Patopsychological features of patients with neurotic pathology

Неухильне зростання пограничної психічної патології є особливістю сучасного етапу розвитку суспільства. Формування невротичних порушень відбувається при складній взаємодії біологічних, психологічних, мікросоціальних факторів, що призводить до цілісної реакції організму на стресогенний чинник та негативно впливає на соціальне функціонування людини

Clinical and psychopathological features of neurotic disorders in children

Проблема обумовленості невротичних розладів в дитячому віці є актуальною в наш час через часте виникнення і велику поширеність афективних порушень. Спостерігається тісна залежність між психоемоційною напругою та поя- вою невротичних розладів. Якщо тривалість і сила психічних подразників виходять за межі нормальних, то саморегуляція діяльності організму дитини може бути порушена на біохімічному, фізичному, психічному рівнях, що в подальшому потребує тривалого лікування

Prevention of bad habits among students of higher medical education

Актуальність наукових досліджень визначається значним значенням способу життя у збереженні та зміцненні здоров'я населення. Дослідники одностайні у своїй думці про необхідність забезпечення оптимізації профілактичних заходів у сфері комплексного надання медичної допомоги

Механизмы психосоциальной дезадаптации у больных с метаболическим синдромом

Міждисциплінарне вивчення метаболічного синдрому в останні роки викликає великий інтерес багатьох дослідників. Показано зростання частоти виявлення даного синдрому з віком, що відбивається на якості життя пацієнтів та перешкоджає їх психосоціальної адаптації, блокуючи актуальні потреби особистості. Прояви метаболічного синдрому є потужним фруструючим фактором для хворих і служать підставою для формування хронічного стресу, яке значно знижує якість життя пацієнтів. Показано взаємозв'язок провідних компонентів метаболічного синдрому зі зміною біологічних ритмів. Комплексне та багатовимірне вивчення структури емоційних порушень у пацієнтів з метаболічним синдромом з урахуванням біоритмів дозволить розробити ефективні психотерапевтичні програми та поліпшити прогноз; Междисциплинарное изучение метаболического синдрома в последние годы вызывает большой интерес многих исследователей. Показан рост частоты встречаемости данного синдрома с возрастом, отражающийся на качестве жизни пациентов, препятствующий их психосоциальной адаптации, блокирующий актуальные потребности личности. Проявления метаболического синдрома являются мощным фрустрирующим фактором для больных и служат основанием для формирования хронического стресса, что значительно снижает качество жизни пациентов. Показана взаимосвязь ведущих компонентов метаболического синдрома с изменением биологических ритмов. Комплексное и многомерное изучение структуры эмоциональных нарушений у пациентов с метаболическим синдромом с учетом биоритмов позволит разработать эффективные психотерапевтические программы и улучшить прогноз; The attention is focused on complex and multidimensional study of the emotional disorder structure, which will allow to develop effective psychotherapeutic programs and will improve the prognosis of patients with metabolic syndrome. Complex and multidimensional clinical, experimental and psychological study of the emotional disorders structure and mechanisms of adaptation to the disease in patients with metabolic syndrome will specify the pathogenesis of their formation and determine the psycho-diagnostic "targets" for further psychotherapy. This in turn may have both theoretical and practical importance in the study of formation mechanisms and, consequently, the choice of "targets" for the development of psychocorrectionand psychotherapy programs

Фактори суїцидального ризику у пацієнтів з першим епізодом психозу

Перший психотичний епізод - серйозний психічний розлад, який широко вивчається на даний час, важливим аспектом якого є аутоагресивна поведінка, але недостатньо уваги приділяється вивченню впливу біологічних ритмів на їх формування. Дослідження включало 130 пацієнтів з аутоагресивною поведінкою при першому епізоді психозу. Встановлено, що певні психопатологічні симптоми пов'язані з рівнем суїцидального ризику, а саме «напруженість», «ворожість», «афектація, претензійність», «збудження», «підозрілість», «ставлення до його фізичного стану», «знижений настрій»,«почуття провини». Циркадні ритми корелюють з рівнем виникнення ризику і тяжкістю аутоагресивної поведінки, такими як явно і слабо виражені вечірні види добової активності. Тому подальші дослідження аутоагресії під час першого психотичного епізоду з урахуванням впливу біологічних ритмів є перспективним напрямком сучасних досліджень в психіатрії, спрямованих на поліпшення профілактики, лікування та реабілітації; Первый психотический эпизод - серьезное психическое расстройство, которое широко изучается в настоящее время, важным аспектом которого является аутоагрессивное поведение, но недостаточно внимания уделяется изучению влияния биологических ритмов на их формирование. Исследование включало 130 пациентов с аутоагрессивным поведением при первом эпизоде психоза. Установлено, что определенные психопатологические симптомы связаны с уровнем суицидального риска, а именно «напряженность», «враждебность», «аффектация, претенциозность», «возбуждение», «подозрительность», «отношение к его физического состояния», «пониженное настроение» , «чувство вины». Циркадные ритмы коррелируют с уровнем возникновения риска и тяжести аутоагрессивного поведения, такими как явно и слабо выражены вечерние виды суточной активности. Поэтому дальнейшие исследования аутоагрессии в первую психотического эпизода с учетом влияния биологических ритмов является перспективным направлением современных исследований в психиатрии, направленных на улучшение профилактики, лечения и реабилитации; The first psychotic episode – a severe mental disorder that this hour has been studied extensively, an important aspect in this case is auto-aggressive behavior withit, but not enough attention is paid to the study of biological rhythms infl uence on their formation. The aim of this research was to explore the clinical and psychopathological aspects of suicide risk in patients with fi rst psychotic episode with considering biorhythmological status. The research included 130 patients with auto-aggressive behavior in fi rst-episode psychosis. Characteristic clinical manifestations of first psychotic episode is determined by BPRS, level of suicide risk – by Lyuban-Plotstsaʼs scale, characteristics of biological rhythms – by Estberg’s questionnaire. It was found that certain psychopathological symptoms associated with the level of suicide risk, namely the «tension», «hostility», «affectation, pretentiousness behavior», «excitement», «suspicious», «attitude towards his physical state», «depressed mood», «feelings of guilt». Circadian rhythms correlate with the level of risk occurrence and severity autoagressive behavior such as clearly and dimly expressed evening types of daily activity. Therefore, further research autoagression during the first psychotic episode with considering the influence of biological rhythms is a promising area of current research in psychiatry aimed at improving the prevention, treatment and rehabilitation

Аутоагресивна поведінка при першому психотичному епізоді : монографія

У монографії представлено дані щодо визначення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей аутоагресивної поведінки у пацієнтів з першим психотичним епізодом з урахуванням біологічних ритмів. Запропоновано використовування принципів психоосвітньої програми в рамках ранньої психосоціальної реабілітації з урахуванням індивідуального хронотипу, що дає можливість персоніфікованого підходу до лікувально-реабілітаційних заходів для даної категорії пацієнтів; В монографии представлены данные по определению клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей аутоагрессивного поведения у пациентов с первым психотическим эпизодом с учетом биологических ритмов. Предложено использование принципов психообразовательной программы в рамках ранней психосоциальной реабилитации с учетом индивидуального хронотипа, что дает возможность персонифицированного подхода к лечебно-реабилитационных мероприятий для данной категории пациентов; The monograph presents data on the definition of clinical and psychopathological and pathopsychological features of auto-aggressive behavior in patients with the first psychotic episode with considering biological rhythms. The use of the principles of the psycho-educational program within the framework of early psychosocial rehabilitation, taking into account the individual chronotype, which allows the personified approach to medical-rehabilitation measures for this category of patients is proposed

Афективні порушення при віддалених наслідках посттравматичного стресу

Незважаючи на те, що відсоток діагностованого посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в останні роки зростає, у літературі досить мало досліджень стосовно емоційно-особистісних порушень в періоді віддалених наслідків бойової психічної травми. У хворих з ПТСР через 2-3 роки після початку захворювання фіксувалося формування змін особистості афективно-нестійкого типу у поєднанні із ангедонією, соціальною відгородженістю, деструктивними формами поведінки, виявлялась соматогенна предиспозиція. Дослідження предикторів, механізмів виникнення, феноменології афективних порушень при віддалених наслідках посттравматичного стресу дозволить вдосконалити існуючі реабілітаційні програми, покращити показники якості життя та повернути пацієнтів до повноцінного соціального функціонування; Несмотря на то, что процент диагностированного посттравматического стрессового расстройства (ПТСР) в последние годы растет, в литературе достаточно мало исследований относительно эмоционально-личностных нарушений в периоде отдаленных последствий боевой психической травмы. У больных с ПТСР через 2-3 года после начала заболевания фиксировалось формирования изменений личности аффективно-неустойчивого типа в сочетании с ангедонией, социальной отгороженностью, деструктивными формами поведения, отмечалась соматогенная предиспозиция. Исследование предикторов, механизмов возникновения, феноменологии аффективных нарушений при отдаленных последствиях посттравматического стресса позволит усовершенствовать существующие реабилитационные программы, улучшить показатели качества жизни и вернуть пациентов к полноценному социальному функционированию; The extreme and life-threatening situations provoke the development of response to severe stress in the form of acute and post-traumatic stress disorders. Post-traumatic stress disorder (PTSD) is one of the most frequent and unfavorable forms of mental disorders in people who have experienced life-threatening situations. According to the recent research data the post-traumatic stress disorders in combatants of combat operations in the East of Ukraine have delayed and chronic form. Moreover, it has been determined that the long-term manifestations of chronic PTSD in combatants depend on its clinical variant. In 2-3 years after the onset of disease the patients with PTSD presented with the development of affective-unstable type of personality disorder in combination with social exclusion, alienation and hostility towards others. Manifestations of affective-unstable type of personality in patients were characterized by emotional instability, tendency to impulsive actions disregarding the possible consequences, outbursts of violence, affective-destructive forms of behavior in response to disapproval and criticism. As the result of the addictive PTSD type development, the systematic (almost daily) alcohol consumption to influence the “reexperience” and “flight” syndromes was registered in patients at the long-term stage. Moreover, in 100% of combatants with this type of PTSD, the primary pathological craving for alcohol was registered. In case of neurosis-like clinical variant of PTSD development, the long-term effects in the form of “energy reduction” was observed in 70.49% of patients and “loss of interests and pleasure” (anhedonia) − in 49.18% of cases. The loss of pleasure also affected the vital functions, such as sexual relations, feeling of thirst, hunger and taste of food. In 31.57% of patients the episodic paroxysmal anxiety (panic attacks) was observed. The study conducted has determined that in 75% of people who experienced psycho-emotional stress in long-term variant the somatogenic predisposition was associated with local (organ) somato-vegetative dysfunction or certain psychosomatic diseases in combination with neurosis-like psychopathological disorders and focal symptoms of organic nature. About 70% of suicidal acts in case of depressive states were associated with the problems of interpersonal relations of combatants with other people after their return from the combat area. Despite the fact that the percentage of the diagnosed post-traumatic stress disorder has been growing in recent years, there are few researches regarding emotional and personality disorders in the period of long-term effects in case of combat psychic traumas. Thus, the study of affective disorders in case of long-term effects of post-traumatic stress remains relevant issue in the modern psychiatry. The priority direction is the study of predictors, mechanisms of development and clinical features of long-term post-traumatic stress effects, which will make it possible to improve the present-day rehabilitation programs, quality of live indicators and return patients to full-fledged social functioning

Metformin use and the Risk of Gastrointestinal Malignancies in Diabetic Populations: A Meta-Analysis

Background: Metformin use has been associated with a decreased risk of cancer and improvement in overall cancer survival rates. However, scant data available regarding metformin’s role in the risk of Gastrointestinal (GI) malignancies in patients with type II diabetes. Our study aimed to conduct a meta-analysis to evaluate the association of metformin use and GI cancer risk.&nbsp;Methods: We conducted electronic search by two independent investigators using the PubMed and Cochrane library databases. Studies were assessed for design and quality, and a meta-analysis was conducted to quantify the effect of metformin on the odds of developing specific GI malignancies. The final papers that met our prespecified inclusion criteria included 4 case-control studies that address metformin’s effect on pancreatic cancer, and 4 case-control studies that address metformin’s effect on colorectal cancer in patients with type II DM.&nbsp;Results: Of 2258 articles screened, 8 eligible studies were identified comprising 483,561 participants diagnosed with DM. Our analysis showed that metformin use was not associated with a significant effect on the odds of developing pancreatic cancer (OR .98; 95% CI 0.82-1.17, P=0. 83). Metformin use was associated with significantly lower odds of having Colorectal Cancer (CRC); (OR 0.84; 95% CI 0.81-0.87, p &lt; 0.01). Sufficient data were not available to conduct analyses on the impact of metformin dose and duration.Conclusion: Our findings suggest that metformin could be a useful neoadjuvant agent for CRC cancer and as a possible preventive therapy for other inflammatory conditions related to colorectal pathologies such as adenomatous polyps and inflammatory bowel disease. Further research is warranted to elucidate the role of metformin on the risk of developing pancreatic cancer, given the complex nature of the organ’s regulation on insulin production.&nbsp;</p

Pathopsychological factors of disadaptive states in affective disorders of neurotic genesis

Проведено комплексне обстеження 65 пацієнтів з афективними розладами невротичного ґенезу. Отримані результати дозволили визначити клінічні та патопсихологічні особливості формування вираженої психосоціальної дезадаптації, що виражалося в переважанні проявів тривоги та депресії, високого рівня соціальної фрустрованості та суб’єктивного відчуття самотності, використанні неадаптивних копінг-механізмів подолання конфліктних ситуацій. Виокремлені патопсихологічні чинники формування дезадаптивних станів є мішенями для психотерапевтичної корекції та психологічної підтримки, диференційованої в залежності від рівня психосоціальної дезадаптації; Проведено комплексное обследование 65 пациентов с аффективными расстройствами невротического генеза. Полученные результаты позволили выделить клинические и патопсихологические особенности формирования выраженной психосоциальной дезадаптации, которые выражались в преобладании проявлений тревоги и депрессии, высокого уровня социальной фрустрированности и субъективного ощущения одиночества, использовании неадаптивных копинг-механизмов преодоления конфликтных ситуаций. Выделенные патопсихологические факторы формирования дезадаптивных состояний являются мишенями для психотерапевтической коррекции и психологической поддержки, дифференцированной в зависимости от уровня психосоциальной дезадаптации; A complex examination of 65 patients with affective disorders of neurotic genesis was carried out. The obtained results made it possible to distinguish clinical and pathopsychological features of the formation of severe psychosocial maladaptation, which were expressed in the prevalence of anxiety and depression, high level of social frustration and subjective sensation of loneliness, and use of non-adaptive coping mechanisms for overcoming conflict situations. Allocated pathopsychological factors of the formation of maladaptive states are the targets for psychotherapeutic correction and psychological support, differentiated depending on the level of psychosocial disadaptation