Digital Platform Strategy - A Systematic Critical Review

While the transformative effect of digital platforms is broadly recognized, digital platform-related research evolved in largely disconnected streams focusing on technical platform architecture, network effects, and specific tactical decisions, without offering a holistic view of digital platform strategy. With the goal of advancing digital platform strategy research, we conduct a systematic critical review of research published in the leading Information Systems journals through a pragmatic business strategy lens that argues that markets, partnerships, differentiators, staging, and profit logic form the core elements of a holistic business strategy. We outline the core insights in extant research and we identify a number of promising opportunities for expanding the scope of digital platform strategy research in Information Systems

Information Technology Platforms: Definition and Research Directions

The concept of an information technology (IT) related platform is broad and covers phenomena ranging from the operating system Linux to the Internet. Such platforms are of increasing importance to innovation and value creation across many facets of industry and daily life. There is, however, a lack of common understanding in both research and industry about what is mean by the term platform when related to IT. This lack of consensus is detrimental to research and knowledge development. Thus, the aims of this study are to: (i) provide a sound definition of the IT-platform concept by identifying its distinguishing dimensions; and (ii) identify important current research directions for the IT-platform concept. To achieve these aims a systematic literature review was undertaken with 133 relevant articles taken from major information systems journals, conferences, and business publications. The study contributes by providing a sound base for future research into IT-platforms.Comment: Research-in-progress ISBN# 978-0-646-95337-3 Presented at the Australasian Conference on Information Systems 2015 (arXiv:1605.01032

Exploring open IT-based co-creation in government : a revelatory case study

C

Platformization of the digital economy or techno-globalism of digital platforms? Transformation potential of digitalized ecosystems for international business

Мета статті полягає в аналізі інституційного середовища нової інформаційно-цифрової економіки в умовах техноглобалізму. Розглянуто спосіб, в який «платформізація» впливає не лише на мережеву конфігурацію цифрової економіки, але й сприяє розбудові складно-ієрархічного інституційного середовища нової інформаційно-цифрової економіки, в якому правила перебування на платформах (своєрідна Конституція Платформи) укладається самими операторами, що може не в повній мірі кореспондуватись із позицією/очікуваннями урядів та користувачів. Розглянуто екоструктуру цифрової економіки. За різними ознаками класифіковано цифрові платформи. Розкрито феномен «мультистейкхолдерної власності», яка базується на моделях, в яких один або кілька класів стейкхолдерів мають значні фінансові або управлінські права в результаті спільного володіння частиною компанії або всією компанією, що управляє платформою, в якій вони беруть участь. Розглянуто умови, за яких цифрова платформа стає цифровим ринком. Запроваджено поняття «техноглобалістський потенціал платформ», під яким пропонується розуміти сукупність наявних ресурсів та існуючих і прихованих в них можливостей для здійснення трансформаційного впливу на архітектуру глобальної економіки на мега-, мета-, макро-, мезо-, нано- рівнях і визначається: ступенем руйнівного впливу на існуючі ринки; ступенем викривлення кон’юнктури ринків; ступенем впливу на становлення нових ринків; ступенем використання алгоритмів як інструменту недобросовісної конкуренції; ступенем регуляторного впливу на учасників аналогічних платформ; ступенем отримуваного регуляторного захисту інструментами регуляторного неопротекціонізму. Виокремлено вимушену реакцію акторів на техноглобалістський потенціал платформ: на мегарівні міжнародні організації мають елімінувати зростаючі ризики цифрового домінування окремих гравців, які запроваджують креативно-руйнівні інновації, які чинять тиск на усталену систему взаємозвязків, зокрема, у сферах торгівлі, фінансів; на метарівні або рівні міжнародних інтеграційних об’єднань, вимушено впроваджуються нові рівні інтеграції, як, зокрема, Єдиний цифровий ринок ЄС з метою захисту цифрового суверенітету та з міркувань безпеки; на макрорівні, де мережа Інтернет розглядається як середовище набуття нових порівняльних переваг і середовище корекції усталеного міжнародного поділу праці, уряди мають впроваджувати комплекс нормативно-регуляторних актів, що покликані сприяти процесам побудови / розбудови відповідної інфраструктури та одночасній інтеграції в глобальну мережу і протидії її деструктивним проявам; на мезорівні відбуваються високо-динамічні процеси реконфігурації ринків і цифрових бізнес-моделей; на мікрорівні формується запит на зміни усталених бізнес-моделей та здійснення масштабних інвестицій в опанування цифрових технологій з метою набуття ознак конкурентоспроможності; на нанорівні або рівні користувачів, які виступають як з боку попиту, так і з боку пропозиції, формуються нові моделі взаємодії.The purpose of the article is to analyze the institutional environment of the new information and digital economy in the conditions of technoglobalism. It is argued that "platformization" affects not only the network configuration of the digital economy, but also contributes to the development of a complex-hierarchical institutional environment of the new information-digital economy, in which the rules for staying on platforms (a kind of Constitution of the Platform) are made by the operators themselves, which may not be completely be in line with the attitudes/expectations of governments and users. It has been established that the identification of the concept of "digital economy ecosystem" or "digital ecosystem" is complicated by many factors, since "digital ecosystem" presupposes the use of an interdisciplinary approach, and the identification of the essential characteristics of the concept should be carried out using the existing conceptual apparatus of economic theory. It has been established that the use of the terms "digital business ecosystem", "digital economy ecosystem", "digital platform ecosystem", "platform economy", " multi-stakeholder platform ecosystem" as synonyms is not justified. A multi-stakeholder platform can be seen both as an intermediate step on the path to a digital ecosystem and as a tool for the functioning of the ecosystem. It is noted that the digital ecosystem characterizes the principle of a close relationship between digital technologies and a person, and a multilateral platform is a business model that builds a market system of business processes with contractors and consumers. The digital ecosystem outlines the general principle of digital cooperation of all ecosystem units, one of which can be a multilateral platform. In terms of marketing strategy and market, the digital ecosystem can span many industry markets and geographic markets. The phenomenon of "multi-stakeholder ownership" is revealed, which is based on models in which one or more classes of stakeholders have significant financial or management rights as a result of joint ownership of part or all of the company operating the platform in which they participate. The conditions under which a digital platform becomes a digital market are considered. The concept of “techno-globalist potential of platforms” is introduced, which is proposed to be understood as the totality of available resources and the opportunities existing and hidden in them for exercising a transformational impact on the architecture of the global economy at the mega-, meta-, macro-, meso-, nano-levels and is determined by: disruptive impact on existing markets; the degree of market distortion; the degree of influence on the formation of new markets; degree of use of algorithms as a tool of unfair competition; the degree of regulatory impact on participants in similar platforms; the degree of regulatory protection received by the instruments of regulatory neo-protectionism. The forced reaction of actors to the techno-globalization potential of platforms is highlighted: at the mega-level, international organizations must eliminate the increasing risks of digital dominance of individual players who introduce creative-destructive innovations that put pressure on the established system of interconnections, in particular, in the areas of trade and finance; at the meta level or the level of international integration associations, new levels of integration are forced to be introduced, such as, in particular, the EU Digital Single Market in order to protect digital sovereignty and for security reasons; at the macro level, where the Internet is seen as an environment for gaining new comparative advantages and an environment for correcting the established international division of labor, governments should implement a set of regulatory acts designed to promote the processes of building / developing the appropriate infrastructure and simultaneously integrating into the global network and counteracting its destructive influence; at the meso level, highly dynamic processes of reconfiguration of markets and digital business models are taking place; at the micro level, a request is formed to change established business models and make large-scale investments in mastering digital technologies in order to acquire signs of competitiveness; at the nano-level, or the level of users acting on both the supply and demand sides, new models of interaction are being formed

Exploring How Rivals and Complementors Affect Evolutionary Rate of B2C Apps: An Empirical Study

The hyper competition among rivals and enveloping threats from complementors are crucial external sources that influence app update strategies of B2C platforms. However, prior app-related literature largely focuses on factors affecting app performance, with scant attention on external drivers of the continuous app evolution, that is app updates. Besides, the results of app updates on market performance are mixed in extant literature. Therefore, this study is motivated to explore how competitive pressures from rivals and enveloping threats from complementors affect evolutionary rate of B2C apps and its subsequent effects on market performance. Our empirical study demonstrates that quick evolution of rival and complementor apps increases evolutionary rate of B2C apps. In contrast, a greater number of better performed rival and complementor apps decreases the evolutionary rate. Furthermore, we unveiled an inverted U-shaped relationship between evolutionary rate of B2C apps and market performance. The theoretical implications are also discussed

Mastering Efficiency: Leveraging Multihoming Boundary Resources for Mobile App Development

Platform complementors (third-party software developers) play a critical role in enriching platform ecosystems. As app development becomes more costly and time-consuming, complementors must strategically allocate scarce resources, which includes selecting the right platforms to target and identifying appropriate boundary resources, such as software development kits (SDKs). Although complementors may aim to maximize market reach by developing apps for different platforms (a practice known as multihoming), multihoming can potentially spread resources thinly across different app versions and compromise app quality. Multihoming SDKs offer a solution by enabling app deployment across multiple platforms using a single codebase. However, this approach can compromise app quality due to insufficient platform specificity. This research examines the impact of adopting multihoming SDKs on app quality, providing theoretical insights at the intersection of technical design and platform governance. In addition, it provides practical guidance for complementors to navigate trade-offs when aligning boundary resource selection with strategic goals

From industrial ecosystems to digital economy ecosystems: new business models and models of competition in the conditions of digitalization of international trade in goods and services

В статті відзначено, що міжнародні ринки товарів і послуг відчувають дедалі потужніший вплив цифрових технологій, які трансформують бізнес-процеси, а подекуди і руйнують усталені взаємозв’язки і моделі господарювання. Сектор торгівлі послугами – в числі тих, хто опинився в центрі цифрової революції, яка уможливила заміщення послугами окремих груп товарів, що і вплинуло на зменшення обсягів міжнародної торгівлі останніми і пришвидшило процеси активної сервісизації світової економіки. Бізнес-середовище ускладнюється, змінюється і сама природа конкуренції вимагає формування нових конкурентних переваг компаній: забезпечення життєздатності не на основі миттєвої ефективності, а на використанні синергії від взаємодії гравців ринку за рахунок використання зручних цифрових каналів взаємодії. Мета статті полягає у дослідженні характерних ознак цифрових бізнес-моделей і цифрових екосистем, які охоплюють існуючі (реалізовані) та потенційні (неявні, приховані) відносини, що формуються та встановлюються завдяки цифровим інноваціям, і концептуалізації взаємозв’язків бізнес-середовища та технологічного середовища організацій, що займаються цифровою трансформацією. Встановлено, що перехід до економіки платформ ознаменував кілька фундаментальних змін у способах ведення міжнародного бізнесу: (1) перехід від контролю ресурсів до координації ресурсів; (2) перехід від внутрішньої оптимізації до взаємодії із зовнішніми стейкхолдерами; (3) перехід від споживчої цінності до цінності мережі; (4) переорієнтування інформаційних технологій та бізнес-систем з організаційного управління на соціальні мережі та спільноти споживачів. Хоча екосистема платформ зазвичай ототожнюється із цифровими бізнес-екосистемами або програмними екосистемами, в процесі виокремлення специфічних характеристик кожної із розглянутих екосистем — підприємницької екосистеми, інноваційної екосистеми, екосистеми послуг, екосистеми продукту, нами було з’ясовано їхні спільні й відмінні риси. Виявлено, що екосистеми, які мають тенденцію розширюватися за межі своєї первісної сфери, забезпечують вихід на новий ринок не через окремих новаторів, а через усю екосистему, яка використовує свою існуючу ринкову владу, технології та репутацію для виходу на суміжні ринки. В структурі екосистеми платформ відзначено роль технологічної платформи як архітектури, що формує інфраструктуру екосистеми та виступає її ядром, яка полегшує обмін, насамперед, послугами, між оператором платформи та кінцевими клієнтами. Трансформація економіки платформ в економіку екосистем забезпечує задоволення потреб учасників ринку у швидкому доступі до якісних продуктів та послуг.Digitalization has become a new stage in the development of the world economy in terms of the development, implementation and dissemination of new technologies, and its impact on the development of international trade is decisive, if only because there is already an explosive growth in digital transactions and digital trade on a global scale. The key result of digital transformations for international trade is the creation of new markets, products and business models based on new digital technologies. In the context of digitalization, however, there is a certain difficulty in defining the increasingly blurred boundaries between goods and services. The main manifestations of the digital transformation of international trade are the large-scale development of e-commerce, the intensive development of foreign trade in information and communication services, and the development of digital e-commerce platforms. Digital technologies have transformed economic activity in domestic and international markets. Their widespread use affects all sectors of international trade, however, they have most affected trade in services, which has become at the center of the latest technological revolution. By creating new products, changing the characteristics of traditional products, and reducing trade costs, digital technologies have a serious impact on the determinants of competitive advantage, and these, in turn, on the structure of international trade. This raises the important question of which determinants of competitive advantage will be stronger in the digital age and whether new determinants are likely to emerge. Digitalization has become a new stage in the development of the world economy in terms of the development, implementation and dissemination of new technologies, and its impact on the development of international trade is decisive, if only because there is already an explosive growth in digital transactions and digital trade on a global scale. The key result of digital transformations for international trade is the creation of new markets, products and business models based on new digital technologies. In the context of digitalization, however, there is a certain difficulty in defining the increasingly blurred boundaries between goods and services. The main manifestations of the digital transformation of international trade are the large-scale development of e-commerce, the intensive development of foreign trade in information and communication services, and the development of digital e-commerce platforms. The purpose of the article is to study the characteristic features of digital business models and digital ecosystems, covering existing (realized) and potential (implicit, hidden) relationships that are formed and established through digital innovations, and to conceptualize the relationship between the business environment and the technological environment of organizations. involved in digital transformation Digital technologies have transformed economic activity in domestic and international markets. Their widespread use affects all sectors of international trade, however, they have most affected trade in services, which has become at the center of the latest technological revolution. By creating new products, changing the characteristics of traditional products, and reducing trade costs, digital technologies have a serious impact on the determinants of competitive advantage, and these, in turn, on the structure of international trade. This raises the important question of which determinants of competitive advantage will be stronger in the digital age and whether new determinants are likely to emerge. Although the ecosystem of platforms is usually identified with digital business ecosystems or software ecosystems, in the process of highlighting the specific characteristics of each of the considered ecosystems - the entrepreneurial ecosystem, the innovation ecosystem, the service ecosystem, the product ecosystem, we found out their common and distinctive features. It has been established that with the rapid development of digital technologies, the forms of economic activity are evolving, the volume of information being used is increasing, and new methods of its processing are emerging. The presence of the qualifying word "digital" in "digital ecosystems" opens the possibility to interpret "ecosystem" as an orientation model for the development of self-organizing software systems, software services, and applications that arise spontaneously from an artificial environment. Self-organization of digital ecosystems is expressed in the ability to independently change in the face of changes in internal elements and the external environment. However, a fundamental change in the external environment, expressed, for example, in a deep economic crisis, may adversely affect the ability of the digital ecosystem to self-organize. The scalability of digital ecosystems lies in the ability to function effectively with a growing amount of data in use and digital divisions. An increase in the number of ecosystem elements leads to an increase in the scale of the ecosystem