134 research outputs found
Personality development methodology representations in sports-pedagogical activity
Розглянуто концептуальні положення сучасних підходів щодо регуляції психічної активності суб'єкта спортивно-педагогічної діяльності, наведено результати аналізу об'єктно-предметного поля наукових праць за даною тематикою у новітній період, продемонстровано відмінності методологічних положень «психологічної підготовки», «психологічного забезпечення» і «психологічного супроводу» у спорті, орієнтовані або на організацію процесу спортивної діяльності або регулятивні дії суб'єкта, виявлено методологічні розбіжності наведених підходів; показано перспективи розробки феномена психологічного ресурсу кваліфікованого спортсмена як відображеної властивості свідомості переносити досвід взаємодії з важкими ситуаціями в актуальні умови спортивно-педагогічної діяльності; описано категорії ресурсних властивостей психіки, що можуть бути інтрасуб'єктними, міжсуб’єктними та позасуб’єктними; представлено підстави реалізації ресурсного підходу як самостійної методології вивчення ефективності суб'єкта спортивної діяльності, а також його професійного розвитку.The conceptual positions of modern approach to regulation of psychic activity of the athletic performance subject are considered; it has brought The results of the analysis of the object-subject field of the scientific work of the following theme during the latest period are represented; the differences of the methodological positions «psychological performance», «psychological securing» and «psychological coaching» in sport are demonstrated. These methodological positions are oriented on organization of the process to athletic performance or psychic regulation of the action of the athletic performance subject, it is mentioned about the methodological differences of those approaches; it is mentioned about the prospects of the «psychological resource» phenomenon development of skilled athlete as a reflected quality of consciousness to transfer own interactive experience with difficult situations in the current environment of sports-pedagogical activities; the abstract describes the categories of resource psychic properties that can be intra-subject, inter-subject and out-subject; it is shown a perspective of psychological resource approach as an independent methodology for studying the effectiveness of the subject of sports activities as well as its professional development
Особенности профессионального выгорания субъектов образовательного процесса
Мушкевич Мирослава Іванівна - канд. псих. наук, доцент, зав. кафедрою медичної психології та психодіагностики Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українк
Long-time behavior of MHD shell models
The long time behavior of velocity-magnetic field alignment is numerically
investigated in the framework of MHD shell model. In the stationary forced
case, the correlation parameter C displays a nontrivial behavior with long
periods of high variability which alternates with periods of almost constant C.
The temporal statistics of correlation is shown to be non Poissonian, and the
pdf of constant sign periods displays clear power law tails. The possible
relevance of the model for geomagnetic dynamo problem is discussed.Comment: 6 pages with 5 figures. In press on Europhysics Letter
Экономическая психология: предмет, методы, междисциплинарные связи
У статті розглядаються витоки економічної психології, етапи її розвитку і становлення,
висвітлюються міждисциплінарні зв'язки. Здійснюється спроба теоретичного обґрунтування предмету економічної психології. Аналізуються та систематизуються методи дотичних наукових галузей щодо можливості їхнього застосування в економічній психології.In the article the sources of economic psychology, stages of its development and becoming are considered, interdisciplinary bonds are shown. The attempt of a theoretical substantiation of a subject of economic psychology is carried out. The methods of adjacent scientific areas are analyzed and systematized concerning an opportunity of their application in economic psychology.В статье рассматриваются истоки экономической психологии, этапы ее развития и становления, освещаются междисциплинарные связи. Осуществляется попытка теоретического обоснования предмета экономической психологии. Анализируются и систематизируются методы смежных научных областей относительно возможности их применения в экономической психологии
Integrative mental processes of activity regulation
Необхідність регулювання виникає при здійсненні будь-якої цілеспрямованої активності в умовах невизначеності та змінності параметрів середовища. Будь-яка регуляція полягає в забезпеченні сталого розвитку активності на досягнення конкретної мети. У діяльності людини психічна регуляція набуває усвідомленого і активно перетворюючого характеру. За допомогою психічних регуляторів людина спрямовує свою активність, програмує, реалізує, контролює і коригує свою поведінку і дії. У психології найбільше вивчені в якості регуляторів можливості пізнавальних процесів, виділені і обґрунтовані їх відмінності і властивості, які розглядаються з точки зору когнітивних і регулятивних функцій. Робота присвячена системному аналізу інтегративних психічних процесів регуляції діяльності. В основу вивчення проблеми покладено припущення про те, що регулятивна роль психіки повинна розкриватися на основі вивчення різнопорядкових явищ. Функції психіки (когнітивна, регуляторна та комунікативна) мають прояв у феноменах цілепокладання, антиципації, прийняття рішень, прогнозування, планування, програмування і самоконтролю в нерозривній єдності, що дозволяє розглядати їх як системні процеси. У кожному з них виражається специфічний спосіб реалізації регулятивної функції, виконання якої стає для суб'єкта діяльності домінуючою. Інтегративні за будовою і регулятивні за функціональною спрямованістю вони виступають необхідним рівнем інтеграції між основними психічними процесами і цілісною регуляцією діяльності. Ці процеси характеризують різну ступінь стійкості, усвідомленості і тривалість протікання. Реалізація суб'єктом регуляторного процесу є самостійне прийняття ним низки взаємопов'язаних і узгоджених між собою рішень, спрямованих на подолання інформаційної невизначеності при розгортанні своєї активності.The need for regulation arises in the implementation of any purposeful activity in the changing, uncertain environment. Every regulation is to ensure the sustainable development of activity to achieve a specific goal. In human activity, psychic regulation acquires purposeful and actively reformative character. Through mental regulators, a person directs own activity, programs, implements, monitors and corrects own behavior and actions. The possibilities of cognitive processes are the most studied ones as regulators in psychology; their differences and properties, which are discussed in terms of cognitive and regulatory functions, are distinguished and justified. The work is devoted to system analysis of integrative mental processes of activity regulation. The study of the problem is based on the assumption that the regulatory role of the mind should be disclosed in terms of the study of multi-ordinal phenomena. Mental functions (cognitive, regulatory and communicative) reveal themselves in the phenomena of goal-setting, anticipation, decision making, forecasting, planning, programming, and self-control in the indissoluble unity that allows us to consider them as system processes. In each of them, a particular way of implementing the regulatory function is expressed, the implementation of which becomes dominant for the subject of activity. Integrative by structure and regulatory by functional orientation, the given processes are the necessary level of integration between the basic mental processes and holistic regulation of activity. These processes are characterized by varying degree of sustainability, awareness and duration of passing. The implementation by the subject of the regulatory process is an independent acceptance of a series of interconnected and mutually coordinated solutions directed to overcome the uncertainty of information in the deployment of the activity.Необходимость регуляции возникает при осуществлении любой целеустремленной активности в изменяющейся, неопределенной среде. Всякая регуляция заключается в обеспечении устойчивого развития активности на достижение конкретной цели. В деятельности человека психическая регуляция приобретает осознанный и активно преобразующий характер. Посредством психических регуляторов человек направляет свою активность, программирует, реализует, контролирует и корректирует свое поведение и действия. В психологии более всего изучены в качестве регуляторов возможности познавательных процессов, выделены и обоснованы их отличия и свойства, которые рассматриваются с точки зрения когнитивных и регулятивных функций. Работа посвящена системному анализу интегративных психических процессов регуляции деятельности. В основу изучения проблемы положено предположение о том, что регулятивная роль психики должна раскрываться на основе изучения разнопорядковых явлений. Функции психики (когнитивная, регуляторная и коммуникативная) проявляются в феноменах целеполагания, антиципации, принятия решений, прогнозирования, планирования, программирования и самоконтроля в неразрывном единстве, что позволяет рассматривать их как системные процессы. В каждом из них выражается специфический способ реализации регуляторной функции, выполнение которой становится для субъекта деятельности доминирующей. Интегративные по строению и регулятивные по функциональной направленности данные процессы выступают необходимым уровнем интеграции между основными психическими процессами и целостной регуляцией деятельности. Эти процессы характеризует разная степень устойчивости, осознанности и длительность протекания. Реализация субъектом регуляторного процесса есть самостоятельное принятие им ряда взаимосвязанных и согласованных между собой решений, направленных на преодоление информационной неопределенности при развертывании своей активности
The Psychology of Human Health
Подано системне узагальнення матеріалів про психічне здоров’я людини. Розглянуто принципи та факти поліпшення психічного здоров’я людини, основні аспекти взаємовпливу позитивних (негативних) емоційних станів, способи психологічного захисту, професійного довголіття, що може сприяти переглядові ставлення до способу життя особистості. Головною метою книги є цілісне охоплення проблем психології здоров’я.
Видання адресоване студентам вищих навчальних закладів, учням загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, профтехучилищ, викладачам, батькам, а також усім тим, хто ще не усвідомив значення здоров’я як вищої цінності людини, родини, суспільства і майбутнього нації.Tutorial “The Psychology of Human Health” presents the systematic generalization of materials about the psychological human welfare. It considers the principals and facts of human psychological health improving, main aspects of positive (negative) emotional conditions interference, means of defense, vocational guidance and professional longevity. All these may further the revision of personal relation to habit of life.
The tutorial is addressed to students of educational institutions, to teaches, to parents as well as to everybody who for the present does not realized the importance of the heath as the great value for the individual, family, society and for future of all nation.ЗМІСТ
Передмова 5
ЧАСТИНА І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ПСИХОЛОГІЇ ЗДОРОВ’Я
Розділ 1. Предмет психології здоров’я
1.1. Поняття про психологію здоров’я 8
1.2. Місце психології здоров’я в інших галузях наукових знань 12
1.3. Здоров’я людини в контексті психології 17
1.4. Базові визначення стану здоров’я 23
1.5. Фактори підвищення рівня психічного здоров’я 29
1.6. Принципи забезпечення психічного здоров’я особистості 37
Розділ 2. Основні уявлення про здорову особистість
2.1. Еталони здоров’я та здорової особистості в історичному
й сучасному вимірах 42
2.2. Модель здорової особистості в теоріях
зарубіжних дослідників 51
Розділ 3. Внутрішня картина здоров’я
3.1. Основні складові частини внутрішньої картини здоров’я
та її формування 70
3.2. Психічне здоров’я людини та позитивні емоційні стани 76
3.3. Психічне здоров’я людини й депресивні стани 80
ЧАСТИНА ІІ. ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
Розділ 4. Психологічні механізми забезпечення психічного здоров’я
4.1. Саморегуляція стану та поведінки в забезпеченні здоров’я 86
4.2. Самоконтроль стану і поведінки в забезпеченні здоров’я 90
4.3. Механізми компенсації в забезпеченні психічного здоров’я 96
4.4. Психогігієна і збереження здоров’я людини 99
Розділ 5. Психологічний захист особистості
5.1. Усвідомлення себе і свого місця у світі 105
5.2. Соціальне здоров’я особистості 110
5.3. Захисні реакції і механізми особистості 113
Розділ 6. Особистість і стрес
6.1. Поняття психологічного стресу та причини його виникнення 122
6.2. Поняття професійного стресу та причини його виникнення 128
6.3. Особливості поведінкових реакцій людини устресових ситуаціях 135
Розділ 7. Психологія впевненості особистості
7.1. Поняття про віру та довіру 142
7.2. Класифікація довірливих стосунків 146
7.3. Психологічні особливості впевненої в собі особистості 151
Розділ 8. Психологія професійного довголіття
8.1. Основні шляхи розвитку особистості професіонала 156
8.2. Розробка гуманістично орієнтованої моделі професійного розвитку 161
8.3. Особливості психології дорослих людей у різні періоди життя 166
8.4. Шляхи продовження професійного довголіття 172
ЧАСТИНА ІІІ. ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ ЗДОРОВ’Я
Розділ 9. Професійна діяльність психолога в психології здоров’я
9.1. Мета і завдання фахівця-психолога в галузі здоров’я 178
9.2. Етико-психологічні принципи роботи
в сучасній індустрії здоров’я 180
Розділ 10. Психодіагностика стану здоров’я особистості
10.1. Орієнтована оцінка здорової поведінки 186
10.2. Орієнтована оцінка емоційного благополуччя 187
10.3. Аутоаналітичний опитувальник здорової особистості 188
10.4. Дослідження особистості біографічним методом 191
10.5. Методика дослідження впевненості на усвідомлюваному рівні 195
10.6. Методика дослідження локусу контролю (ЛК) (Дж. Роттера) 197
10.7. Тест-опитувальник особистісної зрілості 200
10.8. Тест на професійний стрес 214
10.9. Діагностика смислових життєвих орієнтацій 217
10.10. Методика діагностики ступеня задоволеності основних потреб 221
10.11. Психодіагностика самотності 222
10.12. Проективний метод психодіагностики ВКЗ 224
10.13. Методика визначення ризику здатності до суїцидальності 229
10.14. Опитувальник на “вигорання” МВІ 231
10.15. Методика дослідження емоційно-особистісних особливостей
(опитувальник Ольшаннікової-Рабінович) 233
10.16. Міссіпська шкала для ПТСР 235
10.17. Методика діагностики ставлення до інших людей з інвалідністю 239
10.18. Методика визначення типу акцентуації рис характеру
та темпераменту К. Леонгарда і Х. Шмишека 240
10.19. Тест акцентуації характеру 245
10.20. Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса 268
10.21. Діагностика типів ставлення до хвороби 273
Висновки 290
Список рекомендованої літератури 291
Список додаткової літератури 291
Додатки 297
Предметний покажчик 306
Покажчик імен 31
Changes in the agrochemical parameters of sod-podzolic soils under the influence of chromium pollution and recultivation measures
In the conditions of the Udmurt Republic, field experiments (2017-2021) were carried out on the remediation of agro-podzolic loamy soil (albeluvisoils) with a high level of chromium contamination (application of 500 mg a.i./kg of soil). Both chemical and physicochemical mechanisms have been used to reduce the degree of mobility of this heavy metal in soil. Ameliorants and fertilizers (limestone and phosphate rock, superphosphate, potassium humate, peat, zeolite) in various doses were studied as ameliorative additives. Various doses of ameliorants and fertilizers were studied as ameliorative additives: limestone and phospharite meal, superphosphate, potassium humate, peat and zeolite. As a result of the research, it was found that all ameliorative additives not only caused a sharp decrease in the mobility of chromium by 40-65 %, but also had a positive effect on the agrochemical parameters of the contaminated soil. The nature and parameters of this influence were determined by their chemical composition, the rate of application, and the period that passed after the application. Limestone flour statistically significantly reduced soil acidity in contaminated soil (by 1.21-3.03 pHKCl units) and increased the total of absorbed bases by 1.7-6.5 times. Phospharite meal (by 2.1-9.1 times) and superphosphate (by 13-43 %) increased the mobile phosphorus content in the soil; peat increased the organic matter content (by 0.28-1.47 abs.%); zeolite increased the total exchangeable bases by 1.4-9.8 mmol/100g or by 12-239 %. The positive effect of these ameliorative additives, especially their increased doses, was traced during all five years of observation, what allows them to be recommended as promising ameliorants for restoring the fertility of soddy-podzolic soils contaminated with chromium
The Psychology of Human Health
Подано системне узагальнення матеріалів про психічне здоров’я людини. Розглянуто принципи та факти поліпшення психічного здоров’я людини, основні аспекти взаємовпливу позитивних (негативних) емоційних станів, способи психологічного захисту, професійного довголіття, що може сприяти переглядові ставлення до способу життя особистості. Головною метою книги є цілісне охоплення проблем психології здоров’я.
Видання адресоване студентам вищих навчальних закладів, учням загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, профтехучилищ, викладачам, батькам, а також усім тим, хто ще не усвідомив значення здоров’я як вищої цінності людини, родини, суспільства і майбутнього нації.Tutorial “The Psychology of Human Health” presents the systematic generalization of materials about the psychological human welfare. It considers the principals and facts of human psychological health improving, main aspects of positive (negative) emotional conditions interference, means of defense, vocational guidance and professional longevity. All these may further the revision of personal relation to habit of life.
The tutorial is addressed to students of educational institutions, to teaches, to parents as well as to everybody who for the present does not realized the importance of the heath as the great value for the individual, family, society and for future of all nation.ЗМІСТ
Передмова 5; ЧАСТИНА І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ЗДОРОВ’Я : Розділ 1. Предмет психології здоров’я 1.1. Поняття про психологію здоров’я 8; 1.2. Місце психології здоров’я в інших галузях наукових знань 12; 1.3. Здоров’я людини в контексті психології 17; 1.4. Базові визначення стану здоров’я 23; 1.5. Фактори підвищення рівня психічного здоров’я 29; 1.6. Принципи забезпечення психічного здоров’я особистості 37; Розділ 2. Основні уявлення про здорову особистість 2.1. Еталони здоров’я та здорової особистості в історичному й сучасному вимірах 42; 2.2. Модель здорової особистості в теоріях зарубіжних дослідників 51; Розділ 3. Внутрішня картина здоров’я 3.1. Основні складові частини внутрішньої картини здоров’я та її формування 70; 3.2. Психічне здоров’я людини та позитивніемоційні стани 76; 3.3. Психічне здоров’я людини й депресивні стани 80; ЧАСТИНА ІІ. ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ : Розділ 4. Психологічні механізми забезпечення психічного здоров’я 4.1. Саморегуляція стану та поведінки в забезпеченні здоров’я 86; 4.2. Самоконтроль стану і поведінки в забезпеченні здоров’я 90; 4.3. Механізми компенсації в забезпеченні психічного здоров’я 96; 4.4. Психогігієна і збереження здоров’я людини 99; Розділ 5. Психологічний захист особистості 5.1. Усвідомлення себе і свого місця у світі 105; 5.2. Соціальне здоров’я особистості 110; 5.3. Захисні реакції і механізми особистості 113; Розділ 6. Особистість і стрес
6.1. Поняття психологічного стресу та причини його виникнення 122; 6.2. Поняття професійного стресу та причини його виникнення 128; 6.3. Особливості поведінкових реакцій людини устресових ситуаціях 135; Розділ 7. Психологія впевненості особистості 7.1. Поняття про віру та довіру 142; 7.2. Класифікація довірливих стосунків 146; 7.3. Психологічні особливості впевненої в собі особистості 151; Розділ 8. Психологія професійного довголіття 8.1. Основні шляхи розвитку особистості професіонала 156; 8.2. Розробка гуманістично орієнтованої моделі професійного розвитку 161; 8.3. Особливості психології дорослих людей у різні періоди життя 166; 8.4. Шляхи продовження професійного довголіття 172. ЧАСТИНА ІІІ. ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ ЗДОРОВ’Я : Розділ 9. Професійна діяльність психолога в психології здоров’я 9.1. Мета і завдання фахівця-психолога в галузі здоров’я 178; 9.2. Етико-психологічні принципи роботи в сучасній індустрії здоров’я 180; Розділ 10. Психодіагностика стану здоров’я особистості 10.1. Орієнтована оцінка здорової поведінки 186; 10.2. Орієнтована оцінка емоційного благополуччя 187; 10.3. Аутоаналітичний опитувальник здорової особистості 188; 10.4. Дослідження особистості біографічним методом 194; 10.5. Методика дослідження впевненості на усвідомлюваному рівні 195; 10.6. Методика дослідження локусу контролю 197; 10.7. Тест-опитувальник особистісної зрілості 200; 10.8. Тест на професійний стрес 214; 10.9. Діагностика змістових життєвих орієнтацій 217; 10.10. Методика діагностики ступеня задоволеності основних потреб 221; 10.11. Психодіагностика самотності 222; 10.12. Проективний метод психодіагностики ВКЗ 224; 10.13. Методика визначення ризику здатності до суїциду 229; 10.14. Опитувальник на “вигорання” МВІ 231; 10.15. Методика дослідження емоційно-особистісних особливостей 233; 10.16. Міссіпська шкала для ПТСР 235; 10.17. Методика діагностики ставлення до інших людей з інвалідністю 239; 10.18. Методика визначення типу акцентуацій характеру та темпераменту К. Леонгарда і Х. Шмишека 240; 10.19. Тест акцентуації характеру 245; 10.20. Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса 268; 10.21. Діагностика типів ставлення до хвороби (ЛОБІ) 273; Висновки 290; Список рекомендованої літератури 291; Список додаткової літератури 291; Додатки 297; Предметний покажчик 306; Покажчик імен 311.Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації (лист № 1.4/18-Г-2710 від 16.12.2008
Resources of Psychological Potential Realization of the Subject of Research and Educational Activities
Мета статті. Стаття присвячена концептуалізації та операціоналізації поняття «психологічний потенціал» суб’єкта науково-педагогічної діяльності. Розкрито об’єктивні та суб’єктивні ресурси реалізації психологічного потенціалу суб’єкта науково-педагогічної діяльності. Як об’єктивний ресурс розглянуто наукову школу. Як суб’єктивний – психологічні особливості, можливості та здібності суб’єкта, які обумовлюють успішність науково-педагогічної діяльності.
Методи дослідження. В роботі використано комплекс теоретичних методів: аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення даних сучасної наукової літератури з проблеми.
Основні результати. Показано, що психологічний потенціал – це не тільки те, що дано людині від природи, а й те, що постійно індивідуально поновлюється. Відновлювана частина психологічного потенціалу залежить, головним чином, від активності самого суб’єкта науково-педагогічної діяльності. Наголошується, що структура психологічного потенціалу об’єднує ті психічні утворення, які здатні організовувати і координувати різні форми взаємодії суб’єкта діяльності з реальністю. Виділено наступні структурні компоненти психологічного потенціалу: самооцінка особистості, особистісна референтність, рівень конфліктності, досвід соціального спілкування, моральна нормативність. Визначальними при цьому є психологічні особливості, можливості та здібності суб’єкта, які обумовлюють успішність науково-педагогічної діяльності.
Об’єктивні та суб’єктивні ресурси різного рівня, які забезпечують реалізацію психологічного потенціалу, істотно впливають на те, які цілі і як ставить перед собою суб’єкт науково-педагогічної діяльності, а також визначають особливості досягнення цих цілей. Науково-дослідні компетенції забезпечують процесуальний рівень професійної та особистісної активності суб’єкта педагогічної діяльності.The purpose of the research was to conceptualize and operationalize the concept of «psychological potential» of the subject of scientific and educational activities. The article is devoted to the study of objective and subjective resources of psychological potential realization of the subject of research and educational activities. The scientific school was considered as an objective resource. Psychological features, opportunities and abilities of the subject that cause successful scientific and research activities were considered as subjective.
Research methods. A complex of theoretical methods is used in the work: analysis, synthesis, comparison, systematization, and generalization of data in present-day scientific literature on the issue.
Research results. It is shown that psychological potential is not only what is given to man by nature, but that is being constantly renewed individually. The renewable part of the psychological potential mainly depends on the activity of the very subject of research and educational activities. It is noted that the structure of the psychological potential combines those mental formations, which are able to organize and coordinate
various forms of interaction of the subject of activity with reality. The following structural components of psychological potential are identified: self-esteem of the personality, personal referentiality, level of conflict, experience of social interaction, moral normativity. Decisive here are psychological characteristics, abilities and the capabilities of the subject that lead to successful research and educational activities.
Objective and subjective resources of different levels, which ensure the psychological potential realization, have a significant effect on what kind of purposes and how the subject of research and educational activities sets them, as well as determine peculiarities of achieving these purposes. Research competencies provide a procedural level of professional and personal activities of the subject of educational work
Адаптация микрорастений сливы домашней (Prunus domestica) к условиям in vivo
The aim of the research was the possibility of using zeolite for the adaptation of micro plants of plum home variety Kazanskaya under in vivo conditions. The control was a substrate for experiments based on grassroots peat (manufactured by JSC “Udmurttorf”, Udmurt Republic, Russia). In the studied variants, zeolite (Tatarsko-Shatrashanskoe deposit, Republic of Tatarstan, Russia) was added to peat in 60, 90, and 120 g/l doses. Microplants were also planted on a 100% zeolite substrate. It has been established that the survival rate of domestic plum micro plants to non-sterile conditions in a grassroots peat substrate with the addition of zeolite in all doses is significantly higher than in the control variant (78.3%) and varies within 86.7–99.2%. The survival rate of domestic plum micro plants in a 100% zeolite substrate was 80.8% at the control indicator’s level. At the first stage of adaptation, the growth length of micro plants in the bottom peat substrate with the addition of zeolite at doses of 60 and 90 g/l increased significantly. It amounted to 1.9 and 3.3 cm, respectively, with 1.2 cm in control. Compared with the maximum allowable duration of adaptation according to GOST R 54051-2010 of 45 days, the transformation of home plum was 21 days in general. At the same time, in the variants with the addition of zeolite to the substrate based on grassroots peat at doses of 60: 90 and 120 g/l, the growth length of home plum micro plants was, on average, 6.0, 8.0, and 5.3 cm, respectively, and the height of adapted micro plants to the end of the second stage of adaptation were 7.0; 9.0; 7.3 cm, which exceeded the performance of State Standard (SS) R 54051-2010.Целью исследований являлась возможность применения цеолита для адаптации микрорастений сливы домашней сорта Казанская в условиях in vivо. Для экспериментов контрольным был субстрат на основе низового торфа (изготовитель АО «Удмуртторф», Удмуртская Республика, Россия). В исследуемых вариантах в торф добавляли цеолит (Татарско-Шатрашанское месторождение, Республика Татарстан, Россия) в дозах 60; 90, 120 г/л. Микрорастения также высаживали на субстрат из 100% -го цеолита. Установлено, что приживаемость микрорастений сливы домашней к нестерильным условиям в субстрате из низового торфа с добавлением цеолита во всех дозах значительно выше, чем в контрольном варианте (78,3%), и варьирует в пределах 86,7–99,2%. Приживаемость микрорастений сливы домашней в 100%-м субстрате из цеолита составила 80,8%, что на уровне контрольного показателя. На первом этапе адаптации значительно увеличилась длина прироста микрорастений в субстрате из низового торфа с добавлением цеолита в дозах 60 и 90 г/л, она составила 1,9 и 3,3 см соответственно при 1,2 см в контроле. В сравнении с максимально допустимой длительностью адаптации по ГОСТ Р 54051-2010 в 45 суток адаптация сливы домашней в целом составила 21 сутки. При этом в вариантах с внесением в субстрат на основе низового торфа цеолита в дозах 60; 90 и 120 г/л длина прироста микрорастений сливы домашней в среднем оказалась 6,0; 8,0 и 5,3 см соответственно, а высота адаптированных микрорастений к концу второго этапа адаптации составила 7,0; 9,0; 7,3 см, что превысило показатели ГОСТ Р 54051-2010
- …