Brain natriuretic peptide: diagnostic and prognostic value in chronic heart failure (a literature review)

The increase in the prevalence of cardiovascular disease has caused a rapid increase in the risk of developing heart failure. For many years, chronic heart failure (CHF) has occupied one of the leading positions in the structure of cardiac and all-cause mortality worldwide, resulting in not only negative social, but also economic effects. To optimize the timely detection of this pathological condition, laboratory biomarker-based diagnostics of heart dysfunction is widely used along with echocardiographic examination. Brain natriuretic peptide (BNP) is currently considered one of the most well-known and informative biochemical markers in heart failure. The aim of the work was to cover the results of current scientific research according to the principles of evidence-based medicine regarding the use of BNP and its precursor NT-proBNP for the diagnosis of CHF, prognosis and monitoring of the treatment effectiveness. To achieve this goal, an analysis of literary sources published in scientometric databases such as ScienceDirect, Web of Science, Google Scholar, PubMed, Scopus for the period 2013–2024 was carried out. Conclusions. BNP and NT-proBNP have been found to be informative markers for the early diagnosis of chronic heart failure and can also be recommended for dynamic assessment of patients’ condition and the effectiveness of their treatment. It is proposed to continue the research on clarifying the threshold diagnostic levels of the biomarkers in patients with chronic heart failure and comorbid conditions such as type 2 diabetes mellitus, obesity, as well as in consideration of their sex, age, racial and ethnic characteristics, which in the future would promote the optimization of timely diagnosis, selection of appropriate treatment and improvement of further prognosis

Polymorphism of the second type angiotensin II receptor’s gene in women with essential hypertension and the corresponding features of structural and functional parameters of myocardium

Abstract Objective. To improve the diagnosis of predisposition to Essential arterial hypertension (EH) and Chronic heart failure (CHF) in postmenopausal age’s women by determining the polymorphic genotypes of the first type angiotensin II receptor’s gene (AT1-R) and the corresponding structural and functional state of myocardium. Materials and methods. The study involved 180 women of postmenopausal age, they were residents of Podillya Region of Ukraine. 80 women without signs of cardiovascular diseases were the control group, 100 women with EH included the main study’s group. Genotyping of AT1-R was carried out using the polymerase chain reaction. The distribution of the frequencies of genotypes AT1-R was checked in accordance with the Hardy–Weinberg equilibrium law. The structural and functional parameters of myocardium were evaluated using an echocardiography. The left ventricular’s systolic function was preserved in cases where the left ventricular’s ejection fraction was more than 40 %. Mathematical processing was performed using the standard statistic package Statistica 6.0. Results. In patients with EH genotype AC was detected most often (49 %), AA and AC genotypes weer determined in 40 % and 11 % of patients (РАА-СС≤ 0.05, РАС-СС≤ 0.05) respectively. Carrying allele C of the AT1-P gene was associated with a higher probability of future occurrence of CHF in patients with EH, more significant structural disorders of myocardium and disturbances of systolic and diastolic functions of left ventricle (LV) such as pseudonormal and restrictive types. Conclusions. Allele C associates with the presence of EH and a greater probability of occurrence of CHF in postmenopausal women, residents of Podillya Region, more pronounced disturbances in the structure of myocardium, with diastolic and systolic dysfunctions of LV. Developed mathematical models help to determine approximately the structure of AT1-R according to the parameters of cardiac hemodynamics in the case of impossibility of laboratory investigation

A new class of glycomimetic drugs to prevent free fatty acid-induced endothelial dysfunction

Background: Carbohydrates play a major role in cell signaling in many biological processes. We have developed a set of glycomimetic drugs that mimic the structure of carbohydrates and represent a novel source of therapeutics for endothelial dysfunction, a key initiating factor in cardiovascular complications. Purpose: Our objective was to determine the protective effects of small molecule glycomimetics against free fatty acid­induced endothelial dysfunction, focusing on nitric oxide (NO) and oxidative stress pathways. Methods: Four glycomimetics were synthesized by the stepwise transformation of 2,5­dihydroxybenzoic acid to a range of 2,5­substituted benzoic acid derivatives, incorporating the key sulfate groups to mimic the interactions of heparan sulfate. Endothelial function was assessed using acetylcholine­induced, endotheliumdependent relaxation in mouse thoracic aortic rings using wire myography. Human umbilical vein endothelial cell (HUVEC) behavior was evaluated in the presence or absence of the free fatty acid, palmitate, with or without glycomimetics (1µM). DAF­2 and H2DCF­DA assays were used to determine nitric oxide (NO) and reactive oxygen species (ROS) production, respectively. Lipid peroxidation colorimetric and antioxidant enzyme activity assays were also carried out. RT­PCR and western blotting were utilized to measure Akt, eNOS, Nrf­2, NQO­1 and HO­1 expression. Results: Ex vivo endothelium­dependent relaxation was significantly improved by the glycomimetics under palmitate­induced oxidative stress. In vitro studies showed that the glycomimetics protected HUVECs against the palmitate­induced oxidative stress and enhanced NO production. We demonstrate that the protective effects of pre­incubation with glycomimetics occurred via upregulation of Akt/eNOS signaling, activation of the Nrf2/ARE pathway, and suppression of ROS­induced lipid peroxidation. Conclusion: We have developed a novel set of small molecule glycomimetics that protect against free fatty acidinduced endothelial dysfunction and thus, represent a new category of therapeutic drugs to target endothelial damage, the first line of defense against cardiovascular disease

Parallels of structural-functional parameters the myocardium, C-type natriuretic peptide and endothelin-1 plasma concentrations in women with uncomplicated essential hypertension

The development of endothelial dysfunction (DE)plays an important role in the pathogenesis of essential hypertension (EH). Processes of vascular wall remodeling (hyperplasia and hypertrophy of smooth muscle cells of the media, fibrosis) cause progression and stabilization of arterial hypertension [7] and lead to the development of cardiac dysfunction with its subsequent remodeling. From this point of view the study of plasma concentrations of vasodilator-natriuretic peptide C and its direct antagonist endothelin-1 is an important task. Objective: to study plasma concentrations of SNP and ET-1 at changes in state infarction in women ofpostmenopausal age, residents of Vinnytsia region suffering from uncomplicated essential hypertension. Materials and methods. 101 Womenhave been examined, patients with essential hypertension, aged from 45 to 65, all are residents of Vinnytsia region. 51 Patients have GC stage I and other 50 stage II -HH. The control group was formed by 80 women without any cardio - vascular diseases. The selection of subjects was carried out on the basis of detailed history taking and examination using standard clinical, laboratory and instrumental methods of examination. We useddaily monitoring of blood pressure, heart ultrasound, ELISA. Land Survey SNP level, ET-1 and SNP / ET-1 has been determined according to the methodology MU Antamonova. The data has been processed using a standard statistical package Statistica 6,0. Results. According to received information plasma concentrations of SNP and ET-1 in female patients with EH of postmenopausal age were significantly higher than in healthy women of this age, while in patients with essential hypertension stage II plasma levels in their blood were significantly higher than the GC and stage (p <0.01). That level of SNP and ET-1 are associated with the severity of GC. To assess the balance of activity of vasodilators, vasoconstrictors in plasma can be used in ratio SDA / ET-1 (utility model №72156). It has been established that at any stage of GC value ratio SDA / ET-1 was lower than in the control group. In addition, the rate of SNP / ET-1 is higher in GC II. In the analysis of structural and functional changes of the myocardium in patients with essential hypertension it has been found that higher plasma concentration of SNP as ET-1 in patients with essential hypertension stage II is associated with registration of pronounced degree of hypertrophy and the presence of DD. For auxiliary diagnosis of diastolic dysfunction in echocardiographic screening examinations for women of postmenopausal age of patients with essential hypertension stage II residents Vinnytsia region boundary level of SNP, ET-1, and the coefficient of SNP / ET-1 have been calculated. Conclusions. 1.Higher levels of SNP and ET-1 in plasma of women with stage II essential hypertension associated with severe left ventricular hypertrophy. Determined boundary level of SNP, ET-1 and the correlation coefficient of SNP / ET-1 in plasma can be used for screening echocardiography examinations and to the impossibility of ultrasonography for estimated LV diastolic function in women of postmenopausal age with stage II GC . Further rate of SNP / ET-1 may be used to assess balance of vasodilators, vasoconstrictors in blood plasma

Паралелі структурно-функціональних показників міокарда та концентрації у плазмі С-натрійуретичного пептиду й ендотеліну-1 у жінок із неускладненою гіпертонічною хворобою

The development of endothelial dysfunction (DE)plays an important role in the pathogenesis of essential hypertension (EH). Processes of vascular wall remodeling (hyperplasia and hypertrophy of smooth muscle cells of the media, fibrosis) cause progression and stabilization of arterial hypertension [7] and lead to the development of cardiac dysfunction with its subsequent remodeling. From this point of view the study of plasma concentrations of vasodilator-natriuretic peptide C and its direct antagonist endothelin-1 is an important task.Objective: to study plasma concentrations of SNP and ET-1 at changes in state infarction in women ofpostmenopausal age, residents of Vinnytsia region suffering from uncomplicated essential hypertension.Materials and methods. 101 Womenhave been examined, patients with essential hypertension, aged from 45 to 65, all are residents of Vinnytsia region. 51 Patients have GC stage I and other 50 stage II -HH. The control group was formed by 80 women without any cardio - vascular diseases. The selection of subjects was carried out on the basis of detailed history taking and examination using standard clinical, laboratory and instrumental methods of examination. We useddaily monitoring of blood pressure, heart ultrasound, ELISA. Land Survey SNP level, ET-1 and SNP / ET-1 has been determined according to the methodology MU Antamonova. The data has been processed using a standard statistical package Statistica 6,0.Results. According to received information plasma concentrations of SNP and ET-1 in female patients with EH of postmenopausal age were significantly higher than in healthy women of this age, while in patients with essential hypertension stage II plasma levels in their blood were significantly higher than the GC and stage (p &lt;0.01). That level of SNP and ET-1 are associated with the severity of GC. To assess the balance of activity of vasodilators, vasoconstrictors in plasma can be used in ratio SDA / ET-1 (utility model №72156). It has been established that at any stage of GC value ratio SDA / ET-1 was lower than in the control group. In addition, the rate of SNP / ET-1 is higher in GC II. In the analysis of structural and functional changes of the myocardium in patients with essential hypertension it has been found that higher plasma concentration of SNP as ET-1 in patients with essential hypertension stage II is associated with registration of pronounced degree of hypertrophy and the presence of DD. For auxiliary diagnosis of diastolic dysfunction in echocardiographic screening examinations for women of postmenopausal age of patients with essential hypertension stage II residents Vinnytsia region boundary level of SNP, ET-1, and the coefficient of SNP / ET-1 have been calculated.Conclusions.  1.Higher levels of SNP and ET-1 in plasma of women with stage II essential hypertension associated with severe left ventricular hypertrophy. Determined boundary level of SNP, ET-1 and the correlation coefficient of SNP / ET-1 in plasma can be used for screening echocardiography examinations and to the impossibility of ultrasonography for estimated LV diastolic function in women of postmenopausal age with stage II GC .Further rate of SNP / ET-1 may be used to assess balance of vasodilators, vasoconstrictors in blood plasma. Важную роль в патогенезе гипертонической болезни играет развитие дисфункции эндотелия, следствием чего является ремоделирование сосудов, а в дальнейшем и сердца. С целью изучения плазменных концентраций С-натрийуретического пептида и эндотелина-1 при изменениях состояния миокарда у женщин постменопаузального возраста обследовали 101 пациентку с гипертонической болезнью I и II стадий и 80 практически здоровых женщин. Исследования провели с использованием метода иммуноферментного анализа. Установили, что у лиц с диастолической дисфункцией миокарда уровни С-натрийуретического пептида и эндотелина-1 более высокие. Определили также предельные уровни С-натрийуретического пептида, эндотелина-1 и коэффициента соотношения их концентраций. Это позволяет использовать определение исследованных пептидов при скрининговых допплер-эхокардиографических обследованиях для вспомогательной диагностики диастолической функции миокарда.Важливу роль у патогенезі гіпертонічної хвороби відіграє розвиток дисфункції ендотелію, наслідком чого є ремоделювання судин, а надалі й серця. З метою вивчення співвідношення плазмових концентрацій вазодилятатора С-натрійуретичного пептиду і його антагоніста ендотеліну-1 та змін стану міокарда у жінок постменопаузального віку обстежили 101 пацієнтку з гіпертонічною хворобою І та ІІ стадій і 80 практично здорових жінок. Дослідження виконали з використанням імуноферментного аналізу. Виявили, що рівні С-натрійуретичного пептиду й ендотеліну-1 вищі в осіб із діастолічною дисфункцією міокарда. Визначили також межові рівні С-натрійуретичного пептиду, ендотеліну-1 і коефіцієнта співвідношення їхніх концентрацій. Це дає змогу використовувати визначення цих пептидів під час скринінгових допплер-ехокардіографічних обстежень для допоміжної діагностики діастолічної функції лівого шлуночка

Спадково обумовлені особливості плазмової концентрації ендотеліну-1 у чоловіків із гіпертонічною хворобою та хронічною серцевою недостатністю

Objective. To improve diagnosis of the severity of essential hypertension in men by determining the plasma levels of ET-1 in patients with different ET-1 gene variants.Materials and methods. We examined 191 men aged 40–60 years old, who live in Podillia region in Ukraine. Among them 79 men from control group, 62 men with uncomplicated essential hypertension (EH) with left ventricular hypertrophy (LVH) and 50 men with EH and chronic heart failure (CHF) II-III functional classes by NYHA. We used clinical, biochemical, instrumental and mathematical methods of investigation, polymerase chain reaction and enzyme immunoassay.Results. In both healthy men and patients with EH Lys/Lys genotype and the Lys allele of the ET-1 gene dominates. It was found that any inherited variant of the ET-1 gene was not associated with the risk of developing EH and CHF on its background. In patients with EH the peptide level was significantly higher than in the control group and the highest concentration of ET-1 was in patients with EH and CHF. In men from the control group, patients with uncomplicated EH with LVH and EH with CHF – carriers of genotype Lys/Lys – plasma concentration of ET-1 was significantly lower than in owners of the Asn allele. In carriers of Lys/Lys genotype the highest level of the peptide in plasma is determined in patients with EH complicated by CHF. In owners of the Asn allele concentration of ET-1 in men with EH was significantly higher than in control subjects, but the difference between patients with EH was not found. In men with uncomplicated EH with LVH, who are carriers of Lys/Lys genotype the 2d degree of arterial hypertension (AH) is significantly more common, and in carriers of the Asn allele the 3d degree of AH. In patients with EH and CHF carriage of the Asn allele is associated with 3d degree of AH.Conclusions. Lys/Lys genotype and the Lys allele of the ET-1 gene dominate among control group and patients with EH. The carriers of the Asn allele of the ET-1 gene have significantly higher plasma levels of the aforementioned peptide among the control group and in the patients with EH. The Asn allele is associated with 3d degree of AH. The ET-1 boundary levels were estimated, that can be used for screening of large contingents of people for early diagnosis of EH and CHF. Мета роботи – покращити діагностику тяжкості ГХ у чоловіків шляхом визначення плазмового рівня ЕТ-1 при носійстві різних генотипів гена ЕТ-1.Матеріали та методи. Обстежений 191 чоловік: 79 – із групи контролю, 62 – з ГХ ІІ ст. та 50 – із ГХ і ХСН ІІА ст., вік – 40–60 років, жителів Подільського регіону України. Використовували загальноклінічні, біохімічні, інструментальні та математичні методи дослідження, полімеразну ланцюгову реакцію, імуноферментний аналіз.Результати. У чоловіків групи контролю та у хворих із ГХ ІІ ст. і ГХ, що ускладнена ХСН ІІА ст., переважає генотип Lys/Lys та алель Lys гена ЕТ-1. Носійство будь-якого генотипу гена ЕТ-1 не асоціюється з ризиком розвитку ГХ і ХСН на її тлі. У пацієнтів із ГХ рівень пептиду вірогідно вищий, ніж у групі контролю, при цьому найвища концентрація ЕТ-1 в осіб із ГХ і ХСН ІІА ст. У чоловіків групи контролю, в пацієнтів із ГХ ІІ ст. і з ГХ і ХСН ІІА ст. – носіїв генотипу Lys/Lys плазмова концентрація ЕТ-1 вірогідно нижча, ніж у володарів алелі Asn. У носіїв генотипу Lys/Lys найвищий рівень пептиду у плазмі крові визначається в пацієнтів із ГХ, що ускладнена ХСН ІІА ст. У володарів алелі Asn концентрація ЕТ-1 у чоловіків із ГХ різної тяжкості вірогідно вища, ніж в осіб групи контролю, але різниці між пацієнтами з ГХ не виявлено. У чоловіків із ГХ ІІ ст., які є носіями генотипу Lys/Lys, вірогідно частіше зустрічається 2 ступінь АГ, а у носіїв алелі Asn – 3 ступінь АГ. В осіб із ГХ і ХСН ІІА ст. носійство алелі Asn асоціюється з 3 ступенем АГ.Висновки. У чоловіків усіх груп дослідження переважає генотип Lys/Lys й алель Lys гена ЕТ-1. Носії алелі Asn мають вірогідно вищі рівні ЕТ-1 у плазмі крові, ніж носії генотипу Lys/Lys як серед представників контрольної групи, так і у хворих із ГХ. Носійство алелі Asn в осіб із ГХ різної тяжкості асоціюється з 3 ступенем АГ. Розраховані межові рівні ЕТ-1, котрі можна використовувати під час скринінгового обстеження великих контингентів людей для діагностики тяжкості ГХ.Мета роботи – покращити діагностику тяжкості ГХ у чоловіків шляхом визначення плазмового рівня ЕТ-1 при носійстві різних генотипів гена ЕТ-1.Матеріали та методи. Обстежений 191 чоловік: 79 – із групи контролю, 62 – з ГХ ІІ ст. та 50 – із ГХ і ХСН ІІА ст., вік – 40–60 років, жителів Подільського регіону України. Використовували загальноклінічні, біохімічні, інструментальні та математичні методи дослідження, полімеразну ланцюгову реакцію, імуноферментний аналіз.Результати. У чоловіків групи контролю та у хворих із ГХ ІІ ст. і ГХ, що ускладнена ХСН ІІА ст., переважає генотип Lys/Lys та алель Lys гена ЕТ-1. Носійство будь-якого генотипу гена ЕТ-1 не асоціюється з ризиком розвитку ГХ і ХСН на її тлі. У пацієнтів із ГХ рівень пептиду вірогідно вищий, ніж у групі контролю, при цьому найвища концентрація ЕТ-1 в осіб із ГХ і ХСН ІІА ст. У чоловіків групи контролю, в пацієнтів із ГХ ІІ ст. і з ГХ і ХСН ІІА ст. – носіїв генотипу Lys/Lys плазмова концентрація ЕТ-1 вірогідно нижча, ніж у володарів алелі Asn. У носіїв генотипу Lys/Lys найвищий рівень пептиду у плазмі крові визначається в пацієнтів із ГХ, що ускладнена ХСН ІІА ст. У володарів алелі Asn концентрація ЕТ-1 у чоловіків із ГХ різної тяжкості вірогідно вища, ніж в осіб групи контролю, але різниці між пацієнтами з ГХ не виявлено. У чоловіків із ГХ ІІ ст., які є носіями генотипу Lys/Lys, вірогідно частіше зустрічається 2 ступінь АГ, а у носіїв алелі Asn – 3 ступінь АГ. В осіб із ГХ і ХСН ІІА ст. носійство алелі Asn асоціюється з 3 ступенем АГ.Висновки. У чоловіків усіх груп дослідження переважає генотип Lys/Lys й алель Lys гена ЕТ-1. Носії алелі Asn мають вірогідно вищі рівні ЕТ-1 у плазмі крові, ніж носії генотипу Lys/Lys як серед представників контрольної групи, так і у хворих із ГХ. Носійство алелі Asn в осіб із ГХ різної тяжкості асоціюється з 3 ступенем АГ. Розраховані межові рівні ЕТ-1, котрі можна використовувати під час скринінгового обстеження великих контингентів людей для діагностики тяжкості ГХ

Hereditary features of plasma concentrations of endothelin-1 in men with hypertension and chronic heart failure

Objective. To improve diagnosis of the severity of essential hypertension in men by determining the plasma levels of ET-1 in patients with different ET-1 gene variants. Materials and methods. We examined 191 men aged 40–60 years old, who live in Podillia region in Ukraine. Among them 79 men from control group, 62 men with uncomplicated essential hypertension (EH) with left ventricular hypertrophy (LVH) and 50 men with EH and chronic heart failure (CHF) II-III functional classes by NYHA. We used clinical, biochemical, instrumental and mathematical methods of investigation, polymerase chain reaction and enzyme immunoassay. Results. In both healthy men and patients with EH Lys/Lys genotype and the Lys allele of the ET-1 gene dominates. It was found that any inherited variant of the ET-1 gene was not associated with the risk of developing EH and CHF on its background. In patients with EH the peptide level was significantly higher than in the control group and the highest concentration of ET-1 was in patients with EH and CHF. In men from the control group, patients with uncomplicated EH with LVH and EH with CHF – carriers of genotype Lys/Lys – plasma concentration of ET-1 was significantly lower than in owners of the Asn allele. In carriers of Lys/Lys genotype the highest level of the peptide in plasma is determined in patients with EH complicated by CHF. In owners of the Asn allele concentration of ET-1 in men with EH was significantly higher than in control subjects, but the difference between patients with EH was not found. In men with uncomplicated EH with LVH, who are carriers of Lys/Lys genotype the 2d degree of arterial hypertension (AH) is significantly more common, and in carriers of the Asn allele the 3d degree of AH. In patients with EH and CHF carriage of the Asn allele is associated with 3d degree of AH. Conclusions. Lys/Lys genotype and the Lys allele of the ET-1 gene dominate among control group and patients with EH. The carriers of the Asn allele of the ET-1 gene have significantly higher plasma levels of the aforementioned peptide among the control group and in the patients with EH. The Asn allele is associated with 3d degree of AH. The ET-1 boundary levels were estimated, that can be used for screening of large contingents of people for early diagnosis of EH and CHF

Поліморфізм гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу в жінок з есенціальною артеріальною гіпертензією та відповідні особливості структурно-функціональних показників міокарда

Objective. To improve the diagnosis of predisposition to Essential arterial hypertension (EH) and Chronic heart failure (CHF) in postmenopausal age’s women by determining the polymorphic genotypes of  the first type angiotensin II receptor’s gene (AT1-R) and the corresponding structural and functional state of myocardium. Materials and methods. The study involved 180 women of postmenopausal age, they were residents of Podillya Region of Ukraine. 80 women without signs of cardiovascular diseases were the control group, 100 women with EH included the main study’s group. Genotyping of AT1-R was carried out using the polymerase chain reaction. The distribution of the frequencies of genotypes AT1-R was checked in accordance with the Hardy–Weinberg equilibrium law. The structural and functional parameters of myocardium were evaluated using an echocardiography. The left ventricular’s systolic function was preserved in cases where the left ventricular’s ejection fraction was more than 40 %. Mathematical processing was performed using the standard statistic package Statistica 6.0.Results. In patients with EH genotype AC was detected most often (49 %), AA and AC genotypes weer determined in 40 % and 11 % of patients (РАА-СС≤ 0.05, РАС-СС≤ 0.05) respectively. Carrying allele C of the AT1-P gene was associated with a higher probability of future occurrence of CHF in patients with EH, more significant structural disorders of myocardium and disturbances of systolic and diastolic functions of left ventricle (LV) such as pseudonormal and restrictive types.Conclusions. Allele C associates with the presence of EH and a greater probability of occurrence of CHF in postmenopausal women, residents of Podillya Region, more pronounced disturbances in the structure of myocardium, with diastolic and systolic dysfunctions of LV. Developed mathematical models help to determine approximately the structure of AT1-R according to the parameters of cardiac hemodynamics in the case of impossibility of laboratory investigation. Цель работы – усовершенствовать диагностику предрасположенности женщин постменопаузного возраста к развитию эссенциальной артериальной гипертензии (ЭГ) и возникновению у них хронической сердечной недостаточности (ХСН) на ее фоне путем определения полиморфных генотипов рецептора ангиотензина II первого типа (АТ1-Р) и соответствующего структурно-функционального состояния миокарда.Материалы и методы. Обследовали 180 женщин постменопаузного возраста, жительниц Подольского региона Украины; 80 человек без признаков сердечно-сосудистых заболеваний составили группу контроля, 100 женщин с ЭГ вошли в основную группу исследования. Генотипирование гена АТ1-Р проводили с помощью полимеразной цепной реакции. Распределение частот генотипов гена АТ1-Р проверили на соответствие закону равновесия Харди–Вайнберга. Структурно-функциональные показатели миокарда оценивали с помощью эхокардиографического исследования. Систолическую функцию левого желудочка считали сохранившейся в случаях, когда его фракция выброса составляла более 40 %. Математическую обработку выполнили с использованием стандартного статистического пакета STATISTICA 6.0.Результаты. У пациенток с ЭГ чаще всего определяли генотип АС гена АТ1-Р (49 %), генотипы АА и АС установлены соответственно у 40 % и 11 % больных (рАА-СС ≤ 0,05, рАС-СС ≤ 0,05). Носительство аллели С гена АТ1-Р ассоциируется с большей вероятностью возникновения ХСН в будущем у пациенток с ЭГ, более выраженными нарушениями структуры миокарда, более значительными нарушениями как систолической, так и диастолической функции левого желудочка по псевдонормальному и рестриктивному типам.Выводы. Аллель С гена АТ1-Р ассоциируется с наличием ЭГ и большей вероятностью возникновения ХСН у женщин постменопаузного возраста, жительниц Подольского региона Украины, более выраженными нарушениями структуры миокарда, с преимущественным установлением диастолической и систолической дисфункции левого желудочка при различном течении ЭГ. Представлены математические модели, позволяющие ориентировочно определять структуру гена АТ1-Р по показателям интракардиальной гемодинамики при невозможности лабораторного исследования. Мета роботи – вдосконалити діагностику схильності жінок постменопаузного віку до розвитку есенціальної артеріальної гіпертензії (ЕГ) та виникнення у них хронічної серцевої недостатності (ХСН) на її тлі шляхом визначення поліморфних генотипів рецептора ангіотензину ІІ першого типу (АТ1-Р) та відповідного структурно-функціонального стану міокарда.Матеріали та методи. Обстежили 180 жінок постменопаузного віку, мешканок Подільського регіону України; 80 осіб без ознак серцево-судинних захворювань склали групу контролю, 100 жінок з ЕГ увійшли в основну групу дослідження. Генотипування гена ангіотензину ІІ першого типу виконали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Розподіл частот генотипів гена АТ1-Р перевірили на відповідність закону рівноваги Харді–Вайнберга. Структурно-функціональні показники міокарда оцінювали за допомогою ехокардіографічного дослідження. Систолічну функцію лівого шлуночка вважали збереженою у випадках, коли його фракція викиду становила понад 40 %. Математичне опрацювання виконали з використанням стандартного статистичного пакета Statistica 6.0.Результати. У пацієнток з ЕГ найчастіше визначали генотип АС гена АТ1-Р (49 %), генотипи АА та АС виявили відповідно у 40 % та 11 % хворих (рАА-СС ≤ 0,05, рАС-СС ≤ 0,05). Носійство алелі С гена АТ1-Р асоціюється з більшою імовірністю виникнення в майбутньому ХСН у пацієнток з ЕГ, більш вираженими порушеннями структури міокарда, суттєвішими порушеннями як систолічної, так і діастолічної функції лівого шлуночка за псевдонормальним і рестриктивним типами.Висновки. Алель С гена АТ1-Р асоціюється з наявністю ЕГ і більшою ймовірністю виникнення ХСН у жінок постменопаузного віку, мешканок Подільського регіону України, суттєвішими порушеннями структури міокарда, переважним виявленням діастолічної та систолічної дисфункції лівого шлуночка при різному перебігу ЕГ. Наводимо математичні моделі, котрі дають можливість орієнтовно визначати структуру гена АТ1-Р за показниками інтракардіальної гемодинаміки, коли лабораторне дослідження не можливе.

Heart failure in Europe: Guideline-directed medical therapy use and decision making in chronic and acute, pre-existing and de novo, heart failure with reduced, mildly reduced, and preserved ejection fraction – the ESC EORP Heart Failure III Registry

Aims We analysed baseline characteristics and guideline-directed medical therapy (GDMT) use and decisions in theEuropean Society of Cardiology (ESC) Heart Failure (HF) III Registry. Methods and results Between1November 2018and31December 2020,10162 patients with acute HF (AHF, 39%, age 70 [62-79],36% women) or outpatient visit for HF (61%, age 66 [58-75], 33% women), with HF with reduced (HFrEF, 57%),mildly reduced (HFmrEF,17%) or preserved (HFpEF, 26%) ejection fraction were enrolled from 220 centres in 41European or ESC-affiliated countries. With AHF, 97% were hospitalized, 2.2% received intravenous treatment in theemergency department, and 0.9% received intravenous treatment in an outpatient clinic. AHF was seen by most bya general cardiologist (51%) and outpatient HF most by a HF specialist (48%). A majority had been hospitalized forHF before, but 26% of AHF and 6.1% of outpatient HF had de novo HF. Baseline use, initiation and discontinuation ofGDMT varied according to AHF versus outpatient HF, de novo versus pre-existing HF, and by ejection fraction. Afterthe AHF event or outpatient HF visit, use of any renin-angiotensin system inhibitor, angiotensin receptor-neprilysininhibitor, beta-blocker, mineralocorticoid receptor antagonist and loop diuretics was 89%, 29%, 92%, 78%, and 85%in HFrEF; 89%, 9.7%, 90%, 64%, and 81% in HFmrEF; and 77%, 3.1%, 80%, 48%, and 80% in HFpEF. ConclusionUse and initiation of GDMT was high in cardiology centres in Europe, compared to previous reports from cohortsand registries including more primary care and general medicine and regions more local or outside of Europe andESC-affiliated countries....................................

Serious Asthma Events with Fluticasone plus Salmeterol versus Fluticasone Alone

BACKGROUND: The safe and appropriate use of long-acting beta-agonists (LABAs) for the treatment of asthma has been widely debated. In two large clinical trials, investigators found a potential risk of serious asthma-related events associated with LABAs. This study was designed to evaluate the risk of administering the LABA salmeterol in combination with an inhaled glucocorticoid, fluticasone propionate. METHODS: In this multicenter, randomized, double-blind trial, adolescent and adult patients (age, ≥12 years) with persistent asthma were assigned to receive either fluticasone with salmeterol or fluticasone alone for 26 weeks. All the patients had a history of a severe asthma exacerbation in the year before randomization but not during the previous month. Patients were excluded from the trial if they had a history of life-threatening or unstable asthma. The primary safety end point was the first serious asthma-related event (death, endotracheal intubation, or hospitalization). Noninferiority of fluticasone-salmeterol to fluticasone alone was defined as an upper boundary of the 95% confidence interval for the risk of the primary safety end point of less than 2.0. The efficacy end point was the first severe asthma exacerbation. RESULTS: Of 11,679 patients who were enrolled, 67 had 74 serious asthma-related events, with 36 events in 34 patients in the fluticasone-salmeterol group and 38 events in 33 patients in the fluticasone-only group. The hazard ratio for a serious asthma-related event in the fluticasone-salmeterol group was 1.03 (95% confidence interval [CI], 0.64 to 1.66), and noninferiority was achieved (P=0.003). There were no asthma-related deaths; 2 patients in the fluticasone-only group underwent asthma-related intubation. The risk of a severe asthma exacerbation was 21% lower in the fluticasone-salmeterol group than in the fluticasone-only group (hazard ratio, 0.79; 95% CI, 0.70 to 0.89), with at least one severe asthma exacerbation occurring in 480 of 5834 patients (8%) in the fluticasone-salmeterol group, as compared with 597 of 5845 patients (10%) in the fluticasone-only group (P<0.001). CONCLUSIONS: Patients who received salmeterol in a fixed-dose combination with fluticasone did not have a significantly higher risk of serious asthma-related events than did those who received fluticasone alone. Patients receiving fluticasone-salmeterol had fewer severe asthma exacerbations than did those in the fluticasone-only group