ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВАЛСАРТАНВМІСНИХ ПРЕПАРАТІВ З ПОГЛЯДУ АСИМЕТРІЇ ІНФОРМАЦІЇ

The aim of the work. Comparative analysis of package inserts of combined valsartan-containing drugs  in terms of asymmetric information. Materials and Methods. Data of the State Register of Medicines of Ukraine as of September 1, 2019, in particular 7 package inserts of  trademarks of Combined Valsartans. As research methods content, comparative, logical, contextual and qualitative analysis were applied. Results and Discussion. There is a discrepancy in some sections  of the text contents of 7 trademarks of Combined Valsartans. The results confirmed the asymmetry of information about the pharmacological  identity of  drugs-analogues without prooving  of bioequivalence data. Also, it shows the need to take into consideration the communicative differences in the package inserts of analogues to ensure safe prescribing of drugs and reduce drug problems due to their use. Conclusions. The analysis allows us to conclude that the information in the package inserts provided by the manufacturers is not complete. In order to ensure the reliable and safe administration of the studied drugs, healthcare professionals should not forget about the established differences in their consumer properties and individual approach to use by patients.Мета роботи. Порівняльний аналіз текстів інструкцій до медичного застосування (ІМЗ) комбінованих валсартанвмісних препаратів (КВП) з погляду асиметрії інформації. Матеріали і методи. Матеріали дослідження: дані Державного  реєстру лікарських засобів України станом на 01.09.2019 р., зокрема 7 інструкцій для медичного застосування торгових марок (ТМ)  КВП у формі таблеток по 80 мг. Як методи дослідження були використані контент-аналіз, порівняльний, логічний, контекстуальний та квалітативний аналізи. Результати й обговорення. Встановлено, що проаналізовані ТМ КВП  відрізняються за складом допоміжних речовин. У текстах досліджуваних ІМЗ виявлено розбіжності щодо термінів придатності, показань і протипоказань до застосування, взаємодії з іншими лікарськими засобами, особливостей застосування у період вагітності, під час годування груддю та у дітей, а також побічних реакцій ТМ КВП. Результатом цих комунікативних розбіжностей може стати нераціональне призначення ТМ КВП хворим на артеріальну гіпертензію внаслідок неадекватного сприйняття тексту ІМЗ, що може привести до розвитку негативних реакцій. Висновки. На підставі порівняльної оцінки споживчих властивостей 7 ТМ КВП у формі таблеток по 80 мг виявлено асиметричність інформації щодо їхньої фармакологічної ідентичності  унаслідок різночитань змісту тексту в більшості ІМЗ. Зазначене вказує на те, що лікарі з метою забезпечення достовірного і безпечного призначення ТМ КВП повинні зауважувати встановлені відмінності в їхніх споживчих властивостях та індивідуальному підході до призначення пацієнтам

Особливості розвитку хвороб пшениці озимої залежно від погодних умов

Purpose. To study the influence of weather conditions on features of the main disease progress on winter wheat. Methods. The research was carried out during 2013–2017 on experimental fields of the Department of Plant Protection of the Myronivka Institute of Wheat. Experiments using artificial inoculation of plants with pathogens were laid down according to the method of the State strain testing of crops. Plant resistance to causal agents of disease (brown rust, powdery mildew, Septoria leaf blotch, eyespot, common bunt, Fusarium head blight) was evaluated according to the conventional techniques. Statistical processing was carried out with algorithms of Main effects ANOVA, regression and correlation analysis in the programme Statistica 10.0. Results. It was revealed that in the years of the research plant damage caused by diseases was different depending on meteorological conditions. After thoroughly analyzing the weather conditions of each growing season, it was found that 2013, 2014 and 2016 were the most favorable year for the disease progress (Hydro-thermal Coefficient of Selyaninov (HTC) was 1.3, 1.6 and 1.5, respectively). A smaller degree of winter wheat plants damage by pathogens of major diseases was noted in 2017 (HTC = 0.8, insufficient moisture). Then brown rust and Septoria leaf blotch on winter wheat plants were not detected, and the damage by powdery mildew on the susceptible variety did not exceed 15 %. Eyespot progress was also not high. Weather conditions caused the least influence on the common bunt progress, so the disease was manifested annually with constant high damage level. The influence of year conditions (57.7–80.1 %) was significant (p < 0.05) and for the most diseases exceeded the influence of variety (11.3–30.2 %), excepting powdery mildew (47.1 %) and common bunt (62.9 %). Conclusions. The results of the studies confirm that winter wheat disease progress are significant under increased rainfall in May–June (if the HTC exceeds 1.5), as well as in increased temperature conditions. Both positive and negative correlations of disease progress with total temperature and total precipitation were determined. Thus, conditions of cropping season essentially influenced on winter wheat disease affection.Цель. Изучить влияние погодных условий на особенности развития основных болезней пшеницы озимой. Методы. Исследования проводили в 2013–2017 гг. на опытных полях отдела защиты растений Мироновского института пшеницы. Опыты с использованием искусственной инокуляции растений возбудителями болезней закладывали согласно методике государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур. Устойчивость растений к возбудителями болезней (бурая ржавчина, мучнистая роса, септориоз листьев, церкоспореллез, твердая головня, фузариоз колоса) определяли по общепринятым методикам. Статистическую обработку проводили по алгоритмам Main effects ANOVA, регрессионного и корреляционного анализа в программе Statistica 10.0. Результаты. Выявлено, что в годы исследований поражение растений болезнями было разным в зависимости от метеорологических условий. Детально проанализировав погодные условия каждого вегетационного года, мы установили, что наиболее благоприятными для развития болезней оказались влажные 2013, 2014 и 2016 гг. (ГТК составил 1,3, 1,6 и 1,5 соответственно). Меньшая степень поражения растений озимой пшеницы возбудителями основных болезней отмечена в 2017 г. (ГТК = 0,8, недостаточное увлажнение). Бурой ржавчины и септориоза листьев на растениях озимой пшеницы не было обнаружено, а поражение мучнистой росой на восприимчивом сорте не превышало 15 %. Корневые гнили также не получили большого развития. Наименьшее влияние погодные условия оказывали на развитие твердой головни, поэтому болезнь проявлялась ежегодно с высоким уровнем поражения. Влияние условий года (57,7–80,1 %) оказалось статистически значимым (p < 0,05) и для большинства болезней преобладало над влиянием сорта (11,3–30,2 %) за исключением мучнистой росы (47,1 %) и твердой головни (62,9 %). Выводы. Результаты исследований подтверждают, что болезни на пшенице озимой имеют значительное развитие при повышенном количестве осадков в мае-июне (если ГТК превышает 1,5), а также при повышенном температурном режиме. Установлены как положительные, так и отрицательные корреляции развития болезней с суммой температур и суммой осадков. Таким образом, условия вегетационного периода существенно влияли на поражение пшеницы озимой грибными болезнями.Мета. Дослідити вплив погодних умов на особливості розвитку основних хвороб пшениці озимої. Методи. Дослідження проводили впродовж 2013–2017 рр. на дослідних полях відділу захисту рослин Миронівського інституту пшениці. Досліди з використанням штучної інокуляції рослин збудниками хвороб закладали згідно з методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Стійкість рослин проти збудників хвороб (бура іржа, борошниста роса, септоріоз листя, церкоспорельоз, тверда сажка, фузаріоз колосу) визначали за загальноприйнятими методиками. Статистичну обробку проводили за алгоритмами Main effects ANOVA, регресійного та кореляційного аналізу у програмі Statistica 10.0. Результати. Виявлено, що за роками досліджень ураження рослин було різним залежно від метеорологічних умов. Проаналізувавши погодні умови кожного вегетаційного року, ми  відмітили, що найбільш сприятливими для розвитку хвороб виявилися вологі 2013, 2014 та 2016 рр. (ГТК – 1,3, 1,6 та 1,5 відповідно). Найменше ураження рослин пшениці озимої збудниками основних хвороб відмічено у 2017 р. (ГТК = 0,8, недостатнє зволоження). Бурої іржі і септоріозу листя на рослинах пшениці озимої не було виявлено, а ураження борошнистою росою на сприйнятливому сорті не перевищувало 15 %. Кореневі гнилі також не набули великого розвитку. Пізні сходи сприяли розвиткові твердої сажки, тому в останні декілька років хвороба проявлялася з високим рівнем ураження. Вплив умов року (57,7–80,1 %) виявився статистично значущим (p < 0,05), і для більшості хвороб переважав вплив сорту (11,3–30,2 %) за винятком борошнистої роси (47,1 %) та твердої сажки (62,9 %). Висновки. Результати досліджень підтверджують, що хвороби на пшениці озимій набувають значного розвитку за підвищеної кількості опадів у травні-червні (якщо ГТК перевищує 1,5), а також за підвищеного температурного режиму. Встановлено як позитивні, так і негативні кореляції розвитку хвороб із сумою температур та сумою опадів. Таким чином, умови вегетаційного періоду суттєво впливали на ураження грибними хворобами пшениці озимої

Modern approaches to pharmaceutical care for patients with dorsalgia under domestic and international documents

Дорсалгії за рекомендаціями ВООЗ із 2000 року включені в число пріоритетних досліджень. Поширеність цього синдрому становить 60–90%. Гостра біль в спині в 10–20% випадків у пацієнтів працездатного віку стає хронічною, характеризується несприятливим прогнозом і обумовлює значні (до 80%) витрати охорони здоров'я на лікування болю в спині. Згідно з МКХ-10, дорсалгії відносяться до захворювань кістково-м'язової системи та сполучної тканини. Метою дослідження було визначити особливості фармацевтичної допомоги згідно вітчизняних та міжнародних документів. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на дорсалгії затверджено наказом МОЗ України № 487 від 17.08.2007 р. З 28 квітня 2017 року набув чинності Наказ МОЗ України № 1422 від 29 грудня 2016 р., який дозволяє українським лікарям використовувати у своїй роботі міжнародні клінічні протоколи. Згідно електронних джерел доказової медицини сайту МОЗ України, було визначено, що у розділах Orthopaedics\Ортопедія; Physical medicine\Фізична медицина; та Surgery\Хірургія розміщено Керівництво з лікування больового синдрому в нижній частині спини (Low back pain EBM Guidelines). За вітчизняним Протоколом передбачені наступні класи препаратів: нестероїдні протизапальні засоби; анальгетики; міорелаксанти; антипароксизмальні; транквілізатори; антидепресанти; препарати з хондропротекторною дією; препарати, що покращують мікроциркуляцію, регіонарну та центральну гемодинамику, зменшують венозний застій та гідратацію тканин; пре парати з метаболічною дією. Також протоколом передбачені медикаментозні блокади з глюкокортикосте роїдними препаратами пролонгованої дії та місцевим анестетиком. За міжнародним Керівництвом лікувальна програма дорсалгії проводиться в залежності від тривалістю перебігу дорсалгії та включає препарати за МНН Парацетамол, опіоїди, м'язові релаксанти, антидепресанти. Таким чином, встановлені відмінності у напрямках лікування дорсалгії за вітчизняним та міжнародним протоколами, що можливо вимагає перегляду вітчизняного клінічного протоколу з метою включення лише ЛЗ з доведеною клінічною ефективністю.Dorsalgia has been included into the priority studies according to WHO recommendations from 2000. The prevalence of this syndrome is 60–90%. Acute back pain becomes chronic in 10–20% of cases for working-age patients, it’s usually characterized by adverse prognosis and causes significant (up to 80%) spending of health care system for the treatment of back pain. According to the ICD -10, dorsalgia is a disease of the bone and muscular system and connective tissue. The purpose of the study was to identify the features of pharmaceutical assistance in accordance with national and international documents. The clinical protocol for the provision of medical care to patients with dorsalgia has been approved by the order of the Ministry of Health of Ukraine No. 487 dated August 17, 2007. On April 28, 2017, the Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1422 dated December 29, 2016 was entered into force, what allows Ukrainian doctors to use international clinical protocols in their work. According to electronic sources of evidence-based medicine at the website of the Ministry of Health of Ukraine, it was determined that low back pain EBM Guidelines was posted in the sections Orthopedics \ Ортопедія; Physical medicine \ Фізична медицина; and Surgery \ Хірургія. According to the National Protocol, the following classes of drugs are envisaged: non-steroidal anti-inflammatory drugs; analgesics; muscle relaxants; antiparoxysmal; tranquilizers; antidepressants; drugs with chondroprotective action; treatment that improves microcirculation, regional and central hemodynamics, reduces venous stasis and tissue hydration; drugs with metabolic action. Also, the protocol provides medication blockades with glucocorticosteroid drugs of prolonged action and local anesthetic. According to the International Guide, the therapeutic program of dorsalgia is performed according to the duration of the course of dorsalgia and includes the drugs of the INN, paracetamol, opioids, muscle relaxants, antidepressants. Thus, differences in treatment directions of dorsalgia are established according to domestic and international protocols, which may require revision of the domestic clinical protocol in order to include only the drugs with proven clinical effectiveness