РЕМЕСЛО У ВОЛИНСЬКОМУ ВОЄВОДСТВІ В 1921-1939 РР. (The handicraft in the Volyn province in 1921 – 1939)

На основі різних історичних джерел дається характеристика ремесла і ремісничого виробництва в 1921 – 1939 роках на території Волинського воєводства. Робиться аналіз за- конодавчої бази 1920 – 1930-х років, які відображають основні аспекти діяльності ремесла і ремісничого виробництва. Докладно описуються умови ведення ремесла і ремісничого виробництва у Волинському воєводстві в 1921 – 1939 роках. Характеризуються найбільш розвинені на території Волинського воєводства ремісничі спеціальності. Наголошується, що у досліджуваний період ремесло на території Волинського воєводства розвивалася досить слабко, а більшість ремісничих виробів йшли переважно на місцевий ринок. (The article is devoted to the development of the handicraft and craft industry in the Volyn province in 1921 – 1939. The research is built on numerous historic and archival documents. An author analyzes handicraft legislature of 1920 – 1930, particularly handicraft acts that regulated the main aspects of handicraft and craft industry in Volyn province in 1921 – 1939, describes in details the handicraft and craft industry conditions in Volyn province in 1921 – 1939. The author also characterizes the most developed handicrafts in the Volyn province. It is emphasized that handicraft in the Volyn province in 1921 – 1939 had transitional form (between cottage craft and factory industry) and was poorly developed. The majority of manufactured goods were aimed at the local market.

Государственное регулирование рекреации и туризма в Западной Беларуси (1921–1939 гг.). Автореферат диссертации

Ganski Uladzimir State regulation of recreation and tourism in West Belarus (1921–1939)впервые в белорусской историографии определена организационная структура регулирования рекреации и туризма в Западной Беларуси в 1921–1939 гг.; выделены особенности паспортно- визового режима, определены условия регулирования трансграничных туристических потоков и порядка пересечения государственной границы туристами; проанализированы международно-правовые основы развития туризма; выявлены требования к деятельности объектов туристско-рекреационной инфраструктуры и правовые основы охраны и рационального использования туристско-рекреационных ресурсов; определено место агитации и пропаганды в системе государственного регулирования рекреации и туризма; доказано, что к периоду 1921–1939 гг. относится первый на территории Беларуси опыт государственного регулирования рекреации и туризма на основе рыночных механизмов.=for the first time in Belarusian historiography defined the organizational structure of regulation of recreation and tourism in West Belarus in 1921–1939; the features of passport and visa mode, the conditions for regulation of cross-border tourist flows and order of crossing state border by tourists; analyzed the international legal framework of tourism development; identified requirements for operation of objects of tourist-recreational infrastructure and legal bases of protection and rational use of tourist and recreational resources; the place of agitation and propaganda in system of state regulation of recreation and tourism; it is proved that prior to the period of 1921–1939, is the first in the territory of Belarus the experience of state regulation of recreation and tourism on the basis of market mechanisms

Проблеми історії Західної Білорусі (1921–1939 рр.) у сучасній білоруській історіографії та спогадах людей

Досліджено тенденції та нові підходи сучасної білоруської історіографії з проблем розвитку Західної Білорусі у складі Польщі (1921–1939 рр.) і відповідні спогади людей

Просветительские традиции православной церкви в культуре Западной Беларуси, 1921–1939 годы

PRESERVATION EDUCATION TRADITIONS OF THE RUSSIAN ORTHODOX CHURCH IN CULTURE OF WESTERN BELARUS, 1921–1939 / N. SAMOSIUK The features of the conservation educational traditions of the Russian Orthodox Church in the culture of Western Belarus in 1921–1939. The specificity of the religious and moral education of children. It is noted that a significant part of the Orthodox publications distributed in Western Belarus was in Russian. Graduate Theological School was modeled on Russian theological academies. The author focuses on the fact that many of the traditions of the Russian Orthodox Church in the Western Belarus in connection with the change of social and cultural conditions have undergone some changes. In general, the tendency toward the preservation of the traditions of the Russian Orthodox Church contributed to the preservation and development of culture in Western Belarus.Рассматривается специфика сохранения просветительских традиций русской православной церкви в культуре Западной Беларуси в 1921–1939 годах, в том числе приоритетная деятельность в сфере религиозно-нравственного воспитания детей. Отмечено, что значительная часть православных изданий в Западной Беларуси распространялась на русском языке; высшая богословская школа была создана по образцу российских духовных академий. Внимание акцентируется на том, что многие традиции русской православной церкви в Западной Беларуси в связи с изменением социокультурных условий претерпели некоторые изменения. В целом же ориентация на традиции русской православной церкви сохранялась, эта церковь оставалась важным социокультурным институтом Западной Беларуси

Структура купецьких торговельних закладів волинського воєводства в 1921–1939 роках (Structure of the merchant institutions of the volhynian voivodeship 1921-1939)

На основі даних офіційної статистики дається характеристика структури купецьких торговельних закладів в 1921–1939 роках на території Волинського воєводства. Характеризуються чисельність, етнічний склад волинського купецтва, структура торговельних закладів Волинського воєводства. Наголошується, що у досліджуваний період торгівля у Волинському воєводстві зосереджувалася в руках євреїв, а більшість торговельних закладів були сконцентровані у містах і містечках краю. (On the basis of official statistics, an analysis of the trade institutions’ structure within the territory of Volhynian Voivodeship in 1921-1939 is given. Article characterizes the number, ethnic composition of the Volyn merchant class, structure of the trade establishments of Volhynian Voivodeship. Emphasized that during the exploring period, trade in the Volhynian Voivodeship was led by Jews and the majority of trade establishments were located in the cities and towns of the province.

Методологічні засади дослідження освітньо-виховної діяльності православних братств у Західній Україні у міжвоєнний період 1921-1939 рр.

Mishkareva S. Methodological foundations of educational research activities of Orthodox Brotherhoods in Western Ukraine in the interwar period of 1921-1939 years. The analysis of methodological basis and main theoretical approaches to the issue of educational activity researching of orthodox brotherhoods in Western Ukraine during the interwar period of 1921-1939 which are used in history of education as necessary ores for holistic and systemic analysis of historical and pedagogical phenomena and processes is done in the article.Мишкарьова С. В. Методологічні засади дослідження освітньо-виховної діяльності православних братств у Західній Україні у міжвоєнний період 1921-1939 рр. У статті здійснено аналіз методологічних засад та основних теоретичних підходів до проблеми дослідження освітньо-виховної діяльності православних братств у Західній Україні у м іжвоєнний період 1921-1939 рр., що використовуються в історії педагогіки як необхідні для цілісного і системного аналізу історико-педагогічних явищ і процесів

Польская гiстарыяграфiя аграрнага пытання у праграмах палiтычных партый II Рэчы Паспалiтай

POLISH HISTORIOGRAPHY OF AGRARIAN QUESTION IN THE PROGRAMMES OF II RZECZPOSPOLITA POLITICAL PARTIES IN 1921 – 1939 /V. HARMATNY: The approaches of polish historiography to studying of agrarian question in the programmes of the II Rzeczpospolita main political parties (1921 – 1939) are considered, its periodization is made, urgency and importance of the agrarian problem, its role on the changes of political situation in Poland in that times are shown. Attention is paid to the activity of peasant parties for the realization of agrarian changes in the country in favour of the local peasantry, their participation in parliamentary discussion on the given problem and atti-tude to the laws about the agrarian reform passed by the Seim of the II Rzeczpospolita.Рассмотрены подходы польской историографии к изучению аграрного вопроса в программах политических партий II Речи Посполитой, приводится ее периодизация. Отмечена активность крестьянских партий по реализации сельскохозяйственных преобразований в стране, их участие в парламентских дискуссиях по аграрным реформам

Львівський гарнізон у період з 1921 по 1939 рік (Lviv garrison (1921-1939))

У статті, на основі наявної документальної джерельної бази та історіографічних розробок досліджено дислокацію підрозділів Львівського гарнізону у 1921-1939 роках. Відображено особливості формування гарнізону на початку 20-х років минулого століття, висвітлено зміни в його структурі у міжвоєнний період. (The city of Lviv in the interwar period became a strategic military value. Military territorial headquarters were placed in Lviv and the city garrison was one of the largest in the interwar Polish state. It consisted of infantry, artillery, cavalry, aviation, armored units and the others. In addition to combat units, different support units and military school – Cadet Corps №1 were stationed in Lviv. Dislocation of Lviv garrison units during 1921-1939 is analyzed in the article which is based on available sources and historical heritage. Formation peculiarities of the city garrison in the early 20s of the last century are presented, changes in the structure of the garrison during the interwar period are showed.

Art Architecture in Volyn (1921–1939)

У статті висвітлено проблеми щодо визначення перспектив розвитку Волинського воєводства у 20–30-х рр. ХХ ст. з урахуванням містобудівних тенденцій у світовій і вітчизняній архітектурній теорії й практиці. Показано, що на цей період регіон перебував на найнижчому рівні соціально-економічного розвитку в Другій Речі Посполитій і вимагав упорядкування планувальної та функціональної структур населених пунктів. Проте справжня робота в цьому напрямі розпочалась із 1933 р. – після економічної кризи в польській державі, коли архітектурно-планувальний розвиток міст регіону почав проводитися стихійно та фрагментарно.The article highlights the problems concerning the definition of prospects of Volyn province in 20–30s of the twentieth century with regard to urban development trends in the global and domestic architectural theory and practice. It is shown that at this period the region was at the lowest level of socioeconomic development in the Second Polish Republic and demanded streamlining planning and functional structure of settlements. But the real work in this direction began with the 1933 – after the economic crisis in the Polish state, when architectural and urban development planning in the region began to take place spontaneously and fragmentary

Напрямки еміграції українців з Волинського воєводства в 1921-1939 рр. (Emigration Destinations of the Ukrainians from Volyn Province in 1921-1939)

Тези розкривають причини, напрями та наслідки еміграції українців з Волинського воєводства у 1921-1939 рр. Складне економічне становище, зацікавленість польської влади в еміграції українців як дієвого способу зменшення напруги у соціально-політичному житті краю сприяли активному виїзду українського населення. До цього долучалася також позитивна імміграційна політика США, Канади, країн Південної Америки, що сприяла переїзду до них українських переселенців. Окремо висвітлено питання тяжких матеріальних умов перебування емігрантів у чужому соціокультурному середовищі протягом перших років після поселення. (The paper explores reasons, destinations and consequences of emigration of the Ukrainians from Volyn province in 1921-1939. Economic recession and the interest of Polish authorities who regarded emigration of the Ukrainians as an effective way to reduce tensions in social and political life encouraged the active departure of the Ukrainian population. Moreover, positive immigration policy of the USA, Canada, and countries of South America also stimulated the immigration of Ukrainian migrants. The author reveals the question of hard material conditions of emigrants in the foreign social and cultural environment during the first years after the settlement.