PHASE DYNAMICS OF PHYTOCOENOSIS ON THE DAMPED WASTE HEAPS OF NOVOVOLYN MINING AREA

Nineteen non-recultivated waste heaps are found on the territory of the Novovolyn mining area (Lviv-Volyn coal basin), three of which are damping. The total area of disturbed lands is 116.7 hectares. An important role for optimization of disturbed objects is played by natural colonization by vegetation, since it indicates the state of the rocks the waste heaps are made of. Studying of phytocoenoses, which are formed during self-establishment, gives an opportunity to estimate the formed groups, considering their place and role in the vegetation cover of the region and predict their further development

THE IMPACT OF COAL WASTE HEAPS ON THE ENVIRONMENT OF SOKAL DISTRICT OF LVIV REGION

The environmental situation in Sokal district is one of the most complicated in Lviv region, which is caused by man-made environmental impact of mining, coal preparation and chemical industries. Most of the territory is occupied by coal waste heaps

Transformational processes in post-technogenic ecosystems of Kolomyia lignite and Yaziv sulfur deposits in Western Ukraine

Restoration of post-tech ecosystems of the Western region of Ukraine takes place both through natural self-overgrowth with vegetation and through the implementation of phytomeliorative measures - artificial afforestation of disturbed areas. These processes have been studied on post-technogenic territories of Kolomyia lignite and Yaziv sulfur deposits. Transformational processes in the study area are caused mainly by three factors: natural succession of vegetation (from the emergence of mosses and pioneering species of grasses and trees to the formation of stable plant communities); human economic activity (phytomeliorative measures for sowing grasses and creating forest crops) and cattle grazing (appearance of fruit tree species in phytocenoses). Transformational processes in edaphotopes are primarily determined by two factors - the natural succession of vegetation and erosion processes. Due to the long process of restoration of disturbed ecosystems in post-man-made areas, relatively complex and rich in species composition stable plant communities are gradually formed, which contribute to the formation of embriozems, identification of soil genetic horizons, increasing the thickness of the soil profile and approximating the physical and mechanical properties of the upper layers of the soil to the properties of natural zonal soils. The species composition and structure of vegetation in the post-technogenic territories of Kolomyia lignite and Yaziv sulfur deposits of the Western region of Ukraine have been determined. The study showed that the dendroflora of post-technological areas is represented by 59 species of tree plants.Changes in the components of phytocenoses and edaphotopes are presented and the factors of transformation processes in disturbed ecosystems are analyzed. Stages of natural succession of vegetation in post-technogenic territories of lignite and sulfur deposits have been established. Physico-chemical properties of the formed embriozems were analyzed and their comparative analysis with zonal soils was carried out. It is established that the processes of vegetation restoration and soil formation in post-technogenic territories cause the gradual formation of complex plant groups and relatively stable and stable natural ecosystems

THE CLIMATE OF A LARGE CITY AND ECOCLINE ORDINATION OF ITS VEGETATION COVER

Large cities generate their own climate, which influences the distribution of vegetation cover and individual species population into separated ecological phytocoenotic zones ecoclines. By the example of urban ecology research conducted in the city of Lviv with a population of about one million inhabitants, the nature of this ecocline ordination has been revealed. It is the result of action of vertical and horizontal gradients on woody plants phytovitality. The manifestation of these changes is increasing scarcity in phytocoenotic structure of vegetation, water deficit in the leaves, ratio distortion of the pigment composition. There are proposed certain methods for assessing the phytovitality of the introduced species. In the I EPhZ suburban forest we deal with the “new” climatope and edaphotope. In the II EPhZ — the park, there is a forest-steppe climatope and edaphotope due to the thin vegetation and a larger area of open spaces. In the III EPhZ — in public gardens where open insolated spaces dominate — there is steppe climatope and edaphotope. In IV EPhZ, where the high dryness of air and soil in streets and squares prevails, there is a desert climatope and edaphotope. In the I, II and III EPhZ soil temperature is always lower than the temperature in the crown, which corresponds to the physiological needs of plants. In IV EPhZ the soil temperature around the tree trunk is higher than the air temperature in the tree crown.

Optimization of the Educational Process at the Department of Otorhinolaryngology of IFNMU Considering the Competency-Based Approach

The paper presents modern competency-based approach to teaching otorhinolaryngology using new technologies that will improve the assimilation of new material considering each student’ knowledge, skills, and experience. The competency-based approach can be successfully implemented based on active learning, introducing elements of professional activity in the educational process. While analyzing clinical cases, business and learning games, the student becomes a specialist and future’s team member. The quality of education should be improved through an effective organization and informatization of the educational process, the introduction of the latest research results in teaching practice, the provision of high-quality teaching and the development of modern learning and teaching base.В статті показано сучасний  компетентністний підхід до викладання оториноларингології з використанням нових технологій, які дадуть можливість покращити засвоєння матеріалу з врахуванням знань, вмінь, навиків, досвіду кожному студенту. Компетентністний підхід успішно може бути реалізований на основі форми активного навчання, насичення навчального процесу елементами професійної діяльності. В процесі аналізу ситуацій, ділових і навчальних ігр студент формується як спеціаліст і член майбутнього колективу. Якість освіти необхідно покращити шляхом ефективної організації і інформації навчального процесу, впровадженням передових наукових розробок в практику викладання, забезпеченням високого професіоналізму викладачів, створенням сучасної навчально-методичної бази

Performance analysis of protective functions of forest plantations of the Lviv railway line (Ukraine)

To reduce the harmful impact of railway transport on the environment and ensure environmental safety, railway enterprises develop and implement a wide range of environmentally effective measures annually. First, it concerns the protection of the territories adjacent to the railroad tracks from various types of pollution. These forest plantations are created for the protection of the railroad track from adverse climatic factors, as well as for the reduction of the railway's impact on the surrounding territories - to reduce the various types of pollution, and to protect from adverse aerodynamic effects. In order to investigate the protective properties of forest plantations, we presented their detailed characteristics on the section of the Lviv-Sambir railway line. This is the busiest railway line in terms of the number of trains, which connects the eastern industrial regions of Ukraine with the western part of the European Union. It transports the largest volumes of cargo, including hazardous ones. The effect of afforestation on reducing the heavy metals content in the soil of the impact area of the railway was determined experimentally. In all samples, the concentrations of heavy metals in the soil do not exceed the maximum permissible concentration standards: Cu-100, Zn-100, Pb-30, Cd-3.0 mg/kg3. However, there is a decrease in the heavy metals' content with the distance from the track. Differences in ingredient pollution depending on the placement of plantations were established. Thus, the concentration of heavy metals is higher on average from 2.6% to 29.9% in the areas on the windward side compared to the areas on the opposite leeward side. Therefore, forest vegetation intensively retains heavy metals and performs the function of a filter for the natural environment. Research has established a reduction in the parametric impact of railway transport. The level of protective plantings' effect on noise reduction along railway lines was determined. The highest noise levels of electric trains were determined at 95-94 dBA near the track, at a distance of 50-100 m the noise level remained high at 90-82 dBA, and at a distance of 150-200 m the noise ranged from 86 to 65 dBA; the highest noise levels of passenger trains were determined near the track of 92-91 dBA; freight trains ‒ near the track 93-92 dBA. The dependence of the noise level on the structure and condition of the plantations was determined. Thus, it can be stated that the existing forest plantations perform their phytomelioration functions and reduce the negative ingredient and parametric impact of railway transport. In order to protect the territories adjacent to the railway from pollution successfully, it is necessary to monitor transport sections constantly to ensure the sustainable development of the railway industry

Вища освіта в умовах пандемії COVID-19: виклики та загрози

Topicality. The pandemic of coronavirus COVID-19 led to the transition of higher education in Ukraine to distance learning. Forced quarantine on the territory of Ukraine, and in particular in the field of higher education has become not only a challenge but also a certain experience for both teachers and students. ZVO does not have existing mechanisms for conducting distance learning classes and appropriate platforms where teacher-student interaction is possible. Distance learning is the introduction into the educational process of modern means of communication (for example, Google Classroom, Moodle, Zoom, Viber, Telegram, Instagram, etc.). The aim is reveal the challenges and threats faced by Ukraine's higher education during the pandemic. According to the results of SWOT-analysis to show the strengths and weaknesses, opportunities and threats of distance education technology. Results. According to the results of SWOT-analysis to show the strengths and weaknesses, opportunities and threats of distance education technology. Secondary analysis of empirical data was used. Thanks to the analyzed research, we identified the strengths and weaknesses, opportunities and threats of distance learning technologies through SWOT analysis. The use of distance technologies in the learning process has the following advantages: leisure learning, lack of geographical boundaries, economic efficiency and more. Among the disadvantages, we can mention the following: lack of live communication between the student and the teacher, lack of motivation, poor technical equipment of the Free Economic Zone and more. Conclusions. The COVID-19 coronavirus pandemic not only threatened Ukraine's higher education, but also posed new challenges for growth: 1) self-discipline and self-education for students; 2) for teachers - to master the latest technologies and methods of teaching disciplines; 3) for state institutions - defining a clear strategy for the implementation and development of distance education. At the same time, the problems of attracting electronic educational resources as a means of distance learning in Ukrainian free economic zones remain and require more in-depth research.Актуальність. Пандемією коронавірусу COVID-19 зумовила перехід вищої освіти України на дистанційну форму навчання. Вимушений карантин на території України, та зокрема у сфері вищої освіти став не тільки викликом, а й певним досвідом як для викладачів, так і для студентів. ЗВО не маючи діючих механізмів проведення дистанційних занять та відповідних платформ, де можлива взаємодія викладача та студента. Дистанційне навчання являє собою впровадження у навчальний процес сучасних засобів комунікацій (наприклад, Google Сlassroom, Moodle, Zoom, вайбер, телеграм, інстаграм та інше). Мета – виявити виклики та загрози, з якими зіткнулася вища освіта України під час пандемії. За результатами SWOT-аналізу показати слабкі та сильні сторони, можливості та загрози технології дистанційної освіти. Результати. За результатами SWOT-аналізу показати слабкі та сильні сторони, можливості та загрози технології дистанційної освіти. Було використано вторинний аналіз емпіричних даних. Завдяки проаналізованому дослідженню ми виявили сильні та слабкі сторони, можливості та загрози технологій дистанційної форми навчання через SWOT-аналіз. Використання дистанційних технологій в процесі навчання має наступні плюси: навчання у вільний час, відсутність географічних кордонів, економічна ефективність та інше. Серед мінусів, можна зазначити наступне: відсутність живого спілкування між студентом та викладачем, відсутність мотивації, погане технічне обладнання ЗВО та інше. Висновки. Пандемія коронавірусу COVID-19 зумовила не тільки загрози вищій освіті України, а й дала нові виклики для росту: 1) для студентів – навчання самодисципліни та самоосвіти; 2) для викладачів – оволодіти новітніми технологіями та методами викладання дисциплін; 3) для державних інституцій – визначення чіткої стратегії впровадження та розвитку дистанційної освіти. Водночас проблеми щодо залучення в українські ЗВО електронних освітніх ресурсів як засобів дистанційного навчання залишаються, і вимагають більш глибокого дослідження.Актуальність. Пандемією коронавірусу COVID-19 зумовила перехід вищої освіти України на дистанційну форму навчання. Вимушений карантин на території України, та зокрема у сфері вищої освіти став не тільки викликом, а й певним досвідом як для викладачів, так і для студентів. ЗВО не маючи діючих механізмів проведення дистанційних занять та відповідних платформ, де можлива взаємодія викладача та студента. Дистанційне навчання являє собою впровадження у навчальний процес сучасних засобів комунікацій (наприклад, Google Сlassroom, Moodle, Zoom, вайбер, телеграм, інстаграм та інше). Мета – виявити виклики та загрози, з якими зіткнулася вища освіта України під час пандемії. За результатами SWOT-аналізу показати слабкі та сильні сторони, можливості та загрози технології дистанційної освіти. Результати. За результатами SWOT-аналізу показати слабкі та сильні сторони, можливості та загрози технології дистанційної освіти. Було використано вторинний аналіз емпіричних даних. Завдяки проаналізованому дослідженню ми виявили сильні та слабкі сторони, можливості та загрози технологій дистанційної форми навчання через SWOT-аналіз. Використання дистанційних технологій в процесі навчання має наступні плюси: навчання у вільний час, відсутність географічних кордонів, економічна ефективність та інше. Серед мінусів, можна зазначити наступне: відсутність живого спілкування між студентом та викладачем, відсутність мотивації, погане технічне обладнання ЗВО та інше. Висновки. Пандемія коронавірусу COVID-19 зумовила не тільки загрози вищій освіті України, а й дала нові виклики для росту: 1) для студентів – навчання самодисципліни та самоосвіти; 2) для викладачів – оволодіти новітніми технологіями та методами викладання дисциплін; 3) для державних інституцій – визначення чіткої стратегії впровадження та розвитку дистанційної освіти. Водночас проблеми щодо залучення в українські ЗВО електронних освітніх ресурсів як засобів дистанційного навчання залишаються, і вимагають більш глибокого дослідження

Ecological patterns for vegetation cover formation in the mining waste dumps of the Lviv-Volyn coal basin

Purpose. Determination of ecological patterns for vegetation cover formation in the mining waste dumps of the Lviv-Volyn coal basin based on the ecotopes floristic composition analysis of waste heaps reclaimed and non-reclaimed. Methods. The phytoindication of ecological regimes is used based on the ecological parameters of herbaceous species of vegetation covering the mining waste dumps; data retrieval techniques (Data Mining methods); plant species multivariate ordination based on the main components analysis (Principle Component Analysis); statistical processing of ecotopes ecological parameters of the mining waste dumps. Findings. A phytoindication assessment has been performed of the conditions in the places of growing 8 ecological-cenotic groups and 5 subgroups of plant species representing various ecotopes of reclaimed and non-reclaimed waste dumps of mines according to nine parameters: Tm – thermal regime, Kn – climate continentality, Om – ombroclimate, Cr – cryoclimate, Hd – soil moisture, Tr – salt content, Rc – soil acidity, Nt – mineral nitrogen, Lc – luminosity-shadowing regime. It has been found that with decreasing parameters of climate humidity, shadowing in cenosis and soil moisture, the indexes of thermal regime, continentality, soil pH and salt content increase. It is recommended to present the typological scheme of the vegetation covering the mining waste dumps in the form of a quadrangle, in the centre of which meadow and synanthropic vegetation is located, and in the corners – boreal and psammophilous vegetation; nemoral-forest; hydrophilous; meadow-steppe and calcetrophilic. Originality. It has been revealed that the vegetation covering the mining waste dumps of the Lviv-Volyn coal basin is cha-racterized by an ecological-cenotic areal. It has been assessed on the basis of the species ordination on the axes of complex environmental gradients, and the center of this areal is occupied by meadow and synanthropic species, which demonstrate greatest sustainability under the conditions of mining waste dumps. The most vulnerable species are meadow-steppe, calciphilous, hydrophilous vegetation, the ecological-cenotic areal of which is characterized by the location on the periphery of the general vegetation areal of mining waste dumps. Practical implications. The ecological parameters of flora species make it possible to determine their position in the ecological-cenotic areal of vegetation covering the mining waste dumps of the Lviv-Volyn coal basin, as well as to predict their sustainability and dynamics.Мета. Встановлення екологічних закономірностей формування рослинного покриву гірничих відвалів шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну на основі аналізу флористичного складу екотопів рекультивованих і нерекультивованих териконів. Методика. Використано фітоіндикацію екологічних режимів на основі екологічних параметрів трав’янистих видів рослинного покриву відвалів шахт; методи добування даних (Data Mining methods); багатовимірна ординація рослинних видів на основі аналізу головних компонент (Principle Component Analysis); статистична обробка екологічних параметрів екотопів породних відвалів шахт. Результати. Виконано фітоіндикаційну оцінку умов місцевиростання 8 еколого-ценотичних груп та 5 підгруп видів рослин, які представляють різноманітні екотопи рекультивованих і нерекультивованих відвалів шахт, за дев’ятьма параметрами: Tm – термічний режим, Kn – континентальність клімату, Om – омброклімат, Cr – кріоклімат, Hd – вологість ґрунту, Tr – вміст солей, Rc – кислотність ґрунту, Nt – мінеральний азот, Lc – режим освітленості-затінення. Встановлено, що із зменшенням параметрів вологості клімату, затінення у ценозі і вологості ґрунту зростають показники термічного режиму, континентальності, рН ґрунту і вмісту солей. Рекомендовано типологічну схему рослинного покриву породних відвалів шахт представляти у вигляді чотирикутника, у центрі якого розташовані лучна і синантропна рослинність, а в кутах – бореальна і псаммофільна; неморальнолісова; гідрофільна; лучно-степова і кальцепетрофільна. Наукова новизна. Виявлено, що рослинний покрив породних відвалів шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну характеризується еколого-ценотичним простором, оцінку якого виконано на основі ординації видів на осях комплексних градієнтів середовища, при чому центр цього простору займають лучні і синантропні види, які в умовах породних відвалів шахт демонструють найбільшу стійкість. Найбільш вразливими є види лучно-степової, кальцефільної, гідрофільної рослинності, еколого-ценотичний простір яких характеризується розташуванням на периферії загального простору рослинності породних відвалів шахт. Практична значимість. Встановлені екологічні параметри видів флори дозволяють визначити їх положення в еколого-ценотичному просторі рослинного покриву породних відвалів шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну та прогнозувати їх стійкість і динаміку.Цель. Установление экологических закономерностей формирования растительного покрова горных отвалов шахт Львовско-Волынского угольного бассейна на основе анализа флористического состава экотопов рекультивированных и нерекультивированных терриконов. Методика. Использована фитоиндикация экологических режимов на основе экологических параметров травянистых видов растительного покрова отвалов шахт, методы добычи данных (Data Mining methods), многомерная ординация растительных видов на основе анализа главных компонент (Principle Component Analysis), статистическая обработка экологических параметров экотопов породных отвалов шахт. Результаты. Выполнена фитоиндикационная оценка условий местопроизрастания 8 эколого-ценотических групп и 5 подгрупп видов растений, представляющих различные экотопы рекультивированных и нерекультивированных отвалов шахт, по девяти параметрам: Tm – термический режим, Kn – континентальность климата, Om – омброклимат, Cr – криоклимат, Hd – влажность почвы, Tr – содержание солей, Rc – кислотность почвы, Nt – минеральный азот, Lc – режим освещенности-затенения. Установлено, что с уменьшением параметров влажности климата, затенения в ценозе и влажности почвы растут показатели термического режима, континентальности, рН почвы и содержания солей. Рекомендовано типологическую схему растительного покрова породных отвалов шахт представлять в виде четырехугольника, в центре которого расположены луговая и синантропная растительность, а в углах – бореальная и псаммофильная; неморальнолесная; гидрофильная; лугово-степная и кальцепетрофильная. Научная новизна. Выявлено, что растительный покров породных отвалов шахт Львовско-Волынского угольного бассейна характеризуется эколого-ценотическим пространством, оценку которого выполнено на основе ординации видов на осях комплексных градиентов среды, причем центр этого пространства занимают луговые и синантропные виды, которые в условиях породных отвалов шахт демонстрируют наибольшую устойчивость. Наиболее уязвимыми являются виды лугово-степной, кальцефильной, гидрофильной растительности, эколого-ценотическое пространство которых характеризуется расположением на периферии общего пространства растительности породных отвалов шахт. Практическая значимость. Установленные экологические параметры видов флоры позволяют определить их положение в эколого-ценотическом пространстве растительного покрова породных отвалов шахт Львовско-Волынского угольного бассейна и прогнозировать их устойчивость и динамику.The authors of this work express their gratitude to Professor V.P. Kucheriavyi for valuable consultations, as well as to two anonymous readers for useful recommendations, which greatly influenced this paper quality

Natural phytomelioration of the coastal water zone of man-made reservoirs in mining areas

Coal mine waste heaps are technogenic hazards that have been polluting the air, surface and groundwater, soil for years. At the UN Climate Conference COP26, held in November 2021 in Glasgow (Scotland), Ukraine and developed countries committed to carbon neutrality by 2060 and to abandoning fossil fuels by 2035. One of the largest technogenic factors in waste heaps is subterranean wastewater. Wastewater accumulates in the man-made reservoirs at the foot of the coal mine waste heaps. In our case, one of the most effective means of improving coal mining regions’ environmental quality is phytomelioration, particularly coastal and water reclamation. The article presents the results of research within the Lviv-Volyn coal basin (Ukraine). During the study of natural phytomelioration processes in the coastal zone of man-made reservoirs, it was found that vegetation develops within four zones: I – underwater vegetation that is permanently covered by water (22% of the total number of species); II – vegetation of fluctuating water levels (32%); III – vegetation of the coastal zone (14%); IV – vegetation above the coastal zone (32%). The species composition includes 37 species belonging to 20 families. By family composition, the largest share of the species composition belongs to representatives of Asteraceae (15%), Poaceae (11%), Potamogetonaceae (8%). The study of the species composition and family spectrum of coastal and aquatic phytomelioration processes is important in implementing environmental protection and ecological measures to improve the quality of the environment of technogenically affected coal mining areas