ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНЕ ВИКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБЛЕНОСТІ

Abstract

The relevance of the article is driven by the necessity to implement learner-centered teaching of psychological and pedagogical disciplines in higher education institutions. This need becomes particularly significant within the context of Ukraine’s integration into the European Higher Education Area, the dynamic transformations of the pedagogical paradigm, the expansion of adult education, and the increasing demands for the professional training of modern specialists. Aim: To conduct a comprehensive analysis of the state of scholarly research on learner-centered teaching of psychological and pedagogical disciplines in higher education institutions, with the purpose of identifying key trends, contradictions, and outlining prospects for further development and practical implementation. Methods: Information retrieval methods for analyzing scientific electronic databases and selecting relevant sources; scientometric and bibliographic methods aimed at quantitative analysis of publications and citation metrics; semantic-network analysis of the structure and interrelations of key concepts; comparative analysis and synthesis of scientific literature; statistical and graphical analysis of research dynamics. Results: The analysis of domestic scientific sources revealed a predominance of theoretical studies focused on organizational models and the training of future teachers, while empirical research–especially in non-pedagogical higher education institutions—remains insufficiently explored. Bibliometric and semantic-network analyses of international databases (Web of Science, Google Scholar) facilitated tracing and graphically illustrating the evolution of key concepts within the research domain, the emergence and development of new research clusters in the scientific information space. These findings indicate dynamic development of the field, particularly in response to the widespread transition to distance and blended learning formats. The paper substantiates the urgency of further enhancing the system of teaching psychological and pedagogical disciplines by introducing innovative learner-centered models, technologies, and pedagogical methods, alongside systematic preparation of educators to operate within student-centered education frameworks. Conclusions: The comprehensive analysis enables clear tracking of the development of learner-centered teaching of psychological and pedagogical disciplines within the national and international scientific communities, revealing major trends, clusters, and research gaps. This analysis supports the identification of promising research directions and improvements in educational program quality through content transformation. It is confirmed that learner-centered teaching is gaining a leading role in the theory and practice of professional education, linked to the adoption of cognitive strategies and productive learning in training specialists across various economic sectors via distance and blended learning modalities aimed at enhancing education quality. The observed evolution of key concepts and the formation and growth of new clusters in the information space signify the dynamic advancement of this research area.Актуальність статті зумовлена необхідністю впровадження особистісно орієнтованого викладання психолого-педагогічних дисциплін у закладах вищої освіти, яка набуває особливого значення в умовах інтеграції України до Європейського простору вищої освіти, динамічних змін педагогічної парадигми, розширення сфери освіти дорослих та посилення вимог до професійної підготовки сучасних фахівців. Мета: здійснити комплексний аналіз стану наукової розробленості проблеми особистісно орієнтованого викладання психолого-педагогічних дисциплін у закладах вищої освіти для виявлення основних тенденцій, суперечностей і окреслення перспектив подальшого розвитку й практичного впровадження. Методи: інформаційно-пошуковий – для аналізу наукових електронних баз даних та відбору релевантних джерел; наукометричні та бібліографічні – для здійснення кількісного аналізу й оцінювання цитованості публікацій; семантико-мережевий аналіз структури текстів – для виявлення взаємозв’язків між ключовими концептами; порівняльний аналіз і узагальнення наукової літератури – для формування основних ідей і висновків; статистичний та графічний аналіз динаміки досліджень – для унаочнення отриманих результатів. Результати: аналіз вітчизняних наукових джерел засвідчив домінування теоретичних досліджень, зосереджених на організаційних моделях та підготовці майбутніх учителів, тоді як емпіричним розробкам, зокрема у закладах вищої освіти непедагогічного профілю, приділяється недостатньо уваги; проведений бібліометричний та семантико-мережевий аналіз міжнародних ресурсів (Web of Science, Google Scholar) дозволив відстежити та графічно ілюструвати еволюцію ключових понять досліджуваної проблематики, появу й розвиток нових дослідницьких кластерів у науковому інформаційному просторі; виявлено динамічний розвиток напряму, особливо в умовах масового переходу до дистанційної та змішаної форм навчання; оґрунтовано актуальність подальшого вдосконалення системи викладання психолого-педагогічних дисциплін шляхом впровадження інноваційних моделей, технологій і методик особистісно орієнтованого навчання, а також системної підготовки викладачів до роботи на засадах студентоцентрованої освіти. Висновки: проведений комплексний аналіз ілюструє розвиток теми особистісно орієнтованого викладання психолого-педагогічних дисциплін у вітчизняному й міжнародному науковому просторі; виявляє основні тренди, кластери та наукові прогалини; окреслює перспективні напрями досліджень і сприяє покращенню якості освітніх програм через трансформацію їх змісту; підтверджує посилення наукової уваги до проблеми особистісно орієнтованого викладання в теорії і практиці професійної освіти; показує наявність зв’язку між якістю освіти та впровадженням у підготовку фахівців для різних галузей економіки когнітивних стратегій і продуктивного навчання у форматі дистанційного та змішаного навчання; виявляє еволюцію ключових понять, тенденцію виникнення й подальшого розвитку нових кластерів у інформаційному просторі, що свідчать про динамічний розвиток цього напряму