Digital Competence Education students

Esta investigación que ahora presentamos ha sido llevada a cabo con estudiantes universitarios de la Facultad de Educación de Ciudad Guayana (Venezuela). En ella pretendemos, entre otras cuestiones, describir qué uso hacen de las diferentes herramientas tecnológicas, examinar las diferencias y semejanzas en el uso de los recursos digitales según el contexto (universidad, trabajo, ocio...), así como conocer la predisposición hacia el trabajo en grupo de estos estudiantes de cara al uso de herramientas telemáticas de trabajo colaborativo. Para ello se ha empleado un método mixto de investigación, apoyado en un cuestionario amplio y un focus group posterior. Finalizamos el informe con un apartado de conclusiones e implicaciones donde destacan cuestiones como que los estudiantes se reconocen una buena competencia digital; que la comunicación a través de la Red tiene un objetivo fundamentalmente de tipo personal unido al ocio y al entretenimiento, por delante del uso académico y profesional; y que todos los grupos de alumnos muestran su preferencia por el trabajo en grupo frente al trabajo individual reconociéndose que el trabajo en grupo en la universidad y en el mundo laboral presentan diferencias cualitativas.The current investigation was carried out with students of Education from the Town of Guayana (Venezuela). One of the primary aims of this research is to describe how these students use different technological tools; we are interested in the differences and similarities between the use of digital resources according to the context (university, workplace, personal life, etc.). The other goal of this project is to examine how the students’ predisposition towards team work is influenced by the use of telematic tools for collaborative work. For this purpose a mixed method of investigation was used, consisting of an extensive questionnaire, followed by a focus group in which students were presented orally with the same items as the questionnaire, and asked to comment on them. Because the two methods utilized the same items, the results obtained will be presented concurrently in this article. Notable conclusions and implications include the students’ ability to recognize of a great deal of digital competence; that communication through the Internet is done mainly for personal reasons, and is especially associated with leisure and entertainment, much more so than for academic or professional reasons; and that all student groups show a preference towards teamwork over individual work, elucidating that teamwork at the university and in the working world are qualitatively different

Introducing a Socio-Technical Perspective on Digital Competence Education Through Co-design

Digital competence and programming have been part of the Swedish school curricula since 2018. This paper demonstrates how co-design design activities can be conducted as a way to provide digital competence education from a socio-technical perspective. Such activities were conducted with novice designers in three sessions, each with two school classes, from a Swedish engineering upper secondary school program in 2019. The students gained hands-on experience with interaction design and co-design as they designed a mobile application using a Wizard-of-Oz prototyping system and evaluated the prototype with users. This trial is used to argue that time allocation for socio-technical perspectives on digital competence in the Swedish school curricula can be expanded to be able to provide students with a more holistic view of digitization beyond technical issues

Digital Competence Education between Institutional Requirements and Lifeworld Affiliations

Im aktuellen bildungspolitischen und schulpädagogischen Diskurs werden im Zusammenhang mit Digitalisierungsmassnahmen in Schulen Kompetenzanforderungen deutlich, die die heterogene Lerner:innenschaft dazu befähigen sollen, «sich in einer digitalisierten Gesellschaft zurechtzufinden» (Autorengruppe Bildungsberichterstattung 2020). Unberücksichtigt bleiben die Erfahrungen von Kindern und Jugendlichen in digitalen Jugendkulturen, in deren Rahmen sie mit ihrem Wunsch nach Anerkennung und Zugehörigkeit ohne Anleitung quasi «nebenbei» grundlegende personale, soziale und anwendungsbezogene fachliche Kompetenzen erwerben. Der Beitrag fragt aus einer diversitätssensiblen wissenschaftlich-analytischen Perspektive unter Bezugnahme auf die Konstruktion von Zugehörigkeit (Hall 2004; Mecheril 2003) und Habitus (Bourdieu 1992; Kramer 2014) nach den lebensweltlichen Bedürfnissen und Erfahrungen von Schüler:innen, stellt diese gegenwärtig sichtbaren institutionell-digitalen Kompetenzanforderungen in Schulen gegenüber und arbeitet auf der Grundlage der Annahme eines konstruierten «digital divides» Problematiken und Gefahren der Differenzierung und Verfestigung von Chancenungleichheit heraus. Die Ergebnisse verweisen in pädagogisch-didaktischer Hinsicht auf die Notwendigkeit der Etablierung einer digitalen Lernkultur, die die Herausbildung einer Kompetenz zum Ziel hat, in deren Rahmen die selbstbestimmte und gleichermassen sozial verantwortungsvolle Herstellung lebensweltlich-digitaler Zugehörigkeiten durch Schüler:innen unabhängig von ihrer «Ethnie», ihres «Geschlechts», ihrer «Bildungsposition» etc. möglich wird.In the current discourse on education policy and school pedagogy, competence requirements are becoming clear in connection with digitisation measures in schools, which aim to enable heterogeneous learners to «find their way in a digitised society» (Autorengruppe Bildungsberichterstattung 2020). What remains unconsidered are the experiences of children and young people in digital youth cultures, in the context of which they acquire basic personal, social and application-related professional competences with their desire for recognition and belonging without guidance. From a diversity-sensitive scientific-analytical perspective and with reference to the construction of belonging (Hall 2004; Mecheril 2003) and (student) habitus (Bourdieu 1992; Kramer 2014), this article asks about the lifeworld needs and experiences of students, contrasts them with currently visible institutional-digital competence requirements in schools and, on the basis of the assumption of a constructed «digital divide», elaborates the problems and dangers of differentiation and consolidation of inequality of opportunity. From a pedagogical-didactic point of view, the results point to the necessity of establishing a digital learning culture that aims to competence formation within the framework of which the self-determined and equally socially responsible production of lifeworld digital affiliations by students becomes possible, regardless of their «ethnicity», their «gender», their «educational position», etc

Basic Education Students’ Digital Competence in the Area of Communication: The Influence of Online Communication and the Use of Social Networks

[EN] The global public health crisis unleashed by the COVID-19 pandemic has made it clear that digital competence in education is no longer an option, but a necessity. Online communication with friends using social networks is an activity in which young people very frequently and at increasingly early ages engage. This article presents the results of a study analyses digital-competence levels in the area of communication of Spanish basic-education students (aged 12–16) and establishes whether online communication with friends and the use of social media impact it. A quantitative methodology with a descriptive and cross-sectional design was used. The sample comprised 807 students, and data collection was based on a problem-solving test. Findings show that students who use online communication with their friends very often and that those who use social networks a lot have lower levels of digital competence. Education centres should reflect on this in order to implement curricular programs that may strengthen this type of competence

Using tablets for e-assessment of project-based learning

Technology is confirmed to be an effective tool for assessment and feedback, in particular for computer-assisted assessment (Irons, 2008; Challis, 2005), producing feedback (Heinrich et al., 2009) and publishing feedback (Bloxham and Boyd, 2007; Denton, 2003; Denton et al., 2008). The arrival of affordable mobile devices has introduced a new means for enhancing the above practices (Fabian and MacLean, 2014; Plimmer and Mason, 2006; Salem, 2013). Student preferences to smart phones and tablet devices steer the technological innovation towards ubiquitous mobile connectivity. Inspired by the benefits of such life and study style, educators have started exploring the use of these technologies. Tablet computers prove to become their preferred choice as they resolve some of the limitations associated with the design, readability and comprehensiveness of the feedback for mobile devices with smaller screens (Strain-Seymour, 2013, Rootman-le Grange and Lutz, 2013). This paper reports how tablets and the Form Connext mobile app have been used for engaging a sample of 300 Business Studies students in in-class online assessment and designing and providing timely comprehensive feedback. The study has followed an action research strategy that is grounded on a continuous and dynamic process of reflection (Carr and Kemmis, 2003) on the effectiveness of assessment of student projects documented electronically through wikis and electronic portfolios. It refines the use of tablets for summative and formative assessment of the project-based learning tasks through three review cycles, each of which incorporated a Reflection and Improvements stage. The experience resulted in enhancement of assessment strategies and contribution to the development of contemporary models of learning through effective assessment and feedback (Carr and Kemmis, 2003). The results of the work confirm that tablet computers are an effective tool in assessing e-materials in larger classes for two primary reasons. Firstly, design of e-forms facilitates rigorous process of reflection and understanding assessment criteria that in turn benefit students when preparing for the assessment. Hence, legible and detailed feedback is produced anytime anywhere with synchronous updates within the marking team. Secondly, students benefit from immediate comprehensive feedback allowing them to reflect on and improve their understanding of subject matters, as well as to engage in discussing specific details of the work that are captured through the form. An unexpected outcome was the enhanced reputation and respect to the tutors amongst students, the triggering of student curiosity and enthusiasm in applying similar approach to their own work. The diffusion for the practice amongst other units and identifying other purposes for which the mobile app could be used are also seen as achievements exceeding the expectations of the project team

Foreword

The Information Systems Research Seminar in Scandinavia (IRIS) is an annual seminar for In-formation Systems researchers established in 1978. The 45th IRIS was held in conjunction with the 13th Scandinavian Conference of Information Systems (SCIS). The theme of the seminar and conference was Workforce Leadership in the Age of Digital Transformation. The event was hosted in Helsinge, Denmark, from August 14th to 17th 2022. The six papers selected for this 13th issue of the selected papers of the IRIS were nominated by the group chairs and have been subjected to a double-blinded peer-review process before the seminar. Before being included in this issue, the papers were revised based on the working group discussions and the review comments

Exploring factors influencing pre-service and in-service teachers´ perception of digital competencies in the Chinese region of Anhui

[EN] The emergence of the Covid-19 pandemic has accelerated the wave of digital social transformation worldwide and pushed the “Accelerator Key” for the digital trans formation of education in 2020. This transformation has also impacted in an all around way in China. Taking Anhui province as a case study, this research explores socio-demographic factors infuencing the digital competence level of pre- and in service teachers of primary and secondary education in China. The quantitative methodological approach emphasizes the study subjects’ perception of their digital competencies in three factors: basic technology literacy, technical support learning, and technical support teaching. The study involved 250 pre-service teachers and 248 in-service teachers. The main fndings are: (1) participants have good consciousness and attitudes towards using ICT in daily work, but their educational practice is weak; (2) in-service teachers have a digital competence level generally higher than pre-service teachers’, which might be their professional practice promote them to refect on perceptions and attitudes regarding technological education; (3) for in service teachers, there are signifcant diferences between their digital competence level and age, years of teaching experience, educational background; (4) current ICT courses have no infuencing on in-service teachers’ digital competence level, implying that current ICT training system may have problems. The study provides insights to improve pre-service teachers’ digital competence education in universi ties and develop well-designed in-service teachers’ ICT training courses.Publicación en abierto financiada por el Consorcio de Bibliotecas Universitarias de Castilla y León (BUCLE), con cargo al Programa Operativo 2014ES16RFOP009 FEDER 2014-2020 DE CASTILLA Y LEÓN, Actuación:20007-CL - Apoyo Consorcio BUCLE

3D mapping of digital competency in Ukrainian education system

В статті представлено розроблене 3Д картування цифрової компетентності. Обґрунтовано необхідність кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти, зміни ролі науково-педагогічного працівника в Україні відповідно до світових вимог. Проаналізовано державну політику та нормативно-правову базу у сфері цифрових навичок та компетентностей в Україні, дослідження інформаційно-комунікаційної компетентності у європейському освітньому просторі, зокрема рекомендації ЮНЕСКО, рамка цифрової компетентності громадян DigComp 2.0 та рамка цифрової компетентності освітян DigCompEdu, вимоги до цифрової грамотності в США, зокрема стандарти Міжнародного товариства технологій в освіті (ISTE), а також розвиток цифрової компетентності в Україні. За результатами аналізу цих документів було розроблено анкети для трьох груп респондентів – викладачів та студентів закладів вищої освіти й вчителів закладів загальної середньої освіти – та проведено анкетування в рамках шести університетів, які є учасниками міжнародного проекту Erasmus+ MoPED. Розроблене 3Д картування відображає тенденції розуміння викладачами й студентами закладів вищої освіти та вчителями закладів середньої освіти основних сучасних освітніх трендів, використання інноваційних педагогічних технологій та цифрових інструментів в освітньому процесі. Висвітлено ставлення трьох груп респондентів до актуальних освітніх трендів, інноваційних педагогічних технологій та рівень зацікавленості у оволодінні цифровими інструментами та вмінні їх ефективно використовувати в освітньому процесі відповідно до результатів анкетування, що дозволило порівняти ставлення викладачів, вчителів та студентів до вказаних категорій на сучасному етапі.The article introduces the developed 3D mapping of digital competence. The necessity of radical changes aimed at improving the quality and competitiveness of education, changing the role of scientific and pedagogical staff in Ukraine in accordance with world requirements is substantiated. The analysis of the state policy and regulatory framework in the field of digital skills and competences in Ukraine, research on information and communication competence in the European educational space, in particular UNESCO recommendations, the digital competence framework for citizens DigComp 2.0 and the digital competence framework for educators DigCompEdu, requirements for digital literacy in the United States, in particular the standards of the International Society of Technology in Education (ISTE), as well as development of digital competence in Ukraine. As a result of the analysis of these documents, questionnaires were developed for three groups of respondents – pedagogical staff and students of institutions of higher education and teachers of general secondary education institutions - and questionnaires were conducted in six Ukrainian universities within the framework of the international project Erasmus + MoPED. The developed 3D mapping reflects the trends of understanding by pedagogical staff and students of institutions of higher education and teachers of secondary education institutions of the main modern educational trends, the use of innovative pedagogical technologies and digital instruments in the educational process. The attitude of the three groups of respondents to the actual educational trends, innovative pedagogical technologies and the level of interest in mastering digital tools and their ability to use them effectively in the educational process according to the results of the questionnaire has been highlighted, which made it possible to compare the attitude of pedagogical staff of institutions of higher education, teachers and students to the above categories at the present stage.В статье представлено разработанное 3D картирование цифровой компетентности. Обоснована необходимость кардинальных изменений, направленных на повышение качества и конкурентоспособности образования, изменения роли научно-педагогического работника в Украине в соответствии с мировыми требованиями. Проанализировано государственную политику и нормативно-правовую базу в сферецифровых навыков и компетентностей в Украине, исследования информационно-коммуникационной компетентности в европейском образовательном пространстве, в частности рекомендации ЮНЕСКО, рамка цифровой компетентности граждан DigComp 2.0 и рамка цифровой компетентности педагогов DigCompEdu, требования к цифровой грамотности в США , в частности стандарты Международного общества технологий в образовании (ISTE), а также развитие цифровой компетентности в Украине. По результатам анализа этих документов были разработаны анкеты для трех групп респондентов - преподавателей и студентов высших учебных заведений и учителей учреждений общего среднего образования - и проведено анкетирование в рамках шести университетов, которые являются участниками международного проекта Erasmus + MoPED. Разработанное 3D картирование отражает тенденции понимания преподавателями и студентами высших учебных заведений и учителями учреждений среднего образования основных современных образовательных трендов, использование инновационных педагогических технологий и цифровых инструментов в образовательном процессе. Освещены отношение трех групп респондентов к актуальным образовательным трендам, инновационным педагогическим технологиям и уровень заинтересованности в овладении цифровыми инструментами и умении их эффективно использовать в образовательном процессе в соответствии с результатами анкетирования, что позволило сравнить отношение преподавателей, учителей и студентов к указанным категориям на современном этапе

Ways to improve the motivation of university teachers to develop their digital competence

Стаття присвячена проблемі підвищення мотивації викладачів закладів вищої освіти (ЗВО) до розвитку рівня їх цифрової компетентності (ЦК) в умовах цифровізації освіти в Україні. Автори визначають складові «цифрової компетентності» викладача університету та окреслюють напрями її розвитку. Описуються результати дослідження щодо визначення рівня ЦК викладачів університетів, в якому брали участь викладачі Київського університету імені Бориса Грінченка та п’ять інших українських університетів – партнерів проекту MoPED (Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання MoPED – №586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP). Одним із завдань дослідження було виявлення потреб викладачів університетів у ознайомленні їх із освітніми трендами та інноваційними педагогічними технологіями при організації системи підвищення кваліфікації. Авторами розроблено опитувальник та проведено відповідне опитування викладачів. У статті подано аналіз результатів опитування, систематизовано інформацію щодо актуальності трендів, подано базові рекомендацій для ЗВО щодо організації підвищення кваліфікації викладачів задля підвищення їх внутрішньої мотивації для розвитку їх цифрової компетентності.The article is devoted to the problem of increasing the motivation of teachers of higher education institutions to the level of their digital competence (DC) in the conditions of digitalization of education in Ukraine. The authors determine the components of the «digital competence» of academic staff and outline directions of its development. The article describes the results of the survey on the definition of the level of the DC of university teachers, which was attended by the teachers of the Borys Grinchenko Kyiv University and five others Ukrainian universities - partners of the MoPED project (Modernization of Pedagogical Higher Education by Innovative Teaching Instruments - №586098-EPP-1- 2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP). One of the objectives of the study was to identify the needs of university teachers to familiarize them with educational trends and innovative pedagogical technologies when organizing a system of advanced training. The authors developed a questionnaire and conducted a survey of teachers. The article gives an analysis of the results of the survey, systematized information on the relevance of trends, provided basic recommendations for the universities for organization of training teachers in order to enhance their internal motivation to develop their digital competence