors are grateful for the support in conducting the research to Moscow Automobile and Road Construction State Technical University (MADI), Moscow Metropolitan Governance University (MMGU), Plekhanov Russian University of Economics, and MIREA – Russian Technological University Institute of Educational Technologies and Humanities

Climate and Industrial Policy in an Asymmetric World

Climate change is a phenomenon leading to randomly distributed disasters around the globe. Due to massive economic and technical asymmetry between the advanced North and the developing South efficient climate and industrial policy is particular difficult. Globally efficient policy would need to equip the South with pollution reducing technologies. However, there is a tradeoff between capital accumulation for consumption growth and low-carbon development. The pollution stock affecting today.s climate was historically accumulated by the North, therefore, the .ability-to-pay principal. and the .polluter pays principle. suggest to allocate the main burden of climate change policy to the advanced economies.climate change policy, North-South asymmetries, stock pollution, distribution of burdens

Achieving Very High PV Penetration

This article argues that optimally deployed intermittency solutions could affordably transform solar power generation into the firm power delivery system modern economies require, thereby enabling very high solar penetration and the displacement conventional power generation. The optimal deployment of these high‐penetration enabling solutions imply the existence of a healthy power grid, and therefore imply a central role for utilities and grid operators. This article also argues that a value‐based electricity compensation mechanism, recognizing the multifaceted, penetration‐dependent value and cost of solar energy, and capable of shaping consumption patterns to optimally match resource and demand, would be an effective vehicle to enable high solar penetration and deliver affordable firm power generation

Sequencing Renewables: Groundwater, Recycled Water, and Desalination

Optimal recycling of minerals can be thought of as an integral part of the theory of the mine. In this paper, we consider the role that wastewater recycling plays in the optimal extraction of groundwater, a renewable resource. We develop a two-sector dynamic optimization model to solve for the optimal trajectories of groundwater extraction and water recycling. For the case of spatially increasing recycling costs, recycled water serves as a supplemental resource in transition to the steady state. For constant unit recycling cost, recycled wastewater is eventually used as a sector-specific backstop for agricultural users, while desalination supplements household groundwater in the steady state. In both cases, recycling water increases welfare by shifting demand away from the aquifer, thus delaying implementation of costly desalination. The model provides guidance on when and how much to develop resource alternatives.Renewable resources, dynamic optimization, groundwater allocation, wastewater reuse, recycling, reclamation, water quality, Environmental Economics and Policy, Resource /Energy Economics and Policy, Q25, Q28, C6,

Climate Change Policy

Having risen from relative obscurity as few as ten years ago, climate change now looms large among environmental policy issues. Its scope is global; the potential environmental and economic impacts are ubiquitous; the potential restrictions on human choices touch the most basic goals of people in all nations; and the sheer scope of the potential response—a significant shift away from using fossil fuels as the primary energy source in the modern economy—is daunting. In this paper, we explore the economics of climate change policy. We examine the risks that climate change poses for society, the benefits of protection against the effects of climate change, and the costs of alternative protection policies. We organize our discussion around three broad themes: why costs and benefits matter in assessing climate change policies, as does the uncertainty surrounding them; why well-designed, cost-effective climate policies are essential in addressing the threat of climate change; and why a coherent architecture of international agreements is key to successful policy implementation. We conclude the paper with a summary of key policy lessons and gaps in knowledge.