Agrobiological evaluation of Allium ampeloprasum L. variety samples in comparison with Allium sativum L. cultivars

ArticleThe purpose of investigation is to study the biological and morphological features, to establish the economic and valuable characteristics of the introduced and local forms of Allium ampeloprasum L. in comparison with Allium sativum L. and to study the effect of removal of the scape in the yield. The studies used field, statistical, settlement and analytical methods. The weight of the bulb without removing the inflorescence shoot of the cultivar Sofiivskyi was 28.4– 53.3 g smaller than the variety samples No. 2 and No. 3 respectively. With removing the scape the difference increased by 60.5–68.6 g. The yield of No. 2 variety sample Allium ampeloprasum L. without removing the scape was lower than the standard by 1.7 t ha-1 while the variety sample No. 3 exceeded the standard by 1.1 t ha-1 . With the removal of inflorescence shoot the yields of variety samples No. 2 and No. 3 exceeded the cultivar Sofiivskyi by 1.6 and 2.2 t ha-1 . It has been established according to the researches that introduced forms of Allium ampeloprasum L. have high indicators of economic and valuable characteristics, but they are limited in the first years of cultivation, by the period of adaptation to the new soil and climatic conditions

System analysis of properties of coatings and indicators of the process of plasma and electrolytic oxidations quality

The article is devoted to solution of the problem of systematization of the parameters for the model that associate the properties of the obtained coatings with the qualitative properties of coatings on the basis of the method of plasma-electrolytic oxidation (PEO) of valve metals. Nowadays for the synthesis of the required parameters of technological processing regimes (electrical regimes, concentrations of the components of the electrolyte) in the process of coatings’ forming various measured parameters of the coating are use

ДИНАМІКА ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАФІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ПАЦІЄНТІВ ХВОРИХ НА ДИТЯЧИЙ ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ ПІД ВПЛИВОМ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ ТРАНСКРАНІАЛЬНОЇ МІКРОПОЛЯРИЗАЦІЇ

Introduction. Direct current stimulation (DCS) is of interest for the treatment of various neurological disorders, including cerebral palsy (CP). DCS is a noninvasive and safe therapeutic method which modifies the functional status of various parts of the CNS under the influence of small direct current.The aim of the study was to determine the therapeutic efficacy of DCS in combined treatment of children with CP using electroencephalography.Materials and methods. 33 patients with various forms of CP were examined and treated. 12 children were included in comparison group who underwent basic treatment, and 21 children – in the main group who underwent basic treatment and DCS. Transcranial DCS was performed according to individual treatment regimens based on the location of pathology. The dynamics of bioelectric activity of brain was evaluated twice using EEG – before treatment and 3 months after the therapeutic course.Results. Analysis of electroencephalograms of children with CP before treatment showed the disruption of neural activity in a local brain region of varying degrees of severity. After the treatment the positive dynamics of background electrical activity of the brain was observed in 76.2% of patients in the main group, compared with 25.0% of children in the comparison group. General changes concerned the age stabilization of central and alpha rhythms precursors and the tendency of reduction of structural disorganization and diffuse slowing of the EEG with the absence of paroxysmal activity and interhemispheric asymmetry was observed.Conclusions. The data indicate that the addition of DCS in the treatment of patients with CP increases the effectiveness of treatment and may also positively influences on the course of the disease.Введение. Особый интерес для лечения различных неврологических расстройств, в частности детского церебрального паралича (ДЦП), вызывает такой терапевтический подход, как микрополяризация. Микрополяризация - это неинвазивный и безопасный лечебный метод, позволяющий изменять функциональное состояние различных звеньев ЦНС под действием малого постоянного тока.Цель – определить с помощью электроэнцефалографии терапевтическую эффективность добавления метода микрополяризации в комплекс лечебно-профилактических мероприятий детям с ДЦП.Материалы и методы. В ходе исследования было обследовано и комплексно пролечено 33 больных с различными формами ДЦП. В группу сравнения вошло 12 детей, которым проводили базисные лечебно-реабилитационные мероприятия, в основную – 21 ребенок, которым на фоне базисной терапии дополнительно проводили курс микрополяризации. Транскраниальная микрополяризация выполнялась в соответствии с разработанными индивидуальными схемами лечения в зависимости от локализации патологии. С помощью ЭЭГ оценивали биоэлектрическую активность головного мозга в динамике дважды – до начала лечения и через 3 месяца после окончания курса терапии.Результаты. Анализ электроэнцефалограмм детей с ДЦП до лечения свидетельствовал о нарушении биоэлектрической активности мозга различной степени выраженности. После лечения в рамках общей картины формирования возрастных паттернов ЭЭГ наблюдалась положительная динамика фоновой биоэлектрической активности мозга у 76,2% пациентов основной группы, в сравнении с 25,0% детей в группе сравнения. Общие изменения касались стабилизации возрастных прекурсоров центрального и альфа-ритмов и наблюдались тенденции к уменьшению структурной дезорганизации и диффузного замедления ЭЭГ при отсутствии увеличения пароксизмальной активности и межполушарной асимметрии.Выводы. Полученные данные свидетельствуют о том, что добавление метода микрополяризации в комплексном лечении больных ДЦП повышает эффективность лечения, а также может положительно влиять на клиническое течение заболевания.Вступ. Особливий інтерес для лікування різних неврологічних розладів, зокрема дитячого церебрального паралічу (ДЦП), викликає такий терапевтичний підхід, як мікрополяризація. Мікрополяризація – це неінвазивний і безпечний лікувальний метод, що дозволяє змінювати функціональний стан різних ланок ЦНС під дією малого постійного струму.Мета – визначити за допомогою електроенцефалографії терапевтичну ефективність додавання методу мікрополяризації у комплекс лікувально-профілактичних засобів дітям хворим на ДЦП.Матеріали та методи. У ході дослідження було обстежено та комплексно проліковано 33 хворих з різними формами ДЦП. До порівняльної групи, яким проводили базисні лікувально-реабілітаційні заходи, увійшло 12 дітей, до основної – 21 дитина, яким на фоні базисної терапії додатково проводили курс мікрополяризації. Транскраніальна мікрополяризація виконувалася згідно з розробленими індивідуальними схемами лікування залежно від локалізації патології. За допомогою ЕЕГ оцінювали біоелектричну активність головного мозку в динаміці двічі – до початку лікування та через 3 місяці після закінчення терапевтичного курсу.Результати. Аналіз електроенцефалограм дітей із ДЦП до лікування свідчив про порушення біоелектричної активності мозку різного ступеня виразності. Після лікування у межах загальної картини формування вікових патернів ЕЕГ спостерігалась спрямована позитивна динаміка фонової біоелектричної активності мозку у 76,2% пацієнтів основної групи, порівняно із 25,0% дітей у групі порівняння. Загальні зміни стосувались стабілізації вікових прекурсорів центрального і альфа-ритмів і спостерігалися тенденції до зменшення структурної дезорганізації і дифузного сповільнення ЕЕГ при відсутності збільшення пароксизмальної активності та міжпівкульової асиметрії.Висновки. Отримані дані свідчать про те, що додавання методу мікрополяризації у комплексне лікування хворих на ДЦП підвищує ефективність лікування, а також може позитивно впливати на клінічний перебіг захворювання

Новітні досягнення в судово-ветеринарній експертизі тварин, постраждалих від жорстокого поводження

The article is formulated and systematized with some issues of cruel atitude to animals in the aspect of forensic veterinary examination. It is proved that the main directions of improving the forensic veterinary examination of live animals affected by cruelty or corpses of animals with signs of violent death from cruelty are the development, approval and implementation of regulatory legal acts on forensic veterinary determination of the severity of bodily harm, judicial veterinary examination of live animals, forensic veterinary examination of a corpse of an animal, automation and optimization of the process of registration of results examination, and the use of advanced Information Technologies in forensic veterinary examination. The proposed authors' edition of the definition of “animal cruelty” for the criminal qualification of this offense. The novelty of defenition is what we proposed to consider as a consequence of animal cruelty not only the injury or death of the animal, but also severe damage or other disruption to its health. The content and justified consequences of cruelty to animals that are the subject of a forensic veterinary examination are disclosed. The consequences of cruelty to animals include not only the injury or death of the animal, but also severe injuries or other health problems. It was given a list of injuries (injuries) that are severe and life-threatening to the animal at the time of infliction and threaten the death of the animal; threat of loss, or the loss of any organ or the loss by an organ of its functions. We proposed to indicative list of issues that can be put to the decision of a forensic expert by a court or investigator during a study of a live animal that has been injured from abuse or a corpse of an animal with signs of violent death should be added as an addition to the “Scientific and methodological recommendations on the preparation and appointment of forensic examinations and expert studies ”for their practical use by law enforcement agencies. The qualification of an animal cruelty violation must be taken into account the opinion of the forensic veterinarian on the nature and severity of bodily harm, as well as the causal link between the injuries identified by the expert and the health condition or death of the animal. The criterion for differentiating an administrative and a criminal offense from cruelty to animals is solely the presence or absence of bodily harm, which is ascertained exclusively by a forensic veterinarian.В роботі сформульовано і систематизовано деякі питання жорстокого поводження з тваринами в аспекті судово-ветеринарної експертизи. Доведено, що напрямами вдосконалення судово-ветеринарної експертизи живих тварин, постраждалих від жорстокого поводження, чи трупів тварин з ознаками насильницької смерті від жорстокого поводження є розробка, затвердження і впровадження в практику нормативно-правових актів щодо судово-ветеринарного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, судово-ветеринарної експертизи живих тварин, судово-ветеринарної експертизи трупа тварини, автоматизації й оптимізації процесів оформлення результатів експертизи, використання новітніх інформаційних технологій в судово-ветеринарній експертизі. Запропонована авторська редакція дефініції “жорстоке поводження з тваринами” за кримінальної кваліфікації цього правопорушення. Новелою дефеніції є те, що нами запропоновано вважати наслідком жорстокого поводження з тваринами не лише каліцтво чи смерть тварини, а й ушкодження чи інший розлад її здоров’я тяжкого ступеня. Розкрито зміст і обґрунтовано наслідки жорстокого поводження з тваринами, які є предметом судово-ветеринарної експертизи. До наслідків жорстокого поводження з тваринами варто зачислити не лише каліцтво чи смерть тварини, а й ушкодження чи інший розлад її здоров’я тяжкого ступеня. Наведено перелік ушкоджень (травм), які належать до тяжких і є небезпечними для життя тварини в момент заподіяння і загрожують загибеллю тварини; є загроза втрати або відбулась втрата будь-якого органа або втрата органом його функцій. Запропонований нами орієнтовний перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення судово-ветеринарного експерта судом чи слідчим під час дослідження живої тварини, постраждалої від жорстокого поводження, чи трупа тварини з ознаками насильницької смерті необхідно внести як доповнення до “Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень” для їхнього практичного використання правоохоронними органами. Кваліфікація правопорушення жорстокого поводження з тваринами має враховувати  висновок судово-ветеринарного експерта щодо характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, а також причинно-наслідковий зв’язок між виявленими експертом ушкодженнями і розладом здоров’я чи смертю тварини

Elastic properties of pulmonary artery in chronic obstructive pulmonary disease

Today chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is one of the most common diseases with specific pulmonary vascular changes. The aim – to evaluate elastic properties of pulmonary artery (PA) and pathogenic mechanisms of disorders in COPD. Materials and methods. Participants were 50 patients with COPD stages 1–3 without comorbidities (32 men and 18 women, average age was 49.8 ± 1.0 years). Control group included 30 healthy people (19 men and 11 women, aged 50.1 ± 1.2 years). PA elastic properties was researched by ultrasound method. Statistical analysis was performed by means of the Statistica® 6.0 for Windows (StatSoft Inc.) software using parametric and nonparametric methods. Results. Study data showed that pulmonary arterial pressure (PAP) and PA elastic properties were significantly different between subjects with COPD and control group. Thus, pulsatility, compliance and distensibility in CORD were decreased (39.23 ± 1.6 %, 6.4 ± 0.4 mm 2/mmHg and 1.71 ± 0.10 %/mmHg versus 51.4 ± 1.9 %, 11.1 ± 0.5 mm 2/mmHg and 3.30 ± 0.12 %/mmHg in control group, respectively, p < 0.05), and elastic modulus and index stiffness B were increased (65.7 ± 3.7 mmHg and 2.91 ± 0.17 to 31.6 ± 1.2 mmHg and 2.05 ± 0.08, versus 31.6 ± 1.2 mm Hg and 2.05 ± 0.08 in control group, respectively, p < 0.05). Analysis in groups divided by severity of COPD showed that PA elastic properties was not different significantly between subjects with COPD stage-1 and control group. However, several significant differences in PAP and PA elastic properties between subjects with COPD stage-2, COPD stage-3 and control group were found (p < 0.05). Pearson correlation analysis was showed significant relationships between indexes of PA elastic properties and FEV1, indexes of PAP. Conclusions. The changes of PA elastic properties in COPD are accompany by increasing stiffness, thus reduce pulsatility, compliance and elasticity of vascular wall. Detected changes of PA elastic properties were associated with disease progression, airflow limitation and pulmonary hypertension, most significantly in COPD stage-3. pulmonary artery; elasticity; chronic obstructive pulmonary diseas

Порядок судово-ветеринарного встановлення ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров’ю тварини

The paper formulates the procedure for forensic veterinary determination of the severity of damage to animal health. According to the severity of injuries to animals, it is necessary to distinguish between injuries of three degrees: mild, moderate and severe. Forensic veterinary examination to determine the severity of injuries is carried out by a forensic veterinary expert through a veterinary examination of the injured (subject) animal. During the examination of the subject animal, the forensic veterinary expert establishes data about the animal according to the animal’s passport or other document that replaces it (animal’s nickname, individual number, species, sex, age, breed, etc.). If there are no documents for the animal, they are limited to information about the animal received from its owner or guardian; establishes the anamnestic data of the examined animal according to the explanations of the owner of the animal or its guardian; finds out the circumstances of the injury to the investigator, coroner, owner or guardian of the animal; clarifies complaints from the owner about the state of health of the animal; gets acquainted with the case materials provided by the law enforcement agency; examines other available veterinary documents, if necessary, finds out other information. The forensic veterinary expert, estimating the statute of limitations for violation of the anatomical integrity of tissues and organs and their functions, proceeds from their usual duration. Defects in veterinary care should not be taken into account when assessing the severity of injuries. In such cases, the forensic veterinary expert is obliged to indicate the nature of the causal relationship between the injury and such consequences. Damage to diseased tissues and organs of an animal can be considered as severe as damage to these organs and tissues in clinically healthy animals, if there is a direct causal link between the damage and the adverse effect. If during the examination of the subject animal the expert finds different origins of bodily injuries, he establishes what weapon of injury could have been inflicted on each of them. If the injuries are of different ages, indicate the frequency, non-simultaneity and sequence of their application, indicate the time of infliction of each of the injuries, determine the severity of each of them. In cases of death of an animal in the presence of bodily injuries, the forensic veterinary expert, along with resolving other issues, establishes the presence or absence of a causal link between the injury and the death of the animal. In cases where there is a causal link between injury and death, they can be considered fatal. All the information obtained is reflected in the expert’s report or in the report of the expert study. The results in the expert’s opinion should be the result of the analysis of objective information established during the forensic veterinary examination of the subject. They must be detailed and scientifically sound.В роботі сформульовано порядок судово-ветеринарного встановлення ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров’ю тварини. За ступенем тяжкості тілесних ушкоджень тварин необхідно розрізняти тілесні ушкодження трьох ступенів: легке, середньої тяжкості та тяжке. Судово-ветеринарна експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-ветеринарним експертом шляхом ветеринарного обстеження потерпілої (підекспертної) тварини. Під час дослідження підекспертної тварини судово-ветеринарний експерт встановлює дані про тварину за паспортом тварини чи іншим&nbsp; документом, що його замінює (кличку тварини, індивідуальний номер, вид, стать, вік, породу тощо). Якщо документи на тварину відсутні, то обмежуються інформацією про тварину, отриману від її власника чи опікуна; встановлює анамнестичні дані обстежуваної тварини за поясненнями власника тварини чи її опікуна; з’ясовує обставини заподіяння ушкоджень у слідчого, дізнавача, у власника чи опікуна тварини; з’ясовує скарги від власника щодо стану здоров’я тварини; ознайомлюється з матеріалами справи, наданими правоохоронним органом; досліджує інші наявні ветеринарні документи, за потреби з’ясовує інші відомості. Судово-ветеринарний експерт, оцінюючи терміни давності порушення анатомічної цілості тканини і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли тварина не була обстежена фахівцем ветеринарної медицини раніше, до проведення експертизитермінів. Дефекти надання ветеринарної допомоги не повинні враховуватися під час оцінки ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. В таких випадках судово-ветеринарний експерт зобов’язаний вказувати характер причинно-наслідкових зв’язків між ушкодженням і такими наслідками. Ушкодження хворобливо змінених тканин і органів тварини може бути розцінене за ступенем тяжкості як таке ж ушкодження цих органів і тканин у клінічно здорових тварин, якщо між цим ушкодженням і несприятливим наслідком є прямий причинний зв’язок. Якщо під час обстеження підекспертної тварини експерт виявляє різне походження тілесних ушкоджень, він встановлює, яким знаряддям травми могло бути заподіяне кожне з них. Якщо ушкодження мають різну давність, позначають неоднократність, неодночасність і послідовність їх нанесення, вказуються строки спричинення кожного з ушкоджень, встановлюється ступінь тяжкості кожного із них. У випадках смерті тварини за наявності тілесних ушкоджень судово-ветеринарний експерт поряд з вирішенням інших питань встановлює наявність чи відсутність причинного зв’язку між ушкодженням і смертю тварини. У випадках, коли між ушкодженням і смертю причинний зв’язок існує, то вони можуть бути оцінені як летальні. Всі отримані відомості відображаються у висновку експерта або у висновку експертного дослідження. Підсумки у висновку експерта повинні бути результатом аналізу об’єктивних відомостей, що встановлені під час проведення судово-ветеринарної експертизи підекспертної тварини. Вони мають бути детальними і науково обґрунтованими