Периопераційний менеджмент у баріатричній хірургії за принципами eras

Purpose of review. The aim of the work is to collect in a single whole the disparate information devoted to certain aspects of ERAS methods application for the creation of the project of Ukrainian-language recommendations on optimization of perioperative period in the bariatric patients. Recent findings. Bariatric surgery today is a gold standard in the long-term treatment of morbid obesity and associated comorbid conditions such as metabolic syndrome, type 2 diabetes, and others. Laparoscopic longitudinal resection of the stomach (LPRS) and gastric bypass graft (LSH) are the most common bariatric interventions in the world. But despite the fact that the global epidemic of obesity for several decades has had an impact on perioperative tactics of the management of barrier patients, there is currently a relative lack of management in the treatment of this group of patients. They still feel pain and are traditionally injecting opioids for early postoperative analgesia, suffering from nausea and vomiting, which significantly delay the onset of enteral nutrition and prolong the duration of hospitalization. Consequently, postoperative pain, PONV and malnutrition, rather than factors associated with the operation, often lead to prolonged hospitalization and elimination of which benefits the healthcare system and patients by returning them home earlier. Protocols of Enhanced Recovery After Surgery (ERAS), introduced in medical practice Prof. Kehlet in the nineties of the last century, widely used in various fields of surgeons. The most studied application of these protocols in colorectal, thoracic surgery and operative urology. There are recent studies and meta-analyzes that have demonstrated the feasibility of introducing ERAS into bariatric surgery. In 2016, recommendations were published on the implementation of ERAS components in bariatric surgery. The ERABS protocol has been implemented in many Western European bariatric centers and includes the best practice of preoperative preparation and standardization of perioperative and post-operative care that will provide rapid recovery and improve treatment outcome. But it remains unclear whether all components of the classical protocol, namely, epidural anesthesia, are necessary for successful implementation in bariatric surgery. Conclusions. ERAS protocols are successfully used in obese patients after bariatric surgery, and the principles of multimodal analgesia minimize the need for opioids. The principles of ERAS have already proved themselves in many clinics and should be reflected in the National Clinical Recommendations for Bariatric Surgery.Метою роботи є створення  україномовних рекомендацій щодо оптимізації ведення периоперационногоперіоду у баріатричних пацієнтів. Матеріали та методи. Запропоновані рекомендації засновані на даних, отриманих з рандомізованих досліджень і мета-аналізів, присвячених вивченню різних проблем в популяції баріатричних пацієнтів. Недавні результати. Баріатрична хірургія сьогодні є золотим стандартом в довогостроковому лікуванні морбідного ожиріння та пов’язаних з ним коморбідних станів таких, як метаболічний синдром, цукровий диабет 2 типу та інших . Лапароскопічні продольна резекція шлунку ( ЛПРШ) та шунтування шлунку (ЛШШ) є найбільш розповсюдженими баріатричними втручаннями в Світі. Але не дивлячись на те, що всесвітня епідемія ожиріння протягом декількох десятиліть вплинула на  периопераційну тактику ведення баріатричних хворих, в даний час існує відносна відсутність менеджменту в лікуванні  цієї групи пацієнтів. Вони ,як і раніше, відчувають біль та  традиційно отримують ін’єкційні опіоїди для знеболення в ранньому післяопераційному періоді , страждають від нудоти та блювання, що значно відстрочує початок ентерального харчування та подовжує терміни госпіталізації. Отже, післяопераційний біль, ПОНБ та порушення харчування ,а не фактори, пов'язані з операцією, частіше приводять до тривалої госпіталізації й усунення яких приносить користь системі охорони здоров'я і пацієнтам, повертаючи їх додому раніше. Протоколи прискореної реабілітації після операції (Enhanced Recovery After Surgery - ERAS), введені у медичну практику  Prof. Kehlet ще у дев’яностих  роках минулого століття, широко використовуються в різних галузях хирургїі . Найбільш вивчено застосування цих протоколів в колоректальній, торакальній  хірургії та в оперативній урології  . Є недавні дослідження і мета-аналіз, які продемонстрували доцільність впровадження ERAS в бариатричну хірургію. У 2016 році були опубліковані рекомендації щодо імплементації компонентів ERAS в бариатричну хірургію . Протокол прискоренного ведення після бариатричних втручань (ERABS) був імплементований в багатьох Західноєвропейських бариатричних центрах та включає в себе кращу практику передопераційної підготовки та стандартизації периопераційної та післяопераційної допомоги, яка забезпечить швидке одужання і поліпшить результат лікування. Але залишається неясним чи всі компоненти класичного протоколу , а саме епідуральна анестезія, необхідні для успішної реалізації в баріатричній хірургії. Заключення. Протоколи ERAS успішно використовуються у пацієнтів з ожирінням, після баріатричних хірургічних втручань, а принципи мультимодальной аналгезії зводять до мінімуму потребу в опіоїдах. Принципи ERAS вже виправдали себе в багатьох клініках і повинні знайти відображення в Національних клінічних рекомендаціях по баріатричнійхірургії

Perioperative management in bariatric surgery using eras

Purpose of review. The aim of the work is to collect in a single whole the disparate information devoted to certain aspects of ERAS methods application for the creation of the project of Ukrainian-language recommendations on optimization of perioperative period in the bariatric patients. Recent findings. Bariatric surgery today is a gold standard in the long-term treatment of morbid obesity and associated comorbid conditions such as metabolic syndrome, type 2 diabetes, and others. Laparoscopic longitudinal resection of the stomach (LPRS) and gastric bypass graft (LSH) are the most common bariatric interventions in the world. But despite the fact that the global epidemic of obesity for several decades has had an impact on perioperative tactics of the management of barrier patients, there is currently a relative lack of management in the treatment of this group of patients. They still feel pain and are traditionally injecting opioids for early postoperative analgesia, suffering from nausea and vomiting, which significantly delay the onset of enteral nutrition and prolong the duration of hospitalization. Consequently, postoperative pain, PONV and malnutrition, rather than factors associated with the operation, often lead to prolonged hospitalization and elimination of which benefits the healthcare system and patients by returning them home earlier. Protocols of Enhanced Recovery After Surgery (ERAS), introduced in medical practice Prof. Kehlet in the nineties of the last century, widely used in various fields of surgeons. The most studied application of these protocols in colorectal, thoracic surgery and operative urology. There are recent studies and meta-analyzes that have demonstrated the feasibility of introducing ERAS into bariatric surgery. In 2016, recommendations were published on the implementation of ERAS components in bariatric surgery. The ERABS protocol has been implemented in many Western European bariatric centers and includes the best practice of preoperative preparation and standardization of perioperative and post-operative care that will provide rapid recovery and improve treatment outcome. But it remains unclear whether all components of the classical protocol, namely, epidural anesthesia, are necessary for successful implementation in bariatric surgery. Conclusions. ERAS protocols are successfully used in obese patients after bariatric surgery, and the principles of multimodal analgesia minimize the need for opioids. The principles of ERAS have already proved themselves in many clinics and should be reflected in the National Clinical Recommendations for Bariatric Surgery.Метою роботи є створення  україномовних рекомендацій щодо оптимізації ведення периоперационногоперіоду у баріатричних пацієнтів. Матеріали та методи. Запропоновані рекомендації засновані на даних, отриманих з рандомізованих досліджень і мета-аналізів, присвячених вивченню різних проблем в популяції баріатричних пацієнтів. Недавні результати. Баріатрична хірургія сьогодні є золотим стандартом в довогостроковому лікуванні морбідного ожиріння та пов’язаних з ним коморбідних станів таких, як метаболічний синдром, цукровий диабет 2 типу та інших . Лапароскопічні продольна резекція шлунку ( ЛПРШ) та шунтування шлунку (ЛШШ) є найбільш розповсюдженими баріатричними втручаннями в Світі. Але не дивлячись на те, що всесвітня епідемія ожиріння протягом декількох десятиліть вплинула на  периопераційну тактику ведення баріатричних хворих, в даний час існує відносна відсутність менеджменту в лікуванні  цієї групи пацієнтів. Вони ,як і раніше, відчувають біль та  традиційно отримують ін’єкційні опіоїди для знеболення в ранньому післяопераційному періоді , страждають від нудоти та блювання, що значно відстрочує початок ентерального харчування та подовжує терміни госпіталізації. Отже, післяопераційний біль, ПОНБ та порушення харчування ,а не фактори, пов'язані з операцією, частіше приводять до тривалої госпіталізації й усунення яких приносить користь системі охорони здоров'я і пацієнтам, повертаючи їх додому раніше. Протоколи прискореної реабілітації після операції (Enhanced Recovery After Surgery - ERAS), введені у медичну практику  Prof. Kehlet ще у дев’яностих  роках минулого століття, широко використовуються в різних галузях хирургїі . Найбільш вивчено застосування цих протоколів в колоректальній, торакальній  хірургії та в оперативній урології  . Є недавні дослідження і мета-аналіз, які продемонстрували доцільність впровадження ERAS в бариатричну хірургію. У 2016 році були опубліковані рекомендації щодо імплементації компонентів ERAS в бариатричну хірургію . Протокол прискоренного ведення після бариатричних втручань (ERABS) був імплементований в багатьох Західноєвропейських бариатричних центрах та включає в себе кращу практику передопераційної підготовки та стандартизації периопераційної та післяопераційної допомоги, яка забезпечить швидке одужання і поліпшить результат лікування. Але залишається неясним чи всі компоненти класичного протоколу , а саме епідуральна анестезія, необхідні для успішної реалізації в баріатричній хірургії. Заключення. Протоколи ERAS успішно використовуються у пацієнтів з ожирінням, після баріатричних хірургічних втручань, а принципи мультимодальной аналгезії зводять до мінімуму потребу в опіоїдах. Принципи ERAS вже виправдали себе в багатьох клініках і повинні знайти відображення в Національних клінічних рекомендаціях по баріатричнійхірургії

Лапароскопічні технології в лікуванні пацієнтів із грижами стравохідного отвору діафрагми

Objective: to evaluate the own results of the treatment of patients with hiatal hernia by laparoscopic crurorrafiy, Nissen fundoplication. Material and methods. The paper presents the results of laparoscopic treatment of 100 patients with hiatal hernia for the period from 2011 to 2018 in the Department of Minimally Invasive Surgery of the State Scientific Institution "Scientific and Practical Center for Preventive and Clinical Medicine" of the State Affairs Department. Among them were 67 women and 23 men. The average age was 55.3±1.3 years. Results. All patients were examined in full at the prehospital stage. The diagnosis was confirmed on the basis of clinical data and the results of additional methods of fibrogastroduodenoscopy, computed tomography. fluoroscopy of the esophagus and stomach using a contrast agent). Hospitalization was performed on the day of the operation. All patients underwent surgery in the volume of crurorrafiy, Nissen fundoplication. The duration of the operation averaged 150±4.6 minutes. In 12 cases, lengthening the duration of the operation was associated with the performance of simultaneous operations (in 9 cases – cholecystectomy, in 3 cases - laparoscopic umbilical hernia repair). In the early postoperative period, complications arose in 1 case when the need arose for repeated surgical intervention due to obstruction of the esophagus. Patients were activated from the first day. In most cases, the postoperative period was uneventful. Dysphagia was observed in 2 patients in cases of rapid recovery of physiological nutrition. The average length of hospital stay was 3.3±0.1 days. During the period of further observation (for a period from 1 month to 7 years), 2 cases of relapse were detected. As a result, 1 patient refused to re-operation and the second was performed repeated surgery. Conclusion According to the authors, the operation of crurorrafiy, Nissen fundoplication, is the operation of choice in the treatment of hiatal herniaМета дослідження – оцінка власних результатів лікування хворих із грижами стравохідного отвору діафрагми шляхом лапароскопічної круроррафії, фундоплікації за Nissen. Матеріал і методи. За допомогою лапароскопічної технології проліковано 100 пацієнтів із грижами стравохідного отвору діафрагми в період з 2011 по 2018 рік у клініці Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами. Серед них було 67 жінок і 33 чоловіки. Середній вік склав 55,3±1,3 року. Результати. Усі пацієнти пройшли обстеження в повному обсязі на передгоспітальному етапі. Діагноз підтверджували на підставі клінічних даних і результатів додаткових методів обстеження (фіброгастродуоденоскопія, комп’ютерна томографія, рентгеноскопія стравоходу та шлунка з використанням контрастної речовини). Госпіталізацію проводили в день виконання оперативного втручання. В усіх випадках виконано круроррафію, фундуплікацію за Nissen. Тривалість операції в середньому складала 150±4,6 хв. У 12 випадках подовження тривалості операції було пов’язано з виконанням симультанних операцій (у 9 випадках – холецистектомії, в 3 випадках – лапароскопічної пластики пупкової грижі). В ранній поопераційний період ускладнення зафіксовано в 1 випадку, коли виникла потреба в повторному оперативному втручанні через непрохідність стравоходу. Активацію пацієнтів проводили з першої доби. У переважній більшості випадків поопераційний період перебігав без ускладнень. Явища дисфагії спостерігали в 2 пацієнтів за умов швидкого відновлення фізіологічного харчування. Середня тривалість перебування у стаціонарі склала 3,3±0,1 доби. За період подальшого спостереження (від 1 місяця до 7 років) виявлено 2 випадки рецидиву захворювання; одна 1 пацієнтка відмовилася від повторної операції, іншій проведено повторне оперативне втручання. Висновок. Операцію в обсязі круроррафії, фундоплікації за Nissen можна вважати операцією вибору в лікуванні пацієнтів із грижами стравохідного отвору діафрагми

Досвід використання електрозварювальної технології в тиреоїдній хірургії

The aim of the study was to conduct a comparative analysis of the performance of surgical interventions on the thyroid gland between the traditional method using monopolar diathermocoagulation and suture material as well as using the Patonmed EK-300M1 live tissue welder. Materials and methods. 335 case histories of pa­­tients treated for various thyroid pathology in the surgical department of the SSI «RPC PCM» SMA from 2016 to 2018 were studiedretrospectively.The study included 319 patients (hemithyroidectomy — 82 cases, thyroidectomy — 132 cases, thyroidectomy with neck dissection — 105 cases). Patients were stratified ac­­cording to the volume and method of surgical inter­­vention. In total, 216 surgical interventions were performed by conventional method and 103 using the Patonmed EK-300M1. Results and discussion. When using the Patonmed EC-300M1, the duration of surgical interventions was reduced by 35—39 % and mean stay in the hospital was reduced from 2.46 to 1.43 days. Cases of  bleeding in the early postoperative period occur­­red in 4 pa­­tients of conventional group. In Patonmed EC-300M1group there were no such cases. The tran­­sient paresis of the larynx in conventional group occurred in 1.4 % of cases and inPatonmed EC-300M1 group in 0.9 %. During further observations in both groups, paralysis of the recurrent laryngeal nerve was not detected. Conclusion. The use of electric welding technology makes it possible to significantly reduce the duration and invasiveness of surgical interventions, to ensure reliable hemostasis during surgery, to reduce the risk of complications and the length of stay of the patient in the hospital.Цель работы — сравнительный анализ эффек­тивности оперативных вмешательств на щитовидной железе, выполненных традиционным способом с ис­­пользованием монополярной диатермоко­агуляции и шовного материала и с помощью ап­­парата для сваривания живых тканей «Патонмед ЕК-300М1». Материалы и методы. Ретроспективно были изу­­чены 335 историй болезни пациентов, про­­опе­ри­ро­ванных по поводу разнообразной ти­­рео­идной патологии в хирургическом отделении ГНУ «НПЦ ПКМ» ГУД в период с 2016 по 2018 год. В исследование были включены 319 пациентов. Распределение их на группы проводилось по объему и способу выполнения оперативного вмешательства. Среди них: гемити­рео­идэк­томия — 82 случая, тирео­идэктомия — 132 случая, тиреоидэктомия, дополненная центральной диссекцией шеи, — 105 случаев. Суммарно по традиционной методике было выполнено 216 опе­ра­тив­ных вмешательств, с помощью «Патонмед ЕК-300М1» — 103. Результаты и обсуждение. По результатам исследования было установлено, что при использовании аппарата «Патонмед ЕК-300М1» длительность оперативных вмешательств сокращалась на 35— 39 %, а срок пребывания в стационаре — с 2,46 до 1,43 суток. Случаи кровотечения в раннем послеоперационном периоде возникли у 4 пациентов первой группы. Во второй группе случаев кровотечений зафиксировано не было. Явления транзиторного пареза гортани в первой группе возникли у 1,4 % случаев, во второй — 0,9 %. За время дальнейшего наблюдения в обеих группах случаев паралича возвратного гортанного нерва не выявлено. Выводы. Использование электросварочной технологии дает возможность значительно уменьшить длительность и травматичность оперативных вмешательств, обеспечить надежный гемостаз во время операции, снизить риск осложнений и сократить срок пребывания пациента в стационаре.Мета роботи — порівняльний аналіз ефективності хірургічних втручань на щитоподібній залозі, виконаних традиційним способом з використанням монополярної діатермокоагуляції та шовного матеріалу та за допомогою апарата для зварювання живих тканин «Патонмед ЕК-300М1». Матеріали та методи. Ретроспективно вивчено 335 історій хвороб пацієнтів, прооперованих з приводу різної тиреоїдної патології в хірургічному відділенні ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС за період з 2016 по 2018 рік. У дослідження включено 319 пацієнтів. Їх розподілено на групи за обсягом та способом виконання оперативного втручання. Серед них: гемітиреоїдектомія — 82 випадки, тиреоїдектомія — 132 випадки, тиреоїдектомія, доповнена центральною дисекцією шиї, — 105 випадків. Сумарно за традиційною методикою виконано 216 оперативних втручань, за до­­помогою «Патонмед ЕК-300М1» — 103. Результати та обговорення. За результатами дослідження встановлено, що при використанні апарата «Патонмед ЕК-300М1» тривалість оперативних втручань скорочувалась на 35—39 %, а термін перебування в стаціонарі — з 2,46 до 1,43 доби. Випадки післяопераційної кровотечі виникли у 4 пацієнтів першої групи. У другій групі випадків кровотечі зафіксовано не було. Явища транзиторного парезу гортані в першій групі виникли у 1,4 % випадків, у другій — 0,9 %. За час подальшого спостереження в обох групах випадків паралічу поворотного гортанного нерва не виявлено. Висновки. Використання електрозварювальної технології дає можливість значно зменшити тривалість і травматичність оперативних втручань, за­­безпечити надійний гемостаз під час операції, знизити ризик ускладнень і зменшити термін перебування пацієнта в стаціонарі

Left ventricular hypertrophy: renin4angiotensin system role

The review presents modern views on pathogenetic mechanisms of myocardial hypertrophy, with the key role played by renin-angiotensin system (RAS) activation and hemodynamic overload. The authors analyze main structural and functional disturbances typical for and underlying the clinical manifestation of hypertrophy (diastolic dysfunction, myocardial fibrosis). Principal approaches to pharmaceutical correction of myocardial hypertrophy, including RAS blocker therapy, are described

Opportunities short hospital stay (day sergery) in abdominal surgery

Широкое внедрение лапароскопических технологий в абдоминальной хирургии началось с конца XX века. Уменьшение травматичности доступа явилось предпосылкой к сокращению длительности послеоперационного реабилитационного периода. Как следствие, сокращаются сроки стационарного лечения. С 2009–2011 гг. в ВМКЦ ЮР 603 пациента прошли лечение в хирургическом стационаре по программе " хирургии одного дня". Выполнены следующие лапароскопические вмешательства: 442 холецистэктомии, 125 аппендэктомий, 4 крурорафии с фундопликацией по Ниссен, 14 герниопластик паховых грыж, 15 герниопластик вентральных грыж, 3 операции по поводу некроза жирового подвеска. Использование лапароскопических технологий предельно сокращает стационарное лечение пациентов, что позволяет более эффективно использовать мощности хирургических стационаров.Широке застосування лапароскопічних технологій в абдомінальній хірургії почалося з кінця XX століття. Зменшення травматичності доступу дало можливість скоротити тривалість реабілітації в післяопераційному періоді. Як наслідок, скоротились строки стаціонарного лікування. У період 2009–2011 рр. у ВМКЦ ПР 603 пацієнта пройшли лікування в хірургічному стаціонарі по програмі "хірургії одного дня". Виконані наступні лапароскопічні втручання: 442 холецистектомії, 125 аппендектомій, 4 крурорафії з фундоплікацією за Ніссеном, 14 герніопластик пахових гриж, 15 герніопластик вентральних гриж, 3 операції з приводу некрозу жирового підвіска товстої кишки. Використання лапароскопічних технологій максимально скорочує стаціонарне лікування пацієнтів, що дозволяє ефективно використовувати потужності хірургічних стаціонарів.Wide introduction of laparoscopic technologis in abdominal surgery begun at the end of XX century. Reduction of damage of surgical access was the precondition to reduction of duration of the inpatient department. In 2009–2011 years 604 laparoscopic operations performed in "short term department". Performed laparoscopic operations: 442 cholecystectomies, 125 appendectomies, 4 Nissen fundoplications with reconstruction of the diaphragmatic hiatus, 14 hernia repairs of inguinal hernias, 15 hernia repair of ventral hernias, 3 surgeries for necrosis of appenditial epiploiceas. The use of laparoscopic techniques ultimately reduces inpatient department, allow more efficient use of surgical hospitals power