Comparative characteristics of the effectiveness of complex therapy in the surgical treatment of acute condyloma of the anogenital region with the use of drugs - nitrogen donors

The paper presents comparative data on the effectiveness of complex treatment of acute condyloma of the anogenital region (n = 105). Destruction of genital warts was performed surgically, preceded by immunomodulatory and antiviral systemic therapy and local treatment with antiseptic measures and hyaluronic acid, which continued in the postoperative period. Patients of the first group (n = 70) were added to the complex therapy drug - nitrogen donor L - arginine. Efficacy control consisted of subjective assessment and patient complaints; objective determination of the clinical condition, the course of the postoperative period, assessment of the state of microcirculation; laboratory dynamics of interleukin levels; the presence of recurrence of the disease. The use of nitrogen donor (L-arginine) in complex therapy allows to eliminate subjective symptoms, signs of secondary bacterial contamination in the preoperative period, postoperative pain, post-traumatic stress and to provide a significantly higher rate of epithelization, which optimizes the patient's stay. prognosis for recurrence of AW. The obtained results showed a significantly higher efficiency of complex treatment of acute genital warts of the anogenital region in the group of patients receiving a nitrogen donor L - arginine. In the group of patients receiving L-arginine (n = 70), there were 2 (2,86 %) relapses. In the control (n = 35) group – 3 (8,57 %) (p < 0.05)

Miniinvasive vascular interventions as an alternative surgical method for treatment of the patients, suffering hepatic cirrhosis and portal hypertension

Objective. Determination of efficacy of miniinvasive surgical treatment of portal hypertension (PG) in patients, suffering hepatic cirrhosis (HC) in immediate and late postoperative periods. Маterials and methods. Results of surgical treatment of 200 patients, suffering HC, were analyzed retrospectively: in 102 of them (Group I) HC and gastro-esophageal varices were diagnosed, in 98 (Group II) - HC with PG. Results. There was established, that miniinvasive surgical treatment in volume of the gastric veins embolization, аs well as operations of selective and partial portocaval shunting with the objective to correct a portal hypertension in patients, suffering HC, constitutes effective alternative method of surgical treatment. Conclusion. The decompression operations for portal system in patients with HC prevent the esophago-gastric hemorrhage occurrence in late period of follow-up and guarantee good survival of the patients, suffering compensated and subcompensated hepatic function

Стан системної мікроциркуляції у хворих із спайковою кишковою непрохідністю залежно від виду операційних втручань

Introduction. The article is devoted to the study of the state of systemic microcirculation in patients with acute adhesive obstruction depending on the type of surgical interventionThe aim of the work – to assess the state of systemic microcirculation after various types of surgical interventions for adhesive intes­tinal obstructionMaterials and Methods. The results of treatment of 57 patients with acute adhesive intestinal obstruction were obtained. For analysis of the microcirculatory channel and regulatory mechanisms, laser Doppler was used in patients, depending on the type of surgical intervention.Results and Discussion. It was established that irrespective of the type of surgical intervention in the postoperative period, changes in the blood flow to peripheral tissues were detected, as well as the violation of the relationship between the main regulatory mechanisms that could affect systemic perfusion. The most profound changes were detected with increasing disease severity. These changes can affect the development of complications in the postoperative period, thus complicating the course of the disease. Taking into account the obtained data, it is necessary to include in the complexЦель работы: оценка состояния системной микроциркуляции после различных видов хирургических вмешательств при острой спаечной кишечной непроходимости.Материалы и методы. Получены результаты лечения 57 больных острой спаечной кишечной непроходимостью. Для анализа состояния микроциркуляторного канала и механизмов регуляции использовалась лазерная допплеровская флоуметрия у больных в зависимости от вида оперативного вмешательства.Результаты исследований и их обсуждение. Установлено, что независимо от типа хирургического вмешательства в послеоперационном периоде проявляются изменения кровотока в периферических тканях, а также нарушение взаимосвязи между основными регуляторными механизмами, которые могут влиять на системную перфузию. Наиболее глубокие изменения были обнаружены при росте тяжести заболевания. Эти изменения могут влиять на развитие осложнений в послеоперационном периоде, осложняя течение заболевания. Учитывая полученные данные, необходимо включить в комплексное лечение больных с острой спаечной кишечной непроходимостью препараты, которые способны нормализовать изменения в микроциркуляторном русле.Мета роботи: оцінка стану системної мікроциркуляції після різних видів хірургічних втручань при гострій спайковій кишковій непрохідності.Матеріали і методи. Отримано результати лікування 57 хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність. Для аналізу стану мікроциркуляторного каналу та механізмів регуляції використовували лазерну доплерівську флоуметрію у хворих залежно від виду операційного втручання.Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що незалежно від типу хірургічного втручання в післяопераційному періоді проявляються зміни кровотоку в периферичних тканинах, а також порушення взаємозв'язку між основними регуляторними механізмами, які можуть впливати на системну перфузію. Найбільш глибокі зміни виявлено при зростанні тяжкості захворювання. Ці зміни можуть впливати на розвиток ускладнень у післяопераційному періоді, ускладнюючи перебіг захворювання. Враховуючи отримані дані, необхідно включити в комплексне лікування хворих із гострою спайковою кишковою непрохідністю препарати, які здатні нормалізувати зміни в мікроциркуляторному руслі

Оптимізація хірургічного лікування та профілактика розвитку гострої спайкової тонкокишкової непрохідності

The aim of the work: to improve the results of treatment of patients with acute adhesive small bowel obstruction by improving the therapeutic and diagnostic tactics and developing methods for the prevention of complications and recurrence of the disease. Materials and Methods. The analysis of observation of 226 patients with acute intestinal obstruction was performed. 111 patients with acute adhesive small bowel obstruction were operated on. All patients were divided into control and main groups: the control group included 57 patients (31 patients wereoperated – laparotomically, 26 patients – laparoscopically); to the main – 54 (26 patients were operated laparotomically, 28 – laparoscopically). Clinical studies were performed in three stages. To analyze the state of systemic microcirculation and mechanisms of regulation of microcirculatory flow, laser Doppler flowmetry was performed on a single-channel “LAKK-02” laser microcirculation analyzer. The examinations were performed before surgery, during surgery and for 3 days postoperatively. The survey evaluated baseline microcirculation and amplitude-frequency spectrum of blood flow oscillations. Results and Discussion. During laser Doppler flowmetry, the nature of changes in perfusion and its regulation before surgery was dependent on the stage of the pathological process. Decreased shunting rates before surgery, impaired tissue filling, and decreased body temperature at the end of surgery indicate the possibility of developing complications in the postoperative period. The use of minimally invasive technologies showed a decrease in microcirculation disturbance. The duration of surgery was reduced by half, the recovery of motor-evacuation function of the intestine came in the first day of the postoperative period, compared with the second–third days when using traditional technologies, the postoperative period decreased by 3.5 days. The use of Defensal and Tsitoflavin in the treatment of patients with acute adhesive small bowel obstruction allowed to reduce the time of recovery of the motor-evacuation function of the intestine in the postoperative period, to reduce the number of complications and to reduce the stay of patients in the hospital by 1–2 days, and overtime, selected surgical technique.Цель работы: улучшить результаты лечения больных с острой спаечной тонкокишечной непроходимостью путем совершенствования лечебно-диагностической тактики и разработки методов профилактики развития осложнений и рецидива заболевания. Материалы и методы. Проведен анализ наблюдения на 226 больных острой кишечной непроходимости. 111 пациентив с острой спаечной тонкокишечной непроходимостью прооперированы. Все пациенты были разделены на контрольную и основную группы: в контрольную группу вошли 57 больных (31 больной прооперирован лапаротомно, 26 – лапароскопически), к основной – 54 (26 больных оперированы лапаротомно, 28 – лапароскопически). Клинические исследования проводили в три этапа. Для анализа состояния системной микроциркуляции и механизмов регуляции микроциркуляторного русла проведено лазерную допплеровскую флоуметрию на одноканальном лазерном анализаторе микроциркуляции “ЛАКК-02”. Обследование проводили до операции, во время операции и на 3 сутки послеоперационного периода. При обследовании оценивали базовые показатели микроциркуляции и амплитудно-частотный спектр колебаний кровотока. Результаты исследований и их обсуждение. При проведении лазерной допплеровской флоуметрии характер изменений перфузии и ее регуляции перед оперативным вмешательством зависел от стадии патологического процесса. Снижение показателя шунтирования до операции, нарушение кровонаполнения тканей и снижения температуры тела в конце операции свидетельствуют о возможности развития осложнений в послеоперационном периоде. При использовании малоинвазивных технологий наблюдалось уменьшение нарушения микроциркуляции. Продолжительность оперативного вмешательства снижалась вдвое, восстановление моторно-эвакуаторной функции кишечника наступало в первые сутки послеоперационного периода, против двух-трех суток при использовании традиционных технологий, послеоперационный период уменьшился на 3,5 дня. Использование в комплексном лечении больных с острой спаечной тонкокишечной непроходимостью препаратов Дефенсаль и Цитофлавин позволило снизить время восстановления моторно-евакуаторнои функции кишечника в послеоперационном периоде, уменьшить количество осложнений и сократить срок пребывания больных в стационаре на 1-2 суток, независимо от тяжести течения заболевания и выбранной хирургической методики.Мета роботи: покращити результати лікування хворих з гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю шляхом вдосконалення лікувально-діагностичної тактики та розробки методів профілактики розвитку ускладнень та рецидиву захворювання. Матеріали і методи. Проведено аналіз спостереження за 226 хворими на гостру кишкову непрохідність. 111 пацієнтів з гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю прооперовані. Усі пацієнти були поділені на контрольну та основну групи: до контрольної групи увійшли 57 хворих (31 хворий прооперований лапаротомно, 26 – лапароскопічно); до основної – 54 (26 хворих оперовані лапаротомно, 28 – лапароскопічно). Клінічні дослідження проводили в три етапи. Для аналізу стану системної мікроциркуляції та механізмів регуляції мікро­цир­куля­то­рного русла проведено лазерну доплерівську флоуметрію на одноканаль­но­му лазерному аналізаторі мікроциркуляції “ЛАКК-02”. Обстеження проводили до оперативного втручання, під час операції та на 3 добу післяопераційного періоду. При обстеженні оцінювали базові показники мікроциркуляції та амплітудно-частотний спектр коливань кровотоку.  Результати досліджень та їх обговорення. Під час проведення лазерної доплерівської флоуметрії характер змін перфузії та її регуляції перед оперативним втручанням залежав від стадії патологічного процесу. Зниження показника шунтування до операції, порушення кровонаповнення тканин та зниження температури тіла в кінці операції свідчать про можливість розвитку ускладнень у післяопераційному періоді. При використанні малоінвазивних технологій спостерігалося зменшення порушення мікроциркуляції. Тривалість оперативного втручання знижувалась  удвічі, відновлення моторно-евакуаторної функції кишечника наставало в першу добу післяопераційного періоду, проти другої–третьої доби при використанні традиційних технологій, післяопераційний період зменшився на 3,5 ліжко-дні. Використання у комплексному лікуванні хворих із гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю препаратів Дефенсаль та Цитофлавін дозволило знизити час відновлення моторно-евакуа­торної функції кишечника в післяопераційному періоді, зменшити кількість усклад­нень та скоротити термін перебування хворих у стаціонарі на 1–2 доби, незалежно від тяжкості перебігу захворювання та обраної хірургічної методики

Спостереження апендикулярного параколярного абсцеса при інтраабдомінальній локалізації апендикса

Insufficient knowledge of physicians with the nature of purulent-septic pathology of cellular tissue of the retroperitoneal space is the main reason for late diagnosis and poor results of treatment. The most objective and clear, especially topographic and anatomical data in the diagnosis of acute inflammatory diseases of the cellular space of the retroperitoneal space can be obtained on computed tomography with contrasting.The casualty of the clinical case is that, with intra-abdominal placement of the appendix, the cause of the paracular abscess was the fistula of the appendix’s apex, which opened into paracolar tissue, which determined the need for appendectomy 17 days after the reopening of the paracular abscess, which in general contradicted the canons of clinical surgery, but to our mind was the only correct.Недостаточное знакомство врачей с характером гнойно-септической патологии клетчатки забрюшинного пространства является главной причиной поздней диагностики и неудовлетворительных результатов лечения. Наиболее объективные и четкие, особенно топографо анатомические, данные в диагностике острых воспалительных заболеваний клетчатки забрюшинного пространства можно получить на компьютерной томографии с контрастированием.Казуистика клинического случая заключается в том, что при интраабдоминальном расположении отростка причиной параколярного абсцесса была свищ верхушки аппендикса, которая открывалась в параколярну клетчатку, это обусловило необходимость проведения аппендэктомии через 17 дней после повторного вскрытия параколярного абсцесса, что в целом противоречит канонам клинической хирургии, но, на наш взгляд, было единоправильным.Мета роботи: недостатня поінформованість лікарів щодо характеру гнійно-септичної патології клітковини заочеревинного простору є головною причиною пізньої діагностики  та незадовільних результатів лікування. Найбільш об’єктивні і чіткі, особливо топографо-анатомічні дані в діагностиці гострих запальних захворювань клітковини заочеревинного простору можна отримати на комп’ютерній томографії  із контрастуванням.Казуістика клінічного випадку полягає в тому, що при інтраабдомінальному  розташуванні відростка причиною параколярного абсцесу була нориця верхівки апендикса, яка відкривалася в параколярну клітковину, це зумовило необхідність виконання апендектомії через 17 днів після повторного розкриття параколярного абсцесу, що загалом суперечить канонам клінічної хірургії, але, на наш погляд, було єдиноправильним

Застосування реінфузії асцитичної рідини для лікування хворих із цирозом печінки

Мета. Визначення ефективності реінфузії асцитичної рідини як складової лікування хворих із цирозом печінки (ЦП) за наявності сформованого набрякового синдрому. Матеріали і методи. Проліковано 262 хворих із ЦП. Ретроспективно проаналізовано історії хвороб 48 пацієнтів із ЦП, ускладненим асцитом, які були розподілені на дві групи. До 1-ї групи віднесено 21 (43,8%) хворого, якому було виконано пункцію черевної порожнини та в подальшому проведено доопераційне лікування ЦП. До 2-ї групи віднесено 27 (56,3%) пацієнтів із ЦП та асцитом, яким також виконували пункцію черевної порожнини, але в подальшому застосовували реінфузію асцитичної рідини після її очищення. Результати. Із 21 хворого 1-ї групи протягом трирічного спостереження гарний результат констатовано у 3 (14,3%), задовільний - у 4 (19,0%), незадовільний – у 2 (9,5%). Померли 7 (33,3%) хворих. Із 27 хворих 2-ї групи гарний результат зафіксовано у 12 (44,4%), задовільний - у 7 (25,9%), незадовільний – у 3 (11,1%). Померли 3 (11,1%) хворих. Висновки. Ефективним способом лікування ЦП із сформованим асцитом є реінфузія очищеної асцитичної рідини, що відновлює динаміку лабораторних показників у пацієнтів та покращує перебіг захворювання

Miniinvasive vascular interventions as an alternative surgical method for treatment of the patients, suffering hepatic cirrhosis and portal hypertension

Мета. Визначення ефективності мініінвазивного хірургічного лікування портальної гіпертензії (ПГ) у хворих із цирозом печінки (ЦП) у безпосередньому та віддаленому післяопераційних періодах. Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано результати хірургічного лікування 200 хворих з ЦП: у 102 із них (1–ша група) діагностували ЦП та варикозне розширення стравохідних та шлункових вен, у 98 (2–га група) – ЦП з ПГ. Результати. Встановлено, що мініінвазивні хірургічні втручання з емболізації шлункових вен, а також операції селективного і парціального портокавального шунтування (ПКШ) з метою корекції ПГ у хворих з ЦП є ефективним альтернативним хірургічним способом лікування. Висновки. Операції з декомпресії портальної системи у хворих з ЦП попереджають виникнення стравохідно–шлункової кровотечі у віддаленому періоді спостереження і забезпечують гарну виживаність хворих з компенсованою або субкомпенсованою функцією печінки.Objective. Determination of efficacy of miniinvasive surgical treatment of portal hypertension (PG) in patients, suffering hepatic cirrhosis (HC) in immediate and late postoperative periods. Маterials and methods. Results of surgical treatment of 200 patients, suffering HC, were analyzed retrospectively: in 102 of them (Group I) HC and gastro–esophageal varices were diagnosed, in 98 (Group II) – HC with PG. Results. There was established, that miniinvasive surgical treatment in volume of the gastric veins embolization, аs well as operations of selective and partial portocaval shunting with the objective to correct a portal hypertension in patients, suffering HC, constitutes effective alternative method of surgical treatment. Conclusion. The decompression operations for portal system in patients with HC prevent the esophago–gastric hemorrhage occurrence in late period of follow–up and guarantee good survival of the patients, suffering compensated and subcompensated hepatic function

Results of surgical treatment of patients, suffering hepatic cirrhosis and cholestatic syndrome

Мета – визначити ефективність хірургічного лікування хворих з цирозом печінки (ЦП) за наявності холестатичного синдрому. Ретроспективно проаналізовано результати хірургічного лікування 1117 хворих з ЦП та підозрою на жовчнокам’яну хворобу (ЖКХ), гострий холецистит (ГХ) та обтураційну жовтяницю (ОЖ), у 52 з яких діагностували холедохолітіаз.Objective. Determination of the surgical treatment efficacy in patients, suffering hepatic cirrhosis (HC), in presence of cholestatic syndrome (CHS). Results of surgical treatment of 1117 patients, suffering HC with suspicion on biliary calculous disease and obturation jaundice, in 52 of whom choledocholithiasis was diagnosed, were analyzed retrospectively

Гостра жовчнокам’яна непрохідність тонкої кишки

Гостра жовчнокам’яна непрохідність тонкої кишк

Application of reinfusion of ascitic liquor for treatment of patients, suffering hepatic cirrhosis

Мета – визначення ефективності реінфузії асцитичної рідини як складової лікування хворих із цирозом печінки (ЦП) за наявності сформованого набрякового синдрому. Проліковано 262 хворих із ЦП. Ретроспективно проаналізовано історії хвороб 48 пацієнтів із ЦП, ускладненим асцитом, які були розподілені на дві групи. До 1–ї групи віднесено 21 (43,8%) хворого, якому було виконано пункцію черевної порожнини та в подальшому проведено доопераційне лікування ЦП. До 2–ї групи віднесено 27 (56,3%) пацієнтів із ЦП та асцитом, яким також виконували пункцію черевної порожнини, але в подальшому застосовували реінфузію асцитичної рідини після її очищення.Objective. Determination of the ascitic liquid reinfusion efficacy as a component of treatment in patients, suffering hepatic cirrhosis (HC) with formatted edematous syndrome. There were treated 262 patients, suffering HC. The case histories of 48 patients with HC, complicated by ascites, were analyzed. The patients were divided into two groups. Group I consisted of 21 (43.8%) patients, to whom the abdominal puncture was performed with further preoperative treatment of HC. Group II consisted of 27 (56.3%) patients with HC and ascites, to whom after abdominal puncture the ascitic liquid was cleaned and reinfused