Действие и онтологическое событие

Статья посвящена выяснению сущности действия и онтологического события. Автор предлагает развернутую характеристику действия и онтологического события. Граница между ними совпадает с границей между ποιητικη` τέχνη и ποίησις. Ключевые слова: действие, онтологическое событие, ποιητικη` τέχνη, ποίησις.Статтю присвячено з’ясуванню сутності дії та онтологічної події. Автор пропонує розгорнуту характеристику дії та онтологічної події. Межа між ними співпадає з межею між ποιητικη` τέχνη та ποίησις. Ключові слова: дія, онтологічна подія, ποιητικη` τέχνη, ποίησις.The article deals with the clarification of the essence of such phenomenon as action and ontological event. The author offers the detailed characteristics of action and ontological event. The border between them coincides with the border between ποιητικη` τέχνη and ποίησις. Keywords: action, ontological event, ποιητικη` τέχνη, ποίησις

ПРИЛОЖЕНИЕ. Свидетельства с жизни и учении Диагора Мелосского и Феодора Киренского

Перевод с древнегреческого и латинского, вступительная статья и примечания В. Т. Звиревича

Контекстуализация и социокультурная адаптация образа Локи в романе Н. Геймана «Американские боги»

Современная массовая литература часто прибегает к классическим мифам. Однако в силу того, что мифология – продукт культуры элитарной, авторы вынуждены адаптировать ее, чтобы сделать ближе читателю. Взяв за основу классический миф, они внедряют его в контекст современности. Один из самых интересных примеров социокультурной адаптации мифа – роман Н. Геймана «Американские боги», где каноничный образ Локи внедрен североамериканскую реальность XXI века на вербальном и невербальном уровнях при помощи метафор, аллюзий, эпитетов, интертекста, сравнений

Конфликт культур в повести Н. В. Гоголя «Вий»

В повести Н.В. Гоголя «Вий» рассмотрена утрата нравственных начал жизни и цельности сознания личности, обусловленная конфликтом культур, который проявляется на разных уровнях. В результате столкновения язычества и православия произошла деформация обеих традиционных моделей мира. Это проявляется и в именах бурсаков, и в поведении семинаристов и казаков на хуторе сотника, и в миропонимании и веросознании главного героя повести. Все это делает гибель Хомы Брута неизбежной

Із філологічної спадщини Харківського університету

Педченко Людмила Вадимівна, к. філол. н., доцент, завідувач кафедри російської мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Філон Микола Іванович, к. філол. н., доцент, завідувач кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.Філологічна думка в Харківському університеті має давні традиції. Кожен етап розвитку alma mater, починаючи з моменту заснування навчального закладу і закінчуючи сьогоденням, пов’язаний із діяльністю багатьох знакових для вітчизняної та зарубіжної філологічної науки постатей, зокрема таких, як І. І. Срезнєвський, О. О. Потебня, Д. М. Овсянико- Куликовський, М. Ф. Сумцов, Л. А. Булаховський, М. М. Баженов, О. М. Фінкель, Ю. В. Шевельов, З. С. Голубєва, Г. І. Шкляревський, Ф. Х. Широкорад, Р. М. Піддубна та інші. Філологічна традиція в Харківському університеті представлена й іншими іменами, можливо, менш відомими, але не менш значущими для становлення й розвитку Харківської філологічної школи. Одне з таких імен – Іван Євсійович Срезнєвський, професор Харківського університету, батько видатного славіста І. І. Срезнєвського, 200-літній ювілей з дня народження якого буде відзначатися 13 червня 2012 року. І. Є. Срезнєвський (6.03.1770–06.10.1819) – письменник, поет, перекладач, професор Харківського університету

Возможности художественной адаптации мифа в произведении массовой литературы (на примере романа Нила Геймана «Американские боги»)

Роман «Американские боги» уникален, так как это произведение элитарной культуры, которое заимствует для себя элементы массовой и адаптируется, чтобы стать ближе к читателю. Именно благодаря адаптации мифа этот роман можно прочесть либо как занимательное приключение в жанре фэнтези, либо как мифоцентрический роман, продолжающий традиции мифологической литературы ХХ века. Особенно хорошо социокультурная адаптация проиллюстрирована на примере Одина, чей образ Н. Гейман вписывает в контекст современности при помощи аллюзий, метафор, сравнений и эпитетов