ЕФЕКТИВНІСТЬ НЕЙТРАЛІЗАЦІЙ ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ, ЩО ХВОРІЮТЬ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ

The study of the effectiveness of the extended symptomatic treatment of bronchial asthma (BA) in school-age children, taking into account the individual characteristics of psychosomatic condition.The complex of art therapy that was added to standard therapy, was positively displaying by the reducing of the severity of anxiety in pediatric patients. In the process of learning proper breathing techniques of art therapy in patients with asthma decreased anxiety: personal at 58.33%, against 10.53% for the standard scheme and situational at 66.67% versus 10.53%, which  significantly ( p <0.05)  showed higher efficiency expanded symptomatic treatment.Проведено изучение эффективности расширенной симптоматической терапии бронхиальной астмы (БА) у детей школьного возраста с учетом индивидуальных особенностей психосоматического состояния. Комплекс арт-терапии добавленный к стандартной терапии позитивно отобразился на снижении выраженности тревожности у больных детей. В процессе обучения правильному дыханию методами арт-терапии у больных на БА уменьшилась тревожность: личностная у 58,33 %, против 10,53 % при стандартной схеме и ситуативная у 66,67 %, против 10,53 %, что достоверно (р<0,05) свидетельствует о более высокой эффективности расширенного симптоматического лечения.Проведено вивчення ефективності доповнення симптоматичного лікування бронхіальної астми (БА) арт-терапією у дітей шкільного віку з врахуванням індивідуальних особливостей психосоматичного стану. Арт-терапевтичний комплекс доданий до стандартної терапії позитивно вплинув на зниження виразності тривожності у хворих дітей. В процесі навчання правильному диханню засобами арт-терапії у хворих на БА зменшено тривожність: особистісну у 58,33 %, проти 10,53 % при стандартній схемі та ситуативну у 66,67 %, проти 10,53 %, що відображає достовірно (р<0,05) вищу ефективність доповненого симптоматичного лікування

УДОСКОНАЛЕННЯ АЛГОРИТМУ ДІЙ ЛІКАРЯ ЩОДО ТАКТИКИ ПРИЗНАЧЕННЯ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ ПРИ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ІНФЕКЦІЯХ З ВРАХУВАННЯМ РЕЗУЛЬТАТІВ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

The aim of the work – to analyse the bases and prospects of choosing tactics of antibiotics appointment in acute respiratory diseases under the condition of three different algorithms of therapy, expediency and informativeness of the results of the bacteriological examination of the microbiotit oral cavity and nasopharynx with the determination of the sensitivity to the antibiotics of isolated strains and taking into account existing normative documents. The advantages of appointing antibiotic therapy to patients according to the results of bacteriological studies concerning the patient in particular and the microflora in general, namely: preventing the development of intestinal dysbiosis, preventing an increase in the number of polysaccharides strains of the conditionally pathogenic flora, reducing the cost of treatment and, accordingly, the number of days on the disability sheet. The work includes data on the use of the main groups of antibiotics used in outpatient and the features of their interaction with each other and the impact on macroorganism. A modified algorithm of the primary care physician’s treatment in acute respiratory infections is presented, taking into account the results of bacteriological research and antibioticograms.Conclusions. Economic levers are suggested, which will allow to reduce the cost of a complex of treatment at the ARIs due to the reasonable not the purpose of antibiotics, or their application taking into account the sensitivity of pathogens, the competitiveness of bacteriological research in comparison with the virological and immunological in respiratory infections.Мета роботи – проаналізувати підстави та перспективи вибору тактики призначення антибіотиків при гострих респіраторних захворюваннях, доцільність та інформативність результатів бактеріологічного дослідження мікробіоти ротоглотки з визначенням чутливості до антибіотиків виділених штамів і врахуванням діючих нормативних документів. Наведені переваги призначення антибіотикотерапії хворим за результатами бактеріологічного дослідження, що стосуються пацієнта зокрема та мікрофлори загалом, а саме: запобігання розвитку кишкового дисбіозу, збільшенню кількості полірезистентних штамів представників умовно-патогенної флори, зменшення вартості лікування та відповідно – кількості днів непрацездатності. Робота включає дані про застосування основних груп антибіотиків, що використовуються амбулаторно, та особливості їх взаємодії між собою і впливу на макроорганізм. Відображено модифікований алгоритм дій лікаря первинної ланки обслуговування при ГРІ з урахуванням результатів бактеріологічного дослідження та антибіо­тикограми. Висновки. Наведено економічні важелі, що дозволять здешевити комплекс лікування при ГРІ за рахунок обґрунтованої відмови від призначення антибіотиків або застосування їх з урахуванням чутливості збудників, конкурентоспроможність бактеріологічного дослідження порівняно з вірусологічним та імунологічним

Оніхомадезіс як прояв ентеровірусної інфекції

Objective to study the clinical features of the infection episode in Ternopil for the period summer-autumn 2016. Patients and methods. A total of 34 children with onihomadezis and average age (3.97±0.78) years underwent general clinical examination. In gender parity prevailed boys (55.88%). Results. Manifestations of EI in children were corresponded to a typical (herpangina, epidemic myalgia, sudden rash and enteritis) and atypical (respiratory and conjunctivitis) forms. Anamnesticaly, in the 64.71% (n=22) of observed was marked short-term (1.87±0.92 days) increase in body temperature within 37.6–40.0°C, although intoxication symptoms were found in all examined children. In 47.06% (n=16) of patients were recorded catarrhal symptoms, at most herpangina (32.35%, n=11), changes in the skin and mucous membranes differ by its morphology, size, color and rashes — at 44.12% (n=15), in 3 patients from all (8.82%) registered the appearance of macrolaminar peeling of feet and hands after 2–6 weeks. The same peeling recorded in 11 (32.35%) children without rashes in history. After 4–16 weeks after undergoing clinically diagnosed EI in children was marked asymptomatic lesions of hand and foot nail disorders. The number of infected nails at the time of examination was from 1 to 16. It is diagnosed various changes of hands and feet nails at different stages of development of pathological process: detachment of the nail plate in the growth area, deformation of the nail bed and also Meessa and Boa lines. Conclusions. Enterovirus infection in children in the age 2–5 years has a mild course, as usual and does not leave serious consequences. Onihomadezis is a rare manifestation of EI, so children with such manifestations of infection need further follow-up. Key words: enterovirus infection, children, onihomadezis.Цель — изучение особенностей клиники вспышки энтеровирусной инфекции (ЭИ) на Тернопольщине летом-осенью 2016 года. Пациенты и методы. Проведено полное клиническое обследование 34 детей с онихомадезисом, середний возраст которых составил (3,97±0,78) года. В гендерном соотношении переобладали мальчики (55,88%). Результаты. Проявления ЭИ у детей соответствовали типичным (герпангина, эпидемическая миалгия, внезапная экзантема, энтерит) и атипичным (респираторная, конъюнктивит) формам. Анамнестически у 64,71% (n=22) наблюдаемых имело место кратковременное (1,87±0,92 сут.) повышение температуры тела в пределах 37,6–40,00 С, хотя интоксикационные проявления были у всех осмотренных детей. У 47,06% (n=16) больных фиксировались катаральные симптомы, чаще всего герпангина (32,35%, n=11), изменения кожи и слизистых оболочек в виде различных по морфологии, размерам, цвету высыпаниям — у 44,12% (n=15), из них 3 (8,82%) известили о появлении через 2–6 недель крупнопластинчатого шелушения на стопах и ладонях. Такое же шелушение зафиксировано у 11 (32,35%) детей без высыпаний в анамнезе. Через 4–16 недель после перенесенной клинически диагностированной ЭИ у детей фиксировалось бессимптомное поражение ногтей рук и ног. Количество пораженных ногтей на момент осмотра находилось в диапазоне от 1 до 16. Выявлены разнообразные изменения ногтей кистей рук и стоп на различных стадиях развития патологического процесса: отслоение пластинки в зоне роста, деформация ногтевого ложа, линии Меесса та Боа. Выводы. Энтеровирусная инфекция у детей в возрасте 2–5 лет чаще всего имеет легкое течение и не оставляет серьезных последствий. Онихомадезис является редким проявлением ЭИ, поэтому необходимо дальнейшее наблюдение за детьми с такими проявлениями инфекции. Ключевые слова: энтеровирусная инфекция, дети, онихомадезис.Мета: вивчити особливості клініки спалаху ентеровірусної інфекції (ЕІ) на Тернопільщині влітку-восени 2016 року. Пацієнти і методи. Проведено повне клінічне обстеження 34 дітей з оніхомадезісом, середній вік яких складав (3,97±0,78) року. У гендерному співвідношенні переважали хлопчики (55,88%). Результати. Прояви ЕІ у дітей відповідали типовому (герпангіна, епідемічна міальгія, раптова екзантема, ентерит та атиповим (респіраторна, кон’юнктивіт) формам. Анамнестично у 64,71% (n=22) спостережуваних мало місце короткочасне (1,87±0,92 доби) підвищення температури тіла в межах 37,6–40,0°С, хоча інтоксикаційні прояви були у всіх оглянутих дітей. У 47,06% (n=16) фіксувались катаральні симптоми, найчастіше герпангіна (32,35%, n=11); зміни шкіри та слизових оболонок у вигляді різноманітного за морфологією, розмірами, кольором висипу були у 44,12% (n=15), з них 3 (8,82%) дітей повідомили про появу через 2–6 тижнів великопластинчастого лущення на стопах та долонях. Таке саме лущення зафіксовано в 11 (32,35%) дітей без висипань в анамнезі. Через 4–16 тижнів після перенесеної клінічно діагностованої ЕІ у дітей фіксувались безсимптомне ураження нігтів рук та ніг. Кількість уражених нігтів на момент огляду коливалась у широкому діапазоні від 1 до 16. Виявлено строкаті зміни нігтів кистей рук та стоп на різних стадіях розвитку патологічного процесу: відшарування нігтьової пластинки в зоні росту, деформація нігтьового ложа, лінії Меєсса та Боа. Висновки. Ентеровірусна інфекція у дітей у віці 2–5 років зазвичай має легкий перебіг без серйозних наслідків. Оніхомадезіс є рідкісним проявом ЕІ, тому необхідне подальше спостереження за дітьми з такими проявами інфекції. Ключові слова: ентеровірусна інфекція, діти, оніхомадезіс

Cardiovascular Disorders as a Result of COVID-19

Based on the literature data, we present current literature information about frequency, main spectrum, and prognostic value of cardiovascular complications of the SARS-CoV-2 infection. We have highlighted in detail the variants of cardiovascular disorders in the case of patients with SARS-CoV-2 infection caused by concomitant diseases of hypertension, acute coronary syndrome, myocardial infarction, arrhythmias, virus-associated myocarditis, and heart failure. We have described the adverse cardiovascular effects of medicines of different groups used to treat COVID-19 disease and possible medical interactions. We have summarized some current recommendations on cardiotonic and cardioprotective therapy in the case of patients with cardiovascular complications