Исследование уровня эмоционального интеллекта воспитателей-методистов учреждений дошкольного образования

The objective of this study was to find out the level of emotional intelligence of preschool teachersmethodologists with the purpose of further professional advancement (enhancing their emotional competence). Tools applied for collecting and processing statistics were the following: survey results, methodologist’s checklists of observation of conducting classes by the teacher, N. Hall’s Emotional Intelligence Test, questionnaires for parents. There was also a survey of training participants followed by written feedback. STATA software was used for data processing, and the online TextAnalyzer utility was used to process free responses from the parent questionnaires. It is found that the system of formation of emotional intelligence, based on the training we have developed, has a positive impact on the development of emotional intelligence of preschool teachers-methodologists. The above approach enhances the knowledge of preschool teachers about their emotions, senses and feelings, contributing to the development of their ability to understand their own emotions. After the training, 7.14% of the participants showed a low level as opposed to the initial level of 33.33%. The medium level rose significantly, from 60.0% to 78.6%. And the high level of awareness of emotional intelligence in teachers has increased more than twice - from 6.67% to 14.29%. The arithmetical mean for raw scores also increased - from 43.87 to 57.54, thus confirming that the system used in training allows developing strategies for modulation of their emotions, introducing the training participants to the techniques of expression of their emotions and developing a range of emotional competency skills aimed at overcoming emotive situations. Since during the analysis of the lessons by the methodologist the teacher had to respect both the positive and negative response of the methodologist and since respect is a component of leadership, we can say that the feedback contributed to the development of leadership qualities of teachers. Regarding pedagogical skills, provided that the teacher constantly works on self-improvement of emotional intelligence, we state that the level of the teacher’s pedagogical skills also improves. We consider it reasonable to further explore the possibilities of developing the competence of emotional intelligence in future teachers during their study in higher educational institutions and preschool teachers.Метою даного дослідження було визначено з’ясування рівня емоційного інтелекту вихователів-методистів закладів дошкільної освіти з ціллю їх подальшого професійного апгрейду (підвищення рівня їх емоційної компетентності). Для збору та обробки статистичних даних використовувалися такі інструменти, як: результати анкетувань, чек-листи спостереження методистом ведення занять педагогом/вихователем, діагностичний тест Н. Холла «Діагностика емоційного інтелекту», опитувальники для батьків. Також проводилось анкетування учасників тренінгу і письмовий зворотній зв’язок. Для обробки даних було використано програмне забезпечення STATA Software та для обробки відкритих відповідей з питальників для батьків було використано онлайн утиліту TextAnalyzer. З’ясовано, що система формування емоційного інтелекту, яка базується на розробленому нами тренінгу, позитивно впливає на розвиток емоційного інтелекту вихователів-методистів закладів дошкільної освіти. Вищеописаний підхід поглиблює знання педагогів закладів дошкільної освіти про власні емоції, відчуття та почуття, що сприяє розвитку їх здатності до розуміння власних емоцій. Після проведеного навчання у тренінгах низький рівень показали 7,14% учасників на відміну від початкового рівня, показник якого сягав 33,33%. Середній рівень значно піднявся, з 60,0% до 78,6%. А показник високого рівня обізнаності емоційному інтелекту у педагогів зріс з 6,67% до 14,29%, більше, ніж у двічі. Показник середнього арифметичного по сирим балам теж змінився у сторону збільшення – з 43,87 до 57,54, що підтверджує, що система навчання, застосована у тренінгу, дозволяє виробити стратегії управління власними емоціями, ознайомити учасників тренінгу із техніками екологічного вираження своїх емоцій й сформувати спектр навичок з емоційної компетентності спрямованих на подолання емоціогенних ситуацій. Вважаємо доцільним у подальшому дослідити можливості формування компетентності з емоційного інтелекту у майбутніх педагогів під час їх навчання у закладах вищої освіти та у вихователів закладів дошкільної освіти.Целью данного исследования было выяснить уровень эмоционального интеллекта воспитателей-методистов дошкольных учреждений с целью дальнейшего профессионального роста (повышения их эмоциональной компетентности). Для сбора и обработки статистики использовались следующие инструменты: результаты опросов, контрольные списки методистов наблюдения за проведением занятий воспитателем, тест эмоционального интеллекта Н. Холла, анкеты для родителей. Был также опрос участников тренинга с последующим письменным отзывом. Программное обеспечение STATA было использовано для данных обработки, онлайн-утилита TextAnalyzer использовалась для обработки бесплатных ответов анкет родителей. Установлено, что система формирования эмоционального интеллекта, основанная на разработанном нами тренинге, имеет положительный влияние на развитие эмоционального интеллекта воспитателей-методистов дошкольных учреждений. Вышеуказанный подход расширяет знания дошкольных педагогов об их эмоциях и чувствах, способствуя развитию их способности понимать свои эмоции. После тренинга 7,14% участников показали низкий уровень по сравнению с начальным уровнем 33,33%. Средний уровень значительно вырос, с 60,0% до 78,6%. И высокий уровень осознания эмоционального интеллекта у методистов возрос более чем в два раза - с 6,67% до 14,29%. Среднее арифметическое для необработанных оценок также увеличилось - с 43,87 до 57,54, что подтверждает, что система, используемая в обучении позволяет разрабатывать стратегии модуляции своих эмоций, знакомить участников тренинга с методиками выражения своих эмоций и развития ряда навыков эмоциональной компетентности, направленных на преодоление эмоциогенных ситуаций. Мы считаем целесообразным продолжить изучение возможности формирования эмоционального интеллекта у будущих воспитателей при обучении их в высших учебных заведениях

Research of the Level of Emotional Intelligence of Preschool Teachers-Methodologists

The objective of this study was to find out the level of emotional intelligence of preschool teachers-methodologists with the purpose of further professional advancement (enhancing their emotional competence). Tools applied for collecting and processing statistics were the following: survey results, methodologist's checklists of observation of conducting classes by the teacher, N. Hall's Emotional Intelligence Test, questionnaires for parents. There was also a survey of training participants followed by written feedback. STATA software was used for data processing, and the online TextAnalyzer utility was used to process free responses from the parent questionnaires. It is found that the system of formation of emotional intelligence, based on the training we have developed, has a positive impact on the development of emotional intelligence of preschool teachers-methodologists. The above approach enhances the knowledge of preschool teachers about their emotions, senses and feelings, contributing to the development of their ability to understand their own emotions. After the training, 7.14% of the participants showed a low level as opposed to the initial level of 33.33%. The medium level rose significantly, from 60.0% to 78.6%. And the high level of awareness of emotional intelligence in teachers has increased more than twice - from 6.67% to 14.29%. The arithmetical mean for raw scores also increased - from 43.87 to 57.54, thus confirming that the system used in training allows developing strategies for modulation of their emotions, introducing the training participants to the techniques of expression of their emotions and developing a range of emotional competency skills aimed at overcoming emotive situations. Since during the analysis of the lessons by the methodologist the teacher had to respect both the positive and negative response of the methodologist and since respect is a component of leadership, we can say that the feedback contributed to the development of leadership qualities of teachers. Regarding pedagogical skills, provided that the teacher constantly works on self-improvement of emotional intelligence, we state that the level of the teacher's pedagogical skills also improves. We consider it reasonable to further explore the possibilities of developing the competence of emotional intelligence in future teachers during their study in higher educational institutions and preschool teachers

The impact of using humour on the improvement of teachers’ emotional intelligence during advanced training courses

The aim of the research was to determine the impact of the use of humour in the educational process on improving the teacher’s emotional intelligence during advanced training courses. Methods: Emotional Intelligence Test, Feelings and Emotions Vocabulary, Student’s t-test and Wilcoxon signed rank test.Метою дослідження було визначення впливу використання гумору в навчальному процесі на підвищення емоційного інтелекту вчителя під час підвищення кваліфікації. Методи: тест на емоційний інтелект, словниковий запас почуттів і емоцій, t-тест Стьюдента та знак Вілкоксона тест на звання

Development of the preschool teachers’ partnership competence

The aim of this research was to study the current level of preschool teachers’ partnership competence in the aspect of interacting in the teaching staff. During the research, questionnaires and statistical methods of analysis were conducted. The results of the study show that 82% of the respondents describe the psychological climate in the team as moderately favourable, 6% note its high level, 9% feel low favourableness, and 3% see it as unfavourable. The conducted research revealed a positive moderate correlation between the partnership competence level and the psychological climate level in the team of preschool teachers. Therefore, a positive psychological climate, characterized by mutual understanding, support and openness, contributes to creating a favorable environment for partnership interaction. When teachers feel comfortable and supported in the team, they are more inclined to work together, share experiences and provide mutual support. The area of further research is to identify the relationship between the professional development of teachers and their partnership competence, as well as to study the impact of distance learning on partnership interaction between teachers and ways of its development in the digital environment

Building Pedagogical Partnership Competence Among Primary School Teachers

The objective of the study was to determine the pedagogical association competence and the methods for its development among primary school teachers. In the investigation, the methods of survey by questionnaire, observation and evaluation of experts were applied. The methods of mathematical statistics were also used to process the results of the data obtained. Results. The general analysis of the research results shows that the majority of primary school teachers have a work experience of 5 to 10 years (35%) and 10 to 15 years (20%). Regarding the pedagogical collaboration with parents, 60% of teachers are involved in it, while 40% are not. However, 70% of teachers involve parents in solving issues related to the education and upbringing of students. conclusions. The study showed that the proposed curriculum was effective in building the pedagogical association competence. Most of the teachers had more than 5 years of work experience, so they had already gained enough experience in upskilling and developing pedagogical partnership strategies. However, according to the results of the work, the proposed training program is highly effective. Perspectives. Future research should focus on studying the effectiveness of the main methods of pedagogical interaction