Probing the last scattering surface through the recent and future CMB observations

We have constrained the extended (delayed and accelerated) models of hydrogen recombination, by investigating associated changes of the position and the width of the last scattering surface. Using the recent CMB and SDSS data, we find that the recent data constraints favor the accelerated recombination model, though the other models (standard, delayed recombination) are not ruled out at 1-$\sigma$ confidence level. If the accelerated recombination had actually occurred in our early Universe, baryonic clustering on small-scales is likely to be the cause of it. By comparing the ionization history of baryonic cloud models with that of the best-fit accelerated recombination model, we find that some portion of our early Universe has baryonic underdensity. We have made the forecast on the PLANCK data constraint, which shows that we will be able to rule out the standard or delayed recombination models, if the recombination in our early Universe had proceeded with $\epsilon_\alpha\sim-0.01$ or lower, and residual foregrounds and systematic effects are negligible.Comment: v2: matched with the accepted version (conclusions unchanged

Диффузионное титаноалитирование никеля с барьерным слоем (Ti,Zr)N

Проблематика. Запобігти поверхневому окисненню жароміцних сплавів на основі нікелю можна завдяки використанню дифузійних покриттів, до складу яких входять шари з бар’єрними функціями. Останні гальмують небажаний перерозподіл елементів за високих температур. Мета дослідження. Метою роботи є встановлення можливості утворення на нікелі дифузійного титаноалітованого по­криття з шаром (Ti,Zr)N, дослідження його фазового та хімічного складу, структури, властивостей. Методика реалізації. Бар’єрний шар наносили методом фізичного осадження з газової фази. Титаноалітування проводили в порошковій суміші Ti, Al, Al2O3,NH4Cl у контейнері з плавким затвором упродовж 4 год за температури 1050 °С. Отриманні в роботі покриття були досліджені сучасними методами фізичного матеріалознавства: рентгеноструктурним, мікрорентгено­спектральним, металографічним, дюрометричним. Результати досліджень. Встановлена можливість утворення на нікелі покриттів за участю сполук Ni2Ti4O, NiTi, Ni2AlTi, Ni3(AlxTi1 -x) і перехідної зони. Показано вплив товщини бар’єрного шару (Ti,Zr)N на будову покриттів. Бар’єрний шар товщиною 5,5–6,0 мкм сприяє утворенню зони сполук над шаром (Ti,Zr)N, обмежує товщину перехідної зони, виключає утворення в зоні сполук шару Ni(Al,Ti), а в перехідній зоні – шару Ni(O). Висновки. Встановлено, що при титаноалітуванні нікелю формується дифузійна зона на основі оксидів, інтерметалідів титану й алюмінію, бар’єрного шару (Ti,Zr)N з високою мікротвердістю. Досліджене в роботі покриття може бути перспективним для виробів з нікелю та його сплавів за умов роботи за високих температур.Background. The prevention of surface oxidation of high-temperature nickel-based alloys is possible by using diffusion coatings, composed of layers of barrier functions. The last inhibit undesirable redistribution of elements at high temperatures. Objective. The aim is to establish the possibility of education in the nickel diffusion titan-aluminum cover with a layer of (Ti,Zr)N, the research phase and chemical composition, structure, properties. Methods. The barrier layer is deposited by physical vapor deposition. Titanium colorizing has been carried out in the powder mixture of Ti, Al, Al2O3, NH4Cl in the container with fusible gate for 4 hours at 1050 °C. The obtained coatings were studied by modern methods of materials science: X-ray diffraction, microprobe, metallographic and other physic-methods. Results. The possibility of the coating formation on nickel with Ni2Ti4O, NiTi, Ni2AlTi, Ni3 (AlxTi1 − x) compounds, and the transition zone is established as well as the effect of the thickness of the barrier layer (Ti,Zr)N on the coating structure. The barrier layer thickness of 5.5—6.0 microns promotes the formation of jointing zone above the (Ti,Zr)N layer restricts a thickness of the transition zone, eliminates the formation of the Ni (Al,Ti) layer in the jointing zone, and Ni (O)layer in the transition zone. Conclusions. It is found that during the process of titaniumaluminizing of nickel diffusion zone is formed on the basis of oxides, intermetallic compounds of titanium and aluminum, of (Ti,Zr)N layer with high micro hardness. The investigated coating may be promising for the production of nickel and its alloys at high temperature operating conditions.Проблематика. Предотвратить поверхностное окисление жаропрочных сплавов на основе никеля возможно благодаря использованию диффузионных покрытий, в состав которых входят слои с барьерными функциями. Последние тормозят нежелательное перераспределение элементов при высоких температурах. Цель исследования. Целью работы является установление возможности образования на никеле диффузионного титаноалитированного покрытия со слоем (Ti,Zr)N, исследование его фазового и химического состава, структуры, свойств. Методика реализации. Барьерный слой наносили методом физического осаждения из газовой фазы. Титаноалитирование проводили в порошковой смеси Ti, Al, Al2O3, NH4Cl в контейнере с плавким затвором в течение 4 ч при температуре 1050 °С. Полученные в работе покрытия были исследованы современными методами физического материаловедения: рентгеноструктурным, микрорентгеноспектральным, металлографическим, дюрометрическим. Результаты исследований. Установлена возможность образования покрытий на никеле с участием соединений Ni2Ti4O, NiTi, Ni2AlTi, Ni3(AlxTi1 − x) и переходной зоны. Установлено влияние толщины барьерного слоя (Ti,Zr)N на строение покрытий. Барьерный слой толщиной 5,5–6,0 мкм способствует образованию зоны соединений над слоем (Ti,Zr)N, ограничивает толщину переходной зоны, исключает образование в зоне слоя соединений Ni(Al,Ti), а в переходной зоне – слоя Ni(O). Выводы. Установлено, что при титаноалитировании никеля формируется диффузионная зона на основе оксидов, интерметаллидов титана и алюминия, барьерного слоя (Ti,Zr)N с высокой микротвердостью. Исследованное в работе покрытие может быть перспективным для изделий из никеля и его сплавов в условиях работы при высоких температурах

Диффузионные покрытия с участием титана, алюминия и кремния на стали 12Х18Н10Т

Отримано та досліджено закономірності формувань багатошарових дифузійних покриттів після комплексного насичення титаном, алюмінієм і кремнієм на сталі 12Х18Н10Т для підвищення жаростійкості. Показано можливість отримання титаноалюмосиліційованих шарів на сталі 12Х18Н10Т порошковим методом у контейнерах з плавким затвором за умов зниженого тиску при температурі 1050 °С упродовж чотирьох годин. Як вихідні компоненти було використано порошки титану, алюмінію, кремнію, оксиду алюмінію, хлористого амонію. Досліджено фазовий і хімічний склади, структуру та мікротвердість отриманих покриттів. Для титанованих і титаноалітованих покриттів фазовий склад зони сполук складається з Ti₄Fe₂O, Fe₂Ti, TiC та перехідної зони, а для титаноалюмосиліційованих з Ti₃(Al,Fe), (Fe,Al,Ni)₂Ti, (Fe,Al,Ni)Ti, Ti(C,N,O) та перехідної зони. В титаноалюмосиліційованому покритті вміст кремнію в зоні сполук у шарі Fe₂Ti досягає 1,5 % по масі, а в перехідній зоні біля границі із зоною сполук - 1,2 % по масі. Під час окислення отриманих покриттів відбувається деградація фазового складу та структури. Жаростійкість сталі 12Х18Н10Т з титаноалюмосиліційованим покриттям зростає в чотири рази порівняно зі сталлю без покриття.Patterns of forming a multilayered diffusion coatings after complex saturation of titanium, aluminum and silicon to steel to improve heat resistance 12Cr18Ni10Ti were obtained and studied. The possibility of obtaining titanium-aluminum-silicon layers on steel 12Cr18Ni10Ti powder in containers with a gate in unpressurized conditions at temperature 1050 °C and with duration 4 hours was studied. As initial components powders of titanium, aluminum, silicon, aluminum oxide, ammonium chloride were used. The phase and chemical composition, structure and microhardness of the obtained coatings were investigated. For titanation and titanium-calorizing, coating phase composition consists of compounds zone Ti₄Fe₂O, Fe₂Ti, TiC, the transition zone and for titanium-aluminum-silicon: Ti₃(Al,Fe), (Fe,Al,Ni)₂Ti, (Fe,Al,Ni)Ti, Ti(C,N,O) and the transition zone. In titanium-aluminum-silicon content in the coating zone Fe₂Ti compounds in the layer is 1,5 % by weight, and in the transition zone at the boundary with the zone of connection - 1,2 % by weight. During oxidation of obtained coatings, degradation carries out in phase composition and structure. Heat-resistance of steel 12Cr18Ni10Ti with titanium aluminum siliconized coating increases 4,0 times in comparison with steel without coating.Получены и исследованы закономерности формирований многослойных диффузионных покрытий после комплексного насыщения титаном, алюминием и кремнием на стали 12Х18Н10Т для повышения жаростойкости. Показана возможность получения титаноалюмосилицированных слоев на стали 12Х18Н10Т порошковым методом в контейнерах с плавким затвором в условиях пониженного давления при температуре 1050 °С в течение четырех часов. В качестве исходных компонентов были использованы порошки титана, алюминия, кремния, оксида алюминия, хлористого аммония. Исследованы фазовый и химический составы, структура и микротвердость полученных покрытий. Для титанированных и титаноалитированных покрытий фазовый состав зоны соединений состоит из Ti₄Fe₂O, Fe₂Ti, TiC и переходной зоны, а для титаноалюмосилицированных с Ti₃(Al,Fe), (Fe,Al,Ni)₂Ti, (Fe,Al,Ni)Ti, Ti(C,N,O) и переходной зоны. В титаноалюмосилицированном покрытии содержание кремния в зоне соединений в слое Fe2Ti достигает 1,5 % по массе, а в переходной зоне у границы с зоной соединений – 1,2 % по массе. В процессе окисления полученных покрытий происходит деградация фазового состава и структуры. Жаростойкость стали 12Х18Н10Т с титаноалюмосилицированным покрытием возрастает в четыре раза по сравнению со сталью без покрытия

Identification and characterization of the Streptomyces globisporus 1912 regulatory gene lndYR that affects sporulation and antibiotic production

Here, we report the identification and functional characterization of the Streptomyces globisporus 1912 gene lndYR, which encodes a GntR-like regulator of the YtrA subfamily. Disruption of lndYR arrested sporulation and antibiotic production in S. globisporus. The results of in vivo and in vitro studies revealed that the ABC transporter genes lndW–lndW2 are targets of LndYR repressive action. In Streptomyces coelicolor M145, lndYR overexpression caused a significant increase in the amount of extracellular actinorhodin. We suggest that lndYR controls the transcription of transport system genes in response to an as-yet-unidentified signal. Features that distinguish lndYR-based regulation from other known regulators are discussed