ЕНДОСКОПІЧНІ МЕТОДИ В ОЦІНЦІ СТАНУ ЕНДОМЕТРІЯ ТА ЯЄЧНИКІВ

The condition of reproductive system has been evaluated following ultrasound and hormonal monitoring and hystero-laparoscopy in order to predict the probable ovarian response to stimulation. The article provides a detailed, practical evaluation of the results obtained from ultrasound, hormonal and endoscopic monitoring ofwomen with infertility to assist further treatment.Провели оценку репродуктивной системы после ультразвукового, гормонального мониторинга и гистеро- лапароскопии для прогнозирования возможного ответа яичников на стимуляцию. Детально с практической стороны оценили результаты ультразвукового, гормонального и эндоскопического мониторинга в женщин с безплодием для дальнейшого лечения.Проведено оцінку стану репродуктивно системи після ультразвукового, гормонального моніторингу та проведено гістеро- лапароскопі для прогнозування ймовірно відповіді яєчників на стимуляцію. Детально з практично точки зору оцінено отримані результати ультразвукового, гормонального та ендоскопічного моніторингу вжінокіз безпліддям для подальшого лікування

Results of in vitro fertilization in sterility patients using melatonin

Мета роботи – оцінити результати запліднення in vitro в пацієнток із безпліддям при використанні мелатоніну. Висновки. При застосуванні мелатоніну впродовж двох тижнів до очікуваної менструації та під час контрольованої стимуляції яєчників у пацієнток із безпліддям частота настання вагітності була достовірно вищою. Що стосується ембріологічних показників, слід відмітити, що в цілому в групі із застосуванням мелатоніну отримано більше зрілих яйцеклітин та більше бластоцист І класу, хоча достовірної різниці не було. The objective – to evaluate the results of in vitro fertilization in patients with infertility when using melatonin. Conclusions. The analysis of melatonin use in patients with infertility for two weeks before the expected menstruation and during controlled ovarian stimulation showed that the incidence of pregnancy was generally significantly higher. Considering the embryological parameters, it should be noted that in general in this group with melatonin use we received more mature oocytes and more blastocysts of class I, although there was no significant difference

РОЛЬ ЕНДОСКОПІ У ВІДНОВЛЕННІ РЕПРОДУКТИВНО ФУНКЦІ В ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ

The role of endoscopy in infertility treatment has been specified. Hystero-laparoscopy has revealed various pathological changes in endometrium and uterus with appendages, which allowed to optimize the treatment tactics and to increase the efficiency of controlled ovula tion induction at outpatient stageВыяснили роль эндоскопии при бесплодии. После проведенной гистеро- лапароскопии определили разные патологические изменения в эндометрии и матке с придатками, что дало возможность оптимизировать лечебную тактику и повысить эффективность контролировананой индукции овуляции на амбулаторном этапе.Уточнено роль ендоскопі при безплідді. Після проведено гістеро- лапароскопі було виявлено різні патологічні зміни в ендометрію та матці з додатками, що дозволило оптимізувати лікувальну тактику та підвищити ефективність контрольовано індукці овуляці на амбулаторному етапі

ЛІКУВАННЯ НАДМІРНИХ МАТКОВИХ КРОВОТЕЧ У ЖІНОК В ПРЕМЕНОПАУЗІ

The object of the paper was a study of the efficacy of a topical use of gestagen and levonorgestrel in the form of the levonorgestrel releasing-system to treat uterine flooding in menopausal women. The use of the levonorgestrel-releasing system for the purpose of treating uterine flooding whose substrate is hyperplastic endometrium, becomes very effective and promising, expanding considerably the therapeutic potentials of correcting this particular pathology at the expense of the absence of the systemic action of the acting substance.Целью работы стало исследование эфективности местного применения гестагена левоноргестрела в виде левоноргестрел-рилизинг-системы для лечения обильных матковых кровотечений у женщин в пременопаузе. Применение левоноргестрел-рилизинг системы з целью лечения обильных матковых кровотечений, субстратом которых есть гиперплазированый эндометрий, есть достаточно эфективным и перспективным, что значительно розширяеттерапевтические возможности коррекции названной патологии за счет отсутствия системного действуещего вещества.Метою роботи стало дослідження ефективності місцевого застосування гестагену левоноргестрелу у вигляді левоноргестрел-рілізінг-системи для лікування надмірних маткових кровотеч у жінок в пременопаузі. Застосування левоноргестрел-рілізінг системи з метою лікування надмірних маткових кровотеч, субстратом якихє гіперплазований ендометрій, є достатньо ефективним і перспективним, що значно розширює терапевтичні можливості корекціївказаної патології за рахунок відсутності системної дії діючоїречовини

ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ АГОНІСТА ДОФАМІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ

Endometriosis is a chronic, benign hormone-dependent condition in which tissue grows outside the uterine mucosa, identical to the morphological and functional properties of uterine endometria. One of the promising areas of conservative treatment of external genital endometriosis is the suppression of angiogenesis by the use of dopamine agonists. The aim – determination of the effectiveness of dopamine agonists on the experimental model of endometriosis on white female rats. Material and Methods. 21 adult non-linear white female rats Rattus Norvegicus Wistar weighing 170–200 g; macroscopic and histological studies of endometriotic lesions. Individuals were randomly divided into a control group (20 rats) and a research group (21 rats). Results and Discussion. When determining the types of lesions, the following data were obtained: in 72.5 %, cystic structures at the sites of autotransplantation implants were not defined or small caruncular structures without signs of development were determined, in 17.5 % cysts with transparent contents at the implant site were determined, and in 10 % cysts were determined with muddy contents. Microscopic examination of endometriotic lesions in a group of animals to which cabergoline was applied showed a flattened glandular secreting epithelium. When conducting a comparative analysis of morphometric parameters in this group compared with the control group of animals, it was determined that the height of epithelial cells (18.06 μm versus 50.01 μm), the height of the secretory pole of epithelial cells (4.83 μm against 16.3 μm) and area of the nuclei (18,71 μm2 versus 76.27 μm2) were significantly less (p<0.0001) than in the control group. On the other hand, the relative density of the nucleus in the experiment group was higher (93.65 versus 84.92) than in the control (p<0.05). Conclusions. The use of cabergoline in rats with induced experimental endometriosis at a dose of 0.03 mg/kg body weight for 14 days resulted in a significant decrease in the formation of cyst-like formations at the site of implants, a decrease in macroscopic size and volume of lesions, a reduction in the size of epithelial cells and their activity.Эндометриоз – это хроническое доброкачественное гормонозависимое состояние, при котором за пределами слизистой оболочки матки происходит разрастание ткани, по морфологическим и функциональным свойствам идентичной эндометрию. Одним из перспективных направлений консервативного лечения наружного генитального эндометриоза является подавление ангионеогенеза путем применения агонистов дофамина. Цель – определение эффективности применения агонистов дофамина на экспериментальной модели эндометриоза на самках белых крыс. Материал и методы. 21 особи половозрелых нелинейных белых крыс Rattus Norvegicus Wistar женского пола массой 170–200 г, макроскопическое и гистологическое исследования эндометриоидных поражений. Особи были рандомизировано поделены на контрольную (20 крыс) и исследовательскую группу (21 крыса). Результаты. При определении типов поражений получены следующие данные: у 72,5 % не определены кистозные структуры в местах аутотрансплантированных имплантов или определены мелкие карункулярные структуры без признаков развития, у 17,5 % определены кисты с прозрачным содержимым на месте имплантов, а у 10 % определены кисты с мутным содержимым. При микроскопическом исследовании эндометриоидных поражений в группе животных, которым применяли каберголин, наблюдали сплющенный железистый секретирующий эпителий. При проведении сравнительного анализа морфометрических показателей у данной группы животных, по сравнению с контрольной, определено, что высота эпителиоцитов (18,06 мкм против 50,01 мкм), высота секреторного полюса эпителиоцитов (4,83 мкм против 16,3 мкм) и площадь ядра (18,71 мкм2 против 76,27 мкм2) были достоверно меньше (p<0,0001), чем в контрольной группе. Зато, относительная плотность ядра в опытной группе была выше (93,65 против 84,92), чем в контроле (p<0,05). Выводы. Применение каберголина у крыс с индуцированным экспериментальным эндометриозом в дозе 0,03 мг/кг массы тела в течение 14 дней привело к достоверному уменьшению образования кистоподобних образований на месте имплантов, уменьшению макроскопических размеров и объема поражений, уменьшению размеров эпителиоцитов и их активности.Ендометріоз – це хронічний доброякісний гормонозалежний стан, при якому за межами слизової оболонки матки відбувається розростання тканини, за морфологічними та функціональними властивостями ідентичної ендометрію. Одним із перспективних напрямків консервативного лікування зовнішнього генітального ендометріозу є пригнічення ангіонеогенезу шляхом застосування агоністів дофаміну. Мета – визначення ефективності застосування агоністів дофаміну на експериментальній моделі ендометріозу на самках білих щурів. Матеріал і методи. 21 особина статевозрілих нелінійних білих щурів Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі масою 170–200 г, макроскопічне та гістологічне дослідження ендометріоїдних уражень. Особини були рандомізовано поділені на контрольну (20 щурів) та дослідну групу (21 щур). Результати. При визначенні типів уражень отримані такі дані: у 72,5 % не визначено кістозних структур у місцях автотрансплантованих імплантів або визначено дрібні карункулярні структури без ознак розвитку, у 17,5 % визначено кісти з прозорим вмістом на місці імплантів, а у 10 % визначено кісти з мутним вмістом. При мікроскопічному дослідженні ендометріоїдних уражень у групі тварин, яким застосували каберголін, спостерігали сплющений залозистий секретуючий епітелій. При проведенні порівняльного аналізу морфометричних показників у даної групи тварин, порівняно із контрольною, визначено, що висота епітеліоцитів (18,06 мкм проти 50,01 мкм), висота секреторного полюсу епітеліоцитів (4,83 мкм проти 16,3 мкм) та площа ядра (18,71 мкм2 проти 76,27 мкм2) були достовірно меншими (p<0,0001), ніж у контрольній групі. Натомість, відносна щільність ядра у групі досліду була вищою (93,65 проти 84,92), ніж у контролі (p<0,05). Висновки. Застосування каберголіну у щурів із індукованим експериментальним ендометріозом у дозі 0,03 мг/кг маси тіла протягом 14 днів привело до достовірного зменшення утворення кістоподібних утворень на місці імплантів, зменшення макроскопічних розмірів та об’єму уражень, зменшення розмірів епітеліоцитів та їх активності

СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПАТОГЕНЕЗ ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ (Огляд літератури)

SUMMARY. Endometriosis is a chronic benign hormone-dependent condition in which endometrium spreads and grows outside the uterine mucosa, with identical to eutopic endometrium morphological and functional properties. This review is dedicated to modern view on pathogenesis of extragenital endometriosis. The article presents both the theory of etiology and pathogenesis of this pathology and possible mechanisms that can potentially be considered as the key to pathogenetic therapy. Endometriosis is detected in 50 % of women with dysmenorrhea, in 50–80 % of patients with chronic pelvic pain and in 25–40 % of women with infertility, and in the structure of gynecological disease, endometriosis ranks third after inflammatory processes and uterine fibroids. Сonsidering the not-too-high effectiveness of treatment, a significant percentage of recurrence of the disease, the issue of updating views on pathogenetic mechanisms in order to optimize the therapeutic endometriosis tactic still remains relevant. The aim – to conduct the literature analysis in order to identify contemporary views on the pathogenesis of extragenital endometriosis and possible points of application in the development of targeted therapy. Conclusions. The most widely accepted theory of pathogenesis of endometriosis is the theory of retrospective menstruation of Sampson. This theory suggests that viable fragments of the endometrial tissue disintegrate into the peritoneal cavity or into the pelvic organs. The most probable evolution of this theory should be the theory of angiogenesis on the background of immune dysfunction, which contributes to the primary implantation of endometrioid ectopic and their subsequent development. Modern literature points to the role of angiogenesis in the formation and development of lesions, but at the same time, there is an immune dysfunction, which probably leads to the predominance of angiogenic factors locally.РЕЗЮМЕ. Эндометриоз – это хроническое доброкачественное гормонозависимое состояние, при котором за пределами слизистой оболочки матки происходит разрастание ткани, по морфологическим и функциональным свойствам идентичной эндометрию. Приведены данные обзора литературы, посвященные современным взглядам относительно патогенеза экстрагенитального эндометриоза. В статье приведены как теории этиологии и патогенеза данной патологии, так и возможные механизмы, которые могут рассматриваться как ключ к патогенетической терапии. Эндометриоз обнаруживают у 50 % женщин с дисменореей, у 50–80 % пациенток с хронической тазовой болью и у 25–40 % женщин с бесплодием, а в структуре гинекологической заболеваемости эндометриоз занимает третье место после воспалительных процессов и миомы матки. Учитывая не слишком высокую эффективность лечения, значительный процент рецидивов заболевания вопрос актуализации взглядов на патогенетические механизмы с целью оптимизации лечебной тактики эндометриоза до сих пор остается актуальным. Цель – провести анализ литературы с целью выявления современных взглядов относительно патогенеза екстрагениатльного эндометриоза и возможных точек приложения при разработке таргетной терапии. Выводы. Наиболее широко принятой теорией патогенеза эндометриоза является теория ретроградной менструации Сэмпсона. Данная теория предполагает, что жизнеспособные фрагменты эндометрия ткани дисеминируються в перитонеальную полость или в органы малого таза. Наиболее вероятным эволюционированием данной теории следует считать теорию ангиогенеза на фоне иммунной дисфункции, которая способствует первичной имплантации эндометриоидных эктопий и их дальнейшему развитию. Современные данные литературы ставят во главу угла роль ангиогенеза в становлении и развитии поражений, в то же время имеет место иммунная дисфункция, которая, вероятно, приводит к преобладанию ангиогенных факторов локально.РЕЗЮМЕ. Ендометріоз – це хронічний доброякісний гормонозалежний стан, при якому за межами слизової оболонки матки відбувається розростання тканини, за морфологічними та функціональними властивостями ідентичної ендометрію. Наведені дані огляду літератури присвячені сучасним поглядам на патогенез екстрагенітального ендометріозу. В статті висвітлені теорії щодо етіології та патогенезу цієї патології, а також описані можливі механізми, які потенційно можна розглядати як ключ до патогенетичної терапії. Ендометріоз виявляють у 50 % жінок з дисменореєю, у 50–80 % пацієнток із хронічним тазовим болем та у 25–40 % жінок із безпліддям, а в структурі гінекологічної захворюваності ендометріоз посідає третє місце після запальних процесів та міоми матки. Враховуючи не надто високу ефективність лікування та значний відсоток рецидивування захворювання питання актуалізації поглядів на патогенетичні механізми з метою оптимізації лікувальної тактики ендометріозу й досі залишається актуальним. Мета – провести аналіз літератури з метою виявлення сучасних поглядів щодо патогенезу екстрагеніатльного ендометріозу та можливі точки прикладання при розробці таргетної терапії. Висновки. Найширше прийнятою теорією патогенезу ендометріозу є теорія ретроградної менструації Семпсона. Ця теорія припускає, що життєздатні фрагменти ендометріальної тканини дисемінуються в перитонеальну порожнину або в органи малого таза. Найімовірнішим еволюціонуванням даної теорії слід вважати теорію ангіогенезу на тлі імунної дисфункції, яка сприяє первинній імплантації ендометріоїдних ектопій та їх подальшому розвитку. Сучасні дані літератури ставлять на чільне місце в становленні та розвитку уражень роль ангіогенезу, водночас має місце імунна дисфункція, яка, ймовірно, призводить до переважання ангіогенних факторів локально

Prediction of pregnancy onset in the treatment of endometriosis associated infertility

В статті наведені основні дані, які дозволяють прогнозувати настання вагітності при лікуванні ендометріоз-асоційованого безпліддя на підставі огляду літературних джерел. Описані основні методи лікування ендометріоз-асоційованого безпліддя за допомогою лапароскопічної хірургії, допоміжних репродуктивних технологій, а також класифікації ендометріозу, за допомогою яких можна прогнозувати настання вагітності. The main data, that can predict the onset of pregnancy in the treatment of endometriosis-associated infertility, based on a literature review, are cited in the article. The article describes the principle methods for endometriosis-associated infertility treatment by means of laparoscopic surgery, subsidiary reproductive technologies, classifications of endometriosis that can predict the onset of pregnancy

Pathogenetic features of preeclampsia clinical course control in pregnant women and its effect on the cardiovascular system (literature review)

Мета роботи – проаналізувати сучасні погляди на патогенетичні особливості контролю за перебігом прееклампсії у вагітних, роль NT-proBNP у її патогенезі та можливості профілактики. Висновок. Показана необхідність подальшого вивчення цієї проблеми з метою пролонгування вагітності до терміну доношеності у жінок із прееклампсією. Objective – to analyze modern views on the pathogenetic features of control over the clinical course of preeclampsia in pregnant, NT-proBNP role and its pathogenesis and the possibilities of prevention. Conclusion. The necessity of further investigation of this problem, with the aim of prolonging the term of pregnancy in women with preeclampsia to avoid preterm labor, has been shown

17-OHPC to Prevent Recurrent Preterm Birth in Singleton Gestations (PROLONG Study): A Multicenter, International, Randomized Double-Blind Trial

Background âwomen with a history of spontaneous preterm birth (SPTB) are at a significantly increased risk for recurrent preterm birth (PTB). To date, only one large U.S. clinical trial comparing 17-OHPC (17-α-hydroxyprogesterone caproate or 17P) to placebo has been published, and this trial was stopped early due to a large treatment benefit. Objective âThis study aimed to assess whether 17-OHPC decreases recurrent PTB and neonatal morbidity in women with a prior SPTB in a singleton gestation. Study Design âThis was a double-blind, placebo-controlled international trial involving women with a previous singleton SPTB (clinicaltrials.gov: NCT 01004029). Women were enrolled at 93 clinical centers (41 in the United States and 52 outside the United States) between 16 0/7 to 20 6/7 weeks in a 2:1 ratio, to receive either weekly intramuscular (IM) injections of 250 mg of 17-OHPC or an inert oil placebo; treatment was continued until delivery or 36 weeks. Co-primary outcomes were PTB < 35 weeks and a neonatal morbidity composite index. The composite included any of the following: Neonatal death, grade 3 or 4 intraventricular hemorrhage, respiratory distress syndrome, bronchopulmonary dysplasia, necrotizing enterocolitis, or proven sepsis. A planned sample size of 1,707 patients was estimated to provide 98% power to detect a 30% reduction in PTB < 35 weeks (30% to 21%) and 90% power to detect a 35% reduction in neonatal composite index (17%-11%) using a two-sided type-I error of 5%. Finally, this sample size would also provide 82.8% power to rule out a doubling in the risk of fetal/early infant death assuming a 4% fetal/early infant death rate. Analysis was performed according to the intention-to-treat principle. Results âaseline characteristics between the 1,130 women who received 17-OHPC and 578 women who received placebo were similar. Overall, 87% of enrolled women were Caucasian, 12% had >1 prior SPTB, 7% smoked cigarettes, and 89% were married/lived with partner. Prior to receiving study drug, 73% women had a transvaginal cervical length measurement performed and <2% had cervical shortening <25 mm. There were no significant differences in the frequency of PTB < 35 weeks (17-OHPC 11.0% vs. placebo 11.5%; relative risk = 0.95 [95% confidence interval (CI): 0.71-1.26]) or neonatal morbidity index (17-OHPC 5.6% vs. placebo 5.0%; relative risk = 1.12 [95% CI: 0.68-1.61]). There were also no differences in frequency of fetal/early infant death (17-OHPC 1.7% vs. placebo 1.9%; relative risk = 0.87 [95% CI: 0.4-1.81]. Maternal outcomes were also similar. In the subgroup of women enrolled in the United States (n = 391; 23% of all patients), although the rate of PTB < 35 weeks was higher than the overall study population, there were no statistically significant differences between groups (15.6% vs. 17.6%; relative risk = 0.88 [95% CI: 0.55, 1.40]. Conclusion âin this study population, 17-OHPC did not decrease recurrent PTB and was not associated with increased fetal/early infant death

ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ТА АНОМАЛЬНИМИ МАТКОВИМИ КРОВОТЕЧАМИ

Objective – to investigate in women with infertility and abnormal uterine bleeding (AUB), the role of thyroid gland disorders (TG).Materials and methods. According to the purpose of our work we examined 50 women with infertility of tubal factor, who had a menstrual disorder, abnormal uterine bleeding and in which there was a violation of the function thyroid gland with clinical or laboratory manifestations (main group). The control group consisted of 30 women with tubal factor infertility and abnormal uterine bleeding (AUB) but without impairment of thyroid function. The patients in the main group had the following thyroid gland malformations: euthyroid goiter - 20 patients, hypothyroidism - in 16 and at 14 - hyperthyroidism. Results. Application of complex examination and timely treatment revealed violations of the menstrual cycle in women with tubal factor infertility and pathology of the thyroid gland will allow to improve the efficiency of complex therapy. Conclusions. In the group of women with tubal factor infertility and violation of the function thyroid gland with dysfunction of the menstrual it is necessary to conduct a study of the level of sex hormones in the blood and prolactin. In case of detected deviations from the reference indexes the diagnosis should be clarified and appropriate treatment should be made. Цель работы – исследовать у женщин с бесплодием и аномальными маточными кровотечениями (АМК) роль нарушений щитовидной железы (ЩЖ).Материалы и методы. Согласно цели нашей работы нами было обследовано 50 женщин с бесплодием трубного происхождения, которые имели нарушения менструального цикла (ПМЦ), а именно аномальные маточные кровотечения, и у которых было нарушение функции щитовидной железы с клиническими или лабораторными проявлениями (основная группа). Контрольную группу составили 30 женщин с бесплодием трубного происхождения и АМК, но без нарушения функции щитовидной железы. Пациентки основной группы имели следующие нарушения функции щитовидной железы: эутиреоидный зоб – 20 пациенток, гипотиреоз – у 16 и у 14 – гипертиреоз.Результаты. Применение комплексного обследования и своевременное лечение выявленных нарушений менструального цикла у женщин с бесплодием трубного происхождения и патологией щитовидной железы позволит повысить эффективность комплексной терапии.Выводы. В группе женщин с бесплодием трубного происхождения на фоне патологии щитовидной железы при имеющихся нарушениях менструального цикла обязательно следует провести исследование уровня половых гормонов в крови и пролактина. При выявленных отклонениях от референтных показателей следует уточнить диагноз и провести соответствующее лечение.Мета роботи – дослідити в жінок із безпліддям та аномальними матковими кровотечами (АМК) роль порушень щитоподібної залози (ЩЗ).Матеріали та методи. Згідно з метою нашої роботи нами обстежено 50 жінок із безпліддям трубного походження, які мали порушення менструального циклу (ПМЦ), а саме аномальні маткові кровотечі, та у яких було порушення функції щитовидної залози з клінічними або лабораторними проявами (основна група). Контрольну групу утворили 30 жінок із безпліддям трубного походження та АМК, але без порушення функції ЩЗ. Пацієнтки основної групи мали такі порушення функції щитоподібної залози: еутиреоїдний зоб – 20 пацієнток, гіпотиреоз – у 16 та у 14 – гіпертиреоз.Результати. Застосування комплексного обстеження та своєчасне лікування виявлених порушень менструального циклу в жінок із безпліддям трубного походження та патологією щитоподібної залози дозволить підвищити ефективність комплексної терапії.Висновки. У групі жінок із безпліддям трубного походження на фоні патології ЩЗ при наявних порушеннях менструального циклу обов’язково слід провести дослідження рівня статевих гормонів у крові та пролактину. При виявлених відхиленнях від референтних показників слід уточнити діагноз та провести відповідне лікування.