Післяопераційне знеболення у травматологічних хворих з ендопротезуванням кульшового суглоба

Дослідження проводилися у двох групах хворих (n = 82), оперованих під спинномозковою анестезією (СА) в стандартному виконанні. Дизайн передбачав створення двох рандомізованих груп пацієнтів: досліджувана група складає 42 хворих з ендопротезуванням кульшового суглоба, що підлягали оперативному втручанню, яким у комплекс терапії було включено препарат декскетопрофен за схемою: 1­ше введення в дозі 50 мг декскетопрофен внутрішньом’язово за 40 хв до оперативного втручання; 2­ге введення в тій же дозі (50 мг в/м) через 8 год від 1­го введення і 3­тє – в тій же дозі (50 мг в/м) через 8 год від 2­го введення. Добова доза лікарського засобу не перевищувала 150 мг/добу згідно з інструкцією до лікарського засобу. Група порівняння (група “Контроль”) складала 40 пацієнтів з аналогічними нозологіями та оперативними втручаннями з боку опорно­рухової системи. Пацієнти отримували стандартну терапію без планового застосування препарату декскетопрофен. Виявлено, що застосування декскетопрофену в плановому порядку у складі мультимодальної аналгезії в післяопераційному періоді у травматологічних хворих дозволяє досягти більш якісного знеболювання порівняно з аналгезією “за потребою” опіатами чи іншими НПЗЗ

Зовнішній отит у собак (поширення, етіологія, клінічний перебіг і схеми лі-кування)

Otitis externa is a reasonably common problem in dogs. The most difficult is the treatment of recurrent chronic otitis media. After all, otitis externa in dogs is a polyetiological disease; therefore, to prescribe effective treatment, the doctor needs to identify the primary cause and take it under control, as well as identify and eliminate secondary infections and develop a prevention plan following predisposing factors. That is why a detailed analysis of the scientific literature on the distribution, etiology, clinical course, and scheme of treatment of dogs with the development of otitis externa was made. To ensure the accuracy and speed of diagnosis of otitis externa, it is promising to develop a diagnostic algorithm that will help the general practitioner clearly understand the etiological factors and eliminate them or take them under control. Many researchers have confirmed that otitis is characterized by seasonality (18.6 % occurs in summer, 30.2 % in autumn, 15.6 % in winter, and 35.6 % in spring). Depending on otitis's etiology in small domestic animals, microorganisms, fungi, and mites are decisive. According to the reports of some authors, otitis externa can be secondary; that is, the etiology of such pathology is already an infection (Staphylococcus and Pseudomonas bacteria, Malassezia yeast). Clinically, otitis externa in dogs, as a rule, is manifested by characteristic symptoms, while the existing peculiarities of the course are, in most cases, determined by etiological factors. In most cases, otitis externa is treated locally with drugs applied directly to the ear. Most of these products contain different ingredients that are active against bacteria, yeast, and inflammation at the same time. There are several remedies for the treatment of otitis externa at the veterinarian's choice, which require different treatment regimens. Recently, the practice of veterinary medicine has increasingly included complex drugs that, on the one hand, are effective in the treatment of otitis and, on the other hand, are safe for the animal body. Such drugs, as a rule, should show, at the same time, anti-inflammatory, anti-parasitic, anti-allergic, analgesic, immunomodulating, and other types of action. Because of this, the search and development of new drugs in the system of comprehensive measures for the prevention and treatment of inflammation of the external ear is relevant and promising.Зовнішній отит – доволі поширена проблема у собак. Найбільш складним є лікування рецидивуючих хронічних отитів. Адже зовнішній отит у собак – це поліетіологічне захворювання, тому для призначення ефективного лікування, лікарю дуже важливо виявити первинну причину та взяти її під контроль, а також виявити та усунути вторинні інфекції і розробити план профілактики відповідно до факторів схильності. Саме тому зроблено детальний аналіз наукової літератури щодо поширення, етіології, клінічного перебігу та схеми лікування собак за розвитку отиту зовнішнього слухового ходу. Для забезпечення точності і швидкості діагностики зовнішнього отиту, перспективним є розроблення алгоритму діагностики, який допоможе лікарю загальної практики чітко розібратись в етіологічних факторах та усунути їх або взяти під контроль. Багатьма дослідниками підтверджено, що для отитів характерна сезонність (18,6 % припадає на літо; 30,2 % – осінь; зима – 15,6 % і весна – 35,6 %). В основі етіології отитів у дрібних домашніх тварин визначальними є мікроорганізми, гриби і кліщі. За повідомленнями окремих авторів отит зовнішнього слухового ходу може бути і вторинним, тобто в етіології такої патології лежить уже інфекція (бактерії Staphylococcus і Pseudomonas, дріжджові гриби Malassezia). Клінічно, зовнішній отит в собак, як правило, проявляється характерною симптоматикою, при цьому наявні особливості перебігу, у більшості випадків, визначаються етіологічними чинниками. У більшості випадків зовнішній отит лікується місцево за допомогою препаратів, що наносяться безпосередньо у вухо. Більшість цих продуктів містять різні інгредієнти, активні проти бактерій, дріжджів і запалення одночасно. Є декілька засобів для лікування зовнішнього отиту на вибір ветеринарного лікаря, які вимагають різних схем лікування. Останнім часом все більше входять у практику ветеринарної медицини комплексні препарати, які з одного боку, є ефективними за лікування отитів, а з іншого – безпечні для організму тварин. Такі препарати, як правило, мають проявляти, одночасно, протизапальну, протипаразитарну, антиалергічну, аналгетичну, імуномоделювальну та інші види дії. Через це, пошук та розробка нових препаратів у системі комплексних заходів профілактики і лікування запалення зовнішнього вуха є актуальним і перспективним

Сучасні методи активного залучення населення до протидії збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів через мережу інтернет

Рвачов О. М. Сучасні методи активного залучення населення до протидії збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів через мережу інтернет / О. М. Рвачов, В. В. Лактіонов, Д. О. Дацюк // Протидія кіберзагрозам та торгівлі людьми: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 листоп. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Координатор проектів ОБСЄ в Україні. – Харків : ХНУВС, 2019. – С. 210-217.В статті висвітлено сучасні методи активного залучення населення до протидії збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів через мережу інтернет.The article reflects modern methods of active involvement of the population in countering the sale of narcotic drugs, psychotropic substances or their analogues via the Internet.В статье отражены современные методы активного вовлечения населения в противодействие сбыту наркотических средств, психотропных веществ или их аналогов через сеть интернет

Досвід протидії незаконному збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів через мережу інтернет шляхом залучення населення у якості користувачів Telegram чат-боту «СтопНаркотик»

Лактіонов, В. В. Досвід протидії незаконному збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів через мережу інтернет шляхом залучення населення у якості користувачів Telegram чат-боту «СтопНаркотик» / Владислав Володимирович Лактіонов, Денис Олегович Дацюк, Олексій Михайлович Рвачов // Протидія кіберзлочинності та торгівлі людьми : зб. матеріалів Міжнарод. наук.-практ. конф. (27 травня 2020 р., м. Харків) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Координатор проектів ОБСЄ в Україні. – Харків : ХНУВС, 2020. – С. 160-163.Стаття присвячена Telegram чат-боту «СтопНаркотик» (https://t.me/StopDrugsBot), розробленому курсантами та науково-педагогічними працівниками факультету № 4 (кіберполіції) Харківського національного університету внутрішніх справ, якій став дієвим засобом боротьби з незаконним поширенням наркотиків через мережу Інтернет. Надав можливості громадянам брати активну участь у протидії незаконному збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів через мережу Інтернет. The article is dedicated to the Telegram chatbot "StopNarcotics" (https://t.me/StopDrugsBot), developed by cadets and research and teaching staff of the faculty № 4 (cyber police) of Kharkiv National University of Internal Affairs, which became an effective means of combating illegal distribution drugs via the Internet. Provided opportunities for citizens to take an active part in combating the illicit sale of narcotic drugs, psychotropic substances or their analogues via the Internet. Статья посвящена Telegram чат-боту "СтопНаркотик" (https://t.me/StopDrugsBot), разработанному курсантами и научно-педагогическими работниками факультета № 4 (киберполиции) Харьковского национального университета внутренних дел, который стал действенным средством борьбы с незаконным распространением наркотиков через Интернет. Предоставил возможности гражданам активно участвовать в противодействии незаконному сбыту наркотических средств, психотропных веществ или их аналогов через сеть Интернет

Особливості призначення та споживання опіоїдних аналгетиків у виїзних бригадах паліативної допомоги

Despite the widespread recognition of the importance of opioid analgesics for the treatment of moderate to severe pain in oncology and in the palliative care in many countries the adequate pain relief and availability of opioids for medical purposes is still a problem. To analyze prescribing and use of opioids for palliative patients, the data of 43 patients treated by mobile palliative care teams in Western Ukraine have been collected. The results obtained have been compared with international guidelines of pain relief and use of opioids in palliative care. It was determined that 60.5% of patients consumed opioids for 44 days on average; more than half of cancer patients received morphine, usually at the end of life. Opiods prescribed for pain relief were: tramadol – to 48.8% patients, morphine or omnopon – to 39.5%; nalbuphine – to 9.3%; promedol – to 7.3%. Only one third of the patients administered opioids orally. Morphine drugs were received by 54.8% of cancer patients, an average daily consumption of morphine was 26.17 mg and the average duration of administration 9.82 days. Most patients received morphine and omnopon 2 or 3 times a day. Prescriptions of morphine started with a single injection of 10 mg of injection morphine (or 11.5 mg in the case of omnopon injection). A limited range of opioids and peculiarities of providing these medicines to patients in Ukraine restricted the application of pain relief in accordance with international guidelines: prescribing oral forms of opioids at first; introduction of opioids at fixed intervals of time; titrating the dose.Несмотря на широкое признание важности опиоидных анальгетиков (ОА) для лечения умеренной и сильной боли в онкологии и при предоставлении паллиативной помощи, во многих странах адекватное обезболивание и доступность опиоидов для медицинских целей все еще остаются проблемой. С целью анализа назначения и потребления опиоидов паллиативными пациентами были собраны данные 43 пациентов выездных паллиативных бригад, функционирующих в Западной Украине. Полученные результаты изучены в сравнении с международными рекомендациями по обезболиванию и применению опиоидов в паллиативной помощи. Определено, что 60,5% пациентов принимали ОА в среднем в течение 44 дней; препараты морфина получали более половины онкологических пациентов, как правило, в конце жизни. Для обезболивания назначались следующие лекарственные средства: трамадол– 48,8% пациентам, морфин или омнопон –39,5%; налбуфин – 9,3%; промедол – 7,3%. Лишь треть пациентов получала ОА перорально. Препараты морфина получали 54,8% пациентов с диагнозом рак, при этом среднее суточное потребление морфина составило – 26,17 мг, а средняя продолжительность приема – 9,82 дня. Большинство пациентов получало морфин и омнопон 2 или 3 раза в день. Назначение препаратов морфина начинали с однократного введения 10 мг инъекционного морфина (или 11,5 мг в случае инъекции омнопона). Ограниченный ассортимент ОА и особенности назначения этих лекарственных средств в Украине ограничивали предоставление обезболивания паллиативным больным в соответствии с международными рекомендациями, а именно: назначение пероральных форм ОА, введения препаратов через равные промежутки времени; титрование дозы.Незважаючи на широке визнання важливості опіоїдних анальгетиків (ОА) для лікування помірного та сильного болю в онкології та при наданні паліативної допомоги, у багатьох країнах адекватне знеболювання та доступність опіоїдів для медичних цілей все ще залишається проблемою. З метою аналізу призначення та споживання опіоїдів паліативними пацієнтами були зібрані дані у 43 пацієнтів виїзних паліативних бригад, що функціонують у Західній Україні. Отримані результати вивчено у порівнянні з міжнародними рекомендаціями щодо знеболювання та застосування опіоїдів при наданні паліативної допомоги. Визначено, що 60,5% пацієнтів споживали ОА в середньому протягом 44 днів; препарати морфіну отримували більше половини онкологічних пацієнтів, як правило, наприкінці життя. Для знеболювання призначалися наступні ЛЗ: трамадол – 48,8% пацієнтам, морфін або омнопон –39,5%; налбуфін – 9,3%; промедол – 7,3%. Лише третина пацієнтів отримувала ОА перорально. Препарати морфіну отримували 54,8% пацієнтів з діагнозом рак, при цьому середнє добове споживання морфіну становило – 26,17 мг, а середня тривалість прийому – 9,82 дні. Більшість пацієнтів отримувала морфін та омнопон 2 або 3 рази на день. Призначення препаратів морфіну розпочинали з одноразового введення 10 мг ін’єкційного морфіну (або 11,5 мг у випадку ін’єкції омнопону). Обмежений асортимент ОА та особливості призначення цих лікарських засобів в Україні гальмували надання знеболення паліативним хворим згідно з міжнародними рекомендаціями, а саме: призначення пероральних форм ОА, введення препаратів через рівні проміжки часу, титрування дози

Особливості призначення та споживання опіоїдних аналгетиків у виїзних бригадах паліативної допомоги

Despite the widespread recognition of the importance of opioid analgesics for the treatment of moderate to severe pain in oncology and in the palliative care in many countries the adequate pain relief and availability of opioids for medical purposes is still a problem. To analyze prescribing and use of opioids for palliative patients, the data of 43 patients treated by mobile palliative care teams in Western Ukraine have been collected. The results obtained have been compared with international guidelines of pain relief and use of opioids in palliative care. It was determined that 60.5% of patients consumed opioids for 44 days on average; more than half of cancer patients received morphine, usually at the end of life. Opiods prescribed for pain relief were: tramadol – to 48.8% patients, morphine or omnopon – to 39.5%; nalbuphine – to 9.3%; promedol – to 7.3%. Only one third of the patients administered opioids orally. Morphine drugs were received by 54.8% of cancer patients, an average daily consumption of morphine was 26.17 mg and the average duration of administration 9.82 days. Most patients received morphine and omnopon 2 or 3 times a day. Prescriptions of morphine started with a single injection of 10 mg of injection morphine (or 11.5 mg in the case of omnopon injection). A limited range of opioids and peculiarities of providing these medicines to patients in Ukraine restricted the application of pain relief in accordance with international guidelines: prescribing oral forms of opioids at first; introduction of opioids at fixed intervals of time; titrating the dose.Несмотря на широкое признание важности опиоидных анальгетиков (ОА) для лечения умеренной и сильной боли в онкологии и при предоставлении паллиативной помощи, во многих странах адекватное обезболивание и доступность опиоидов для медицинских целей все еще остаются проблемой. С целью анализа назначения и потребления опиоидов паллиативными пациентами были собраны данные 43 пациентов выездных паллиативных бригад, функционирующих в Западной Украине. Полученные результаты изучены в сравнении с международными рекомендациями по обезболиванию и применению опиоидов в паллиативной помощи. Определено, что 60,5% пациентов принимали ОА в среднем в течение 44 дней; препараты морфина получали более половины онкологических пациентов, как правило, в конце жизни. Для обезболивания назначались следующие лекарственные средства: трамадол– 48,8% пациентам, морфин или омнопон –39,5%; налбуфин – 9,3%; промедол – 7,3%. Лишь треть пациентов получала ОА перорально. Препараты морфина получали 54,8% пациентов с диагнозом рак, при этом среднее суточное потребление морфина составило – 26,17 мг, а средняя продолжительность приема – 9,82 дня. Большинство пациентов получало морфин и омнопон 2 или 3 раза в день. Назначение препаратов морфина начинали с однократного введения 10 мг инъекционного морфина (или 11,5 мг в случае инъекции омнопона). Ограниченный ассортимент ОА и особенности назначения этих лекарственных средств в Украине ограничивали предоставление обезболивания паллиативным больным в соответствии с международными рекомендациями, а именно: назначение пероральных форм ОА, введения препаратов через равные промежутки времени; титрование дозы.Незважаючи на широке визнання важливості опіоїдних анальгетиків (ОА) для лікування помірного та сильного болю в онкології та при наданні паліативної допомоги, у багатьох країнах адекватне знеболювання та доступність опіоїдів для медичних цілей все ще залишається проблемою. З метою аналізу призначення та споживання опіоїдів паліативними пацієнтами були зібрані дані у 43 пацієнтів виїзних паліативних бригад, що функціонують у Західній Україні. Отримані результати вивчено у порівнянні з міжнародними рекомендаціями щодо знеболювання та застосування опіоїдів при наданні паліативної допомоги. Визначено, що 60,5% пацієнтів споживали ОА в середньому протягом 44 днів; препарати морфіну отримували більше половини онкологічних пацієнтів, як правило, наприкінці життя. Для знеболювання призначалися наступні ЛЗ: трамадол – 48,8% пацієнтам, морфін або омнопон –39,5%; налбуфін – 9,3%; промедол – 7,3%. Лише третина пацієнтів отримувала ОА перорально. Препарати морфіну отримували 54,8% пацієнтів з діагнозом рак, при цьому середнє добове споживання морфіну становило – 26,17 мг, а середня тривалість прийому – 9,82 дні. Більшість пацієнтів отримувала морфін та омнопон 2 або 3 рази на день. Призначення препаратів морфіну розпочинали з одноразового введення 10 мг ін’єкційного морфіну (або 11,5 мг у випадку ін’єкції омнопону). Обмежений асортимент ОА та особливості призначення цих лікарських засобів в Україні гальмували надання знеболення паліативним хворим згідно з міжнародними рекомендаціями, а саме: призначення пероральних форм ОА, введення препаратів через рівні проміжки часу, титрування дози