Формирование самооценки у детей дошкольного возраста

The article analyzes the features, factors and determinants of the formation of self-esteem in pre-school children. It is established that the motivation for achievement is largely determined by the experience of early childhood and is most typical for those children who are used to success. Significant changes in a child’s self-esteem arise when he links his failures with the presence or absence of certain abilities and opportunities. It was found that in his day-to-day practical activities, the child seeks such results that meet his self-esteem, contribute to its stability, normalization. Self-evaluation, in turn, also depends on the results of the activity. It is with self-esteem that the level of claims is correlated. As a factor that determines satisfaction or dissatisfaction with activities, the level of claims is of great importance for children who are focused on avoiding failures.W artykule analizie poddano cechy, czynniki i uwarunkowania kształtowania poczucia własnej wartości u dzieci w wieku przedszkolnym. Ustalono, że motywacja do osiągnięć w dużej mierze zależy od doświadczeń z wczesnego dzieciństwa i jest najbardziej typowa dla dzieci, które są przyzwyczajone do sukcesu. Znaczące zmiany w poczuciu własnej wartości dziecka pojawiają się, gdy łączy ono swoje niepowodzenia z obecnością lub brakiem pewnych umiejętności i możliwości. Stwierdzono, że w codziennych praktycznych działaniach dziecko szuka takich rezultatów, które odpowiadają jego samoocenie, przyczyniają się do jego stabilności, normalizacji. Jednak samoocena zależy również od wyników działania. Poziom roszczeń jest skorelowany z poczuciem własnej wartości. Jako czynnik, który określa satysfakcję lub niezadowolenie z działań, poziom roszczeń ma ogromne znaczenie dla dzieci, które koncentrują się na unikaniu niepowodzeń.В статье анализируются особенности, факторы и детерминанты формирования самооценки у дошкольников. Установлено, что мотивация достижения во многом зависит от опыта раннего детства и наиболее характерна для детей, привыкших к успеху. Значительные изменения в самооценке ребенка возникают, когда он соотносит свои неудачи с наличием или отсутствием определенных навыков и способностей. Установлено, что в повседневной практической деятельности ребенок стремится к таким результатам, которые соответствуют его самооценке, способствуют её стабильности, нормализации. Однако самооценка, в свою очередь, также зависит от результатов деятельности. Именно с самооценкой соотносится уровень притязаний. Как фактор, определяющий удовлетворенность или неудовлетворенность деятельностью, уровень притязаний имеет большое значение для детей, которые стремятся избежать неудач

Взгляд на формирование системы ценностей личности в дошкольном возрасте сквозь призму аксиологического подхода – теоретический аспект проблемы

The problem of the formation of values and value relationships of a child in preschool age is an important psychological and pedagogical goal. Values are considered as guidelines necessary for a person as a separate “coordinate system” for a concrete assessment of events, one’s own actions, and various aspects of reality. They are the main components of the personality structure, as well as culturally-shaped regulators of behavior and activity. Preschool age is an important stage in the formation and development of personality. This is a period of active knowledge of oneself and the world, the development of basic values, norms of behavior and relationships. Value relationships are considered as a component of the content of education, as a component of the holistic worldview of an individual. Today, it is axiology that serves as the methodological basis for the development of the theory and practice of personality value relations, since it is a doctrine of the nature of values, their place in reality, and the structure of the value world.Problem kształtowania wartości i relacji wartości dziecka w wieku przedszkolnym jest ważnym celem psychologicznym i pedagogicznym. Wartości traktuje się jako wytyczne, które są niezbędne dla człowieka jako odrębny „układ współrzędnych” dla konkretnej oceny wydarzeń, własnych działań i różnych aspektów rzeczywistości. Są one głównymi składnikami struktury osobowości, a także ukształtowanymi kulturowo regulatorami zachowań i aktywności. Wiek przedszkolny to ważny etap w kształtowaniu i rozwoju osobowości. To okres aktywnego poznawania siebie i świata, kształtowania podstawowych wartości, norm zachowania i relacji. Relacje wartości są uważane za składnik treści edukacji, element całościowego światopoglądu jednostki. Dziś to aksjologia służy jako metodologiczna podstawa rozwoju teorii i praktyki relacji wartości osobowości, ponieważ jest to doktryna o naturze wartości, ich miejscu w rzeczywistości i strukturze świata wartości.Проблема формирования ценностей и ценностных отношений ребенка в дошкольном возрасте является важной психолого-педагогической целью. Ценности рассматриваются как руководящие ориентиры, необходимые человеку в качестве отдельной «системы координат» для конкретного оценивания событий, собственных поступков, различных аспектов действительности. Они являются основными составляющими структуры личности, а также культурно-сформированными регуляторами поведения и деятельности. Дошкольный возраст – важный этап в становлении и развитии личности. Это период активного познания себя и мира, освоения базовых ценностей, норм поведения и взаимоотношений. Ценностные отношения рассматриваются как компонент содержания образования, как компонент целостного мировоззрения личности. Сегодня именно аксиология служит методологической основой разработки теории и практики ценностных отношений личности, поскольку является учением о природе ценностей, об их месте в реальности, о структуре ценностного мира

Природа вербальной агрессии у детей дошкольного возраста

The article analyzes the reasons for the occurrence of verbal aggression in preschool-age children. The causes of origin and the main mechanisms of its manifestation are revealed. It is established that children easily pass from verbal aggression to physical aggression. It was found out that most children most often manifest direct and indirect verbal aggression, which can arise both as a mechanism of self-defense and as a manifestation of fear or anxiety in cases when the child sees a real or imagined danger. Being aggressive, the child seeks to protect himself.W artykule przeprowadzono analizę przyczyn agresji werbalnej u dzieci w wieku przedszkolnym, wskazano także mechanizmy jej głównych przejawów. Ustalono, że dzieci łatwo przechodzą od agresji słownej do fizycznej. Stwierdzono, że większość dzieci najczęściej manifestuje bezpośrednią i pośrednią agresję słowną, która z jednej strony może występować jako mechanizm samoobrony, a z drugiej jako przejaw strachu lub niepokoju w tych przypadkach, gdy dziecko widzi prawdziwe lub wyimaginowane niebezpieczeństwo. Będąc agresywnym, dziecko stara się chronić siebie.В статье анализируется природа вербальной агрессии у детей дошкольного возраста, выявлены причины и механизмы ее основных проявлений. Установлено, что дети могут легко перейти от агрессии вербальной к физической агрессии. Было обнаружено, что у большинства детей чаще всего наблюдается прямая и косвенная вербальная агрессия, которая может выступать в качестве механизма самозащиты и как проявление страха или тревоги в тех случаях, когда ребенок видит реальную или мнимую опасность. Будучи агрессивным, ребенок пытается защитить себя

Особливості диспозиційного компонента соціальної перцепції старших дошкільнят із дитячим церебральним паралічем

The article emphasizes that the formation of social perception is an important task of special education since it is in the preschool period that the foundations of social competence are laid – an important component of life competences as an integral characteristic of the psyche and personality. It has been substantiated that the dispositional component of social perception is decisive because internal (figurative) and external (motor) acts of social and perceptual activity are carried out on the basis of an attitude, are derived from it and mediated by it. The article also summarizes the results of the study of the dispositional component of social perception, reveals the specifics of the interaction of a child with infantile cerebral palsy with other family members. In the research, the authors used theoretical and empirical methods, as well as methods of mathematical statistics. The results of the study indicate, in general, a low level of formation of the dispositional component of social perception in children with cerebral palsy. The obtained data allow to conclude that for preschoolers with cerebral palsy, the family is the reference group that significantly influences the formation of attitudes and types of attitudes towards other people.W artykule podkreślono, że kształtowanie percepcji społecznej jest ważnym zadaniem pedagogiki specjalnej, gdyż to w okresie przedszkolnym budowane są fundamenty kompetencji społecznych – ważnego składnika kompetencji życiowych jako integralnej cechy psychiki i osobowości. Udowodniono, że dyspozycyjny komponent percepcji społecznej jest decydujący, ponieważ wewnętrzne (figuratywne) i zewnętrzne (motoryczne) akty aktywności społeczno-percepcyjnej są realizowane w oparciu o otoczenie, wywodzą się z niego i są przez nie zapośredniczone. W artykule podsumowano także wyniki badań nad dyspozycyjnym komponentem percepcji społecznej oraz ujawniono specyfikę interakcji dziecka z porażeniem mózgowym z innymi członkami rodziny. W badaniach autorzy wykorzystali metody teoretyczne, empiryczne, a także metody statystyki matematycznej. Wyniki badań wskazują ogólnie na niski poziom kształtowania się dyspozycyjnego komponentu percepcji społecznej u dzieci z porażeniem mózgowym. Uzyskane dane pozwalają wnioskować, że dla przedszkolaków z porażeniem mózgowym rodzina jest grupą odniesienia, która w dużym stopniu wpływa na kształtowanie ich postaw i typów postaw wobec innych osób.Особливості диспозиційного компонента соціальної перцепції старших У статті зазначено, що формування соціальної перцепції є важливим завданням спеціальної освіти, оскільки саме дошкільний період закладаються основи соціальної компетентності – важливою складовою життєвої компетентності як цілісної характеристики психіки та особистості. Обґрунтовано, що диспозиційний компонент соціальної перцепції є визначальним, адже внутрішні (образні) та зовнішні (рухові) акти соціально-перцептивної активності здійснюються на основі установки, є похідними від неї та опосередковані нею. У статті також узагальнено результати дослідження диспозиційного компонента соціальної перцепції, розкрито специфіку взаємодії дитини з дитячим церебральним паралічем з іншими членами сім'ї. Під час проведення дослідження автором використовувалися теоретичні, емпіричні методи, і навіть методи математичної статистики. Результати дослідження свідчать у цілому низький рівень сформованості диспозиційного компонента соціальної перцепції в дітей із ДЦП. Отримані дані переконують у тому, що для дошкільнят із дитячим церебральним паралічем сім'я є тією референтною групою, яка суттєво впливає на формування установок, типів ставлення до інших людей

Особенности диспозиционного компонента социальной перцепции старших дошкольников с детским церебральным параличом

The article emphasizes that the formation of social perception is an important task of special education since it is in the preschool period that the foundations of social competence are laid – an important component of life competences as an integral characteristic of the psyche and personality. It has been substantiated that the dispositional component of social perception is decisive because internal (figurative) and external (motor) acts of social and perceptual activity are carried out on the basis of an attitude, are derived from it and mediated by it. The article also summarizes the results of the study of the dispositional component of social perception, reveals the specifics of the interaction of a child with infantile cerebral palsy with other family members. In the research, the authors used theoretical and empirical methods, as well as methods of mathematical statistics. The results of the study indicate, in general, a low level of formation of the dispositional component of social perception in children with cerebral palsy. The obtained data allow to conclude that for preschoolers with cerebral palsy, the family is the reference group that significantly influences the formation of attitudes and types of attitudes towards other people.W artykule podkreślono, że kształtowanie percepcji społecznej jest ważnym zadaniem pedagogiki specjalnej, gdyż to w okresie przedszkolnym budowane są fundamenty kompetencji społecznych – ważnego składnika kompetencji życiowych jako integralnej cechy psychiki i osobowości. Udowodniono, że dyspozycyjny komponent percepcji społecznej jest decydujący, ponieważ wewnętrzne (figuratywne) i zewnętrzne (motoryczne) akty aktywności społeczno-percepcyjnej są realizowane w oparciu o otoczenie, wywodzą się z niego i są przez nie zapośredniczone. W artykule podsumowano także wyniki badań nad dyspozycyjnym komponentem percepcji społecznej oraz ujawniono specyfikę interakcji dziecka z porażeniem mózgowym z innymi członkami rodziny. W badaniach autorzy wykorzystali metody teoretyczne, empiryczne, a także metody statystyki matematycznej. Wyniki badań wskazują ogólnie na niski poziom kształtowania się dyspozycyjnego komponentu percepcji społecznej u dzieci z porażeniem mózgowym. Uzyskane dane pozwalają wnioskować, że dla przedszkolaków z porażeniem mózgowym rodzina jest grupą odniesienia, która w dużym stopniu wpływa na kształtowanie ich postaw i typów postaw wobec innych osób.В статье отмечено, что формирование социальной перцепции является важной задачей специального образования, поскольку именно в дошкольный период закладываются основы социальной компетентности – важной составляющей жизненной компетентности как целостной характеристики психики и личности. Обосновано, что диспозиционный компонент социальной перцепции является определяющим, ведь внутренние (образные) и внешние (двигательные) акты социально-перцептивной активности осуществляются на основе установки, являются производными от нее и опосредованы ею. В статье также обобщены результаты исследования диспозиционного компонента социальной перцепции, раскрыта специфика взаимодействия ребенка с детским церебральным параличом с другими членами семьи. При проведении исследования автором использовались теоретические, эмпирические методы, а также методы математической статистики. Результаты исследования свидетельствуют в целом о низком уровне сформированности диспозиционного компонента социальной перцепции у детей с ДЦП. Полученные данные убеждают в том, что для дошкольников с детским церебральным параличом семья является той референтной группой, которая существенно влияет на формирование установок, типов отношения к другим людям

Spojrzenie na kształtowanie systemu wartości osobistych u dzieci przedszkolnych poprzez pryzmat podejścia aksjologicznego – teoretyczny aspekt problemu

Проблема формирования ценностей и ценностных отношений ребенка в дошкольном возрасте является важной психолого-педагогической целью. Ценности рассматриваются как руководящие ориентиры, необходимые человеку в качестве отдельной «системы координат» для конкретного оценивания событий, собственных поступков, различных аспектов действительности. Они являются основными составляющими структуры личности, а также культурно-сформированными регуляторами поведения и деятельности. Дошкольный возраст – важный этап в становлении и развитии личности. Это период активного познания себя и мира, освоения базовых ценностей, норм поведения и взаимоотношений. Ценностные отношения рассматриваются как компонент содержания образования, как компонент целостного мировоззрения личности. Сегодня именно аксиология служит методологической основой разработки теории и практики ценностных отношений личности, поскольку является учением о природе ценностей, об их месте в реальности, о структуре ценностного мира.The problem of the formation of values and value relationships of a child in preschool age is an important psychological and pedagogical goal. Values are considered as guidelines necessary for a person as a separate “coordinate system” for a concrete assessment of events, one’s own actions, and various aspects of reality. They are the main components of the personality structure, as well as culturally-shaped regulators of behavior and activity. Preschool age is an important stage in the formation and development of personality. This is a period of active knowledge of oneself and the world, the development of basic values, norms of behavior and relationships. Value relationships are considered as a component of the content of education, as a component of the holistic worldview of an individual. Today, it is axiology that serves as the methodological basis for the development of the theory and practice of personality value relations, since it is a doctrine of the nature of values, their place in reality, and the structure of the value world.Problem kształtowania wartości i relacji wartości dziecka w wieku przedszkolnym jest ważnym celem psychologicznym i pedagogicznym. Wartości traktuje się jako wytyczne, które są niezbędne dla człowieka jako odrębny „układ współrzędnych” dla konkretnej oceny wydarzeń, własnych działań i różnych aspektów rzeczywistości. Są one głównymi składnikami struktury osobowości, a także ukształtowanymi kulturowo regulatorami zachowań i aktywności. Wiek przedszkolny to ważny etap w kształtowaniu i rozwoju osobowości. To okres aktywnego poznawania siebie i świata, kształtowania podstawowych wartości, norm zachowania i relacji. Relacje wartości są uważane za składnik treści edukacji, element całościowego światopoglądu jednostki. Dziś to aksjologia służy jako metodologiczna podstawa rozwoju teorii i praktyki relacji wartości osobowości, ponieważ jest to doktryna o naturze wartości, ich miejscu w rzeczywistości i strukturze świata wartości

Psychological Support as a Modern Technology of Optimizing the Development of a Deprived Personality

У статті розглядається проблема психологічного супроводу дітей та дорослих, особистість яких є депривованою.The article deals with the problem of psychological support for children and adults whose identity is deprived

Техніки адаптації для учнів початкових класів з особливими освітніми потребами

The research on the adaptation of children with disabilities in general education institutions is topical, as the education of children with special educational needs provides helps them to acquire a profession and become self-sufficient. The aim of this work was to develop subjects adaptation techniques for primary school pupils with special educational needs. The teachers’ attitudes to inclusive education were determined through the Attitudes Towards Inclusion Scale (AIS Scale). The Teacher Efficacy for Inclusive Practices (TEIP) Scale was used to establish the teachers’ effectiveness in implementing inclusive practices. The Concerns about Inclusive Education Scale (CIES) was used to study concerns about inclusive education, while the intention to teach in an inclusive classroom was identified through the Intention to Teach in Inclusive Classroom Scale (ITICS). The impact of general education alongside ordinary children on children with special educational needs was determined through Stott’s Observation Charts. The techniques proposed in this study involve the use of different methods, tools, technologies by teachers that are required for the adaptation and correction of subjects. It is necessary to take into account the individual capabilities of pupils with special educational needs, as well as to meet the educational needs of ordinary pupils. It is worth to further work on finding new methods and techniques for adapting curricula to the inclusive educational environment based on new advances in pedagogy and innovative technologies.Дослідження адаптації дітей з особливими освітніми потребами в загальних навчальних закладах є актуальним для освіти дітей із особливими освітніми потребами, адже допомагає їм придбати професію та стати самодостатніми. Метою цієї роботи було розробити методи адаптації для учнів початкової школи з особливими освітніми потребами. Ставлення вчителів до інклюзивної освіти було визначено через Назустріч шкалі включення (Шкала AIS). Ефективність вчителя для інклюзивних практик (TEIP) була використана для встановлення ефективності вчителів у впровадженні інклюзивних практик. Занепокоєння щодо інклюзивної освіти Масштаб (CIE) використовувався для вивчення занепокоєння щодо інклюзивної освіти, тоді як намір викладати в інклюзивному класі був визначений через намір викладати в інклюзивних масштабах класів. Методи, запропоновані в цьому дослідженні, передбачають використання різних методів, інструментів, технологій вчителями, що необхідні для адаптації та викладання предметів. Необхідно врахувати індивідуальні можливості учнів з особливими освітніми потребами, з метою задоволення освітніх потреб звичайних учнів. Варто надалі працювати над пошуком нових методів та методик адаптації навчальних програм до інклюзивного навчального середовища, заснованого на нових досягненнях педагогіки та інноваційних технологій

Практичні аспекти впровадження спеціальної та інклюзивної освіти в школі

The democratization of Ukrainian society is increasingly spreading the ideas of educational and personal priorities humanization. The market economy and the democratic system of socio-political development in Ukraine put forward new requirements for the education system, especially for the education of people with special needs. First and foremost, it is about guaranteeing all citizens, without exception, equal opportunity for education and further active participation in public life. Ukraine's integration into the global educational space requires constant improvement of the national educational system, searching for effective ways of improving the quality of educational services and real equal access to high-quality education for all citizens, including children with special educational needs. The implementation of inclusive education ideas today is evidence of positive changes in providing national education development. This article aims to analyze the practical aspects of special and inclusive education, reflected in the scientific and pedagogical literature, as well as to study in practice the features of these types of educational processes in general secondary education institutions. Methodology. The article was written using data from international studies, scientific publications, and the results of a survey conducted in general secondary education institutions, where special and inclusive types of the educational process are used. Results. We have identified certain features of inclusive and special education systems in general secondary education institutions. As a result, the features, shortcomings, and the most important and urgent aspects of working with children with special educational needs were determined by questioning teachers and parents of children with special educational needs.Демократизація українського суспільства все більше поширює ідеї гуманізації освітніх та особистісних пріоритетів. Ринкова економіка і демократичний лад суспільно-політичного розвитку в Україні висуває нові вимоги до системи освіти, особливо до навчання осіб з особливими потребами. Перш за все, йдеться про гарантії всім громадянам, без винятку, рівні можливості для навчання та подальшої активної участі в громадському житті. Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошук ефективних шляхів її підвищення якості освітніх послуг та реального рівного доступу до якісної освіти для всіх громадян, включаючи дітей з особливими освітніми потребами. Впровадження ідей інклюзивної освіти сьогодні є свідченням позитивних змін у забезпеченні розвитку національної освіти. Ця стаття має на меті проаналізувати практичні аспекти спеціальної та інклюзивної освіти, відображені в науково-педагогічній літературі, а також вивчити на практиці особливості цих видів навчальних процесів у закладах загальної середньої освіти. Методологія. Стаття була написана з використанням даних міжнародних досліджень, наукових публікацій та результатів опитування, проведеного в закладах загальної середньої освіти, де використовуються спеціальний та інклюзивний види навчального процесу. Результати. Ми визначили окремі особливості інклюзивної та спеціальної систем освіти у загальноосвітніх навчальних закладах освіти. Як наслідок, особливості, недоліки і найголовніше актуальні аспекти роботи з дітьми з особливими освітніми потребами визначаються шляхом анкетування вчителів та батьків дітей з особливими освітніми потребами

Corrective Support in the Context of Psychological Assistance to Children with Psychophysical Disorders

Актуальність нашого дослідження обумовлена необхідністю вдосконалення системи підготовки фахівців у галузі спеціальної психології, у зв’язку з тим, що прикладними завданнями спеціальної психології є підготовка висококваліфікованих та конкурентоспроможних спеціалістів для роботи з особами з психофізичними порушеннями. Це позитивно вплине на якість їх майбутньої професійної діяльності з корекційного супроводу в навчально-реабілітаційних закладах, особливо в умовах перехідного періоду до інклюзивної освіти. Провідне місце в системі психологічної допомоги дітям з психофізичними порушеннями посідає психокорекційний супровід, особливо в умовах переходу сучасної спеціальної освіти до соціальної інтеграції та інклюзивної освіти осіб з психофізичними порушеннями. Ефективність психокорекційного супроводу залежатиме від психологічної готовності майбутніх психологів до професійної взаємодії з цією категорією людей. Перш за все, безпосередніми завданнями психолого-корекційного супроводу дітей з психофізичними порушеннями є їх психосоціальна адаптація. На етапі інтеграції дитини з вадами психофізичного розвитку шляхом включення в коло однолітків з нормальним рівнем розвитку особливо важливою є також психологічна підтримка сімей, які виховують таких дітей. Стимулююча функція професійної спрямованості, що забезпечує професійну та особистісну стійкість, чітко актуалізується під час корекційного супроводу дітей з психофізичними порушеннями, незалежно від негативного впливу зовнішніх факторів.The relevance of our research is due to the need to improve the system of training specialists in the field of special psychology, due to the fact that the applied tasks of special psychology is the training of highly qualified and competitive specialists to work with persons with psychophysical disorders. This will positively affect the quality of their future professional activities in correctional support in educational and rehabilitation institutions, especially in the conditions of the transition period to inclusive education. The leading place in the system of psychological assistance to children with psychophysical disabilities is occupied by psycho-correctional support, especially in the context of the transition of modern special education to social integration and inclusive education of persons with psychophysical disabilities. The effectiveness of psycho-correctional support will depend on the psychological readiness of future psychologists for professional interaction with this category of people. First of all, the immediate tasks of psychological correctional support for children with psychophysical disabilities are their psychosocial adaptation. At the stage of integration of a child with mental and physical disabilities through inclusion in the circle of peers with a normal level of development, the psychological support of families who upbringing such children is also especially important. The stimulating function of a professional orientation, which ensures professional and personal stability, is clearly actualized during corrective support for children with psychophysical disabilities, regardless of the negative impact of external factors