Застосування L-аргініну в комплексному лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію з цукровим діабетом в перименопаузі

The aim of research was comparing the influence of basic therapy (lisinopril or amlodipine) as a monotherapy and its combination with nitrogen oxide donator – L-arginin in the patients with arterial hypertension in perimenopause with comorbid diabetes mellitus and without it.Material and methods of our investigation: we examined 104 patients using biochemical (endothelin’s level determination) and instrumental (Doppler echocardiography) diagnostic methods.Result. Results have shown that on the background of treatment, myocardial function improves and diastolic dysfunction is regressing in all patient’s groups. The most pronounced changes we can see in the subgroup of the patients, who additionally used L-arginine. The endothelin’s-1 level changes are also the most pronounced in patients, who used L-arginine. The feasibility of L-arginine adding is justified as it has positive influence on the endothelial dysfunction, which manifested itself in a decreased endothelin’s-1 level.Conclusions. We have shown that on the background of treatment the myocardial contractility become better. The most pronounced changes we can see in the subgroup of the patients, who used L-arginine (diastolic dysfunction regressed from the second to the first type in 21 patients (47.7 %), which prove a positive influence on the left ventricular filling pressures)Целью исследования было сравниние влияния базисной терапии (лизиноприла или амлодипина) в качестве монотерапии и их комбинацию с донатором оксида азота – L-аргинином на клинические и гемодинамические показатели у женщин в перименопаузе, страдающих артериальной гипертензией с коморбидным сахарным диабетом и без него.Материал и методы исследования: обследовано 104 пациентки с использованием иммуноферментных (определение уровня эндотелина-1) и инструментальных (эхокардиография с допплерометрией) методов диагностики.Результаты. Полученные результаты показывают, что на фоне лечение происходит оптимизация сократительной способности миокарда и регресс диастолической дисфункции во всех группах. Наиболее эти изменения выраженны в подгруппе пациентов с артериальной гипертензией, которые дополнительно к базисной терапии использовали L-аргинин. Касательно изменения уровня эндотелина-1, как маркера эндотелиальной дисфункции, у пациентов, которые принимали L-аргинин, мы видели достоверное снижение его уровня. Обосновано целесообразность приминения, дополнительно к базисной терапии, L-аргинина и его положительное влияние на эндотелиальную дисфункцию, которое проявлялось снижением уровня эндотелина-1.Выводы. Показано, что на фоне назначенного лечения происходит оптимизация сократительной способности миокарда во всех группах. Наиболее эти изменения выраженны в подгуппе пациентов с артериальной гипертензией и сахарным диабетом, которые допольнительно к основаной схеме лечения принимали L-аргинин (регресс диастолической дисфункции со второго к первому типу произошел у 21 особы (47,7 %), что доказывает его положительное влияние на показатели давления наполнения левого желудочка и его расслабления)Метою дослідження було порівняння впливу базисної терапії (лізиноприлу та амлодипіну) в якості монотерапії та їх поєднання з донатором оксиду азоту – L-аргініном на клінічні та гемодинамічні показники у жінок у перименопаузальному періоді, хворих на артеріальну гіпертензію з коморбідним цукровим діабетом та без нього.Матеріал та методи дослідження: обстежено 104 пацієнтки із застосуванням імуноферментних (визначення рівня ендотеліну-1) та інструментальних (ехокардіографія з допплерометрією) методів дослідження.Результати. Отримані результати свідчать про те, що на фоні призначеного лікування відбувається оптимізація скоротливості міокарда та регрес діастолічної дифункції у всіх групах. Найбільше ці зміни виражені в підгрупі пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які додатково до базисної терапії приймали L-аргінін. Щодо зміни рівня ендотеліну-1, як маркера порушення функції ендотелію, необхідно зазначити, що у пацієнтів, які отримували L-аргінін, бачили достовірне зниження його рівня. Обгрунтовано доцільність додавання до базисної терапії L-аргініну та його позитивний вплив на ендотеліальну дисфункцію, що проявлявся зниженням рівня ендотеліна-1.Висновки. В ході проведення дослідження ми дійшли висновку щодо оптимізації скоротливості міокарда на фоні призначеного лікування у всіх групах. Найбільше ці зміни виражені в підгрупі пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом, які додатково до схеми лікування отримували L-аргінін (регрес діастолічної дисфункції з 2-го до 1-го типу відбувся у 21 особи (47,7 %), що доводить його позитивний вплив на показники тиску наповнення лівого шлуночка та його розслаблення

L-arginin in the Complex Treatment of the Patients with Arterial Hypertension and Diabetes Mellitus in Perimenopause

The aim of research was comparing the influence of basic therapy (lisinopril or amlodipine) as a monotherapy and its combination with nitrogen oxide donator – L-arginin in the patients with arterial hypertension in perimenopause with comorbid diabetes mellitus and without it.Material and methods of our investigation: we examined 104 patients using biochemical (endothelin's level determination) and instrumental (Doppler echocardiography) diagnostic methods.Result. Results have shown that on the background of treatment, myocardial function improves and diastolic dysfunction is regressing in all patient's groups. The most pronounced changes we can see in the subgroup of the patients, who additionally used L-arginine. The endothelin's-1 level changes are also the most pronounced in patients, who used L-arginine. The feasibility of L-arginine adding is justified as it has positive influence on the endothelial dysfunction, which manifested itself in a decreased endothelin's-1 level.Conclusions. We have shown that on the background of treatment the myocardial contractility become better. The most pronounced changes we can see in the subgroup of the patients, who used L-arginine (diastolic dysfunction regressed from the second to the first type in 21 patients (47.7 %), which prove a positive influence on the left ventricular filling pressures