Lignani biljne vrste Achillea lingulata

Five lignans with a 2.6-diaryl-3.7-dioabicyclo[3,3.0]octane skeleton epieudesmin. kobusin, pinoresinol. fargesin and sesartemin, were isolated from the aerial parts and roots, of Achillea lingulata. Their structures were identified by comparison of their H-1-NMR and MS data to those in the literature. Fargesin and pinoresinol have not been isolated previously from any species of the genus Achillea.Iz nadzemnog dela i korena biljne vrste Achillea lingulata izolovano je pet lignana 2,6-diaril-3.7-dioksabicikloŠ3.3.0Ćoktanskog tipa. To su epieudesmin, kobusin, pinorezinol, fargezin i sezartemin. Izolovani lignani su identifikovani na osnovu identičnosti wihovih NMR i masenih spektara sa spektrima iz literature. Fargezin i pinorezinol nisu bili do sada izolovani iz biljnih vrsta roda Achillea

Konformaciona analiza tri germakranolida PM3 semi-empirijskom metodom

The conformations of the C-6 lactomized germacranolides 1-3 were calculated by applying the PM3 semi-empirical method, The low-temperature H-1-NMR spectra of parthenolide (1) were also measured. The relations between the calculated and the experimentally determined geometries were established using a modified Karplus equation. The applied quantum-chemical calculations proved to be an efficient and easy-to-use tool for die elucidation and prediction of die properties of germacranolide-type sesquiterpene lactones.Konformacije germakranolida 1–3, laktonizovanih u položaju (6), izračunate su primenom PM3 semi-empirijske MO metode. Takođe su snimljeni protonski NMR spektri partenolida (1) na niskim temperaturama. Pomoću modifikovane Karplusove jednačine je uspostavljena korelacija između eksperimentalno utvrđenih i izračunatih najstabilnijih konformacija. Zaključeno je da primenjena kvantno-hemijska izračunavanja brzo i pouzdano mogu predvideti i objasniti osobine seskviterpenskih laktona tipa germakranolida

Antifungalna aktivnost terpenoida davanonskog tipa izolovanih iz Artemisia lobelii Var. canescens

Five tetrahydrofuran sesquiterpenes, so-called davanones, and coumarin umbelliferone isolated from Artemisia lobelii All. var. canescens (DC.) Briqu, were tested for antifungal activity. All the compounds inhibited the growth of the applied fungi. The overall activity of one of them, 2-hydroxy-2,6,10-trimethyl-7,10-epoxy-dodeca-3,11-dien-5-on, was comparable to that of the antibiotic bifonazole.Pet tetrahidrofuranskih terpenoida davanonskog tipa i kumarin umbeliferon koji su prethodno izolovani iz biljne vrste Aretemisia lobelii var. conescens ispitivani su na antifungalnu aktivnost. Sva testirana jedinjenja inhibiraju rast primenjenih kultura gljiva. Najveću aktivnost, koja se može meriti sa aktivnošću komercijalnog antibiotika bifonazola, pokazuje 2-hidroksi-2,6,10-trimetil-7,10-epoksidodeka-3,11-dien-5-on

Flavonoidi iz cvetova Cephalaria pastricensis i njihova antiradikalska aktivnost

Two flavonoid glycosides 1 and 2 having the luteolin structure were isolated from flowers of the endemic plant species Cephalaria pastricensis. They were identified by (1)H and (13)C NMR, as well as UV/Vis spectroscopy. The structures of 1 and 2 were also confirmed by the spectral data of aglycones and TLC of the sugars obtained after acid hydrolysis. Flavones 1 and 2 showed significant antiradical activity in the 1,1-diphenyl-2-picrylhydrazyl (DPPH) assay.Iz cvetova Cephalaria pastricensis izolovana su dva heterozidna flavonoida sa luteolinskim aglikonom (1 i 2). Wihova struktura je određena primenom 1H i 13C-NMR i UV spektroskopije. Strukture flavona 1 i 2 su potvrđene i spektrima aglikona, odnosno tankoslojnom hromatografijom oslobođenih šećera nakon kisele hidrolize. Jedinjenja 1 i 2 su pokazala značajnu antiradikalsku aktivnost u 1,1-difenil-2 pikrilhidrazil (DPPH) testu

Fitohemijsko ispitivanje biljne vrste Anthemis cotula

The investigation of roots of Anthemis cotula (Asteraceae) from cast Serbia revealed, in addition to polyacetylenes previously isolated from the same species, three prenylated 4-hydroxyacetophenones, detected for the first time in any Anthemis species. It is possible that they act as phytoalexins in the plant. From the aerial parts, six linear sesquiterpene lactones (four known and two new ones), as well as two known flavones, apigenin and hispidulin, were isolated.Novo ispitivanje korena biljke A. cotula (Asteraceae) pokazalo je, pored četiri već izolovana poliacetilena, i prisustvo tri prenilovana 4-hidroksiacetofenona koji do sada nisu bili izolovani iz ovog roda. Iz nadzemnog dela biljke izolovano je šest linearnih seskviterpenskih laktona, od koji su dva nova, dok su preostali ranije nađeni u istoj biljci. Takođe su u nadzemnom delu identifikovana dva poznata flavona, apigenin i hispidulin

ДИСБІОЗ КИШЕЧНИКА У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ ТА ХРОНІЧНИЙ НЕКАЛЬКУЛЬОЗНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ

The aim of the study – to learn the changes in the quantitative and qualitative composition of the large intestine microflora in patients with diabetes mellitus (DM) type 2 and chronic noncalculous cholecystitis (CAC).Material and Methods. 52 patients who were treated in the Gastroenterological and Endocrinology Departments of the Transcarpathian Regional Hospital named after A. Novak in Uzhhorod were involved in the study. DM type 2 diagnosis was based on the recommendations of the International Diabetes Federation (IDF, 2005). The exacerbation of the CNC diagnosis was based in accordance with the clinical protocol of the Ministry of Health of Ukraine and local protocols. The feces for dysbiosis were examined in patients with DM type 2 and CNC. The degree of intestinal dysbiosis was evaluated according to the classification of Kuvayeva I. B., Ladodo K. S. (1991).Results. The main clinical manifestation of the exacerbation of CNC in examined patients with DM type 2 was pain and dyspepsia syndromes. The nagging pain was localized mainly in the right hypochondria region with a characteristic irradiation to the right shoulder and right shoulder blade. The manifestations of biliary dyspepsia and intestinal dyspepsia (flatulence, alternating diarrhea and constipation) were examined in patients with DM type 2. Changes in the quantitative and qualitative composition of the large intestine microflora were observed in all examined patients with DM type 2 and CNC according to the results of microbiological study. At the same time, dysbiosis, mainly III and II degrees were found in patients with combination of DM type 2 and CNC, namely – III degree dysbiosis in 53.9 % of patients, II degree – in 36.5 % of patients and only 9.6 % of patients had I degree dysbiosis. It has been established that dyspeptic syndrome is more pronounced and more commonly found in patients with combination of CAC and DM type 2 with III degree dysbiosis.Conclusions. 1. The large intestine dysbiosis, mainly III and II degrees (in 53.9 % and 36.5 % of patients respectively) was observed in patients with DM type 2 and CNC.2. The connection between the severity of manifestations of dyspeptic syndrome and dysbiosis, mainly of the III degree were observed in patients with DM II type and CNC.Цель работы – изучить изменения количественного и качественного состава микрофлоры толстой кишки у больных сахарным диабетом (СД) 2 типа и хроническим некалькулезным холециститом (ХНХ).Материал и методы. Под нашим наблюдением находилось 52 больных, получавших стационарное лечение в гастроэнтерологическом и эндокринологическом отделениях ЗОКБ имени А. Новака г. Ужгород. Диагноз СД 2 типа установлен в соответствии с рекомендациями International Diabetes Federation (IDF, 2005). Диагноз обострения ХНХ устанавливали согласно клиническому протоколу МЗ Украины и локальным протоколам. Всем обследованным больным СД 2 типа и ХНХ выполнен посев кала на дисбактериоз. Степень дисбиоза кишечника оценивали по классификации Куваева И. Б., Ладодо К. С. (1991 г.).Результаты. Основным клиническим проявлением обострения ХНХ у обследованных больных СД 2 типа были болевой и диспепсический синдромы. Боль ноющего характера локализовалась преимущественно в правом подреберье, с характерной иррадиацией в правое плечо и правую лопатку. У обследованных больных СД 2 типа также определяли проявления билиарной и кишечной диспепсии (метеоризм, чередование поносов и запоров).У всех обследованных больных СД 2 типа и ХНХ по результатам микробиологического исследования выявили изменения количественного и качественного состава микрофлоры толстой кишки. При этом у обследованных больных СД 2 типа и ХНХ установили дисбиоз преимущественно III и II степеней, а именно: дисбиоз III степени – у 53,9 % больных, II степени – у 36,5 % больных, и только у 9,6 % пациентов выявлен дисбиоз I степени. При этом диспепсический синдром более выражен и чаще обнаруживается у больных ХНХ и СД 2 типа при дисбиозе III степени.Выводы. 1. У больных СД 2 типа и ХНХ установлен дисбиоз толстой кишки преимущественно III и II степеней (у 53,9 % и 36,5 % больных соответственно). 2. Установлена взаимосвязь между выраженностью проявлений диспепсического синдрома и дисбиозом преимущественно III степени у больных СД II типа и ХНХ.Мета роботи – вивчити зміни кількісного і якісного складу мікрофлори товстої кишки у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу та хронічний некалькульзний холецистит (ХНХ).Матеріал і методи. Під нашим спостереженням знаходилося 52 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному та ендокринологічному відділеннях ЗОКЛ імені А. Новака м. Ужгород. Діагноз ЦП 2 типу встановлено згідно з рекомендаціями International Diabetes Federation (IDF, 2005 р.). Діагноз загострення ХНХ встановлювали згідно з клінічним протоколом МОЗ України та локальними протоколами. Усім обстеженим хворим на ЦД 2 типу та ХНХ виконано посів калу на дисбіоз. Ступінь дисбіозу кишечника оцінювали за класифікацією Куваєвої І. Б., Ладодо К. С. (1991 р.).Результати. Основним клінічним проявом загострення ХНХ у обстежених хворих на ЦД ІІ типу були больовий та диспепсичний синдроми. Ниючий біль локалізувався переважно в правому підребер’ї, із характерною іррадіацією у праве плече і праву лопатку. В обстежених хворих на ЦД 2 типу також визначали прояви біліарної та кишкової диспепсії (метеоризм, чергування проносів і запорів).У всіх обстежених хворих на ЦД 2 типу та ХНХ за результатами мікробіологічного дослідження виявили зміни у кількісному і якісному складі мікрофлори товстої кишки. При цьому в обстежених хворих на ЦД 2 типу та ХНХ встановили дисбіоз переважно ІІІ та ІІ ступенів, а саме: дисбіоз ІІІ ступеня – у 53,9 % хворих, ІІ ступеня – у 36,5 % хворих, і лише у 9,6 % пацієнтів виявлено дисбіоз І ступеня. Встановлено, що диспепсичний синдром більш виражений і частіше виявляється у хворих на ХНХ та ЦД 2 типу при дисбіозі ІІІ ступеня.Висновки. 1. У хворих на ЦД 2 типу та ХНХ встановлено дисбіоз товстої кишки переважно ІІІ та ІІ ступенів (у 53,9 % та у 36,5 % хворих відповідно). 2. Встановлено зв’язок між вираженістю проявів диспепсичного синдрому та дисбіозу переважно ІІІ ступеня у хворих на ЦД 2 типу та ХНХ

Supplementary data for article: Novaković, M. M.; Stanković, M.; Vučković, I. M.; Todorović, N.; Trifunović, S. S.; Tešević, V.; Vajs, V.; Milosavljević, S. M. Diarylheptanoids from Alnus Glutinosa Bark and Their Chemoprotective Effect on Human Lymphocytes DNA. Planta Medica 2013, 79 (6), 499–505. https://doi.org/10.1055/s-0032-1328301

Supporting information for: [https://doi.org/10.1055/s-0032-1328301]Related to published version: [http://cherry.chem.bg.ac.rs/handle/123456789/1630

Pyrrolizidine alkaloids from seven wild-growing Senecio species in Serbia and Montenegro

The genus Senecio (family Asteraceae) is one of the largest in the world. It comprises about 1100 species which are the rich source of pyrrolizidine alkaloids. Plants containing pyrrolizidine alkaloids are among the most important sources of human and animal exposure to plant toxins and carcinogens. The pyrrolizidine alkaloids of seven Senecio species (S. erucifolius, S. othonnae, S. wagneri, S. subalpinus, S. carpathicus, S. paludosus and S. rupestris) were studied. Fourteen alkaloids were isolated and their structures determined from spectroscopic data (1H- and 13C-NMR, IR and MS). Five of them were identified in S. erucifolius, four in S. othonnae, two in S. wagneri, four in S. subalpinus, two in S. carpathicus, three in S. paludosus and three in S. rupestris. Seven pyrrolizidine alkaloids were found for the first time in particular species. The results have chemotaxonomic importance. The cytotoxic activity and antimicrobial activity of some alkaloids were also studied

Supplementary data for the article: Novaković, M.; Pešić, M.; Trifunović, S.; Vučković, I.; Todorović, N.; Podolski-Renić, A.; Dinić, J.; Stojković, S.; Tešević, V.; Vajs, V.; et al. Diarylheptanoids from the Bark of Black Alder Inhibit the Growth of Sensitive and Multi-Drug Resistant Non-Small Cell Lung Carcinoma Cells. Phytochemistry 2014, 97, 46–54. https://doi.org/10.1016/j.phytochem.2013.11.001

Supplementary material for: [https://doi.org/10.1016/j.phytochem.2013.11.001]Related to published version: [http://cherry.chem.bg.ac.rs/handle/123456789/1492

Lipid Composition and Antioxidant Activities of the Seed Oil from Three Malvaceae Species

The oil content and fatty acids, unsaponifiable composition and antioxidant activities of the seed oil from three Malvaceae species (Malva sylvestris L., Malva sylvestris L. var. mauritiana and Althaea officinalis L.) from Serbia were determined. The oil yields from the seeds varied from 7.18 to 9.60%. The main fatty acids of the seed oils were linoleic acid (44.14-54.49%), oleic acid (13.00-16.99%) and palmitic acid (11.45-24.29%). A small amount of cyclopropenoid acids, up to 1.85% was also established. The predominant sterol in all seed oils was beta-sitosterol (11.51-17.34 mg/g of oil). The antioxidant potential of all the investigated seed oils was evaluated by radical scavenging activity using 2,2-diphenyl-1-picrylhydrazyl (DPPH) assay