Імітація монаршної поведінки в “дивних” вчинках Богдана Хмельницького на початку 1649 р.

Увага до постаті Богдана Хмельницького як на фаховому, так і на дилетантському рівні не вщухає вже, навіть попри періодичні офіційні чи неофіційні заборони, протягом трьох з половиною століть. Політичні та ідеологічні чинники, як можна спостерігати останні півтора десятиліття в Україні та, частково, у Польщі, регулярно посилюють інтерес до біографії гетьмана, його вчинків, наслідків діяльності, супроводжуючись, як нерідко трапляється в аналогічних ситуаціях, створенням зі складної, протирічливой, трагічної постаті Б.Хмельницького національного ідола, усі дії якого набувають містичного, пророчого, апріорно історично-виправданого характреру. Концептуальні трагічні помилки, прорахунки, прояви некомпетентності, невиправданої навіть за поняттями тієї епохи жорстокості переважно «делікатно» замовчуються, у кращому разі – обмежуються легкими докорами, а здебільше - пояснюються «злочинною змовою» сучасників-поляків, які свідомо з метою дискредитації сфальсифікували вчинки гетьмана, перебільшивши закономірні для усіх війн трагічні складові україно-польської війни. Як не парадоксально, до сьогодні залишаються, на жаль, поодинокими спроби дати добре аргументоване, позбавлене соціологічних та психологічних штампів, пояснення тих чи інших вчинків Б.Хмельницького та його соратників (як, власне, і представників польського, татарського, російського та турецького таборів), яке б базувалося не на упередженому заздалегідь виправдальному чи звинувачувальному ставленні до подій середини XVII ст., а на підгрунті максимально повного врахування ментальних, поведінкових стереотипів доби. Ми маємо на увазі вишукано-резонансну рецензію Н.Яковенко на серію публікацій перш за все В.Смолія та В.Степанкова [17; див. також: 19], а також деяких інших авторів, зокрема О.Толочка [11] та автора цих рядків [2], присвячених політичній та духовній ситуації в Україні напередодні Хмельничини, українській національній революції та постаті Хмельницького. Для наших подальших роздумів немає особливої потреби здійснювати розлогий джерелознавчий та історіографічний аналіз, оскільки він, з одного боку, вимагає спеціальної концептуальної зосередженості, а з іншого - надалі ми будемо оперувати у необхідних випадках виключно загальновідомими, хрестоматійними аргументами, коли можна дозволити собі уникнути розлогих екскурсів щодо розгляду джерел та літератури. Зазначимо лише, що безпосередньо біографії Б.Хмельницького присвячена досить велика кількість робіт з різних наукових та ідеологічних таборів, серед яких в першу чергу слід назвати імена М.Грушевського, М.Кордуби, В.Липинського, І. Крип’якевича, В.Замлинського, Я.Дашкевича, В.Смолія, В.Степанкова, П.Гоя, Я.Федорука, В.Горобця, Т.Чухліба, В.Сергійчука, В.Серчика та багатьох інших. Події кінця 1648 – початку 1648 рр. з огляду на їх особливу роль в контексті подій українських визвольних змагань і які будуть нас цікавити в першу чергу

Preoperative fibrinogen/CRP score predicts survival in upper urothelial tract carcinoma patients undergoing radical curative surgery

Purpose Upper tract urothelial carcinoma (UTUC) represents an often aggressive malignancy associated with poor prognosis. Therefore, finding reliable prognostic biomarkers in patients undergoing curative surgery for improved risk stratification is crucial. We evaluated the prognostic value of the Fibrinogen/C-reactive protein (FC)-score in a cohort of surgically treated UTUC patients. Methods 170 patients with radiologically and histologically verified UTUC who underwent radical curative surgery between 1990 and 2020, were included. The FC-score was calculated for each patient, with patients receiving 1 point each if Fibrinogen and/or CRP levels were elevated above the 25th or 75th percentile, respectively. Patients were divided into three subgroups according to their FC-score of 0, 1 or 2 point(s). Kaplan–Meier analysis, uni- and multivariable Cox proportional hazard models were implemented. We determined cancer-specific survival (CSS) as primary endpoint, whereas overall survival (OS) and recurrence-free survival (RFS) were considered secondary endpoints. Results High FC-score (2 points) was significantly associated with adverse histological features such as vascular invasion (OR = 4.08, 95%CI 1.18–14.15, p = .0027) and tumour necrosis (OR = 6.67, 95%CI 1.35–32.96, p = 0.020). Both, uni- and multivariable Cox proportional hazard models showed the FC-score as a significant predictor for CSS (univariable analysis: FC-score = 1: HR = 1.90, 95%CI 0.92–3.93, p = 0.085 | FC-score = 2: HR = 2.86, 95%CI 1.22–6.72, p = 0.016). Furthermore, in univariable analysis, patients with higher FC-score had significantly shorter OS (FC-score = 1: HR = 1.32, 95%CI 0.70–2.49, p = 0.387 | FC-score = 2: HR = 2.19, 95%CI 1.02–4.67, p = 0.043). However, this did not prevail in multivariable analysis. Conclusion The FC-score represents a novel potential biomarker in patients with UTUC undergoing radical curative surgery

Radical nephroureterectomy for pathologic T4 upper tract urothelial cancer: can oncologic outcomes be improved with multimodality therapy?

Purpose To report the outcomes of patients with pathologic T4 UTUC and investigate the potential impact of peri-operative chemotherapy combined with radical nephroureterectomy (RNU) and regional lymph node dissection (LND) on oncologic outcomes. Materials and Methods Patients with pathologic T4 UTUC were identified from the cohort of 1464 patients treated with RNU at 13 academic centers between 1987 and 2007. Oncologic outcomes were stratified according to utilization of perioperative systemic chemotherapy and regional LND as an adjunct to RNU. Results The study included 69 patients, 42 males (61%) with median age 73 (range 43-98). Median follow-up was 17 months (range: 6-88). Lymphovascular invasion was found in 47 (68%) and regional lymph node metastases were found in 31 (45%). Peri-operative chemotherapy was utilized in 29 (42%) patients. Patients treated with peri-operative chemotherapy and RNU with LND demonstrated superior oncologic outcomes compared to those not treated by chemotherapy and/or LND during RNU (3Y-DFS: 35% vs. 10%; P = 0.02 and 3Y-CSS: 28% vs. 14%; P = 0.08). In multivariate Cox regression analysis, administration of peri-operative chemotherapy and utilization of LND during RNU was associated with lower probability of recurrence (HR: 0.4, P = 0.01), and cancer specific mortality (HR: 0.5, P = 0.06). Conclusions Pathological T4 UTUC is associated with poor prognosis. Peri-operative chemotherapy combined with aggressive surgery, including lymph node dissection, may improve oncological outcomes. Our findings support the use of aggressive multimodal treatment in patients with advanced UTUC

The Impact of Previous Ureteroscopic Tumor Ablation on Oncologic Outcomes After Radical Nephrouretectomy for Upper Urinary Tract Urothelial Carcinoma

We investigated whether a history of endoscopic tumor ablation impacts oncologic outcomes after radical nephroureterectomy (RNU) for upper urinary tract urothelial carcinoma (UTUC). Using a multi-institutional database that contained patients who were treated with RNU, oncologic outcomes were assessed according to history of ureteroscopic tumor ablation. Disease-free survival (DFS) and cancer-specific survival (CSS) were estimated using the Kaplan-Meier survival analysis. Multivariate Cox regression analyses were performed to determine independent predictors of disease recurrence and cancer-specific mortality after RNU. The study included 1268 patients, 853 men and 415 women, with a mean age of 67.5 years (range 32-94 y) and 52.8 months median follow-up after RNU. A total of 175 (13%) patients underwent RNU after endoscopic tumor ablation and 1093 (87%) patients underwent RNU without a history of endoscopic ablation. The 5-year DFS and CSS rates were 72% and 77% in those with a history of tumor ablation vs 69% and 73% in those without a history of ablation (P = 0.171 and P = 0.365, respectively). In multivariate Cox regression analysis, history of ablation therapy was not associated with disease recurrence or cancer-specific mortality (hazard ratio [HR]: 0.79, P = 0.185 and HR: 0.7, P = 0.078, respectively). Our collaborative international efforts suggest that in selected patients, endoscopic tumor ablation does not adversely affect the recurrence and survival after subsequent RNU for UTUC. Our data support the continued role of ureteroscopic ablation of UTUC in appropriately selected patients.Peer Reviewedhttp://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/2027.42/90497/1/end-2E2010-2E0396.pd

Upper urinary tract urothelial carcinoma with loco‐regional nodal metastases: insights from the Upper Tract Urothelial Carcinoma Collaboration

Peer Reviewedhttp://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/2027.42/86906/1/j.1464-410X.2011.10075.x.pd

Advanced patient age is associated with inferior cancer-specific survival after radical nephroureterectomy

Study Type – Prognosis (case series) Level of Evidence 4To assess the impact of patient age on outcomes after radical nephroureterectomy (RNU) for upper tract urothelial carcinoma (UTUC).Data were collected on 1453 patients treated with RNU at 13 centres. Pathological slides were reviewed by dedicated genitourinary pathologists according to standardized criteria. Age at RNU was analysed both as a continuous and categorical variable (70 years were less likely to undergo lymphadenectomy and to receive adjuvant chemotherapy ( P  ≤ 0.026). In multivariable analyses, being older was associated with decreased all-cause (AC) survival (>60 years) and cancer-specific survival (CSS; >80 years) after controlling for the effects of standard pathological features ( P  ≤ 0.006). However, addition of age did not improve the predictive accuracy of a base model that included standard pathological features for prediction of either disease recurrence, AC survival or CSS.Being older at the time of RNU was associated with decreased survival. This finding could be due to a change in the biological potential of the tumour cell, a decrease in the host’s defence mechanisms, or differences in care patterns. Further work is needed to improve our understanding of UTUC outcomes in this growing segment of the population and to develop strategies to improve cancer control in the elderly.Peer Reviewedhttp://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/2027.42/78588/1/j.1464-410X.2009.09072.x.pd