Synthesis of hybrid heterocyclic systems on the base of 8-hydroxyquinoline

8-Hyroxyquinoline has a number of promising properties. It is well known due to its use in analytical chemistry for the quantitative determination of cations of many metals, 8-hydroxyquinoline complexes with Al3+ possess highly effective luminescent properties. Medicinal products have been created on the base of 8-hydroxyquinoline, in particular, a highly effective antibiotic - 5-nitro-8-hydroxyquinoline

POLYFUNCTIONAL PYRAZOLES. 9*. SYNTHESIS OF 1-ALKYL(ARYL)-3-[4-(HYDROXYMETHYL)-1Н-PYRAZOL-3-YL]UREAS

We have developed an effective method for the preparation of 1-alkyl(aryl)-3-[4-(hydroxymethyl)-1Н-pyrazol-3-yl]ureas based on the interaction of 4-hydroxymethylpyrazole-3-carbonyl azides with primary aliphatic and aromatic amines under the conditions of Curtius reaction. In the absence of amines in the reaction mixture, in situ generated 4-hydroxymethyl-3-isocyanatopyrazoles underwent intramolecular cyclization to pyrazolo[3,4-d][1,3]oxazin-6(4Н)-ones. The latter showed a tendency to form 1-alkyl(aryl)-3-[4-(hydroxymethyl)-1Н-pyrazol-3-yl]ureas in the presence of amines

POLYFUNCTIONAL PYRAZOLES. 10*. SYNTHESIS OF 5-OXO-4,5,7,9-TETRAHYDROPYRAZOLO[3,4-е][1,2,3]- TRIAZOLO[1,5-а][1,3]DIAZEPINE-3-CARBOXAMIDES IN A TANDEM REACTION OF ETHYL 4-(AZIDO- METHYL)PYRAZOLE-3-CARBOXYLATES WITH CYANOACETAMIDES

4-(Azidomethyl)pyrazole-3-carboxylic acid ethyl esters react with cyanoacetamides in THF solution in the presence of t-BuOK resulting in the formation of 5-oxo-4,5,7,9-tetrahydropyrazolo[3,4-e][1,2,3]-triazolo[1,5-a][1,3]diazepine-3-carboxamides

Polyfunctional pyrazoles. 9. Synthesis of 1-alkyl(aryl)-3-[4-(hydroxymethyl)-1h-pyrazol-3-yl]ureas

We have developed an effective method for the preparation of 1-alkyl(aryl)-3-[4-(hydroxymethyl)-1Н-pyrazol-3-yl]ureas based on the interaction of 4-hydroxymethylpyrazole-3-carbonyl azides with primary aliphatic and aromatic amines under the conditions of Curtius reaction. In the absence of amines in the reaction mixture, in situ generated 4-hydroxymethyl-3-isocyanatopyrazoles underwent intramolecular cyclization to pyrazolo[3,4-d][1,3]oxazin-6(4Н)-ones. The latter showed a tendency to form 1-alkyl(aryl)-3-[4-(hydroxymethyl)-1Н-pyrazol-3-yl]ureas in the presence of amine

Естери 4-формілпіразол-3-карбонових кислот

The scientific publications devoted to chemistry of the synthetically promising bifunctional derivatives of pyrazole – esters of 4-formylepyrazole-3-carbonic acids have been generalized and systematized. A special attention has been given to description of two main synthetic approaches: 1) processes of the conjugated formation of aldehyde and ester groups, on one hand, and the pyrazolic system, on the other; 2) synthetic strategies targeted on functionalization of the pyrazolic nucleus. It has been shown that the first approach is performed usually by the scheme [3+2] meaning in situ cyclojoining of the generated nitrilimines or esters of diazoacetic acid with formylacetylenes or their derivatives followed by cyclization with simultaneous formylation of hydrazones and semicarbazones of pyruvic acid by Wilsmaer-Haack reagent. The second approach deals with formylation of esters of pyrazole-3-carbonic acids according to Wilsmaer-Haack reaction. As seen from the analysis of chemical properties of esters of 4-formylpyrazole-3-carbonic acids, the aldehyde group is the most typical target of their chemical transformations. Such transformations are reactions with nitrogen-containing nucleophiles, alkenylation, oxidation, reduction and other multicomponent reactions that can be considered as usual approaches to structural functionalization of the pyrazolic nucleus. Cyclocondensations are also important in this context since these processes involve formyl, ester and other functional groups obtained from them. These substances appeared to be effective substrates for construction of some biologically active pyrazolo[4,3-d]pyrimidine and pyrazolo [3,4-d]pyridazynic systems.Обобщены и систематизированы литературные источники, посвященные химии синтетически привлекательных бифункциональных производных пиразола – эфирам 4-формилпиразол-3-карбоновых кислот. Подробно освещены два основных подхода к получению такого типа структур: 1) реакции, в которых генерирование функциональных альдегидной и эфирной групп сопряжено с формированием пиразольной системы; 2) синтезы, основанные на целенаправленной функционализации пиразольного ядра. Показано, что первый вариант, как правило, осуществляется по схеме [3+2]-циклоприсоединения іn situ генерированных нитрилиминов или эфиров диазоуксусной кислоты с формилацетиленами или их производными, а также циклизацией с одновременным формилированием гидразонов и семикарбазонов эфиров пировиноградной кислоты реагентом Вильсмейера-Хаака. В основе второго варианта лежит формилирование эфиров пиразол-3-карбоновых кислот или 3-алкоксикарбонил-5-пиразолонов в условиях реакции Вильсмейера-Хаака. Анализ химических свойств эфиров пиразол-3-карбоновых кислот показал, что их превращения наиболее часто реализуются с участием альдегидной группы. Наиболее типичными среди них являются реакции с азотсодержащими нуклеофилами, алкенилирования, окисления, восстановления и поликомпонентные взаимодействия, которые следует рассматривать как удобные варианты структурной функционализации пиразольного ядра. Не менее важными также являются циклоконденсации, в которых задействованы формильная, эфирная и другие функциональные группы, полученные на их основе. Такие соединения оказались эффективными субстратами для конструирования биоперспективных пиразоло[4,3-d] пиримидиновых и пиразоло[3,4-d]пиридазиновых систем.Узагальнені та систематизовані літературні джерела, присвячені хімії синтетично привабливих біфункціональних похідних піразолу – естерів 4-формілпіразол-3-карбонових кислот. Детально висвітлено два основних підходи до отримання такого типу структур: 1) реакції, в яких генерування функціональних альдегідної та естерної груп супряжене із формуванням піразольної системи; 2) синтези, які базуються на цілеспрямованій функціоналізації піразольного ядра. Показано, що перший варіант зазвичай здійснюється за схемою [3+2]-циклоприєднання іn situ генерованих нітрилімінів або естерів діазооцтової кислоти із формілацетиленами або їх похідними, а також циклізацією з одночасним формілюванням гідразонів та семікарбазонів естерів піровиноградної кислоти реагентом Вільсмейєра-Хаака. В основі другого варіанту лежить формілювання естерів піразол-3-карбонових кислот або 3-етоксикарбоніл-5-піразолонів в умовах реакції Вільсмейєра-Хаака. Аналіз хімічних властивостей естерів 4-формілпіразол-3-карбонових кислот показав, що їх перетворення найчастіше реалізується за участю альдегідної групи. Найтиповішими серед них є реакції з нітрогеновмісними нуклеофілами, алкенілування, окиснення, відновлення та багатокомпонентні взаємодії, які варто розглядати як зручні варіанти структурної функціоналізації піразольного ядра. Не менш важливими також є циклоконденсації, в яких задіяні формільна, естерна та інші функціональні групи, отримані на їх основі. Такі сполуки виявились ефективними субстратами для конструювання біоперспективних піразоло[4,3-d] піримідинових та піразоло[3,4 d]піридазинових систем

Синтез нітрилів піразол-4-карбонових кислот термічною дегідратацією оксимів піразол-4-карбальдегідів

A detailed literary analysis of the methods for synthesis, chemical and biological properties of 4-pyrazolcarboxylic acids nitriles, which are important synthetic building-blocks for purposeful obtaining of functional derivatives of pyrazole, has been conducted. A simple and effective method of obtaining of synthetically and pharmacologically perspective nitriles of 4-pyrazolecarboxylic acids has been developed. They are obtained by thermal dehydratation of oximes of easily available pyrazole-4-carbaldehydes in dimethylformamide. It has been determined that heating of these compounds in the boiling dimethylformamide for 3 hours is enough to produce pyrazole-4-carbonitriles with 56-86% yields. It has also been found that in comparison with aliphatic and aromatic aldoximes increase of the temperature of the reaction medium till it boils (by 17°C) in case of oximes of pyrazole-4-carbaldehydes allows to reduce 16 times the reaction time, thus making this synthesis to be economically effective and technological. It has been shown that in this transformation DMFA simultaneously plays roles of the solvent and reagent. The mechanism of the dehydratation discovered has been proposed. It includes consecutive elimination of dimethylamine and formate acid from the intermediate generated by nucleophilic addition of oximic hydroxyl to the electrophilic centre of dimethylformamide. The composition and structure of the nitriles synthesized have been confirmed by elemental analysis, chromatomass-spectrometry, IR- and 1H NMR spectroscopy.Сделан подробный литературный анализ методов синтеза, химических и биологических свойств нитрилов пиразол-4-карбоновых кислот, которые являются важными синтетическими блоками для целенаправленного получения ряда функциональных производных пиразола. Разработан простой и эффективный метод получения синтетически и фармакологически перспективных нитрилов 4-пиразолкарбонових кислот, который заключается в термической дегидратации в диметилформамиде оксимов доступных пиразол-4-карбальдегидов. Установлено, что их 3-часовое нагревание в кипящем ДМФА является достаточным для превращения в пиразол-4-карбонитрилы с выходами 56-86%. Выяснено, что по сравнению с алифатическими и ароматическими альдоксимами повышение температуры реакционной среды до кипения (на 17°С) в случае оксимов пиразол-4-карбальдегидов позволяет сократить время реакции в 16 раз и тем самым сделать его экономически эффективным и технологическим. Показано, что в данном преобразовании диметилформамид играет роль одновременно растворителя и реагента. Предложен механизм найденной дегидратации, который включает последовательное элиминирование диметиламина и формиатной кислоты с интермедиата, генерированного нуклеофильным присоединением оксимного гидроксила к электрофильному центру диметилформамида. Состав и структура синтезированных нитрилов подтверждены методами элементного анализа, хроматомасс-спектрометрии, ИК- и ЯМР 1Н спектроскопии.Проведено детальний літературний аналіз методів синтезу, хімічних і біологічних властивостей нітрилів 4-піразолкарбонових кислот, які є важливими синтетичними блоками для спрямованого отримання ряду функціональних похідних піразолу. Розроблено простий і ефективний метод отримання синтетично та фармакологічно перспективних нітрилів 4-піразолкарбонових кислот, який полягає у термічній дегідратації в диметилформаміді оксимів доступних піразол-4-карбальдегідів. Встановлено, що їх 3-годинне нагрівання в киплячому ДМФА є достатнім для перетворення на піразол-4-карбонітрили з виходами 56-86%. З’ясовано, що порівняно з аліфатичними та ароматичними альдоксимами підвищення температури реакційного середовища до кипіння (на 17°С) у випадку оксимів піразол-4-карбальдегідів дозволяє скоротити час реакції в 16 разів і тим самим зробити його економічно ефективним і технологічним. Показано, що в даному перетворенні диметилформамід відіграє роль одночасно розчинника та реагента. Запропоновано механізм знайденої дегідратації, який включає послідовне елімінування диметиламіну та форміатної кислоти з інтермедіату, генерованого нуклеофільним приєднанням оксимного гідроксилу до електрофільного центру диметилформаміду. Склад та структура синтезованих нітрилів підтверджені методами елементного аналізу, хроматомас-спектрометрії, ІЧ- і ЯМР 1Н-спектроскопії

N′-[(E)-1-Phenyl­ethyl­idene]benzo­hydrazide

The title compound, C15H14N2O, crystallized with two independent mol­ecules in the asymmetric unit. Both mol­ecules are non-planar and have an E configuration with respect to the C=N bond. The dihedral angles between the two benzene rings are 11.1 (2)° in one mol­ecule and 12.40 (19)° in the other. In the crystal structure, the mol­ecules are linked by N—H⋯O hydrogen bonds and weak C—H⋯O inter­actions into infinite one-dimensional chains along [1 0 0]. The crystal structure is further stabilized by N—H⋯O hydrogen bonds, weak C—H⋯O and very weak C—H⋯π inter­actions