Accordion training in music schools in Serb academically popular type

Устименко-Косоріч О. А. Професійна підготовка баяністів-акордеоністів в сербських музичних школах академічно-народного типу. У статті проаналізовано професійна підготовка баяністів-акордеоністів сербської школи академічно-народного типу за двома освітніми напрямами професіонал/аматор, які презентують прогресивну освітню систему, що реалізовує двоєдину біфункціональну програму – виховання компетентного фахівця суспільно-національного призначення (аматора) та потенційного виконавця «Високого мистецтва» засобами «узагальнення через жанр».Ustymenko-Kosorich O. А. Accordion training in music schools in Serb academically popular type. The article analyzes the training of accordion Serbian school of academically popular type of two educational areas – professional / amateur, which represent progressive educational system that implements a dual bi-functional program – education of a competent specialist of national public purpose (amateur) and a potential artist of «high art» «means a compilation of genre»

John Dewey and the mind-body problem in the context: the case of «neutral monism»

The main focus of this paper is the mind-body problem in its relation to the doctrine of ‘neutral monism’ and the question who can be considered its proponents. According to Bertrand Russell, these are Ernst Mach, William James, and John Dewey (to name a few). This paper aims to clarify whether Russell himself was right in his conclusions or not. At first, I start with the clarification of the relation between ‘neutral monism’ and ‘dual-aspect theory’. Secondly, I analyze the ‘big three’ of the neutral monism: Mach, James and Russell. My starting-point here is Russell’s very understanding of Mach and James positions. In the end, it appears that neither Mach, nor James as well as Dewey can be considered as neutral monists. It was rather Russell’s misunderstanding of the both James’ radical empiricism and Mach’s analysis of sensations, which led him to the creation of his own original version of ‘neutral monism’ (or ‘Russelian monism’).Головним фокусом статтi є психофiзична проблема на прикладi доктрини ‘нейтрального монiзму’, а також, прояснення питання, хто може вважатися її пропонентами. Згiдно з Бертраном Расселом, такими є Ернст Мах, Вiльям Джеймс та Джон Дьюї (серед iнших). Стаття намагається прояснити, чи сам Рассел був правий у своїх висновках чи нi. Спершу я прояснюю вiдношення мiж ‘нейтральним монiзмом’ та ‘двох-аспектною теорiєю’. По друге, я аналiзую ‘велику трiйку’ нейтрального монiзму: Мах, Джеймс, Рассел. Моєю стартовою позицiєю є саме розумiння Расселом по-зицiй Маха та Джеймса. Наостанок, виявляється, що анi Мах, Джеймс чи Дьюї не можуть розглядатися як нейтральнi монiсти. Радше, нерозумiння Расселом як радикального емпiризму Джеймса, так i аналiзу вiдчуттiв Маха спонукало його до створення власної оригiнальної версiї ‘нейтрального монiзму’ (чи ‘монiзму Рассела’)

Стилістичні домінанти поетичного циклу Е. Спенсера “Amoretti”

This article analyzes the main stylistic devices in the sonnets of E. Spencer “Amoretti”. It was determined that his poetry is characterized by a broad system of stylistic devices: Phonostylistic (alliteration, anaphora, epiphora, metaplasm) syntactic shapes, paths (metaphors, epithets, personification, metonymy, antonomasia, hyperbole, litotes, oxymoron, comparison). The author also uses allusions, symbols, and allegories. It was demonstrated that the style of E. Spencer suggests he was a master with a special sense of poetic form, organically stylistic devices, the brightness of language constructs.Статья посвящена анализу основных стилистических приемов цикла сонетов Э. Спенсера «Amoretti». Было определено, что для поэзии характерна широкая система стилистических приемов: фоностилистические (аллитерация, анафора, эпифора, метаплазмы), синтаксические фигуры, тропы (метафоры, эпитеты, персонификация, метонимия, антономазия, гипербола, литота, оксюморон, сравнение). Автор также использует аллюзию, символы, аллегорию. Показано, что художественный стиль Е. Спенсера позволяет говорить о нем как о мастере с особым чувством поэтической формы, органичностью стилистических приемов, яркостью языковых конструкций.У статті проаналізовано особливості мови і стилю циклу сонетів Е. Спенсера “Amoretti”, акцентовано увагу на естетичному ефекті від любовної лірики єлизаветинця, на його усвідомленні національної ідентичності. Указано, що основою авторського сприйняття є розуміння органічної цілісності сонетного циклу, цінності кожного стилістичного прийому, що характеризує художню манеру придворного поета. На підставі лінгвостилістичного аналізу поезії встановлено домінантні стилістичні засоби. Зокрема, автор послуговується алітерацією, яка формує особливий ритм, «симетрію» звуків і «зближення» слів. Використовуючи засоби поетичного синтаксису, митець вдається до фігур повтору, зіставлення, протиставлення, полісиндетону, риторичних звертань, запитань, оклику. У сонетарії широко представлена система тропів. Передусім вирізняється особливою експресивністю метафора, яка має значні можливості в розкритті внутрішнього світу ліричних героїв. Автор також послуговується персоніфікацією, метонімією, антономазією, гіперболою, літотою, оксюмороном, порівнянням. Аналіз основних стилістичних засобів циклу «Amoretti» показав, що єлизаветинець талановито сполучає стилістичні можливості різних рівнів англійської мови, чим виявляє глибинний зміст кожної поезії, організовуючи унікальне полотно своїх сонетів

Порівняльна характеристика англійських та українських дієслів та використання їх у реченнях

In this article is described the notion of the verb, as grammatical category of the sentence. The morphological structure of the verb in English and Ukrainian is showed. The ways of expressing morphological categories of the English and Ukrainian verb is described. And also the examples of using the English and Ukrainian verbs in the sentences is given.В статье раскрывается понятие грамматической категории глагола, приведена морфологическая структура глагола в английском языке, охарактеризованы пути выражения морфологических категорий украинских и английских глаголов, показаны виды глаголов, а также приведены примеры использования их в предложениях английского и украинского языков.У статті розкрито поняття граматичної категорії дієслова, наведена морфологічна структура дієслова в англійській мові, охарактеризовані шляхи вираження морфологічних категорій українських та англійських дієслів, показані найпоширеніші види дієслів, наведені приклади використання їх у реченнях в українській та англійських мовах

Виховання моральних цінностей у студентів на основі оповідань англомовних письменників

The article is an attempt to illustrate how the English language teacher can use stories of  English or American writers to inculcate high moral values, broaden student’s mind and alleviate prejudices.Статья показывает, как преподаватель английского языка может использовать рассказы известных английских и американских писателей, чтобы привить студентам высокие моральные ценности и расширить их кругозор.Стаття демонструє використання на заняттях з аналітичного читання оповідань відомих англійських і американських письменників задля того, щоб прищеплювати високі моральні цінності та розширити світогляд студентів

Implementation of reflective model of educational practice in the modern finnish school

У статті розглядається приклад країни, освітня система якої увібрала в себе ідеї філософських концепцій критичного мислення І. Канта та М. Ліпмана. Адже саме завдяки динамічним інтеграційним процесам у світі, ми звертаємо увагу на рефлексивні моделі освіти, які приводять нас до запитання : Що ж на сьогоднішній день є більш актуальним - заучування інформації чи її критичний аналіз? У статті зроблена спроба дослідити організацію навчання у фінських школах через призму рефлексивної моделі І. Канта та рефлексивної моделі практики освіти М. Ліпмана. І. Кант у своїй роботі "Критика чистого розуму" використовував поняття рефлексії з метою роз'яснення специфіки роботи свідомості. Він поділяв поняття рефлексії на трансцендентальну і логічну. Логічна рефлексія тільки порівнлює поняття між собою і не може судити про речі апріорі. Трансцендентальна рефлексія - підстава можливості об'єктивного порівняння уявлень одне з одним. Спираючись на положення із робіт І. Канта про рефлексію як спосіб утворення нових понять і суджень через порівняння вже наявних уявлень, М. Ліпман запропонував рефлексивну модель освіти, якій присвячена його робота "Рефлексивна модель практики освіти". Також у статті проаналізована роль феномено-орієнтованого навчання та викладання (phenomenon-based teaching and learning) у вихованні критичного мислення, яке необхідне для успішної життєдіяльності особистості в сучасному інформаційному суспільстві. Фінляндія на практиці демонструє, як вивчення феноменів допомагає учневі не просто зрозуміти те, що відбувається, а й підштовхує його до формулювання самостійної думки з будь-якого життєвого питання. Таким чином створюється підхід під назвою "рефлексивна модель освіти", яка в повній мірі розглядалася І. Кантом в сфері філософії, а М. Ліпманом у сфері психології і педагогіки. У статті зроблена спроба аргументувано довести, що організація процесу навчання у фінській школі має ознаки рефлексивної парадигми критичної практики, що є невід'ємною особливістю фінської системи освіти на сучасному етапі її розвитку. Досвід організації навчання у фінськіій школі може бути використаний при розбудові нової української школи.The article considers the example of a country whose educational system has absorbed the ideas of philosophical concepts of critical thinking of I. Kant and M. Lipman. After all, thanks to the dynamic integration processes in the world, we pay attention to reflective models of education, which lead us to the question: What is more relevant today - memorization of information or its critical analysis? The article attempts to investigate the organization of education in Finnish schools through the prism of I. Kant's reflexive model and M. Lipman's reflexive model of educational practice. Kant in his work "Critique of Pure Reason" used the concept of reflection in order to explain the specifics of the work of consciousness. He divided the concept of reflection into transcendental and logical. Logical reflection only compares concepts with each other and cannot judge things a priori. Transcendental reflection - the basis for the possibility of objective comparison of ideas with each other. Based on the provisions of Kant's work on reflection as a way of forming new concepts and judgments through the comparison of existing ideas, M. Lipman proposed a reflective model of education, which is devoted to his work "Reflective model of educational practice. The article also analyzes the role of phenomenon-based teaching and learning in the education of critical thinking, which is necessary for the successful life of the individual in the modern information society. The Finnish school shows us that the study of phenomena helps the student not only to understand what is happening, but pushes him to formulate an independent opinion on any issue in life. This creates an approach called "reflective model of education", which was fully discussed by I. Kant in the field of philosophy, and M. Lipman in the field of psychology and pedagogy. The article attempts to argue that the construction of the learning process in the Finnish school has the features of a reflexive paradigm of critical practice, which is its integral feature. The experience of organizing education in a Finnish school can be used in the development of a new Ukrainian school

Why Phenomenal Zombies Are Conceivable Whereas Anti-Zombies Are not

In this article, I discuss Keith Frankish’s attempt to neutralize the zombie argument against materialism with a closely parallel argument for physicalism, the anti-zombie argument, and develop David Chalmers’ reply to this species of arguments. I support Chalmers’ claim that the conceivability of situations like the existence of an anti-zombie is problematic with an analysis that makes it plausible that the idea of an anti-zombie is incoherent, and argue that to counter this, a materialist should deny the absence of a priori entailment from the physical to the phenomenal; however, this would involve the denial of the conceivability of zombies and so make the anti-zombie argument superfluous.У цій статті обговорюється спроба Кейта Френкіша нейтралізувати аргумент зомбі проти матеріалізму, протиставивши йому аналогічний аргумент за фізикалізм – аргумент антизомбі; розвивається відповідь, яку дав аргументам цього роду Девід Чалмерс. На підтримку думки Чалмерса, що збагненність ситуацій, подібних до існування антизомбі, є проблематичною, запропоновано аналіз, який показує, чому ідея антизомбі є, ймовірно, некогерентною. Доведено, що для відхилення цього аналізу, матеріаліст мусить заперечувати відсутність апріорного випливання феноменального з фізичного; проте це означає заперечення збагненності зомбі, що робить аргумент антизомбі непотрібним

Development of a computer-based learning environment in the conditions of multicultural education in the European Union

Розглянуто трактування понять «полікультурна компетентність учня» і «комп’ютерно орієнтованого навчального середовища в умовах полікультурної освіти» зарубіжними й вітчизняними науковцями та наведено авторське визначення цих понять. На основі аналізу урядових документів, програм і проектів інформатизації освітнього середовища Європейського Союзу та Ради Європи визначено основні етапи розвитку комп’ютерно орієнтованого навчального середовища в умовах полікультурної освіти учнів у країнах ЄС: інформаційно-підготовчий (1997 – 2000 рр.), інфраструктурно-забезпечувальний (2001 – 2004 рр.), педагогічно-комунікативний (2004 – 2006 рр.), проектно-забезпечувальний (2007 – 2010 рр.), компетентнісно-орієнтований (2010 – 2013 рр.), проектно-діяльнісний (2014 р. – теперішній час).In the article, based on the results of the analysis of scientific and pedagogical works of domestic and foreign scientists, the concept of multicultural competence of the student and the concept of computer-oriented learning environment in the conditions of multicultural education of students are specified. The scientific search on the basis of the analysis of government documents, programs and projects of informatization of the educational environment of the European Union and the Council of Europe made it possible to identify the main stages of the development of a computer-oriented learning environment in the conditions of multicultural education of students in the EU countries: information and preparation (1997 - 2000); infrastructural and provisional (2001-2004), pedagogically communicative (2004-2006), project provisional (2007-2010), competently oriented (2010 - 2013), project activity (2014 - present and time)

Синтаксическая языковая игра в американском юмористическом дискурсе (на материале ситкома “Клиника”)

The article is devoted to the study of syntactic language play techniques in humorous discourse, since the phenomenon of language play is closely connected with this type of discourse. The notions of  humorous discourse and language play are considered. Humorous discourse is based on the principle of transmission of a humorous message from the addresser to the addressee. The purpose of this message is to get away from a serious conversation, reduce the social distance between the conversation participants and form friendly interrelationship. Communicative intension and humorous tonality are key components of humorous discourse. Language play means intentional violation of the rules of the language in order to achieve a humorous effect. Language play exists at all levels of language structure: phonological, morphological, lexical and syntactic. The article is based on the material of a popular American sitcom “Scrubs” dedicated to the everyday life of doctors. Сases of usage syntactic language play in the speech of six characters of the sitcom (John Dorian, Percival Cox, Christofer Turk, Elliot Rid, Carla Espinoza and Jordan Sullivan) are considered. In their jokes, characters in the majority of cases use lexical language play techniques, but syntactic language play is also quite common. The most frequently used syntactic means (repetition, parcellation, rhetorical questions, tautology, zeugma) are determined. Specific cases of usage language game techniques at the syntactic level are presented.У статті досліджено найпопулярніші прийоми синтаксичної мовної гри в гумористичному дискурсі. Репрезентовано особливості її використання в мовленні шести персонажів американського ситкому “Клініка” (Джона Доріна, Перрі Кокса, Кріса Терка, Еліот Рід, Карли Еспіноза і Джордан Салліван). Витлумачено поняття “мовна гра” й “гумористичний дискурс”. Визначено конкретні прийоми мовної гри, до яких найчастіше вдаються названі персонажі, зокрема повтор, парцеляції, риторичне питання, тавтологія, зевгма.В статье исследуются самые популярные приемы синтаксической языковой игры в юмористическом дискурсе. Рассматриваются особенности ее использования в речи шести персонажей популярного американского ситкома “Клиника” (Джона Дориана, Перри Кокса, Криса Терка, Эллиот Рид, Карлы Эспиноза и Джордан Салливан). Истолковываются понятия “языковая игра” и “юмористический дискурс”. Определяются наиболее часто используемые персонажами конкретные приемы языковой игры на синтаксическом уровне, в частности повтор, парцелляции, риторический вопрос, тавтология, зевгма

Instrumentalist logic of scientific discovery: reflections on Dewey’s method and its metaphysical foundations

У цій роботі я намагаюся прояснити сутність філософії Дьюї: його метод (денотативний метод (ДМ) / структуру дослідження (СД)). Незважаючи на традиційне розуміння Дьюї як анти-фундаменталіста, я хочу показати, що, насправді, його метод мав метафізичні основи: принцип тяглості або теорію емерджентизму. Я також обґрунтовую, що метафізичну позицію Дьюї краще називати «культурним емерджентизмом», аніж його терміном «культурний натуралізм». Те, що Дьюї називав «здоровим глуздом» у своїй «Логіці», Гуссерль позначав терміном «життєвий світ» у «Кризі». Я порівнюю два погляди на розуміння цього явища і роблю висновок, що для Дьюї різниця між природничими науками та здоровим глуздом полягає у предметі, а не в методі. Отже, мета полягає у тому, щоб знайти уніфікований метод, який застосовуватиметься в обох сферах. Тоді як Гуссерль був більш песимістичним: для нього різниця полягала не тільки в предметі, а й у самих методах. Услід за цим обговоренням, я також зробив спробу переформулювати важку проблему свідомості у термінах Дьюї. Насамкінець, я порівнюю ДМ / СД Дьюї з попперівським розумінням наукового методу і роблю висновок, що між ними немає значної різниці, і що метод Дьюї також можна розглядати як гіпотетико-дедуктивний, з єдиною різницею в акцентах.In this paper, I attempt to clarify the heart of Dewey’s philosophy: his method (denotative method (DM) / pattern of inquiry (PI)). Despite the traditional understanding of Dewey as anti-foundationalist, I want to show that Dewey did have metaphysical foundations for his method: the principle of continuity or theory of emergentism. I also argue that Dewey’s metaphysical position is better named as ‘cultural emergentism’, rather than his own term ‘cultural naturalism’. What Dewey called ‘common sense’ in his Logic, Husserl termed as the ‘life-world’ in his Crisis. I compare two perspectives of dealing with the phenomenon and conclude that for Dewey, the difference between natural sciences and the common sense inquiry is that of subject-matter but not of method. Thus, the goal is to find the unified method to be applied in both domains. Whereas Husserl was more pessimistic: for him, the difference was not only in subject-matter, but in the very methods. Following that discussion, I also attempt to reformulate the hard problem of consciousness in Deweyan terms. In the end, I compare Dewey’s DM / PI with Popper’s understandings of scientific method and conclude that there is no significant difference between the two and that Dewey’s method could also be looked at as \textit{hypothetic-deductive method}, with the only difference in emphases