Находки и неточности в переводе романа Дж. Голсуорси "Собственник" из серии "Сага о Форсайтах"

The article deals with the examples of language findings and omissions in one of the first translations of “The Man of Property” after John Galsworthy, the first novel from a monumental series “The Forsyte Saga” written by the English author which chronicled the life story of the Forsytes, a large and wealthy English family. The scientific value and topicality of the paper consist in the objective directed to analyze a literary translation of the novel and to show all depth and complexity of such linguistic process, as a translation. In the course of a literary translation, an original language undergoes transformation into a target language. The translated text can't be absolutely identical to the original. The losses are inevitable. Therefore, a question arises as to what extent the text should be preserved, and how much may be sacrificed. And it is this question that we have attempted to answer in this paper.В статье рассматриваются находки и неточности одного из первых переводов романа Джона Голсуорси «Собственник» - первого романа из монументальной серии английского писателя «Сага о Форсайтах», которая описывает жизнь состоятельной и огромной семьи Форсайтов. Научная ценность и актуальность статьи заключаются в самой постановке вопроса - проанализировать художественный перевод произведения и продемонстрировать всю глубину и сложность такого лингвистического процесса, как перевод. В процессе художественного перевода текст на языке оригинала преобразуется в текст на языке перевода. Любой перевод не может быть тождествен оригиналу. Потери неизбежны. Вопрос в том, что необходимо сохранить, а чем можно пожертвовать. На этот вопрос мы и постарались ответить в данной статье

Роль художественной детали в расшифровке подтекста

Специфика обучения аналитическому и домашнему чтению на примерах произведений А. Кронина, А. Азимова, Б. Шо

Речь автора в теледискурсе

В исследовании рассматривается такая особенность дискурса телеформата, как наличие речи автора в исторических телесериалах. В качестве примера для анализа был выбран контекст из субтитров к историческому британскому телесериалу "Downton Abbey

Особливості використання виражальних засобів мови в портретному описі (Specificity of use of expressive language means in а portrait description)

Предметом вивчення в статті є особливості застосування виражальних засобів мови в композиційно-мовленнєвій формі портретного опису в романі Дж. Голсуорсі «Власник». У результаті лінгвостилістичного аналізу фрагментів опису зовнішності літературних героїв з’ясовано кількісні та якісні параметри використання письменникомтропів для створення художньо-образної характеристики зовнішнього вигляду персонажів у першій частині трилогії «Сага про Форсайтів». (The paper deals with the study of language peculiarities of narrative compositional forms, specifically the use of lexical stylistic devices in characters’ portrait descriptions in fiction. The research was conducted on the material of the first novel of the Forsyte Saga – «The Man of Property», written by the pre-eminent British writer J. Galsworthy. Portrait descriptions are interpreted in the given work as the portrayals of the characters’ appearance, age, built, clothes and of other features that produce their visual images. The literary analysis of the novel revealed quantitative and qualitative characteristics of the lexical stylistic devices employed by the author in the portrait descriptions. It was determined that the most frequently used stylistic device in the novel was epithet, with the help of which the author gave expressive and evaluative portrayals of characters. J. Galsworthy made use of both affective and figurative epithets as well as of their different structural patterns. Less frequently the author employed original and trite metaphors and similes to depict the appearance of the literary heroes. The other lexical literary means – metonymy, zeugma, hyperbole and paraphrase were seldom used in portrait descriptions although they also assisted in building up the vivid images of the characters’ appearances in the novel.

Лексичні особливості вторинних текстів (на матеріалі перекладів романів М. Мітчел “Gonewith the wind” та Дж.Голсуорсі «The forsyte saga’»)

(uk) У статті йдеться про гендерні особливості представлення текстових концептів Жінка та Чоловік; досліджуються лексичні розходження між текстами оригіналів та перекладів художнього твору, зумовлені гендерним фактором. Особлива увага приділяється аналізу міжстильової та стилістично забарвленої лексики.(en) The article under consideration runs about gender peculiarities of rendering of text concepts Woman and Man. The lexical differences between source and target texts caused by the gender factor are being discussed. The author analyzes the frequency of using neutral and connotative lexis by translators of both genders