ІННОВАЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОЇ НАУКИ

The current legislative and regulatory framework for the priority areas of national science and its innovative orientation are presented. Mechanisms of peer review anticipated to develop research projects and approving them for execution are analysed. The data on the results of basic and applied research and their implementation in practice in 2015, presenting the results of scientific research in scientific medical forums that took place in 2015, the training of scientific personnel are presented. The attention on the need to improve the quality of scientific publications with the requirements of scientometric databases are accented. The data on the participation of scientists of the health system of Ukraine in international research projects are presented. The requirements for the further development of domestic medical science and improve its effectiveness and efficiency innovation into practice of health care of Ukraine.Проаналізована сучасна законодавчо-нормативна база щодо пріоритетних напрямів розвитку вітчизняної науки та її інноваційної спрямованості. Проаналізовано механізми експертної оцінки передбачуваних до розробки науково-дослідних проектів та затвердження їх до виконання. Наведені дані про результати  виконання  фундаментальних  та  прикладних наукових досліджень і впровадження їх у практику в 2015 р., про представлення результатів наукових розробок на наукових медичних форумах, які відбулися у 2015 р., про  підготовку  наукових кадрів. Акцентовано увагу на необхідності підвищення якості наукових публікацій з урахуванням вимог наукометричних баз даних. Наведені дані про участь науковців системи охорони  здоров’я України у міжнародних наукових проектах. Визначені вимоги для забезпечення подальшого розвитку вітчизняної медичної науки і підвищення її результативності та ефективності впровадження нововведень у практику охорони  здоров’я України

Macro- and microelements determination in children with rotavirus infection

The purpose of this study was to determine serum zinc, iron, magnesium, copper, potassium, calcium, and sodium levels in acute rotavirus infection and convalescence period in children. Materials and methods. We examined 86 patients aged from 4 months to 5 years with clinical and laboratory signs of rotavirus infection. The I group – 43 children with RVI in acute period. The II group – 43 children with RVI in convalescence period. The control group included 14 healthy children at the same age. The content of macro- and microelements (zinc, iron, magnesium, copper, potassium, calcium and sodium) in blood serum was determined by atomic absorption spectrophotometry. Feces samples were used for Cito Test Rota (Pharmasco). Cito test was used for rotavirus antigen detection in feces. Statistical analysis was performed by Excel. Student’s t-test was used to evaluate differences between study groups. Results. The acute period of the disease in children with rotavirus infection was characterized by a significant increase of copper in blood serum compared with the control group. At the same time, a significant decrease of iron, magnesium, zinc, potassium, calcium, sodium were determined in patients with rotavirus infection, compared with apparently healthy children. After standard treatment only the indicators of magnesium, potassium and sodium reached the same indices of control group children. Conclusions. The detected changes in the mineral status of patients with rotavirus infection suggest the need for treatment correction. Correction of micro- and macroelements imbalances in patients with rotavirus infection possibly should be aimed at the metallo-drugs inclusion in complex treatment as well as medicines which improve absorption of the latter in the intestine

ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ РАННЬОЇ АНЕМІЇ У НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ РЕСПІРАТОРНИМ ДИСТРЕС-СИНДРОМОМ

In order to determine the properties of the predictor content and balance of trace elements, clinical-anamnestic indicators and laboratory data for the prediction of anemia development there was researched the content of the following trace-elements (Fe, Zn, Cu, Co, Mn and Cr in biological media (serum, erythrocytes, urine) among 47 preterm infants with RDS which were divided into groups depending on the presence of anemia on the 14-th day of life. The determination of trace elements was carried out by method of atomic absorption, mass spectrophotometry by means of a spectrophotometer C-115M1, manufactured by  SPC "Selmi" (Ukraine). The prediction of anemia was determined by regression analysis of Wald-Genkin.It was proved that the most informative risk factor for anemia was microelementosis. Also the rank structure of risk factors for anemia in premature babies with RDS were specified. Other than microelementosis, the important factors were the following - caesarean section (I = 2.58), birth weight (I = 1.9), the period of gestation (I = 1.53), placental abruption (I = 0.78), the threat of termination pregnancy (I = 0.57) and shortage of protein-synthesizing liver function.The prognostic information index of content of trace elements in urine was very high (I = 10.03), and therefore for prediction of anemia it is wise to recommend non-invasive method for determining the content of trace elements in urine.In order to optimize the prognosis of anemia in infants with RDS it is reasonable to use prediction algorithms, which are characterized by high informative indices. The prognostication with a help of the algorithm is carried out by algebraic addition of PC (prognostic coefficient) until it reaches  the prognostic threshold, which for 95% (p <0.05) level of reliability is ΣPK≥13,0, and for 99% (p <0.01) - ΣPK ≥20,0.С целью определения предикторных свойств содержания и баланса микроэлементов, клинико-анамнестических показателей и данных лабораторных исследований для прогноза развития анемии было изучено содержание микроэлементов (Fe, Zn, Cu, Co, Mn и Cr в биосредах (сыворотка, эритроциты крови, моча) у 47 недоношенных новорожденных с РДС, которые были распределены на группы в зависимости от наличия анемии на 14-е сутки жизни. Определение микроэлементов было проведено методом атомно-абсорбционной масс-спектрофотометрии на спектрофотометре С-115М1, производства НПО “Selmi” (Украина). Прогнозирование анемии проводили методом регрессионного анализа Вальда-Генкина. Доказано, что наиболее информативным фактором риска развития анемии у этих новорожденных был микроэлементоз. Установлены ранговые структуры факторов риска развития анемии у недоношенных с РДС. Кроме микроэлементоза, важными факторами являются кесарево сечение (І = 2,58), масса тела при рождении (І = 1,9), термин гестации (І = 1,53), отслойка плаценты (І = 0,78), угроза прерывания беременности (І = 0,57) и дефицит белково-синтезирующей функции печени. Индекс прогностической информативности содержания микроэлементов в моче был очень высоким (І=10,03), в связи с чем неинвазивный метод определения содержания микроэлементов в моче целесообразно рекомендовать для прогнозирования анемии. Для оптимизации прогноза развития анемии у новорожденных с РДС целесообразно использовать разработанные алгоритмы прогноза, которые характеризуются высокими индексами информативности. Прогнозирование с помощью алгоритма осуществляется путем алгебраического сложения ПК (прогностический коэффициент) до момента достижения прогностического порога, который для 95% (р <0,05) уровня надежности составляет ΣПК≥13,0, а для 99% (р <0,01) - ΣПК ≥20,0.З метою визначення предикторних властивостей вмісту і балансу мікроелементів, клініко - анамнестичних показників і даних лабораторних досліджень для прогнозу розвитку анемії було вивчено вміст мікроелементів (Fe, Zn, Cu, Co, Mn і Cr у біосередовищах (сироватка, еритроцити крові, сеча) у 47 недоношених новонароджених із РДС, які були розподілені на групи залежно від наявності анемії на 14-у добу життя. Визначення мікроелементів було проведено методом атомно-абсорбційної мас-спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115М1, виробництва НВО "Selmi" (Україна). Прогнозування анемії проводили методом регресійного аналізу Вальда-Генкіна.Доведено, що найбільш інформативним фактором ризику розвитку анемії у цих новонароджених був мікроелементоз. Встановлені рангові структурі факторів ризику розвитку анемії у недоношених із РДС. Крім мікроелементозу, важливими чинниками є кесарів розтин (І = 2,58), маса тіла при народженні (І = 1,9), термін гестації (І = 1,53), відшарування плаценти (І = 0,78) , загроза переривання вагітності (І = 0,57) та дефіцит білково-синтезуючої функції печінки. Індекс прогностичної інформативності вмісту мікроелементів у сечі був дуже високим (І = 10,03), у зв'язку з чим неінвазивний метод визначення вмісту мікроелементів в сечі доцільно рекомендувати для прогнозування анемії. Для оптимізації прогнозу розвитку анемії у новонароджених із РДС доцільно використовувати розроблені алгоритми прогнозу, які характеризуються високими індексами інформативності. Прогнозування за допомогою алгоритму здійснюється шляхом алгебраїчного додавання ПК (прогностичний коефіцієнт) до моменту досягнення прогностичного порогу, який для 95% (р <0,05) рівня надійності становить ΣПК≥13,0, а для 99% (р <0,01) - ΣПК ≥20,0

Content and balance of trace elements in placenta on different stages of gestation

Functional status of placenta, which provides nutrients to the fetus, plays an important role in miscarriage. The aim to investigate content and balance of trace elements (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) in placenta in different terms of gestation. Materials and methods. We studied content and balance of essential trace elements (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) in placenta of 52 women which born babies in different terms of gestation. The content of micronutrients studied using atomic absorption spectrophotometer C-115 MI. Results. We established average content and ratio of essential trace elements in placenta of women which born babies on 24-28, 29-31, 32-36 and 37-41 week of gestation. Conclusions. Intensive processes of accumulation and transport of essential trace elements took place in placenta during gestation. It was noted that the content of Fe, Cu and Zn was increased during gestation process and reached maximum level on 29-31 week of gestation. Mn content reached maximum level on 32-36 weeks. Indicators of Co in placenta gradually increased from 24-28 week of gestation and Mg level by contrast reduced. In addition, we investigated the ratio of essential trace elements in placenta, which showed that in pairs Fe/Co, Cu/Co, Zn/Mn and Mg/Mn we observed a significant decreasing of indicators (p<0.05) from 24 to 36 week of gestation, and in pairs Fe/Mg, Cu/Zn, Cu/Mg and Co/Mg - significant increasing of indicators during gestational process. Also we found a positive correlation between Cu and Mn (rxy=0.5732, p<0.05) at 24-28 weeks of gestation, Mg and Mn (rxy=0.5855, p<0.05) on 32-36 weeks, Mg and Mn on 29-31 weeks (rxy=0.8272, p<0.01) and Zn and Mn on 32-36 week of gestation (rxy=0.8097, p<0.05). So, features of transport and deposition of essential trace elements require further research

Content of cobalt in biological medias of full-term newborns as predictor of perinatal hypoxic damage of central nervous system

The aim of the study: to determine cobalt content in biological media of newborns with hypoxic-ischemic lesions of central nervous system (CNS ) and to study its properties as predictor in formation of hypoxia outcomes, to investigate cobalt ensuring the in mother-placenta-fetus system. Materials and methods. Co content was determined in serum and erythrocytes of 30 pregnant women and their 30 newborns with hypoxic-ischemic damage of CNS. The content of trace elements in biomaterials of newborns and their mothers was determined by atomic absorption spectrophotometry on a spectrophotometer C-115M1, manufacturing NGO "Selmi" (Ukraine). We used methods of variation statistics suitable for biomedical research and method Wald-Genkin to determine the properties as prediktor of cobalt. Results. For women which born babies with hypoxia was typical significant serum-erythrocytic imbalance ofCo.In case of hypoxia we determined decreasing of barrier function (96.2%) and depositing function of Co (79.3%), indicating a dysfunction of placenta in case of hypoxia. Content of Co in serum of newborns with hypoxic damage of CNS Co was significantly (p <0.05) lower and in erythrocytes on 40% higher compared to healthy newborns. Low content of Co in urine of infants with hypoxic CNS damage shows its low kidneys elimination during neonatal period. Properties of cobalt as predyktor was found in serum ≥3.01 mmol / L, erythrocyte ≥0,61 mcg / mg ashes and urine ≤0.40 mmol / L, respectively. Prognostic significance (index and informative prognostic factor) was high. Conclusions. Significant serum-erythrocytic imbalance of Co was typical for women who born babies with hypoxia. Barrier function and depositing function of Co were determined in hypoxia. This indicated dysfunction of placenta under conditions of hypoxia. Serum cobalt level, erythrocytes and urine had typically high predictor properties: Ī=4.71; PC= + 13.9; Ī=6.24; PC= +9.0 and Ī=5.08; PC= + 2.0

Вміст кобальту в біосередовищах доношених новонароджених як предиктор виникнення гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС

The aim of the study: to determine cobalt content in biological media of newborns with hypoxic-ischemic lesions of central nervous system (CNS ) and to study its properties as predictor in formation of hypoxia outcomes, to investigate cobalt ensuring the in mother-placenta-fetus system.Materials and methods. Co content was determined in serum and erythrocytes of 30 pregnant women and their 30 newborns with hypoxic-ischemic damage of CNS. The content of trace elements in biomaterials of newborns and their mothers was determined by atomic absorption spectrophotometry on a spectrophotometer C-115M1, manufacturing NGO "Selmi" (Ukraine). We used methods of variation statistics suitable for biomedical research and method Wald-Genkin to determine the properties as prediktor of cobalt.Results. For women which born babies with hypoxia was typical significant serum-erythrocytic imbalance ofCo.In case of hypoxia we determined decreasing of barrier function (96.2%) and depositing function of Co (79.3%), indicating a dysfunction of placenta in case of hypoxia. Content of Co in serum of newborns with hypoxic damage of CNS Co was significantly (p &lt;0.05) lower and in erythrocytes on 40% higher compared to healthy newborns. Low content of Co in urine of infants with hypoxic CNS damage shows its low kidneys elimination during neonatal period. Properties of cobalt as predyktor was found in serum ≥3.01 mmol / L, erythrocyte ≥0,61 mcg / mg ashes and urine ≤0.40 mmol / L, respectively. Prognostic significance (index and informative prognostic factor) was high.Conclusions. Significant serum-erythrocytic imbalance of Co was typical for women who born babies with hypoxia. Barrier function and depositing function of Co were determined in hypoxia. This indicated dysfunction of placenta under conditions of hypoxia. Serum cobalt level, erythrocytes and urine had typically high predictor properties: Ī=4.71; PC= + 13.9; Ī=6.24; PC= +9.0 and Ī=5.08; PC= + 2.0.Цель работы – определить содержание кобальта в биосредах новорождённых, перенёсших гипоксически-ишемическое поражение ЦНС (ГИП ЦНС) и изучить его предикторские свойства в формировании гипоксии. Исследовать роль обеспечения кобальтом в системе мать–плацента–плод.Материалы и методы. Проведено определение кобальта в сыворотке крови и эритроцитах 30 беременных женщин и их 30 новорождённых с ГИП ЦНС. Группу сравнения составили 30 женщин с физиологическим течением беременности и их 30 здоровых доношенных новорождённых. Для определения содержания Со в биосубстратах применяли метод атомно-абсорбционной спектрофотометрии. Использовали методы вариационной статистики, пригодные для медико-биологических исследований и метод Вальда–Генкина для определения предикторских свойств кобальта.Результаты. В сыворотке крови беременных женщин, родивших детей с ГИП ЦНС, находили дефицит кобальта. Содержание Со в эритроцитах пуповинной крови ЗДН был ниже, чем в эритроцитах женщин с физиологическим течением беременности – в 2 раза. Таким образом, для эритроцитов плода свойственно более низкое обеспечение кобальтом.Содержания Со в плаценте при гипоксии было меньше в 4 раза, чем в случае физиологического течения беременности. Индекс проникновения для кобальта в случае ГИП ЦНС был выше, чем в группе контроля. Однако, индекс накопления – в 1,5 раза меньше.В случае ГИП ЦНС в сыворотке пуповинной крови доношенных новорождённых наблюдали существенное уменьшение содержания кобальта на 34,6 % и увеличение на 44 % в эритроцитах пуповинной крови по сравнению с группой контроля. У доношенных с ГИП ЦНС в первые сутки жизни концентрация кобальта в моче была в 1,6 раза меньше, чем в группе сравнения. В конце первого месяца жизни его концентрация в моче снижалась на 31,7 %.Выводы. Женщинам, родившим детей с гипоксически-ишемическим поражением ЦНС, присущ значительный сывороточно-эритроцитарный дисбаланс Со. Свойственные плаценте барьерная и функция депонирования существенно нарушены в случаях рождения детей в асфиксии. Для содержания кобальта в сыворотке крови, эритроцитах и моче установлены очень высокие предикторские свойства: Ī = 4,71; ПК = +13,9; Ī = 6,24; ПК = +9,0 и Ī = 5,08; ПК = +2,0 соответственно.Мета роботи – визначити вміст кобальту в біосередовищах новонароджених, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (ГІУ ЦНС) і вивчити його предикторські властивості у формуванні гіпоксії. Дослідити забезпечення кобальтом у системі мати–плацента–плід. Матеріали та методи. Визначили вміст кобальту в сироватці крові та еритроцитах 30 вагітних жінок та їхніх 30 новонароджених із ГІУ ЦНС. Групу контролю становили 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності та їхніх 30 здорових доношених новонароджених (ЗДН). Для визначення вмісту Со в біосубстратах застосовували метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Використовували методи варіаційної статистики, що придатні для медико-біологічних досліджень, і метод Вальда–Генкіна для визначення предикторських властивостей кобальту.Результати. У сироватці крові вагітних жінок, які народили дітей із ГІУ ЦНС, знайдений дефіцит кобальту. Вміст Со в еритроцитах пуповинної крові ЗДН був нижчим, ніж в еритроцитах жінок із фізіологічним перебігом вагітності, вдвічі. Отже, для еритроцитів плода властиве нижче забезпечення кобальтом.Кількісне визначення вмісту Со у плаценті показало, що при гіпоксії концентрація його була меншою вчетверо, ніж в умовах фізіологічного перебігу вагітності. Індекс проникнення для кобальту у випадку ГІУ ЦНС був вищим, ніж у групі контролю. Проте індекс накопичення – у 1,5 раза меншим.У разі ГІУ ЦНС у сироватці пуповинної крові доношених новонароджених спостерігали суттєве зменшення вмісту кобальту на 34,6 % та збільшення на 44 % в еритроцитах пуповинної крові порівняно з групою контролю. У доношених із ГІУ ЦНС у першу добу життя концентрація кобальту в сечі була в 1,6 раза меншою, ніж у групі порівняння. Наприкінці першого місяця життя його концентрація в сечі знижувалася на 31,7 %.Висновки. Для жінок, які народили дітей із гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, властивий чималий сироватково-еритроцитарний дисбаланс Со. Властиві плаценті бар’єрна та функція депонування суттєво порушені у випадках народження дітей в асфіксії. Для вмісту кобальту в сироватці крові, еритроцитах і сечі встановлені дуже високі предикторські властивості: Ī = 4,71; ПК = +13,9; Ī = 6,24; ПК = +9,0 та Ī = 5,08; ПК = +2,0 відповідно

Визначення макро- і мікроелементів у дітей із ротавірусною інфекцією

The purpose of this study was to determine serum zinc, iron, magnesium, copper, potassium, calcium, and sodium levels in acute rotavirus infection and convalescence period in children.Materials and methods. We examined 86 patients aged from 4 months to 5 years with clinical and laboratory signs of rotavirus infection. The I group – 43 children with RVI in acute period. The II group – 43 children with RVI in convalescence period. The control group included 14 healthy children at the same age. The content of macro- and microelements (zinc, iron, magnesium, copper, potassium, calcium and sodium) in blood serum was determined by atomic absorption spectrophotometry. Feces samples were used for Cito Test Rota (Pharmasco). Cito test was used for rotavirus antigen detection in feces. Statistical analysis was performed by Excel. Student’s t-test was used to evaluate differences between study groups.Results. The acute period of the disease in children with rotavirus infection was characterized by a significant increase of copper in blood serum compared with the control group. At the same time, a significant decrease of iron, magnesium, zinc, potassium, calcium, sodium were determined in patients with rotavirus infection, compared with apparently healthy children. After standard treatment only the indicators of magnesium, potassium and sodium reached the same indices of control group children.Conclusions. The detected changes in the mineral status of patients with rotavirus infection suggest the need for treatment correction. Correction of micro- and macroelements imbalances in patients with rotavirus infection possibly should be aimed at the metallo-drugs inclusion in complex treatment as well as medicines which improve absorption of the latter in the intestine. Цель работы – определение уровня сывороточного цинка, железа, магния, меди, калия, кальция и натрия в остром периоде и периоде реконвалесценции у детей с ротавирусной инфекцией.Материалы и методы. Обследовали 86 пациентов в возрасте от 4 месяцев до 5 лет с клиническими и лабораторными признаками ротавирусной инфекции. I группа – 43 ребенка с ротавирусной инфекцией в остром периоде. II группа – 43 ребенка с ротавирусной инфекцией в период выздоровления. Контрольная группа включала 14 здоровых детей в том же возрасте. Содержание микроэлементов – цинка, железа, магния, меди, калия, кальция и натрия – в сыворотке крови определяли методом атомной абсорбционной спектрофотометрии. Образцы кала использованы для Cito Test Rota (Pharmasco). Cito Test использовали для обнаружения ротавирусного антигена в фекалиях. Статистический анализ выполнен с помощью Excel. Для оценки различий между группами использован t-критерий Стьюдента.Результаты. Острый период заболевания у детей с ротавирусной инфекцией характеризовался значительным увеличением содержания меди в сыворотке крови по сравнению с контрольной группой. Значительное снижение содержания железа, магния, цинка, калия, кальция, натрия определили у пациентов с ротавирусной инфекцией по сравнению с практически здоровыми детьми. После стандартного лечения только показатели магния, калия и натрия достигали соответствующих данных у детей контрольной группы.Выводы. Обнаруженные изменения минерального статуса пациентов с ротавирусной инфекцией свидетельствуют о необходимости коррекции лечения. Коррекция микро- и макроэлементов у пациентов с ротавирусной инфекцией, возможно, должна быть направлена на назначение комплексного лечения металлосодержащих препаратов и средств, способствующих улучшению их абсорбции в кишечнике.Мета роботи – визначення рівня сироваткового цинку, заліза, магнію, міді, калію, кальцію та натрію в гострому періоді та в періоді реконвалесценції в дітей із ротавірусної інфекцією.Матеріали та методи. Обстежили 86 пацієнтів віком від 4 місяців до 5 років із клінічними та лабораторними ознаками ротавірусної інфекції. I група – 43 дитини з ротавірусної інфекцією в гострому періоді. II група – 43 дитини з ротавірусної інфекцією в період одужання. Контрольна група включала 14 здорових дітей такого самого віку. Вміст мікроелементів – цинку, заліза, магнію, міді, калію, кальцію та натрію – в сироватці крові визначали методом атомної абсорбційної спектрофотометрії. Зразки калу використані для Cito Test Rota (Pharmasco). Cito Test використовували для виявлення ротавирусного антигена у фекаліях. Статистичний аналіз виконали за допомогою Excel. Для оцінювання відмінностей між групами використовували t-критерій Стьюдента.Результати. Гострий період захворювання в дітей із ротавірусною інфекцією характеризувався вірогідним збільшенням вмісту міді в сироватці крові порівняно з контрольною групою. Вірогідне зниження вмісту заліза, магнію, цинку, калію, кальцію, натрію визначили в пацієнтів із ротавірусної інфекцією порівняно з практично здоровими дітьми. Після стандартного лікування тільки показники магнію, калію та натрію досягали відповідних даних у дітей контрольної групи.Висновки. Виявлені зміни мінерального статусу пацієнтів із ротавірусною інфекцією свідчать про необхідність корекції лікування. Корекція мікро- та макроелементів у пацієнтів із ротавірусною інфекцією, можливо, повинна бути спрямована на призначення комплексного лікування металовмісними препаратами та засобу для поліпшення його всмоктування в кишечнику.