Жанр-обещание: послание в поэзии росского зарубежья 1920-1930-х годов

Статья посвящена судьбе лирического послания в поэзии росского зарубежья 1920-х - 1930-х годов. Предложена концепция послания как обобщающего жанра, жанра-обещания, выразившего чаяния росской эмиграции "первой волны". В статье анализируются послания В. Набокова, К. Бальмонта, В. Ходасевича, Дон-Аминадо, М. Цветаевой.Стаття присвячена долі ліричного послання в поезії російського зарубіжжя 1920-х - 1930-х рр. Запропоновано концепцію послання як узагальнюючого жанру, жанру-обіцянки, що втілював сподівання російської еміграції "першої хвилі". У статті аналізуються посилання В. Набокова, К. Бальмонта, В. Ходасевича, Дон-Амінадо, М. Цветаєвой

Жанр-обещание: послание в поэзии росского зарубежья 1920-1930-х годов

Статья посвящена судьбе лирического послания в поэзии росского зарубежья 1920-х - 1930-х годов. Предложена концепция послания как обобщающего жанра, жанра-обещания, выразившего чаяния росской эмиграции "первой волны". В статье анализируются послания В. Набокова, К. Бальмонта, В. Ходасевича, Дон-Аминадо, М. Цветаевой.Стаття присвячена долі ліричного послання в поезії російського зарубіжжя 1920-х - 1930-х рр. Запропоновано концепцію послання як узагальнюючого жанру, жанру-обіцянки, що втілював сподівання російської еміграції "першої хвилі". У статті аналізуються посилання В. Набокова, К. Бальмонта, В. Ходасевича, Дон-Амінадо, М. Цветаєвой

До питання про підкарпатських русинів (за матеріалами Ліги Націй)

Більш розлого дана проблема буде нами висвітлена у статті, що незабаром побачить світ в одному з міжнародних журналів. У пропонованій роботі ми побіжно торкатимемося деяких аспектів питання історії русинів, які у 1920-х – 1930-х роках мешкали на території Чехословаччини (а саме на тій її частині, що відома як Підкарпатська Русь). Основним джерелом дослідження стали документи Ліги Націй

Збереження пам'яток воєнної історії на західноукраїнських землях у міжвоєнний період: політичний аспект, зміст, результати

У статті розглянуто вагомий і водночас практично не досліджений аспект пам’яткоохоронної роботи на території Східної Галичини та Західної Волині 1920-х – 1930-х років, яким була діяльність щодо збереження пам’яток воєнної історії. Показано, що вона фокусувалась передусім на впорядкуванні поховань полеглих у воєнних конфліктах початку ХХ століття солдат різних націй та відновленні оборонних споруд різних епох. Проаналізовано вплив на її здійснення політики Польської держави того періоду, результати, значення зусиль українських громадських організацій у цій галузі для виховання національної самосвідомості корінного населення регіону.В статье рассмотрен весомый и вместе с тем практически не исследованный аспект памятникоохранительной работы на территории Восточной Галиции и Западной Волыни 1920-х – 1930-х годов, каким являлась деятельность по сохранению памятников военной истории. Показано, что она фокусировалась в первую очередь на приведении в порядок погребений солдат разных наций, погибших в военных конфликтах начала ХХ века, а также восстановлении оборонительных сооружений различных эпох. Проанализировано влияние на ее осуществление политики Польского государства того периода, результаты, значение усилий украинских общественных организаций в этой сфере для воспитания национального самосознания коренного населения региона.The article is considering a question of significant and, at the same time almost uninvestigated aspect of the measures taken by the artifacts preservation institutions in Eastern Galicia and Western Volyn at 1920 – 1930-s, which was the activity of military history monuments’ preservation. First of all, it was focusing at the burials’ improvement, dedicated to the soldiers of different nations, who were killed during military conflicts in the beginning of XX th century and the renewal of defensive works of different epochs. The influence according its realization by the policy of Poland, results and the meaning of Ukrainian social institutions’ efforts in this field for the national consciousness upbringing of indigenous population of the region were analyzed

Селянство Донбасу 1920 – 1930-х рр. в історичній пам’яті «краю вігілля та металу» другої половини ХХ – початку ХХІ ст

У статті розглянуто особливості формування у Донбасі протягом 1960-х – 2000-х рр. публічної пам’яті про минуле селянства регіону у 1920-х – 1930-х рр. Окрему увагу звернуто на специфіку вибору тем та джерел у науковому та популярному краєзнавстві. Проаналізовано вплив офіційної ідеології на конструювання знань про історію селянства. Зазначено зв’язок між способами усвідомлення історії та формуванням колективних ідентичностей.В статье рассмотрены особенности формирования в Донбассе на протяжении 1960-х – 2000-х гг. публичной памяти о прошлом крестьянства региона в 1920-х – 1930-х гг. Отдельное внимание обращено на специфику выбора тем и источников в научном и популярном краеведении. Проанализировано влияние идеологии на конструирование знаний об истории крестьянства. Отмечена связь между способами осознания истории и формированием коллективных идентичностей.The article depicts the peculiarities of formation of the Public Memory of Donbas peasantry’s past within years 1960-2000-ties. The peasantry’s past dates back to years 1920–1930-s. Special attention is given to the specific choise of the theme and sources in the scientific and popular study of a region. The author analyses the impact of official ideology on the formation and development of peasantry’s history knowledge. The article shows connections between the methods of history understanding and formation of collective identity

The unknown names in the history of domestic didactics of physics: Daniel Orihiva contribution to the development of methods of teaching physics in employment and vocational school in Ukraine

У статті досліджується розвиток дидактики фізики в трудовій та професійній школі України 1920-х – 1930-х рр. у працях вченого і вчителя-практика Д.О. Оріхіва. На основі архівних документів та наукового здобутку методиста аналізуються особливості методичних досліджень та їх вплив на подальший розвиток дидактики навчання фізики в Україні.In the article development of didactics of physics is investigated at labour and professional school of Ukraine 1930th - 1920th – in labours of scientist and practical teacher-worker D.О.Оrihiv. On the basis of the archived documents and scientific achievement of methodist the features of methodical researches and their influence are analysed on further development of didactics of studies of physics in Ukraine

Концепты «скука», «тоска» и ментальные особенности советской прозы 1920-х-1930-х гг.

В предлагаемой статье исследуется изменение художественной семантики концептов «Тоска», «Скука» в советской литературе 1920-х-1930-х гг., совершается попытка расширить современное представление о феномене социалистического реализма через описание ключевых ментальных понятий.У статтi, що пропонується, досліджуються зміни художньої семантики концептів „Туга” („Тоска”), „Нудьга” („Скука”). За допомогою ключових ментальних понять автор намагається розширити сучасне уявлення про феномен соціалистичного реализма.The article studies the change of literary semantics of such concepts as “sadness”, “boredom” in Soviet literature of 1920-193

Концепты «скука», «тоска» и ментальные особенности советской прозы 1920-х-1930-х гг.

В предлагаемой статье исследуется изменение художественной семантики концептов «Тоска», «Скука» в советской литературе 1920-х-1930-х гг., совершается попытка расширить современное представление о феномене социалистического реализма через описание ключевых ментальных понятий.У статтi, що пропонується, досліджуються зміни художньої семантики концептів „Туга” („Тоска”), „Нудьга” („Скука”). За допомогою ключових ментальних понять автор намагається розширити сучасне уявлення про феномен соціалистичного реализма.The article studies the change of literary semantics of such concepts as “sadness”, “boredom” in Soviet literature of 1920-193