Книга Бытия в Полной хронографической палее и Троицкие Пятикнижия №1 и №45

 Some parts of the Complete Chronographic Palaea contain fragments of an Old Slavonic translation of the Bible, which was intended for personal home or monastic reading (chetij in Old Slavonic). The origin of this translation has not received much scholarly attention so far. The main purpose of this paper is to identify the version of the Book of Genesis used in the Palaea by comparing the textual traditions of the Slavonic Pentateuch, Octateuch and chronographs. The Complete Сhronographic Palaea is one of the Old Russian compilations containing both the Old Testament translations and chronographic sources. Its biblical part is built on the material of the Palaea Interpretata, as well as on the Slavonic “chetij” biblical translation, while the chronographic part has excerpts from the translated Byzantine chronicles after the version of the so-called Chronograph po velikomu izlozheniju with additions. Overall, the manuscript tradition of the Slavonic Octateuch includes three families. While interpolations from the Genesis in the Complete Palaea reveal little resemblance to two of them, namely, Russian and South Slavic recensions, we see dozens overlaps with the group of the Trinity Pentateuchs (Russian State Library, f.304. I, No.1 and No.45). The text of this group belongs to the third, Chronographic recension of the “chetij” Octateuch with specific features covering dozens of examples of identical innovations. However, some discrepancies with the Trinity Pentateuchs and convergence with the original readings preserved in two other recensions show that the compiler of the Complete Palaea was dealing with an earlier common protographe. The Chronographic recension itself was divided into two groups (Trinity Pentateuchs and Iudejsky Chronograph) approximately in the late 1100s or early 1200s and is now represented by only five manuscripts. Therefore, the evidence of the Complete Chronographic Palaea is important both for the textual analysis of the Old Slavonic biblical translations and for the history of the Old Russian chronographs as well. DOI: 10.31168/2305-6754.2020.9.2.5Происхождению фрагментов древнеславянского четьего библейского перевода Х в. (т. е. «предназначенного для домашнего и монастырского чтения») в Полной хронографической палее до сих пор уделялось не слишком много внимания. Основная цель данной статьи — определить использованную в Полной палее версию Книги Бытия на основе сравнения текстуальной традиции Восьмикнижия, Пятикнижия и хронографов. Как известно, Полная Хронографическая палея относится к древнерусским компиляциям, содержащим, с одной стороны, ветхозаветные тексты, с другой — хронографические источники. Ее библейская часть скомпонована из материала Толковой палеи, а также фрагментов четьего библейского перевода, в хронографической же части помещены выдержки из византийских хроник в версии так называемого «Хронографа по великому изложению», с дополнениями. Рукописная традиция четьего перевода Восьмикнижия включает три редакции текста, и заимствования из четьего Бытия в палее обнаруживают мало сходства с двумя из них, а именно — Русской и Южнославянской редакциями. Зато множество сближений видим с группой Троицких Пятикнижий (РГБ ф. 304. I, № 1 и № 45). Текст этой группы принадлежит к третьей, Хронографической редакции четьего Бытия, характерные варианты охватывают десятки примеров тождественных инноваций. Вместе с тем, некоторые расхождения с Троицкой группой и сближения с исходными чтениями из иных редакций показывают, что составитель Полной палеи имел дело с более ранним общим протографом. Хронографическая редакция разделилась на две группы, Троицкие Пятикнижия и Иудейский хронограф, по-видимому, в к. ХІІ — нач. ХІІІ вв., и ныне представлена лишь пятью списками. Соответственно, материал Полной палеи важен и для текстологического изучения древнеславянского Восьмикнижия, и для истории хронографии. DOI: 10.31168/2305-6754.2020.9.2.

«Правди» Книги Вихід очима читача Острозької Біблії (за примірником Кир.4476п з фондів НБУВ)

The copy of the Ostrog Bible from the collections of Vernadsky National library of Ukraine (Kyr.4476p) contains a significant number of handwritten marginalia, representing an attempt of one of its readers to comment and translate biblical concepts from the Old Church Slavonic into the prosta mova. Especially interesting are his notes on the so-called Laws from the Book of Exodus with interpretations of legal formulas.Its owner was Ioanykii Seniutovych, abbot of St. Michael’s Golden-Domed Monastery (mentioned in 1710, 1713) and Archimandrite of Kyiv-Pechersk Lavra (1715–1729). Though the intellectual heritage of this Kyiv hierarch has not attracted the attention of scholars so far, a collection of books he left behind, most of which are commentaries on the Holy Scriptures, is known. Lesser known is the fact that Seniutovych himself or someone from the persons close to him elaborated his copy of Ostrog Bible so that each page contained various traces of his (their) thoughtful reading. Systematic comparison of Cyrillic and much more rare Latin notes on the margins with the 16th century Catholic and Protestant editions of the Bible have brought an unexpected find. While on the whole the parallels have revealed the heavy impact of the Polish biblical translations, the main source for Ostrog Bible reader and commentator came to be the Krakow 1599 year edition of Jakub Wujek, which demonstrates literal coincidences of the texts. It seems that our reader has undertaken the difficult task of juxtaposing the Old Church Slavonic translation from the Greek Septuagint with the Polish translation from the Latin Vulgate. On the way of analyzing the texts he made both mistakes and correct conclusions regarding biblical semantics. Thus, the case study of just one fragment of this extremely interesting copy involves a lot of issues concerning the understanding of the Holy Scripture in Kyiv in the late 17th-18th centuries.Примірник Острозької Біблії з фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського Кир.4476п містить значну кількість рукописних марґіналій зі спробою котрогось із читачів коментувати й перекладати біблійні вислови з церковнослов’янської на «просту мову». Зокрема, привертають увагу записи до так званих «правд», або законів із Книги Вихід з інтерпретаціями юридичних формул.Власником цієї Острозької Біблії був Йоаникій Сенютович, настоятель Михайлівського монастиря (згаданий у 1710 і 1713 рр.), згодом архимандрит Києво-Печерської Лаври (1715–1729). Хоч інтелектуальна спадщина цього київського єрарха досі не досліджувалася, збереглася інформація про його власну збірку книг, серед яких чимало коментарів до Святого Письма. Менш відомо, що Сенютович особисто, або хтось із кола наближених до нього осіб опрацював текст Острозької Біблії, який містить різноманітні сліди його (або їх) вдумливого читання. Порівняння кириличних та рідкісніших латинськомовних записів на берегах з католицькими та протестантськими виданнями ХVІ ст. привело до несподіваної знахідки. В цілому паралелі демонструють вплив польських біблійних перекладів, а головним джерелом для читача й коментатора слугувала Краківська Біблія Якуба Вуєка 1599 р., яка містить найближчі відповідники до Острозької Біблії. Схоже, що читач поставив собі завдання зіставити давньослов’янський переклад грецької Септуаґінти з польським перекладом латинської Вульгати. Хоч, аналізуючи тексти, він припустився численних помилок, але зробив і чимало вірних умовиводів щодо семантики біблійних текстів. Таким чином, case study лише одного фрагмента цього надзвичайно вартісного примірника заторкує низку питань стосовно розуміння Святого Письма у Києві наприкінці ХVІІ — в перших десятиліттях ХVІІІ ст

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ВИРІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ І ПРОМИСЛОВИХ ПРОБЛЕМ КРИВБАСУ

The purpose of the above is to determine current state and trends inmining industry of Ukraine; the environmental conditions of Kryvbas,and technological possibilities of reducing seismic effects of massexplosions in open pit. The methods of research are in the technicaland economic analysis of Ukrainian mining industry, and astheoretical substantiation of technological solutions that reducenegative impact of opencast mining on the environment. Findings. The state and evolution trends of mining industry of Ukraineover the past ten years, as well as impact of mining enterprises onenvironment of the Kryvbas, are analyzed. It was determined that the most environmentally aggressive factor among technologicalprocesses is the explosive destruction of rocks. An analysis of thedevelopment of open pits № 3 of «ArcelorMittal Kryviy Rih» and«SouthMPC» indicates their spatial connection in the coming years.The immediate elimination of rocky whole between open pits iscomplicated both spatially and technologically, especially due toseismic constraints, but the solutions and measures developed byauthors simplify and secure this stage as much as possible.Conclusions. Adaptation of the author's analytical substantiation oftechnology of rocks destruction to specific conditions of eliminationthe rock mass, which divides the neighboring open pits, is reallypromising.The originality of the research lies in considering adjacent mines as a single complex dynamic system. Also, has adaptation of author'sanalytical substantiation for technology of rock-blasting destructionto specific conditions of elimination of rock mass separating adjacent open-cast.Practical implications lies in fact that the results of research isdetermined by the high level of suitability for their use in design of the mining operations of the open pits «ArcelorMittal KR» and«SouthMPC».Цель исследования – определить современное состояние и тенденции в горной отрасли Украины; экологические условия Кривбасса и технологические возможности уменьшения сейсмических последствий массовых взрывов в карьерах. Методы исследования заключаются в технико-экономическом анализе горнодобывающей промышленности Украины, и в теоретическом обоновании технологических решений, уменьшающих негативное влияние открытых разработок на окружающую среду.Исследовано состояние и эволюционные тенденции горнодобывающей промышленности Украины за последние десять лет, а также влияние горнодобывающих предприятий на окружающую среду Кривбасса. Определено, что наиболее экологически агрессивным фактором среди технологических процессов является взрывное разрушение горных пород. Анализ разработки карьеров №3 «АрселорМиттал Кривой Рог» и «ЮГОК» свидетельствует об их пространственном слиянии в ближайшие годы. Непосредственная ликвидация скального целика между карьерами осложняется, как пространственно, так и технологически, особенно через сейсмические ограничения, но разработанные авторами решения и меры максимально упрощают и делают безопасной эту стадию.Выводы. Адаптация авторского аналитического обоснования технологии разрушения горных пород к специфическим условиям ликвидации горного массива, который разделяет соседние карьеры, является реально перспективной.Научная новизна исследования заключается в рассмотрении смежных карьеров как единой сложной динамической системы. Кроме того, – в адаптации авторского аналитического обоснования технологии взрывного разрушения пород к конкретным условиям ликвидации массива, разделяющей соседние карьеры.Практическое значение состоит в том, что результаты исследований определяются высоким уровнем пригодности для их использования при проектировании горных работ карьеров «АрселорМиттал Кривой Рог» и «ЮГОК».Мета дослідження – визначити сучасний стан та тенденції в гірничій галузі України; екологічні умови Кривбасу та технологічні можливості зменшення сейсмічних наслідків масових вибухів у кар’єрах. Методи дослідження полягають в техніко-економічному аналізі гірничовидобувної промисловості України, і в теоретичному обґрунтуванні технологічних рішень, що зменшують негативний вплив відкритих розробок на навколишнє середовище.Досліджено стан та еволюційні тенденції гірничовидобувної промисловості України за останні десять років, а також вплив гірничовидобувних підприємств на довкілля Кривбасу. Визначено, що найбільш екологічно агресивним фактором серед технологічних процесів є вибухове руйнування гірських порід. Аналіз розробки кар’єрів № 3 «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «ПівдГЗК» свідчить про їх просторове сполучення у найближчі роки. Безпосередня ліквідація скельного ціліка між кар’єрами ускладнюється, як просторово, так і технологічно, особливо через сейсмічні обмеження, але розроблені авторами рішення та заходи максимально спрощують й убезпечують цю стадію.Висновки. Адаптація авторського аналітичного обґрунтування технології руйнування гірських порід до специфічних умов ліквідації гірського масиву, який розділяє сусідні кар’єри, є реально перспективною.Наукова новизна дослідження полягає у розгляді суміжнихкар’єрів як єдиної складної динамічної системи. Крім того, – в адаптації авторського аналітичного обґрунтування технології вибухового руйнування порід до конкретних умов ліквідації масиву, що розділяє сусідні кар’єри.Практичне значення полягає в тому, що результати досліджень визначаються високим рівнем придатності для їх використання при проектуванні гірничих робіт кар’єрів «АрселорМіттал Кривий Ріг» і «ПівдГЗК»

ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ПАРАМЕТРОВ РАДИАЛЬНОГО ЗАВИХРИТЕЛЯ НА ТЕМПЕРАТУРНОЕ ПОЛЕ И СТРУКТУРУ ПОТОКА В КАМЕРЕ СГОРАНИЯ ГТД

The article is devoted to the questions of numerical simulation of liquid-fuel combustion chambers of gas turbine engines by the instrumentality of modern tools of computational fluid dynamics (CFD) and three-dimensional virtual models of combustion chambers. The opportunity of application of numerical experiment is shown for carrying out of optimization of flow pattern and a field of the temperature at designing combustion chambers of gas turbine engines. The data received during the calculations have allowed to determine influence of key parameters of the radial swirler and the air input scheme on the temperature distribution and flow pattern in the combustion chamber of the marine GTE with maximum cycle temperature 1645K.   Статья посвящена вопросам численного моделирования жидкотопливных камер сгорания газотурбинных двигателей с помощью современных инструментов вычислительной гидродинамики (CFD) и трехмерных виртуальных моделей. Показана возможность применения численного эксперимента для проведения оптимизации структуры потока и температурного поля  при проектировании камер сгорания газотурбинных двигателей. Полученные в ходе расчетов данные позволили определить влияние геометрических параметров радиального завихрителя и схемы подачи воздуха в жаровую трубу  на распределение температуры и структуру потока в камере сгорания судового ГТД с максимальной температурой газа 1645 К.

Haličo Voluinės metraštis apie kunigaikščio Vaišelgos vienuolystę

The article compares two narratives contained in one and the same Chronicle of Galich-Volyn about the retrieval of the Duke Vaišelga into monkhood. The author claims that although parallel chronicle information is a rather usual phenomenon, however, the existence of both parallel chronicles in one digest is rarely observed. She also claims that the comparison of texts reveals their common information block, and, on the other hand, differences in significant accents thus enhancing the common carcass with different details. Having performed a textological analysis, the author emphasises that the second version was made on the basis of the first text, and the descriptions of the characters and the localisation of the events reveal the assessment of the editor, who has retired from the affairs of King Daniel over the last years. The author states that bearing in mind all hagiographic transformations, it can be presumed, that V. Pašuta’s hypothesis regarding the presence of fragments of the Lithuanian chronicle in the plots of the life of Vaišelga have not proved true, and the second version of the narrative is a typical product of Russian chroniclers. According to the author, separate fragments in the Chronicle of Galich-Volyn contradict each other. These fragments also reveal a rather tricky combination created not for the befit of Lithuanians. It is the Orthodox rhetoric of the hagiographic transformation. The author concludes that the mysterious information about the baptism of the Lithuanian Duke, which was related to King Daniel’s actions, which were common yet not totally honourable at those times, turned into a reliable hagiographic narrative favourable for Russians

«Правди» Книги Вихід очима читача Острозької Біблії (за примірником Кир.4476п з фондів НБУВ)

The copy of the Ostrog Bible from the collections of Vernadsky National library of Ukraine (Kyr.4476p) contains a significant number of handwritten marginalia, representing an attempt of one of its readers to comment and translate biblical concepts from the Old Church Slavonic into the prosta mova. Especially interesting are his notes on the so-called Laws from the Book of Exodus with interpretations of legal formulas.Its owner was Ioanykii Seniutovych, abbot of St. Michael’s Golden-Domed Monastery (mentioned in 1710, 1713) and Archimandrite of Kyiv-Pechersk Lavra (1715–1729). Though the intellectual heritage of this Kyiv hierarch has not attracted the attention of scholars so far, a collection of books he left behind, most of which are commentaries on the Holy Scriptures, is known. Lesser known is the fact that Seniutovych himself or someone from the persons close to him elaborated his copy of Ostrog Bible so that each page contained various traces of his (their) thoughtful reading. Systematic comparison of Cyrillic and much more rare Latin notes on the margins with the 16th century Catholic and Protestant editions of the Bible have brought an unexpected find. While on the whole the parallels have revealed the heavy impact of the Polish biblical translations, the main source for Ostrog Bible reader and commentator came to be the Krakow 1599 year edition of Jakub Wujek, which demonstrates literal coincidences of the texts. It seems that our reader has undertaken the difficult task of juxtaposing the Old Church Slavonic translation from the Greek Septuagint with the Polish translation from the Latin Vulgate. On the way of analyzing the texts he made both mistakes and correct conclusions regarding biblical semantics. Thus, the case study of just one fragment of this extremely interesting copy involves a lot of issues concerning the understanding of the Holy Scripture in Kyiv in the late 17th-18th centuries.Примірник Острозької Біблії з фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського Кир.4476п містить значну кількість рукописних марґіналій зі спробою котрогось із читачів коментувати й перекладати біблійні вислови з церковнослов’янської на «просту мову». Зокрема, привертають увагу записи до так званих «правд», або законів із Книги Вихід з інтерпретаціями юридичних формул.Власником цієї Острозької Біблії був Йоаникій Сенютович, настоятель Михайлівського монастиря (згаданий у 1710 і 1713 рр.), згодом архимандрит Києво-Печерської Лаври (1715–1729). Хоч інтелектуальна спадщина цього київського єрарха досі не досліджувалася, збереглася інформація про його власну збірку книг, серед яких чимало коментарів до Святого Письма. Менш відомо, що Сенютович особисто, або хтось із кола наближених до нього осіб опрацював текст Острозької Біблії, який містить різноманітні сліди його (або їх) вдумливого читання. Порівняння кириличних та рідкісніших латинськомовних записів на берегах з католицькими та протестантськими виданнями ХVІ ст. привело до несподіваної знахідки. В цілому паралелі демонструють вплив польських біблійних перекладів, а головним джерелом для читача й коментатора слугувала Краківська Біблія Якуба Вуєка 1599 р., яка містить найближчі відповідники до Острозької Біблії. Схоже, що читач поставив собі завдання зіставити давньослов’янський переклад грецької Септуаґінти з польським перекладом латинської Вульгати. Хоч, аналізуючи тексти, він припустився численних помилок, але зробив і чимало вірних умовиводів щодо семантики біблійних текстів. Таким чином, case study лише одного фрагмента цього надзвичайно вартісного примірника заторкує низку питань стосовно розуміння Святого Письма у Києві наприкінці ХVІІ — в перших десятиліттях ХVІІІ ст

Расхождения Новгородской 1 летописи и Новгородско-Софийских сводов на материале «Повести временных лет»

The relations between the Novgorod First Chronicle of the Younger Redaction and the so-called Novgorodian-Sophian group (Novgorod Karamzin, Sophian First and Novgorod Forth chronicles), all of which form the collection of Novgorodian annalistic texts, are complex. While usually considered to be mere reflections of the Initial Compilation, this collection also include a text, identical or very similar to the Primary Chronicle, which allows for a rigorous textological comparison of all extant manuscripts. Clarifying the history of Novgorod annalistic writing supposes to seek evidence of its possible affiliations with the various manuscripts composing the Primary Chronicle (both Hypatian and Laurentian). In this field, the most popular and discussed hypothesis concerns the contamination between the Novgorod 1 Younger and Hypatian branches. Scholars have also suggested that the Novgorodian-Sophian group was influenced either by the Laurentian and Troitsky branch, or by the Hypatian branch. This article offers a systematic study of variants from the excerpts where the Novgorod 1 Younger and Novgorodian Sophian group differ the most. This attempt shows that, in such occurences, the Novgorod 1 Younger follows the Hypatian version, whereas the Novgorodian Sophian group follow the Laurentian one. Examining about 40 fragments of main extant manuscripts where secondary variant readings can be identified by means of interlinear collation, we tried to clarify why the two main representatives of Novgorod annalistic writing stand in disagreement. We established that the Hypatian version and Novgorod First Younger Chronicle reflect the primary readings and therefore that their similarities go back to the original version of the Primary Chronicle. As a result, the closeness of the Novgorod First Younger Chronicle to the Hypatian manuscripts does not imply common innovations (and thus a close relationship), and the hypothesis about the contamination of the two branches should also be recognized as erroneous. On the other hand, the coincidences between the Novgorodian-Sophian and Laurentian versions from the beginning up to the 1070s can easily be identified as secondary variants. This either means that the two groups are closely related, or that their proximity has arisen as a result of a repeated contamination between an “independent (?) branch” and the Laurentian one. It is important that only part of the variants common to the Novgorodian-Sophian group and the Laurentian Manuscript are also shared by the Radziwill Manuscript. This suggests that the Novgorodian compiler used the Laurentian version after the divergence of the Laurentian and Radziwill subbranches, which we estimate to have occurred after the beginning of the 13th century.Parmi les monuments de la tradition annalistique de Novgorod, se trouvent la Version récente de la Première chronique de Novgorod (Novgorodskaja pervaja letopis′ – mladšij izvod) et le groupe dit de Sainte-Sophie de Novgorod (comprenant la Chronique de Novgorod dans le manuscrit de Karamzin – Novgorodskaja Karamzinskaja –, la IVe Chronique de Novgorod – Novgorodskaja IV-ja- et la Ire Chronique de Sainte-Sophie – Sofijskaja I-ja) qui sont liées entre elles de manière complexe. D’ordinaire, on y cherche des traces de la « Compilation primitive » qui précèderait le Récit des temps passés (Povest′ vremennyx let), et cependant, elles contiennent un texte identique à celui du Récit des temps passés, ou très proche, ce qui permet de se livrer à une comparaison rigoureuse de toutes les copies conservées. Pour affiner l’histoire textuelle des chroniques de Novgorod, on essaie de trouver des preuves de leur proximité avec les groupes de copies du Récit des temps passés (Chronique laurentienne – Lavrent′evskaja letopis′ et Chronique hypatienne – Ipat′evskaja letopis′). La théorie la plus communément admise est celle d’une contamination entre la branche hypatienne du Récit des temps passés et la Version récente de la Première chronique de Novgorod. On a également supposé que c’est la branche laurentienne qui a influencé le groupe dit de Sainte-Sophie de Novgorod, ou bien la copie de la Trinité, ou encore l’Hypatienne. Le propos de cet article est de tester systématiquement les leçons qui se différencient le plus fortement, là où, dans le même fragment la Version récente de la Première chronique de Novgorod et les chroniques de Sainte-Sophie diffèrent. Dans ce cas, la première suit l’Hypatienne et les autres la Laurentienne. Nous avons tenté d’expliquer ces cas où les deux principaux représentants de l’annalistique novgorodienne s’opposent entre eux. L’article analyse ligne à ligne, d’après les textes des principales copies conservées, plus de 40 fragments où l’on peut déterminer les leçons primitives et secondaires. Il s’avère que les leçons de la branche hypatienne et de la Version récente de la Première chronique de Novgorod transmettent les leçons primitives. Par conséquent, les deux branches sont proches quand elles donnent toutes deux la version primitive du Récit des temps passés. On doit donc considérer comme erronée l’hypothèse d’une contamination de ces deux traditions. Inversement, les rapprochements entre le groupe de Sainte-Sophie avec la branche de la Laurentienne peuvent être identifiés comme secondaires et sont situés du début du récit jusqu’aux années 1070. Il en résulte que soit ces textes ont une parenté très proche, soit le groupe de Sainte-Sophie de Novgorod est apparu à la suite d’une contamination avec une branche autonome de la Laurentienne, ou simultanément avec les copies de la Laurentienne et de la Chronique de Radziwiƚƚ (Radzivilovskaja letopis′). Dans ce cas, le chroniqueur novgorodien a eu recours à une version proche du manuscrit de la Laurentienne après sa séparation d’avec la Radziwill, ce qui se serait produit après le début du xiiie siècle