СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ГІПЕРПЛАСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ЕНДО- ТА МІОМЕТРІЯ.

The features of the receptor status and role of endometrial proliferation markers in the development of hyperplasia and features of response to treatment with hyperplastic diseases of the uterus. In this clinical study was shown that endometrial hyperplasia is not only the result of increased cell proliferation, but also result in different directions and impaired expression of progesterone receptors and estrogen. Research receptor status and proliferative endometrium in women with uterine hyperplastic processes contributed to the definition of adequate treatment policy, reducing the number of relapses and complications, improving the quality of life of patients and improve the long-term effects of treatment. The proposed use levonorgestrel-system intrauterine in endometrial hyperplasia has many benefits on psychological status and quality of life p a i n t s reproductive and premenopausal age.Исследованы особенности рецепторного статуса эндометрия и роль маркеров пролиферации в развитии гиперплазии и особенностях ответа на лечение при гиперпластических заболеваниях матки. В проведенном исследовании было доказано, что гиперпластические процессы эндометрия являются не только результатом повышенной клеточной пролиферации, но и следствием нарушенной и разнонаправленной экспрессии рецепторов прогестерона и эстрогенов. Исследование рецепторного и пролиферативного статуса эндометрия у женщин с гиперпластическими процессами матки способствовало определению адекватной лечебной тактики, уменьшению количества рецидивов и осложнений, улучшению качества жизни больных и лучшению отдаленных результатов лечения. Предложенное использование внутриматочной системы с левоноргестрелом при гиперпластических процессах эндометрия имеет много преимуществ в отношении психологического состояния и качества жизни пациенток репродуктивного и пременопаузального возраста.Досліджено особливості рецепторного статусу ендометрія та роль маркерів проліферації в розвитку гіперплазії та особливостях відповіді на лікування при гіперпластичних захворюваннях матки. В проведеному дослідженні було доведено, що гіперпластичні процеси ендометрія є не тільки результатом підвищеної клітинної проліферації, але й наслідком порушеної та різноспрямованої експресії рецепторів прогестерону та естрогенів. Дослідження рецепторного та проліферативного статусу ендометрія у жінок з гіперпластичними процесами матки сприяло визначенню адекватної лікувальної тактики, зменшенню кількості рецидивів і ускладнень, покращенню якості життя хворих та поліпшенню віддалених наслідків лікування. Запропоноване використання внутрішньоматкової системи з левоноргестрелом при гіперпластичних процесах ендометрія має багато переваг щодо психологічного стану та якості життя пацієнток репродуктивного та пременопаузального віку

ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ.

We proved the correlation between changes in the level of hormones of the fetoplacental complex and over multiple pregnancy. According to the conducted studies in multiple pregnancy with progesterone at concentrations up to 80 % from level characteristic of one fetus pregnancy, the risk of development preterm of labor is increased. When adverse pregnancy outcomes concentration of progesterone and placental lactogen can match the rate for indicators single pregnancy or greater than 10 %, which is regarded as a dysfunction of the placenta. A thorough follow-up of the female patients with multiple pregnancy in the antenatal period, prevention of the most common complications of multiple pregnancy (premature delivery, anaemia, gestoses, intrauterine foetal growth retardation), monitoring from the early terms of gestation make it possible to carry out a differentiated approach to man- aging pregnancy and delivery, thus helping decrease perinatal morbidity and mortality.Доказана корреляционная связь между динамикой уровня гормонов фетоплацентарного комплекса и течением многоплодной беременности. Согласно проведенным исследованиям, у беременных с многоплодием при концентрации прогестерона до 80 % от уровня, характерного для одноплодной беременности, увеличивается риск развития преждевременных родов. При неблагоприятном исходе беременности концентрация прогестерона и плацентарного лактогена может соответствовать норме для показателей одноплодной беременности или превышать ее на 10 %, что расценивается как дисфункция плаценты. Тщательное наблюдение за пациентками с многоплодием в антенатальном периоде, профилактика наиболее частых осложнений беременности (преждевременные роды, анемия, гестоз, задержка развития плода), мониторинг с ранних сроков беременности позволяют дифференцированно подходить к ведению беременности и родов, способствуя снижению перинатальной заболеваемости и смертности.Доведено кореляційний зв’язок між динамікою рівня гормонів фетоплацентарного комплексу та перебігом багатоплідної вагітності. Згідно з проведеними дослідженнями, у вагітних із багатопліддям при концентрації прогестерону до 80 % від рівня, характерного для одноплідної вагітності, збільшується ризик розвитку передчасних пологів. При несприятливому наслідку вагітності концентрація прогестерону і плацентарного лактогену може відповідати нормі для показників одноплідної вагітності чи перевищувати її на 10 %, що розцінюється як дисфункція плаценти. Ретельне спостереження за пацієнтками з багатопліддям в антенатальному періоді, профілактика найбільш частих ускладнень вагітності (передчасні пологи, анемія, гестози, затримка розвитку плода), моніторинг з ранніх термінів вагітності дозволяють диференційовано підходити до ведення вагітності і пологів, сприяючи зниженню перинатальної захворюваності і смертності

РОЛЬ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ В РОЗВИТКУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ НА АНКІЛОЗИВНИЙ СПОНДИЛОАРТРИТ

Purpose: to establish the role of endothelial dysfunction in the development of arterial hypertension in patients with ankylosing spondylarthritis.Materials and Methods. A total of 110 patients with AS were examined with evaluation endothelium-dependent vasodilation (EDVD). All patients received antihypertensive therapy which did not change throughout all study.Results. It was found that every third patient  suffered from hypertension, endothelial function disorders were detected in 71.8 % of patients. A large cohort of patients showed low levels of HDL and elevated levels of LDL.At the same time, significant differences in disease activity and functional status were found in the group with hypertension.Conclusions. We must assume that endothelial dysfunction, which occurs on the background of systemic inflammatory syndrome, is probably the main reason for the development of hypertension in patients with AS.Мета: встановити роль ендотеліальної дисфункції в розвитку артеріальної гіпертензії у хворих на анкілозивний спондилоартрит.Матеріали і методи. Обстежено 110 пацієнтів з анкілозивним спондилоартритом, яким проводили оцінку стану ендотелію. До моменту включення в дослідження всі пацієнти отримували базисну антигіпертензивну терапію, котра не змінювалась під час обстеження.Результати. Встановлено, що практично кожен третій пацієнт хворів на артеріальну гіпертензію, порушення функції ендотелію виявлено у 71,8 % хворих. Достатньо велика когорта обстежених демонструвала знижений рівень ЛПВЩ і підвищений рівень ЛПНЩ. Поряд із тим, виявлено суттєві відмінності за показниками активності за­хворювання (СРБ, ШОЕ, BASDAI) та функціонального статусу (BASFI) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та без.Висновки. Можна припустити, що саме дисфункція ендотелію, котра виникає на фоні системного запального синдрому, ймовірно, є основною причиною розвитку артеріальної гіпертензії у пацієнтів з анкілозивним спондилоартритом, адже відмінностей за іншими класичними факторами ССР, окрім дисліпідемій, виявлено не було

Macro- and microelements determination in children with rotavirus infection

The purpose of this study was to determine serum zinc, iron, magnesium, copper, potassium, calcium, and sodium levels in acute rotavirus infection and convalescence period in children. Materials and methods. We examined 86 patients aged from 4 months to 5 years with clinical and laboratory signs of rotavirus infection. The I group – 43 children with RVI in acute period. The II group – 43 children with RVI in convalescence period. The control group included 14 healthy children at the same age. The content of macro- and microelements (zinc, iron, magnesium, copper, potassium, calcium and sodium) in blood serum was determined by atomic absorption spectrophotometry. Feces samples were used for Cito Test Rota (Pharmasco). Cito test was used for rotavirus antigen detection in feces. Statistical analysis was performed by Excel. Student’s t-test was used to evaluate differences between study groups. Results. The acute period of the disease in children with rotavirus infection was characterized by a significant increase of copper in blood serum compared with the control group. At the same time, a significant decrease of iron, magnesium, zinc, potassium, calcium, sodium were determined in patients with rotavirus infection, compared with apparently healthy children. After standard treatment only the indicators of magnesium, potassium and sodium reached the same indices of control group children. Conclusions. The detected changes in the mineral status of patients with rotavirus infection suggest the need for treatment correction. Correction of micro- and macroelements imbalances in patients with rotavirus infection possibly should be aimed at the metallo-drugs inclusion in complex treatment as well as medicines which improve absorption of the latter in the intestine

ПЕДІАТРИЧНА ОСВІТА УКРАЇНИ У ХХІ СТОРІЧЧІ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПРОБЛЕМИ МАЙБУТНЬОГО

The aim of the work – to evaluate the state of development of pediatric education in Ukraine in the beginning of the 21st century, staffing of the branch in the field of pediatrics and to develop a plan of measures to overcome the crisis phenomena in pediatric health care. The main body. The article presents data on the development of pediatric education in the early 21st century after the restoration of the educational-scientific specialty “Pediatrics” in 2017. The development of up-to-date standards for the training of pediatric doctors, based on the acquisition of future master’s degrees in pediatrics, general and professional competencies and necessary practical skills is highlighted. The current problems in the provision of pediatric health care facilities are emphasized. Conclusion. A list of measures at the sectoral and national level has been developed to restore the necessary training рediatricians for childrenʼs health care of the country and to ensure the proper methodological provision of the educational process, which may cause difficulties in providing children with quality medical care in the future.Мета роботи – оцінити стан розвитку педіатричної освіти в Україні на початку ХХІ сторіччя, кадрове забезпечення галузі за спеціальністю «Педіатрія» та розробити план заходів щодо подолання кризових явищ у педіатричній охороні здоровʼя. Основна частина. У статті наведено дані щодо розвитку педіатричної освіти на початку ХХІ сторіччя після відновлення освітньо-наукової спеціальності «Педіатрія» у 2017 р. Висвітлено розробку сучасних стандартів підготовки дитячих лікарів, що базуються на набутті майбутніми магістрами педіатрії загальних та фахових компетенцій і необхідних практичних навичок. Наголошено на теперішніх проблемах у кадровому забезпеченні педіатричних закладів охорони здоровʼя, що може викликати складнощі у забезпеченні дітей якісною медичною допомогою у майбутньому. Висновок. Розроблений перелік заходів на галузевому та загальнодержавному рівні щодо відновлення необхідних для країни обсягів підготовки дитячих лікарів та забезпечення належного методичного забезпечення навчального процесу

Динаміка мікроекології кишечника у дітей, хворих на моно- та мікст-варіанти ротавірусної інфекції

Objective. To study the features of the composition of intestinal microflora in children with mono- and mixed-version of rotavirus infection (RVI).Patients and methods. A total of 87 patients in the age from 1 month to 5 years were under observation. The first group consisted of 42 children with mono version of RVI. The second group consisted of 45 patients with mixed-variant of RVI. The control group included 21 practically healthy children of appropriate age. Children received standard treatment. Condition of gut microbiota was evaluated during the acute phase of the disease (on the 1–2 day of hospitalization), and during the period of reconvalescence (on 6–7 day).Results. Acute period of illness was characterized by significant changes of microview as for mono- so for mixed-version of RVI. But in children with mixed-version RVI these changes were more pronounced in comparison with the data of children with mono version infection and were similar to the data of apparently healthy children. Implementation of the standard treatment and clinical recovery of children did not lead to the normalization of intestinal microbiota.Conclusions. With the aim of the normalization of intestinal microbiota after undergoing RVI it is appropriate to use additionally standard treatment by preparations for correction of dysbiotic violations.Key words: rotavirus infection, intestinal microflora, children.Цель: изучение особенностей состава кишечной микрофлоры у детей с моно- и микст-вариантами ротавирусной инфекции (РВИ).Пациенты и методы. Обследовано 87 болных в возрасте от 1 месяца до 5 лет. І группу составили 42 ребенка с моновариантом РВИ, во ІІ группу вошли 45 пациентов с микст-вариантом РВИ. Группу контроля составил 21 практически здоровый ребенок соответствующего возраста. Дети получали стандартное лечение. Состояние микробиоценоза кишечника оценивали в остром периоде заболевания (на 1–2 сутки госпитализации) и в период реконвалесценции (на 6–7 сутки).Результаты. Острый период заболевания характеризовался достоверными изменениями микропейзажа, как при моно-, так и при микст-варианте РВИ. Но у детей с микст-вариантом РВИ эти изменения были более выраженными по сравнению с данными детей с моновариантом инфекции и аналогичными показателями практически здоровых детей. Проведение стандартного лечения и клиническое выздоровление детей не приводило к нормализации микробиоты кишечника.Выводы. С целью нормализации микробиоты кишечника после перенесенной РВИ возможно дополнение стандартных схем лечения препаратами для коррекции дисбиотических нарушений.Ключевые слова: ротавирусная инфекция, кишечная микрофлора, дети.Мета: вивчення особливостей складу кишкової мікрофлори у дітей з моно- та мікст-варіантами ротавірусної інфекції (РВІ).Пацієнти і методи. Обстежено 87 хворих, віком від 1 місяця до 5 років. І групу склали 42 дитини з моноваріантом РВІ, до ІІ групи увійшли 45 пацієнтів із мікст_варіантом РВІ. Групу контролю склала 21 практично здорова дитина відповідного віку. Діти отримували стандартне лікування. Стан мікробіоценозу кишечника оцінювали в гострий період захворювання (на 1–2 добу госпіталізації) та в період реконвалесценції (на 6–7 добу).Результати. Гострий період захворювання характеризувався достовірними змінами мікропейзажу, як при моно-, так і при мікст-варіанті РВІ. Проте у дітей з мікст-варіантом РВІ ці зміни були виразнішими порівняно з даними хворих із моноваріантом інфекції та аналогічними показниками практично здорових дітей. Проведення стандартного лікування та клінічне видужання дітей не призводило до нормалізації мікробіоти кишечна.Висновки. З метою нормалізації мікробіоти кишечника після перенесеної РВІ можливе доповнення стандартних схем лікування препаратами для корекції дисбіотичних порушень.Ключові слова: ротавірусна інфекція, кишкова мікрофлора, діти

Динаміка складу кишкової мікрофлори у хворих на гострий обструктивний бронхіт, асоційований з тимомегалією

Objective. To study the effect of synbiotic formulation containing live bacteria strains Bifidobacterium BB-12 and fructooligosaccharides on intestinal eubiotu of infants with acute obstructive bronchitis (AOB) associated with thymomegaly (TM).Patients and methods. The study included 67 children aged from 1 month to 3 years with AOB, which were divided into two groups: Ist group consisted of 32 patients without comorbidity, IInd group included 35 patients with TM. Each group was divided into subgroups: subgroup Ia (18 children) and subgroup IIa (11 children) consisted of patients who received standard therapy of AOB; subgroup Ib (14 children) and subgroup IIb (13 children) — whose treatment was supplemented by biologic within two weeks; subgroup IIc comprised 11 patients who had received symbiotic for 4 weeks. The study was conducted at 1–2, 12–14 and 26–28 days after hospitalization. The control group consisted of 30 healthy children.Results. In children with AOB observed violations of the intestinal microbiota, more expressive in the setting of TM. In patients of group I after the appointment of a synbiotic preparation for 14 days was marked an increase of all the representatives of the intestinal microflora to the level of healthy children. In children of the group II normalization of intestinal microflora occurred due to the assessment of synbiotics within 28 days.Conclusions. In the complex treatment of patients with early age with AOB and related TM is appropriate to include biopreparation, in the content of which is presented live bacterial strains Bifidobacterium BB-12 and fructooligosaccharide. Key words: acute obstructive bronchitis, Thymomegalia, microflora, children.Цель: исследование влияния синбиотического препарата, содержащего живые штаммы бактерий Bifidobacterium ВВ-12 и фруктоолигосахариды, на эубиоту кишечника детей раннего возраста, больных острым обструктивным бронхитом (ООБ), ассоциированным с тимомегалией (ТМ).Пациенты и методы. В исследование были включены 67 детей в возрасте от 1 месяца до 3 лет с ООБ, которые были разделены на две группы: I группу составили 32 больных без сопутствующей патологии, во II группу вошло 35 пациентов с ТМ. Каждая группа была разделена на подгруппы: подгруппу Іа (18 детей) и подгруппу ІІа (11 детей) составили пациенты, получавшие стандартную терапию ООБ; подгруппы Іб (14 детей) и II б (13 детей) — лечение которых было дополнено биопрепаратом в течение двух недель; ІІв подгруппу составили 11 пациентов, получавшие симбиотик в течение 4 недель. Исследование проводили на 1-2, 12-14 и 26-28 сутки после госпитализации. Группу контроля составили 30 практически здоровых детей.Результаты. У детей с ООБ наблюдались нарушения состояния кишечной микробиоты, более выраженные на фоне ТМ. У больных I группы после назначения синбиотического препарата в течение 14 дней наблюдалось повышение всех представителей кишечной микрофлоры до уровня здоровых детей. У детей II группы нормализация показателей кишечной микрофлоры произошла на фоне назначения синбиотика в течение 28 дней.Выводы. В комплекс лечения пациентов раннего возраста с ООБ и сопутствующей ТМ целесообразно включать биопрепарат, в состав которого входят живые штаммы бактерий Bifidobacterium ВВ-12 и фруктоолигосахарид.Ключевые слова: острый обструктивный бронхит, тимомегалия, микрофлора, дети.Мета: дослідження впливу синбіотичного препарату, що містить живі штами бактерій Bifidobacterium ВВ-12 та фруктоолігосахарид, на еубіоту кишечника дітей раннього віку, хворих на гострий обструктивний бронхіт (ГОБ), асоційований з тимомегалією (ТМ).Пацієнти і методи. У дослідження було включено 67 дітей віком від 1 місяця до 3 років з ГОБ, які були поділені на дві групи: І групу склали 32 хворих без супутньої патології, до ІІ групи увійшло 35 пацієнтів з ТМ. Кожна група була поділена на підгрупи: підгрупу Іа (18 дітей) та підгрупу ІІа (11 дітей) склали пацієнти, що отримували стандартну терапію ГОБ; підгрупи Іб (14 дітей) та ІІб (13 дітей) — до лікування яких було додано біопрепарат протягом двох тижнів; підгрупу ІІв склали 11 пацієнтів, які отримували симбіотик протягом чотирьох тижнів. Дослідження проводили на 1–2, 12–14 та 26–28 добу після госпіталізації. Групу контролю склали 30 практично здорових дітей.Результати. У дітей з ГОБ спостерігалися порушення стану кишкової мікробіоти, більш виразні на тлі ТМ. У хворих І групи після призначення синбіотичного препарату протягом 14 днів спостерігалося підвищення усіх представників кишкової мікрофлори до рівня здорових дітей. У дітей ІІ групи нормалізація показників кишкової мікрофлори відбулася на тлі призначення синбіотика протягом 28 днів.Висновки. У комплекс лікування пацієнтів раннього віку з ГОБ та супутньою ТМ доцільно включати біопрепарат, до складу якого входять живі штами бактерій Bifidobacterium ВВ-12 та фруктоолігосахарид.Ключові слова: гострий обструктивний бронхіт, тимомегалія, мікрофлора, діти