Age changes in the tigroid substance of neutrons of the lateral preoptic nucleus of hypothalamus under different light modes

The article presents analysis of the results of the original histochemical studies of tigroid substance of neurons of the lateral preoptic nucleus of  hypothalamus in mature and old rats under the influence of different light modes. In all observations, the tigroid substance was located in the cytoplasm of neurons of the lateral preoptic nucleus of hypothalamus in the form of individual granular formations of different sizes and shapes. The amount of tigroid substance of neurons of the lateral preoptic nucleus of hypothalamus in mature rats is greater than in older rats. At the same time, it should be noted that different experimental conditions significantly affected the amount of tigroid substance in neurons of the lateral preoptic nucleus of hypothalamus in old rats. In particular, under conditions of light deprivation, the optical density of specific histochemical staining for tigroid substance in neurons of the lateral preoptic nucleus of hypothalamus increased significantly (p<0,001), and under conditions of light stimulation, on the contrary, probably decreased (p<0,001)

АНАЛІЗ ЩІЛЬНОСТІ МЕЛАТОНІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ ТИПУ 1А У НЕЙРОНАХ ПЕРЕДНЬО-БІЧНОГО ПЕРЕДЗОРОВОГО ЯДРА ГІПОТАЛАМУСА ЩУРІВ ЗА РІЗНОГО СВІТЛОВОГО РЕЖИМУ

The most significant and noticeable biological rhythm observed in the human body is the sleep-wake rhythm and associated changes in physical and mental processes. A convincing criterion for the participation of the anterior-lateral preoptic nucleus of hypothalamus in the temporal organization is the presence of melatonin receptors in them. The aim – to investigate the effect of a different light mode on the quantitative characterization of the density of specific staining of type 1A melatonin receptors in neurons of the anterior-lateral preoptic nucleus of the rat hypothalamus. Material and Methods. The experiments were performed on mature white nonlinear male rats. The experimental animals were divided into three groups, each of which, in turn, consisted of two subgroups (six animals). The animals of the first group were kept for seven days in standard light conditions. The animals of the second group, during the same period, were in constant darkness. The third group consisted of rats, which were in the conditions of round-the-clock lighting for seven days. Quantitative differences were found according to the intensity of the specific (immunohistochemical) staining, which was determined by computer microdensitometry in relative units of optical density in the range from "0" to "1". Results. Specific immunohistochemical staining for type 1A melatonin receptors could be observed in all neurocytes of the anterior-lateral preoptic nucleus of the hypothalamus, regardless of their location on the nucleus. The staining was mainly fine-grained or almost diffuse in nature and covered the membrane of neurons and their cytoplasm. Observing the intensity of immunohistochemical staining from one neurocyte to another, it can be stated that it had different strength both in the membrane and in the cytoplasm. Conclusions. The optical density of staining for melatonin receptors 1A in the neurons of the anterior-lateral preoptic nucleus of the hypothalamus increases during the night and reaches its maximum at 2 AM. Under conditions of light stimulation, the intensity of the optical density decreases sharply.Наиболее значимым и заметным биологическим ритмом, наблюдающимся в организме человека, является ритм сон-бодрствование и связанные с ним изменения физических и психических процессов. Убедительным критерием участия передне-бокового предзрительного ядра гипоталамуса во временной организации является наличие в них рецепторов мелатонина. Цель – изучение влияния различного светового режима на количественную характеристику плотности специфической окраски мелатонинових рецепторов типа 1А в нейронах передне-бокового предзрительного ядра гипоталамуса крыс. Материалы и методы. Эксперименты проведены на половозрелых белых нелинейных крысах-самцах. Подопытные животные были поделены на три группы, каждая из которых, в свою очередь, состояла из двух подгрупп (по шесть животных). Животные первой группы находились семь суток в условиях стандартного светового режима. Животные второй группы в течение того же периода находились в условиях постоянной темноты. Третью группу составили крысы, которые в течение семи суток находились в условиях круглосуточного освещения. Количественные различия изучали в соответствии с интенсивностью специфического (иммуногистохимического) окрашивания, которые определяли методом компьютерной микроденситометрии в относительных единицах оптической плотности в диапазоне от «0» до «1». Результаты. Специфическое иммуногистохимическое окрашивание на рецепторы мелатонина типа 1А можно было наблюдать во всех нейроцитах передне-бокового предзрительного ядра гипоталамуса, независимо от их локализации по ядру. Окраска носила преимущественно мелкогранулярный или почти диффузный характер и охватывала оболочку нейроцитов и их цитоплазму. Наблюдая интенсивность иммуногистохимического окрашивания от одного нейроцита к другому можно констатировать, что она имела разную силу как по оболочке, так и по цитоплазме. Выводы. Оптическая плотность окраски на рецепторы мелатонина 1А в нейронах передне-бокового предзрительного ядра гипоталамуса растет в ночное время суток и достигает своего максимума в 02.00 часа. В условиях световой стимуляции интенсивность оптической плотности резко снижается.Найбільш значущим і помітним біологічним ритмом, що спостерігається в організмі людини, є ритм сон-неспання та пов'язані з ним зміни фізичних і психічних процесів. Переконливим критерієм участі передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса у часовій організації є наявність у них рецепторів мелатоніну. Мета – з’ясування впливу різного світлового режиму на кількісну характеристику щільності специфічного забарвлення мелатонінових рецепторів типу 1А у нейронах передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса щурів. Матеріал і методи. Експерименти проведені на статевозрілих білих нелінійних щурах-самцях. Піддослідні тварини були поділені на три групи, кожна з яких, у свою чергу, складалася з двох підгруп (по шість тварин). Тварини першої групи перебували сім діб в умовах стандартного світлового режиму. Тварини другої групи впродовж того ж періоду знаходились в умовах постійної темряви. Третю групу складали щури, які впродовж семи діб перебували в умовах цілодобового освітлення. Кількісні відмінності виявляли відповідно до інтенсивності специфічного (імуногістохімічного) забарвлення, яке визначали методом комп’ютерної мікроденситометрії у відносних одиницях оптичної густини в діапазоні від «0» до «1». Результати. Специфічне імуногістохімічне забарвлення на мелатонінові рецептори типу 1А можна було спостерігати у всіх нейроцитах передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса незалежно від їхньої локалізації по ядру. Забарвлення мало переважно дрібногранулярний або майже дифузний характер і охоплювало оболонку нейроцитів та їх цитоплазму. Спостерігаючи інтенсивність імуногістохімічного забарвлення від одного до іншого нейроцита можна констатувати, що вона мала різну силу, як щодо оболонки ,так і щодо цитоплазми. Висновки. Оптична густина забарвлення на мелатонінові рецептори 1А у нейронах передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса зростає у нічний період доби та досягає свого максимуму о 02.00 год. За умов світлової стимуляції інтенсивність оптичної густини різко знижується

Comparison between intraperitoneal onlay mesh repair with closure of fascial defect (IPOM plus) and intraperitoneal onlay mesh repair (IPOM) for ventral hernias

Aim. To evaluate the intraperitoneal onlay mesh repair with closure of fascial defect (IPOM plus) versus intraperitoneal onlay mesh (IPOM) for ventral hernias (VHs). Materials and methods. A total of 89 patients with VHs with a defect between 3–12 cm who underwent a surgery from 2018 to 2023 years were enrolled in this study. All of them were randomly assigned to two groups. Group 1 included 45 patients after intraperitoneal onlay mesh repair with closure of fascial defect (IPOM plus), Group 2 – 44 patients after intraperitoneal onlay mesh (IPOM). The distribution of patients by age, sex, body mass index (BMI), hernia type (primary VH, incisional hernia), American Society of Anesthesiologists (ASA) score was studied. Results. The differences in sex, mean age, patient distribution based on hernia type, BMI, ASA score and hernia orifice size were not statistically significant between the two groups. Therefore, both groups were comparable. The operative time in minutes was 73.17 ± 7.43 in Group 1 and 70.93 ± 8.84 in Group 2 (not statistically significant). The pain score 12 hours after surgery was 5.24 ± 0.60 in Group 1 comparing to 5.02 ± 0.45 in Group 2 (not statistically significant). The pain score 8 days after surgery was 2.88 ± 0.31 in Group 1 comparing to 2.75 ± 0.43 in Group 2 (not statistically significant). There was no significant difference concerning the incidence of early complications between the two groups. 41 (91.11 %) patients of Group 1 and 40 (90.9 %) patients of Group 2 were examined during a 22-month follow-up period. No complications were noted. Conclusions. Laparoscopic ventral hernia repair provides satisfactory results in terms of safety and efficacy. Thus, IPOM plus repair is safe, feasible and offers possible advantages over the standard IPOM technique as reported in the literature. Poor outcomes described in the literature are probably related to independent variables such as mesh and suture types as well as closure technique

Laparoscopic intraperitoneal onlay mesh with fascial repair (IPOM plus) for ventral and incisional hernia

Abdominal wall surgery for ventral hernia is one of the commonest procedures performed by the surgeons. The aim of the study is to evaluate short- and long-term outcomes in patients who underwent laparoscopic IPOM plus approach. Materials and methods. This study describes 70 patients who underwent laparoscopic intraperitoneal onlay mesh repair plus (IPOM plus) for ventral and incisional hernia. These were then followed up for a period of a minimum of 12 months and a maximum of 5 years. Results. Of the 70 patients, 8 (11.43 %) linea alba hernias, 28 (40.00 %) umbilical hernias, 34 (48.57 %) had incisional hernias. The distribution based on ASA score: I – 23 (32.86 %) patients, II – 39 (55.71 %), III – 8 (11.43 %). The mean age was 50.21 ± 0.89 years (M ± m). Male to female ratio was 1.19:1.00. Average defect size was 4.77 ± 0.21 cm (M ± m). Mean operating time was 58.27 ± 0.52 minutes (M ± m). Mean post-op hospital stay was 1.84 ± 0.06 days (M ± m). Intensity of pain by VAS pain score was 5.11 ± 0.92, 4.47 ± 0.31, 2.90 ± 0.72, 0.92 ± 0.81 (M ± m) after 6 hours, 24 hours, 1 week, 6 weeks respectively. No conversion to open laparotomy was required. Reported complications were port-site seroma 3 (4.29 %), port-site hematoma 1 (1.43 %) over one year of follow-up. 62 (88.57 %) patients were evaluated over 21 months follow-up period, no complications have been reported. Conclusions. Obtained results showed that the IPOM plus repair is safe and may be used for routine laparoscopic ventral and incisional hernia repair, the closure of fascial defect appears to give chance for good fixation of the mesh and decrease postoperative morbidity

Морфометрична характеристика вентролатерального преоптичного ядра гіпоталамуса зрілих щурів за модифікації фотоперіоду

The aim of the study is to investigate the effect of different light regimes and melatonin on the morphometric characteristics of the ventrolateral preoptic (anterior-lateral preoptic) nucleus of the hypothalamus of mature rats.Material and methods. The experiments were performed on 28 white non-linear male rats. Animals in the first series were under normal light conditions. Animals of the second series were under light deprivation. The rats of the third series were under light stimulation. The fourth series were rats under light stimulation and intraperitoneally injection of melatonin (Sigma, USA) at a dose of 0.5 mg/ kg of body weight. Morphological analysis of neurons was performed using a LUMAM-8 microscope.Results. The asymmetric location of ventrolateral preoptic nuclei of the hypothalamus in the cerebral hemispheres has been revealed. The nucleus on the sections had a spherical or oval shape, and the neurons were the same in the center and periphery of the nucleus. The morphometric data indicate that in the studied parameters (average neurocyte volume, average neurocyte nucleus volume, the nuclear-cytoplasmic ratio in neurocytes, and average neurocyte count in the standard histological slice plane), no clear differences were observed in the mean trends.Conclusions. The histological examinations indicate that the studied parameters do not respond to the light conditions and time of day when the corresponding experimental conditions were simulated.Цель работы - изучить влияние различного светового режима и мелатонина на морфометрическую характеристику вентролатерального преоптического (передне-бокового предзрительного) ядра гипоталамуса зрелых крыс.Материал и методы. Исследования проведены на 28 белых нелинейных крысах-самцах. Животные первой серии находились в условиях нормального светового режима. Животные второй серии содержались при световой депривации. Крысы третьей серии пребывали в условиях световой стимуляции. Четвертую серию составляли крысы, которым на фоне световой стимуляции внутрибрюшинно вводили мелатонин (Sigma, USA) в дозе 0,5 мг/кг массы тела крысы. Морфологический анализ нейронов осуществляли с помощью микроскопа ЛЮМАМ-8.Результаты. Обнаружено асимметричное расположение вентролатеральных преоптических ядер гипоталамуса в полушариях головного мозга. Ядро на срезах мало шаровидную или овальную форму, а нейроны были однотипными как в центре, так и на периферии ядра. Данные морфометрических характеристик указывают, что в исследуемых показателях (средний объем нейроцита, средний объем ядер нейроцитов, ядерно-цитоплазматическое соотношениe в нейроцитах и среднее количество нейроцитов на стандартной плоскости гистологического среза) четких различий в средних тенденциях не обнаружено.Выводы. Проведенные гистологические исследования указывают на то, что исследуемые показатели не реагируют на условия освещения и время суток, когда моделировались соответствующие условия эксперимента.Мета роботи - з’ясувати вплив різного світлового режиму та мелатоніну на морфометричну характеристику вентролатерального преоптичного (передньо-бічного передзорового) ядра гіпоталамуса зрілих щурів.Матеріал і методи. Дослідження проведені на 28 білих нелінійних щурах-самцях. Тварини першої серії перебували за умов нормального світлового режиму. Тварини другої серії перебували за умов світлової депривації. Щури третьої серії знаходилися в умовах світлової стимуляції. Четверту серію складали щури, яким на фоні світлової стимуляції внутрішньоочеревинно вводили мелатонін (Sigma, USA) у дозі 0,5 мг/кг маси тіла щура. Морфологічний аналіз нейронів здійснювали за допомогою мікроскопа ЛЮМАМ-8.Результати. Виявлено асиметричне розташування вентролатеральних преоптичних ядер гіпоталамуса в півкулях головного мозку. Ядро на зрізах мало кулясту чи овальну форму, а нейрони були однотипними як у центрі, так і на периферії ядра. Дані морфометричної характеристики вказують, що в досліджуваних показниках (середній об’єм нейроцита, середній об’єм ядер нейроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в нейроцитах та середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу) чітких розбіжностей у середніх тенденціях не виявлено.Висновки. Проведені гістологічні дослідження вказують на те, що досліджувані показники не реагують на умови освітлення та час доби, коли моделювалися відповідні умови експерименту

ВИКЛАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ПАРАЗИТОЛОГІЇ У БУКОВИНСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Parasitic infestations account for a significant percentage of overall morbidity andmortality. In this regard, the problem of parasitic pathology often occurs in the practiceof physicians, which necessitates an increase in the level of professional training ofphysicians. It is necessary to expand the knowledge of health professionals not onlyabout the clinical symptoms, diagnosis and treatment of infestations, but also about theepidemiological features and life cycles of parasites that underlie the development of themethods for the prevention of parasitic diseases.The aim of the work is to analyze the peculiarities of teaching medical parasitologyto the first-year students of the Higher State Educational Establishment of Ukraine“Bukovinian State Medical University” in order to improve teaching methods in thetraining of doctors.Conclusion. Teaching medical parasitology includes lectures, practical classes,independent work of students, conducting two final modular tests, which includecomputer testing, theoretical questions, practical skills. The peculiarity of the study ofmedical parasitology is the use of a large amount of visual material: tables, diagrams,illustrations, photographs, microslides and museum specimens.Паразитарные инвазии составляют значительный процент в общем уровнезаболеваемости и смертности. В связи с этим в практической деятельностиврача часто встречается проблема паразитарной патологии, что обусловливаетнеобходимость повышения уровня профессиональной подготовки врачей.Необходимым является расширение знаний медицинских работников нетолько о клинической симптоматике, диагностике и лечении инвазий, но и обэпидемиологических особенностях и жизненных циклах паразитов, которыележат в основе создания методов профилактики паразитозов.Цель работы – анализ особенностей преподавания медицинской паразитологиистудентам первого курса Высшего государственного учебного заведения Украины «Буковинский государственный медицинский университет» с цельюусовершенствовать методы обучения при подготовке врачей.Вывод. Преподавание медицинской паразитологии предусматривает лекции,практические занятия, самостоятельную работу студентов, проведениедвух итоговых модульных контролей, которые включают компьютерноетестирование, теоретические вопросы, практические навыки. Особенностьюизучения медицинской паразитологии является использование большогоколичества наглядного материала: таблиц, схем, иллюстраций, фотографий,микропрепаратов и музейных экспонатов.Паразитарні інвазії складають вагомий відсоток у загальному рівні захворюваностіта смертності. У зв'язку з цим у практичній діяльності лікаря часто трапляєтьсяпроблема паразитарної патології, що зумовлює необхідність підвищення рівняпрофесійної підготовки лікарів. Необхідним є розширення знань медичнихпрацівників не тільки про клінічну симптоматику, діагностику та лікуванняінвазій, але й про епідеміологічні особливості та життєві цикли паразитів, якілежать в основі створення методів профілактики паразитозів.Мета роботи – аналіз особливостей викладання медичної паразитології студентампершого курсу Вищого державного навчального закладу України «Буковинськийдержавний медичний університет» з метою удосконалення методів навчання припідготовці лікарів.Висновок. Викладання медичної паразитології передбачає лекції, практичнізаняття, самостійну роботу студентів, проведення двох підсумкових модульнихконтролів, які включають комп'ютерне тестування, теоретичні питання,практичні навички. Особливістю вивчення медичної паразитології є використаннявеликої кількості наочного матеріалу: таблиць, схем, ілюстрацій, фотографій,мікропрепаратів та музейних експонатів

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ВИКЛАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ПАРАЗИТОЛОГІЇ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

The development of the education system under modern conditions requires changesin many directions: information, methodological, technological, organizational ect.The article deals with the distance education advantages and disadvantages, as well as highlights own experience of implementing online technologies in the educationalprocess of the medical students.The objective of the article is to analyze the features of distance studies and determine itsadvantages and disadvantages.Conclusions. Distance/online/electronic education has already taken one of the leadingpositions in higher educational system of many universities, but not in the medical ones.The transition to enforced distance/electronic methods of education in 2020 hasmodernized all stages of teaching and perception of the medical education. Yes, thisextraordinary time requires the adaptation of training and control materials. Habitualclasses are irreplaceable, but the development of the digital space creates excellentalternative opportunities for the studies and development of up-to-date students andfuture specialists during quarantine.Distance education is a separate type of teaching, it is philosophy, methodology,psychology of studies and teaching. Everything must be studied and developedthoroughly, it is necessary to improve presentation of the material constantly, as well asmeans of assistance and self-control. However, distance/online studies are definitely a bigadvantage during a global pandemia.Развитие системы образования в современных условиях требует измененийво многих направлениях: информационном, методическом, технологическом,организационном и др. В статье проведен обзор литературы относительнопреимуществ и недостатков дистанционного образования, а также освещаетсясобственный опыт внедрения онлайн технологий в учебный процесс студентовмедиков.Целью статьи является анализ особенностей дистанционного обучения иопределения его достоинств и недостатков.Выводы. Удаленное/онлайн/электронное образование во многих вузах уже занялоодно из ведущих мест в системе высшего образования, но не в медицинских.Переход к вынужденным дистанционным/электронным методам образования в2020 году модернизировал все этапы преподавания медицинского образования. Да,это непростое время требует адаптации учебных и контролирующих материалов.Конечно, аудиторные занятия – незаменимы, однако развитие цифровой сферысоздает замечательные альтернативные возможности обучения и развитиясовременных студентов и будущих профессионалов во время карантина.Дистанционное образование – это отдельный вид обучения, это философия,методология, психология обучения и преподавания. Важно основательно изучить,разработать, постоянно совершенствовать подачу материала, а также средствапомощи и самоконтроля. Однако дистанционное/онлайн обучение являетсябезусловным большим преимуществом в ходе мировой пандемии.Розвиток системи освіти в сучасних умовах потребує докорінних змін у багатьохнапрямах: інформаційному, методичному, технологічному, організаційному та ін.У статті проведений огляд літератури щодо переваг та недоліків дистанційноїосвіти, а також висвітлюється власний досвід впровадження онлайн технологій унавчальний процес студентів-медиків.Метою статті є аналіз особливостей дистанційного навчання і визначення йогопереваг та недоліків.Висновки. Дистанційна/онлайн/електронна освіта вже зайняла одне із провіднихмісць у системі вищої освіти багатьох ЗВО, але не в медичних. Перехід довимушених дистанційних/електронних методів освіти у 2020 році модернізував всіетапи викладання медичної освіти. Так, цей надзвичайний час вимагає адаптаціїнавчальних та контролюючих матеріалів. Звичайно, аудиторні заняття єнезамінними, однак розвиток цифрової сфери створює чудові альтернативніможливості навчання та розвитку сучасних студентів та майбутніх спеціалістівпід час карантину.Дистанційна освіта – це окремий вид навчання, це філософія, методологія,психологія навчання та викладання. Необхідно ґрунтовно вивчити, розробити,постійно вдосконалювати подачу матеріалу, а також засоби допомоги ісамоконтролю. Проте дистанційне/онлайн навчання є безумовною великоюперевагою у час світової пандемії