Reengineering of economic transformation management as a basic prerequisite for implementation of the strategic goals of the country’s development

Reengineering of economic transformation management as a basic prerequisite for implementation of the strategic goals of the country’s development = Реінжиніринг управління економічними трансформаціями як базова передумова реалізації стратегічних цілей розвитку країни / O. A. Topchiy, D. S. Voit, N. O. Prokopenko, A. B. Trushliakova, D. M. Riabets // Економічні горизонти. – 2019. – № 2 (9). – С. 78–87.Анотація. Метою статті є проведення реінжинірингу управління економічними трансформаціями як базової передумови реалізації стратегічних цілей розвитку країни. Методологія. Теоретичною і методологічною основою дослідження є наукові праці вчених з управління економічними трансформаціями. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані такі методи дослідження: теоретичне узагальнення – напрямів реформування системи державного управління; методи позитивного і нормативного аналізу – для вироблення рекомендацій з проведення реінжинірингу управління економічними трансформаціями як базової передумови реалізації стратегічних цілей розвитку країни. Результати. Досліджено основні тенденції розвитку та вплив трансформаційних драйверів на стан національної економіки. Встановлено, що попри достатньо високий потенціал розвитку інноваційної, інвестиційної діяльності, цифрових технологій та малого бізнесу в Україні, їх роль в забезпеченні дієвих економічних трансформацій залишається недостатньо активною. Для трансформації вказаних процесів у потужні драйвери економічного розвитку та трансформацій економічної системи в заданому векторі необхідна послідовна державницька політика та створення відповідних економічних, правових та інституційних умов. Обґрунтовано концептуальну матричну модель управління економічними трансформаціями, яка передбачає, що реалізація проектів національного (регіонального) значення є процесом, що здійснюється у часі паралельно та дотично до інших процесів функціонування соціально-економічних систем. Метою виділення пріоритетних напрямків трансформації економіки в окремі проекти є забезпечення більш швидкої та ефективної реалізації реформ, забезпечення їх прозорості та контрольованості. Застосування моделі дозволить нівелювати проблеми щодо встановлення ефективних комунікацій та синхронізації дій між рівнями управління, ефективніше використовувати ресурси, зокрема людські, підвищить рівень відповідальності та контролю на кожному етапі трансформаційного процесу. Практичне значення. Наведені напрями реформування системи державного управління, що можуть бути використанні виконавчою владою. Перспективи подальших досліджень. Вибір оптимальної моделі управління економічними трансформаціями як однією з базових умов для забезпечення прискореного розвитку економіки на всіх рівнях.Abstract. The purpose of the article is to reengineer of the economic transformation management as a basic prerequisite for implementation of the strategic goals of the country’s development. Methodology. The scientific works of scientists in the field of economic transformation management are the theoretical and methodological basis of the study. To achieve the purpose of the article, the following research methods were used: theoretical generalization of the directions of the public administration reform; methods of positive and normative analysis – to develop recommendations for reengineering of economic transformation management as a basic prerequisite for implementation of the strategic goals of the country’s development. Results. The main development trends and the impact of transformational drivers on the state of the national economy are studied. It is proved that despite the rather high potential for the development of innovation, investment, digital technologies and small business in Ukraine, their role in ensuring effective economic transformations remains insufficiently active. The transformation of these processes into powerful drivers of economic development and transformations of the economic system in a given vector requires a consistent public policy and the creation of appropriate economic, legal and institutional conditions. The conceptual matrix model of economic transformation management is substantiated. The model involves that implementation of the projects of national (regional) importance is a process which is carried out in parallel and in relation to the other processes of the socio-economic system functioning. The purpose of identifying priority areas for the transformation of the economy into individual projects is to ensure faster and more effective implementation of reforms, their transparency and controllability. The model will eliminate the problems of establishing effective communications and synchronization of actions between levels of government; allow us to use of resources (including human resources) more efficiently, to increase the level of responsibility and control at each stage of the transformation process. Practical meaning. The directions of the public administration reform that can be used by the executive branch are given. Prospects for further research. The choice of the optimal model of the economic transformation management is one of the basic conditions for ensuring the accelerated development of the economy at all levels

Вплив структурних зрушень в економіці на рівень зайнятості населення як базового чинника соціального розвитку регіону

The purpose of the article is to study the impact of structural changes in the economy on employment as a basic factor of the region’s social development. Methodology. The general scientific methods are used in the research, in particular: theoretical generalization – to study the impact of structural changes in the region’s economy; statistical analysis – to analyze the characteristics of the current, employed population and the average monthly salary; methods of positive and normative analysis – to substantiate the impact of structural changes in the economy on employment as a basic factor of the region’s social development. Results. It is noted that providing a sufficient employment rate and decent working conditions is one of the important indicators and, at the same time, factors of socio-economic development of the region. In order to determine the dependence of employment in Dnipropetrovsk region on the influence of the structural, regional and national factors, a shift-share analysis was conducted. The results of the analysis showed that the greatest influence on providing the employment rate in the Dnipropetrovsk region is exerted by the factors of the regional economy, namely the competitiveness of the sectors, including primarily industry, wholesale and retail trade, transport. Almost all types of economic activity are internally competitive, which in 2018 provided the current employment rate by 89%, i. e. 1,245.4 thousand employees. Given the preservation of national dynamics in the region, the number of employees in the region as a whole would be lower by 9% or 133 thousand people. The largest reductions would be in industry, trade and education. The graphic analysis of employment in terms of economic activities in Dnipropetrovsk region revealed the most promising economy sectors in the region in terms of job creation and providing a sufficient employment rate. Each type of economic activity is represented by a point with corresponding coordinates, which shows the growth of employment in the sector at the national (X) and regional level (Y) and the share of economic activity in the region’s economy. Practical meaning. The graphic analysis shows that the most productive sectors of the region’s economy in terms of job growth are wholesale and retail trade, agriculture and forestry. Prospects for further research. The research shows that the main problem of managing the region’s strategic development at the current stage is primarily the lack of a comprehensive conceptual strategic vision of the region’s model, which will provide a balance of interests between government, business, the public, unite the efforts of all actors in the regional system to achieve common and mutually beneficial goals aimed at sustainable economic growth, providing the welfare of citizens and the most optimal use of resources. Such goals, in our opinion, should be the imperatives of strategic development of the region, which will act as a cross-cutting regulator of socio-economic processes and decision-making at all levels.Метою статті є дослідження впливу структурних зрушень в економіці на рівень зайнятості населення як базового чинника соціального розвитку регіону. Методологія. У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема: теоретичне узагальнення – для впливу структурних зрушень в економіці регіону; статистичного аналізу – для аналізу характеристики наявного, зайнятого населення та середньомісячної заробітної плати; методи позитивного і нормативного аналізу – для обґрунтування впливу структурних зрушень в економіці на рівень зайнятості населення як базового чинника соціального розвитку регіону. Результати. Зазначено, що одним з важливих показників і, водночас, факторів соціально-економічного розвитку регіону є забезпечення достатнього рівня зайнятості населення та гідних умов праці. З метою визначення залежності рівня зайнятості у Дніпропетровській області від впливу структурних, регіональних та національних чинників проведено “Shift–share” аналіз. Результати аналізу показали, що найбільший вплив на забезпечення рівня зайнятості у Дніпропетровській області здійснюються фактори регіональної економіки, а саме конкурентоспроможність більшості секторів, серед яких насамперед промисловість, оптова і роздрібна торгівля, транспорт. Майже всі види економічної діяльності є внутрішньо конкурентоспроможними, що забезпечило у 2018 році поточний рівень зайнятості на 89%, тобто 1245,4 тис. працюючих. За умови збереження загальнонаціональної динаміки в області чисельність занятих в цілому по регіону була б нижчою на 9% або на 133 тис. осіб. Найбільшого скорочення зазнали б сектори: промисловість, торгівля та освіта. Здійснено графічний аналіз зайнятості у розрізі видів економічної діяльності в Дніпропетровській області, що дозволив виявити найбільш перспективні з точки зору створення робочих місць та забезпечення достатнього рівня зайнятості населення в регіоні сектори економіки. Кожний вид економічної діяльності представлений точкою з відповідними координатами, що показує зростання зайнятості населення в цьому секторі на національному (Х) та регіональному рівні (Y), а також питому вагу виду економічної діяльності в економіці регіону. Практичне значення. Графічний аналіз показав, що найбільш продуктивними секторами господарства регіону з точки зору забезпечення зростання кількості робочих місць є оптова та роздрібна торгівля та сільське та лісове господарство. Перспективи подальших досліджень. Проведені дослідження показали, що основною проблемою управління стратегічним розвитком регіону на сучасному етапі є насамперед відсутність комплексного концептуального бачення моделі функціонування регіону у стратегічній перспективі, що забезпечуватиме баланс інтересів між владою, бізнесом, громадськістю, об’єднуватиме зусилля всіх суб’єктів регіональної системи на досягнення спільних і взаємовигідних цілей орієнтованих на стале економічне зростання, забезпечення добробуту громадян та найбільш оптимальне використання ресурсів

Моделі управління економічним розвитком регіону в умовах соціалізації

The purpose of the article is to substantiate the management models of the region’s economic development in the conditions of socialization. Methodology. The general scientific methods are used in the research, in particular: theoretical generalization – to determine the main models of development management; statistical analysis – to standardize indicators in each region relative to the national average; methods of positive and normative analysis – to substantiate the management models of the region’s economic development in the conditions of socialization. Results. Methodical approaches are considered and the author’s definition of the model of management of the region’s social and economic development is substantiated. It is proposed to understand it as a unique combination of management functions, mechanisms and tools aimed at identifying key benefits and the most optimal use and development of strategic potential of territories to ensure economic growth, high social standards and environmental protection. Models of social and economic development are substantiated. They determine the level of balance of social and economic processes in the regions using the modified management matrix of R. Blake and J. Mouton and allow us to determine the type of socioeconomic policy in the region, as well as the main ways to balance economic and social efficiency in certain conditions. The matrix contains 5 main sectors that characterize the type of socio-economic policy in the region depending on the results of the social and economic development over a period of time according to certain coordinates. A description of each type of policy is given; the directions of its improvement are substantiated. Practical meaning. Methodical approaches to the assessment of the level of balance of the region’s social and economic development are proposed, which are based on the definition of key economic and social results of functioning and their standardization relative to the median value in a 100% scale. This allows us to determine the rate of advancement (lag) of the regions according to the relevant 2 groups of criteria, to carry out their clustering and to identify problematic areas of socio-economic policy. Prospects for further research. The key principles of formation and functioning of the model are systematized taking into account the current requirements of the time and the main trends of regional governance, which are typical for developed countries, namely: identification and strengthening of the key competencies of the region; compliance with the sustainable development criteria; innovative divergence; stability and balance.Метою статті є обґрунтування моделей управління економічним розвитком регіону в умовах соціалізації. Методологія. У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема: теоретичне узагальнення – для визначення основних моделей управління розвитком; статистичного аналізу – для стандартизації показників у кожному регіоні відносно середнього значення по країні; методи позитивного і нормативного аналізу – для обґрунтування моделі управління економічним розвитком регіону в умовах соціалізації. Результати. Розглянуто методичні підходи та обґрунтовано авторське визначення моделі управління соціальноекономічним розвитком регіону, під якою запропоновано розуміти унікальне поєднання управлінських функцій, механізмів та інструментів, що спрямовані на виявлення ключових переваг та найбільш оптимального використання й розвитку стратегічного потенціалу територій для забезпечення зростання економіки, високих соціальних стандартів та збереження навколишнього середовища. Обґрунтовано моделі соціально-економічного розвитку, що визначають рівень збалансованості соціальних і економічних процесів у регіонах з використанням модифікованої управлінської матриці Р. Блейка та Дж. Моутон та дозволяють визначати тип соціальноекономічної політики у регіоні а також основні шляхи збалансування економічної та соціальної ефективності функціонування у визначених умовах. Матриця містить 5 основних секторів, що характеризують тип соціально-економічної політики у регіоні у залежності від результатів соціального та економічного розвитку за певний проміжок часу відповідно до визначених координат: активна, фасадна, реактивна, пасивна та меркантильна. Подано опис кожного типу політики, обґрунтовано напрямки її удосконалення. Практичне значення. Запропоновано методичні підходи до оцінки рівня збалансованості соціального й економічного розвитку регіону, що ґрунтуються на визначенні ключових економічних і соціальних результатів функціонування та їх стандартизації відносно медіанного значення у 100% шкалі, що дозволяє визначати темпи випередження(відставання) регіонів за відповідними 2 групами критеріїв, здійснювати їх кластеризацію та ідентифікувати проблемні напрямки соціально-економічної політики. Перспективи подальших досліджень. Систематизовано ключові принципи формування та функціонування моделі із врахуванням актуальних вимог часу та основних трендів регіонального управління, що є характерними для розвинутих країн, а саме: визначення та посилення ключових компетенцій регіону; відповідність критеріям сталого розвитку; інноваційна дивергентність; стабільність і збалансованість

Population Spatial Mobility: Monitoring, Methodology of Formation, Features of Regulation

Population Spatial Mobility: Monitoring, Methodology of Formation, Features of Regulation / M. Bil, I. Irtyshcheva, N. Popadynets, D. Voit // Journal of Optimization in Industrial Engineering. – 2021. – Vol. 14, Special iss., Ser. 29. – P. 209–215.Spatial mobility is a topical concept of analytical migration science, which makes it possible to assess the desires, readiness and capabilities of the population to move over certain distances and time. In the management of spatial mobility assessment requires the organization of systematic monitoring, which includes identifying the mobility potential in spatial and temporal interpretation, the status of its implementation in migration and tourism directions, the causes of displacement with an assessment of the deprivation level, as well as the consequences of displacement, in particular in the context of achieving human development goals and capitalizing on human potential. The quality system of monitoring of population spatial mobility should be the basis for mobility regulation. The formation of such systems should be carried out in several stages: development of unified approach to the formation of accounting and mobility statistics; development of methodology and conducting selective sociological survey on the population spatial mobility with the participation of state statistics authorities and the International Organization for Migration (internal and external mobility); development of a indicators system for the monitoring of population spatial mobility in context of achieving human development goals. One of the main results of the monitoring of population spatial mobility is to find out the main groups of the potentially active population in the coordinates of space and time: internal mobility, including intra-settlement, intra-regional, inter-regional (the main purpose of regulation is the development of transport infrastructure); middle-distance mobility, including cross-border, intra-state (the main purpose of regulation is the effective use of migration capital and tourism costs); long-distance mobility, including continental, remote (the main purpose of regulation is to ensure circulating migration; keeping in touch through the Diaspora Institute). Formation of high-quality system of information support for migration regulation through the monitoring of population spatial mobility will allow to depart from the practice of biased accounting of migration processes with limited and non-systematic presentation of statistics

Theoretical-methodical approaches to monitoring of the level of socio-economic development of territorial units and national economy in conditions of decentralization

Theoretical-methodical approaches to monitoring of the level of socio-economic development of territorial units and national economy in conditions of decentralization / I. Irtyshcheva, M. Stegney, Y. Boiko, D. Voit, N. Hryshyna // Рerspectives : journ. on Economic Iss. – 2019. – No 2. – Р. 83–92.The paper outlines the nature and main components of provision of regions’ socio-economic development in conditions of decentralization. The condition of decentralization reform implementation in Ukraine and main problems of forming of efficient institutional architectonics to facilitate the reform implementation and to secure the improvement of the regions’ social and economic development at current stage are examined. Institutional forms and elements of decentralization are systematized and their nature and functioning principles are defined. The paper analyzes the peculiarities of traditional monitoring system of territorial units’ socio-economic development used in Ukraine. Improvement of methodical approaches to monitoring of socio-economic development is suggested. It is based on calculation of comparative integral estimations of dynamic coefficients of socio-economic development of national socio-economic system at three levels: global, national and regional. The use of suggested methodical approaches contributes to defining of an integral picture of socio-economic development, tendency vectors and misbalances of maintenance of social and economic results at the moment of estimation. Success of decentralization reform is manifested in the completeness of its implementation, which should result in not only adjustment of administrative-territorial structure of the country and improvement of institutional and managerial architectonics, but also in ex-tension of activity and efficiency of local communities in the context of their impact on the development of both education, medicine, social and housing infrastructure and the areas of culture, social provision, energy efficiency, transport, etc

Efficiency of Decentralization as an Important Instrument of Ukraine’s Socio-Economic Development

Efficiency of Decentralization as an Important Instrument of Ukraine’s Socio-Economic Development / I. Irtyshcheva, Y. Boiko, I. Kramarenko, D. Voit, N. Popadynets // International Journal of Industrial Engineering & Production Research. – 2022. – Vol. 33, No. 1. – P. 1–14. – URL: http://ijiepr.iust.ac.ir/article-1-1368-en.htmlThe paper suggests methodological approaches to the complex evaluation of the efficiency of decentralization reform, which can be used for monitoring and adjusting decisions at any of its implementation stages. The suggested methodological approaches contribute to narrowing the results of the analysis of diverse phenomena and processes down to a single unified system of standardized parameters, thereby developing a single monitoring model and simplifying the decision-making process. The fact that the decentralization process has primarily 3 interrelated and interdependent directions is taken into account in forming the methodological approaches to evaluation of the ongoing reform efficiency. The indicators of analysis of the reform implementation efficiency across the organizational-administrative, budgetary, and socio-economic components are systematized in order to be used both for determining the average reform implementation paces in the country and comparing the respective structural changes. The set of mathematical tools to evaluate them is suggested. The efficiency of the decentralization reform implementation is comprehensively analyzed across Ukrainian regions. The major accomplishments and bottlenecks to be addressed at the current stage are determined. The comparative analysis of the efficiency of the decentralization reform implementation across Ukrainian regions has shown that, currently, there isn’t any consistent relationship between the organizational, budgetary, and socio-economic results of the reform in the regions. The abovementioned processes remain to be unbalanced due to slow reform implementation in some regions, available unresolved controversies, some duplicated managerial functions, and lacking sufficient level of residents’ confidence in authoritie