ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

The article analyzed the problem of development of communicative competence of future doctors in the process of their professional training. The characteristic features of the physician communicative competent are distinguished. As a result of research, a peculiarity of communicators is highlighted. A slight percentage of the surveyed have quite significant personal problems that require long-term psychotherapeutic work, that should precede measures directly aimed to the development of their communicative competence. Models of communicative competence development are considered. It is presented a fairly a common feature, namely: competence in communication is understood as a result of quantitative accumulation of communication skills. It is assumed that at some point this number translates the person to a qualitatively new level of communicative behavior. Communicative skills are regarded as means of overcoming the drama of communication. The meaning of the training in the context of professional training of specialists are emphasized and substantiated. The basic training of communicative competence should be focused on developing the skills of active listening and regulation of emotional tension, since these skills allow to greatly solve the drama of communication. The logic scheme of the training is proposed based on the fact that the professional communication of a doctor is considered as a sequence of communication tasks of varying degrees of complexity. The task of the training was to correct the settings of participants regarding communication with people in general and patients in particular; development of abilities to action in unusual situations, forecasting the consequences of people's interaction. In accordance with these tasks, a meaningful group operation is highlighted. The implementation of the program included the use of various psychotechnical methods of work: exercises, rehearsal of behavior, situational and role-playing games, group discussions and discussions, bodily and motor techniques.У статті аналізується проблема розвитку комунікативної компетентності майбутніх лікарів у процесі їх професійної підготовки. Виділено характерні риси комунікативно компетентного лікаря. У результаті дослідження виділено особливість комунікаторів. Незначний відсоток досліджуваних має досить суттєві особистісні проблеми, які потребують тривалої психотерапевтичної роботи, що повинна передувати заходам, безпосередньо спрямованим на розвиток їхньої комунікативної компетентності. Розглянуті моделі розвитку комунікативної компетентності. Представлена досить поширена спільна риса, а саме: компетентність у спілкуванні розуміється як результат кількісного накопичення комунікативних навичок. Передбачається, що у якийсь момент ця кількість переводить особистість на якісно новий рівень комунікативної поведінки. Комунікативні вміння розглядаються як засоби подолання драми спілкування. Підкреслюється та обґрунтовується значення тренінгу у контексті завдань професійної підготовки фахівців. У базовому тренінгу комунікативної компетентності варто зосередитися на розвитку вмінь активного слухання та регуляції емоційної напруги, оскільки дані вміння дозволяють значною мірою вирішити драми спілкування. Запропонована структурно-логічна схема побудови тренінгової роботи ґрунтується на тому, що професійне спілкування лікаря розглядається як послідовність комунікативних завдань різного ступеня складності. Завданням тренінгу була корекція установок учасників стосовно спілкування з людьми взагалі та пацієнтами зокрема; розвиток здатностей до дій у нестандартних ситуаціях, прогнозування наслідків взаємодії людей. Відповідно до цих завдань виділені змістовні блоки групової роботи. Реалізація програми передбачала використання різноманітних психотехнічних прийомів роботи: вправ, репетиції поведінки, ситуаційно-рольових ігор, групових обговорень і дискусій, тілесно-рухових технік

Hyperspectral images neural network analysis of unstained micropreparations

The article presents the results of a study of hyperspectral imaging in microscopy to assess pathological changes in unstained medical micropreparations.Hyperspectral imaging was carried out using a system of synchronous shooting and movement of a movable table combined with a stepper motor. To improve the quality of theobtained images, software correction of the illumination of the spectral channels was used. The classification was carried out by a convolutional neural network. This method may be promising for assessing pathological changes in clinical practice. Experimental studies were carried out on histological preparations with different types of tissues without staining with contrasting medical dyes. To assess the reliability of the classification method, a comparison was made with thestandard method using staining of the studied samples

ЄВРО ІНТЕГРАЦІЙНО - ІННОВАЦІЙНІ ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЙ ПЛЕМІННОї СПРАВИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНОФОНДУ

Strengthening the institutional capacity of the agricultural sector, with the constituents livestock breeding programs and gene pool needs a fundamental update scientific and methodological principles in determining the priorities of financial and organizational support by way of international investment and research funds. Presented scientific approaches to upgrade network structures mechanisms to support public research farms and private enterprises on innovative criteria. The introduction of European standards in determining the quality and safety of agro-food products, along with the scientific and methodological requirements for the evaluation of breeding animals in the trading process and preserve the gene pool, was due to the 20 years before the signing of the current Ukraine Association Agreement with the EU. In November 1994, ratified the Agreement on Partnership and Cooperation between Ukraine and the European Communities and their Member States [1, 2], which provided for a number of fundamental requirements and opportunities for the Ukrainian side, which is valid until the entry into force of the new Agreement from January 1, 2016. The requirements of international organizations to modernize the agricultural sector and its scientific support with emphasis on greening, as well as general European aspects settlement breeding in Ukraine, have the possibility of financial and organizational support, carrying their specific needs in the planning and execution of research activities for tasks agricultural policy.  Усиление институциональной пригодности аграрного сектора, с составными племенного животноводства и генофондовых программ, требует принципиального обновления научно-методических основ при определении приоритетных направлений финансовой и организационной поддержки с использованием возможностей международных инвестиционных и научных фондов. Представлены научные подходы по обновлению механизмов поддержки сетевых структур государственных опытных хозяйств и частных предприятий по инновационным критериям.Имплементация европейских нормативов при определении качества и безопасности аграрно-пищевой продукции, в совокупности с научно-методическими требованиями к оценке племенных животных в процессе торговли и сохранения генофонда, было обусловлено за 20 лет до подписания текущей Соглашения об ассоциации Украины с ЕС. В ноябре 1994 года было ратифицировано Соглашение о партнерстве и сотрудничестве между Украиной и Европейским Сообществом, а также их государствами-членами [1, 2], которым был предусмотрен ряд принципиальных требований и возможностей для украинской стороны, действующих до вступления в силу нового Соглашения с 1 января 2016 года. Требования международных организаций к модернизации аграрного сектора и его научного обеспечения с акцентом на экологизации, как и общеевропейские аспекты урегулирования племенного дела в Украине, получив возможности финансовой и организационной поддержки, несут свои специфические потребности в планировании и оформлении научной деятельности для задач аграрной политики.Посилення інституційної спроможності аграрного сектору, зі складовими племінного тваринництва та генофондових програм, потребує принципового оновлення науково-методичних засад при визначенні пріоритетних напрямів фінансової та організаційної підтримки з використанням можливостей міжнародних інвестиційних та наукових фондів. Презентовано наукові підходи з оновлення механізмів підтримки мережевих структур державних дослідних господарств та приватних підприємств за інноваційними критеріями. Запровадження європейських нормативів при визначенні якості та безпечності аграрно-харчової продукції, разом із науково-методичними вимогами до оцінювання племінних тварин в процесі торгівлі та збереження генофонду, було обумовлено за 20 років до підписання поточної Угоди про асоціацію України з ЄС. В листопаді 1994 року було ратифіковано Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами [1, 2], якою було передбачено низку принципових вимог та можливостей для української сторони, що є дійсними до набуття чинності нової Угоди з 1 січня 2016 року. Вимоги міжнародних організацій до модернізації аграрного сектору та його наукового забезпечення з акцентом на екологізації, як і загально європейські аспекти урегулювання племінної справи в Україні, отримали можливості фінансової та організаційної підтримки, що несуть свої специфічні потреби в плануванні та оформленні наукової діяльності для завдань аграрної політики. &nbsp

Концепція мультифункціонального розвитку сільських територій регіону

Priorities of conception of regional rural areas multifunctional development are revealed in the article. Experience in European Union countries and European Green Deal policy is taken into account  for rural areas development in regional level. Priorities of sustainable development policy in rural areas and regional agri-food industry are certainly in ground  of strategy development due to cluster initiatives in the Lviv Region. Certainly priorities and advantages of cluster development strategy in rural areas recognition experience and prospects of transborder cooperation initiative. Possibility in farms economic development providing is examined within the framework of clusters for achievement of synergy effect and positive influence on the economic, ecological and social sphere in region. Cluster conception of development is realized in the Lviv Region  allowed to provide economic support of farms, develop infrastructural ecosystem of business support and complex to define priorities of multifunctional rural areas  development in regional level. Perspective directions of integrated development of craft food producers within the framework in regional clusters at the level of counties in Lviv Area are grounded. Offered approach of institutional development in regional level with the purpose of multifunctional rural areas development with balance between  economy, ecological and social constituents within the framework to the cluster for realization of farms competitive edges during the correct keeping of products in the internal market. Certainly priorities of state business support in regional agri-food  industry during realization of cluster development initiatives and measures of stimulant influence are for providing modernization changes on principles of Smart Specialization.У статті актуалізовано пріоритети концепції мультифункціонального  розвитку сільських територій. Враховано досвід країн Європейського Союзу та політики Європейського зеленого курсу для розвитку сільських територій на регіональному рівні. Пріоритети політики збалансованого розвитку сільських територій та регіонального агропродовольчого підкомплексу визначено в основі розробки стратегії реалізації кластерних ініціатив у Львівській області. Визначено пріоритети та переваги кластерної стратегії розвитку сільських територій із врахуванням досвіду Львівської області і перспектив транскордонного співробітництва. Розглядається можливість забезпечення економічного розвитку фермерських господарств в рамках кластерів для досягнення ефекту синергії та позитивного впливу на економічну,екологічну та соціальну сферу регіону. Кластерна концепція розвитку реалізована у Львівській області дозволила забезпечити економічну підтримку фермерських господарств, розвинути інфраструктурну екосистему підтримки підприємництва та комплексно визначити пріоритети мультифункціонального розвитку сільських територій на регіональному рівні. Обгрунтовано перспективні напрями інтегрованого розвитку виробників крафтової продукції в рамках регіональний кластерів на рівні районів Львівської області. Запропоновано підходи до інституційного розвитку на регіональному рівні з метою мультифункціонального розвитку сільських територій із збалансуванням економічної, екологічної та соціальної складових в рамках кластеру для реалізації конкурентних переваг фермерських господарств при правильному позиціонуванні продукції на національному ринку. Визначено пріоритети державної підтримки суб’єктів господарювання в агропродовольчому підкомплексі регіону при реалізації кластерних розвиткових ініціатив та заходи стимулюючого впливу для забезпечення модернізаційних змін на засадах смарт-спеціалізації

Аспекти впливу грошово-кредитної політики на динаміку розвитку АПК

The main approaches to the interpretation of the essence of monetary policy arepresented in the article, as well as the author’s definition are substantiated. The author highlights the main characteristics of monetary policy, in particular its target orientation, specific time horizon, the presence of a clear mechanism of monetary policy, as well as the coordinated and balanced using of a set of monetary instruments to achieve each goal. In addition, the components of the stability of the currency are substantiated, which includes price stability, stability of interest rates, as well as the stability of the national currency exchange rate. The influence of each of the components of the currency stability on the dynamics of agro-industrial complex development is substantiated. First of all, price stability ensures stable income from the sale of agro-industrial products in the domestic market. In this case, the dynamics of real earnings of agricultural enterprises will depend on changes in relative prices. Stability of interest rates is important in terms of incentives for agricultural enterprises to obtain additional credit resources. The impact of the stability of the national currency exchange rate on development of agro-industrial complex can be traced in two directions. First of all, agricultural enterprises are interested in stable exchnage rate of hryvnia due to the import of mineral fertilizers, seeds, feed additives, foreign equipment for the production and processing of agricultural products, agricultural machinery, etc. Devaluation of the hryvnia during the period of import purchases of necessary raw materials provokes a future increase in the cost of agricultural products. At the same time, agricultural enterprises are interested in a certain devaluation of the hryvnia, which will stimulate the export of agricultural products and ensure the stability of incomes in the national currency.У статті наведено основні підходи до трактування сутності грошово-кредитної політики, а також обґрунтовано авторське її визначення. Авторами виділено основні характерні ознаки притаманні грошово-кредитній політиці, зокрема її цільова спрямованість, конкретний часовий горизонт, наявність чіткого механізму забезпечення грошово-кредитної політики, а також узгоджене та виважене застосування комплексу монетарного інструментарію для досягнення кожної окремої цілі. Крім того, обґрунтовано складові стабільності грошової одиниці, яка включає цінову стабільність, стабільність процентних ставок або цін кредитних ресурсів, а також стабільність валютного курсу національної грошової одиниці. Обґрунтовано вплив кожної із складових стабільності грошової одиниці на динаміку розвитку АПК. В першу чергу, цінова стабільність забезпечує отримання стабільних доходів від реалізації агропромислової продукції на внутрішньому ринку. При цьому динаміка реального виторгу агропідприємств буде залежати від зміни відносних цін. Стабільність процентних ставок відіграє важливе значення в частині стимулів підприємств АПК до отримання додаткових кредитних ресурсів. Вплив стабільності обмінного курсу національної валюти на розвиток АПК простежується у двох напрямах. В першу чергу, с/г підприємства зацікавлені у стабільному курсі гривні у зв’язку з імпортом мінеральних добрив, насіння, кормових добавок, іноземного обладнання для виробництва та переробки аграрної продукції, сільськогосподарської техніки, тощо. Ослаблення гривні у період імпортних закупівель необхідної сировини та матеріалів провокує майбутнє зростання собівартості вирощеної сільськогосподарської продукції. Разом з тим, агропідприємства зацікавлені у певній девальвації гривні, що стимулюватиме експорт сільськогосподарської продукції та забезпечить стабільність доходів у національній валюті

Продуктивні та відтворювальні якості тварин української чорно-рябої молочної породи у племінних господарствах західного регіону України

An analysis of the quantitative and qualitative composition of the breeding farms (breeding plants and breeding reproducers) for breeding cattle of the Ukrainian black-spotted dairy (UBSD) breed, located in the western region of Ukraine, was conducted. It was established that as of January 1, 2021, there were 156 breeding farms of the UBSD breed in Ukraine, including 75 (40.1 %) breeding farms and 81 (51.9 %) breeding breeders. In the western regions of Ukraine, the UBSD breed is bred in 61 breeding farms, which is 39.1 % of all breeding farms in the country. There are 20 farms (32.8 %) and 41 breeders (67.2 %) for breeding the UBSD breed in the western region of Ukraine. Among all breeding plants of Ukraine, 26.7 % and 50.6 % of breeding breeders are concentrated in the western region. Khmelnytskyi (15), Volyn (13), and Rivne (12) regions have the most significant number of breeding farms and the most minor – in Ivano-Frankivsk (5); there are eight breeding enterprises each in Lviv and Ternopil regions. As of 01.01.2021, the population of animals of the UBSD breed in the breeding farms of Ukraine amounted to 143864 heads (head), including 59.0 % in breeding plants and 41.0 % in breeding breeders. The population of animals of the UBSD of the western region of Ukraine totals 64220 animals, or 44.6 % of all livestock in the country. Khmelnytskyi and Volyn regions are the leaders regarding the number of UBSD breeds among the western regions of Ukraine. Ternopil and Rivne regions were less numerous, and Lviv and Ivano-Frankivsk regions had the most miniature breeding animals. Out of 61591 heads, there is 25967 head of pedigree cows of the UBSD breed, bred in farms in Ukraine, with pedigree status in the western region or 42.2 %. The most numerous were Ltd “Progres” (2469 heads), PLAE named after Ivan Franko (2086 heads), PLAE named after Shevchenko (2054 heads), Ltd “Lyshche” (2021 heads) and JPE “Rat” (1992 heads). As of January 1, 2021, there was 12167 head of cattle in the breeding farms of Ukraine, including in the western region – 5389 heads or 44.3 %. There were 22399 heifers over one-year-old in breeding farms in Ukraine, of which 9834 were in the western part or 43.9 %. A significant number of heifers older than one year were observed in the Volyn, Khmelnytskyi, and Ternopil regions. Milk productivity of UBSD cows for 305 days of the last completed lactation on all breeding farms of Ukraine was, on average, 7737 kg of milk yield, 290 kg of milk fat, and 254 kg of milk protein. In cows bred in breeding plants, the named indicators were higher than those kept in breeding breeders. Thus, the cows of breeding farms weighed 7991 kg, and the amount of milk fat and protein was 300 and 266 kg, respectively. In cows from breeding breeders, the mentioned indicators were lower than cows from breeding plants by 611, 25, and 29 kg, respectively. In breeding farms of the western region of Ukraine in all studied areas, the average weight of cows was 7019 kg, the amount of milk fat was 259 kg, and the amount of milk protein was 227 kg. The highest milk yield among enterprises in the western region of Ukraine belongs to the Volyn region – an average of 9132 kg (in breeding plants – 9413 kg; in breeding breeders – 7140 kg). High milk yield in the mentioned region was noted by the cows of the UBSD breed PLAE “Progres” (12082 kg), FE “Perlyna Turia” (11015 kg), PLAE named after Ivan Franko (9800 kilograms), Ltd “Lyshche” (9501 kg) and Ltd “Rat” (9186 kg). The milk productivity of probonitized cows of the UBSD breed for one lactation on average for all categories of breeding enterprises (14107 heads) amounted to 7563 kg of milk yield, and the amount of milk fat and milk protein was 282 and 247 kg, respectively. In the breeding farms of the western region of Ukraine, the yield averaged 7563 kg, the amount of milk fat – 241 kg, and the amount of milk protein – 219 kg. Higher productivity was observed in cows from Volyn, Ternopil, and Lviv regions, slightly lower productivity – from Khmelnytskyi and Rivne regions, and the lowest productivity – from the Ivano-Frankivsk regions. For the third lactation and older, the probonitized cows of the UBSD breeds of breeding farms of Ukraine (19011 heads) had an average yield of 7748 kg. In cows kept in enterprises of the western region of Ukraine, this indicator was 7141 kg on average. The highest milk yield was obtained from cows that belonged to the Volyn region breeding farms (9732 kg on average for the region). Among the enterprises in the Volyn region, the “Progres” dairy farm (13280 kg), the Ivan Franko dairy farm (11360 kg), the Perlyna Turia farm (11201 kg), the “Lishche” dairy farm (9814 kg) and the “Rat” dairy farm (9250 kg); in the Lviv region – Molochni Riky LLC (11125 kg); in the Rivne region – Ltd “n.a. Volovikov” (7495 kg), PAE “Ukraina” (7310 kg); in the Ternopil region – PAE AF “Horyn” (10488 kg), PAE “Agroprodservice” (10360 kg), LLC “Buchachagrokhlibprom” (9370 kg) and in the Khmelnytsky region – PE “Agrarna Compania 2004” (7402 kg). The distribution of UBSD breed cows by milk yield for 305 days of the highest lactation showed that 5019 cows with a milk yield of 10001 kg and more are kept in breeding farms in Ukraine; with a milk yield of 9001–10000 kg – 5788 heads and with a milk yield of 8001–9000 kg – 2969 heads. In the regions of the western region of Ukraine, these indicators were 2006, respectively, 1991, and 2027 heads. The reproductive capacity of animals is closely related to their productive qualities.Проведено аналіз кількісного та якісного складу племінних господарств (на племінних заводах і племінних репродукторах) з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної (УЧРМ) породи, розташовані у західному регіоні України. Встановлено, що станом на 1 січня 2021 року в Україні нараховувалося 156 племінних господарств з розведення УЧРМ породи, в тому числі 75 (40,1 %) племінних заводів та 81 (51,9 %) племінних репродукторів. У західних областях України УЧРМ породу розводять у 61 племінному господарстві, що складає 39,1 % від усіх племінних господарств країни. Кількість племінних заводів з розведення УЧРМ породи західного регіону України нараховує 20 господарств (32,8 %), а племінних репродукторів – 41 (67,2 %). Серед усіх племінних заводів України з розведення УЧРМ породи у західному регіоні зосереджено 26,7 %, а племінних репродукторів – 50,6 %. Найбільше племінних господарств налічується у Хмельницькій (15), Волинській (13) і Рівненській (12) областях, а найменше – в Івано-Франківській (5); по 8 племінних підприємств наявні у Львівській та Тернопільській областях. Станом на 01.01.2021 року поголів’я тварин УЧРМ породи у племінних господарствах України становило 143864 голів (гол.), в тому числі 59,0 % у племінних заводах та 41,0 % у племінних репродукторах. Поголів’я тварин УЧРМ породи західного регіону України нараховує 64220 гол. або 44,6 % від усього поголів’я в країні. Лідером за чисельністю поголів’я УЧРМ породи серед західних областей України є Хмельницька та Волинська області. Менш чисельними виявилися Тернопільська і Рівненська область, а найменша кількість племінних тварин була у Львівській та Івано-Франківській областях. Із 61591 гол. племінних корів УЧРМ породи, що розводять у господарствах України, з племінним статусом у західному регіоні нараховується 25967 гол. або 42,2 %. Найбільш чисельними виявилися СТОВ “Прогрес” (2469 гол.), ПОСП імені Івана Франка (2086 гол.), ПОСП ім. Шевченка (2054 гол.), СТОВ “Лище” (2021 гол.) та СПП “Рать” (1992 гол.). На 1 січня 2021 року у племінних господарствах України налічувалося 12167 гол. нетелів, в тому числі у західному регіоні – 5389 гол. або 44,3 %. Телиць старше 1 року у племінних господарствах України становило 22399 гол., з них у західному регіоні – 9834 гол. або 43,9 %. Більша чисельність нетелів та телиць старше 1 року спостерігалася у Волинській, Хмельницькій і Тернопільській областях. Молочна продуктивність корів УЧРМ породи за 305 днів останньої закінченої лактації по всіх племінних господарствах України становила в середньому за надоєм 7737 кг, кількістю молочного жиру – 290 кг і кількістю молочного білку – 254 кг. У корів, яких розводять у племінних заводах, названі показники були вищі порівняно із тваринами, що утримуються в племінних репродукторах. Так, корови племінних заводів мали надій 7991 кг, кількість молочного жиру і молочного білку – відповідно 300 і 266 кг. У корів з племінних репродукторів згадані показники були нижні від корів з племінних заводів на 611; 25 і 29 кг відповідно. У племінних господарствах західного регіону України по всіх досліджуваних областях надій корів в середньому становив 7019 кг, кількість молочного жиру – 259 кг і кількість молочного білка – 227 кг. Найвищий надій молока серед підприємств західного регіону України належить Волинській області – в середньому 9132 кг (у племінних заводах – 9413 кг; у племінних репродукторах – 7140 кг). Високими надоями у названій області відзначалися корови УЧРМ породи СТОВ “Прогрес” (12082 кг), ФГ “Перлина Турії” (11015 кг), ПОСП імені Івана Франка (9800 кг), СТОВ “Лище” (9501 кг) та СПП “Рать” (9186 кг). Молочна продуктивність пробонітованих корів УЧРМ породи за 1 лактацію в середньому по всіх категоріях племінних підприємств (14107 гол.) склала за надоєм 7563 кг, кількістю молочного жиру і молочного білку – відповідно 282 і 247 кг. У племінних господарствах західного регіону України надій в середньому складав 7563 кг, кількість молочного жиру – 241 кг, кількість молочного білка – 219 кг. Вища продуктивність спостерігалася у корів з Волинської, Тернопільської і Львівської областей, дещо нижчою продуктивністю – з Хмельницької і Рівненської та найнижчою продуктивністю – з Івано-Франківської областей. За третю лактацію і старше пробонітовані корови УЧРМ породи племінних господарств України (19011 гол.) мали середній надій 7748 кг. У корів, що утримувалися в підприємствах західного регіону України цей показник в середньому становив 7141 кг. Найвищі надої отримано від корів, що належали племінним господарствам Волинської області (в середньому по області 9732 кг). Високими надоями серед підприємств у Волинської області відзначалися СТОВ “Прогрес” (13280 кг), ПОСП імені Івана Франка (11360 кг), ФГ “Перлина Турії” (11201 кг), СТОВ “Лище” (9814 кг) та СПП “Рать” (9250 кг); у Львівській області – ТОВ “Молочні ріки” (11125 кг); у Рівненській області – ТОВ СП “Імені Воловікова” (7495 кг), ПСП “Україна” (7310 кг); у Тернопільській області – ПСП АФ “Горинь” (10488 кг), ПАП “Агропродсервіс” (10360 кг), ТОВ “Бучачагрохлібпром” (9370 кг) та у Хмельницькій області – ПП “Аграрна компанія 2004” (7402 кг). Розподіл корів УЧРМ породи за надоєм за 305 днів найвищої лактації показав, що в Україні у племінних господарствах утримуються корови з надоєм 10001 кг і більше нараховувалося 5019 гол.; з надоєм 9001–10000 кг – 5788 гол. та з надоєм 8001–9000 кг – 2969 гол. В областях західного регіону України ці показники становили відповідно 2006; 1991 та 2027 гол. Відтворювальна здатність тварин тісно пов’язана з їх продуктивними якостями

Нові можливості ефективної селекції у скотарстві на основі вивчення геному

The article contains generalized literary data on the results of genome research based on molecular genetic methods in connection with the productive qualities of cattle that can be used to accelerate and improve breeding work. The study of the human genome has given impetus to the development of medicine, biotechnology and pharmacogenetics. Similarly, new research on the genome of cattle gives qualitatively different possibilities for using these data in the selection and production of agricultural products, as well as in controlling its quality. Molecular genetic markers inform about the polymorphism of genes and allow to detect individual genes and gene complexes that carry information about a certain feature. Based on such studies, gene pool can be formed with a certain combination. An alternative way of molecular-genetic marking of performance is to study the polymorphism of structural genes, allelic variants which are directly related to the desired phenotypic manifestation, namely: kappa-casein (CSN3), veta-lactaglobulin (BLG), somatotropin (GH), and myostatin (MSTN). Modern breeding work with cattle is associated with the establishment of a connection between the polygenic signs of productivity and the «main» genes of quantitative traits, the polymorphism of which affects the final output of the protein product. As candidate genes that affect lactation productivity in cattle, first of all the genes of milk proteins, in particular kappa-casein, are examined. The gene for the somatotropic hormone (GH), a growth hormone in cattle, is a polypeptide consisting of 191 amino acids and is encoded by a single gene, which is localized in 19 chromosomes. Growth hormone plays a key role in stimulating the synthesis of protein, cell division, and body growth. Myostatin – one of the regulators of skeletal muscle development is the myostatin gene, which refers to a family of transforming growth factors. The gene of myostatin in the Bovine species is localized in chromosome 2 and carries the muscle hypertrophy locus, there is also a homologous fragment of human chromosome 2, where the locus of this gene is limited. The presence of the gene of myostatin, as one of the locus of quantitative traits of beef, can be used as a marker for genetic mapping. After discovering mutations in the gene of the myostatin, they came to the conclusion, that it is not the only gene that controls the growth and muscle mass of animals. Molecular genetic markers allow you to receive information about the polymorphism of genes and to identify individual genes and gene «ensembles» that carry the desired complex of features.Стаття містить узагальнені літературні дані про результати досліджень геному на основі молекулярно-генетичних методів у зв’язку з продуктивними якостями великої рогатої худоби, які можуть бути використані для прискорення та поліпшення селекційної роботи. Вивчення геному людини зробило поштовх у розвитку медицини, біотехнології та фармакогенетики. Аналогічно нові дослідження геному великої рогатої худоби дають якісно інші можливості використання цих даних у селекції та виробництві сільськогосподарської продукції, а також контролю її якості. Молекулярно-генетичні маркери інформують про поліморфизм генів та дозволяють виявляти окремі гени та генні комплекси, які несуть інформацію про певну ознаку. На основі таких досліджень можна формувати генофонди з певним поєднанням. Альтернативним шляхом молекулярно-генетичного маркування ознак продуктивності є вивченням поліморфізму структурних генів, алельні варіанти яких прямо пов’язані з бажаним фенотиповим проявом, а саме: капа-казеїн (CSN3), вета-лактаглобуліну (BLG), соматотропін (GH) та міостатин (MSTN). Сучасна селекційна робота з великою рогатою худобою пов’язана із встановленням зв’язку між полігенними ознаками продуктивності й «головними» генами кількісних ознак, поліморфізм яких впливає на кінцевий вихід білкового продукту. Як гени-кандидати, що впливають на молочну продуктивність у великої рогатої худоби насамперед розглядають гени білків молока, зокрема капа-казеїн. Ген соматотропного гормону (GH) – гормон росту у великої рогатої худоби є поліпептидом, що складається з 191 амінокислоти і кодується окремим геном, який локалізований у 19 хромосомі. Гормон росту відіграє ключову роль в стимуляції синтезу білка, розподілу клітин і росту організму. Міостатин – один з регуляторів розвитку скелетної мускулатури який відноситься до сімейства трансформуючих факторів росту. Ген міостатину у виду Bovine локалізований у 2 хромосомі та несе локус м’язової гіпертрофії, також є гомологічний фрагменту людської хромосоми 2, де локус цього гена обмежений. Наявність гена міостатину як одного з локусів кількісних ознак м’ясної худоби можна використовувати як маркер для генетичного картування. Після відкриття мутацій в гені містатину прийшли до висновку, що це не єдиний ген, який контролює ріст та м’язову масу тварин. Молекулярно-генетичні маркери дозволяють отримувати інформацію про поліморфізм генів і виявляти окремі гени і генні «ансамблі», які несуть бажаний комплекс ознак

Прискорення селекційного процесу у популяції чорно-рябої худоби шляхом використання генетичних маркерів

Genetic researches of cattle breeds in the western region of Ukraine are ecologically necessary, and they also become the most actual in connection with the formation of breed associations. In addition, the research of the genetic characteristics of various breeds for use in agricultural production is an attempt to identify the most common genetically determined characteristics in the herd. The choice of such economically valuable characteristics is determined by modern methods of research in agriculture by selecting herds with such a gene pool in which this characteristic is the most typical. The genetic structure was evaluated by genetically determined polymorphism of blood groups and genetic-biochemical systems. Experiments were carried out on erythrocytes and blood plasma. Blood from the animals was taken from the jugular vein in a test tube with heparin. Polymorphism of proteins and enzymes was evaluated using the method of electrophoretic separation of proteins in 13 % starch gel in horizontal chambers followed with subsequent histochemical staining. Group erythrocyte antigens were determined according to the generally accepted methodology based on hemolytic tests using 48 reagents of 9 genetic systems. The genetic structure of this breed is characterized by the following features: the transferrin locus is characterized by the greatest heterozygosity – 0.729, but according to the Hardy-Weinberg law, this locus is in a balanced state (Р – 0.104). The dominant frequency of occurrence is the allele Tf A – 0.438, mainly as a result of AD1 and AD2 heterozygotes. The amylase locus (AM-l) is in an unbalanced state – there are not enough heterozygotes and too many homozygotes (Р – 0.013). The frequencies of occurrence of two alleles Am-l B and Am-l C are the same and amount to 0.500. Hemoglobin is monomorphic in all investigated animals (hemoglobin AA). For purine nucleoside phosphorylase (NP), there are no significant differences within the studied group of animals.The higher frequency of occurrence of the Np L allele is 0.872, but the Np H allele occurs less often, its frequency is 0.128, the heterozygosity of this locus is 0.225. As for blood groups, the vast majority of antigens detected with the help of 48 specific antisera are found in the antigenic spectrum of the investigated Black and Spotted dairy breed. However, the frequency of some antigens (less than 0.057) is extremely low (I1, Q, T1, T2, P1, P2, Y, R, U, I', B'', H''), others (J, B ', U') is slightly higher (0.082-0.099), and some (A2, G2, G3, B2, I2, O1, O2, Y2, D', G', E'2, O', Q', G'', C1, C2, E, W, X2, L, F, S, H'', Z) was sufficiently high (from 0.11 to 0.888). The Black and Spotted dairy breed has a unique genetic structure based on the investigated loci.Генетичні дослідження порід великої рогатої худоби західного регіону України екологічно необхідні, а також вони стають найбільш актуальними у зв’язку з утворенням породних асоціацій. Крім того, вивчення генетичних особливостей різних порід для використання у сільськогосподарському виробництві – це спроби виявлення у стаді і генетично-детермінованих ознак, які зустрічаються найчастіше. Вибір таких господарсько-цінних ознак визначається сучасними методами досліджень у сільському господарстві шляхом підбору стад з таким генофондом, в яких дана ознака є найбільш типовою. Генетичну структуру оцінювали за генетично детермінованим поліморфізмом груп крові та генетико-біохімічних систем. Досліди проводились на еритроцитах і плазмі крові. Кров у тварин брали з яремної вени в пробірку з гепарином. Поліморфізм білків та ферментів оцінювали, застосовуючи метод електрофоретичного розділення білків у 13 % крохмальному гелі в горизонтальних камерах з подальшим гістохімічним фарбуванням. Групові еритроцитарні антигени визначали по загальноприйнятій методиці на основі гемолітичних тестів із використанням 48 реагентів 9 генетичних систем. Генетична структура даної породи характеризується такими особливостями: локус трансферину вiдзначається найбiльшою гетерозиготнiстю – 0,729, але за законом Хардi-Вайнберга даний локус є у врiвноваженому станi (Р – 0.104). Домiнуючим за частотою появи є алель Tf A – 0,438, в основному внаслiдок гетерозигот AD1 i AD2. Локус амiлази (АМ-l) знаходиться в неврiвноваженому станi – не вистачає гетерозигот i забагато гомозигот (Р – 0.013). Частоти появи двох алелей Am-l B i Am-l C однаковi i становлять 0,500. Гемоглобiн є мономорфний у всiх дослiджуваних тварин (гемоглобiн АА). Для пуриннуклеозидфосфорилази (NP) сутєвих вiдмiнностей в межах досліджуваної групи тварин немає. Вища частота появи алеля Np L – 0,872, однак алель Np H зустрiчається рiдше, його частота – 0,128, гетерозиготнiсть цього локусу 0,225. Щодо груп крові, то переважна більшість антигенів, які виявлені за допомогою 48 специфічних антисироваток зустрічаються в антигенному спектрі досліджуваної чорно-рябої молочної породи. Разом з тим, частота одних антигенів (менше 0,057) є гранично низькою (I1, Q, T1, T2, P1, P2, Y, R, U, I’, B’’, H’’), других (J, B’, U’) – дещо вищою (0,082–0,099), а деяких (A2, G2, G3, B2, I2, O1, O2, Y2, D’, G’, E’2, O’, Q’, G’’, C1, C2, E, W, X2, L, F, S, H’’, Z) була достатньо високою (від 0,11 – до 0,888). Для чорно-рябої молочної породи властива своєрідна генетична структура за досліджуваними локусами

БАКТЕРІАЛЬНИЙ ЕНДОМЕТРИТ КОРІВ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ЙОГО ЕТІОТРОПНОЇ ТЕРАПІЇ

In the article a literature review related to the etiology, epizootology, pathogenesis, clinical symptoms of endometritis in cows and modern means of its etiotropic therapy is provided. Postpartum endometritis is considered one of the most common diseases in cows, causing great economic losses to dairy operators, due to the increase in the number of unfertilized cows after repeated artificial insemination, the increase of the service period and the percentage of culled cows, treatment costs, decrease in milk yield, etc. The main role in the etiology of endometritis in cows in the postpartum period is assigned to bacterial opportunistic microflora. In the etiology of endometritis, the basic role is played by Staphylococcus spp., Streptococcus spp. and Escherichia coli. Other bacteria can cause endometritis in cows, such as: Actinomyces pyogenes, Fusobacterium necrophorum, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa, Prevotella spp., Bacteroides spp. In many cases, acute postpartum endometritis in cows is caused by the association of microorganisms, especially Escherichia coli with streptococci and staphylococci. Microorganisms penetrate the mucous membrane of the uterus, their toxins and enzymes destroy nerve endings and capillaries, what leads to a reaction in the form of an inflammatory process, what is localized mainly in the surface layers of the endometrium and in the inter-glandular connective tissue. The development of endometritis depends on the immune response of the cow, as well as on the type and number of bacteria that colonize the endometrium. According to the kind of the inflammatory process, endometritis in cows are classified into: purulent; serous; catarrhal; serous-catarrhal; fibrinous; catarrhal-purulent. According to the passing of the disease, endometritis are acute, subacute, less often - chronic. Diagnosis of endometritis includes collection of anamnestic data, general clinical exploring of the animal and special gynecological (vaginal and rectal) testing. The basis of the treatment of endometritis in cows is etiotropic therapy, what involves by the use of antimicrobial drugs that affect the cause of the disease, and is used to stop the reproduction of opportunistic microflora in the uterine cavity and normalize the microbiocenosis. For the etiotropic therapy of endometritis in cows, drugs for intrauterine administration and drugs for systemic treatment in the form of a solution or suspension for injections are used.У статті надано літературний огляд, що стосується етіології, епізоотології, патогенезу, клінічної симптоматики ендометриту в корів та сучасних засобів його етіотропної терапії. Післяродовий ендометрит вважається однією з найпоширеніших захворювань у корів, що наносить великі економічні збитки для операторів галузі молочного скотарства, пов’язані зі зростанням кількості незапліднених корів після багаторазового штучного осіменіння, збільшенням сервіс-періоду та відсотка вибракуваних корів, витратами на лікування, зниженням надоїв тощо. Основну роль в етіології ендометриту корів у післяпологовий період відводять бактеріальній умовно-патогенній мікрофлорі. В етіології бактеріального ендометриту головну роль відіграють Staphylococcus spp., Streptococcus spp. та Escherichia coli. Викликати ендометрит у корів можуть й інші бактерії, такі як: Actinomyces pyogenes, Fusobacterium necrophorum, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa, Prevotella spp., Bacteroides spp. У багатьох випадках гострий післяродовий ендометрит в корів викликається асоціації мікроорганізмів, особливо Escherichia coli із streptococci і staphylococci. Мікроорганізми проникають в слизову оболонку матки, а їх токсини і ферменти руйнують нервові закінчення і капіляри, що призводить до реакції у відповідь у вигляді запального процесу, який локалізується переважно в поверхневих шарах ендометрію і в міжзалозистій сполучній тканині. Розвиток ендометриту залежить від імунної відповіді корови, а також від виду і кількості бактерій, яка колонізує ендометрій. За характером запального процесу ендометрити у корів класифікують на: гнійний, серозний, катаральний, серозно-катаральний, фібринозний, катарально-гнійний. За перебігом хвороби ендометрити бувають гострі, підгострі, рідше – хронічні. Діагностика ендометриту включає збір анамнестичних даних, загальний клінічний огляд тварини та спеціальне гінекологічне (вагінальне та ректальне) обстеження. Основою лікування ендометриту корів є етіотропна терапія, що передбачає застосування антимікробних препаратів, які впливають на причину хвороби, і використовується для зупинки розмноження у порожнині матки умовно-патогенної мікрофлори та нормалізації мікробіоценозу. Для етіотропної терапії ендометритів у корів в основному використовують препарати для внутрішньоматкового введення та препарати для системного лікування у формі розчину чи суспензії для ін’єкцій

Особливості генетичної структури симентальської породи великої рога-тої худоби

Breeds of farm animals are characterized by the presence of their genetic structure, in particular, the distribution of allelic and genotypic frequencies by individual genetic and biochemical systems. The purpose of our search was to study the genetic frequencies of polymorphic loci of transferrin (TF), amylase (AM), ceruloplasmin (CR), hemoglobin (HB) and purine nucleoside phosphorylase (PN) in Simmental cattle and related breeds (Gray Ukrainian and Charolais), as well as to determine the degree of similarity between the expected loci and actual genotypes. As a result of research it was established that the genetic structure of the studied polymorphic loci of the Simmental breed was closer in animals of the Gray Ukrainian breed. In particular, at the locus of transferrin in individuals of the Gray Ukrainian breed there are alleles TF A, TF D1, TF D2 and TF E, whose genetic frequency was in the range of 0.051–0.603. The frequency of the Tf A allele in all studied breeds of cattle had a slight intergroup fluctuations (0.235–0.244), indicating their genetic similarity to this allele. At the locus of transferrin allele Tf D1 of the breed Ukrainian and Charolais were characterized by a lower frequency, however, according to the Tf D2 allele (frequency 0.603 in both breeds), they outperformed the Simmental breed by 11.7 %. The amylase locus in the studied breeds occurs with the alleles AM B and AM C, and with the allele AM A – is absent. The frequency of the AM B allele was highest in animals of the Gray Ukrainian breed, and in the AM C allele in the Charolais breed. It should be noted the high frequency of the AM B allele (0.910) in the Gray Ukrainian breed, which is due to the large number of BB homozygotes. Among the ceruloplasmin locus, the CP A allele had the highest frequency, and the CP B allele had a slightly lower frequency. In the hemoglobin locus, the frequency of HB A allele expression was the highest compared to other polymorphic systems and was in the range of 0.905–1.000. As for the HB B allele, on the contrary, the frequency of its appearance was much lower: in Simmental animals it was 0.095, in the Charolais breed it was 0.059, and in the Gray Ukrainian breed this allele was not observed. Among the alleles of purine nucleoside phosphoryls, the PN L allele was noted with a high frequency (0.697–0.846). The study of genotypes of genetic and biochemical systems of Simmental breed by loci TF, AM, SR, HB and PN shows that the locus TF, which is represented by the largest number of genotypes (10), was marked by a high degree of similarity between expected and actual genotypes with a significant difference (exception – genotype TF EE). The largest number of animals at this locus had the genotypes TF AD2, TF D1 D2 and TF D2 D2 (8 heads in each group), and the smallest – with genotypes TF AA, TF D1 D1, TF D1 E and TF D2 E (1–2 heads each). With the expected genotypes TF AF and TF EE, their real number was not detected, which indicates high heterozygosity. Amylase polymorphism is appeqred only by alleles AM B and AM C. Homozygous for allele B recorded a slightly larger number – in 23 individuals, while homozygous for allele C – only in 3 individuals, which coincides with the expected data in accordance with 21.690 and 1.690. The ceruloplasmin locus is marked by a slightly higher frequency of allele A, due to homo- (CP AA) and heterozygotes (CP AB), which appeared in 15 animals in both groups. Hemoglobin in the Simmental breed, as in most breeds of cattle, is represented mainly by allele A, and homozygotes of the BB allele are absent. Allele B is appeared in small quantities in a heterozygous state – in 4 individuals. The РN locus is appeared by two alleles (L and H), and there are no heterozygotes on the electrophoresis foregrams. There was a high frequency of the L allele of the PN locus, which is characteristic of breeds of the dairy direction of productivity. The PN H allele, which is characterized by high activity, is somewhat less common in Simmentals (only in 6 individuals). Thus, the study of genetic frequencies of the Simmental breed is necessary for the identification and early determination of the level of productivity of animals. Genetic frequencies of polymorphic loci are necessary for selection work with the breed, and can also be used in the breeding process to accelerate the rate of the breeding process. Searches of the genetic structure of the complex of genetic and biochemical systems are necessary for the research and preservation of the gene fund of local and endangered breeds of cattle.Породи сільськогосподарських тварин характеризується наявністю своєї генетичної структури, зокрема розподілом алельних і генотипових частот за окремими генетико-біохімічними системами. Метою наших досліджень було вивчити генетичні частоти поліморфних локусів трансферину (TF), амілази (АМ), церулоплазміну (СР), гемоглобіну (НВ) та пуриннуклеозидфосфорилази (РN) у тварин симентальської породи великої рогатої худоби та близьких до неї порід (сірої української та шароле), а також визначити за названими локусами ступінь схожості між очікуваними та реальними генотипами. В результаті досліджень встановлено, що генетична структура досліджуваних поліморфних локусів симентальської породи більш близькою виявилася у тварин сірої української породи. Зокрема, за локусом трансферину у особин сірої української породи зустрічаються алелі TF A, TF Д1, TF Д2 та TF Е, генетична частота яких була в межах 0,051–0,603. Частота алелю Tf A у всіх досліджуваних порід великої рогатої худоби мала незначне міжгрупове коливання (0,235–0,244), що вказує на їх генетичну подібність за цим алелем. За локусом трансферину алелю Tf D1 породи сіра українська та шароле характеризувалися нижчою частотою, проте за алелем Tf D2 (частота 0,603 в обох порід) вони переважали симентальську породу – на 11,7 %. Локус амілази у досліджуваних породах зустрічається з алелями АМ В і АМ С, а з алелем АМ А – відсутній. Частота алелю АМ В найвищою була у тварин сірої української породи, а за алелем АМ С – у шаролезької породи. Необхідно відмітити високу частоту алелю АМ В (0,910) у сірої української породи, що зумовлено великою кількістю гомозигот ВВ. Серед локусу церулоплазміну вищу частоту мав алель СР А, дещо нижчу – алель СР В. У локусі гемоглобіну частота проявлення алелю НВ А була найвищою порівняно з іншими поліморфними системами і знаходилася в межах 0,905–1,000. Щодо алелю НВ В, то навпаки, частота його проявлення була значно нижчою: у тварин симентальської породи вона становила 0,095, породи шароле – 0,059, а у сірої української породи даний алель не спостерігався. Серед алелей пуриннуклеозидфосфорили високою частотою (0,697–0,846) відзначався алель РN L. Вивчення генотипів генетико-біохімічних систем симентальської породи за локусами TF, АМ, СР, НВ і РN свідчить, що локус TF, який представлений найбільшою кількістю генотипів (10), відзначався високим ступенем схожості між очікуваними та реальними генотипами за достовірної різниці (виняток – генотип ТF EE). Найбільша кількість тварин за цим локусом мали генотипи ТF АD2, ТF D1 D2 і ТF D2 D2 (по 8 голів у кожній групі), а найменша – з генотипами ТF АА, ТF D1 D1, ТF D1 E і ТF D2 E (по 1-2 голови). За очікуваних генотипів ТF АF та ТF EE їх реальна кількість не виявлена, що вказує на високу гетерозиготність. Поліморфізм амілази проявляється тільки за алелями AM B і AM C. Гомозизот за алелем В зафіксовано дещо більшу кількість – у 23 особинах, коли гомозигот за алелем С – лише у 3 особинах, що співпадає з очікуваними даними у відповідності 21,690 і 1,690. Локус церулоплазміну відзначається дещо вищою частотою алелю А, за рахунок гомо- (CP AA) та гетерозигот (CP AB), які проявилися у 15 тварин в обох групах. Гемоглобін у симентальської породи, так як і в більшості порід великої рогатої худоби, представлений в основному алелем А, а гомозигот алелю BB взагалі відсутні. Алель В в незначній кількості проявляється в гетерозиготному стані – у 4 особин. Локус РN проявляється двома алелями (L і Н), при чому на електрофорезних фореграмах відсутні гетерозиготи. Спостерігалася висока частота алелю L локусу РN, що характерно для порід молочного напрямку продуктивності. Алель РN Н, для якого властива висока активність, проявляється у сименталів дещо рідше (лише у 6 особин). Таким чином, вивчення генних частот симентальської породи необхідне для ідентифікації та раннього визначення рівня продуктивності тварин. Генетичні частоти поліморфних локусів необхідні для селекційної роботи з породою, а також можуть бути використані в породотворчому процесі для прискорення темпів селекційного процесу. Дослідження генетичної структури за комплексом генетико-біохімічних систем необхідні для вивчення і збереження генофонду локальних та зникаючих порід великої рогатої худоби