From spirals to lenticulars: evidence from the rotation curves and mass models of three early-type galaxies

Rotation curves have traditionally been difficult to trace for early-type galaxies (ETGs) because they often lack a high-density disk of cold gas as in late-type galaxies (LTGs). We derive rotation curves for three lenticular galaxies from the ATLAS3D survey, combining CO data in the inner parts with deep HI data in the outer regions, extending out to 10-20 effective radii. We also use Spitzer photometry at 3.6 um to decompose the rotation curves into the contributions of baryons and dark matter (DM). We find that (1) the rotation-curve shapes of these ETGs are similar to those of LTGs of similar mass and surface brightness; (2) the dynamically$-$inferred stellar mass-to-light ratios are small for quiescent ETGs but similar to those of star-forming LTGs; (3) the DM halos follow the same scaling relations with galaxy luminosity as those of LTGs; (4) one galaxy (NGC 3626) is poorly fitted by cuspy DM profiles, suggesting that DM cores may exist in high-mass galaxies too. Our results indicate that these lenticular galaxies have recently transitioned from LTGs to ETGs without altering their DM halo structure (e.g., via a major merger) and could be faded spirals. We also confirm that ETGs follow the same radial acceleration relation as LTGs, reinforcing the notion that this is a universal law for all galaxy types.Comment: Accepted for publication in A&

Застосування телмісартану в лікуванні артеріальної гіпертензії з ожирінням

The combined course of arterial hypertension (AH) with overweight or abdominal obesity is considered as one of the most common type of comorbid pathology leading to a significant increase of cardiovascular complications.Aim. To study the effects of telmisartan on the intracardiac hemodynamics, the functional state of the myocardium, the lipid and carbohydrate profile in patients with arterial hypertension (AH) and obesity.Materials and methods. 50 patients with AH of stage II were examined, they were divided into 2 groups. The first (main) group consisted of 23 patients with stage II arterial hypertension and the normal body weight. In the secondgroup (reference group) there were 27 patients, who were diagnosed with AH of stage II and obesity. The diagnosis was verified using laboratory instrumental methods in accordance with the recommendations of the European Cardiologic Society (2013). Obesity was assessed by the body mass index and the waist to the hip ratio. The lipid profile was determined by the enzymatic method.Results. It has been found in the study that the level of values of systolic blood pressure (SBP) in hypertensive patients with the normal body weight treated with telmisartan decreased by 14.5 %, while diastolic blood pressure (DBP) reduced by 11.4 %. In patients with AH of stage II having obesity the SBP level also decreased by 13.4 % and DBP – by 11.5 %. In 3 months of treatment the regression dynamics of the end-diastolic and end-systolic dimensions of the heart in the group of patients without obesity led to a significant decrease in these parameters compared to the baseline values. In obese patients these indicators also decreased; however, they did not reach reliable values. When treating with telmisartan there was a decrease in lipids in AH patients (total cholesterol (TC)– (5.5 %), cholesterol of low density lipoproteins (LDL) – 6.2 %, triglycerides (TG) 7.8 %, cholesterol of HDL – by 10.4 % (p <0.05), there were also unreliable changes in AH patients associated with obesity (total cholesterol – by 5.9 %, LDL – 5.1 %, TG – 8.8 % and increased cholesterol of HDL – by 6.4 %). After the treatment the indicators of carbohydrate metabolism decreased (glycosylated hemoglobin (HbA1c) by 8.45 % and 19.17 %, insulin – by 3.2 % and 13.38 % glucose – by 5.65 % and 4.73 %, respectively, in groups).Conclusions. The study has shown that telmisartan has indirect positive effects on intracardiac hemodynamics due to decrease of blood pressure both in AH patients having the normal body weight and patients with obesity. The use of telmisartan as an antihypertensive agent gives a hypolipidemic effect, improves the parameters of the carbohydrate metabolism in AH patients with the normal body weight and with obesity. These data can be markers for assessing the effectiveness of hypotensive therapy with telmisartan.Сочетанное течение артериальной гипертензии (АГ) с избыточной массой тела или абдоминальным ожирением рассматриваются как один из наиболее распространенных вариантов коморбидной патологии, приводящее к значительному повышению частоты сердечно-сосудистых осложнений.Целью работы было изучение эффектов телмисартана на внутрисердечную гемодинамику, функциональное состояние миокарда, липидный и углеводный профиль у больных артериальной гипертензией с нормальной массой тела и артериальной гипертензией (АГ) с ожирением.Материалы и методы. Обследовано 50 больных АГ II стадии, которые были разделены на 2 группы. Первую (основную группу) составили 23 пациента с артериальной гипертензией II степени с нормальной массой тела. Вторую группу (сравнения) составили 27 пациентов, у которых диагностировалась АГ II ст. с ожирением. Диагноз верифицировали с использованием лабораторно-инструментальных методов. Ожирение оценивали по индексу массы тела и соотношению объема талии к объему бедер. Определение липидного профиля проведено ферментативным методом.Результаты. Исследованием установлено, что уровень значений систолического артериального давления (САД) у больных АГ с нормальной массой тела при употреблении телмисартана снижался на 14,5 %, а диастолического – на 11,4 %. У больных АГ II ст. с ожирением уровень САД также снижался на 13,4 % и диастолического – на 11,5 %. Через 3 месяца лечения динамика регресса конечно-диастолического и конечно-систолического размеров сердца в группе пациентов без ожирения приводила к достоверному уменьшению этих показателей по сравнению с исходными значениями. У больных с ожирением эти показатели также уменьшались, однако не достигали достоверных значений. При лечении с применением телмисартана происходило снижение липидов у больных АГ (общий холестерин (ХС) – на 5,5 %, ХС липопротеидов низкой плотности (ЛПНП) – на 6,2 %, триглицеридов (ТГ) – на 7,8 % и повышение ХС ЛПВП – на 10,4 % (р < 0,05) и недостоверные изменения у больных АГ с ожирением (ОХС – на 5,9 %, ХС ЛПНП – на 5,1 %, ТГ – на 8,8 % и повышение ХС ЛПВП – на 6,4 %). После проведенного лечения показатели углеводного обмена уменьшались (гликозилированного гемоглобина (НbA1c) на 8,45 % и 19,17 %, инсулина – на 3,2 % и 13,38 %, глюкозы – на 5,65 % и 4,73 % соответственно по группам).Выводы. Телмисартан косвенно положительно влияет на внутрисердечную гемодинамику за счет снижения артериального давления как у больных артериальной гипертензией с нормальной массой тела, так и с ожирением. Применение телмисартана в качестве гипотензивного средства дает гиполипидемический эффект и улучшает показатели углеводного обмена у больных артериальной гипертензией как с нормальной массой тела, так и с ожирением. Приведенные данные могут быть ориентирами для оценки эффективности проведения гипотензивной терапии телмисартаном.Поєднаний перебіг артеріальної гіпертензії (АГ) з надлишковою масою тіла або з абдомінальним ожирінням розглядаються як один з найбільш розповсюджених варіантів коморбідної патології, що приводить до значно-го підвищення частоти серцево-судинних ускладнень.Метою роботи було вивчення ефектів телмісартану на внутрішньосерцеву гемодинаміку, функціональний стан міокарда, ліпідний і вуглеводний профіль у хворих на артеріальну гіпертензію з нормальною масою тілаі артеріальною гіпертензією (АГ) з ожирінням.Матеріали та методи. Обстежено 50 хворих на АГ ІІ стадії, які були розподілені на 2 групи. Першу (основну групу), склали 23 пацієнти з артеріальною гіпертензією II ступеня і з нормальною масою тіла. Другу групу (порівняння) склали 27 пацієнтів, у яких діагностувалась АГ ІІ ст. з ожирінням. Діагноз верифікували з використанням лабораторно-інструментальних методів. Ожиріння оцінювали по індексу маси тіла і співвідношенню об’єму талії до об’єму стегон. Визначення ліпідного профіля проведене ферментативним методом.Результати. Результати свідчать, що рівень «офісних» значень систолічного артеріального тиску (САТ) у хворих на АГ з нормальною масою тіла при вживанні телмісартану знижувався на 14,5 %, а діастолічного – на 11,4 %. У хворих на АГ ІІ ст. з ожирінням рівень САТ також знижувався на 13,4 % і діастолічного – на 11,5 %. Через 3 місяці лікування динаміка регресу кінцево-діастолічного і кінцево-систолічного розміру серця у групі пацієнтів без ожиріння приводила до достовірного зменшення цих показників у порівнянні з початковими значеннями. У хворих з ожирінням ці показники також зменшувались, проте не досягали достовірних значень. При лікуванні із застосовуванням телмісартану відбувалось зниження ліпідів у хворих на АГ (загальний холестерин (ХС) – на 5,5 %, ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) – на 6,2 %, тригліцеридів (ТГ) – на 7,8 % і підвищення ХС ЛПВЩ – на 10,4 % (р < 0,05) та недостовірні зміни у хворих на АГ з ожирінням (ЗХС – на 5,9 %, ХС ЛПНЩ – на 5,1, ТГ – на 8,8 % і підвищення ХС ЛПВЩ – на 6,4 %). Після проведеного лікування ці показники зменшувались (глікозильованого гемоглобіну (НbA1c) на 8,45 % і на 19,17 %, інсуліну – на 3,2 % і на 13,38 %, глюкози – на 5,65 % і на 4,73 % відповідно по групах).  Висновки. Телмісартан опосередковано позитивно впливає на внутрішньосерцеву гемодинаміку за рахунок зниження артеріального тиску як у хворих на артеріальну гіпертензію з нормальною масою тіла, так і з ожирінням. Застосування телмісартану як гіпотензивного заходу дає гіполіпідемічний ефект і покращує показники вуглеводного обміну у хворих на артеріальну гіпертензію як з нормальною масою тіла, так і з ожирінням. Наведені дані можуть бути орієнтирами для оцінки ефективності проведення гіпотензивної терапії телмісартаном

Therapeutic strategy in patients with long-lasting essential hypertension with comorbid type 2 diabetes mellitus and obesity

Background: Presently the level of blood pressure (BP) control is extremely unsatisfactory in hypertensive patients throughout the world. The aim of our study was to find the optimal drug therapy for patients with hard-to-treat essential hypertension (EH) associated with type 2 diabetes mellitus (T2DM) and obesity, namely the comparison of strategies of fixed and non-fixed combination. Material and methods: Eighty-seven patients with EH, T2DM and obesity were enrolled into the study. Two groups were formed: the 1st group — 41 patients received antihypertensive therapy in the form of unfixed combination of drugs (“multi-pill”) perindopril, indapamide and amlodipine; the 2nd — 46 patients, who received the same drugs, but in a fixed-dose combination (“single pill”). Results: A favorable treatment result was found for fixed-dose combination of antihypertensive drugs, with significant reduction in the frequency of visits to the doctor: relative risk (RR) — 1.27 (95% CI: 1.01‒1.61), p = 0.045, and odds ratio (OR) — 3.10 (95% CI: 1.05‒9.13), p = 0.04. That indicates that patients on fixed-dose combination were less likely to visit a doctor with complaints. Patients on single-pill therapy were less likely to get to progression (worsening) group in contrast to multi-pill non-fixed combination: RR — 1.37 (95% CI: 1.02‒1.84), p = 0.03; OR — 2.91 (95% CI: 1.12‒7.59), p = 0.03. Conclusion: The single-pill triple combination has significant advantage compared to multi-pill regimen in hard-totreat hypertensive patients with comorbid T2DM and obesity. Fixed-dose triple combination leads to significantly faster achievement of blood pressure control

ПОВЫШЕНИЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОЙ ПРОДУКЦИИ - ЦЕЛЬ МЕНЕДЖМЕНТА ПРЕДПРИЯТИЯ АПК

This paper presents an assessment of effectiveness of agricultural enterprises of the Volgograd region. The main objects of management in a market economy and modern approaches to management are considered. The recommendations independently operating business entities for improving the competitiveness of agricultural products are given.В работе представлена оценка эффективности управления предприятий АПК Волгоградской области. Рассмотрены основные объекты менеджмента в условиях рыночной экономики, современные подходы к управлению ими. Даны рекомендации самостоятельно действующим хозяйствующим субъектам по повышению конкурентоспособности сельскохозяйственной продукции

What is Double Parton Scattering?

Processes such as double Drell-Yan and same-sign WW production have contributions from double parton scattering, which are not well-defined because of a delta(z_\perp=0) singularity that is generated by QCD evolution. We study the single and double parton contributions to these processes, and show how to handle the singularity using factorization and operator renormalization. We compute the QCD evolution of double parton distribution functions (PDFs) due to mixing with single PDFs. The modified evolution of dPDFs at z_\perp=0, including generalized dPDFs for the non-forward case, is given in the appendix. We include a brief discussion of the experimental interpretation of dPDFs and how they can probe flavor, spin and color correlations of partons in hadrons.Comment: 7 pages, 12 figures; v2: appendix fixed and extended, journal versio

Double parton scattering in double logarithm approximation of perturbative QCD

Using the explicit form of the known single distribution functions (the Green's functions) in the double logarithm approximation of perturbative QCD, we analyze the structure of splitting diagrams as a source of double parton perturbative correlations in the proton. The related phenomenological effects are discussed for the conditions of the LHC experiments.Comment: 8 pages, 1 figure, Refs. and explanations added, published version (Phys. Rev. D

A fresh look at double parton scattering

A revised formula for the inclusive cross section for double parton scattering in terms of the modified collinear two-parton distributions extracted from deep inelastic scattering is suggested. The possible phenomenological issues are discussed.Comment: 6 pages, 2 figures, revtex4, discussion slightly modified, 3 references adde