Сравнительная характеристика эффективности антисептических препаратов Декасан (DECASAN) Юрия-Фарм и Кутасепт Г (CUTASEPT G) при лечении гнойно-воспалительных заболеваний различной локализации

Background: High mortality because of various infectious complications (immediate cause in 42.5 % of cases), the ever-increasing frequency of purulent inflammatory diseases, as well as the growth of microbial resistance to anti-bacterial drugs, force to seek a solution to the problem among local antiseptics. Aim: to compare the effectiveness of antiseptics DECASAN Yuria-Pharm and CUTASEPT G in the treatment of puru-lent inflammatory diseases of different localization.Materials and methods: The study involved 30 patients with purulent inflammatory diseases of various localiza-tions. Patients were divided into two groups, according to the chosen tactics of local antiseptic therapy, in patients of the first study group (n = 15; mean age – 49.73 ± 6.35 years) antiseptic treatment was performed with a drug based on 0.02 % decamethoxine (Decasan). In the second group (n = 15; mean age – 51.4 ± 5.14 years) treatment was performed with a disinfectant (skin antiseptic) “Cutasept G”. Collection of material for microbiological examination (bacteriological culture) was performed before treatment, 3 and 5 days after treatment. Probability analysis was performed according to Student’s t-test. A statistically significant difference between the indicators was considered when the probability of validity of the null hypothesis was less than 5 % (p <0.05).Results: Analyzing the results of bacteriological examination of both groups, in the first, where Decasan was used and in the second, with the use of Cutasept G, it was found that at the beginning of treatment there was a pronounced microbial colonization of wounds, not significantly different among patients in both groups (p <0.05). Microbio-logical observation of the course of purulent-inflammatory process in the dynamics showed a significantly slowed down process of microbial purification in the second group (Cutasept G), the condition for 5 days was lg (8.8 ± 0.4) CFU/ml. At that time for patients of the first comparison group the number of microorganisms in 1 ml of wound contents, expressed in lg, was (4.8 ± 0.4) CFU/ml, which does not exceed the critical level. The obtained values were significantly higher than with Cutasept G (p <0.05), which was twice higher than the level of microbial colonization compared to the treatment of wounds with 0.02 % decamethoxine solution (p <0.001).Conclusions: The use of antiseptic 0.02 % decamethoxine for 5 days provides a reduction in the number of oppor-tunistic pathogens lg (4.8 ± 0.4) CFU/ml, which is 1.9 times lower (p <0.05) compared with the use of Cutasept G, creating conditions for the settlement of normal microbiotic skin (Corynebacterium spp., S. epidermidis). Antiseptic Dekasan is characterized by good healing properties due to its high antimicrobial activity, isotonicity, which makes it possible to use it successfully in patients with purulent inflammatory diseases of various localizations. In addition, the use of Dekasan promotes rapid cleansing of wounds from purulent-necrotic contents and formation of granula-tion tissue in them.Актуалізація: Висока летальність як наслідок різних інфекційних ускладнень (у 42,5 % випадків є безпосередньою при-чиною), постійне збільшення частоти гнійно-запальних захворювань, а також зростання мікробної стійкості до антибактері-альних препаратів змушують шукати вирішення проблеми серед місцевих антисептиків. Мета дослідження: Порівняти ефективність антисептиків – Декасан (DECASAN) Юрія-Фарм і Кутасепт Г (CUTASEPT G) при лікуванні гнійно-запальних захворювань різної локалізації. Матеріали і методи: У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями різної локалізації. Відповідно до обраної тактики місцевої антисептичної терапії хворі були розділені на дві групи. У хворих першої досліджуваної групи (n = 15, середній вік – 49,73 ± 6,35 року) антисептична обробка проводилася лікарським засобом на основі 0,02 % декаметоксину (Декасан). У другій групі (n = 15, середній вік – 51,4 ± 5,14 року) обробка проводилася дезінфікуючим засобом (шкірним антисеп-тиком) “Кутасепт Г”. Забір матеріалу для мікробіологічного дослідження (бактеріологічний посів) проводили до початку ліку-вання, на 3 і 5 добу після початку лікування. Аналіз імовірності проводився за t-критерієм Стьюдента. Статистично значущою різницю між показниками вважали при ймовірності справедливості нульової гіпотези менше 5 % (р < 0,05). Результати. Аналізуючи отримані результати бактеріологічного дослідження обох груп, у першій, коли застосовувався Де-касан, і в другій, після застосування Кутасепт Г, було встановлено, що на початку лікування мала місце виражена мікробна колонізація ран, що достовірно не відрізнялася у пацієнтів обох груп спостереження (p < 0,05). Мікробіологічне спостереження за перебігом гнійно-запального процесу в динаміці свідчило про значно уповільнений процес мікробного очищення в другій групі (Кутасепт Г), стан на 5 добу було lg (8,8 ± 0,4) КУО/ мл, в той час коли у пацієнтів першої групи порівняння – кількість мікро-організмів в 1 мл ранового вмісту, виражене в lg, склало (4,8 ± 0,4) КУО/ мл, що не перевищує критично допустимий рівень. Отримані показники були достовірно вищі, ніж при застосуванні Кутасепт Г (p < 0,05), що вдвічі перевищували рівень мікробної колонізації порівняно з обробкою ран 0,02 % розчином декаметоксину (p < 0,001). Висновок. Застосування антисептика 0,02 % декаметоксину на 5 добу забезпечує зменшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів lg (4,8 ± 0,4) КУО/ мл, тобто в 1,9 раза нижче (p <0,05) порівняно з застосуванням Кутасепт Г, що створює умови для заселення нормальної мікробіотою шкіри (Corynebacterium spp., S. epidermidis).Антисептичний препарат Декасан характеризується хорошою лікувальною здатністю завдяки високій протимікробній актив-ності, ізотониІчностиі, що дає можливість успішно застосовувати його у хворих з гнійно-запальними захворюваннями різної локалізації. Крім цього, застосування Декасану сприяє швидкому очищенню ран від гнійно-некротичного вмісту та утворенню в них грануляційної тканини.Актуализация: Высокая летальность как следствие различных инфекционных осложнений (в 42,5 % случаев они являются непосредственной причиной), постоянно увеличивающаяся частота гнойно-воспалительных заболеваний, а также рост микробной устойчивости к антибактериальным препаратам вынуждают искать решение проблемы среди местных антисептиков. Цель исследования. Сравнить эффективность антисептиков – Декасан (DECASAN) Юрия-Фарм и Кутасепт Г (CUTASEPT G) при лечении гнойно-воспалительных заболеваний различной локализации. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 30 пациентов с гнойно-воспалительными заболе-ваниями различной локализации. В соответствии с выбранной тактикой местной антисептической те-рапии больные были разделены на две группы. У больных первой исследуемой группы (n = 15; средний возраст – 49,73 ± 6,35 года) антисептическая обработка проводилась лекарственным средством на основе 0,02 % декаметоксина (Декасан). Во второй группе (n = 15; средний возраст – 51,4 ± 5,14 года) обработка проводилась дезинфицирующим средством (кожным антисептиком) “Кутасепт Г”. Забор материала для микробиологического исследования (бактериологический посев) проводили до начала лечения, на 3 и 5 сутки после начала лечения. Анализ вероятности проводился по t-критерию Стьюдента. Статистически значи-мой разницу между показателями считали при вероятности справедливости нулевой гипотезы менее 5 % (р < 0,05). Результаты. Анализируя полученные результаты бактериологического исследования обоих групп, в первой, когда применялся Декасан, и во второй, после применения Кутасепта Г, установили, что в начале лечения имела место выраженная микробная колонизация ран, достоверно не отличавшаяся от таковой у пациентов обеих групп наблюдения (p < 0,05). Микробиологическое наблюдение за течением гнойно- воспалительного процесса в динамике свидетельствовало о значительно замедленном процессе микробного очищения во второй группе (Кутасепт Г), состояние на 5 сутки было lg (8,8 ± 0,4) КОЕ/мл, в то время когда у пациентов первой группы сравнения – количество микроорганизмов в 1 мл раневого содержимого, выраженное в lg, составило (4,8 ± 0,4) КОЕ/мл, что не превышало критически допустимый уровень

Surgical treatment of complicated locally advanced tumors of the pelvic organs.

The article presents the experience of surgical treatment of 51 patients who were treated at the State Institution “V.T. Zaitsev Institute of General and Emergency Surgery NAMS of Ukraine" from 2008 to 2018. with locally advanced cancer of the pelvic organs. Compression of the upper and lower urinary tract with the formation of ureterohydronephrosis was observed in 26 (50.1%) patients, acute intestinal obstruction in 22 (43.1%) patients, and formation of recto-vesicular and/or recto-vaginal fistulas in 15 (29.4 %) patients; bleeding in 14 (27.5%) patients. In 26 (50.1%) patients, 2 or more complications were present. Syndromic differentiation of treatment determined the tactics of the combined treatment, taking into account the risk of complications, which made it possible to ensure the radical removal of the primary tumor, as well as to preserve functioning of the pelvic organs when using a staged surgical treatment

Treatment and prevention of arresive bleeding in patients with pancreonecrosis.

The article is devoted to the study of acute necrotizing pancreatitis, which leads to the development of various fluid pathologies different in pathogenesis and time, which in turn can lead to an arrosive bleeding. Diagnostic-treatment ispresented algorithm with the active use of modern methods of hemostasis in patients with arrosive bleeding developed against the background of pancreatonecrosis

Treatment and prevention of arresive bleeding in patients with pancreonecrosis.

The article is devoted to the study of acute necrotizing pancreatitis, which leads to the development of various fluid pathologies different in pathogenesis and time, which in turn can lead to an arrosive bleeding. Diagnostic-treatment ispresented algorithm with the active use of modern methods of hemostasis in patients with arrosive bleeding developed against the background of pancreatonecrosis

ЧРЕСКОЖНОЕ ПУНКЦИОННОЕ ДРЕНИРОВАНИЕ СКОПЛЕНИЙ ЖИДКОСТИ В ЗАБРЮШИННОЙ КЛЕТЧАТКЕ ПРИ ГНОЙНО—СЕПТИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЯХ ОСТРОГО

Представлены результаты миниинвазивных чрескожных вмешательств по поводу гнойно—септических осложнений панкреонекроза. При выборе чрескожного доступа к гнойному очагу сопоставляли данные компьютерной томографии (КТ) и ультразвукового исследования (УЗИ). Особое внимание уделяли поиску внебрюшинной траектории для проведения дренажа. Дренажи устанавливали одноступенчатым методом с использованием стилет—катетеров диаметром 10 — 12 Fr или двухступенчатым. При сравнении результатов различных методов лечения гнойно—септических осложнений панкреонекроза установлена эффективность миниинвазивных вмешательств по поводу панкреатогенных абсцессов и относительно отграниченных гнойных очагов в забрюшинной клетчатке

ЛАБОРАТОРНА ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ГОСТРОГО ПОРУШЕННЯ МЕЗЕНТЕРІАЛЬНОГО КРОВООБІГУ

The results of the diagnostics of 123 patients with acute thrombotic and thromboembolic occlusion of the visceral arteries of the abdominal aorta were analyzed. It was found that in the laboratory diagnostics of acute disorders of the peritoneal circulation, D-dimers were the most sensitive. The diagnostic effectiveness of the native CT-examination of the abdominal cavity in the diagnostics of ischemia or intestinal gangrene was: sensitivity 83.3%, specificity – 93.1%. Diagnostic efficacy of CT angiography in the diagnostics of acute thrombotic or thromboembolic occlusion of the upper and lower mesenteric arteries was 100%.Проанализированы результаты диагностики 123 пациентов с острой тромботической и тромбоэмболической окклюзией висцеральных артерий брюшного отдела аорты. Выявлено, что в лабораторной диагностике острого нарушения брыжеечного кровообращения наиболее чувствительными являются D-димеры. Диагностическая эффективность нативного КТ-исследования органов брюшной полости в диагнозе ишемии или гангрены кишечника составила: чувствительность составила 83,3%, специфичность – 93,1%. Диагностическая эффективность КТ-ангиографии в диагностике острой тромботической или тромбоэмболической окклюзии верхней и нижней брыжеечных артерий составила 100%.Проаналізовані результати діагностики 123 пацієнтів з гострою тромботичною та тромбоемболічною оклюзією вісцеральних артерій черевного відділу аорти. Виявлено, що в лабораторній діагностиці гострого порушення брижового кровообігу найбільш чутливими є D-димери. Діагностична ефективність нативного КТ-дослідження органів черевної порожнини в диагнозі ішемії або гангрени кишок становила: чутливість 83,3%, специфічність – 93,1%. Діагностична ефективність КТ-ангіографії в діагностиці гострої тромботичної або тромбоемболічної оклюзії верхньої та нижньої брижових артерій становила 100%

Современные подходы к лечению острых язв пищеварительного канала, осложненных кровотечением, у больных после операций на органах гепатопанкреатобилиарной зоны

Представлены результаты лечения больных по поводу острых язв желудка и двенадцатиперстной кишки (ДПК), осложненных кровотечением, возникших после операций на органах гепатопанкреатобилиарной зоны. Внедрение разработанной индивидуализированной тактики лечения пациентов с активным использованием современных методов эндогемостаза позволило улучшить его результаты

Treatment and Prevention of Arresive Bleeding in Patients with Pancreonecrosis.

The article is devoted to the study of acute necrotizing pancreatitis, which leads to the development of various fluid pathologies different in pathogenesis and time, which in turn can lead to an arrosive bleeding. Diagnostic-treatment ispresented algorithm with the active use of modern methods of hemostasis in patients with arrosive bleeding developed against the background of pancreatonecrosis

Етапне хірургічне лікування холангіогенних абсцесів печінки

The aim of the work: to improve the results of treatment of patients with cholangiogenic liver abscesses by means of staged treatment methods using minimally invasive interventions. Materials and Methods. 82 patients with cholangiogenic liver abscesses aged 21 to 80 years who underwent 130 operations were examined and treated. The main group consisted of 40 (48.4 %) patients who underwent ultrasound-controlled drainage of abscess cavities (stage I), followed by removal of the source of cholangiogenic abscesses (stage II). The comparison group consisted of 42 (51.6 %) patients who underwent rehabilitation and drainage only with laparotomy access. Results and Discussion. Minimally invasive methods of surgical treatment included ultrasound-controlled drainage with simultaneous rehabilitation of abscess cavities. The dimensions of the cavities averaged (150±23.3) cm³. One drainage was used to drain the liver abscess with a diameter of up to 10.0 cm. When the diameter of the abscess was more than 5.0 cm, drainage was carried out by two single-lumen tubes followed by suction-flow washing of the abscess cavity. Monitoring the standing of the drainage and reducing the cavity of abscesses was carried out on 3, 7, 14 days after setting. The drainage tube was removed after the disappearance of the cavity according to ultrasound and control fistulography, which coincided with the normalization of the general condition and body temperature, the disappearance of signs of purulent intoxication. Duration of drainage averaged from 7 to 30 days (an average of 15.2). The proposed treatment method is not very traumatic, the ability to control the effectiveness of the treatment, and most importantly – positive results in 87 % of patients. Second stage in 38 (95 %) was performed laparoscopic cholecystectomy of technical features. The optimal duration of stage II was considered (13±3) days after extraction of the drainage. In the diagnosis and treatment of cholangiogenic liver abscesses, it is necessary to use puncture ultrasound-controlled drainage methods. The stage-by-stage treatment of cholangiogenic liver abscesses with rehabilitation of the abscess cavity made it possible to reduce the incidence of sepsis from 9.5 to 2.5 %, reduce postoperative mortality in extremely severe patients to 2.4 %, and develop complications by 7.3 %.Цель работы: улучшить результаты лечения больных с холангиогенными абсцессами печени путем этапных методов лечения с использованием малоинвазивных вмешательств. Материалы и методы. Обследовано и пролечено 82 больных с холангиогенными абсцессами печени в возрасте от 21 до 80 лет, которым выполнено 130 операций. Основную группу составили 40 (48,4 %) больных, которым выполняли УЗ-контролируемые дренирования полостей абсцессов (I этапом) с последующим удалением источника ХГА (II этапом). Группу сравнения составили 42 (51,6 %) больных, которым выполняли санацию и дренирование только лапаротомным доступом. Результаты исследований и их обсуждение. Малоинвазивные методы хирургического лечения включали УЗ-контролируемое дренирование с одновременной санацией полостей абсцесса. Размеры полостей в среднем составили (150±23,3) см³. Для дренирования абсцесса печени диаметром до 10,0 см использовали один дренаж. При диаметре очагов более 5,0 см дренирование проводили двумя однопросветными трубками с последующим аспирационно-проточным промыванием полости абсцесса. Контроль стояния дренажа и уменьшение полости абсцессов проводили на 3, 7, 14 день после постановки. Дренажную трубку удаляли после исчезновения полости по данным УЗИ и контрольной фистулографии, что совпадало с нормализацией общего состояния и температуры тела, исчезновением признаков гнойной интоксикации. Сроки дренирования составили в среднем от 7 до 30 суток (в среднем 15,2). Предложенный метод лечения отличается малотравматичностью, возможностью контроля эффективности проводимого лечения, а самое главное – положительными результатами у 87 % больных. ІІ этапом у 38 (95 %) проводилась лапароскопическая холецистэктомия технических особенностей. Оптимальным сроком проведения II этапа считали (13±3) дня после извлечения дренажа. В диагностике и лечении холангиогенных абсцессов печени необходимо использовать методы пункционного УЗ-контролируемого дренирования. Этапное лечение ХГА с санацией полости абсцесса позволил уменьшить число развития сепсиса с 9,5 до 2,5 %, снизить послеоперационную летальность у крайне тяжелых больных до 2,4 %, и развитие осложнений на 7,3 %.Мета роботи: покращити результати лікування хворих із холангіогенними абсцесами печінки шляхом етапних методів лікування з використанням малоінвазивних втручань. Матеріали і методи. Обстежено і проліковано 82 хворих з холангіогенними абсцесами печінки віком від 21 до 80 років, яким виконано 130 операцій. Основну групу склали 40 (48,4 %) хворих, яким виконували УЗ-контрольовані дренування порожнин абсцесів (I етапом) з подальшим видаленням джерела ХГА (II етапом). Групу порівняння склали 42 (51,6%) хворих, яким виконували санацію і дренування тільки лапаротомним доступом. Результати досліджень та їх обговорення. Малоінвазивні методи хірургічного лікування включали УЗ-контрольоване дренування з одночасною санацією порожнин абсцесу. Розміри порожнин в середньому склали (150 ± 23,3) см³. Для дренування абсцесу печінки діаметром до 10,0 см використовували один дренаж. При діаметрі вогнищ більше 5,0 см дренування проводили двома однопросвітними трубками з подальшим аспіраційно-проточним промиванням порожнини абсцесу. Контроль положення дренажу і зменшення порожнини абсцесів проводили на 3, 7, 14 день після встановлення. Дренажну трубку видаляли після зникнення порожнини за даними УЗД та контрольної фістулографії, що збігалося з нормалізацією загального стану і температури тіла, зникненням ознак гнійної інтоксикації. Терміни дренування склали в середньому від 7 до 30 діб (в середньому 15,2). Запропонований метод лікування відрізняється малотравматичністю, можливістю контролю ефективності проведеного лікування, а найголовніше – позитивними результатами у 87 % хворих. Другим етапом у 38 (95 %) проводилася лапароскопічна холецистектомія без технічних особливостей. Оптимальним терміном проведення II етапу вважали (13 ± 3) дні після вилучення дренажу. В діагностиці та лікуванні холангіогенних абсцесів печінки необхідно використовувати методи пункційного УЗ-контрольованого дренування. Етапне лікування ХГА з санацією порожнини абсцесу дозволило зменшити число розвитку сепсису з 9,5 до 2,5 %, знизити післяопераційну летальність у вкрай тяжких хворих до 2,4 %, і розвиток ускладнень на 7,3 %