Деривационный аспект ЛСГ глаголов речи: гнезда сложных слов

В статье исследуется лексико-семантическая группа глаголов речи под углом зрения деривационных отношений - способности порождать сложные слова разных типов. В качестве конструкта было выбрано словообразовательное гнездо.У статті досліджується лексико-семантична група дієслів мови з точки зору дериваційних відносин здатності породжувати складні слова різних типів. У якості конструкта було вибране словотворче гніздо.The article deals with the lexico-semantic speech verbs group under point of viewing of derivativ ability relations to germinate complicated words of different types. A word-formative nest was select in quality konstruction

Лакальнае і нацыянальнае ў змесце і паэтыцы песень пра Мазыр

У статті вперше в білоруському мовознавстві досліджується білоруська професійна пісня. Автор досліджує проблему створення та еволюції пісні, присвяченої певному місту, її тематику і проблематику. Поети ще не до кінця освоїли весь простір міста і не повністю усвідомили його внутрішню сутність. Тому в центрі уваги тільки зовнішній антураж. Повноправним героєм пісень стала річка Прип’ять. У статті досліджується проблема зображення специфіки локального та національного у піснях про давнє білоруське місто Мозирі, показано особливості поетики художнього тексту у зв’язку з музичним початком. Ключові слова: професійна пісня, поетика, тематика, жанр, місто, річка.В статье впервые в белорусском языкознании исследуется белорусская профессиональная песня. Автор исследует проблему создания и эволюции песни, посвящённой определённому городу, её тематику и проблематику. Поэты ещё не до конца освоили весь простор города и не полностью осознали его внутреннюю сущность. Поэтому в центре внимания только внешний антураж. Полноправным героем песен стала река Припять. В статье исследуется проблема изображения специфики локального и национального в песнях о древнем белорусском городе Мозыре, показано особенности поэтики художественного текста в связи с музыкальным началом. Ключевые слова: профессиональная песня, поэтика, тематика, жанр, город, река.In article for the first time in the Belarus linguistics the Belarus professional song is investigated. The author investigates a problem of creation and evolution of the song devoted to a certain city, its subjects and a problematics. Poets yet have not up to the end mastered all open space of a city and have not completely realised its internal essence. Therefore in the attention centre only external surroundings. The river Pripyat became the full hero of songs. In article the problem of the image of specificity local and national in songs about the ancient Belarus city of Mozyre is investigated, features of poetics of the art text in connection with the musical beginning are shown. Kеywords: professional song, poetics, subjects, genre, city, the river

ВФСК ГТО сквозь призму языкового сознания студентов

О том, как спустя год с момента возрождения ВФСК ГТО данное явление воспринимается молодежью, как возрожденное название, преломленное через современные реалии, отражается в их языковом сознании. Исследование проводилось с использованием метода свободного ассоциативного эксперимента, в качестве испытуемых выступали студенты первого курса Уральского государственного педагогического университета

Устный репертуар русских цыган по материалам архива семьи Панковых

Розглянуто наявну історіографію питання та окреслено перспективи роботи з систематизаціїі підготовки коментарів до зразків усного фольклору: пісень, казок, паремій, архіву вихідця із родини петербурзьких хорових циган Олександра Олександровича Панкова (1892/9 – 1888). Здійснення археографічного опрацювання рукописів архіву родини Панкових, на думку авторки, дозволить в подальшому більш детально вивчити ґенезу і еволюцію фольклору російських циган та, зокрема, підтвердити чи спростувати теорію про хорове походження більшості пісенного фольклору російських циган.Рассмотрена историография вопроса и очерчены перспективы работы посистематизации и подготовке комментариев к образцам устного фольклора: песен, сказок, паремий, архива члена семьи петербуржских хоровых цыган Александра Александровича Панкова(1892/9 – 1888). Осуществление археографической обработки рукописей архива семьи Панковых, по мнению автора, позволит в дальнейшем более детально изучить генезис и эволюцию фольклора российских цыган и, в частности, подтвердить или опровергнуть теорию о хоровом происхождении части песенного фольклора российских цыган.Historiography of a question is considered and prospects of work on ordering and preparations of comments for samples of oral folklore are outlined: songs, fairy tales, paremii, archive the member of Roma choral family Alexander Pankov (1892/9–1888). Archeographic processing of manuscripts of archive of this family, in opinion of the author, the Romanies will allow to study in more details in the further genesis and evolution of folklore Russian and, in particular, to confirmor deny

The art songs of Mikhail Ivanovich Glinka

Thesis (DM) – Indiana University, Music, 2020This document seeks to help musicians revisit the traditional narratives surrounding Mikhail Ivanovich Glinka through the exploration of his art songs. Glinka wrote a total of 79 art songs, composed between the years 1824 and 1856. Detailed song entries for each piece are included in an attempt to rectify the language divide and make songs accessible to non-Russian speakers. Art song entries include musical, historical, and textual information for all of Glinka’s published songs, and are ordered first by language, and then by year in which the pieces were composed. Each entry lists the song’s poet, key, tempo, time signature, length, level of difficulty for both pianist and singer, composition date, composition location, tessitura, language of text, a musical/pedagogical summary, and a textual summary of the piece. While individual song entries make up the bulk of my research, a concise history of Russia’s musical development leading up to Glinka’s era is included to demonstrate the rich cultural heritage Glinka drew upon to create his “authentic Russian” sound. This pre-Glinka history section is followed by an overview of the composer’s life, as well as a chapter that re-examines Glinka’s impact on Russian literature. The final chapter presents an overview of the songs as a whole: the languages Glinka set, musical styles he imitated, the average vocal ranges of his pieces, compositional tendencies seen in his piano accompaniments and vocal lines, where he wrote the majority of his songs, and what textual topics he selected