Особливості травмівного досвіду мешканців деокупованих територій України

The article is devoted to clarifying the war-related traumatic experience of the residents in the de-occupied Kyiv and Kharkiv regions of Ukraine. The purpose of the research is to determine the traumatic experience of the residents in the de-occupied territories of Ukraine caused by the Russian-Ukrainian war. Methods. In this study, we compared the severity of post-traumatic stress disorder (PTSD) and traumatic grief among the respondents aged 14 to 70 years who were in the active combat zone and under temporary occupation in the Kyiv and Kharkiv regions of Ukraine. 394 respondents participated in the research. Participants were asked to describe their traumatic events using the questionnaires: International Trauma Questionnaire (ITQ), Traumatic Grief Inventory-Self Report Plus (TGI-SR+), Post-traumatic Stress Disorder Checklist for DSM-5 (PCL-5). Results. It was found that residents in the de-occupied territories of Ukraine are characterized by significant symptoms of PTSD, such as agitation and avoidance, traumatic grief expressed in excessive excitement, and traumatic loss has a moderate effect on the general adaptation of the respondent’ personality. In particular, agitation in the context of post-traumatic stress disorder and traumatic grief is more characteristic of teenagers and young people; young people are characterized by symptoms of avoidance and intrusions, people aged 31-50 years – by intrusions, and the oldest respondents – by excitation. Conclusions. This study shows that PTSD symptoms are more common for respondents over fifty years of age, who have deficit of internal and external resources. It has been proven that residents’ PTSD symptoms severity in the de-occupied Kharkiv region is statistically significantly lower than that of the residents’ of the de-occupied Kyiv region, this is due to longer occupation, and therefore, the emergence of PTSD symptoms is possible in a more delayed period.Статтю присвячено визначенню особливостей травмівного досвіду, зумовленого війною, серед осіб різного віку, які проживають на території деокупованих Київської та Харківської областей України. Мета дослідження – проаналізувати особливості зумовленого російсько-українською війною травмівного досвіду мешканців деокупованих територій України. Методи. У цьому дослідженні ми порівняли тяжкість посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і травмівного горя осіб віком від 14 до 70 років, які перебували в зоні активних бойових дій і в тимчасовій окупації в Київській та Харківській областях України. Загалом у дослідженні взяли участь 394 учасники. Учасникам було запропоновано описати їхні травматичні події за допомогою опитувальників: Міжнародного опитувальника травм (ITQ), Самооцінки травматичного горя (TGI-SR+), Анкети симптомів ПТСР PCL-5. Результати. Отримані нами результати свідчать про те, що для мешканців деокупованих територій характерні такі яскраво виражені симптоми ПТСР, як ажитація та уникання, травмівне горе виражене у надмірному збудженні, а травмівна втрата має помірний вплив на загальну адаптацію особистості досліджуваних. Зокрема, ажитація в контексті посттравматичного стресового розладу та травмівного горя найбільш властиві підліткам і молоді, для молодих людей характерні симптоми уникнення та інтрузій, для осіб віком 31-50 років – інтрузії, а для найстарших суб’єктів – збудження. Висновки. Дане дослідження свідчить про те, що симптоми ПТСР більш характерні для досліджуваних старших п’ятидесяти років, які мають дефіцит внутрішніх і зовнішніх ресурсів. Доведено, що вираженість симптомів ПТСР у мешканців деокупованої Харківської області статистично значуще нижча, ніж у жителів деокупованої Київської області, це пов’язано з тривалішою окупацією, а отже, можлива поява симптомів ПТСР у більш відстрочений період

Individual-Psychological Features of Athletes of a Football Team Depending on the Game Role

Scientific research on the problem of individual and psychological characteristics of athletes has been analyzed and summarized in the article. The results of research of individual-psychological peculiarities of football players depending on the role of the game have been highlighted. The individual-psychological differences of football players of different game roles have been determined

Theory and Practice of Age Psychocorrection

У навчальному посібнику висвітлюються питання психологічної корекції розвитку дітей, підлітків, юнацтва. Розглядаються теоретичні основи та передумови психокорекційної практики, особливості розвитку особистості в онтогенезі і можливі причини його ускладнення. Викладаються методи корекції пізнавальної, емоційно-вольової сфери і поведінки особистості. Як приклад інтегративного використання різних методів психокорекції подається авторська програма тренінгу особистісного саморозвитку для підлітків та юнаків. Психокорекційний вплив проаналізовано з позиції принципу особистісного саморозвитку в психологічній корекції. Адресований студентам, викладачам закладів вищої освіти. Прислужиться практичним психологам, соціальним працівникам, педагогам, реабілітологам.The textbook covers issues of psychological correction of the development of children, adolescents and youth. Theoretical bases and preconditions of psychocorrectional practice, features of development of the person in ontogenesis and the possible reasons of its complication are considered. Methods of correction of cognitive, emotional and volitional sphere and behavior of the person are stated. As an example of integrative use of different methods of psychocorrection the author's program of training of personal self-development for teenagers and young men is given. Psychocorrective influence is analyzed from the standpoint of the principle of personal self-development in psychological correction. Addressed to students, teachers of higher education institutions. Serves practical psychologists, social workers, teachers, rehabilitation specialists

Методологія та технологія дослідження ресурсів саморозвитку особистості

The author's approach to the empirical study of the peculiarities of self-development of a person has been considered. The criteria of self-development as a subject activity have been characterized. Its indicators have been given. The psychological resources of personal self-development have been singled out: the need for self-development as its source and determinant; conditions that ensure its success; mechanisms as functional means and conditions for its implementation. Their essence has been revealed. The need for self-development has been determined by the actualization of the characteristics of self-development (self-activity, vital activity, development of self-consciousness) and has been occurred when the content structure of the individual consciousness and the transformation of semantic entities changed. Conditions of self-development has been defined by mature I of personality, openness, tolerance to the new, the presence of a conscious goal of self-realization and active life strategy. Reflection, self-regulation and feedback have been considered as mechanisms of self-development. The methodical approaches and means of studying the peculiarities and factors of the development of the subject of self-development in adolescence in the process of professional training have been offered, and the results of their integrated empirical research have been highlighted. Particular attention has been paid to the analysis of the level of actualization of self-development resources among students, discovered with the author's diagnostic method "DCPSD" (Dispositional Characteristic of Personality of Self-development). It has been proved that psychological resources as a set of possibilities of development already exist in the psychological reality of a person. It has been shown that the dominance of the level of self-development resources’ actualization of the individual (and their combination) can be correlated with the dimensions of the individual psychological space, indicating the individual peculiarity of the personal self-development organization. It has been noted that, at the same time, actualization, strengthening and harmonization of all psychological resources of a person self-development, enrichment of its relations with the environment and other people, and increasing spirituality is necessary for the implementation of progressive conscious personal self-development.У статті розглянуто авторський підхід до емпіричного вивчення особливостей саморозвитку особистості. Охарактеризовано критерії саморозвитку як суб’єктної діяльності, наведено його показники. Виокремлено психологічні ресурси особистісного саморозвитку: потребу в саморозвитку як його джерело і детермінант; умови, які забезпечують його успішність; механізми як функціональні засоби і умови його здійснення. Розкрито їх сутність. Потреба в саморозвитку визначається актуалізованістю характеристик саморозвитку (самоактивність, життєдіяльність, розвиненість самосвідомості) і виникає при зміні змістової структури індивідуальної свідомості та трансформації смислових утворень. Умови саморозвитку окреслюють зріле Я особистості, відкритість, толерантність до нового, наявність усвідомленої мети самоздійснення та активної життєвої стратегії. Як механізми саморозвитку розглядаються рефлексія, саморегуляція та зворотній зв'язок. Запропоновано методичні підходи і засоби вивчення особливостей та чинників становлення суб’єкта саморозвитку в юнацькому віці в процесі фахової підготовки, висвітлено результати їх комплексного емпіричного дослідження. Особливу увагу приділено аналізу рівня актуалізації ресурсів саморозвитку у студентів, виявленого за допомогою авторської діагностичної методики «ДХСО». Доведено, що психологічні ресурси як сукупність можливостей розвитку вже існують у психологічній реальності людини. Показано, що домінування рівня актуалізації ресурсів саморозвитку особистості ( та їх поєднання) можна співвіднести з вимірами психологічного простору особистості, що свідчить про індивідуальну своєрідність організації особистісного саморозвитку. Зазначено, що в той же час для здійснення прогресивного усвідомленого особистісного саморозвитку необхідна актуалізація, взаємопосилення і гармонізація всіх психологічних ресурсів саморозвитку особистості, збагачення її зв’язків із навколишнім середовищем та іншими людьми, підвищення духовност

Psychological Bases of Formation of the Subject of Self-Development in Adolescence

У монографії викладено концептуальні засади дослідження феномену саморозвитку особистості загалом та становлення суб’єкта саморозвитку в юнацькому віці зокрема. Наведено понятійні моделі, змістову та структурно-рівневу характеристики, механізми, критерії саморозвитку особистості, чинники актуалґенезу та закономірності становлення суб’єкта саморозвитку. Висвітлено результати дослідження особливостей саморозвитку як суб’єктної діяльності в осіб юнацького віку. Розглянуто можливості формування суб’єкта саморозвитку в контексті надання психологічної допомоги. Наведено експериментально перевірені психолого-педагогічні умови та технології оптимізації становлення суб’єкта особистісного і професійного саморозвитку в процесі фахової підготовки студентів-психологів до психокорекційної діяльності. Монографія стане у пригоді психологам, педагогам, викладачам, аспірантам, студентам психологічних факультетів закладів вищої освіти, фахівцям у галузі практичної психології.The monograph outlines the conceptual foundations of the study of the phenomenon of self-development of the individual in general and the formation of the subject of self-development in adolescence in particular. Conceptual models, semantic and structural-level characteristics, mechanisms, criteria of personal self-development, factors of actual genesis and regularities of formation of the subject of self-development are given. The results of the study of the peculiarities of self-development as a subjective activity in adolescents are highlighted. The possibilities of forming a subject of self-development in the context of providing psychological assistance are considered. Experimentally tested psychological and pedagogical conditions and technologies for optimizing the formation of the subject of personal and professional self-development in the process of professional training of student psychologists for psycho-correctional activities are presented. The monograph will be useful for psychologists, teachers, professors, graduate students, students of psychological faculties of higher education, specialists in the field of practical psychology