Дослідження елементного складу популярних вітчизняних видів лікарської рослинної сировини

Aim. To determine the elemental composition of common domestic types of the medicinal plant raw material, such as Sophora japonica flower buds, Crataegus sanguinea leaves and flowers, Astragalus dasyanthus herb, Mentha piperita leaves, Arctium lappa roots. Materials and methods. The elemental composition was studied by atomic absorption spectrography with photographic registration. The research was conducted at the premises of STC “Institute of Single Crystals” of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kharkiv). Results and discussion. The results of the research obtained show that the samples of common domestic types of the medicinal plant raw material studied contain at least 19 chemical elements; potassium, calcium, magnesium, and phosphorus predominate among them. Conclusions. The study shows the prospects of creating new original complex drugs from the raw material of the plants studied for the prevention and treatment of diseases of the cardiovascular system, in particular hypertension.Цель исследования. Определить элементный состав распространенных отечественных видов лекарственного растительного сырья: бутонов софоры японской, листьев и цветков боярышника кроваво-красного, травы астрагала шерстистоцветкового, листьев мяты перечной и корней лопуха обычного. Материалы и методы. Исследование элементного состава проводили методом атомно-абсорбционной спектрографии с фотографической регистрацией на базе ГНУ НТК «Институт монокристаллов» НАН Украины (г. Харьков). Результаты и их обсуждение. Полученные результаты свидетельствуют, что в исследуемых образцах распространенных отечественных видов лекарственного растительного сырья содержится не менее 19 химических элементов, среди которых превалируют калий, кальций, магний, фосфор. Выводы. Проведенное исследование показывает перспективность создания из сырья указанных растений новых оригинальных комплексних лекарственных средств для профилактики и лечения заболеваний сердечно-сосудистой системы, в частности артериальной гипертензии.Мета дослідження. Визначити елементний склад поширених вітчизняних видів лікарської рослинної сировини: пуп’янків софори японської, листя та квіток глоду криваво-червоного, трави астрагалу шерстистоквіткового, листя м’яти перцевої та коренів лопуха звичайного. Матеріали та методи. Дослідження елементного складу виконували методом атомно-абсорбційної спектрографії з фотографічною реєстрацією на базі НДУ НТК «Інститут монокристалів» НАН України (м. Харків). Результати та їх обговорення. Отримані результати свідчать, що в досліджуваних зразках поширених вітчизняних видів лікарської рослинної сировини міститься не менше 19 хімічних елементів, серед яких превалюють калій, кальцій, магній, фосфор. Висновки. Проведене дослідження доводить перспективність створення з сировини зазначених рослин оригінальних комплексних лікарських засобів для профілактики та лікування захворювань серцево-судинної системи, зокрема артеріальної гіпертензії

Вивчення елементного та амінокислотного складу серій слані Cetraria islandica (L.) Ach., заготовлених в Україні

Aim. To study the elemental and amino acid composition of Cetraria islandica (L.) Ach. thalli batches harvested in Ukraine.Materials and methods. Seven batches of C. islandica thalli harvested in different regions of Ukraine in late summer/early fall 2019 were used for the study. The elemental composition of the raw material was studied by atomic absorption spectrometry with photographic registration. The component composition of free and bound amino acids in the raw material was determined by the HPLC method. Results and discussion. The presence of at least 19 macro-, trace and ultra-trace elements was determined in 7 batches of the raw material. The predominance of the following elements was found: potassium 190 mg/100 g (batch 6) – 325 mg/100 g (batch 7); silicon 30 mg/100 g (batch 1) – 115 mg/100 g (batch 4); calcium 37 mg/100 g (batch 6) – 86 mg/100 g (batch 4). It was determined that the quantitative content of molybdenum and cobalt did not exceed 0.03 mg/100 g, the content of cadmium, astatine and mercury did not exceed 0.01 mg/100 g. The quantitative content of lead met the requirements of the monograph of the State Pharmacopoeia of Ukraine (SPhU) 2.0. The total ash content in the batches of the raw material ranged from 0.61 ± 0.02 % to 1.43 ± 0.05 %, meeting the requirements of the monograph of the SPhU 2.0. The presence of 7 amino acids was determined; 5 of them were nonessential (aspartic and glutamic acids, serine, arginine, and alanine) and 2 were essential (threonine and valine). The quantitative content of the total amount of free amino acids was 0.794 μg mg-1, the total amount of bound ones was 3.276 μg mg-1.Conclusions. For the first time, the elemental composition of 7 batches of C. islandica thalli harvested in Ukraine was determined. In each batch, potassium was the predominant element (from 190 mg/100 g to 325 mg/100 g depending on the batch). The component composition of free and bound nonessential and essential amino acids was determined (the quantitative content of the total amount of free amino acids was 0.794 μg mg-1, the total amount of bound ones was 3.276 μg mg-1); alanine (0.289 μg mg-1) was the dominant component among free amino acids, while arginine (0.993 μg mg-1) prevailed among bound ones. The results obtained will be used for further studies of the raw material of C. islandica harvested in Ukraine.Мета. Дослідити елементний та амінокислотний склад серій слані Cetraria islandica (L.) Ach., заготовлених в Україні.Матеріали та методи. Для дослідження було використано 7 серій слані C. islandica, заготовлених у різних регіонах України наприкінці літа – восени 2019 року. Елементний склад сировини досліджували методом атомно-абсорбційної спектрометрії з фотографічною реєстрацією. Компонентний склад вільних і зв’язаних амінокислот у сировині визначали методом ВЕРХ.Результати та їх обговорення. Визначено наявність у 7 серіях сировини щонайменше 19 макро-, мікро- та ультрамікроелементів. Серед елементів виявлено переважання калію: 190 мг/100 г (серія 6) – 325 мг/100 г (серія 7); силіцію: 30 мг/100 г (серія 1) – 115 мг/100 г (серія 4); кальцію: 37 мг/100 г (серія 6) – 86 мг/100 г (серія 4). Визначено, що кількісний вміст молібдену та кобальту не перевищував 0,03 мг/100 г, вміст кадмію, астату та ртуті не перевищував 0,01 мг/100 г. Кількісний вміст плюмбуму відповідав вимогам монографії Державної фармакопеї України (ДФУ) 2.0. Вміст загальної золи в серіях сировини становив від 0,61 ± 0,02 % до 1,43 ± 0,05 %, що відповідає вимогам монографії ДФУ 2.0. Визначено наявність 7 амінокислот, з яких 5 замінні (аспарагінова і глутамінова кислоти, серин, аргінін та аланін) та 2 незамінні (треонін і валін). Кількісний вміст суми вільних амінокислот становив 0,794 мкг мг-1, суми зв’язаних – 3,276 мкг мг-1.Висновки. Уперше визначено елементний склад 7 серій слані C. islandica, заготовлених в Україні. У кожній серії домінантним елементом був калій (від 190 мг/100 г до 325 мг/100 г залежно від серії). Визначено компонентний склад вільних і зв’язаних замінних і незамінних амінокислот (кількісний вміст суми вільних амінокислот – 0,794 мкг мг-1, суми зв’язаних – 3,276 мкг мг-1), домінантним компонентом серед вільних амінокислот був аланін (0,289 мкг мг-1), серед зв’язаних – аргінін (0,993 мкг мг-1). Отримані результати будуть використані для подальших досліджень сировини C. islandica, заготовленої в Україні

Вивчення вуглеводного складу слані Cetraria islandica (L.) Ach., заготовленої в Україні

Aim. To study the component composition of free and total monosaccharides in the raw material of Cetraria islandica (L.) Ach. harvested in Ukraine.Materials and methods. The component composition of free and total monosaccharides in the raw material was determined by gas chromatography with mass-spectrometric detection (GC-MS).Results and discussion. Among the free monosaccharides, the presence of D-perseitol, (6.99 mg g–1) and D-mannitol (1.12 mg g–1) was determined. Among the total monosaccharides, the content of D-glucose (203.64 mg g–1) prevailed. D-mannose (53.74 mg g–1), D-galactose (51.71 mg g–1), D-xylose (0.83 mg g–1) and L-rhamnose (0.53 mg g–1) were found in lower quantities, as well as polyatomic alcohols – D-dulcitol (8.46 mg g–1) and D-mannitol (3.10 mg g–1).Conclusions. For the first time, the component composition of free and total monosaccharides in the raw material of C. islandica harvested in Ukraine has been determined. The results obtained will be used as a component of the comprehensive systematic study of the raw material of C. islandica harvested in Ukraine.Мета. Визначити компонентний склад вільних та загальних моносахаридів у сировині Cetraria islandica (L.) Ach., заготовленої в Україні.Матеріали та методи. Визначення компонентного складу вільних та загальних моносахаридів у сировині проводили методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням (ГХ-МС).Результати і обговорення. Серед вільних моносахаридів виявлено наявність D-персеїтолу (6,99 мг г–1) та D-манітолу (1,12 мг г–1). Серед загальних моносахаридів переважав вміст D-глюкози (203,64 мг г–1). У менших кількостях виявлено D-манозу (53,74 мг г–1), D-галактозу (51,71 мг г–1), D-ксилозу (0,83 мг г–1) і L-рамнозу (0,53 мг г–1), а також багатоатомні спирти D-дульцитол (8,46 мг г–1) і D-манітол (3,10 мг г–1).Висновки. Уперше визначено компонентний склад вільних та загальних моносахаридів у сировині C. islandica, заготовленої в Україні. Отримані результати буде використано як складову частину комплексного всебічного вивчення сировини C. islandica, заготовленої в Україні

Визначення кількісного вмісту деяких груп фенольних сполук у настойках з сировини рослин родин Polygonaceae, Rosaceae, Asteraceae

Aim. To determine the quantitative content of total polyphenols and the amount of hydroxycinnamic acids in the series of tinctures from rhizomes with roots of Rumex confertus Willd., Sanguisorba officinalis L., roots of Rosa majalis Herrm., Rosa canina L., Arctium lappa L., Arctium minus (Hill) Bernh., Arctium tomentosum Mill., and the herb of Bidens tripartita L.Materials and methods. As study objects the tinctures from rhizomes with roots of Rumex confertus, Sanguisorba officinalis, roots of Rosa majalis, Rosa canina, Arctium lappa, Arctium minus, Arctium tomentosum and the herb of Bidens tripartita were used. These tinctures were obtained by the method of maceration at room temperature and the ratio of 1 : 5 of the plant raw material/finished products; the extractant was 50 % ethyl alcohol. The quantitative content of total polyphenols and the amount of hydroxycinnamic acids was determined by spectrophotometry according to the methods of the State Pharmacopoeia of Ukraine.Results and discussion. The limits of the quantitative content of total polyphenols and the amount of hydroxycinnamic acids in the tinctures were determined. They were not less than 0.070 mg mL-1 and 0.002 mg mL-1 for the tincture of rhizomes with roots of Rumex confertus, 0.100 mg mL-1 and 0.005 mg mL-1 for the tincture of rhizomes with roots of Sanguisorba officinalis, 0.070 mg mL-1 and 0.002 mg mL-1 for the tincture of Rosa majalis roots, 0.080 mg mL-1 and 0.001 mg mL-1 for the tincture of Rosa canina roots, 0.01 mg mL-1 and 0.001 mg mL-1 for the tincture of Arctium lappa roots, 0.010 mg mL-1 and 0.002 mg mL-1 for the tincture of Arctium minus roots, 0.001 mg mL-1 and 0.002 mg mL-1 for the tincture of Arctium tomentosum roots, 0.070 mg mL-1 and 0.001 mg mL-1 for the tincture of Bidens tripartita herb, respectively.Conclusions. The quantitative content of total polyphenols and the amount of hydroxycinnamic acids in tinctures from rhizomes with roots of Rumex confertus, Sanguisorba officinalis, roots of Rosa majalis, Rosa canina, Arctium lappa, Arctium minus, Arctium tomentosum and the herb of Bidens tripartita have been determined. The data obtained will be used in further work on the study of tinctures of these types of the plant raw material.Мета. Визначити кількісний вміст суми поліфенолів та суми гідроксикоричних кислот у серіях настойок з кореневищ з коренями щавлю кінського, родовика лікарського, коренів лопуха великого, лопуха малого та лопуха павутинистого, шипшини коричної та шипшини собачої, трави череди трироздільної.Матеріали та методи. Як об’єкти дослідження використовували серії настойок з кореневищ з коренями щавлю кінського, родовика лікарського, коренів шипшини коричної, шипшини собачої, лопуха великого, лопуха малого, лопуха павутинистого і трави череди трироздільної, які отримали методом мацерації за кімнатної температури та співвідношення сировина/готова продукція 1 : 5, екстрагент – 50 % спирт етиловий. Кількісний вміст суми поліфенолів та суми гідроксикоричних кислот визначали спектрофотометрично за методиками ДФУ 2.0.Результати та їх обговорення. Визначено граничні межі кількісного вмісту суми поліфенолів та суми гідроксикоричних кислот, які, відповідно, становлять не менше 0,070 мг мл-1, і 0,002 мг мл-1 для настойки з кореневищ з коренями щавлю кінського, 0,100 мг мл-1 та 0,005 мг мл-1 для настойки з кореневищ з коренями родовика лікарського, 0,070 мг мл-1 та 0,002 мг мл-1 для настойки з коренів шипшини коричної, 0,080 мг мл-1 та 0,001 мг мл-1 для настойки з коренів шипшини собачої, 0,01 мг мл-1 та 0,001 мг мл-1 для настойки з коренів лопуха великого, 0,010 мг мл-1 та 0,002 мг мл-1 для настойки з коренів лопуха малого, 0,001 мг мл-1 та 0,002 мг мл-1 для настойки з коренів лопуха павутинистого, 0,070 мг мл-1 та 0,001 мг мл-1 для настойки з трави череди трироздільної.Висновки. Визначено кількісний вміст суми поліфенолів і суми гідроксикоричних кислот та граничні межі їх вмісту в серіях настойок з кореневищ з коренями щавлю кінського, родовика лікарського, коренів лопуха великого, лопуха малого та лопуха павутинистого, шипшини коричної та шипшини собачої, трави череди трироздільної. Отримані дані будуть використані в подальших дослідженнях настойок з цих видів сировини

Визначення кількісного вмісту основаних груп біологічно активних речовин у серіях плодів калини звичайної

Aim. To determine the quantitative content of the main groups of biologically active substances (BAS) in batches of Viburnum opulus fruits using pharmacopeial methods for their subsequent use in the standardization of the plant raw material.Materials and methods. For the study, 6 batches of air-dried Viburnum opulus fruits crushed to a particle size of 1 – 2 mm and harvested in different regions of Ukraine in the mass fruiting phase in October-November 2020 were used. The quantitative determination of polyphenols and tannins was performed using the spectrophotometric method at a wavelength of 760 nm calculated with reference to pyrogallol and dried substance. The total amount of hydroxycinnamic acids was determined according to the method of the SPhU (State Pharmacopoeia of Ukraine) 2.0 described in the monograph “Kidney TeaN” calculated with reference to rosemary acid. The total amount of organic acids was determined by the titrimetric method according to the method of the monograph of the SPhU 2.1 “Rose hipsN” calculated with reference to malic acid.Results and discussion. The quantitative content of polyphenols (calculated with reference to pyrogallol and dried substance) in batches of Viburnum opulus fruits varied by about 1.4 times from 1.74 ± 0.01 % to 2.36 ± 0.01 %. According to the results obtained, the quantitative content of tannins (calculated with reference to pyrogallol and dried substance) in batches of Viburnum opulus fruits varied by 1.7 times from 0.73 ± 0.01 % to 1.23 ± 0.01 %. The quantitative content of the total amount of hydroxycinnamic acids calculated with reference to rosemary acid in batches of Viburnum opulus fruits ranged by 1.2 times from 3.96 ± 0.01 % to 4.73 ± 0.01 %. The quantitative content of the total amount of organic acids calculated with reference to malic acid in batches of Viburnum opulus fruits fluctuated more than 1.3 times from 6.80 ± 0.01 % to 9.08 ± 0.01 %.Conclusions. The quantitative content of the main groups of biologically active substances has been determined in 6 batches of Viburnum opulus fruits harvested in different regions of Ukraine using pharmacopoeial methods: polyphenols (varied by 1.4 times), tannins (varied by 1.7 times), the total amount of hydroxycinnamic (varied by 1.2 times), and the total amount of organic acids (varied by 1.3 times) calculated with reference to dried substance. The content of the groups of biologically active substances in batches of Viburnum opulus fruits slightly correlates with the place of the raw material harvesting. Thus, the selected methods of the SPhU 2.0 are quite suitable for determining the quantitative content of polyphenols, tannins and of the total amount of hydroxycinnamic and organic acids in batches of Viburnum opulus fruits; they can be used in further studies to standardize the raw material.Мета. Визначити кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин (БАР) у серіях плодів калини звичайної з використанням фармакопейних методик для подальшого їх застосування у стандартизації сировини.Матеріали та методи. Для дослідження використовували 6 серій повітряно сухих подрібнених до розміру частинок 1 – 2 мм плодів калини звичайної, заготовлених у різних регіонах України у фазі масового плодоносіння в жовтні-листопаді 2020 року. Кількісне визначення поліфенолів і танінів проводили за допомогою спектрофотометричного методу за довжини хвилі 760 нм у перерахунку на пірогалол і суху речовину, суми гідроксикоричних кислот – за методикою монографії Державної фармакопеї України 2.0 «Нирковий чайN» у перерахунку на розмаринову кислоту, суми органічних кислот проводили титриметричним методом за методикою монографії «Шипшини плодиN» Державної фармакопеї України 2.1 у перерахунку на яблучну кислоту.Результати та їх обговорення. Кількісний вміст поліфенолів (у перерахунку на пірогалол та суху речовину) у серіях плодів калини звичайної варіював майже в 1,4 раза – від 1,74 ± 0,01 % до 2,36 ± 0,01 %. Кількісний вміст танінів (у перерахунку на пірогалол та суху речовину) у серіях плодів калини звичайної варіював в 1,7 раза – від 0,73 ± 0,01 % до 1,23 ± 0,01 %. Кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот у перерахунку на розмаринову кислоту в серіях плодів калини звичайної коливався в 1,2 раза – від 3,96 ± 0,01 % до 4,73 ± 0,01 %. Кількісний вміст суми органічних кислот у перерахунку на яблучну кислоту в серіях плодів калини звичайної коливався в більше ніж 1,3 раза – від 6,80 ± 0,01 % до 9,08 ± 0,01 %.Висновки. У 6 серіях плодів калини звичайної, заготовлених у різних регіонах України, з використанням фармакопейних методик визначено кількісний вміст основних груп БАР: поліфенолів (коливався в 1,4 раза), танінів (коливався в 1,7 раза), суми гідроксикоричних кислот (коливався в 1,2 раза) та суми органічних кислот (коливався в 1,3 раза) у перерахунку на суху сировину. Кількісний вміст груп БАР у серіях плодів калини звичайної незначно корелює з місцем заготівлі сировини. Отже, обрані методики ДФУ 2.0 цілком придатні для визначення кількісного вмісту поліфенолів, танінів та суми гідроксикоричних і органічних кислот у серіях плодів калини звичайної, що може бути використано в подальших роботах зі стандартизації сировини

The elemental composition of leaves of promising species of decorative plants

The aim of the research is to determine the component composition of the mineral compounds of Crassula ovata leaves and Dieffenbachia Bowmannii leaves.Materials and methods. Raw materials – the leaves of Crassula ovata and Dieffenbachia Bowmannii were harvested from own grown plants during 2017. We used the method of atomic emission spectrography with photographic recording on a DFS-8 instrument to determine the composition of compounds of mineral nature.Results. It is established that the raw material – the leaves of the Crassula ovata and the leaves of Dieffenbachia Bowmannii have at least 19 elements. In the Crassula ovata leaves and Dieffenbachia Bowmannii leaves such macronutrients are accumulated in large quantities as: potassium – 2150 mg/100 g and 2580 mg/100 g, respectively, silicium 1120 mg/100 g and 1220 mg/100 g, respectively, and calcium – 900 mg/100 g and 1090 mg/100 g, respectively. The accumulation of elements in the leaves of Crassula ovata bollard is comparable to the accumulation of compounds of this group in the leaves of Dieffenbachia Bowmannii. Conclusions. The elemental composition of Crassula ovata leaves and Dieffenbachia Bowmannii leaves was studied by atomic emission spectrography with photographic recording. The presence of 19 elements has been established, of which in both types of raw materials dominate the content of potassium, silicium and calcium. The quantitative content of each of the elements in the leaves of Crassula ovata is comparable to the content in the leaves of Dieffenbachia Bowmanni

Кількісне визначення суми органічних кислот та аскорбінової кислоти в різних серіях сировини шипшини травневої та шипшини собачої

Rose hips are the pharmacopoeial raw material, and its roots have been widely used in folk medicine. Therefore, these roots attracted our attention. The chemical composition of roots of both Rosa species has been poorly studied. The data of literature sources show that roots contain phenolic compounds, organic acids and amino acids. Rose hips are standardized by the quantitative content of the amount of organic acids and ascorbic acid according to the State Pharmacopoeia of the USSR of the XI-th edition. According to the State Pharmacopoeia of Ukraine (SPhU) 2.0 this raw material is standardized by the quantitative content of ascorbic acid.Aim. To study the quantitative content of the amount of organic acids and ascorbic acid in different batches of samples of Rosa majalis and Rosa canina roots.Material and methods. Roots of Rosa majalis and Rosa canina collected in different regions of Ukraine during 2014-2016 were used for research. The quantitative content of the amount of organic acids was studied by the titration method. Ascorbic acid was determined by the spectrophotometric method.Results and discussion. As a result of studying the quantitative content of the amount of organic acids it was determined that the content of these substances in the raw material ranged from 3 % to 5 % in the roots of Rosa majalis and from 3 % to 4.5 % in the roots of Rosa canina. The content of ascorbic acid in roots of Rosa majalis and Rosa canina fluctuated insignificantly from 0.11 % to 0.13 %.Conclusions. For the first time the quantitative content of the amount of organic acids and ascorbic acid in Rosa majalis and Rosa canina roots collected during three years in seven different places has been determined. The results of our research show that further studying of Rosa majalis and Rosa canina roots is promising taking into account their possible areas of application.Фармакопейным сырьем являются плоды шиповника, а его корни используются в народной медицине, поэтому они и привлекли наше внимание. Химический состав корней изучен мало. В литературе есть данные про количественное содержание разных групп фенольных соединений, органических кислот и аминокислот. Согласно ГФ СССР XI издания плоды шиповника стандартизуют по количественному содержанию суммы органических кислот и аскорбиновой кислоты. Согласно ГФУ 2.0 это сырье стандартизируют по содержанию аскорбиновой кислоты.Цель работы – изучение количественного содержания суммы органических кислот и аскорбиновой кислоты в разных сериях корней шиповника майского и шиповника собачьего. Материалы и методы. Для исследования использовали корень шиповника майского и шиповника собачьего, который заготавливали осенью в разных областях Украины в течении 2014-2016 годов. Количественное содержание суммы органических кислот определяли титриметрическим методом, а аскорбиновой кислоты – методом спектрофотометрии.Результаты и их обсуждение. В результате определения количественного содержания суммы органических кислот в корнях шиповника майского было установлено, что содержание этих веществ в сырье колебалось от 3 % до 5 %, тогда как в корнях шиповника собачьего – от 3 % до 4,5 %. Содержание аскорбиновой кислоты в корнях колебалось незначительно от 0,11 % до 0,13 %. Выводы. Впервые определено количественное содержание суммы органических веществ и аскорбиновой кислоты в корнях шиповника майского и шиповника собачьего в течении 3 лет из 7 мест произрастания. Результаты проведенного исследования показали перспективность дальнейшего изучения корней шиповника майского и шиповника собачьего, учитывая возможные аспекты их применения.Фармакопейною сировиною є плоди шипшини, а її корені використовуються в народній медицині, тому вони і привернули нашу увагу. Хімічний склад коренів вивчений мало. В літературі є відомості про кількісний вміст різних груп фенольних сполук, органічних кислот, амінокислот. Згідно з ДФ СРСР XI видання плоди шипшини стандартизують за кількісним вмістом суми органічних кислот та аскорбінової кислоти. Згідно з ДФУ 2.0 цю сировину стандартизують за вмістом аскорбінової кислоти.Мета роботи – визначення кількісного вмісту суми органічних кислот та аскорбінової кислоти в різних серіях коренів шипшини травневої та шипшини собачої.Матеріали та методи. Для дослідження використовували корінь шипшини травневої та шипшини собачої, який заготовляли восени у різних областях України протягом 2014-2016 років. Кількісний вміст суми органічних кислот визначали титриметричним методом, а аскорбінової кислоти – методом спектрофотометрії.Результати та їх обговорення. В результаті визначення кількісного вмісту суми органічних кислот у коренях шипшини травневої було встановлено, що вміст цих речовин у сировині коливався від 3 % до 5 %, тоді як у коренях шипшини собачої – від 3 % до 4,5 %. Вміст аскорбінової кислоти в коренях коливався незначно від 0,11 % до 0,13 %.Висновки. Вперше визначено кількісний вміст суми органічних кислот та аскорбінової кислоти в коренях шипшини травневої та шипшини собачої протягом 3 років з 7 місць заготівлі. Результати проведеного дослідження показали перспективність подальшого вивчення коренів шипшини травневої та шипшини собачої, зважаючи на можливі аспекти їх застосування

КІЛЬКІСНИЙ ВМІСТ СУМИ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У СЕРІЯХ СИРОВИНИ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИН POLYGONACEAE, ROSACEAE ТА ASTERACEAE

Introduction. Considering to the physiological activity of organic acids for the human body, the search of new sources of this group of biologically active substances is urgent. The aim of the study – to determine the quantitative content of organic acids in rhizomes with roots of Rumex confertus, rhizomes with roots of Sanguisorba officinalis, roots of Rosa majalis, roots of Rosa canina, roots of Arctium minus, roots of Arctium tomentosum, herbs of Bidens tripartita. Research Methods. The quantitative content of organic acids was determined according to the methods given in the monographs of SPhU 2.0 – "Rose hips", in terms of malic amount acid and "Viburnum fruits", in terms of citric acid. Results and Discussion. Using of the method from the monograph of "Rose hips" led to slightly higher results of determination in the quantitative content of the amount of organic acids in the studied raw materials than the method of the mono­graph "Viburnum fruits". It can be connected with the sample preparation and histological features of the underground organs, which include a significant percentage of woody tissues. At that time, the results of quantitative determination of this group of compounds in series of herbs of Bidens tripartita by two methods was comparable. The quantitative content of the sum of organic acids in different batches of one type of raw material within the use of each technique varied slightly. Conclusions. For the first time it was carried out a quantitative content of the amount of organic acids in the rhizomes with roots of Rumex confertus, rhizomes with roots of Sanguisorba officinalis, roots of Rosa majalis, roots of Rosa canina, roots of Arctium minus, roots of Arctium tomentosum, herbs of Bidens tripartite with using methodics from the monographs of SPhU 2.0. It was found that the content of the total organic acids in all the objects that were studied was observed when using the method of the monograph "Rose hips", which was the highest in the underground organs of Sanguisorba offi­cinalis and Rumex confertus and amounted to 3.7 % and 3.5 %, respectively. The obtained results will be used in further research.Вступление. Учитывая физиологическую активность органических кислот в организме человека, поиск новых растительных источников этой группы биологически активных веществ является актуальным. Цель исследования – определить количественное содержание суммы органических кислот в корневищах с корнями щавеля конского, корневищах с корнями кровохлебки лекарственной, корнях шиповника коричного, корнях шиповника собачьего, корнях лопуха малого, корнях лопуха паутинистого и траве череды трехраздельной по методикам монографий ГФУ 2.0. Методы исследования. Количественное содержание суммы органических кислот определяли по методикам монографий ГФУ 2.0 “Шиповника плоды” (в пересчете на яблочную кислоту) и “Калины плоды” (в пересчете на лимонную кислоту). Результаты и обсуждение. При использовании методики монографии “Шиповника плоды” было получено более высокие результаты определения количественного содержания суммы органических кислот в сырье, которое изучали, чем данные, полученные при применении методики монографии “Калины плоды”. Это, скорее всего, связано с пробоподготовкой и гистологическими особенностями подземных органов, в состав которых входит значительный процент одревесневших тканей. В то же время результаты количественного определения этой группы соединений в сериях травы череды трехраздельной по двум методикам были сопоставимы. Количественное содержание суммы органических кислот в различных сериях одного вида сырья в рамках использования каждой методики колебалось незначительно. Выводы. Впервые определено количественное содержание суммы органических кислот в корневищах с корнями щавеля конского, корневищах с корнями кровохлебки лекарственной, корнях шиповника коричного, корнях шиповника собачьего, корнях лопуха малого, корнях лопуха паутинистого и траве череды трехраздельной с использованием методик монографий ГФУ 2.0. Установлено, что содержание суммы органических кислот во всех объектах, которые исследовали, больше при применении методики монографии “Шиповника плоды”, в подземных органах кровохлебки лекарственной и щавеля конского оно было самое высокое и составило не менее 3,7 и 3,5 % соответственно. Полученные результаты будут использованы в дальнейших исследованиях.Вступ. Зважаючи на фізіологічну активність органічних кислот в організмі людини, пошук нових рослинних джерел цієї групи біологічно активних речовин є актуальним. Мета дослідження – визначити кількісний вміст суми органічних кислот у кореневищах з коренями щавлю кінського, кореневищах з коренями родовика лікарського, коренях шипшини коричної, коренях шипшини собачої, коренях лопуха малого, коренях лопуха павутинистого і траві череди трироздільної за методиками монографій ДФУ 2.0. Методи дослідження. Кількісний вміст суми органічних кислот визначали за методиками монографій ДФУ 2.0 “Шипшини плоди” (в перерахунку на яблучну кислоту) та “Калини плоди” (в перерахунку на лимонну кислоту). Результати й обговорення. При використанні методики монографії “Шипшини плоди” було одержано дещо вищі результати визначення кількісного вмісту суми органічних кислот у сировині, яку вивчали, ніж дані, отримані при застосуванні методики монографії “Калини плоди”. Це, найімовірніше, пов’язано з пробопідготовкою та гістологічними особливостями підземних органів, до складу яких входить значний відсоток здерев’янілих тканин. Водночас результати кількісного визначення цієї групи сполук у серіях трави череди трироздільної за двома методиками були зіставними. Кількісний вміст суми органічних кислот у різних серіях одного виду сировини в рамках використання кожної методики коливався незначно. Висновки. Уперше визначено кількісний вміст суми органічних кислот у кореневищах з коренями щавлю кінського, кореневищах з коренями родовика лікарського, коренях шипшини коричної, коренях шипшини собачої, коренях лопуха малого, коренях лопуха павутинистого і траві череди трироздільної з використанням методик монографій ДФУ 2.0. Встановлено, що вміст суми органічних кислот у всіх об’єктах, які досліджували, більший при застосуванні методики монографії “Шипшини плоди”, в підземних органах родовика лікарського та щавлю кінського він був найвищий і становив не менше 3,7 та 3,5 % відповідно. Отримані результати буде використано в подальших дослідженнях

ВСТАНОВЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДОЗИ РІДКОГО ЕКСТРАКТУ ЛІЩИНИ ЗВИЧАЙНОЇ ЛИСТЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЙОГО АНТИОКСИДАНТНОЇ АКТИВНОСТІ

At the present stage, a significant number of drugs are used that can affect the oxidative processes in the body in various pathological conditions. However, the search for new highly effective and low-toxic drugs continues. Common hazel – a common plant of domestic flora, the leaves of which are widely used as anti-inflammatory and vasoconstrictor. Actual is the study of the antioxidant effect of the original domestic phytochemicals – a liquid extract of common hazel leaves. The aim – to establish the minimum effective dose of the liquid extract of common hazel leaves and to study its antioxidant properties in a model of toxic damage to rat liver. Material and Methods. The experiments were carried out on white male rats in compliance with all rules for working with vertebrate animals. Toxic liver damage was modeled by introducing into the rats a 50 % solution of carbon tetrachloride in a dose of 1.0 ml/kg body weight. The animals obtained liquid extract from hazel leaves at a dose of 0.05, 0.1 and 0.2 ml/kg body weight. The development of oxidative stress was studied by the content of TBA-active products, ceruloplasmin and catalase activity. The activity of cytological processes was investigated by the erythrocyte index of intoxication and the activity of aminotransferases in the affected body. Results. It was found that damage to the liver of rats with tetrachloromethane leads to the activation of lipid peroxidation processes, as indicated by an increase in the serum of animals and liver of TBA-active products and changes in the antioxidant system (increase in ceruloplasmin in serum and a decrease in catalase activity). Under the conditions of the lesion, the activity of aminotransferases in blood serum increased and, accordingly, decreased in the liver of toxic animals, which indicates cytolysis of hepatocytes after liver damage to rats with carbon tetrachloride. The use of a liquid extract of common hazel leaves at a dose of 0.2 ml/kg showed an effect on the studied parameters, bringing them closer to the level of rats of intact control. Doses of 0.05 and 0.1 ml/kg were ineffective for the studied parameters. Сonclusions. The minimum effective dose of the liquid extract of hazel leaves was found to be 0.2 ml/kg of animal weight, which showed pronounced antioxidant properties in toxic hepatitis in rats.На современном этапе используется значительное количество лекарственных препаратов, способных влиять на окислительные процессы в организме при различных патологических состояниях. Однако поиск новых высокоэффективных и малотоксичных препаратов продолжается. Лещина обыкновенная – распространенное растение отечественной флоры, листья которой широко используются как противовоспалительное и сосудоукрепляющее средство. Актуальным является исследование антиоксидантного действия оригинального отечественного фитосредства – жидкого экстракта листьев лещины обыкновенной. Цель – установить минимально действующую дозу жидкого экстракта листьев лещины обыкновенной и изучить его антиоксидантные свойства на модели токсического поражения печени крыс. Материал и методы. Эксперименты проведены на белых крысах-самцах с соблюдением всех правил работы с позвоночными животными. Токсическое поражение печени моделировали путем введения в организм крыс 50 % раствора тетрахлорметана в дозе 1,0 мл/кг массы тела. Жидкий экстракт из листьев лещины животные получали в дозе 0,05, 0,1 и 0,2 мл/кг массы тела. Развитие оксидативного стресса изучали по содержанию ТБК-активных продуктов, церулоплазмина и каталазной активности. Активность цитологических процессов исследовали по эритроцитарному индексу интоксикации и активности аминотрансфераз в пораженном организме. Результаты. Установлено, что поражение печени крыс тетрахлорметаном приводит к активации процессов липопероксидации, на что указывает повышение в сыворотке крови и печени животных содержания ТБК-активных продуктов и изменение показателей антиоксидантной системы (повышение содержания церулоплазмина в сыворотке крови и снижение каталазной активности). В условиях поражения повышалась активность аминотрансфераз в сыворотке крови и, соответственно снижалась в печени токсикованных животных, что указывает на цитолиз гепатоцитов после поражения печени крыс тетрахлорметаном. Применение жидкого экстракта листьев лещины обыкновенной в дозе 0,2 мл/кг эффективнее влияло на исследуемые показатели, приближая их к уровню крыс интактного контроля. Дозы 0,05 и 0,1 мл/кг оказались неэффективными для исследуемых показателей. Выводы. Установлена минимально действующая доза жидкого экстракта листьев лещины – 0,2 мл/кг массы животных, которая проявила выраженные антиоксидантные свойства в условиях токсического гепатита у крыс.На сучасному етапі використовується значна кількість лікарських препаратів, які спроможні впливати на окиснювальні процеси в організмі за різних патологічних станів. Проте пошук нових високоефективних та малотоксичних препаратів триває. Ліщина звичайна – поширена рослина вітчизняної флори, листя якої широко використовують як протизапальний та судинозміцнювальний засіб. Актуальним є дослідження антиоксидантної дії оригінального вітчизняного фітозасобу – рідкого екстракту ліщини звичайної листя. Мета – визначити мінімальну діючу дозу рідкого екстракту ліщини звичайної листя та вивчити його антиоксидантні властивості на моделі токсичного ураження печінки щурів. Матеріал і методи. Експерименти проведені на білих щурах-самцях з дотриманням усіх правил роботи з хребетними тваринами. Токсичне ураження печінки моделювали шляхом введення в організм щурів 50 % розчину тетрахлорметану в дозі 1,0 мл/кг маси тіла. Рідкий екстракт з ліщини листя тварини отримували в дозі 0,05, 0,1 та 0,2 мл/кг маси тіла. Розвиток оксидативного стресу вивчали за вмістом ТБК-активних продуктів, церулоплазміну та каталазною активністю. Активність цитолітичних процесів досліджували за еритроцитарним індексом інтоксикації та активністю амінотрансфераз в ураженому організмі. Результати. Встановлено, що ураження печінки щурів тетрахлорметаном призводить до активації процесів ліпопероксидації, на що вказують підвищення у сироватці крові та печінці тварин вмісту ТБК-активних продуктів та зміни показників антиоксидантної системи (підвищення вмісту церулоплазміну в сироватці крові та зниження каталазної активності). За умов ураження підвищувалась активність амінотрансфераз у сироватці крові і, відповідно, знижувалась у печінці токсикованих тварин, що вказує на цитоліз гепатоцитів після ураження печінки щурів тетрахлорметаном. Застосування рідкого екстракту ліщини звичайної листя в дозі 0,2 мл/кг проявило ефективний вплив на досліджувані показники, наближаючи їх до рівня щурів інтактного контролю. Дози 0,05 та 0,1 мл/кг виявились неефективними щодо досліджуваних показників. Висновки. Встановлена мінімально діюча доза рідкого екстракту ліщини листя – 0,2 мл/кг маси тварин, яка проявила виражені антиоксидантні властивості за умов токсичного гепатиту в щурів

Дослідження компонентного складу ефірної олії нестиглих плодів Laurus nobilis L. української заготівлі

Aim. To study the qualitative composition and the quantitative content of the essential oil components from Laurus nobilis L. unripe fruits.Results and discussion. In the essential oil from Laurus nobilis L. unripe fruits 31 compounds were determined; among them 28 substances were identified. A high content was characteristic for spatulenol (1947.1 mg/kg) and betulenol (925.3 mg/kg).Experimental part. The raw material for obtaining the essential oil (unripe fruits) of Laurus nobilis L. was harvested in November 2017 in Alushta and the village of Rybalskoe, Crimea. The component composition of the essential oil of the unripe fruits from Laurus nobilis L. was studied and the constituents of the essential oil were identified by chromato-mass spectrometry using an Agilent Technology 6890N chromatograph. The component composition of the essential oil was revealed by comparing the results obtained with data from the NIST 02 mass spectrum library (more than 174.000 substances).Conclusions. The component composition of the essential oil from Laurus nobilis L. unripe fruits harvested in Ukraine has been studied. Taking into account the set of the biologically active compounds found in the essential oil of Laurus nobilis L. it can be argued that further pharmacognostic studies of fruits of this plant as the medicinal raw material with the predicted pharmacological activity (e.g., antimicrobial and skin cleansing) are promising.Мета роботи. Дослідити якісний склад та кількісний вміст компонентів ефірної олії нестиглих плодів лавру благородного.Результати та їх обговорення. В ефірній олії нестиглих плодів лавру благородного виявлено 31 сполуку, з яких ідентифіковано 28 речовин. Високий вміст характерний для спатуленолу (1947,1 мг/кг) та бетуленолу (925,3 мг/кг).Експериментальна частина. Сировину для отримання ефірної олії (нестиглі плоди) лавру благородного заготовлено в листопаді 2017 року в м. Алушті і селищі Рибальському АР Крим. Методом хромато-мас-спектрометрії з використанням хроматографа Agilent Technology 6890N досліджено компонентний склад та ідентифіковано складові ефірної олії сировини лавру благородного. Компонентний склад ефірної олії ідентифікували методом порівняння одержаних результатів з даними бібліотеки мас-спектрів NIST 02 (понад 174 000 речовин).Висновки. Досліджено компонентний склад ефірної олії нестиглих плодів лавру благородного української заготівлі. З огляду на наявність низки біологічно активних речовин в ефірній олії нестиглих плодів лавру благородного можна стверджувати про перспективність подальшого фармакогностичного дослідження плодів цієї рослини як лікарської сировини з прогнозованою, зокрема антимікробною та шкіроочисною, фармакологічною активністю