ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИКІВ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

In the minds of the digital economy, they are characterized by more active technologies of digital technology and the expansion of new information systems, more work is needed, and more and more efficiency. The whole range of economics and humanities and clarification of the current competencies of the most successful employees of the organization. It has been designated that competence is formed, developed and manifested in the process of specific activities, such as the specific nature of the business. The specifics of public administration and administration are zoom-in scaled. For the sake of nationality, one has to start the suspension of development for the special vicarious administrative methods in order to fill in the suspension of information transmitted by the norms of administrative law. The goal is to reach the most important for suspension: to prepare for the preparation of curriculum in the field of public administration and administration.With statistics, go ahead to formulate competencies in the minds of the digital economy. Due to the competency of the approach, there has been a tendency towards a greater emphasis on hard skills (hard professional skills) for soft skills. This zoomed out in more detail to the very warehouse of soft skills. It has been shown that today there is no single universal approach to form a warehouse for soft skills to staff, moreover, most of all you will have to take a look at the additional knowledge of the context of the sphere of communication praxis. That is why we are important for the sphere of public administration and administration of soft skills, that conducted the operation of soft skills in the sphere of public administration and administration. The result is a copy of the important warehouse of community, managerial, self-organizing, mental skills and competencies for the training of efficient managers in the field of public administration. The article has been updated on the formality of emotional competence for public management in the form of professional communication, which is associated with frequent and trivial contacts with people.В условиях цифровой экономики, характеризующейся активным использованием цифровых технологий и распространением новых информационных систем, увеличивается напряженность труда руководителей и повышаются требования к эффективности их деятельности. Это требует от экономики труда не только гуманизации трудовой деятельности, но и уточнения актуальных компетенций успешных руководителей организаций. Специфика публичного управления и администрирования обусловлена масштабностью деятельности, влиянием на развитие государства, общественных организаций, и т. п. Направленность на достижение важных для общества задач повышает значимость подготовки руководителей публичной сферы. Исследованы инновационные подходы к формированию компетентности руководителей в условиях цифровой экономики. Современные исследования компетенций выявили тенденцию смещения акцента с hard skills (твердых профессиональных навыков) на soft skills (мягкие универсальные навыки) персонала. Подчеркнуто, что сегодня не существует единого подхода к формированию состава soft skills, зато чаще высказывается мнение о целесообразности учета контекста сферы деятельности работников. Поэтому нами проведено операционализацию soft skills руководителей в сфере публичного управления и администрирования с учетом специфики деятельности. Подчеркнута актуальность формирования эмоциональной компетентности для публичного управления как вида профессиональной деятельности, связанного с частыми и длительными контактами с людьми и публичными выступлениями.В умовах цифрової економіки, що характеризується активним використанням цифрових технологій та поширенням нових інформаційних систем, збільшується напруженість праці керівників і підвищуються вимоги до ефективності їхньої діяльності. Це вимагає від економіки праці не тільки гуманізації трудової діяльності, а й уточнення актуальних компетенцій успішних керівників організацій. Зазначено, що компетентність формується, розвивається та проявляється в процесі конкретної діяльності, тобто вона має враховувати специфічні умови діяльності фахівця. Специфіка публічного управління та адміністрування зумовлена масштабністю діяльності. Ця діяльність націлена на вирішення завдань суспільного розвитку за допомогою використання спеціальних адміністративно-правових методів впливу на суспільні відносини, передбачених нормами адміністративного права. Цілеспрямованість на досягнення важливих для суспільства завдань підвищує значущість підготовки керівників у сфері публічного управління та адміністрування.Досліджено інноваційні підходи до формування компетентності керівників в умовах цифрової економіки. Сучасні дослідження компетенційного підходу виявили тенденцію зміщення акценту з hard skills (твердих професійних навичок) на soft skills (м’які універсальні навички) персоналу. Це зумовило більш детальне дослідження саме складу soft skills. Виявлено, що сьогодні не існує єдиного універсального підходу до формування складу soft skills персоналу, натомість найчастіше наголошується на доцільності врахування контексту сфери діяльності працівників. Тому нами досліджено важливі для сфери публічного управління та адміністрування soft skills і проведено операціоналізацію soft skills керівників у сфері публічного управління та адміністрування. У результаті запропоновано перелік важливих складових комунікативних, управлінських, самоорганізаційних, розумових навичок та емоційної компетенції для підготовки ефективних керівників-лідерів у сфері публічного управління та адміністрування. Підкреслено актуальність формування емоційної компетентності для публічного управління як виду професійної діяльності, пов’язаного з частими і тривалими контактами з людьми

Особи віком до 18 років як важлива складова трудових ресурсів країни

Малихіна, Я. А. Особи віком до 18 років як важлива складова трудових ресурсів країни / Я. А. Малихіна // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2009. - № 3 (46). – С. 219-225.Розглянуто таку особливу категорію працівників, як особи віком до 18 років, використання їх трудового потенціалу в Україні. Запропоновано законодавчо визначитися з використанням термінологічного апарату щодо цієї категорії працівників. Рассмотрено такую особенную категорию работников, как лица возрастом до 18 лет, использование их трудового потенциала в Украине. Предложено на законодательном уровне определиться с использованием терминологического аппарата в отношении этой категории работников. Such special category of employees as people under 18, their labour potential use in Ukraine are researched. It is offered to determine the usage of the term for this category of employees on legislative level

Підстави для класифікації юридичних гарантій у трудовому праві України

Малихіна, Я. А. Підстави для класифікації юридичних гарантій у трудовому праві України / Я. А. Малихіна // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2003. – Вип. 21, ч. 2. - С. 143-146Основним критерієм класифікації юридичних гарантій у сфері праці є форма їх виразу та цільового закріплення у відповідних нормативно-правових актах. Доведено, що наявність розгалуженої і динамічної системи загальних і спеціальних юридичних гарантій допомагає громадянам вільно знайти найбільш ефективну для себе роботу з урахуванням особистих можливостей, успішно розвивати свої спроможності щодо реалізації конституційного права на працю. Основным критерием классификации юридических гарантий в сфере труда является форма их выражения и целевого закрепления в соответствующих нормативно-правовых актах. Доказано, что наличие разветвленной и динамической системы общих и специальных юридических гарантий помогает гражданам свободно найти наиболее эффективную для себя работу с учетом личных возможностей, успешно развивать свои способности по реализации конституционного права на труд. The main criterion for the classification of legal guarantees in the field of labor is the form of their expression and targeted consolidation in the relevant regulatory legal acts. It is proved that the existence of an extensive and dynamic system of general and special legal guarantees helps citizens to freely find the most effective work for themselves, taking into account personal opportunities, to successfully develop their abilities to realize the constitutional right to work

Up-regulation of brain-derived neurotrophic factor in primary afferent pathway regulates colon-to-bladder cross-sensitization in rat

Background In humans, inflammation of either the urinary bladder or the distal colon often results in sensory cross-sensitization between these organs. Limited information is known about the mechanisms underlying this clinical syndrome. Studies with animal models have demonstrated that activation of primary afferent pathways may have a role in mediating viscero-visceral cross-organ sensitization. Methods Colonic inflammation was induced by a single dose of tri-nitrobenzene sulfonic acid (TNBS) instilled intracolonically. The histology of the colon and the urinary bladder was examined by hematoxylin and eosin (H&E) stain. The protein expression of transient receptor potential (TRP) ion channel of the vanilloid type 1 (TRPV1) and brain-derived neurotrophic factor (BDNF) were examined by immunohistochemistry and/or western blot. The inter-micturition intervals and the quantity of urine voided were obtained from analysis of cystometrograms. Results At 3 days post TNBS treatment, the protein level of TRPV1 was increased by 2-fold (p \u3c 0.05) in the inflamed distal colon when examined with western blot. TRPV1 was mainly expressed in the axonal terminals in submucosal area of the distal colon, and was co-localized with the neural marker PGP9.5. In sensory neurons in the dorsal root ganglia (DRG), BDNF expression was augmented by colonic inflammation examined in the L1 DRG, and was expressed in TRPV1 positive neurons. The elevated level of BDNF in L1 DRG by colonic inflammation was blunted by prolonged pre-treatment of the animals with the neurotoxin resiniferatoxin (RTX). Colonic inflammation did not alter either the morphology of the urinary bladder or the expression level of TRPV1 in this viscus. However, colonic inflammation decreased the inter-micturition intervals and decreased the quantities of urine voided. The increased bladder activity by colonic inflammation was attenuated by prolonged intraluminal treatment with RTX or treatment with intrathecal BDNF neutralizing antibody. Conclusion Acute colonic inflammation increases bladder activity without affecting bladder morphology. Primary afferent-mediated BDNF up-regulation in the sensory neurons regulates, at least in part, the bladder activity during colonic inflammation

Юридические гарантии по трудовому законодательству Украины

Малихіна, Я.А. Юридичних гарантії за трудовим законодавством України [Електронний ресурс] // Форум права. - 2007. - № 2. – С.133-138 . – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-2/07mjatzu.pdf.Малихіна Я. А. "Юридичних гарантії за трудовим законодавством України." Форум права 2 (2007): 133-138.Розглянуто поняття «юридичні гарантії» та його відображення у законодавстві України про працю, а також його основні складові.The concept «legal guarantees» and to its display in the legislation of Ukraine on work, and also it’s the basic compound is considered.Рассмотрено понятие «юридические гарантии» и его отображению в законодательстве Украины о труде, а также его основные составные

ЕКОНОМІЧНІ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ОРІЄНТОВАНОГО НА РЕЗУЛЬТАТ УПРАВЛІННЯ

The purpose of this article is to analyze the economic, psychological and pedagogical aspects of the implementation of results-based management in the activities of vocational and professional pre-higher education institutions.The practical significance of the article is that the effects of implementing a results-based management in the activities of vocational and professional pre-higher education institutions have been established; it has been supplemented the classic model of managerial competency of the head of such institutions with the specific competencies necessary for the implementation of this management paradigm; it has been developed and tested results-based management technology that incorporates components of strategic and operational management of institutions using specific tools; the principles of development of managerial competence of heads of institutions of vocational and professional pre-higher education which are necessary for the implementation of results-based management are defined; economic preconditions  of implementation of results-based management has been defined; psychological factors of implementation of this management paradigm have been determined, in particular, the level of respondents’ readiness to implement the results-based management paradigm in daily professional activity and possible obstacles to this; recommendations on the effective implementation of the innovative management paradigm, taking into account the specificities of institutions of vocational and professional pre-higher education, are developed.It was determined economic preconditions which affect institutions of vocational and professional pre-higher education: reduction of internal markets for raw materials, products, services, reducing the investment attractiveness of regions, rupture of cooperation ties with other regions of the country, reorientation of the specialization of the economy due to the loss of part of the country’s territories, increase in the share of the country’s GDP in agriculture, forestry, fisheries, public administration and defense, mining and quarrying, reduction of production with high added value, reduction of mining industries in the country’s total GDP, disparities in labor supply and demand - curtailment of labor applications in the field of production with deep processing of raw materials, growth of the informal segment of the economy.It is determined that the most complementary to modern challenges of the external environment and transformed management functions of the heads of institutions of vocational and professional pre-higher education is the results-based management paradigm. The effects of its implementation in the activity of the institution of vocational and professional pre-higher education were established: ensuring the organizational capacity of the institution, its ability to accomplish the mission and maintain sustainable functioning in the long term prospective; increase of personal efficiency of employees of the institution; effective performance of tasks in conditions of optimal use of resources; development of a specific corporate culture of the institution (which will also affect its students, which in the future will allow them to adapt in the business environment); opportunity to carry out project-based activities (from project idea and concept to ensuring financial and organizational project management).It has been supplemented the classic model of managerial competency of the head of such institutions with the specific competencies necessary for the implementation of results-based management paradigm: knowledge of the content, principles, methods and means of results-based management; experience in applying managerial skills in organizing people’s activities to achieve the operational and strategic goals of the institution; experience in the use of project-based management instruments; ability to use specific software tools to implement results-based management paradigm.It has been developed and tested results-based management technology that incorporates components of strategic and operational management of institutions using specific tools (SWOT analysis, PEST analysis, benchmarking, Road Map, As is-and to be, strategic and foresight sessions, SMART, Mind Map, RBM, KPIs, ABC analysis, Pareto principle, Eisenhower matrix, delegation algorithm, work day photography, etc.).The principles of development of managerial competence of the heads of institutions of vocational and professional pre-higher education for realization of results-based management paradigm have been defined: systematic, scientific, value orientation, contextuality, self-development, polyfunctionality, continuity, diversification, integration, efficiency.The use of the expert evaluation method (conducted through a structured interview method) allowed to identify psychological factors for the implementation of results-based management, in particular, the level of respondents’ readiness to use this management paradigm in their daily professional activities and the possible obstacles to this. It has been found that there is a likelihood of psychological resistance and the personal limitations of executives in implementing results-based management paradigm.Recommendations for effective implementation of results-based management have been developed, taking into account the peculiarities of institutions of vocational and professional pre-higher education in the context of: design the content of the development of managerial competence of the heads of these institutions, increasing the level of motivation of participants in the program of development of managerial competence, the application of the of specific principles of management competence development, avoidance of possible psychological barriers to implementation of results-based management paradigm in daily professional activities.Целью статьи является анализ психолого-педагогических аспектов внедрения ориентированного на результат управления (results-based management) в деятельность учреждений профессионального и профессионального предвысшего образования.Практическое значение статьи заключается в том, что выявлены эффекты от внедрения ориентированного на результат управления в деятельность учреждений профессионального и профессионального предвысшего образования; дополнена классическая модель управленческой компетентности руководителей таких учреждений специфическими компетенциями, необходимыми для реализации этой управленческой парадигмы; разработана и апробирована технология ориентированного на результат управления, которая включает компоненты стратегического и операционного управления учреждениями с использованием специфических инструментов; определены принципы развития управленческой компетентности руководителей учреждений профессионального и профессионального предвысшего образования, необходимые для реализации ориентированного на результат управления; виявлены экономические предпосылки внедрения ориентированного на результат управления; определены психологические факторы внедрения указанной управленческой парадигмы, в частности, уровень готовности респондентов к использованию ориентированного на результат управления в ежедневной профессиональной деятельности и возможные препятствия в этом; предложены рекомендации по эффективному внедрению инновационной парадигмы с учетом особенностей учреждений профессионального и профессионального предвысшего образования.Метою статті є аналіз економічних та психолого-педагогічних чинників упровадження орієнтованого на результат управління (results-based management) у діяльність закладів професійної та фахової передвищої освіти.Практичне значення статті полягає в тому, що встановлено ефекти від упровадження орієнтованого на результат управління в діяльність закладів професійної і фахової передвищої освіти; доповнено класичну модель управлінської компетентності керівника закладу специфічними компетентностями, необхідними для реалізації цієї управлінської парадигми; розроблено й апробовано технологію орієнтованого на результат управління, яка включає компоненти стратегічного й операційного управління закладами з використанням специфічних інструментів; визначено принципи розвитку управлінської компетентності керівників закладів професійної та фахової передвищої освіти, потрібних для реалізації  орієнтованого на результат управління; визначено економічні передумови впровадження орієнтованого на результат управління; визначено психологічні чинники впровадження зазначеної управлінської парадигми, зокрема рівень готовності респондентів до використання орієнтованого на результат управління у щоденній професійній діяльності та можливі перешкоди щодо цього; запропоновано рекомендації щодо ефективного  впровадження інноваційної управлінської парадигми з урахуванням особливостей закладів професійної та фахової передвищої освіти.Виокремлено економічні передумови впровадження орієнтованого на результат управління у закладах професійної та фахової передвищої освіти: звуження ринків збуту сировини, продукції, послуг; зниження інвестиційної привабливості регіонів; розрив коопераційних зв’язків з іншими регіонами країни; переорієнтування спеціалізації економіки внаслідок втрати частини територій країни; зростання частки у ВВП країни за сільським, лісовим, рибним господарством, державним управлінням й обороною, добувною промисловістю й розроблення кар’єрів; скорочення виробництва з високою доданою вартістю, зокрема скорочення частки виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, продукції машинобудування; зменшення обсягів видобувної промисловості в загальному ВВП країни; скорочення обсягу обороту торгівлі; скорочення кількості економічно активного населення; диспропорції у попиті і пропозиції праці, згортання прикладання праці в сфері виробництва продукції з глибоким переробленням сировини та матеріалів; зростання неформального сегменту економіки. Ці передумови актуалізують необхідність гнучкого реагування закладів освіти на змінні умови ринків, що, у свою чергу, актуалізує доцільність запровадження нових управлінський моделей.Визначено, що найбільш компліментарною сучасним викликам зовнішнього середовища і трансформованим управлінським функціям керівників закладів професійної і фахової передвищої освіти є парадигма орієнтованого на результат управління (results-based management). Установлено ефекти від її впровадження в діяльність закладів професійної і фахової передвищої освіти: забезпечення організаційної спроможності закладів, їхньої здатності досягати місії та підтримувати стале функціонування в довгостроковій перспективі; підвищення особистої ефективності працівників закладу; результативне виконання завдань в умовах оптимального використання ресурсів закладу; розбудова специфічної корпоративної культури закладу (яка здійснюватиме вплив також і на його учнів, що у перспективі дасть можливість адаптуватись у бізнес-середовищі); можливість здійснювати проєктну діяльність (від ідеї та концепції проєкту до забезпечення фінансового та організаційного управління проєктами).Доповнено класичну модель управлінської компетентності керівника закладу професійної і фахової передвищої освіти специфічними компетентностями, необхідними для реалізації орієнтованого на результат управління: знання змісту, принципів, методів і засобів орієнтованого на результат управління; досвід застосування управлінських умінь організації діяльності людей для досягнення операційних і стратегічних цілей закладу; досвід використання елементів проєктного менеджменту; уміння використовувати специфічні програмні засоби для здійснення орієнтованого на результат управління.Розроблено й апробовано технологію орієнтованого на результат управління, яка включає компоненти стратегічного й операційного управління закладами професійної і фахової передвищої освіти з використанням специфічних інструментів (SWOT-аналіз, PEST-аналіз, бенчмаркінг, Road Map, Аs is-as to be, стратегічні та форсайтні сесії, SMART, Mind Map, RBM, KPIs, ABC-аналіз, принцип Парето, матриця Ейзенхауера, алгоритм делегування, фотографування робочого дня тощо).Визначено принципи розвитку управлінської компетентності керівників закладів професійної та фахової передвищої освіти для реалізації орієнтованого на результат управління: системності, науковості, ціннісної зорієнтованості, контекстності, саморозвитку, поліфункціональності, безперервності, диверсифікації, інтеграції, результативності.У результаті використання методу експертних оцінок (який проводився з допомогою методу структурованого інтерв’ю) визначено психологічні чинники впровадження орієнтованого на результат управління, зокрема рівень готовності респондентів до використання цієї управлінської парадигми у щоденній професійній діяльності та можливі перешкоди щодо цього. З’ясовано, що існує вірогідність психологічного спротиву та особистісних обмежень керівників у впровадженні технології орієнтованого на результат управління.Запропоновано рекомендації щодо ефективного  впровадження орієнтованого на результат управління з урахуванням особливостей закладів професійної та фахової передвищої освіти у розрізі: виокремлення змісту розвитку управлінської компетентності керівників цих закладів, зростання рівня вмотивованості учасників програми розвитку управлінської компетентності, застосування специфічних принципів у процесі підготовки та проведення програми розвитку управлінської компетентності, уникнення можливих психологічних бар’єрів упровадження орієнтованого на результат управління у щоденну професійну діяльність

ЕКОНОМІЧНІ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ОРІЄНТОВАНОГО НА РЕЗУЛЬТАТ УПРАВЛІННЯ

The purpose of this article is to analyze the economic, psychological and pedagogical aspects of the implementation of results-based management in the activities of vocational and professional pre-higher education institutions. The practical significance of the article is that the effects of implementing a results-based management in the activities of vocational and professional pre-higher education institutions have been established; it has been supplemented the classic model of managerial competency of the head of such institutions with the specific competencies necessary for the implementation of this management paradigm; it has been developed and tested results-based management technology that incorporates components of strategic and operational management of institutions using specific tools; the principles of development of managerial competence of heads of institutions of vocational and professional pre-higher education which are necessary for the implementation of results-based management are defined; economic preconditions  of implementation of results-based management has been defined; psychological factors of implementation of this management paradigm have been determined, in particular, the level of respondents’ readiness to implement the results-based management paradigm in daily professional activity and possible obstacles to this; recommendations on the effective implementation of the innovative management paradigm, taking into account the specificities of institutions of vocational and professional pre-higher education, are developed. It was determined economic preconditions which affect institutions of vocational and professional pre-higher education: reduction of internal markets for raw materials, products, services, reducing the investment attractiveness of regions, rupture of cooperation ties with other regions of the country, reorientation of the specialization of the economy due to the loss of part of the country’s territories, increase in the share of the country’s GDP in agriculture, forestry, fisheries, public administration and defense, mining and quarrying, reduction of production with high added value, reduction of mining industries in the country’s total GDP, disparities in labor supply and demand - curtailment of labor applications in the field of production with deep processing of raw materials, growth of the informal segment of the economy. It is determined that the most complementary to modern challenges of the external environment and transformed management functions of the heads of institutions of vocational and professional pre-higher education is the results-based management paradigm. The effects of its implementation in the activity of the institution of vocational and professional pre-higher education were established: ensuring the organizational capacity of the institution, its ability to accomplish the mission and maintain sustainable functioning in the long term prospective; increase of personal efficiency of employees of the institution; effective performance of tasks in conditions of optimal use of resources; development of a specific corporate culture of the institution (which will also affect its students, which in the future will allow them to adapt in the business environment); opportunity to carry out project-based activities (from project idea and concept to ensuring financial and organizational project management). It has been supplemented the classic model of managerial competency of the head of such institutions with the specific competencies necessary for the implementation of results-based management paradigm: knowledge of the content, principles, methods and means of results-based management; experience in applying managerial skills in organizing people’s activities to achieve the operational and strategic goals of the institution; experience in the use of project-based management instruments; ability to use specific software tools to implement results-based management paradigm. It has been developed and tested results-based management technology that incorporates components of strategic and operational management of institutions using specific tools (SWOT analysis, PEST analysis, benchmarking, Road Map, As is-and to be, strategic and foresight sessions, SMART, Mind Map, RBM, KPIs, ABC analysis, Pareto principle, Eisenhower matrix, delegation algorithm, work day photography, etc.). The principles of development of managerial competence of the heads of institutions of vocational and professional pre-higher education for realization of results-based management paradigm have been defined: systematic, scientific, value orientation, contextuality, self-development, polyfunctionality, continuity, diversification, integration, efficiency. The use of the expert evaluation method (conducted through a structured interview method) allowed to identify psychological factors for the implementation of results-based management, in particular, the level of respondents’ readiness to use this management paradigm in their daily professional activities and the possible obstacles to this. It has been found that there is a likelihood of psychological resistance and the personal limitations of executives in implementing results-based management paradigm. Recommendations for effective implementation of results-based management have been developed, taking into account the peculiarities of institutions of vocational and professional pre-higher education in the context of: design the content of the development of managerial competence of the heads of these institutions, increasing the level of motivation of participants in the program of development of managerial competence, the application of the of specific principles of management competence development, avoidance of possible psychological barriers to implementation of results-based management paradigm in daily professional activities.Метою статті є аналіз економічних та психолого-педагогічних чинників упровадження орієнтованого на результат управління (results-based management) у діяльність закладів професійної та фахової передвищої освіти. Практичне значення статті полягає в тому, що встановлено ефекти від упровадження орієнтованого на результат управління в діяльність закладів професійної і фахової передвищої освіти; доповнено класичну модель управлінської компетентності керівника закладу специфічними компетентностями, необхідними для реалізації цієї управлінської парадигми; розроблено й апробовано технологію орієнтованого на результат управління, яка включає компоненти стратегічного й операційного управління закладами з використанням специфічних інструментів; визначено принципи розвитку управлінської компетентності керівників закладів професійної та фахової передвищої освіти, потрібних для реалізації  орієнтованого на результат управління; визначено економічні передумови впровадження орієнтованого на результат управління; визначено психологічні чинники впровадження зазначеної управлінської парадигми, зокрема рівень готовності респондентів до використання орієнтованого на результат управління у щоденній професійній діяльності та можливі перешкоди щодо цього; запропоновано рекомендації щодо ефективного  впровадження інноваційної управлінської парадигми з урахуванням особливостей закладів професійної та фахової передвищої освіти. Виокремлено економічні передумови впровадження орієнтованого на результат управління у закладах професійної та фахової передвищої освіти: звуження ринків збуту сировини, продукції, послуг; зниження інвестиційної привабливості регіонів; розрив коопераційних зв’язків з іншими регіонами країни; переорієнтування спеціалізації економіки внаслідок втрати частини територій країни; зростання частки у ВВП країни за сільським, лісовим, рибним господарством, державним управлінням й обороною, добувною промисловістю й розроблення кар’єрів; скорочення виробництва з високою доданою вартістю, зокрема скорочення частки виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, продукції машинобудування; зменшення обсягів видобувної промисловості в загальному ВВП країни; скорочення обсягу обороту торгівлі; скорочення кількості економічно активного населення; диспропорції у попиті і пропозиції праці, згортання прикладання праці в сфері виробництва продукції з глибоким переробленням сировини та матеріалів; зростання неформального сегменту економіки. Ці передумови актуалізують необхідність гнучкого реагування закладів освіти на змінні умови ринків, що, у свою чергу, актуалізує доцільність запровадження нових управлінський моделей. Визначено, що найбільш компліментарною сучасним викликам зовнішнього середовища і трансформованим управлінським функціям керівників закладів професійної і фахової передвищої освіти є парадигма орієнтованого на результат управління (results-based management). Установлено ефекти від її впровадження в діяльність закладів професійної і фахової передвищої освіти: забезпечення організаційної спроможності закладів, їхньої здатності досягати місії та підтримувати стале функціонування в довгостроковій перспективі; підвищення особистої ефективності працівників закладу; результативне виконання завдань в умовах оптимального використання ресурсів закладу; розбудова специфічної корпоративної культури закладу (яка здійснюватиме вплив також і на його учнів, що у перспективі дасть можливість адаптуватись у бізнес-середовищі); можливість здійснювати проєктну діяльність (від ідеї та концепції проєкту до забезпечення фінансового та організаційного управління проєктами). Доповнено класичну модель управлінської компетентності керівника закладу професійної і фахової передвищої освіти специфічними компетентностями, необхідними для реалізації орієнтованого на результат управління: знання змісту, принципів, методів і засобів орієнтованого на результат управління; досвід застосування управлінських умінь організації діяльності людей для досягнення операційних і стратегічних цілей закладу; досвід використання елементів проєктного менеджменту; уміння використовувати специфічні програмні засоби для здійснення орієнтованого на результат управління. Розроблено й апробовано технологію орієнтованого на результат управління, яка включає компоненти стратегічного й операційного управління закладами професійної і фахової передвищої освіти з використанням специфічних інструментів (SWOT-аналіз, PEST-аналіз, бенчмаркінг, Road Map, Аs is-as to be, стратегічні та форсайтні сесії, SMART, Mind Map, RBM, KPIs, ABC-аналіз, принцип Парето, матриця Ейзенхауера, алгоритм делегування, фотографування робочого дня тощо). Визначено принципи розвитку управлінської компетентності керівників закладів професійної та фахової передвищої освіти для реалізації орієнтованого на результат управління: системності, науковості, ціннісної зорієнтованості, контекстності, саморозвитку, поліфункціональності, безперервності, диверсифікації, інтеграції, результативності. У результаті використання методу експертних оцінок (який проводився з допомогою методу структурованого інтерв’ю) визначено психологічні чинники впровадження орієнтованого на результат управління, зокрема рівень готовності респондентів до використання цієї управлінської парадигми у щоденній професійній діяльності та можливі перешкоди щодо цього. З’ясовано, що існує вірогідність психологічного спротиву та особистісних обмежень керівників у впровадженні технології орієнтованого на результат управління. Запропоновано рекомендації щодо ефективного  впровадження орієнтованого на результат управління з урахуванням особливостей закладів професійної та фахової передвищої освіти у розрізі: виокремлення змісту розвитку управлінської компетентності керівників цих закладів, зростання рівня вмотивованості учасників програми розвитку управлінської компетентності, застосування специфічних принципів у процесі підготовки та проведення програми розвитку управлінської компетентності, уникнення можливих психологічних бар’єрів упровадження орієнтованого на результат управління у щоденну професійну діяльність

ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО В ОСВІТІ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЗРОСТАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКІВ ПРАЦІ: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ

The aim of the article is to study the best foreign practices and models of public-private partnership in the field of vocational and higher education, identify opportunities for their adaptation to Ukrainian realities and develop recommendations for productive use of foreign experience in this area. The theoretical significance of the article is that it is analyzed the semantic content of the basic concepts related to public-private partnership in the foreign scientific space; it is identified the prerequisites for the development of public-private partnership in vocational education abroad (at the national, institutional (vocational education institution), production (enterprise) levels; it is analyzed the challenges to vocational education and training in foreign countries which the public-private partnership is aimed to solve; criteria for typification of partnerships (number of participants, areas of partnership, integrated criterion «project financing — provision of educational services», integrated criterion «breadth of partnership and depth of interaction between partners», integrated criterion «degree of coordination of interaction — volume of investment») are identified; the author’s typology of partnerships in the field of education in foreign countries is substantiated.The practical significance of the article is that the authors developed recommendations for deepening public-private partnership in vocational and higher education institutions of Ukraine based on the study of foreign experience, suggested directions for its further development in Ukraine. It is determined that in the foreign conceptual and terminological field, in addition to the concept of «public-private partnership» uses a number of concepts (Private Finance Initiative, PFI) (UK), Service Provision Project (SPP) (Mexico), Alternative Financing and Procurement (Canada), Private Sector Participation (PSP) (World Bank). The common essential features of these concepts are singled out: cooperation of different stakeholders, complexity of the purpose, focus on the result, parity of responsibility, long-term nature of interaction, formality of relations. Criteria for distinguishing types of partnerships in foreign practice are proposed: number of participants, areas of partnership, integrated criterion «project financing — provision of educational services», integrated criterion «breadth of partnership and depth of interaction between partners», integrated criterion «degree of coordination of interaction — volume of investment». The peculiarities of the types of partnerships in vocational education, which were singled out on the basis of the criteria proposed by the authors, are characterized: bilateral and multilateral; infrastructure, private management of public institutions, outsourcing of educational services, outsourcing of non-educational services, innovation and research partnerships, vouchers and subsidies; private initiatives, sponsorship, mixed projects, government programs; broad partnership, in-depth partnership; liberal, solidarity, paternalistic, consortium types of partnerships. Based on the analysis of the best practices of public-private partnership, the probable effective directions of public-private partnership in the field of vocational and higher education in Ukraine were singled out: strengthening the participation of companies in the processes of professional training; outlining a clear and concise division of responsibilities in the partnership; development of national standards of vocational education; gradual introduction of elements of dual education; promoting the prestige of vocational education as an attractive alternative to academic education; facilitating the learning trajectory between vocational and higher education; forecasting skills. It was developed recommendations for the development of public-private partnership in the field of vocational and higher education in Ukraine in the context of: formalization of interaction (conclusion of agreements and memorandums of partnership), management of interaction (establishment of qualitative and quantitative indicators for monitoring the activities of private providers and vocational education institutions; periodic reviews of vocational education institutions to bring them in line with the standards set in the contract), development of partnership effectiveness (clear criteria for quality and effectiveness), technologicalization of interaction (in particular, use of algorithm of of interaction between vocational education institutions and partners for public-private interaction initiatives). The need to study such models of partnerships in the field of education as the Chambers of Commerce and Industry in Germany, the Sectoral Council for Industrial Training (Canada), centers of excellence in vocational education (Netherlands), industrial centers or clusters (Tuscany in Italy and Baden-Württemberg in Germany), the National Skill Development Corporation (India) was actualized.Мета статті — вивчення кращих зарубіжних практик і моделей розбудови публічно-приватного партнерства  у сфері професійної та академічної освіти як передумови зростання регіональних ринків праці, виявлення можливостей їх адаптації до українських реалій та обгрунтування рекомендацій щодо продуктивного використання зарубіжного досвіду в цій царині. Теоретичне значення статті полягає в тому, що в ній проаналізовано зміст основних понять, пов’язаних із публічно-приватним партнерством, у зарубіжному науковому просторі, у контексті семантики; визначено передумови розвитку публічно-приватного партнерства в освіті за кордоном [на національному, інституційному (рівні закладу)], виробничому (рівні підприємства); проаналізовано виклики перед сферою професійної освіти і навчання у країнах світу, на вирішення яких спрямоване публічно-приватне партнерство; визначено критерії типізації партнерств (напрями партнерства, інтегрований критерій «фінасування проєктів – надання освітніх послуг», інтегрований критерій «широта охоплення партнерства та глибина взаємодії між партнерами», кількість учасників, інтегрований критерій «ступінь координації взаємодії — обсяг інвестування»); запропоновано авторську типологію партнерств у сфері освіти в зарубіжних країнах. Практичне значення статті полягає в тому, що на основі вивчення зарубіжного досвіду запропоновано рекомендації щодо поглиблення публічно-приватного партнерства в закладах професійної та вищої освіти України; запропоновано перспективні напрями розвитку публічно-приватного партнерства в Україні. Визначено, що в зарубіжному поняттєво-термінологічному полі, крім поняття «публічно-приватне партнерство», використовується низка понять (Private Finance Initiative, PFI) (Великобританія), «проєкт надання послуг» (Service Provision Project, SPP) (Мексика), «альтернативне фінансування закупівель» (Alternative Financing and Procurement) (Канада), «участь приватного сектору» (Рrivate sector participation, PSP) (Світовий банк). Виокремлено спільні сутнічні ознаки цих понять: співпраця різних стейкхолдерів, комплексність мети, орієнтованість на результат, паритет відповідальності, довгостроковий характер взаємодії, формальність відносин. Запропоновано критерії виокремлення типів партнерств у зарубіжній практиці: кількість учасників, напрями партнерства, інтегрований критерій «фінасування проєктів публічно-приватного партнерства — надання освітніх послуг», інтегрований критерій «широта охоплення партнерства i глибина взаємодії між партнерами», інтегрований критерій «ступінь координації взаємодії — обсяг інвестування». Схарактеризовано особливості типів партнерств у професійній та академічній освіті, які були виокремлені на основі запропонованих авторами критеріїв: двосторонні та багатосторонні; інфраструктурні, приватне управління державними закладами, аутсорсинг освітніх послуг, аутсорсинг послуг неосвітнього характеру, інноваційні та дослідницькі партнерства, ваучери та субсидії; приватні ініціативи, спонсорство, змішані проєкти, державні програми; широке партнерство, поглиблене партнерство; ліберальний, солідарний тип, патерналістський тип, консорціумний типи партнерств. На основі аналізу кращих практик публічно-приватного партнерства було виокремлено ймовірні ефективні напрями публічно-приватного партнерства у сфері освіти в Україні: посилення участі компаній у процесах професійної підготовки кадрів; окреслення зрозумілого і чіткого розподілу обов’язків у партнерстві; розбудова національних стандартів професійної освіти; поступове впровадження елементів дуальної освіти; сприяння зростанню престижності професійної освіти як привабливої альтернативи академічній освіті; полегшення траєкторії навчання між професійною i вищою освітою; прогнозування навичок. Запропоновано  рекомендації щодо розбудови публічно-приватного партнерства у сфері професійної та вищої освіти в Україні в контексті: формалізації взаємодії (укладення угод і меморандумів про партнерство), управління взаємодією (встановлення якісних і кількісних індикаторів для моніторингу діяльності приватного провайдера і закладів освіти; постійний моніторинг та оцінювання, періодичні огляди діяльності закладів професійної / вищої освіти для приведення його у відповідність до встановлених у контракті стандартів), розвитку результативності партнерства (чіткі критерії якості й результативності діяльності), технологізації взаємодії (зокрема, використання алгоритму взаємодії закладів професійної / вищої освіти з партнерами для реалізації проєктів публічно-приватного партнерства). Актуалізовано необхідність вивчення таких моделей партнерств, як торгово-промислові палати в Німеччині, Секторальна рада з навчання на виробництві (Канада), центри передового досвіду професійної освіти (Нідерланди), промислові центри або кластери (регіон Тоскана в Італії та Баден-Вюртемберг у Німеччині), Національна корпорація з розвитку навичок (National Skill Development Corporation) (Індія)