Війна та економіка: легальні та нелегальні практики отримання доходів

The article emphasizes that the armed conflict has become a part of modern Ukraine and caused changes in all spheres of public life. This updated the scientific discourse about the nature of today's wars and their characteristics. The article emphasizes that at the present stage, the war between powerful powers is unlikely, given the potential for the use of nuclear weapons. However, the conflicts of low intensity periodically arise and continue in various parts of the world. Not only do they become constituent elements of public life, but reform the economy both at global and local level.The components of modern capitalist system are the industries that serve military needs. The income of defense corporations show high demand for their products. It is used not only by the countries that are involved in an armed confrontation, but also by other states that can be at war any moment. Locally armed confrontation is destructive for the economy of the country, focused on functioning in peacetime. Being involved into a protracted conflict entails changes in all the aspects of social life. Economic system adapts and generates new practices. Some paradoxical situations arise, so that there some opportunities to "earn" on the conflict, and therefore people who are interested in its preservation.The armed conflict in Ukraine is often called a hybrid war. Besides, in scientific discourse there are other names – the conflict in the «grey zone», «grey war», unlimited conflict, a non-conventional war as «War on behalf of». The war in Donbass is a new type of conflict. Taking into consideration its duration, it has led to the emergence of various kinds of economic practices – both legal (for example, the increase in military orders, scope services for permanently migrating displaced people, etc.), and illegal (for example, smuggling of goods across the line of demarcation). They have become a part of everyday life not only in the frontline areas of Donbass, but also of the entire country.В статье подчеркивается, что вооруженный конфликт стал частью бытия современной Украины и вызвал изменения во всех сферах общественной жизни. Это актуализировало научный дискурс о природе сегодняшних войн и их особенностях. В статье подчеркивается, что на современном этапе война между передовыми государствами маловероятна, что объясняется наличием ядерного оружия. Вместе с тем в различных точках мира периодически возникают и продолжаются конфликты малой интенсивности. Они настолько вплетаются в общественную жизнь, что обуславливают переформатирование экономики как в локальном, так и глобальном масштабе.Отрасли, которые обслуживают военные нужды, являются неотъемлемой частью современной капиталистической системы. Доходы оборонных корпораций свидетельствуют о высоком спросе на их продукцию. Она используется не только странами, вовлеченными в вооруженное противостояние, но и другими государствами, которые в любой момент могут оказаться в состоянии войны. В локальном масштабе вооруженное противостояние разрушительно для экономики страны, ориентированной на функционирование в мирное время. Переход конфликта от острой стадии к затяжной вызывает изменения во всех аспектах жизни общества. Экономическая система адаптируется и порождает новые практики. Возникают парадоксальные ситуации, когда появляются возможности «зарабатывать» на конфликте, а вместе с тем и лица, которые заинтересованы в его сохранении.Вооруженный конфликт в Украине чаще всего называют гибридной войной. В научном дискурсе присутствуют и другие названия – конфликт в «серой зоне», «серая война», неограниченный конфликт, не конвенциональная война как «война по доверенности». Война на Донбассе является новым типом конфликта. Она способствовала появлению как легальных (например, увеличение объемов военных заказов, сфера услуг для постоянно мигрирующих внутренне перемещенных лиц и т.п.), так и нелегальных (например, контрабанда товаров через линию разграничения) экономических практик. Они стали частью повседневности не только прифронтовых зон Донбасса, но и всей Украины.У статті підкреслюється, що збройний конфлікт став частиною буття сучасної України та спричинив зміни в усіх сферах суспільного життя. Це актуалізувало науковий дискурс щодо природи сьогоднішніх війн та їх особливостей. У статті підкреслюється, що на сучасному етапі війна між могутніми державами є малоймовірною з огляду на можливість використання ядерної зброї. Натомість у різних точках світу періодично виникають та тривають конфлікти малої інтенсивності. Вони настільки вплітаються в суспільне життя, що спричиняють переформатування економіки як в локальному, так і глобальному масштабі. Складовою сучасної капіталістичної системи є галузі, які обслуговують військові потреби. Доходи оборонних корпорацій свідчать про високий попит на їх продукцію. Вона використовується не лише країнами, втягнутими в збройне протистояння, а й іншими державами, які в будь-який момент можуть опинитися у стані війни. У локальному масштабі збройне протистояння є руйнівним для економіки країни, орієнтованої на функціонування в мирний час. Набуття конфліктом затяжного характеру спричиняє зміни в усіх аспектах суспільного життя. Економічна система адаптується та породжує нові практики. Виникають парадоксальні ситуації, коли з’являються можливості «заробляти» на конфлікті, а відтак і особи, які зацікавлені у його збереженні.Збройний конфлікт в Україні найчастіше називають гібридною війною. Разом з тим у науковому дискурсі присутні й інші назви – конфлікт в «сірій зоні», «сіра війна», необмежений конфлікт, не конвенціональна війна як «війна за дорученням». Війна на Донбасі є новим типом конфлікту. З огляду на її тривалість, вона спричинила появу різного роду економічних практик – як легальних (наприклад, збільшення об’ємів військових замовлень, сфера послуг для постійно мігруючих внутрішньо переміщених осіб тощо), так і нелегальних (наприклад, контрабанда товарів через лінію розмежування). Вони стали частиною повсякденності не лише прифронтових зон Донбасу, а і всієї країни

Ставлення жителів прифронтових зон Донбасу до нелегальних практик отримання доходів (на прикладі молоді)

The article presents the results of a qualitative study on the characteristics of economic behavior of residents of the Donbas front-line zones. It is proved that a high fate of the shadow economics sector exists Ukraine. It is emphasized that illegal and semi-legal incomes are an integral part of everyday life. Practices of informal employment, tax evasion, bribery and the phenomenon of double social dependence are considered as indicators of monitoring of this problem.  Based on the attitude to the problem of informal employment, two groups of respondents were identified. For the respondents who work, this phenomenon does not cause severe condemnation and in some cases is an acceptable form of behavior.  Students, who are still in the care of their parents and are only hypothetically familiar with the problems of finding a job, consider it unacceptable not to formalize labor relations.  The motivation for doing so is not the loss that such practices bear to the state, for example, in the form of non-payment of taxes, but personal interests (pensions, paid leave, etc.).  It was emphasized that the absence of a severe condemnation of informal employment and the declaration of the acceptability of such a form of employment indicate a loyal attitude to the practice of avoiding payment of taxes . This attitude to taxes is already an integral part of the economic culture of our country’s population. It is established that the respondents condemn bribery. At the same time, they admit that people can not do anything without it living in our society. Responsibility for the dissemination of this phenomenon relies mainly on the system. Such an assessment of bribery shows that the majority of respondents are not ready to start fighting with it, because it simplifies the solution of problems in everyday life. In the front-line zones of the Donbass there is a phenomenon of double social dependence, to which the population is ambiguous.  It was emphasized that the constant migration of the population from uncontrolled and controlled territories (to the Ukrainian authorities) is a source of illegal and semi-legal incomes.  The article outlines the prospects for further study of the phenomenon of double social dependence, namely: the identification of the origins of this phenomenon; establishing a network of agents involved; recording of the dynamics of public assessment.В статье представлены результаты исследования особенностей экономического поведения жителей прифронтовых зон Донбасса. Подчеркивается, что нелегальные и полулегальные практики получения доходов является неотъемлемой составляющей повседневной жизни. В качестве индикаторов мониторинга данной проблемы рассматриваются практики неофициальной занятости, неуплаты налогов, взяточничества и феномен двойного социального иждивенчества. На основе отношения к проблеме неофициального трудоустройства выделены две группы опрошенных. У респондентов, которые работают, данное явление не вызывает резкого осуждения и в некоторых случаях является приемлемой формой поведения. Студенты, которые в большинстве своем пока находятся на содержании родителей и только гипотетически знакомы с проблемами поиска работы, считают недопустимым не оформление трудовых отношений. Мотивацией при этом является не убытки, которые приносят такие практики государству, например, в виде неуплаты налогов, а личные интересы (пенсия, оплачиваемый отпуск и т.п.). Респонденты осуждают взяточничество, но признают, что без него в нашем обществе не обойтись. В прифронтовых зонах Донбасса имеет место феномен двойного социального иждивенчества, к которому население относится неоднозначно. В статье обозначены перспективы дальнейшего исследования данной проблематики.В статті представлені результати соціологічного дослідження щодо особливостей економічної поведінки жителів прифронтових зон Донбасу. Підкреслюється, що нелегальні та напівлегальні практики отримання доходів є невід’ємною складовою повсякденного життя. У якості індикаторів моніторингу даної проблеми розглядаються практики неофіційної зайнятості, уникнення сплати податків, хабарництва та феномен подвійного соціального утриманства. На основі ставлення до проблеми неофіційного працевлаштування виокремлено дві групи опитаних. У респондентів, які працюють, означене явище не викликає різкого осуду та в деяких випадках є прийнятною формою поведінки. Студенти, які в більшості своїй поки що знаходяться на утриманні батьків і лише гіпотетично знайомі з проблемами пошуку роботи, вважають недопустимим неоформлення трудових відносин. Мотивацією при цьому є не збитки, які несуть такі практики державі, наприклад, у вигляді несплати податків, а особисті інтереси (пенсія, оплачувана відпустка тощо). Встановлено, що опитані засуджують хабарництво. Водночас вони визнають, що без нього у нашому суспільстві не обійтись. Відповідальність за поширення даного явища покладається здебільшого на систему. Така оцінка хабарництва свідчить про неготовність більшості опитаних розпочинати з себе боротьбу з ним, бо воно спрощує вирішення проблем у повсякденному житті. В прифронтових зонах Донбасу має місце феномен подвійного соціального утриманства, до якого населення ставиться неоднозначно. Підкреслено, що постійна міграція населення з непідконтрольних та підконтрольних українській владі територій є джерелом нелегальних та напівлегальних практик отримання доходів. В статті окреслені перспективи подальшого дослідження феномена подвійного соціального утриманства, а саме: виявлення витоків даного явища; встановлення мережі задіяних агентів; фіксування динаміки суспільної оцінки

Analysis of dependence in Ukrainian enterprises’ economic indicators from measure of their innovation activism

The paper presents the results of an empirical analysis of differences between the economic activity indicators of enterprises with unequal innovative activity. On the basis of a sample survey of Ukrainian enterprises we attempted to verify the theoretical thesis about the relatively higher profitability of the more innovative companies. Revealed that the average of profitability and return on investment for a group of the most innovative companies are lower than for firms with less innovation activity. We have proposed the thesis of the laws of innovative activity reduction in the Ukrainian economy, as long as the main factor of business profitability is not innovation activity, but other reasons

Особливості інтерпретації корупції та хабарництва в науковому та суспільному дискурсі сучасної України

The article defines specifics of the corruption and bribery interpretation in the modern scientific literature. The necessity of clear separation of these concepts is emphasized. It is noted that bribery is about taking advantages of official position aimed at personal gain. This concept is broader than «corruption» by scope. Corruption is interpreted as bribery in the field of public authority. For a long time, corruption was believed to be a disease of developing countries mainly and explained as a by-product of modernization. The situation began to change in the 80’s and 90’s of the XX century, when the studies related to the spread of this phenomenon in the developed countries of the world have been initiated. A quite large number of approaches to the corruption study are singled out in the scientific literature. The most common are the following: moralizing, normative, structural-functional, comparative, behavioural, networking, pluralistic, sociological, etc. It is believed that the sociological approach is the most promising, since it involves the analysis of the variety of normative systems and social factors contributing to corruption behaviour. Moreover, the sociological analysis of corruption allows for showing differentiation in estimates of this phenomenon by various subjects. These principles were implemented during the empirical study of the corruption and bribery perception on the near-front zones of Donbas.The article underscores the relation between an attitude to the law and willingness to participate in corruption practices. Just one third of the interviewed demonstrate a strive for acting only within the legal field. The relative majority of respondents speak about cases when the law can be ignored. It was proved that such mindset contributes to a loyal attitude toward corruption and bribery.As to social discourse, bribery and corruption in Ukraine remain tightly integrated into social medium. The population demonstrates an ambivalent attitude to them. On the one hand, bribery is a disease of social development which needs to be exterminated. On the other hand, it simplifies the problem solution and is believed to be a characteristic of the Ukrainian mentality. Such attitude of the population may hinder successful actions in the direction of significant reduction of this phenomenon manifestations in our society. The differences in the corruption interpretation by young people (18-34 years old) and mature people (35 - 50 years old) were discovered. It was emphasized that young people stand for a more severe punishment for participation in corruption practices (death penalty, life imprisonment). The mature respondents were more reserved in this issue and advocated the dismissal and imprisonment for a certain period. The youth was always a driver of social changes, so such a radical attitude to corruption and bribery suggests the possibility of the appearance of people with a new type of consciousness.Определяются особенности объяснения коррупции и взяточничества в современной научной литературе. Подчеркивается необходимость четкого разграничения данных понятий. Считается, что взяточничество предусматривает использование служебного положения с целью личного обогащения. Данное понятие шире по объему, чем «коррупция». Коррупция интерпретируется как взяточничество в сфере публичной власти. В научной литературе выделяют достаточно большое количество подходов к изучению коррупции. Среди самых распространенных можно назвать следующие: морализаторский, нормативный, структурно-функциональный, компаративистский, сетевой, плюралистический, социологический и т.п. Считается, что социологический подход является наиболее перспективным, поскольку предполагает анализ многообразия нормативных систем и социальных факторов, способствующих коррупционному поведению, а также позволяет показать дифференцированность оценок данного феномена различными субъектами. Относительно общественного дискурса, то в статье подчеркивается связь между отношением к закону и готовностью принимать участие в коррупционных практиках. Лишь треть опрошенных демонстрируют стремление действовать только в рамках правового поля. Относительное большинство респондентов оговаривают случаи, когда закон можно проигнорировать. Доказано, что взяточничество и коррупция в Украине остаются тесно вплетенными в социальную ткань. Зафиксировано амбивалентное отношение населения к ним. С одной стороны, взяточничество – это порок общественного развития, с которым необходимо бороться. С другой стороны – оно упрощает решение многих проблем. Такое отношение населения может препятствовать успешным действиям в направлении существенного уменьшения проявлений данного феномена в нашем обществе.Визначаються особливості тлумачення корупції та хабарництва в сучасній науковій літературі. Підкреслюється необхідність чіткого розмежування даних понять. Зауважується, що хабарництво передбачає використання службового становища з метою особистого збагачення. Дане поняття є ширшим за об’ємом, аніж «корупція». Корупція інтерпретується як хабарництво у сфері публічної влади. В науковій літературі виокремлюють доволі велику кількість підходів до вивчення корупції. Серед найпоширеніших можна назвати такі: моралізаторський, нормативний, структурно-функціональний, компаративістський, біхевіоралістичний, мережений, плюралістичний, соціологічний тощо. Вважається, що соціологічний підхід є найбільш перспективним, оскільки передбачає аналіз різноманіття нормативних систем і соціальних факторів, що сприяють корупційній поведінці, а також дозволяє показати диференційованість оцінок даного феномену різними суб’єктами. Щодо суспільного дискурсу, то в статті підкреслюється зв’язок між ставленням до закону та готовністю брати участь у корупційних практиках. Лише третина опитаних демонструють прагнення діяти лише в межах правового поля. Відносна більшість респондентів оговорюють випадки, коли закон можна проігнорувати. Доведено, що хабарництво та корупція в Україні залишаються тісно вплетеними у соціальну тканину. Зафіксовано амбівалентне ставлення населення до них. З одного боку, хабарництво – це вада суспільного розвитку, яку необхідно ліквідовувати. З іншого боку – воно спрощує вирішення проблем, вважається характеристикою менталітету українця. Таке ставлення населення може перешкоджати успішним діям у напрямку суттєвого зменшення проявів даного феномену в нашому суспільстві

Analysis of dependence in Ukrainian enterprises’ economic indicators from measure of their innovation activism

The paper presents the results of an empirical analysis of differences between the economic activity indicators of enterprises with unequal innovative activity. On the basis of a sample survey of Ukrainian enterprises we attempted to verify the theoretical thesis about the relatively higher profitability of the more innovative companies. Revealed that the average of profitability and return on investment for a group of the most innovative companies are lower than for firms with less innovation activity. We have proposed the thesis of the laws of innovative activity reduction in the Ukrainian economy, as long as the main factor of business profitability is not innovation activity, but other reasons

Resources of educational and healthcare industries and population welfare: comparative analysis in post-socialist and OECD countries

This article is devoted to defining Ukraine’s position among 28 OECD countries relative to the averaged line of connection between resources of the social sphere and the society achievements in terms of human development index. Such positioning allows us to obtain a comparative assessment of the effectiveness of usage resource, directed to funding the education and healthcare by OECD countries and Ukraine

The potential of small business to improve the qualitative characteristics of employment: problems of estimation and realization in Ukraine

This main objective of this article is defining capacity of small business to act as compensator of negative trends, emerging in sphere of employment in large and medium sized business of Ukrainian economy. Authors are focused not only on the availability of working places created in small business for persons, vacated from large and medium sized enterprises, but on the small business capacity to create economic preconditions for improving qualitative characteristics of employment in this sector and in whole economy

Philosophical reflections on the relationship between tourism, economic growth and sustainable development in the 21st century

The purpose of the editorial was to present Volume 40, Number 75 of the December 2022 edition of Cuestiones Politicas. Macroeconomic indicators from international organizations such as the UN, the International Monetary Fund and the World Bank show that tourism is a strategic industry for the integral development of nations with a formidable capacity to generate sources of employment and sustainable development, as long as the necessary policies are implemented. In this sense, the objective of this work was to reflect philosophically on the relationship between tourism, economic growth and sustainable development in the 21st century. In order to achieve the stated objective, a combination of the phenomenological and hermeneutic method was used, which describe and interpret reality in a rigorous way, through the examination of documentary sources in digital format, such as: scientific articles, press releases and reports of international organizations. It is concluded that sustainable tourism is definitely that which combines in equal conditions economic growth with the requirements of social justice, equity, human rights and environmental balance, in tune with the objectives of sustainable development promoted by the United Nations agenda 2023 and that, in addition, philosophy has much to contribute on the subject