Воскресение Иисуса Христа в современной христианской доктрине

В статье рассматривается проблема смерти и воскресения Иисуса Христа как исторической личности. На основе материала Нового Завета, а также работ Ф. Фаррара, Э. Ренана, Д. Штрауса и А. Меня производится сравнительный анализ явлений воскресшего Мессии своим ученикам. Уподобление Иисусу Христу и пример Его личного бессмертия приоткрывают тайну человеческого бытия, духовную сущность человека, его ценностные ориентиры и приоритеты в современном обществе.В статті розглядається проблема смерті та воскресіння Ісуса Христа як історичної особистості. На основі матеріалу Нового Заповіту, а також робіт Ф. Фаррара, Е.Ж. Ренана, Д. Штрауса та А. Меня проводиться порівняльний аналіз явлень воскреслого Месії своїм учням. Уподібнення Ісусу Христу та приклад Його особистого безсмертя привідкривають тайну людського буття, сутності людини як духовної істоти, її ціннісних орієнтирів та пріоритетів у сучасному суспільстві.The article is dedicated to the investigation of the problem having developed around the death and the resurrection of Jesus Christ, The latter regarded as a historical character. The comparative analysis of some facts about Messiah emerging resurrect before his followers is based on the materials of the New Testament, as well as on the works by F. Farrar, E. Renan, D. Schtraus and A. Men. The enigma of human existence is revealed through finding coherent matters with Jesus Christ and bearing reflection to the idea of his personal immortality

Синесий Киренский: три аргумента против принятия епископства

Синесий Киренский: три аргумента против принятия епископств

Readers' reception of the novel "Resurrection" by Leo Tolstoy in China (based on the materials of the "Douban. Book" platform)

Статья посвящена исследованию читательского восприятия романа Л.Н. Толстого «Воскресение» в Китае. В качестве материала выбраны читательские комментарии в популярной китайской социальной сети «Доубань. Чтение». В статье приводится краткий обзор восприятия в Китае и анализирует отзывы читателей о романе «Воскресение» по различным аспектам

Руськомовная версия древнерусского толкового канона на Пасху и функционирование руськой мовы

The Ruthenian version of the Early Rus᾿ Exegesis on John of Damascus᾿ Easter Canon is published here according to the sole known mid-16th century manuscript from the Grand Duchy of Lithuania (Saint Petersburg, The Library of the Russian Academy of Sciences, P. Dobrokhotov collection (f. 37), No. 18, f. 302‒308). The text belongs to the little known in Early Slavic studies genre of exegesis (commentaries) on hymnography and is a part of a larger (and still unpublished) set of Old Church Slavonic hymnopgraphic commentaries compiled in Pre-Mongol Kievan Rus in the late 12th‒early 13th c. From the entire set, merely the exegesis on the Easter Canon is known to be translated from Old Church Slavonic into Ruthenian.The translation confirms the earlier conclusion that Ruthenian was never used in liturgical singing in the Grand Duchy of Lithuania, since it was functioning as a lingua ad homines and clearly differed from Old Church Slavonic, which was used as a lingua ad Deum, e.g. the only Slavic Eastern Orthodox liturgical language directly addressed to God. The publication is accompanied by a description of themost important general characteristics of the Ruthenian version, which is a later and already corruptedcopy of the original translation.Публикуемая руськомовная версия древнерусского толкового канона на Пасху содержится в рукописи середины XVI века, происходящей из Великого княжества Литовского. Этот переводной текст, принадлежащий малоизвестному в палеославистике жанру толковой гимнографии, дополнительно подтверждает сделанный ранее вывод о том, что руська мова не использовалась при богослужебном пении, поскольку функционировала как lingua ad homines, в отличие от церковнославянского языка, который в качестве lingua ad Deum использовался как литургический язык, обращенный непосредственно к Богу. Публикация сопровождается общей характеристикой перевода. Žinoma, kad viduramžiais labai populiaraus veikalo „Paslapčių paslaptis“ (Secretum Secretorum) rusėniškasis vertimas buvo atliktas Kijeve XV amžiaus antroje pusėje iš XIII amžiaus pabaigoje ‒ XIV amžiaus pradžioje sukurtos hebrajiškos versijos, savo ruožtu verstos iš tikriausiai X amžiuje surašyto arabiškojo originalo. Dar prieš verčiant šį tekstą į rusėnų kalbą, į hebrajiškąją versiją buvo įterpti keli kitų arabiškų ir žydiškų veikalų fragmentai, paimti iš Abu Bakro Muchamado Ar Razio (865‒925) „Mansurui dedikuotos medicininės knygos“ ir trijų Maimonido (1135/1138‒1204) veikalų: „Apie nuodus“, „Apie sueitį“ ir „Apie astmą“.Straipsnyje parodyta, kad dar vienas mažesnis intarpas buvo paimtas iš Vakaruose Avicenos vardu žinomo Irano mokslininko, filosofo ir gydytojo Abu Huseino ibn Abdalacho ibn Sinos (980‒1037) arabiškai rašyto penkiatomio veikalo „Medicinos kanonas“. Naujai išaiškinta šio rusėniškojo „Paslapčių paslapties“ teksto intarpo kilmė leidžia papildyti XV amžiaus antroje pusėje Kijeve veikusių hebrajiškų veikalų vertėjų į rusėnų kalbą naudotų šaltinių sąrašą