Проблема епохи в історіософії Віктора Петрова

В статті аналізуються погляди відомого українського вченого Віктора Петрова на проблему епохи. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36429В статье анализируются взгляды известного украинского ученого Виктора Петрова на проблему исторической эпохи. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36429This paper examines the views of the famous Ukrainian scientist Viktor Petrov at the problem of the historical era. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3642

Позитивізм в історіософії Івана Франка

Проаналізовано проблему позитивістських ідей у філософсько-історичних побудовах Івана Франка. Доведено, що під найсильнішим впливом позитивістської парадигми І. Франко перебував у ранній період своєї творчості. Але і на наступних етапах своєї інтелектуальної еволюції він поділяв загальний позитивістський умонастрій, який часто ототожнював взагалі з науковим. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36452В статье анализируется проблема присутствия позитивистских идей в философско-исторических построениях Ивана Франко. Доказывается, что под сильнейшим влиянием позитивистской парадигмы И. Франко находился в ранний период своего творчества. Но и на следующих этапах своей интелектуальной эволюции он разделял общее позитивистское умонастрoение, которое часто отождествлял вообще с научным. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36452The article tackles the issue of presence of positivistic ideas in Ivan Franko’s philosophic and historic constructs. It is proved that Ivan Franko was most affected by positivistic paradigm at the early period of his work. At the following stages of his intellectual evolution, however, he also shared an overall positivistic approach, which he frequently equaled to the scholarly one in general. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3645

Неокантіанство в історичному пізнанні: версія Богдана Кістяківського

У статті розглядаються неокантіанський підхід Кістяківського до проблем історичного пізнання. Показано значення категорій «необхідність» та «справедливість» при конструюванні об’єкту історичного пізнання. Розкривається специфіка розуміння Кістяківським дії категорії причинності при дослідженні природних та історичних об’єктів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36412В статье рассматривается неокантианский подход Кистяковского к проблемам исторического познания. Показано значение категорий «необходимость» и «справедливость» при конструировании объекта исторического познания. Раскрывается специфика понимания Кистяковским действия категории причинности при исследовании естественных и исторических объектов. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36412This article goes over the neokantian’s approach of Kistyakivsky as to the historical epistemology problems. The meaning of “a need” and “a validity” entities are indicated to design the historical epistemology object. The peculiarity of Kistyakivsky’s understanding of the causality category action is unveiled during the investigation of the natural and historical objects. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3641

Ідея поступу в українській консервативній історіософії 20-х років ХХ століття

У статті розглянуто проблему поступу в українській історіософії на прикладі аналізу поглядів В’ячеслава Липинського та Дмитра Донцова. Зроблено висновок про те, що категорія поступу в названих мислителів існує лише в парі з категорією консервації суспільних змін у межах родової категорії розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36476В статье рассматривается проблема прогресса в украинской историософии на примере анализа взглядов Вячеслава Липинского и Дмитрия Донцова. Делается вывод, что категория прогресса у названных мыслителей существует лишь в паре с категорией консервирования общественных изменений. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36476In the article the problem of advancement is examined in Ukrainian Philosophy of History on the example of analysis of looks of Vjyatsheslav Lypyn'ski and Dmytro Dontsov. Drawn conclusion is that the category of advancement for the adopted thinkers exists only in a pair to the category of preserving of public changes and within the range of family development concept. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3647

Філософсько-історичні ідеї у творчості Дмитра Чижевського

У статті здійснена спроба виділити шар філософсько-історичних ідей у науковій творчості Дмитра Чижевського. Підкреслюється, що в основі його поглядів лежала гегелівська теорія історичного процесу. У ранніх статтях з історіософської проблематики виразно прослідковуються ірраціональні мотиви у вигляді концепту долі. На рівні методологічного забезпечення періодизації історичного процесу він покладав веберівське вчення про ідеальний тип. Зазначено, що Чижевський одним із перших піддав рефлексії сам факт української філософсько-історичної думки. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36389В статье предпринята попытка выделить слой философско-исторических идей в научном творчестве Дмитрия Чижевского. Подчеркивается, что в основе его взглядов лежала гегелевская теория исторического процесса. В ранних статьях по историософской проблематике отчетливо прослеживаются иррациональные мотивы в виде концепта судьбы. На уровне методологического обеспечения периодизации исторического процесса он применял веберовской учение об идеальном типе. Отмечено, что Чижевский одним из первых подверг рефлексии сам факт украинской философско-исторической мысли. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36389There has been made an attemption to mark out the philosophical-and-historical layer of Dmytro Chyzhevsky’s scientific creative work in this article. Gegel’s Theory of the Historical Process has been emphasized to be the base of his views on it. In his early historically sophisticated articles there were clear traced the problematical things of irrational grounds as the Fate Conception. He offered the Veber’s Conception of the Ideal Type at the level of a methodological ensuring of the historical process’divisioninto periods Chyzhevsky emphasized to be one of those first who received that fact of Ukrainian philosophical-and-historical thoughts in order to reflect it. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3638

Філософсько-історичні ідеї Михайла Драгоманова і позитивізм

У статті виявлені такі елементи позитивістської парадигми в історико-теоретичних поглядах Драгоманова: як природничо-наукові аналогії у розумінні природи гуманітарно-соціальних наук, обов’язкове привнесення ідеї закону в історичний процес, першість розумового розвитку в уявленнях про поступ, багатофакторний підхід до пояснення рушійних сил історії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36411В статье выявлены такие элементы позитивистской парадигмы в историко-теоретических взглядах Драгоманова: естественнонаучные аналогии в понима-нии природы гуманитарно-социальных наук, обязательное привнесение идеи закона в исторический процесс, первенство умственного развития в представлениях о прогрессе, многофак-торный подход к объяснению движущих сил истории. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36411In the article the following elements of the positivism paradigm in the philosophical and histori-cal views of Drahomanov such as nature-scientific analogies in understanding the nature of humanitarian and social sciences, neces-sary involvement of the idea of law in the historical process, the priority of the mental development in the idea of onward, multifacto-rial approach to explaining motive forces have been revealed. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3641

Інакодумство на Сумщині: контури й орієнтири

У статті описано феномени протестних настроїв та інакодумства комуністичному авторитарному режиму на Сумщині в 1955-1990 роках. Виявлено два рівні інакодумства - простонародний та дисидентський, а також такі його складові як “крамольні розмови”, розповсюдження листівок та написів, “самвидав”, створення підпільних організацій.В статье описано феномены протестных настроений и инакомыслия коммунистическому авторитарному режиму на Сумщине в 1955-1990 годах. Выявлено два уровня инакомыслия - простонародный и диссидентский, а также такие его составляющие как “крамольные разговоры”, распространение листовок и надписей, “самиздат”, создание подпольных организаций.Points Sumy region (Ukraine) protest public moods phenomena and nonconformity during the communist authoritarian regime in 1955-1990 are described in the article. Folksy and dissident aspects of Fronde were educed, as is the case, its constituents: “seditious conversations”, postals and inscriptions distributions, “samizdat” (underground press), creation of underground organizations

Природа національного міфу: історико-філософський контекст

В дисертації подається філософський аналіз феномена національного міфу в історико-філософському вимірі. Досліджується полісемантизм поняття ―міф‖, який зумовлює специфіку сприйняття національного міфу. З’ясовується смисловий інваріант поняття ―національний міф‖ у розмаїтті його історико-філософських інтерпретацій. Нація розглядається, по-перше, з історичного боку, і тоді вона виступає формою буття етносу в індустріальну та постіндустріальну епохи; по-друге, з антропологічного боку, і тоді вона стає формою колективної ідентифікаціїі, що природно притаманна людині. Сутнісно національний міф визначається як вся безпосередня, дорефлексивна повнота переживання індивідом його національної ідентичності. Показується дієвість міфічних структур на прикладі виникнення і розвитку української націоналної ментальності. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3377Диссертация является философским исследованием природы феномена национального мифа в его историко-философском измерении. Исследован полисемантизм понятия ―миф‖, который обуславливает специфику восприятия и национального мифа. Доказывается, что понятие ―миф‖, приобретая семантическую многозначность, не просто отображает определенное содержание, но и активно его формирует. В диссертации утверждается, что национальный миф есть реализация мифотворческой способности как древнего так и современного человека. Существование мифического типа опыта обусловлено некоторыми априори психологического и культурного порядка. Утверждается, что в истории философской мысли встречается, по крайней мере, четыре варианта концепта ―национальный миф‖. 1) Связь нации и мифа является изначальной: всякий миф является национальным в понимании нации как первобытного коллектива. Это дорефлективная стадия существования национального мифа, его тождественности себе (от античности до Дж. Вико). 2) В традиции романтизма, который воспринимает нацию как от века данную сущность, под национальным мифом понимаются древние рассказы, которые обуславливают национальную историю и через комплиментарное восприятие которых население сплачивается в нацию. В конце XVIII–начале XIX веков путем изучения и пропаганды народного творчества осуществляется реанимация таких мифов для потребностей нациестроительства (Й.Г.Гердер, Ф.В.Й. Шеллинг, Я.Гримм). 3) Рационально-оценочная позиция, которая определяет национальный миф продуктом современной эпохи и квалифицирует его как выдуманную историю, опасную завораживающую ложь, которая мешает понять истинную сущность нации (Е.Геллнер). 4) Позиция, которая определяет национальный миф необходимым элементом опыта современного человека, причем при таком подходе научный разум не должен ставиться выше мифа (К.Хюбнер). Феномен нации в диссертации рассматривается, во-первых, с исторической стороны, и тогда нация выступает формой организации этноса в индустриальную и постиндустриальную эпохи; во-вторых, с антропологической стороны, и тогда нация выступает формой коллективной идентификации, которая естественно присутствует в мировоззрении человека. Сам процесс идентификации есть во многом процедурой мифической. В диссертации доказывается, что национальный миф является сложным переплетением деятельности неосознанных и осознанных уровней психики, который отсылает к первичным модусам восприятия нации. Национальный миф есть вся непосредственная, дорефлективная полнота переживания национальной идентичности. Вербально такой миф является парадигмальной историей, которая выводит сегодняшнее состояние нации с его прошлого по принципу мифической модели времени; мифическое время четко разделяет историю нации на прошедшее сакральное и профанное сегодняшнее, в которое возможны прорывы сакрального. Мифическое пространство нации – это священные места, которые имеют силу, переходящую в носителей национальной идентичности. При мифическом восприятии сама нация выступает сакральным существом, которое существует физически; по правилу нераздельности в мифе единичного и общего отдельный человек выступает персонификацией нации. Показывается действенность мифических структур на примере возникновения и развития украинской национальной ментальности. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3377The dissertation analyses the phenomenon of national myth in historical and philosophical context and investigates the polysemantics of the “myth” concept caused by the specific perception of national myth. A semantic invariant of the “national myth” concept is determined among the variety of its historical and philosophical interpretations. The phenomenon of nations is considered, first, from historical point, when the nation appears as a form of the ethnic group’s existence in the industrial and postindustrial period; and, secondly, from anthropological point, when the nation presents the form of identification which is inherent in every human being. The national aspect is defined as a fullness of the national identity perception. The efficacy of mythical structures as a factor of mentality’s formation and development is also analyzed. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/337

Що таке історична пам'ять?

Підтримування стабільності у національній реальності включає в якості складової встановлення відносин з певними подіями минулого, які запам’ятовуються або не запам’ятовуються, наділяються позитивними чи негативними смислами. Історична пам’ять, на відміну від, скажімо, історичної науки, є спрощеними колективними сприйняттями фактів свого минулого членами національної спільноти. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3120