ОСОБЛИВОСТІ ВІДБОРУ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТРУКТОРІВ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ

Relevance: The issues of selection and training of instructors for professional activities within the system of professional military education remain insufficiently developed. The introduction of a new model for training Ukrainian citizens and the establishment of corresponding structural units in higher education institutions and educational institutions with specific learning conditions further underscores the urgency of this matter. Objective: To identify tasks aimed at improving the selection of instructors for professional activities in training military specialists within the system of professional military education. Methods: To achieve the stated objective, methods of systemic and comparative analysis of scientific sources were employed to determine the specifics of training military specialists within the system of professional military education under conditions of martial law in the country. Methods of systematization and generalization were used to identify the main directions for implementing the task of selecting instructors for professional activities within the system of professional military education, in the context of implementing the Concept of Transformation of the Military Education System. Results: An analysis of scientific sources was conducted, highlighting the issue of selection and training of instructors for professional activities within the system of professional military education as an insufficiently developed area. The specifics of modern training of military specialists were identified, taking into account the full-scale invasion of the Russian Federation’s army into Ukrainian territory. Relevant characteristics of military specialists who can be involved in the professional training of military personnel within the system of professional military education were proposed, in the context of three main stages of their selection for instructor positions. A conceptual vision and prospective directions for implementing the task of selecting instructors for professional activities within the system of professional military education were outlined, enabling high-quality selection of instructional staff for training military personnel within the military education system. Conclusions: It was established that to improve the selection of instructors for professional activities in training military specialists within the system of professional military education, the following measures are necessary: establish a career monitoring system for sergeants in higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine, military training units of higher education institutions, and institutions of professional pre-higher military education; develop methodological recommendations for the procedure of selecting and training instructors within the system of professional military education; apply a comprehensive approach to selecting sergeants as candidates for instructor roles; develop standard requirements for instructors and a methodology for their evaluation; provide for and organize annual external evaluations of instructors at higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine, military training units of higher education institutions, and institutions of professional pre-higher military education; ensure proper individual development of sergeants by offering choices for advanced training courses and preparing them through advanced-level training courses for sergeant-instructor duties; establish a model of an instructor-leader and provide motivational factors at their workplace to support career advancement prospects.Актуальність: питання відбору та підготовки до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти залишаються не достатньо розробленими; при цьому, запровадження нової моделі підготовки громадян України та утворення відповідних структурних підрозділів у закладах вищої освіти та закладах освіти із специфічними умовами навчання тільки підвищує актуальність зазначеного питання. Мета: визначити завдання для вдосконалення відбору інструкторів до професійної діяльності з підготовки військових фахівців у системі професійної військової освіти. Методи: задля реалізації поставленої мети застосовано методи системного і порівняльного аналізу наукових джерел для визначення особливостей підготовки військових фахівців у системі професійної військової в мовах воєнного стану в державі; задля визначення основних напрямів реалізації завдання з відбору до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти у контексті реалізації Концепції трансформації системи військової освіти використано методи систематизації та узагальнення. Результати: проведено аналіз наукових джерел та виокремлено актуальне питання щодо відбору та підготовки до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти як таке, що не достатньо розроблене; визначено особливості сучасної підготовки військових фахівців з урахуванням повномасштабного вторгнення армії російської федерації на території України; запропоновано відповідні характеристики військових фахівців, які можуть бути залучені до професійної підготовки військовослужбовців у системі професійної військової освіти у контексті трьох основних етапів відбору їх до діяльності на посадах інструкторів; розкрито концептуальне бачення та перспективні напрями реалізації завдання з відбору до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти, що дасть змогу здійснювати якісний відбір інструкторського складу для підготовку військовослужбовців у системі військової освіти. Висновки: встановлено, що для вдосконалення відбору інструкторів до професійної діяльності з підготовки військових фахівців у системі професійної військової освіти необхідно: налагодити систему моніторингу кар’єри сержантів вищими військовими навчальними закладами МОУ, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти, закладами фахової передвищої військової освіти; розробити методичні рекомендації щодо порядку відбору та підготовки до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти; застосувати комплексний підхід у відборі сержантів в кандидати на інструктора; розробити еталонні вимоги до інструкторів та методику їх оцінювання; передбачити та організовувати щорічне зовнішнє оцінювання інструкторів вищих військових навчальних закладів МОУ, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти; забезпечити належним чином індивідуальний розвиток сержантів з вибором курсів підвищення кваліфікації та підготовки їх на курсі підвищеного рівня підготовки для виконання обов’язків сержанта-інструктора; сформувати еталон інструктора-лідера та забезпечити їм на службовому місці мотиваційні чинники для перспектив у службовій кар’єрі)

ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНЕ ВИКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБЛЕНОСТІ

The relevance of the article is driven by the necessity to implement learner-centered teaching of psychological and pedagogical disciplines in higher education institutions. This need becomes particularly significant within the context of Ukraine’s integration into the European Higher Education Area, the dynamic transformations of the pedagogical paradigm, the expansion of adult education, and the increasing demands for the professional training of modern specialists. Aim: To conduct a comprehensive analysis of the state of scholarly research on learner-centered teaching of psychological and pedagogical disciplines in higher education institutions, with the purpose of identifying key trends, contradictions, and outlining prospects for further development and practical implementation. Methods: Information retrieval methods for analyzing scientific electronic databases and selecting relevant sources; scientometric and bibliographic methods aimed at quantitative analysis of publications and citation metrics; semantic-network analysis of the structure and interrelations of key concepts; comparative analysis and synthesis of scientific literature; statistical and graphical analysis of research dynamics. Results: The analysis of domestic scientific sources revealed a predominance of theoretical studies focused on organizational models and the training of future teachers, while empirical research–especially in non-pedagogical higher education institutions—remains insufficiently explored. Bibliometric and semantic-network analyses of international databases (Web of Science, Google Scholar) facilitated tracing and graphically illustrating the evolution of key concepts within the research domain, the emergence and development of new research clusters in the scientific information space. These findings indicate dynamic development of the field, particularly in response to the widespread transition to distance and blended learning formats. The paper substantiates the urgency of further enhancing the system of teaching psychological and pedagogical disciplines by introducing innovative learner-centered models, technologies, and pedagogical methods, alongside systematic preparation of educators to operate within student-centered education frameworks. Conclusions: The comprehensive analysis enables clear tracking of the development of learner-centered teaching of psychological and pedagogical disciplines within the national and international scientific communities, revealing major trends, clusters, and research gaps. This analysis supports the identification of promising research directions and improvements in educational program quality through content transformation. It is confirmed that learner-centered teaching is gaining a leading role in the theory and practice of professional education, linked to the adoption of cognitive strategies and productive learning in training specialists across various economic sectors via distance and blended learning modalities aimed at enhancing education quality. The observed evolution of key concepts and the formation and growth of new clusters in the information space signify the dynamic advancement of this research area.Актуальність статті зумовлена необхідністю впровадження особистісно орієнтованого викладання психолого-педагогічних дисциплін у закладах вищої освіти, яка набуває особливого значення в умовах інтеграції України до Європейського простору вищої освіти, динамічних змін педагогічної парадигми, розширення сфери освіти дорослих та посилення вимог до професійної підготовки сучасних фахівців. Мета: здійснити комплексний аналіз стану наукової розробленості проблеми особистісно орієнтованого викладання психолого-педагогічних дисциплін у закладах вищої освіти для виявлення основних тенденцій, суперечностей і окреслення перспектив подальшого розвитку й практичного впровадження. Методи: інформаційно-пошуковий – для аналізу наукових електронних баз даних та відбору релевантних джерел; наукометричні та бібліографічні – для здійснення кількісного аналізу й оцінювання цитованості публікацій; семантико-мережевий аналіз структури текстів – для виявлення взаємозв’язків між ключовими концептами; порівняльний аналіз і узагальнення наукової літератури – для формування основних ідей і висновків; статистичний та графічний аналіз динаміки досліджень – для унаочнення отриманих результатів. Результати: аналіз вітчизняних наукових джерел засвідчив домінування теоретичних досліджень, зосереджених на організаційних моделях та підготовці майбутніх учителів, тоді як емпіричним розробкам, зокрема у закладах вищої освіти непедагогічного профілю, приділяється недостатньо уваги; проведений бібліометричний та семантико-мережевий аналіз міжнародних ресурсів (Web of Science, Google Scholar) дозволив відстежити та графічно ілюструвати еволюцію ключових понять досліджуваної проблематики, появу й розвиток нових дослідницьких кластерів у науковому інформаційному просторі; виявлено динамічний розвиток напряму, особливо в умовах масового переходу до дистанційної та змішаної форм навчання; оґрунтовано актуальність подальшого вдосконалення системи викладання психолого-педагогічних дисциплін шляхом впровадження інноваційних моделей, технологій і методик особистісно орієнтованого навчання, а також системної підготовки викладачів до роботи на засадах студентоцентрованої освіти. Висновки: проведений комплексний аналіз ілюструє розвиток теми особистісно орієнтованого викладання психолого-педагогічних дисциплін у вітчизняному й міжнародному науковому просторі; виявляє основні тренди, кластери та наукові прогалини; окреслює перспективні напрями досліджень і сприяє покращенню якості освітніх програм через трансформацію їх змісту; підтверджує посилення наукової уваги до проблеми особистісно орієнтованого викладання в теорії і практиці професійної освіти; показує наявність зв’язку між якістю освіти та впровадженням у підготовку фахівців для різних галузей економіки когнітивних стратегій і продуктивного навчання у форматі дистанційного та змішаного навчання; виявляє еволюцію ключових понять, тенденцію виникнення й подальшого розвитку нових кластерів у інформаційному просторі, що свідчать про динамічний розвиток цього напряму

РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В ПРОЦЕСІ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВОЇ ПЛАТФОРМИ «SMART ECOSYSTEM FOR STUDENTS»

The relevance of the article: is determined by: the rapid pace of digital transformation in education, which necessitates the development of digital competence among vocational theoretical training lecturers, particularly in vocational (vocational-technical) education institutions; the demands of the digital economy for improving the quality of training qualified specialists, which is impossible without the implementation of innovative digital solutions that combine educational content, interaction tools, reflection, and assessment; the capabilities of the Smart EcoSystem for Students digital platform, which can be an effective tool for integrating educational processes into a unified digital environment; the need for understanding and scientific clarification of approaches to defining the essence and structure of the concept of "professional competence," as well as substantiating it as a key condition for the effective activity of lecturers who provide training for skilled workers in the service sector in accordance with current labor market challenges and digital education development. Purpose of the article: is to highlight the capabilities of the Smart EcoSystem for Students digital platform for the development of digital competence of vocational theoretical training lecturers and to substantiate the methodological principles of its use in the educational process of vocational education institutions. Methods: systemic analysis, pedagogical observation, generalization of empirical data, questionnaires, and methodological modeling of digital interaction based on the platform\u27s functionality. Results: it was found that the use of the Smart EcoSystem for Students digital platform provides personalized support for lecturers in forming digital competence, contributes to the improvement of pedagogical interaction, analysis of learning activities, and the implementation of adaptive educational routes; practical cases of using the platform in the context of increasing the effectiveness of the educational process were analyzed. Conclusions: the main directions of using the Smart EcoSystem for Students platform in the process of digital transformation of vocational education are defined; its potential for the development of digital competence of vocational theoretical training lecturers is substantiated; the role of an integrated digital environment in improving the quality of the educational process, taking into account the individual educational needs of students and the current challenges of the modern labor market, is highlighted.Актуальність статті зумовлена: швидкими темпами цифрової трансформації освіти, що зумовлює необхідність розвитку цифрової компетентності викладачів професійно-теоретичної підготовки, зокрема у закладах професійної (професійно-технічної) освіти;  запитами цифрової економіки на підвищення якості підготовки кваліфікованих фахівців, що неможливо без впровадження інноваційних цифрових рішень, які поєднують навчальний контент, засоби взаємодії, рефлексії та оцінювання; можливостями цифрової платформи Smart EcoSystem for Students, що може бути ефективним інструментом інтеграції освітніх процесів у єдиному цифровому середовищі;  потребою осмислення і наукового уточнення підходів до визначення сутності й структури поняття «професійна компетентність», а також обґрунтування її як ключової умови ефективної діяльності викладачів, які забезпечують підготовку кваліфікованих робітників у сфері послуг відповідно до актуальних викликів ринку праці та цифрового розвитку освіти. Метою статті є висвітлення можливостей цифрової платформи Smart EcoSystem for Students для розвитку цифрової компетентності викладачів професійно-теоретичної підготовки та обґрунтувати методологічні засади її використання в освітньому процесі закладів професійної освіти. Методи: системного аналізу, педагогічного спостереження, узагальнення емпіричних даних, анкетування, а також методичне моделювання цифрової взаємодії на основі функціоналу платформи. Результати: виявлено, що використання цифрової платформи Smart EcoSystem for Students забезпечує персоналізовану підтримку викладачів у формуванні цифрової компетентності, сприяє удосконаленню педагогічної взаємодії, аналітики навчальної діяльності та впровадженню адаптивних освітніх маршрутів; проаналізовано практичні кейси використання платформи у контексті підвищення ефективності освітнього процесу. Висновки: визначено основні напрями використання платформи Smart EcoSystem for Students у процесі цифрової трансформації професійної освіти; обґрунтовано її потенціал для розвитку цифрової компетентності викладачів професійно-теоретичної підготовки; висвітлено роль інтегрованого цифрового середовища у підвищенні якості освітнього процесу з урахуванням індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти та актуальних викликів сучасного ринку праці

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

Relevance. The urgency of developing energy-efficient competence in construction specialists at the current stage is determined by several factors: economic – the implementation of investments in infrastructure reconstruction requires significant financial resources, but increasing energy efficiency will lead to reduced energy consumption in the future; environmental – reducing energy consumption contributes to a decrease in carbon dioxide emissions through the transition to renewable energy sources and other low-carbon technologies. Objective: To determine the pedagogical conditions for the development of energy-efficient competence in future construction industry professionals. Methods: Theoretical analysis of pedagogical literature and educational-methodological documentation regarding the formation of energy-efficient competence in construction industry specialists; surveying pedagogical staff and methodologists of vocational education institutions – to determine the list of pedagogical conditions for the development of the studied phenomenon; expert evaluation – to select the most significant pedagogical conditions for the formation of energy-efficient competence in future construction industry professionals. Results: Through the analysis of theoretical sources, educational and methodological literature, legislative acts, and surveys of teachers, masters, and industrial training instructors, a list of pedagogical conditions for the development of energy-efficient competence in future construction industry professionals was identified; to optimize the identified factors influencing the development of the studied phenomenon, their ranking and expert evaluation were conducted. Conclusions: According to experts, the main pedagogical conditions influencing the development of energy-efficient competence in future construction industry professionals are: "Availability of teachers who possess energy-efficient competence and improvement of their qualifications in the field of energy-efficient technologies," "Use of active learning methods (project-based learning, case methods, etc.) for the formation of energy-efficient competence," "Creation of an appropriate educational creative environment that will influence the formation of energy-efficient competence in students."Актуальність проблеми формування та розвитку енергоефективної компетентності спеціалістів у будівельній галузі на сучасному етапі обумовлена такими чинниками: економічний – впровадження інвестицій в відбудову інфраструктури потребує значних фінансових ресурсів, проте підвищення енергоефективності призведе до зниження енерговитрат в майбутньому; екологічний – скорочення енергоспоживання сприяє зменшенню викидів вуглекислого газу через перехід на відновлювані джерела енергії та інші низьковуглецеві технології. Мета: визначити педагогічні умови розвитку енергоефективної компетентності майбутніх фахівців будівельної галузі. Методи: теоретичний аналіз педагогічної літератури і навчально-методичної документації щодо формування енергоефективної компетентності фахівців будівельної галузі; опитування педагогічних працівників, методистів закладів професійної освіти – для визначення переліку педагогічних умов розвитку досліджуваного феномена; експертне оцінювання – для вибору найбільш значущих педагогічних умов формування енергоефективної компетентності майбутніх фахівців будівельної галузі. Результати: засобами аналізу теоретичних джерел і навчально-методичної літератури, законодавчих актів, опитування педагогів, майстрів та інструкторів виробничого навчання визначено перелік педагогічних умов розвитку енергоефективної компетентності майбутніх фахівців будівельної галузі; задля оптимізації визначених факторів, що впливають на розвиток досліджуваного феномена, було проведено їх ранжування й експертне оцінювання. Висновки: основними педагогічними умовами, що впливають на розвиток енергоефективної компетентності майбутніх фахівців будівельної галузі, на думку експертів визнано:  «Наявність викладачів, які володіють енергоефективною компетентністю та підвищення їх кваліфікації у сфері енергоефективних технологій», «Використання активних методів навчання (проєктне навчання, кейс-методи тощо) для формування енергоефективної компетентності», «Створення відповідного освітнього креативного середовища, що впливатиме на формування в учнів енергоефективної компетентності»

АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ СТУДІЙ УКРАЇНСЬКОГО ВІЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В НІМЕЧЧИНІ

The relevance of the study stems from the need for self-reliant educators capable of working with children and youth exhibiting varying degrees of trauma and stress, as well as the importance of examining the positive experience of training such educators at the Ukrainian Free University (Munich, Germany) for its potential implementation in Ukraine’s education system. Objective: To investigate the features of the educational design of teacher training within the master’s and doctoral programs at the Ukrainian Free University (hereinafter: UFU), and to formulate recommendations for Ukrainian institutions of higher pedagogical education regarding the implementation of UFU’s positive experience in fostering educators’ agency. Methods: Analysis of scientific sources on the research problem, relevant documents, and educational-methodological materials; content analysis; SWOT analysis; observation; interviews; systematization; and generalization – applied to identify the specifics of the pedagogical education structure and to develop recommendations for integrating UFU’s positive practices into teacher training in Ukraine at the master’s and doctoral levels. Results: From a cultural-historical perspective, it was established that UFU is the first and only Ukrainian higher education institution abroad, one of the oldest private universities in Germany, meeting German university standards for integrating research with education and engaging students in scientific activities. It adheres to Western university education principles, with the specifics of its pedagogical studies shaped by their historical establishment and development. From an informational-content perspective, the educational and scientific components of pedagogical studies were analyzed, along with the research-informational and educational-methodological support for master’s and doctoral courses in pedagogy, and the role of the library and archive in enhancing the educational environment. From a subject-process perspective, the properties of the teacher training process were examined, including a content analysis of its key features and a SWOT analysis of teacher training in the context of digitalization. Conclusions: The Ukrainian Free University is a unique educational institution that combines Ukrainian pedagogical traditions with European standards. Its historical trajectory underscores the importance of preserving academic freedom and national identity in emigration contexts, while its prominent figures laid the foundation for pedagogical studies oriented toward humanistic values and the formation of a Ukrainian educational ideal. UFU’s uniqueness is characterized by its preservation of pedagogical traditions and support for innovations by contemporary educators, creating a space for transformational pedagogy; its focus on inclusive education and psychological-pedagogical support for working with children who have experienced trauma, particularly in wartime conditions; the provision of additional specializations; and its multicultural approach. The results of the research project under the DAAD program “Analysis of Pedagogical Studies at the Ukrainian Free University” demonstrate the development of self-reliant educators capable of supporting national identity, critical thinking, introducing innovative approaches, and working in multicultural environments. This underscores the significance of UFU’s experience for advancing Ukrainian pedagogy amid global challenges and European integration, as reflected in the formulated recommendations.Актуальність дослідження зумовлена потребою в самозарадних педагогах, які вміють працювати з дітьми і молоддю із різним ступенем травмованості і стресу, та важливістю вивчення позитивного досвіду підготовки таких педагогів Українському вільному університеті (Мюнхен, Німеччина) з метою його імплементації в систему освіти України. Мета: дослідити особливості освітнього дизайну підготовки педагогів за магістерською і докторською програмами Українського вільного університету (далі: УВУ), сформулювати рекомендації для українських закладів вищої педагогічної освіти щодо імплементації позитивного досвіду розвитку суб’єктності педагогів в УВУ. Методи: аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, змісту відповідних документів, навчально-методичного забезпечення, контент-аналіз, SWOT-аналіз, спостереження, інтерв’ювання, систематизація та узагальнення – для визначення особливостей структури педагогічної освіти та формулювання рекомендацій щодо урахування позитивних практик УВУ у підготовці педагогів в Україні за магістерськими та докторськими програмами. Результати: у культурно-історичному ракурсі визначено, що УВУ є першим і єдиним українським закладом вищої освіти за кордоном, одним із найстаріших приватних університетів Німеччини, відповідає вимогам до німецьких університетів щодо поєднання наукових досліджень з освітою, залучення студентів до наукової діяльності, дотримується принципів західної університетської освіти, особливості педагогічних студій УВУ визначаються історією їх становлення та розвитку; в інформаційно-змістовому ракурсі проаналізовано освітню і наукову складові педагогічних студій, науково-інформаційне та навчально-методичне забезпечення курсів магістерської та докторської підготовки з педагогіки, роль бібліотеки і архіву для розвитку освітнього середовища; у суб’єктно-процесуальному ракурсі досліджено властивості освітнього процесу підготовки педагогів, здійснено контент-аналіз його ключових особливостей, SWOT-аналіз підготовки педагогів в умовах цифровізації. Висновки. Український Вільний Університет є унікальним закладом освіти, що поєднує українські педагогічні традиції з європейськими стандартами. Його історичний шлях демонструє важливість збереження академічної свободи та національної ідентичності в умовах еміграції, а його видатні постаті заклали фундамент для розвитку педагогічних студій, орієнтованих на гуманістичні цінності та формування українського виховного ідеалу. Ознаками унікальності УВУ є збереження педагогічних традицій та підтримка інновацій сучасних викладачів, які створюють простір трансформаційної педагогіки; спрямованість підготовки на інклюзивну освіту, психолого-педагогічну підтримку у роботі з дітьми, які зазнали травматичного досвіду, особливо в умовах війни; отримання додаткової спеціальності; мультикультурність. Результати дослідницького проєкту за програмою DAAD «Аналіз педагогічних студій Українського вільного університету» свідчать про формування самозарадних педагогів, здатних до підтримки національної ідентичності, критичного мислення, запровадження інноваційних підходів та роботи в мультикультурному середовищі, що підтверджує значущість досвіду УВУ для розвитку української педагогіки в умовах глобальних викликів та європейської інтеграції та відображено у сформульованих рекомендаціях

ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У КОРОЛІВСТВІ НІДЕРЛАНДИ

Relevance. The article\u27s relevance is driven by the pivotal role of vocational education and training (hereinafter referred to as VET) in shaping a competitive workforce for strategically important sectors of the economy in the Kingdom of the Netherlands. The negative perception of VET within the country, despite its international recognition, poses challenges for attracting young people and maintaining public trust in the system. Contemporary demands for the integration of digital technologies, artificial intelligence, and ensuring inclusivity, among other factors, necessitate continuous improvement of the VET quality assurance system. Investigating these and other trends is crucial for Ukraine, as it allows for adapting the advanced experience of the Netherlands to enhance the effectiveness of the national quality assurance system for vocational education. Aim: To identify and analyze the main trends in quality assurance of VET for specialists in the Kingdom of the Netherlands, and to ascertain the possibilities of incorporating them into the improvement of the vocational education quality assurance system in Ukraine. Methods: Study of scientific sources, legislative, regulatory, and legal documents, and empirical data on quality assurance of VET for specialists in the Kingdom of the Netherlands – to clarify the state of the research problem; theoretical analysis and synthesis – to identify the main trends in quality assurance of VET for specialists in the Netherlands; generalization and systematization – to formulate conclusions and recommendations. Results: The following were identified and analyzed: the multi-level structure of VET for specialists in the Kingdom of the Netherlands (initial, basic, professional, specialized); two educational pathways (school-oriented (BOL) – for youth; work-oriented (BBL) – for adults); types of VET institutions (Regional Training Centers (ROCs), agricultural colleges, specialized professional colleges, and private accredited institutions); legislative reform in the VET sector; the VET quality assurance system (division of responsibility between VET institutions (self-regulation) and external bodies (Inspectorate of Education), tripartite organization SBB); and trends in quality assurance of VET for specialists. Conclusions: The contemporary trends in quality assurance of VET for specialists in the Kingdom of the Netherlands include: aligning VET with labor market needs (high graduate employment rate: 85.4%, with 81% finding employment within three months); development of professional competence and lifelong learning (competence-oriented education, LLO Katalysator initiative (2022-2027) supports continuous learning); development of "green" skills (integration of research through "hubs" for the development of ecological competencies); digital transformation of VET and the use of artificial intelligence (AI) (Npuls program until 2031 promotes digitalization); inclusivity and equal opportunities in VET access (investments of €1 billion for 2024-2027 and the "Appropriate education" policy aim to ensure equal opportunities); professional development of teachers and their engagement in pedagogical activities (a shortage of 13,500 teachers affects quality, and Comenius Teaching Fellow grants aim to retain them); internationalization of VET (Erasmus+ programs contribute to expanding mobility and developing intercultural competencies); increasing public funding for VET (high public expenditure on VET – 0.76% of GDP, but there are concerns about the efficiency of fund distribution); development of a VET quality culture and internal quality assurance system (self-regulation of VET institutions, student surveys, and cooperation with stakeholders foster a VET quality culture, but teacher involvement is needed).Актуальність статті зумовлена ключовою роллю професійної освіти і підготовки (далі - ПОП) у формуванні конкурентоспроможної робочої сили для стратегічно важливих секторів економіки Королівства Нідерланди. Негативне сприйняття ПОП всередині країни, попри її міжнародне визнання, створює виклики для залучення молоді та підтримання суспільної довіри до системи. Сучасні вимоги до інтеграції цифрових технологій, штучного інтелекту та забезпечення інклюзивності тощо зумовлюють необхідність постійного вдосконалення системи забезпечення якості ПОП. Дослідження цих та інших тенденцій є важливим для України, оскільки дає змогу адаптувати передовий досвід Нідерландів для підвищення ефективності національної системи забезпечення якості професійної освіти. Метою статті є виявлення та аналіз основних тенденцій забезпечення якості ПОП фахівців у Королівстві Нідерланди, з’ясування можливостей їх урахування у вдосконаленні системи забезпечення якості професійної освіти в Україні. Методи: вивчення наукових джерел, законодавчих, нормативно-правових документів, емпіричних даних щодо забезпечення якості ПОП фахівців у Королівстві Нідерланди – для з’ясування стану проблеми дослідження; теоретичний аналіз і синтез – для виявлення основних тенденцій забезпечення якості ПОП фахівців у Нідерландах; узагальнення та систематизація– для формування висновків і рекомендацій. Результати: виявлено та проаналізовано: багаторівневу структуру ПОП фахівців у Королівстві Нідерланди (початковий, базовий, професійний, спеціалізований); дві освітні траєкторії (шкільно-орієнтована (BOL) – для молоді; робітничо-орієнтована (BBL) – для дорослих); типи закладів ПОП (регіональний навчальний центр (ROCs), сільськогосподарські коледжі, спеціалізовані професійні коледжі та приватні акредитовані заклади); законодавчу реформу у сфері ПОП; систему забезпечення якості ПОП (розподіл відповідальності між закладами ПОП (саморегуляція) та зовнішніми органами (Інспекція освіти), тристороння організація SBB); тенденції забезпечення якості ПОП фахівців. Висновки: до сучасних тенденцій забезпечення якості ПОП фахівців у Королівстві Нідерланди віднесено: узгодження ПОП з потребами ринку праці (високий рівень працевлаштування випускників: 85,4%,з них 81% знаходять роботу впродовж трьох місяців); розвиток професійної компетентності та навчання впродовж життя (освіта орієнтована на компетентності, ініціатива LLO Katalysator (2022-2027 рр.) підтримує безперервне навчання); розвиток «зелених» навичок (інтеграція досліджень через «хаби» для розвитку екологічних компетентностей); цифрова трансформація ПОП та використання штучного інтелекту (ШІ) (програма Npuls до 2031 р. сприяє цифровізації); інклюзивність та рівні можливості здобуття ПОП (інвестиції €1 млрд на 2024-2027 рр. і політика «Appropriate education» спрямовані на забезпечення рівних можливостей); професійний розвиток викладачів та їхня залученість до педагогічної діяльності (нестача 13,500 тис. викладачів впливає на якість, а гранти Comenius Teaching Fellow спрямовані на їх утримання); інтернаціоналізація ПОП (програми Erasmus+ сприяють розширенню мобільності та розвитку міжкультурних компетентностей); зростання обсягів державного фінансування ПОП (високі державні витрати на ПОП – 0,76% ВВП, але є занепокоєння щодо ефективності розподілу коштів); розвиток культури якості ПОП та внутрішньої системи забезпечення якості (саморегуляція закладів ПОП, опитування студентів і співпраця зі стейкхолдерами формують культуру якості ПОП, але є необхідність залучення викладачів)

ТЕХНОЛОГІЯ РОЗІГРУВАННЯ РОЛЕЙ У РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ

Relevance: Modern professional pre-higher education is undergoing constant transformation, which requires lecturers not only deep subject knowledge but also the ability to communicate effectively, adapt to changes, and engage in pedagogical reflection; the competency-based approach actualizes the need for educational technologies capable of contributing to the formation of complex professional skills, which draws attention to the application of role-playing technology, combining elements of simulation, modeling, and emotional-behavioral immersion in the educational process, activating learning activities, contributing to the formation of social responsibility, empathy, and the ability to work in a team; however, in the Ukrainian educational context, sufficient conceptualization of this method has not yet been achieved, and the question of distinguishing between educational role-playing games and RPGs (role-playing games) as leisure activities remains open, complicating the development of methodological recommendations and the creation of effective scenarios for the implementation of the educational process; this determines the relevance of the theoretical substantiation of the pedagogical potential of role-playing technology and its integration into the structure of professional training for lecturers. Objective: To analyze and generalize the theoretical foundations of role-playing technology, define its structural components and potential in forming the professional competence of professional college lecturers, considering the specifics of educational role-playing games and classic role-playing games. Methods: The study used a complex of general scientific and pedagogical methods: analysis of scientific sources and theoretical approaches, comparative analysis of terminology and structures of role-playing games, modeling of pedagogical situations, and systematization of results to form a structural-component model of an educational role-playing game. Results: The specifics of educational role-playing games are characterized; their ability to act as a tool for transformational learning is determined; the pedagogical potential of the diegetic narrative space in the formation of lecturers\u27 professional identity is revealed; a model of role-playing activity is proposed that integrates cognitive, emotional, and social components of learning, with an orientation towards developing professional skills in simulated situations. Conclusions: Role-playing teaching methods, including educational role-playing games and classic role-playing games, have high potential in forming the professional competence of lecturers; their effective implementation requires a clear understanding of the game structure, roles, and educational goals; further research should be aimed at developing practical recommendations for creating scenarios and integrating facilitation strategies into the role-playing educational process.Актуальність: сучасна фахова передвища освіта перебуває в умовах постійної трансформації, що вимагає від викладачів не лише глибоких предметних знань, а й здатності ефективно комунікувати, адаптуватися до змін та здійснювати педагогічну рефлексію;  компетентнісний підхід актуалізує потребу в освітніх технологіях, здатних сприяти формуванню комплексних професійних умінь, що зумовлює увагу до застосування  технології розігрування ролей, яка поєднує елементи симуляції, моделювання та емоційно-поведінкового занурення в навчальний процес,  активізує навчальну діяльність, сприяє формуванню соціальної відповідальності, емпатії та здатності до роботи в команді; однак в українському освітньому контексті ще не досягнуто достатньої концептуалізації цього методу, залишається відкритим питання розмежування освітніх рольових ігор та RPG (role-playing games) як дозвіллєвих форм діяльності, що ускладнює розробку методичних рекомендацій та створення ефективних сценаріїв для реалізації освітнього  процесу; це зумовлює актуальність теоретичного обґрунтування педагогічного потенціалу технології розігрування ролей та її інтеграції в структуру професійної підготовки викладачів. Мета: проаналізувати та узагальнити теоретичні засади технології розігрування ролей, визначити її структурні компоненти та потенціал у формуванні професійної компетентності викладачів фахових коледжів, з урахуванням специфіки освітніх рольових ігор і класичних рольових ігор. Методи: у дослідженні використано комплекс загальнонаукових та педагогічних методів: аналіз наукових джерел і теоретичних підходів, порівняльний аналіз термінології та структур рольових ігор, моделювання педагогічних ситуацій, а також систематизація результатів з метою формування структурно-компонентної моделі освітньої рольової гри. Результати: охарактеризовано специфіку освітніх рольових ігор; визначено їх здатність виступати інструментом трансформаційного навчання; розкрито педагогічний потенціал дієгетичного наративного простору у формуванні професійної ідентичності викладачів; запропоновано модель рольової діяльності, що інтегрує когнітивний, емоційний і соціальний компоненти навчання, з орієнтацією на розвиток професійних навичок у змодельованих ситуаціях. Висновки: рольові методи навчання, у тому числі освітні рольові ігри та класичні рольові ігри, мають високий потенціал у формуванні професійної компетентності викладачів; їх ефективне впровадження потребує чіткого розуміння ігрової структури, ролей та освітньої мети; подальші дослідження доцільно спрямовувати на розробку практичних рекомендацій щодо створення сценаріїв та інтеграції фасилітаційних стратегій у рольовий освітній процес

ВИКОРИСТАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ ІННОВАЦІЙНИХ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

The relevance: of developing and implementing energy-efficient technologies in the modern construction industry is driven by Russia\u27s ongoing energy-intensive war against Ukraine, which necessitates the formation of energy-saving behavior among all citizens and specialists and the implementation of energy-efficient technologies in all energy-consuming sectors of the domestic economy, one of which is construction. Aim: To substantiate the importance of using modern building materials and innovative energy-efficient technologies in the professional training of vocational (vocational-technical) education students in the construction field to enhance energy efficiency, energy saving, and rational use of thermal energy in the modern construction industry of Ukraine. Methods: Analysis of scientific sources, regulatory legal documents, and empirical data – to prove the importance of using modern building materials and innovative energy-efficient technologies in the professional training of vocational (vocational-technical) education students in the construction field; theoretical analysis, synthesis, and generalization – to form conclusions regarding the peculiarities of applying modern building materials and energy-efficient technologies in the educational process of vocational (vocational-technical) education institutions in the construction field. Results: The main energy-economic indicators of Ukraine were identified and compared with those of other countries, revealing them to be negative (electricity consumption in Ukraine is 60%, while in France it is 40%, and in Great Britain – 35.8%); it was substantiated that the professional training of construction specialists requires familiarizing students with the problems and principles of sustainable development in construction (minimizing energy and material resource consumption during the construction and operation of building structures, reducing the negative impact of construction on the environment; comprehensive analysis of energy, environmental, economic, and socio-social issues of building construction, etc.). Conclusions: It has been substantiated that to ensure the rational use of material and energy resources, increase energy saving in Ukraine\u27s housing and communal sector, and strengthen its energy independence, it is necessary to include in the content of professional training for future construction industry specialists familiarization with innovative energy-saving technologies in construction (design of energy-efficient buildings, energy performance certificates for buildings, thermal modernization of the housing stock, use of modern thermal insulation materials, installation of energy-saving windows, application of energy-saving engineering technologies and heating systems), environmental characteristics of energy-saving technologies, principles of energy-saving measures, etc.Актуальність розроблення і впровадження енергоефективних технологій в сучасній будівельній галузі зумовлюється продовженням енергетично виснажливої війни рф проти України, що потребує формування у всіх громадян і фахівців енергозаощадливої поведінки та впровадження енергоефективних технологій у всі енергозатратні галузі вітчизняної економіки, однією з яких є будівельна. Мета: обґрунтувати важливість використання сучасних будівельних матеріалів та новітніх енергоефективних технологій у професійній підготовці здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти будівельного профілю для посилення енергоефективності, енергозбереження, раціонального використання теплової енергії в сучасній будівельній галузі України. Методи: аналіз наукових джерел, нормативно-правових документів та емпіричних даних – для доведення важливості використання сучасних будівельних матеріалів і новітніх енергоефективних технологій у професійній підготовці здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти будівельного профілю; теоретичний аналіз, синтез та узагальнення – для формування висновків щодо особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів та енергоефективних технологій в освітньому процесі закладів професійної (професійно-технічної) освіти будівельного профілю. Результати: виявлено основні енергоекономічні показники України порівняно з показниками інших країн і з’ясовано, що вони є негативними (витрати електроенергії в Україні становлять 60%, тоді як у Франції – 40%, а Великобританії – 35,8%); обґрунтовано, що професійна підготовка фахівців будівельного профілю потребує ознайомлення здобувачів освіти з проблемами і принципами збалансованого розвитку у будівництві (мінімізація витрат енергії та матеріальних ресурсів у процесі спорудження та експлуатації будівельних конструкцій, зменшення негативного впливу будівництва на навколишнє середовище; комплексний аналіз енергетичної, екологічної, економічної га суспільно-соціальної проблематики зведення будівельних об’єктів тощо). Висновки: обґрунтовано, що для забезпечення раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів, підвищення енергозбереження житлово-комунального сектору України та посилення її енергетичної незалежності необхідно включити до змісту професійної підготовки майбутніх фахівців будівельної галузі ознайомлення з інноваційними енергозберігаючими технологіями у будівництві (проєктування енергоефективних будинків, енергетичний паспорт будинку, термомодернізація житлового фонду, використання сучасних теплоізоляційних матеріалів, встановлення енергозберігаючих вікон, застосування енергозберігаючих інженерних технологій та систем опалення), екологічними характеристиками енергозберігаючих технологій, принципами енергозберігаючих заходів тощо

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ З ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯМИ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Relevance. Vocational education for technicians in transport technologies and road transport management reveals an insufficient level of economic culture as an integrated personal quality combining economic knowledge, professional awareness, responsibility, and competence in decision-making under conditions of economic feasibility and market changes. The relevance of the research stems from the need for a holistic, interdisciplinary approach to vocational training that integrates economic, managerial, logistical, and digital components. Purpose. To develop and theoretically substantiate a model for the formation of economic culture among future technicians in transport technologies and road transport management within vocational (vocational-technical) education institutions. Methods. Theoretical analysis of scientific sources, synthesis and systematization of pedagogical concepts concerning the development of professional and value-motivational orientations of students, and modelling of the educational process integrating cognitive, activity-based, value-motivational, and reflective components. Results. A structural-functional model for the development of economic culture was designed, which anticipates interaction among the aforementioned components. Pedagogical conditions for its implementation were proposed, including: integration of economic content into general and professional training; the use of cases from real economic environments of road transport enterprises; the introduction of digital simulations and logistics simulators; and the organization of independent activities with elements of reflective analysis. Conclusions. The study demonstrated that the formation of economic culture within the vocational education system requires a comprehensive methodology based on an interdisciplinary approach. It combines theoretical preparation with a practice-oriented learning model, accounts for the specifics of the transport sector, and relies on innovative pedagogical tools.Актуальність: у професійній освіті техніків з транспортних технологій та управління перевезеннями спостерігається недостатній рівень сформованості економічної культури як інтегрованої особистісної якості, що об’єднує економічні знання, професійну свідомість, відповідальність і компетентність у прийнятті рішень в умовах економічної доцільності та ринкових змін. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю цілісного, міждисциплінарного підходу до професійної підготовки, що поєднує економічний, управлінський, логістичний та цифровий компоненти. Мета: розробити та теоретично обґрунтувати модель формування економічної культури майбутніх техніків з транспортних технологій та управління перевезеннями в умовах закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Методи: теоретичний аналіз наукових джерел, синтез та систематизація педагогічних концепцій щодо формування професійних і ціннісно-мотиваційних установок студентів, моделювання освітнього процесу, що інтегрує когнітивний, діяльнісний, мотиваційно-ціннісний та рефлексивний компоненти. Результати: розроблено структурно-функціональну модель формування економічної культури, яка передбачає взаємодію вищезазначених компонентів. Запропоновано педагогічні умови її реалізації, зокрема: інтеграцію економічного змісту в загально-професійну та фахову підготовку; використання кейсів із реального економічного середовища автотранспортних підприємств; запровадження цифрових симуляцій та логістичних тренажерів; організацію самостійної діяльності з елементами рефлексивного аналізу. Висновки: дослідження засвідчило, що формування економічної культури в системі професійної освіти потребує цілісної методології, яка базується на міждисциплінарному підході, поєднує теоретичну підготовку з практичною спрямованістю навчання, враховує специфіку транспортної галузі та орієнтується на інноваційні педагогічні засоби

РЕКОМЕНДАЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ В УКРАЇНІ

Relevance: The problem of updating the content of psychological and pedagogical training for future teachers is determined by the need to actualize Ukrainian historical and pedagogical heritage to strengthen the nation-building context of psychological and pedagogical disciplines; to enrich topics related to educational personology, mental health, inclusion, overcoming educational losses, psychodidactics, and media didactics based on interdisciplinary integration; and to harmonize the content of psychological and pedagogical disciplines with the professional standard for teachers, lecturers, etc. Aim of the article: To generalize the results of a survey of lecturers from institutions of professional pre-higher and higher pedagogical education in various regions of Ukraine, to study educational documentation regarding the structuring of the content of psychological and pedagogical training for future teachers; and to substantiate recommendations for improving the content of psychological and pedagogical training for future teachers at different levels. Research methods: Online survey of lecturers from institutions of professional pre-higher and higher pedagogical education to identify problematic issues in teaching psychological and pedagogical disciplines to future teachers at various educational levels; analysis of educational documentation for psychological and pedagogical disciplines (educational programs, syllabi, work programs, educational and methodological support/provision) in the training of future teachers of various specializations at the professional pre-higher education level, and at bachelor\u27s, master\u27s, and doctoral educational levels in 18 institutions of professional pre-higher and higher pedagogical education in various regions of Ukraine; prognostic analysis to substantiate recommendations for updating the content of psychological and pedagogical training for future teachers. Results: Generalizing the survey results, it was found that lecturers are motivated to update the content of psychological and pedagogical disciplines, taking into account innovations (introduction of the New Ukrainian School, specialized senior high school, etc.), aiming for an appropriate structuring of the content of disciplines to form competencies defined in the professional standard and in higher education standards for a specific specialty, while also noting the stability and outdatedness of educational components, the lack of quality educational and methodological support, and the leveling of interdisciplinary connections, etc. The analysis of educational documentation for psychological and pedagogical disciplines allowed concluding the need to improve the content of psychological and pedagogical training for future teachers, which should occur through the introduction of content modules and topics from the theory and practice of psychopedagogy, educational personology, the actualization of historical and pedagogical ideas, and the implementation of cross-cutting content modules and topics in compulsory and elective disciplines concerning children\u27s psychological traumas resulting from military actions, mental health issues in partnership with teachers, students, parents, and the community; and the creation of digital educational and methodological support for updating the content of compulsory psychological and pedagogical disciplines, etc. Conclusions: Based on the results of empirical research (lecturer surveys, study of educational documentation for teaching psychological and pedagogical disciplines), recommendations were proposed at various levels – institutional (improving quality criteria for educational programs by the National Agency for Higher Education Quality Assurance regarding human resources, specifically the need to develop teachers\u27 professional competencies; determining the necessity of correlating the content of psychological and pedagogical disciplines with competencies defined in the professional standard; regulating educational partnership between institutions of higher pedagogical and general secondary education to respond to the challenges of war and post-war recovery of the country); management (improving psychological and pedagogical training for future teachers based on the theory and practice of psychopedagogy, educational personology, and the actualization of historical and pedagogical ideas; updating the content of the compulsory discipline "Pedagogy"; implementing cross-cutting content modules and topics on children\u27s psychological traumas resulting from military actions, mental health issues in partnership with teachers, students, parents, and the community; creating digital educational and methodological support); professional (updating syllabi and programs of psychological and pedagogical educational components, taking into account the actualization of Ukrainian historical and pedagogical heritage to strengthen the nation-building context of the content of relevant disciplines; updating the content of psychological and pedagogical disciplines based on interdisciplinary integration with topics related to educational personology, mental health, inclusion, overcoming educational losses, psychodidactics, and media didactics) etc.Актуальність: проблема оновлення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів зумовлена необхідністю актуалізації української історико-педагогічної спадщини з метою посилення націєтворчого контексту змісту психологічних і педагогічних дисциплін; збагачення темами з проблем персонології освіти, ментального здоров’я, інклюзії, подолання освітніх втрат, психодидактики, медіадидактики на засадах міжпредметної інтеграції; гармонізації змісту психолого-педагогічних дисциплін з професійним стандартом вчителя, викладача тощо. Мета статті: узагальнення результатів опитування викладачів закладів фахової передвищої і вищої педагогічної освіти різних регіонів України вивчення освітньої документації щодо структурування змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів; обґрунтування рекомендацій з удосконалення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів на різних рівнях. Методи дослідження: онлайн опитування викладачів закладів фахової передвищої і вищої педагогічної освіти з метою визначення проблемних питань у процесі викладання психолого-педагогічних дисциплін майбутнім педагогам на різних освітніх рівнях аналіз освітньої документації психолого-педагогічних дисциплін (освітніх програм, силабусів, робочих програм, навчально-методичного супроводу/забезпечення) в підготовці майбутніх педагогів різного фаху на рівні фахової передвищої освіти, на бакалаврському, магістерському, докторському освітніх рівнях у 18 закладах фахової передвищої і вищої педагогічної освіти в різних регіонах України; прогностичний аналіз задля обґрунтування рекомендацій з оновлення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів. Результати: Узагальнюючи результати опитування, констатовано, що спостерігається вмотивованість викладачів на оновлення змісту психолого-педагогічних дисциплін з урахування інновацій (упровадження Нової української школи, профільної старшої школи тощо), спрямованість до доцільне структурування змістового контенту дисциплін задля формування визначених у професійному стандарті, у стандартах вищої освіти з певної спеціальності компетентностей усталеність, застарілість змісту освітніх компонентів, нерозробленість якісного навчально-методичного супроводу, нівелювання міжпредметних зв’язків тощо. Аналіз освітньої документації до психолого-педагогічних дисциплін уможливив висновок про необхідність удосконалення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів, що має відбуватися шляхом упровадження змістових модулів, тем з теорії і практики  психопедагогіки, персонології освіти, актуалізації історико-педагогічних ідей, упровадження наскрізності змістових модулів, тем в обов’язкові і варіативні дисципліни з проблем психологічних травм дітей, отриманих у результаті військових дій, проблем ментального здоров’я у партнерстві вчителів, учнів, батьків, громади; створення цифрового навчально-методичного супроводу оновлення змістового контенту обов’язкових психолого-педагогічних дисциплін тощо. Висновки: за результатами емпіричного дослідження (опитування викладачів, вивчення освітньої документації до викладання психолого-педагогічних дисциплін) було запропоновано рекомендації на різних рівнях – на інституційному (удосконалення критеріїв якості освітніх програм Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за критерієм людських ресурсів у напрямі необхідності розвитку професійних компетентностей викладачів; визначення необхідності співвіднесення змісту психолого-педагогічних дисциплін визначеним у професійному стандарті компетентностям; урегулювання освітнього партнерства між закладами вищої педагогічної та загальної середньої освіти з метою реагування на виклики війни і повоєнного відновлення країни); на управлінському (удосконалення психолого-педагогічної підготовки майбутніх вчителів на основі теорії і практики  психопедагогіки, персонології освіти, актуалізації історико-педагогічних ідей; оновлення змісту обов’язкової дисципліни «Педагогіка»; впровадження наскрізності змістових модулів, тем з проблем психологічних травм дітей, отриманих у результаті військових дій, проблем ментального здоров’я у партнерстві вчителів, учнів, батьків, громади; створення цифрового навчально-методичного супроводу); на професійному (оновлення силабусів, програм освітніх компонентів психолого-педагогічного спрямування з урахуванням актуалізації української історико-педагогічної спадщини з метою посилення націєтворчого контексту змісту відповідних дисциплін; оновлення змісту психолого-педагогічних дисциплін на засадах міжпредметної інтеграції темами з проблем персонології освіти, ментального здоров’я, інклюзії, подолання освітніх втрат, психодидактики, медіадидактики) тощо.