'Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv'
Abstract
Strengthening the institutional capacity of the agricultural sector, with the constituents livestock breeding programs and gene pool needs a fundamental update scientific and methodological principles in determining the priorities of financial and organizational support by way of international investment and research funds. Presented scientific approaches to upgrade network structures mechanisms to support public research farms and private enterprises on innovative criteria.
The introduction of European standards in determining the quality and safety of agro-food products, along with the scientific and methodological requirements for the evaluation of breeding animals in the trading process and preserve the gene pool, was due to the 20 years before the signing of the current Ukraine Association Agreement with the EU. In November 1994, ratified the Agreement on Partnership and Cooperation between Ukraine and the European Communities and their Member States [1, 2], which provided for a number of fundamental requirements and opportunities for the Ukrainian side, which is valid until the entry into force of the new Agreement from January 1, 2016. The requirements of international organizations to modernize the agricultural sector and its scientific support with emphasis on greening, as well as general European aspects settlement breeding in Ukraine, have the possibility of financial and organizational support, carrying their specific needs in the planning and execution of research activities for tasks agricultural policy.
Усиление институциональной пригодности аграрного сектора, с составными племенного животноводства и генофондовых программ, требует принципиального обновления научно-методических основ при определении приоритетных направлений финансовой и организационной поддержки с использованием возможностей международных инвестиционных и научных фондов. Представлены научные подходы по обновлению механизмов поддержки сетевых структур государственных опытных хозяйств и частных предприятий по инновационным критериям.Имплементация европейских нормативов при определении качества и безопасности аграрно-пищевой продукции, в совокупности с научно-методическими требованиями к оценке племенных животных в процессе торговли и сохранения генофонда, было обусловлено за 20 лет до подписания текущей Соглашения об ассоциации Украины с ЕС. В ноябре 1994 года было ратифицировано Соглашение о партнерстве и сотрудничестве между Украиной и Европейским Сообществом, а также их государствами-членами [1, 2], которым был предусмотрен ряд принципиальных требований и возможностей для украинской стороны, действующих до вступления в силу нового Соглашения с 1 января 2016 года. Требования международных организаций к модернизации аграрного сектора и его научного обеспечения с акцентом на экологизации, как и общеевропейские аспекты урегулирования племенного дела в Украине, получив возможности финансовой и организационной поддержки, несут свои специфические потребности в планировании и оформлении научной деятельности для задач аграрной политики.Посилення інституційної спроможності аграрного сектору, зі складовими племінного тваринництва та генофондових програм, потребує принципового оновлення науково-методичних засад при визначенні пріоритетних напрямів фінансової та організаційної підтримки з використанням можливостей міжнародних інвестиційних та наукових фондів. Презентовано наукові підходи з оновлення механізмів підтримки мережевих структур державних дослідних господарств та приватних підприємств за інноваційними критеріями.
Запровадження європейських нормативів при визначенні якості та безпечності аграрно-харчової продукції, разом із науково-методичними вимогами до оцінювання племінних тварин в процесі торгівлі та збереження генофонду, було обумовлено за 20 років до підписання поточної Угоди про асоціацію України з ЄС. В листопаді 1994 року було ратифіковано Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами [1, 2], якою було передбачено низку принципових вимог та можливостей для української сторони, що є дійсними до набуття чинності нової Угоди з 1 січня 2016 року. Вимоги міжнародних організацій до модернізації аграрного сектору та його наукового забезпечення з акцентом на екологізації, як і загально європейські аспекти урегулювання племінної справи в Україні, отримали можливості фінансової та організаційної підтримки, що несуть свої специфічні потреби в плануванні та оформленні наукової діяльності для завдань аграрної політики.
 
