Passively mode-locked laser using an entirely centred erbium-doped fiber

This paper describes the setup and experimental results for an entirely centred erbium-doped fiber laser with passively mode-locked output. The gain medium of the ring laser cavity configuration comprises a 3 m length of two-core optical fiber, wherein an undoped outer core region of 9.38 μm diameter surrounds a 4.00 μm diameter central core region doped with erbium ions at 400 ppm concentration. The generated stable soliton mode-locking output has a central wavelength of 1533 nm and pulses that yield an average output power of 0.33 mW with a pulse energy of 31.8 pJ. The pulse duration is 0.7 ps and the measured output repetition rate of 10.37 MHz corresponds to a 96.4 ns pulse spacing in the pulse train

Physicians as Fundraisers: Medical Philanthropy and the Doctor-Patient Relationship

Lisa Lehmann and colleagues discuss how “grateful patient” programs that solicit donations from wealthy individuals who receive care may be problematic for physicians and propose policies that mitigate these risks. Please see later in the article for the Editors' Summar

Non-LTE, Relativistic Accretion Disk Fits to 3C~273 and the Origin of the Lyman Limit Spectral Break

We fit general relativistic, geometrically thin accretion disk models with non-LTE atmospheres to near simultaneous multiwavelength data of 3C~273, extending from the optical to the far ultraviolet. Our model fits show no flux discontinuity associated with a hydrogen Lyman edge, but they do exhibit a spectral break which qualitatively resembles that seen in the data. This break arises from relativistic smearing of Lyman emission edges which are produced locally at tens of gravitational radii in the disk. We discuss the possible effects of metal line blanketing on the model spectra, as well as the substantial Comptonization required to explain the observed soft X-ray excess. Our best fit accretion disk model underpredicts the near ultraviolet emission in this source, and also has an optical spectrum which is too red. We discuss some of the remaining physical uncertainties, and suggest in particular that an extension of our models to the slim disk regime and/or including nonzero magnetic torques across the innermost stable circular orbit may help resolve these discrepancies.Comment: Accepted for publication in Ap

An?lisis de los factores que influyen para el no uso de las competencias TIC en el desarrollo profesional docente de la instituci?n educativa Ismael Perdomo de Cajamarca, cuyo ?nfasis es en tegnolog?a e inform?tica

82 p. Recurso Electr?nicoPara identificar los factores que influyen para que los docentes de una Instituci?n Educativa con ?nfasis en tecnolog?a e inform?tica no usen ni apropien las competencias TIC en el desarrollo profesional docente y no involucren las TIC en el proceso de ense?anza ? aprendizaje, es importante conocer el contexto en el cual se desempe?a el docente, los directivos docentes y los estudiantes, por tal raz?n se adelant? una investigaci?n en una IE del Tolima para obtener una muestra y poder analizar las causas del uso o no uso de las TIC, saber que tanto conocen las herramientas tecnol?gicas y si es transversal el uso de las mismas en las diferentes ?reas del saber. Cuando un docente es consciente de las competencias TIC que debe desarrollar en el aula de clase podr? determinar si es un docente innovador, integrador o explorador de las TIC, desde esta perspectiva las competencias propuestas para el desarrollo de la innovaci?n educativa apoyada por TIC son: tecnol?gica, comunicativa, pedag?gica, investigativa y de gesti?n. Es importante resaltar que de las competencias TIC para el desarrollo de la formaci?n docente analizadas, la de mejor desempe?o es la pedag?gica y la de menor desempe?o es la de gesti?n, mientras que en un porcentaje medio esta la competencia tecnol?gica, por tal raz?n encontramos aun muchos miedos o prejuicios para el uso de las TIC en el aula de clase, debido a esto se deben realizar procesos de formaci?n que abarquen todas las competencias desde una base practica y t?cnica en el manejo de herramientas TIC de uso educativo, comprendiendo que un proceso posee varias etapas y por tanto se podr? llegar al ideal con capacitaciones b?sicas, sino con un programa que vaya articulado para ir profundizando en los diferentes niveles de competencia requeridos para el desempe?o profesional del docente en el mundo actual.In order to identify the factors that influence the teachers of an Educational Institution with an emphasis on technology and informatics do not use nor appropriate the TIC competences in professional teacher development and do not involve ICT in the teaching - learning process, it is important to know the context In which the teacher, the teaching directors and the students work. For this reason, an investigation was carried out in an IE of Tolima to obtain a sample and to be able to analyze the causes of the use or not use of the TIC, to know that both the Technological tools and if it is transversal the use of the same in the different areas of knowledge. When a teacher is aware of the TIC competences that he / she must develop in the classroom, he / she will be able to determine if he / she is an innovative teacher, integrator or explorer of the TIC, from this perspective the proposed competences for the development of educational innovation supported by TIC are: Technological, communicative, pedagogical, research and management. It is important to emphasize that of the TIC competences for the development of teacher training analyzed, the one with the best performance is the pedagogical one and the one with the lowest performance is the one of management, whereas in an average percentage this is the technological competence, for that reason we still find Many fears or prejudices for the use of TIC in the classroom, due to this must be carried out training processes that cover all skills from a practical and technical basis in the management of TIC tools for educational use, understanding that a process Has several stages and therefore the ideal can be reached with basic training, but with a program that is articulated to go deeper into the different levels of competence required for the professional performance of teachers in today's world. Key words: Appropriateness, TIC skills, teacher training, Technology, communication, management, pedagogy, research, ICT exploration, TIC integratio

Правове регулювання господарських відносин у морських портах

Драпайло Ю. 3. Правове регулювання господарських відносин у морських портах : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / Ю. З. Драпайло; кер. роботи О. П. Подцерковний; Нац. ун.-т "Одеська юридична академія". – Одеса, 2013. – 20 с.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04-господарське право; господарсько-процесуальне право. - Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2013. Дисертацію присвячено дослідженню господарських правовідносин у морських портах. У роботі здійснено комплексне дослідження правового регулювання господарських відносин у морських портах, визначено елементи відповідних правовідносин, досліджено суб'єкти, майнові та немайнові об'єкти господарських правовідносин у морських портах. Запропоновано виокремлення підгалузі господарського права - портове право, предметом якої є абсолютні господарські правовідносини у морських портах та відносні зобов'язальні господарські правовідносини у морських портах. Особлива увага приділена регулюванню господарських відносин, що виникають при здійсненні стішідорної діяльності у морських портах, яка спрямована на забезпечення перевалки вантажів з морського на інші види транспорту, а також агентської діяльності, пов'язаної із представництвом інтересів судновласників, вантажовідправників, вантажоотримувачів та інших суб'єктів у морських портах. За функціональннм критерієм запропоновано виокремлювати наступні групи суб'єктів господарських правовідносин у морських портах: 1) суб'єкти портової влади; 2) суб'єкти портового господарства; 3) суб'єкти господарювання - споживачі портових послуг або робіт; 4) органи державної влади та місцевого самоврядування, що здійснюють організаційно-господарські повноваження у морських портах. Обгрунтовано необхідність вдосконалення системи управління морськими портами, зокрема, шляхом створення дволанкової системи державних утворень, яка б забезпечувала розмежування адміністративних та господарських функцій при здійсненні управління морськими портами. Здійснена правова характеристика таких об'єктів як морський порт, територія морського порту, акваторія морського порту, морський термінал, окремі об'єкти портової інфраструктури. Визначені засади державного регулювання у портовій галузі, запропоновані зміни до законодавства з метою вдосконалення державного регулювання природних монополій у морський портах, планування у морських портах.Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 - хозяйственное право; хозяйственно- процессуальное право. - Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2013. Диссертация посвящена исследованию хозяйственных правоотношений в морских портах. В работе осуществлено комплексное исследование правового регулирования хозяйственных отношений в морских портах, определены элементы соответствующих отношений, исследованы субъекты, имущественные и неимущественные объекты хозяйственных правоотношений в морских портах. Обоснована необходимость выделения подотрасли хозяйственного права - портовое право, предметом которой являются абсолютные хозяйственные правоотношения в морских портах и относительные обязательственные правоотношения в морских портах. Отдельное внимание уделено правовому регулированию хозяйственных отношений, возникающих при осуществлении стивидорной деятельности в морских портах, которая направлена на обеспечение перевалки грузов с морского на иные виды транспорта, а также агентской деятельности, связанной с представительством интересов судовладельцев, грузоотправителей, грузополучателей и иных субъектов в морских портах. По функциональному критерию предложено выделять следующие группы субъектов хозяйственных правоотношений в морских портах: 1) субъекты портовой власти; 2) субъекты портового хозяйства: 3) субъекты хозяйствования - потребители портовых услуг работ; 4) органы государственной власти и местного самоуправления, которые осуществляют организационно-хозяйственные полномочия в морских портах. Обоснована необходимость усовершенствования системы управления морскими портами путем создания двухзвенной системы, которая предусматривает, с одной стороны, существование администраций морских портов, исполняющих исключительно административные функции на местах, и, с другой стороны, морских портов (государственных предприятий), которые входили бы в состав государственного хозяйственного объединения, которое имело бы координационные функции. Осуществлена правовая характеристика таких объектов хозяйственных правоотношений в морских портах как морской порт, территория морского порта, акватория морского порта, морской терминал, отдельные объекты портовой инфраструктуры. Определены начала государственного регулирования в портовой отрасли, предложены изменения в законодательство с целью усовершенствования государственного регулирования естественных монополий в морских портах, планирования в морских портах. Дано доктринальное определение понятию субъект стивидорной деятельности — это субъект портовой власти или портового хозяйства, который осуществляет хозяйственную деятельность по предоставлению услуг по перевалке грузов, а также сопутствующих услуг по обработке грузов в морском порту (хранение, взвешивание, охрана и т.д.), который осуществляет эксплуатацию морского грузового терминала с использованием причала. Обоснована необходимость, с учетом использования опыта РФ, закрепить положения, касающиеся договора перевалки грузов, который имеет межотраслевое значение, в Хозяйственном Кодексе Украины, что способствовало бы стабильности и предсказуемости хозяйственных портовых и иных транспортных правоотношений. Установлено, что агентская деятельность в морских портах заключается в представительстве морским агентом — субъектом хозяйствования интересов судовладельца (либо иного субъекта хозяйствования - потребителя портовых работ или услуг) перед субъектами портовой власти, субъектами портового хозяйства и органами государственной власти и местного самоуправления, которые наделены организационно- хозяйственными полномочиями. Обоснована необходимость предусмотреть в законодательстве механизм совершения морского протеста в морских портах Украины при участии морского агента как представителя судовладельца без обязательного присутствия капитана судна.Thesis for a degree of the Candidate of Law by specialty 12.00.04 - Economic Law; Economic-Procedural Law. - National University «Odessa Academy of Law». - Odessa, 2013. The thesis is devoted to research of economic legal relationships in sea ports. In the work the complex research of legal regulation of economic relations in sea ports is carried out, the elements of the proper relations ai e defined; subjects, material and non-material objects of economic legal relationships in sea ports are investigated. Allocation of subbranch of the economic law - the port law which contains the norms regulating the production and economic, organizational and economic and iniraeconomic relations in seaports is offered. Much attention is paid to legal regulation of the economic relations which appears with implementation of stevedoring activity in seaports that is directed to ensure the transfer of freights from the sea transport to other means of transport, and also the agency activity connected with the representation of ship owners' interests, interests of consignors, consignees and of other subjects in seaports. The necessity to improve the control system of sea ports by creation the double-link system is grounded. On the one hand this system foresees the existence of administrations of sea ports that carry out exceptionally administrative functions at the local level and on the other hand-the existence of sea ports that are state enterprises as a part of the state economic association that would have coordinating functions The beginnings of state regulation in sea port branch are defined, changes in the legislation with the purpose of state regulation improvement of natural monopolies in seaports, planning in seaports are offered

Reinforcement Learning for Generative AI: A Survey

Deep Generative AI has been a long-standing essential topic in the machine learning community, which can impact a number of application areas like text generation and computer vision. The major paradigm to train a generative model is maximum likelihood estimation, which pushes the learner to capture and approximate the target data distribution by decreasing the divergence between the model distribution and the target distribution. This formulation successfully establishes the objective of generative tasks, while it is incapable of satisfying all the requirements that a user might expect from a generative model. Reinforcement learning, serving as a competitive option to inject new training signals by creating new objectives that exploit novel signals, has demonstrated its power and flexibility to incorporate human inductive bias from multiple angles, such as adversarial learning, hand-designed rules and learned reward model to build a performant model. Thereby, reinforcement learning has become a trending research field and has stretched the limits of generative AI in both model design and application. It is reasonable to summarize and conclude advances in recent years with a comprehensive review. Although there are surveys in different application areas recently, this survey aims to shed light on a high-level review that spans a range of application areas. We provide a rigorous taxonomy in this area and make sufficient coverage on various models and applications. Notably, we also surveyed the fast-developing large language model area. We conclude this survey by showing the potential directions that might tackle the limit of current models and expand the frontiers for generative AI