Meadow soil microbiocoenosis under influence of railway transport

Проанализировано состояние микробного ценоза почвы луговой экосистемы на разном рас­стоянии от железнодорожного пути на примере пгт Великий Березный Закарпатской области. В условиях повышенного техногенного загрязнения изменяется комплекс микробиологических показателей, происходят качественные и количественные изменения функционирования микробного сообщества почвы, которые отрицательно влияют на его потенциальное плодородие, повышается фитотоксичность почв. Повышенная фитотоксичность почв примагистральных экосистем коррелирует с количеством актиномицетов, БГКП, олигонитрофилов и споровых микроорганизмов.Проаналізовано стан мікробного ценозу ґрунту лучної екосистеми на різній відстані від залізничної колії на прикладі смт Великий Березний Закарпатської області. В умовах підвищеного техногенного забруднення змінюється комплекс мікробіологічних показників, відбуваються якісні та кількісні зміни функціонування мікробного угрупування ґрунту, які негативно впливають на його потенційну родючість. Підвищена фітототоксична активність ґрунтів примагістральних екосистем корелює з кількістю актиноміцетів, БГКП, олігонітрофілів і спорових мікроорганізмів. A case study of the microbial coenosis status of the soil of meadow ecosystem at different distances from the railway track was carried out in the urbansettlement Velykyi Bereznyi in the Transcarpathian Region. The increasing technogenic pollution causes changes in the complex of microbiological indices, brings about qualitative and quantitative changes in the functioning of microbial cenosis of the soil. That has a negative impact on its potential fertility, and raises phytotoxic levels in soils. The results show that soils phytotoxic hyperactivity of ecosystems along the mainline correlates with the quantity of actinomycetes, coliforms, oligonitrophilc and cryptogamous microorgamisms.

Реакція мікробіоти ґрунту на дію важких металів у зоні впливу залізничного транспорту

Monitoring research on the areas intensively and continuously affected by technogenic loading has remained topical until nowadays. The soil as a basic component of many ecosystems, including the structure of its microbial cenoses, remains an informative index of a system’s overall stability. The areas affected by railway transport have been scarcely studied. Due to the above, the aim of this work has been to establish the transformation regularities of soil microbial cenoses of territories close to railways and to establish the groups of microorganisms that are a sensitive criterion of technogenic vehicular influence. For the purpose of microbiological research, soil samples were taken at different distances from the railway track (0, 25, 50, 100 and250 m) within five monitoring sections of the Tchop – Uzhhorod – Sambor railway (in the territory of Zakarpatska oblast). The number of ecological trophic groups was identified by means of inoculation on nutrient media using the method of serial dilution of soil suspensions. The research showed that in all types of soils that were adjacent to railway tracks, the number of ammonifiers and spore microbiota was high due to the high content of heavy metals (beyond the background levels). Besides, the bacterial microflora on beef-extract agar was characterized by homogeneity with domination of enteric bacteria and spore bacteria. Simultaneously, the numbers of nitrogen-fixing microorganisms, micromycetes, oligonitrophils, amylolytic and pedotrophic microflorae were shown to be low compared to the control. Farther from the railway track, pigmental species of bacteria appeared in the soil samples, attesting to the activity of self-purification processes. Correlation analysis of the data showed that the soil microbiota of the railway-side areas was undergoing changes as affected by heightened contents of heavy metals. Existence of medium and close connections was established between the number of microorganisms of ecological trophic groups and the content of acid-soluble lead forms at the levels of 0.72–1.72 maximum permissible concentrations. It was the nitrogen-fixing microorganisms and microscopic fungi that showed a fast response to heavy metals, which was an indication of their possible use as indicators of the ecological state of technogenically transformed soils. Виявлено закономірності перебудови мікробних ценозів ґрунтів територій, що перебувають у зоні впливу залізничної лінії Чоп – Ужгород – Самбір (у межах Закарпатської області). У ґрунтах, наближених до залізничних колій, відбувається зміна співвідношення мікробних угруповань ґрунту, яка характеризується зниженням кількості азотфіксаторів, мікроміцетів, олігонітрофілів, амілолітичної та педотрофної мікрофлори порівняно з контролем. Відбувається підвищення кількості амоніфікаторів за рахунок спорової мікробіоти та ентеробактерій. У лучних і буроземних ґрунтах кількість олігонітрофілів, міксобактерій та амілолітичних бактерій закономірно знижується з віддаленням від залізничної колії у зв’язку з підвищеною кислотністю ґрунтів і поліметалічним забрудненням рухомими формами важких металів. За результатами кореляційного аналізу встановлено середні та сильні кореляційні зв’язки між кількістю еколого-трофічних груп мікроорганізмів та вмістом кислоторозчинних форм свинцю. У ґрунтах усіх моніторингових ділянок найчутливішу реакцію на вміст важких металів проявили азотфіксатори та мікроскопічні гриби.Виявлено закономірності перебудови мікробних ценозів ґрунтів територій, що перебувають у зоні впливу залізничної лінії Чоп – Ужгород – Самбір (у межах Закарпатської області). У ґрунтах, наближених до залізничних колій, відбувається зміна співвідношення мікробних угруповань ґрунту, яка характеризується зниженням кількості азотфіксаторів, мікроміцетів, олігонітрофілів, амілолітичної та педотрофної мікрофлори порівняно з контролем. Відбувається підвищення кількості амоніфікаторів за рахунок спорової мікробіоти та ентеробактерій. У лучних і буроземних ґрунтах кількість олігонітрофілів, міксобактерій та амілолітичних бактерій закономірно знижується з віддаленням від залізничної колії у зв’язку з підвищеною кислотністю ґрунтів і поліметалічним забрудненням рухомими формами важких металів. За результатами кореляційного аналізу встановлено середні та сильні кореляційні зв’язки між кількістю еколого-трофічних груп мікроорганізмів та вмістом кислоторозчинних форм свинцю. У ґрунтах усіх моніторингових ділянок найчутливішу реакцію на вміст важких металів проявили азотфіксатори та мікроскопічні гриби

Stress-trans-communicative potential of the physician’s personality, which is selffulfilling in extreme conditions

У статті представлено результати осмислення екстремальності професійної комунікації медика та аргументовано актуальність проблеми стрес-транс-комунікативного потенціалу особистості, що самоздійснюється в умовах пандемії, глобалізації кризи та інформаційного хаосу. Розглянуто можливість застосування методологічно-методичного інструментарію Психологічної філософії трансфесіоналізму (авторка Н. Кривцова). Доведено, що аудіальна методика десугестії «Чи все на краще?» (авторка Н. Кривцова) є валідним інструментарієм експрес-діагностики психологічних особливостей стрес-транс-комунікативного потенціалу самореалізації особистості дослідника інформаційних ресурсів. Продемонстровано ефективність методики для прогнозування типів-рівнів глибинно-психологічних детермінант самогармонізації кумулятивно-дисипативних процесів самоздійснення освіченої людини в екстремальних умовах; для розвитку навичок активного слухання та саморефлексії, зростання критичності мислення та адекватної потенційності життєдіяльності освіченої людини, здатної до самоактуалізації стрес-транс-комунікативного потенціалу самореалізації особистості трансфесіонала та зміцнення психологічного здоров’я, зокрема медиків; для підвищення готовності до співтворчості і свідомого продуктивного самозмінювання в екстремальних умовах зі збереженням автентичності свого життя у цілому.The article presents the results of understanding the extremes of professional communication of physicians and argues the relevance of the problem of stress-trans-communicative potential of the individual, which is self-fulfilling in a pandemic, globalization crisis and information chaos. The possibility of applying the methodological and methodological tools of the Psychological Philosophy of Transfessionalism (author N. Kryvtsova) is considered. It’s proven that the audio technique of de-suggestion «Is everything for the better?» (author N. Kryvtsova) is a valid tool for rapid diagnosis of psychological features of stress-trans-communicative potential of self-realization of the researcher of information resources. The effectiveness of the method is demonstrated for predicting the types-levels of deep psychological determinants of self-harmonization of cumulative and dissipative processes of self-fulfilling of an educated person in extreme conditions; for the development of skills of active listening and self-reflection, increasing the critical thinking and adequate potential of the life of an educated human, who is capable of selfactualization of the stress-trans-communicative potential of self-realization of the transferor’s personality and strengthening of mental health, in particular physicians; to increase the readiness for co-creation and conscious productive self-change in extreme conditions while preserving the authenticity of own life as a whole

АНТРОПОЛОГІЗАЦІЯ НАУКИ: ВІД СУБ’ЄКТА ПІЗНАННЯ ДО ОСОБИСТОСТІ ДОСЛІДНИКА

Purpose. With the consideration of anthropological tendencies in modern science, the purpose of the article is to analyze the problem of the subject of cognition, philosophical-psychological rationale for the need to complement it by the concept of "the researcher’s personality". Theoretical basis. The authors rely on post-non-classical methodological tools and basic principles of complexity theory (autopoiesis, auto-eco-organization, synergy, syzygy, targeted and cyclic determination), as well as theoretical provisions of epistemological constructivism (enactivism), the results of theoretical and empirical psychological studies. In them, authors revealed psychological features of the potential of self-realization of a person prone to innovation and research activities and transfessionalism, including the resources and reserves of the researcher’s personality. Originality. The concept of the subject of (scientific) cognition is expanded by the concept of "researcher’s personality" and derivative concepts that describe the dynamics of self-harmonization of originative co-generative strengths and opportunities of self-realization of an enlightened person, reveal the degree of correlation in the cognition of the subjective and objective dimensions of his life. It is substantiated that further analysis of the problem of anthropologization of science requires appropriate onto-epistemological grounds that reveals the unity of cognition-education-skill as an essential characteristic of the maturity of the researcher’s personality of scientific knowledge. Conclusions. In the context of anthropological shifts in modern science, the philosophical-psychological analysis of the problem of the subject of cognition is actualized. The psychological research proves the advisability of using the "researcher’s personality" concept as a basic one for understanding the formation of an enlightened human-creator, capable of auto-eco-organization, self-transcendence, and syzygy with the Universe at different levels of innovational research activity. The self-realization of the researcher-personality is a way-search for the authenticity of the multiform unity of life, the personal meaning of scientific truth, and the self-harmonization of the originative co-generative co-determinative strengths in the knowledge of an enlightened person. Including the concept of the subject of cognition in the ontology of the unity of difference-multidimensional poly-essential autopoetic integrity, the anthropologization of science is intended to revive the ancient idea in the unity of truth ("ἀλήθεια"), education ("παιδεία") and skill ("τέχνη") of a scientist, defining the ideal of a modern human-transfessional.Цель. С учетом антропологических тенденций в современной науке цель статьи заключается в анализе проблемы субъекта познания, философско-психологическом обосновании необходимости дополнения его концептом "личность исследователя". Теоретический базис. Авторы опираются на постнеклассический методологический инструментарий и основные принципы теории сложности (автопоезиса, авто-эко-организации, синергии, сизигии, целевой и циклической детерминации), а также на теоретические положения эпистемологического конструктивизма (енактивизм), результаты теоретических и эмпирических психологических исследований, в которых обнаружены психологические особенности потенциала самореализации личности, склонной к инновационно-исследовательской деятельности и трансфессионализму, в том числе, ресурсы и резервы личности исследователя. Научная новизна. Понятие субъекта (научного) познания расширено концептом "личность исследователя" и производными концептами, которые описывают динамику самогармонизации созидательных сил и возможности самореализации знающего человека, раскрывают меру соотношения в познании субъективного и объективного измерений его жизнедеятельности. Обосновано, что дальнейший анализ проблемы антропологизации науки требует соответствующих онто-эпистемологических оснований, раскрывающих единство познания-образованности-мастерства как сущностную характеристику зрелости личности исследователя научных знаний. Выводы. В контексте антропологических сдвигов в современной науке актуализируется философско-психологический анализ проблемы субъекта познания. Психологические исследования доказывают целесообразность использования концепта "личность исследователя" как базового для понимания становления образованного человека-творца, способного к авто-эко-организации, самотрансценденции и сизигии с Вселенной на разных уровнях инновационно-исследовательской деятельности. Самореализация личности-исследователя – это путь-поиск автентичности мультиформного единства жизни, личного смысла научной истины и самогармонизации созидательных сил знания образованного человека. Включая понятие субъекта познания в онтологию единства разностно-многомерной полисущностной автопоетичной целостности, антропологизация науки призвана возродить античную идею единства истины ("ἀλήθεια"), образованности ("παιδεία") и мастерства ("τέχνη") ученого, определяя идеал современной человека-трансфесионала.Мета. З урахуванням антропологічних тенденцій у сучасній науці мета статті полягає в аналізі проблеми суб’єкта пізнання, філософсько-психологічному обґрунтуванні необхідності доповнення його концептом "особистість дослідника". Теоретичний базис. Автори спираються на постнекласичний методологічний інструментарій та основні принципи теорії складності (автопоезиса, авто-еко-організації, синергії, сизигії, цільової і циклічної детермінації), а також теоретичні положення епістемологічного конструктивізму (енактивізм), результати теоретичних і емпіричних психологічних досліджень, в яких виявлено психологічні особливості потенціалу самореалізації особистості, схильної до інноваційно-дослідницької діяльності і трансфесіоналізму, в тому числі, ресурси і резерви особистості дослідника. Наукова новизна. Поняття суб’єкта (наукового) пізнання розширено концептом "особистість дослідника" і похідними концептами, які описують динаміку самогармонізації створювальних сил і можливості самоздійснення обізнаної людини, розкривають міру співвідношення в пізнанні суб’єктивного і об’єктивного вимірів її життєдіяльності. Обґрунтовано, що подальший аналіз проблеми антропологізації науки потребує відповідних онто-епістемологічних підстав, що розкривають єдність пізнання-освіченості-майстерності як сутнісну характеристику зрілості особистості дослідника наукових знань. Висновки. У контексті антропологічних зрушень у сучасній науці актуалізується філософсько-психологічний аналіз проблеми суб’єкта пізнання. Психологічні дослідження доводять доцільність використання концепту "особистість дослідника" як базового для розуміння становлення освіченої людини-творця, здатної до авто-еко-організації, самотрансенденції і сизигії з Всесвітом на різних рівнях інноваційно-дослідницької діяльності. Самоздійснення особистості-дослідника – це шлях-пошук автентичності мультиформної єдності життя, особистого сенсу наукової істини і самогармонізації створювальних сил знання обізнаної людини. Включаючи поняття суб’єкта пізнання в онтологію єдності різницево-багатовимірної полісутнісної автопоетичної цілісності, антропологізація науки покликана відродити античну ідею єдності істини ("ἀλήθεια"), освіченості ("παιδεία") і майстерності ("τέχνη") науковця, визначаючи ідеал сучасної людини-трансфесіонала

The manifestations of the properties of the individual researcher in crisis

В статье представлен анализ результатов эмпирического исследования, направленного на изучение психологических особенностей личности исследовательского типа с разной предрасположенностью к переживаниям психологического кризиса. В исследовании использован постнеклассического подход, объясняющий специфику в проявлении свойств личности исследовательского типа с разной предрасположенностью к кризисным состояниям. Выявлены психологические закономерности в проявлении потребности в самоактуализации и инновационного потенциала личности у респондентов с разной чувствительностью к кризису.The paper analyzes the results of empirical research aimed at studying the psychological characteristics of the individual types of research with different susceptibility to feelings of psychological crisis. The study used postnonclassical approach, explaining the specifics in the manifestation of personality traits research type with different susceptibility to crisis. Revealed psychological patterns in the manifestation of the need for self-actualization and innovative potential of the individual respondents with different sensitivity to the crisis

Мікробоценоз ґрунту лучної екосистеми в умовах впливу залізничного транспорту

A case study of the microbial coenosis status of the soil of meadow ecosystem at different distances from the railway track was carried out in the urbansettlement Velykyi Bereznyi in the Transcarpathian Region. The increasing technogenic pollution causes changes in the complex of microbiological indices, brings about qualitative and quantitative changes in the functioning of microbial cenosis of the soil. That has a negative impact on its potential fertility, and raises phytotoxic levels in soils. The results show that soils phytotoxic hyperactivity of ecosystems along the mainline correlates with the quantity of actinomycetes, coliforms, oligonitrophilc and cryptogamous microorgamisms

Post-nonclassical model of self-fulfillment scaentistmedical

В статье изложены результаты эмпирического исследования самореализации ученого-медика. Предложена трехфакторная модель самореализации ученого-медика. В качестве индикаторов психологического резерва самореализации личности респондентов данной группы были выделены: фазы (самоактуализизация-кризис), форма (профессиональное самоопределение–стремление к свободе и независимости) и стадия (самопринятие и синергичность-самоизменение и сензитивность) данного процесса. Полученные результаты позволяют рассматривать психологический резерв самореализации личности-исследователя информационных ресурсов как синергийный эффект «схождения» систем «человек-мир» на разных уровнях (природном, социальном, профессиональном, культурном, при организации жизни в целом), результат согласования кумулятивных и диссипативных процессов самоорганизации бытия и/или становления личности ученогомедика как открытой нелинейной системы/среды (ставшего целого и становящейся целостности); интегральный показатель устойчивости и вариативности ее самореализации, уровня социально-психологической зрелости и направленности трансформаций, их конструктивности–деструктивности, направленности на развитие-реализацию, субъектное самоопределение или свободное самовыражение.У статті представлені результати емпіричного дослідження психологічного резерву самореалізації ученого-медика.Була запропонована трьохфакторна модель самореалізації ученого-медика. В якості індикаторів психологічного резерву самореалізації особистості дослідника як відкритої нелінійної системи/ середовища було розглянуто: фазу (самоактуалізація–криза), форму (професійне самовизначення-прагнення до свободи і незалежності) і стадію (самоприняття і синергічність-самозміна і сензитивність). При цьому показниками психологічного резерву особистості вченого-медика були визначені: спрямованість особистості дослідника інформаційних ресурсів, її соціально-психологічну зрілість та відкритість новому досвіду і готовність до змін, що впливають на тип і стратегії самореалізації взагалі.The main goal of article is to analyze results of theoretical and empirical research of psychological reserve medical scientist self-fulfillment in the logic of postnonclassic methodology. The article presents the results of a study 29t graduate of the Odessa Medical University.Conversation, observation and battery of standardized techniques are used as empirical methods.For mathematical data processing author used statistical program SPSS v.21.64 and factor analysis.Àccording to results of empirical research threefactor model of psychological reserve medical scientist self-fulfillment is proposed. Model consists of individual psychological space factor, which determines the type or phase of self-fulfillment, personality openness factor that determines the form of self-fulfillment, coherence preservation and destruction trends factor, which determines the stage of self-fulfillment. Factor poles provisionally designated as «stability reserve» and «reserve of variability». Special attention is given to the complexity of systemic organization of medical-researcher personality in the context of a dynamic harmony cumulative and dissipative processes, orientation, openness and complexity of systemic organization of medical-researcher personality is proposed as a psychological self-identity reserve indicators.Conclusions are drawn on promising direction to explore the potential reserve and resource reserve of researcher personality

Созидательные силы созидательного знания личности трансфесионала: SMART-модель «МАПА» как методологический и методический инструментарий

У статті подано результати психотерапевтичної концептуалізації феномену самогармонізації створювальних сил створювального знання особистості трансфесіонала. В якості методологічного і методичного інструментарію психологічної філософії використано SMART-модель «МАПА». Для вирішення проблеми самоздійснення особистості трансфесіонала запропоновано гравітаційно-хвильову модель, яка ілюструє суть феномену мультиформної єдності особистості дослідника інформаційних ресурсів з Всесвітом як синергійного ефекту мульті-формного об’єднання кумулятивно-дисипативних процесів самогармонізації створювальних сил антропокультурної складності різницево-багатовимірних полісутнісних автопоетичних цілісностей «людина-освіта».The article presents the results of psychotherapeutic conceptualization of the phenomenon of self-harmonization of the сo-determinative, co-generative, originative strengths of the co-generative knowledge of a transfessional. The SMART-model "MAPA" was used as a methodological and methodical toolkit of psychological philosophy. To solve the problem of self-fulfillement of the personality of the transfessional, a gravitational-wave model is proposed, which illustrates the essence of the phenomenon of multiform unity of the researcher of information resources with the Universe as a synergistic effect of multiform unification of cumulative-dissipative processes of self-harmonization of the сo-determinative, co-generative, originative strengths of anthropocultural complexity of differentlymultidimensional poly-essential autopoetic wholes “a person–an enlightenment”.В статье представлены результаты психотерапевтической концептуализации феномена самогармонизации созидательных сил созидательного знания личности трансфесионала. В качестве методологического и методического инструментария психологической философии использована SMART-модель «МАПА». Для решения проблемы самоосуществления личности трансфессионала предложена гравитационно-волновая модель, которая иллюстрирует суть феномена мультиформного единства личности исследователя информационных ресурсов с миром как синеретического эффекта мульті-формного объединения кумулятивнодиссипативных процессов самогармонизации созидательных сил антропокультурной сложности разностно-многомерных полисущностных аутопоэтических целостностей «человек-образование»

Psychological reserve self-realization scaentistmedical

В статье предпринята попытка изучения психологического резерва самореализации ученого-медика в рамках постнеклассического подхода. В исследовании приняли участие аспиранты-медики Одесского национального медицинского университета. Был проведен факторный анализ показателей самореализации и качеств личности исследователя. Анализ полученных результатов показал необходимость рассмотрения самореализации личности ученого-медика в контексте: 1) согласования тенденций к сохранению и изменению личности исследователя как открытой нелинейной системы/ среды (целого и целостности); 2) био-психо-социальной кодетерминации исследователя и науки; 3) диалектического единства личности исследователя на формально-динамическом, содержательно-личностном и социально-императивном уровнях; 4) специфики проявления функциональной (мотивационно-смысловой и инструментально-стилевой) самоорганизации. В качестве показателей психологического резерва личности ученого-медика были определены: направленность, степень открытости и уровень сложности системной организации личности исследователя информационных ресурсов.У статті зроблена спроба дослідження психологічного резерву самореалізації вченого-медика в рамках постнекласичного підходу. Було проведено факторний аналіз показників самореалізації і якостей особистості дослідника. У дослідженні взяли участь аспіранти-медики Одеського національного медичного університету. Аналіз отриманих результатів показав необхідність розгляду самореалізації особистості вченого-медика в контексті: 1) біо-психо-соціальної кодетермінації особистості дослідника і науки; 2) діалектичної єдності особистості дослідника на формально-динамічному, змістовно-особистісному і соціально-імперативному рівнях; 3) узгодження процесів збереження і змін особистості дослідника як відкритої нелінійної системи/середовища (цілого і цілісності); 4) прояви функціональної (мотиваційно-смислової та інструментально-стильової) самоорганізації. Як показники психологічного резерву особистості вченого-медика були визначені: спрямованість, ступінь відкритості та рівень складності системної організації особистості дослідника інформаційних ресурсів.The purpose of this article is to present the results of theoretical and empirical analysis of conditions self-realization scientist-physician. The study involved 29 post-graduate doctors, which subjectively and objectively (colleagues and supervisor) rated as successful. We used the following methods: observation, conversation, as well as codes and standardized methods: 1) technique «Samoaktualizatsionny test» (Yu.E. Alёshinoy, L. Ya.Gozman, etc.), 2) a questionnaire to identify the dominant instinct (V. I. Garbuzov) 3) questionnaire professional preferences (J. Holland), 4) «individual-typological questionnaire» (L. N. Sobchik), 5) technique «constructive motivation» (O. P. Eliseeva), 6) test ’ability to self-government «developed under the leadership N. M. Peysahova, 7) assessment methodology manifestations of innovation potential of the person (Yu.A. Vlasenko), 8) «The original test – questionnaire of social adaptability» (O. P. Sannikova and O. V. Kuznetsova), 9) method of determining the sensitivity of the crisis (T. D. Azarnyh, I. M. Tyrtyshnikov. For the mathematical processing of the results was used a computer version of the statistical program SPSS v.21.64. Analysis of the results allowed us to consider the psychological reserve of self realization as characteristic of the person a synergistic level – the product of nonlinear synthesis and co-evolution of systems different levels of complexity and in different states of, it is result of harmonizations cumulative and dissipative processes, as was determine the forms of manifestation this phenomenon: the level of complexity, openness, not the stability and integrity. Analysis of the results showed the need to address the selfrealization of a medical-scientist in the context of: 1) a bio-psycho-social Cоdetermination of personality of researcher and science; 2) the dialectical unity of the researcher on the formally-dynamic and social-imperative levels and personality; 3) harmonization of processes of preservation and change researcher as an open nonlinear system / environment; 4) functional manifestations of the self organisation. As an indicator of psychological reserves of the individual physician-scientists have been identified: orientation, the degree of openness and the level of complexity of the systemic organization of researcher Information Resources