Beta-carotene supplementation in smokers reduces the frequency of micronuclei in sputum.

beta-carotene has been hypothesised to reduce lung cancer risk. We studied the effect of 14 weeks of beta-carotene supplementation (20 mg d-1) on the frequency of micronuclei in sputum in 114 heavy smokers in a double-blind trial. Micronuclei reflect DNA damage in exfoliated cells and may thus provide a marker of early-stage carcinogenesis. Pre-treatment blood levels of cotinine, beta-carotene, retinol and vitamins C and E were similar in the placebo group (n = 61) and the treatment group (n = 53). Plasma beta-carotene levels increased 13-fold in the treatment group during intervention. Initial micronuclei counts (per 3,000 cells) were higher in the treatment group than in the placebo group (5.0 vs 4.0, P < 0.05). During intervention, the treatment group showed a 47% decrease, whereas the placebo group showed a non-significant decrease (16%). After adjustment for the initial levels, the treatment group had 27% lower micronuclei counts than the placebo group at the end of the trial (95% CI: 9-41%). These results indicate that beta-carotene may reduce lung cancer risk in man by preventing DNA damage in early-stage carcinogenesis

Levels of orphanhood and measurement of adult mortality in populations of the past: the case of the Netherlands (The Hague 1850-1880)

Includes bibliograph

Імітація монаршної поведінки в “дивних” вчинках Богдана Хмельницького на початку 1649 р.

Увага до постаті Богдана Хмельницького як на фаховому, так і на дилетантському рівні не вщухає вже, навіть попри періодичні офіційні чи неофіційні заборони, протягом трьох з половиною століть. Політичні та ідеологічні чинники, як можна спостерігати останні півтора десятиліття в Україні та, частково, у Польщі, регулярно посилюють інтерес до біографії гетьмана, його вчинків, наслідків діяльності, супроводжуючись, як нерідко трапляється в аналогічних ситуаціях, створенням зі складної, протирічливой, трагічної постаті Б.Хмельницького національного ідола, усі дії якого набувають містичного, пророчого, апріорно історично-виправданого характреру. Концептуальні трагічні помилки, прорахунки, прояви некомпетентності, невиправданої навіть за поняттями тієї епохи жорстокості переважно «делікатно» замовчуються, у кращому разі – обмежуються легкими докорами, а здебільше - пояснюються «злочинною змовою» сучасників-поляків, які свідомо з метою дискредитації сфальсифікували вчинки гетьмана, перебільшивши закономірні для усіх війн трагічні складові україно-польської війни. Як не парадоксально, до сьогодні залишаються, на жаль, поодинокими спроби дати добре аргументоване, позбавлене соціологічних та психологічних штампів, пояснення тих чи інших вчинків Б.Хмельницького та його соратників (як, власне, і представників польського, татарського, російського та турецького таборів), яке б базувалося не на упередженому заздалегідь виправдальному чи звинувачувальному ставленні до подій середини XVII ст., а на підгрунті максимально повного врахування ментальних, поведінкових стереотипів доби. Ми маємо на увазі вишукано-резонансну рецензію Н.Яковенко на серію публікацій перш за все В.Смолія та В.Степанкова [17; див. також: 19], а також деяких інших авторів, зокрема О.Толочка [11] та автора цих рядків [2], присвячених політичній та духовній ситуації в Україні напередодні Хмельничини, українській національній революції та постаті Хмельницького. Для наших подальших роздумів немає особливої потреби здійснювати розлогий джерелознавчий та історіографічний аналіз, оскільки він, з одного боку, вимагає спеціальної концептуальної зосередженості, а з іншого - надалі ми будемо оперувати у необхідних випадках виключно загальновідомими, хрестоматійними аргументами, коли можна дозволити собі уникнути розлогих екскурсів щодо розгляду джерел та літератури. Зазначимо лише, що безпосередньо біографії Б.Хмельницького присвячена досить велика кількість робіт з різних наукових та ідеологічних таборів, серед яких в першу чергу слід назвати імена М.Грушевського, М.Кордуби, В.Липинського, І. Крип’якевича, В.Замлинського, Я.Дашкевича, В.Смолія, В.Степанкова, П.Гоя, Я.Федорука, В.Горобця, Т.Чухліба, В.Сергійчука, В.Серчика та багатьох інших. Події кінця 1648 – початку 1648 рр. з огляду на їх особливу роль в контексті подій українських визвольних змагань і які будуть нас цікавити в першу чергу

Клиническая значимость гене тической характеризации рака предстательной железы: обзор литературы

Molecular and genetic characterization of the prostate cancer seems to be a very relevant issue for clinical practice with regard to diagnostics, prognosis, treatment selection and assessment of therapy efficacy. A lot of fundamental studies assault the genetic basis of the disease and the differences in the phenotypic traits of prostate tumors. However, the significant gap is seen between the huge amount of studies to genetic characterization of prostate cancer, which often have a limited way to translation into the clinical practice or simply were not conceived to be so, and clinical practice. Substantial difficulties on the way are multifocality of the prostate carcinoma, inter- and intrafocal heterogeneity and abundance of recurrent genetic alterations, the role of which is understudied to date. In this review we have aimed at the providing an overview of the current studies, being the most close to translation in clinical practice. The common applications and problems are discussed.В последнее время предпринимаются многочисленные попытки выявления молекулярных генетических особенностей рака предстательной железы (РПЖ). Тем не менее, несмотря на большое количество исследовательских программ по молекулярной биологии и генетике, значение результатов этих работ остается неясным, а выводы имеют ограниченное применение в клинической практике. Во многом это связано с тем, что РПЖ характеризуется выраженной генетической гетерогенностью. Мы провели анализ литературы для выявления путей возможного клинического применения результатов фундаментальных генетических и молекулярно-биологических исследований в отношении РПЖ (трансляции в клинику), основных проблем, возникающих при этом, и перспектив развития данного направления

A reduction in sedentary behaviour in obese women during pregnancy reduces neonatal adiposity: the DALI randomised controlled trial

Aims/hypothesis: Offspring of obese women are at increased risk of features of the metabolic syndrome, including obesity and diabetes. Lifestyle intervention in pregnancy might reduce adverse effects of maternal obesity on neonatal adiposity. Methods: In the Vitamin D And Lifestyle Intervention for Gestational Diabetes Mellitus (GDM) Prevention (DALI) lifestyle trial, 436 women with a BMI ≥29 kg/m2 were randomly assigned to counselling on healthy eating (HE), physical activity (PA) or HE&PA, or to usual care (UC). In secondary analyses of the lifestyle trial, intervention effects on neonatal outcomes (head, abdominal, arm and leg circumferences and skinfold thicknesses, estimated fat mass, fat percentage, fat-free mass and cord blood leptin) were assessed using multilevel regression analyses. Mediation of intervention effects by lifestyle and gestational weight gain was assessed. Results: Outcomes were available from 334 neonates. A reduction in sum of skinfolds (−1.8 mm; 95% CI −3.5, −0.2; p = 0.03), fat mass (−63 g; 95% CI −124, −2; p = 0.04), fat percentage (−1.2%; 95% CI −2.4%, −0.04%; p = 0.04) and leptin (−3.80 μg/l; 95% CI −7.15, −0.45; p = 0.03) was found in the HE&PA group, and reduced leptin in female neonates in the PA group (−5.79 μg/l; 95% CI −11.43, −0.14; p = 0.05) compared with UC. Reduced sedentary time, but not gestational weight gain, mediated intervention effects on leptin in both the HE&PA and PA groups. Conclusions/interpretation: The HE&PA intervention resulted in reduced adiposity in neonates. Reduced sedentary time seemed to drive the intervention effect on cord blood leptin. Implications for future adiposity and diabetes risk of the offspring need to be elucidated. Trial registration: ISRCTN70595832