Dynamics of streamer discharge development in semiconductors

Space-time dynamics of streamer discharges in semiconductors in view of processes of shock (tunnel and photo-) ionization, radiating spontaneous and stimulated recombination as well as electron-photon interaction in a strong electric field has been modeled. The possibility of formation in these conditions of space-nonuniform dissipative structures, self-oscillatory regular and other modes were shown; their laws and interrelation with dynamics of streamer laser discharge were established. Nonmonotonic dependence of system characteristics on key parameters - excitation rate, life time of nonequilibrium carriers and photons, quantum efficiency of active environment as well as strengthening of structure interaction in conditions of stimulated recombination causing variety of own system dynamics were revealed. Radiating processes provide high speed of structure distribution compared with phase speed of light, and they are the basic generation mechanism of nonequilibrium carriers generation in self-oscillatory mode respective to optimum conditions of streamer occurrence and developmen

Nonlinear-optical properties of semiconductors in terms of streamer discharge

Nonlinear optical phenomena at streamer discharge in hexagonal and cubic semiconductors have been simulated. The possibility of light self-trapping in these conditions was shown

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕТКИХ КОМПОНЕНТІВ БЕДРИНЦЮ ЛОМИКАМЕНЕВОГО (PIMPINELLA SAXIFRAGA L.)

Introduction. There are 5 species of plants of the pimpinella species celery family (apiaceae) in ukraine. The most common is burnet saxifrage (pimpinella saxifraga l.), a perennial herb, a typical representative of the pimpinella species. To date, there is ample information about the use of burnet saxifrage in the folk medicine – decoctions of subterranean organs of a plant are used as an expectorant for prolonged cough, pharyngitis, laryngitis, tracheitis and chronic bronchitis; in the treatment of gastric diseases (flatulence, disorders of digestion, chronic gastritis, enterocolitis). It is also used as an anti-inflammatory and anti-hypertensive agent. In accessible sources of scientific literature there is not enough information on the chemical composition of the burnet saxifrage. There is no information about the study of its volatile compounds. Taking into account that the essential oils of the apiaceae family are widely used in folk and scientific medicine as antibacterial, antifungal, antiviral, antiparasitic, insecticidal, antispasmodic, expectorant, anti-inflammatory drugs, as well as the fact that in accessible sources of scientific literature there is not enough information on the chemical composition of the burnet saxifrage , there is no information about the study of its volatile compounds the aim of our study was to study the volatile compounds of the burnet saxifrage of rhizomes and roots, and to establish their component composition. Research methods. Component composition of volatile compounds was investigated by chromatographic method on the agilent 6890n/5973 inert chromatographic mass spectrometric system (agilent technologies, usa). Identification of sample components was carried out using the nist 02 mass spectrometry library. Results and discussion. As a result of studies in the grass of burnet saxifrage, the 59 components of volatile compounds were revealed, of which 26 were identified, the main were germacrene-d, β-bisabolin, heptacosan and nonacosan. In the grass of the investigated object, sesquiterpene alcohol - α-bergamotol, which may be a marker compound of the volatile fraction of the grass of the burnet saxifrage, was detected. 65 components of volatile compounds were revealed in the roots of pimpinella saxifraga l., 27 among them were identified. The main compounds are cariofilin, n-hexadecanoic acid and 9,12-octadecacic acid, hermakren-d and β-guryunene. Common components are herbs and subterranean organs of the burnet saxifrage: β-farnesene, germacrene-d, β-bisabolene, 1,3-dimethylnaphthalene and p-hexadecanoic acid. Conclusions. The method of gas chromatographic mass spectrometry was used to investigate the qualitative composition of volatile compounds of the the burnet saxifrage grass, and roots and rhizomes. In the grass, 59 components were revealed, 26 – identified. In rhizomes and roots, 27 components were identified from 65 revealed. The main components of the burnet saxifrage grass thigh are germakren-d, β-bisabolin, heptacosan, nonacosan; rhizomes and roots – kariofilen, germakren-d and β- guryunene. The common components of the subterranean and aboveground organs of the plant are β-farnesene, germacrene-d, β-bisabolene, 1,3-dimethylnaphthalene and p-hexadecanoic acid. The marker compound of the volatile fraction from the grass of the burnet saxifrage - α-bergamotol was established.Вступление. В украине произрастает 5 видов растений рода бедринец семейства сельдерейные (apiaceae). Наиболее распространенным является бедринец камнеломковый (pimpinella saxifraga l.) – многолетнее травянистое растение, типичный представитель рода pimpinella. На сегодняшний день достаточно информации относительно его применения в народной медицине: отвары подземных органов растения употребляют как отхаркивающее средство при длительном кашле, фарингите, ларингите, трахеите и хроническом бронхите; при лечении заболеваний желудочно-кишечного тракта (метеоризм, нарушение пищеварения, хронический гастрит, энтероколит). Используют растение также как противовоспалительное и гипотензивное средство. В доступных источниках научной литературы недостаточно информации о химическом составе бедринца камнеломкового. Отсутствуют сведения об исследовании его летучих соединений. В связи с э и тем что эфирные масла представителей семейства apiaceae широко применяют в народной и научной медицине как антибактериальные, противогрибковые, противовирусные, противопаразитарные, инсектицидные, спазмолитические, отхаркивающие, противовоспалительные средства, целью исследования было изучить летучие соединения бедринца камнеломкового травы и корневищ и корней, установить их компонентный состав. Методы исследования. Компонентный состав летучих соединений исследовали хроматографическим методом на хромато-масс-спектрометрической системе agilent 6890n/5973 inert (agilent technologies, сша). Идентификацию компонентов пробы осуществляли с использованием библиотеки масс-спектров nist 02. Результаты и обсуждение. В результате проведенных исследований в бедринца камнеломкового траве обнаружено 59 компонентов летучих соединений, из них 26 идентифицировано, основными из которых являются гермакрен-d, β-бисаболен, гептакозан и нонакозан. В траве исследуемого объекта выявлено сесквитерпеновый спирт – α-бергамотол, который может быть маркерным соединением летучей фракции травы растения. В pimpinella saxifraga l. Корнях обнаружено 65 компонентов летучих соединений, из них идентифицировано 27, основными из которых являются кариофилен, п-гексадекановая и 9,12-октадекадиеновая кислоты, гермакрен-d и β-гурьюнен. Общими компонентами бедринца камнеломкового травы и подземных органов являются β-фарнезен, гермакрен-d, β-бисаболен, 1,3-диметилнафтален и n-гексадеканова кислота. Выводы. Методом газовой хромато-масс-спектрометрии исследован качественный состав летучих соединений бедринца камнеломкового травы и корневищ и корней. В траве выявлено 59 компонентов, идентифицировано 26. В корневищах и корнях идентифицировано 27 компонентов из 65 обнаруженных. Основными компонентами бедринца камнеломкового травы являются гермакрен-d, β-бисаболен, гептакозан, нонакозан; корневищ и корней – кариофилен, гермакрен-d и β-гурьюнен. Общими компонентами подземных и надземных органов растения являются β-фарнезен, гермакрен-d, β-бисаболен, 1,3-диметилнафтален и п-гексадекановая кислота. Установлено маркерное соединение летучей фракции бедринца камнеломкового травы – α-бергамотол.Вступ. В Україні зростає 5 видів рослин роду Бедринець родини селерові (Apiaceae). Найпоширенішим є бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga L.) – багаторічна трав’яниста рослина, типовий представник роду Pimpinella. На сьогодні достатньо інформації щодо його застосування в народній медицині: відвари підземних органів рослини як відхаркувальний засіб при тривалому кашлі, фарингіті, ларингіті, трахеїті та хронічному бронхіті; при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту (метеоризм, порушення травлення, хронічний гастрит, ентероколіт). Використовують рослину також як протизапальний та гіпотензивний засіб. У доступних джерелах наукової літератури недостатньо інформації про хімічний склад бедринцю ломикаменевого. Відсутні відомості про дослідження його летких сполук. З огляду на це і те, що ефірні олії представників родини Apiaceae широко застосовують у народній та науковій медицині як антибактеріальні, протигрибкові, противірусні, протипаразитарні, інсектицидні, спазмолітичні, відхаркувальні, протизапальні засоби, метою дослідження було вивчити леткі сполуки бедринцю ломикаменевого трави та кореневищ і коренів, встановити їх компонентний склад. Методи дослідження. Компонентний склад летких сполук досліджували хроматографічним методом на хромато-мас-спектрометричній системі Agilent 6890N/5973 inert (Agilent Technologies, США). Ідентифікацію компонентів проби здійснювали з використанням бібліотеки мас-спектрів NIST 02. Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень у бедринцю ломикаменевого траві виявлено 59 компонентів летких сполук, з них ідентифіковано 26, основними з яких є гермакрен-D, β-бісаболен, гептакозан та нонакозан. У траві досліджуваного об’єкта виявлено сесквітерпеновий спирт – α-бергамотол, який може бути маркерною сполукою леткої фракції трави рослини. У Pimpinella saxifraga L. коренях виявлено 65 компонентів летких сполук, з них ідентифіковано 27, основними з яких є каріофілен, п-гексадеканова і 9,12-октадекадієнова кислоти, гермакрен-D та β-гур’юнен. Спільними компонентами бедринцю ломикаменевого трави і підземних органів є β-фарнезен, гермакрен-D, β-бісаболен, 1,3-диметилнафтален та п-гексадеканова кислота. Висновки. Методом газової хромато-мас-спектрометрії досліджено якісний склад летких сполук бедринцю ломикаменевого трави та корененевищ і коренів. У траві виявлено 59 компонентів, ідентифіковано 26. У кореневищах і коренях ідентифіковано 27 компонентів із 65 виявлених. Основними компонентами бедринцю ломикаменевого трави є гермакрен-D, β-бісаболен, гептакозан, нонакозан; кореневищ і коренів – каріофілен, гермакрен-D та β-гур’юнен. Спільними компонентами підземних і надземних органів рослини є β-фарнезен, гермакрен-D, β-бісаболен, 1,3-диметилнафтален та п-гексадеканова кислота. Встановлено маркерну сполуку леткої фракції бедринцю ломикаменевого трави – α-бергамотол

ВМІСТ КИСЛОТ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ У ТРАВІ ТА КОРЕНЕВИЩАХ І КОРЕНЯХ БЕДРИНЦЮ ЛОМИКАМЕНЕВОГО (PIMPINELLA SAXIFRAGA L.)

Introduction.saxifragepimpinella (Pimpinella saxifraga L.) from the family of celery (Apiaceae) has long been used in folk medicine as expectorant, diuretic, anti-inflammatory, sedative, and pain medication. It is recommended for catarrhal airways, tracheitis, bronchitis, pneumonia, laryngitis, asthma, pertussis, edema, salt diathesis, liver disease, intestinal atony, chronic gastritis with low acidity, gout, swelling and flatulence. With therapeutic purposes, mainly, rhizomes and plant roots are used. There are about 200 species of the genus pimpinella(Pimpinella L.), common in Asia, Europe and Africa, there are 5 species in Ukraine; the most common is saxifrage pimpinella. The aim of the study– to establish the presence and determine the quantitative content of hydroxycinnamic acids in the herb and subterraneous organs of the saxifrage pimpinella. Research Methods. To detect hydroxycinnamic acidswe used alcohol-water extractor. The reaction with 1 % solution of ferrum (III) chloride (the appearance of green and gray color) indicated the presence of compounds of phenolic nature in the investigated extraction. The quantitative determination of hydroxycinnamic acids in the investigated objectsisbasedonthespectrophotometricmethod. Qualitative composition and quantitative content of individual hydroxycinnamic acids in the herb and subterraneous organs of saxifrage pimpinella were investigated by high performance liquid chromatography (HPLC) on Agilent 1200 3 D LC System Technologies chromatograph (USA). Results and Discussion. The quantitative content of the sum of hydroxycinnamic acids in the herb of the saxifrage pimpinella was (4.68±0.05)%, in the subterraneous organs – (1.52±0.03)%. The HPLC method in the investigated objects of the saxifrage pimpinella we revealed, identified and established the quantitative content of acids of chlorogenic and rosemary. Chlorogenic acid, the content of which was 3.13% and 0.11% respectively, is mainly the dominant inherb and subterraneous organs of the saxifrage pimpinella. Saxifrage pimpinella herb contains 0.34% of rosemary acid. Conclusions. The presence and determination of the quantitative content of hydroxycinnamic acids in grass and subterraneous organs of the saxifrage pimpinella which was (4.68±0.05)% and (1.52±0.03) %, respectively, was established. The method of HPLC analysis in the investigated raw material of the saxifrage pimpinella established individual hydroxycinnamic acids – chlorogenic and rosemary, and their quantitative content is determined. The dominant in the herb and subterraneous organs of the saxifrage pimpinella is chlorogenic acid, which content was 3.13% and 0.34%, respectively, therefore it can be recommended for the standardization of raw materials.Вступление. Бедринец камнеломковый (Pimpinella saxifraga L.)  семейства сельдерейные (Apiaceae) издавна в народной медицине применяют как отхаркивающее, мочегонное, противовоспалительное, седативное, болеутоляющее средство. Его рекомендуют при катаре дыхательных путей, трахеите, бронхите, пневмонии, ларингите, астме, коклюше, водянке, солевых диатезах, заболеваниях печени, атонии кишечника, хроническом гастрите с пониженной кислотностью, подагре, отеках и метеоризме. С лечебной целью используют в основном корневища и корни растения. Известно около 200 видов рода Бедринец (Pimpinella L.), распространенных в Азии, Европе и Африке. В Украине встречаются 5 видов; наиболее распространенным является бедринец камнеломковый. Цель исследования – установить наличие и определить количественное содержание кислот гидроксикоричных в траве и подземных органах бедринца камнеломкового. Методы исследования. Для выявления кислот гидроксикоричных использовали спиртово-водную вытяжку. Реакция с 1 % раствором ферум (ІІІ) хлорида (появление зелено-серого цвета) свидетельствовала о наличии в исследуемой вытяжке соединений фенольной природы. Количественное определение кислот гидроксикоричных в исследуемых объектах основывается на спектрофотометрическом методе. Качественный состав и количественное содержание индивидуальных кислот гидроксикоричных в траве и подземных органах бедринца камнеломкового исследовали методом высокоэффективной жидкостной хроматографии на хроматографе Agilent 1200 3 D LC System Technologies (США). Результаты и обсуждение. Количественное содержание суммы кислот гидроксикоричных в траве бедринца камнеломкового составляло (4,68±0,05) %, в подземных органах – (1,52±0,03) %. Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии в исследуемых объектах растения выявлены и идентифицированы кислоты хлорогеновая и розмариновая и установлено их количественное содержание. В траве и подземных органах бедринца камнеломкового в основном доминирует кислота хлорогеновая, содержание которой составило 3,13 и 0,11 % соответственно. В траве растения содержится 0,34 % кислоты розмариновой. Выводы. Установлено наличие и определено количественное содержание кислот гидроксикоричных в траве и подземных органах бедринца камнеломкового, которое составило (4,68±0,05) и (1,52±0,03) % соответственно. Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии в исследуемом сырье растения выявлены индивидуальные кислоты гидроксикоричные – хлорогеновая и розмариновая, определено их количественное содержание. В траве и подземных органах бедринца камнеломкового доминирует кислота хлорогеновая, содержание которой составило 3,13 и 0,34 % соответственно, поэтому ее можно рекомендовать для стандартизации сырья.Вступ. Бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga L.) з родини селерові (Apiaceae) здавна у народній медицині застосовують як відхаркувальний, сечогінний, протизапальний, седативний,  болетамувальний засіб. Його рекомендують при катарі дихальних шляхів, трахеїті, бронхіті, пневмонії, ларингіті, астмі, коклюші, водянці, сольових діатезах, захворюваннях печінки, атонії кишечника, хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, подагрі, набряках та метеоризмі. З лікувальною метою використовують в основному кореневища і корені  рослини. Відомо близько 200 видів роду Бедринець (Pimpinella L.), поширених в Азії, Європі й Африці. В Україні зустрічаються 5 видів; найпоширенішим  є бедринець ломикаменевий.  Мета дослідження – встановити наявність і визначити кількісний вміст кислот гідроксикоричних у траві та підземних органах бедринцю ломикаменевого. Методи дослідження. Для виявлення кислот гідроксикоричних використовували спиртово-водну витяжку. Реакція з 1 % розчином ферум (ІІІ) хлориду (поява зелено-сірого забарвлення) свідчила про наявність у досліджуваній витяжці сполук фенольної природи. Кількісне визначення кислот гідроксикоричних у досліджуваних об’єктах ґрунтується на спектрофотометричному методі. Якісний склад і кількісний вміст індивідуальних кислот гідроксикоричних у траві та підземних органах бедринцю ломикаменевого досліджували методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі Agilent 1200 3 D LC System Technologies (США). Результати й обговорення. Кількісний вміст суми кислот гідроксикоричних у траві бедринцю ломикаменевого становив  (4,68±0,05) %, в підземних органах – (1,52±0,03) %. Методом високоефективної рідинної хроматографії в досліджуваних об’єктах рослини виявлено й ідентифіковано кислоти хлорогенову і розмаринову та встановлено їх кількісний вміст.  У траві й підземних органах бедринцю ломикаменевого в основному домінує кислота хлорогенова, вміст якої становив 3,13  і 0,11 % відповідно. У траві рослини міститься 0,34 % кислоти розмаринової. Висновки. Встановлено наявність і визначено кількісний вміст кислот гідроксикоричних у траві та підземних органах бедринцю ломикаменевого, який становив (4,68±0,05) і (1,52±0,03) % відповідно. Методом високоефективної рідинної хроматографії в досліджуваній сировині  рослини виявлено індивідуальні кислоти гідроксикоричні – хлорогенову і  розмаринову, визначено їх кількісний вміст. У траві й підземних органах бедринцю ломикаменевого домінує кислота хлорогенова, вміст якої становив 3,13 і 0,34 % відповідно, тому її можна рекомендувати для стандартизації сировини

ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ У ВАГІТНИХ З ПІЄЛОНЕФРИТОМ

Due to the high level of gestational complications during pregnancy in women with pyelonephritis a study of the features of the mother-placenta-fetus is topical. It is detected that  in chronic pyelonephritis of pregnant, which is not accompanied by an increase in pro-inflammatory interleukins and impaired membrane permeability of nefrocytes, there is no manifestation of endothelial dysfunction both in mother, and in neonates. In chronic pyelonephritis during pregnancy, in case of serum transamidinase and increasing levels of IL-1, endothelial dysfunction is present, there is a risk of polyhydramnios, fetal endothelium is damaged. In gestational pyelonephritis of pregnant there’s endothelial dysfunction, increased risk of intrauterine growth retardation, endothelial function in the newborn is impaired. Our results justify the need of prediction of state of the fetus and possible preventive measures, the conduction of research of transamidinase in serum of pregnant women with pyelonephritis.В связи с высоким уровнем гестационных осложнений во время беременности у женщин с пиелонефритом актуальным является изучение особенностей системы мать–плацента–плод. Установлено, что при хроническом пиелонефрите беременных, не сопровождающемся увеличением провоспалительных интерлейкинов и нарушением проницаемости мембран нефроцитов, отсутствуют проявления эндотелиальной дисфункции как у матери, так и у новорожденных. При хроническом пиелонефрите беременных, в случае появления в сыворотке крови трансамидиназы и повышении содержания ИЛ -1, имеет место эндотелиальная дисфункция, появляется риск многоводия, повреждается эндотелий плода. При гестационном пиелонефрите беременных имеется дисфункция эндотелия, повышен риск задержки внутриутробного развития плода, нарушается функциональное состояние эндотелия у новорожденного. Полученные результаты обосновывают необходимость для прогнозирования состояния плода и возможных профилактических мероприятий проводить исследование трансамидиназы в сыворотке крови беременных с пиелонефритом.У зв'язку з високим рівнем гестаційних ускладнень під час вагітності у жінок з пієлонефритом актуальним є вивчення особливостей системи мати-плацента-плід. Виявленно, що при хронічному пієлонефриті вагітних, який не супроводжується збільшенням прозапальних інтерлейкінів і порушенням проникності мембран нефроцитів, відсутні прояви ендотеліальної дисфункції як у матері, так і у новонароджених. При хронічному пієлонефриті вагітних, у разі появи в сироватці крові трансамідинази і підвищенні вмісту інтерлейкіну 1β (ІЛ 1β), має місце ендотеліальна дисфункція, з'являється ризик багатоводдя, пошкоджується ендотелій судин у системі мати-плацента-плід. При гестаційному пієлонефриті вагітних є дисфункція ендотелію, підвищений ризик затримки внутрішньоутробного розвитку плоду, порушується функціональний стан ендотелію судин у новонародженого. Отримані результати обгрунтовують необхідність для прогнозування стану плоду та можливих профілактичних заходів, проводити дослідження трансамідинази в сироватці крові вагітних з пієлонефритом