ОСОБЕННОСТИ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ ФУНДОПЛИКАЦИИ

The study presents the results of research and surgical treatment of 85 patients with gastroesophageal reflux disease with concomitant hiatal hernia. All patients routinely underwent laparoscopic fundoplication and crurorafy. In 3 (3.6 %) patients the recurrent disease was registered, and 1 of them 2 years after surgery, 2 in 5 years. In all patients relapse of hiatal hemia and GERD was observed in patients with of hiatal hernia of type III. Laparoscopic fundoplication is an effective method of treatment of patients with gastroesophageal reflux disease on the background of hiatal hernia.В исследовании представлены результаты обследования и хирургического лечения 85 больных с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью c сопутствующей грыжей пищеводного отверстия диафрагмы. Всем больным в плановом порядке была выполнена лапароскопическая крурорафия и фундопликация. У 3 (3,6 %) пациентов зарегистрирован рецидив заболевания, у 1 из них через 2 года после операции, у 2 через 5 лет. У всех пациентов рецидив грыжи пищеводного отверстия диафрагмы (ГПОД) и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) наблюдался у пациентов со смешанной ГПОД. Лапароскопическая фундопликация является эффективным методом лечения больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью на фоне грыжи пищеводного отверстия диафрагмы

The fast-track surgery program application after pancreaticoduodenectomy, using interintestinal anastomosis in accordance to Brown procedure

Objective. To estimate the impact of formation of gastroenteroanastomosis with Brown’s anastomosis, while performing of pancreatico-duodenectomy, on the gastric evacuation arrest rate in a frame of the fast-track surgery program implementation. Materials and methods. To the investigation 92 patients, ageing 28 -75 yrs old, were included, to whom pancreaticoduodenectomy for benign and malignant pancreatic and peripancreatic zone pathology was performed in Jan. 2015 - Aug. 2020 yrs. Perioperative treatment was conducted in accordance to the fast-track surgery program. The first Group consisted of 60 patients, in whom reconstruction in accordance to Child was done, and the second Group - of 32 patients, in whom gastroenterostomy with anastomosis in accordance to Brown procedure was performed. Results. In the Group I complications have had occurred in 16 (26.7%) patients, in the Group II - in 7 (21.9%), in Group I there were 22 complications, in the Group II - 10, but trustworthy difference between the Groups in accordance to these indices was absent (p > 0.05). Analysis of parameters for restoration of peroral feeding have shown enhanced susceptibility of the program in patients of Group II. The rate of the gastric evacuation arrest in first Group of patients have exceeded the analogous index in patients of Group II in 2 times - 13.3 and 6.3%, accordingly, but statistically significant difference between the Groups in accordance to this index was absent (p = 0.299). Conclusion. While formation of gastroenteroanastomosis with anastomosis in accordance to Brown procedure in pancreatico-duodenectomy the implementation level for the fast-track surgery program raises and the rate of gastric evacuation arrest diminishes

Баріатрична операція як шлях покращення якості життя в лікуванні хворих із післяопераційною вентральною грижею та супутнім морбідним ожирінням

This study presents the results of surgical treatment of 73 patients with postoperative ventral hernia (POVH) and related morbid obesity (MO). In 31 patients the treatment was divided into two stages: first bariatric surgery (BS), the second – delayed hernioplasty; to 9 patients hernioplasty was performed simultaneous with BS; 33 patients underwent only hernioplasty. The study found high effectiveness of treatment for a two-stage approach, as evidenced by reduced frequency of postoperative complications from 36.4 % to 9.7 % and a significant improvement in quality of life (2.1 times) in remote postoperative period compared with preoperative.У роботі представлено результати хірургічного лікування 73 хворих із післяопераційною вентральною грижею (ПОВГ) та супутнім морбідним ожирінням (МО). У 31 пацієнта лікування було поділено на два етапи: перший баріатрична операція (БО), другий – відстрочена герніопластика; у 9 хворих герніопластику було виконано симультанно з БО;  33 пацієнтам було виконано лише герніопластику. За результатами дослідження встановлено високу ефективність лікування хворих при двохетапному підході, про що свідчили зменшення частоти післяопераційних ускладнень з 36,4 до 9,7 % та значне покращення рівня якості життя (в 2,1 раза) у віддаленому післяопераційному періоді порівняно з доопераційним

Comparative analysis of different methods of retraction of the left lobe of the liver during laparoscopic sleeve gastrectomy

The global obesity epidemic has led to the increasing popularity of bariatric surgeries. Laparoscopic sleeve gastrectomy is currently the most popular bariatric procedure for obesity. Retracting of the left liver lobe during laparoscopic sleeve gastrectomy is important for achieving an optimal surgical field. Aim. The aim of our study was to evaluate the results of using different methods of retraction of the left liver lobe during laparoscopic sleeve gastrectomy in patients with morbid obesity. Materials and methods. The 86 patients who underwent laparoscopic sleeve gastrectomy were divided into three groups based on the liver retraction method used: group 1 (ENDO RETRACT™ II), group 2 (Nathanson) and group 3 (Clickline Surgical Sponge Holder). All groups were evaluated in terms of demographic characteristics; liver function tests just before surgery and on the 1st and 2nd postoperative day (POD); developing complications and length of hospital stay. Results. The groups did not differ significantly in terms of demographic characteristics (p > 0.05). The Nathanson liver retractor (group 2) caused a significant rise in ALT and AST at POD 1 and POD 2 compared with group 1 and 3 (p < 0.05). The ENDO RETRACT™ II liver retractor (group 1) caused a higher incidence of liver injury than other groups. It led to statistical significance prolonged total operation time (p = 0.003), increased blood loss (p = 0.002) and prolonged postoperative hospital stay (p = 0.001) compared with other groups. Conclusions. The technique of left lobe retraction during laparoscopic sleeve gastrectomy using Clickline Sur- gical Sponge Holder is safe and effective. The use of this technique causes significantly less measurable liver damage and does not lead to an increase in the level of liver enzymes

Parenchyma–preserving hepatic resection in treatment of metastatic colorectal cancer: analysis of the literature data and of own experience accumulated

Parenchyma–preserving hepatic resection in treatment of metastatic colorectal cancer: analysis of the literature data and of own experience accumulate

Вплив монополярного та біполярного методів резекції на відновні процеси в підшлунковій залозі

Мета. Порівняти особливості зміни тканин підшлункової залози після експериментальних хірургічних втручань, виконаних з використанням стандартної хірургічної техніки та біполярного і монополярного зварювання. Матеріали і методи. В умовах експерименту виконували резекцію підшлункової залози у білих лабораторних щурів з використанням стандартної хірургічної техніки, високоенергетичного електрохірургічного інструмента в біполярному режимі, високоенергетичного електрохірургічного інструмента в монополярному режимі. Гістологічні дослідження залози проводили безпосередньо після виконання операції та через 3, 7, 21 добу із застосуванням світлооптичного мікроскопа Leica DМ500. Результати. Після застосування стандартної хірургічної техніки в ранні терміни виникало більш виражене запалення та швидше наростав об’єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після використання електрохірургічних методів у біполярному та монополярному режимах. Після обох видів електрорезекції в новоутвореній тканині на 7-му добу формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандартної техніки. Після резекції, виконаної за допомогою монополярного зварювання, утворювався менш щільний коагуляційний прошарок, ніж після застосування біполярного методу. Через 21 добу в зоні резекції формувався більш значний об’єм сполучної тканини та зберігалися більш виражені ознаки запалення, ніж після використання біполярного методу. Висновки. У разі використання біполярної та монополярної техніки резекції скорочується тривалість виконання оперативного втручання, зменшується ризик виникнення кровотечі, утворюється більш герметичне з’єднання на резектованій поверхні, не ускладнюються процеси  відновлення

Модифіковане біліопанкреатичне шунтування в лікуванні метаболічного синдрому та цукрового діабету 2-го типу у пацієнтів з морбідним ожирінням

Мета. Вивчення впливу операції біліопанкреатичного шунтування (БПШ) на перебіг метаболічного синдрому (МС) у хворих з морбідним ожирінням (МО). Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 76 хворих з МО, яким виконали операцію БПШ в Інституті. Вік хворих коливався від 23 до 65 років, середній індекс маси тіла (ІМТ) становив 57 (44 - 87) кг/м2. Артеріальну гіпертензію мали 49 (64%), дисліпідемію - 53 (70%), сонне апное - 13 (17%), астму - 14 (18%), цукровий діабет (ЦД) 2-го типу - 30 (39%) пацієнтів. Середній строк спостереження становив 36 міс. Визначали антропометричні та клінічні параметри, індекс НОМА (Нomeostasis Model Assessment - індекс інсулінорезистентності), рівні інсуліну, глюкози, С-пептиду та холестерину (ХС) через 1, 3, 6 та 12 міс після операції. Результати. Через 3 міс після БПШ середній ІМТ становив 45,3 (34 - 59), через 6 міс - 36,1 (39 - 55), через 9 міс - 34,2 (33 - 42) кг/м2. До операції індекс НОМА становив (7,6 ± 0,4) ум. од., середній рівень глікемії натще - (7,8 ± 0,4) ммоль/л, інсуліну натще - (21,2 ± 2,5) мкМО/мл, глікованого гемоглобіну (HbA1с) - (6,8 ± 0,3)%. Через 36 міс після операції індекс НОМА, рівні глікемії натще, інсуліну натще, С-пептиду та HbA1с нормалізувалися. Рівні загального ХС та атерогенних ліпідів поступово знижувалися до нормальних величин. Висновки. БПШ забезпечує тривале та ефективне зменшення маси тіла (МТ) з корекцією компонентів МС

Algorithm for the diagnosis and prognosis of benign proliferative breast diseases

Цель данного исследования — разработка алгоритма диагностики и прогнозирования течения доброкачественных пролиферативных заболеваний молочной железы. Показано, что у женщин с локальными формами доброкачественной дисплазии молочной железы целесообразно определять содержание метилированных ДНК генов DKK4 и GSR. При значении содержания метилированных ДНК гена GSR менее 17,8 % и гена DKK4 менее 33,7 % риск возникновения рака молочной железы является низким. При обнаруженном высоком риске развития рака молочной железы пациентку необходимо раз в полгода обследовать с применением УЗИ и раз в год проводить маммографическое исследование. У женщин старше 40 лет исследования интенсивности метилирования генов DKK4 и GSR целесообразно проводить во всех случаях возникновения опухолей молочной железы, при наличии наследственной предрасположенности и других факторов риска.Proliferative breast disease include benign dysplasia and breast cancer. Today there are known models for evaluating the risk of breast cancer in women including the most popular models Gail and Claus, as well as less known model BRCAPRO, BOADICEA and Guzick–Tyrer’s. These models mainly based on analysis of family history of the disease and is not suitable for assessing recurrence or other complications of breast benign dysplasia

Експериментальне дослідження морфологічних змін у підшлунковій залозі після її резекції із застосуванням електрохірургічних інструментів

Мета. Визначити особливості морфологічних змін у підшлунковій залозі (ПЗ) після резекційних втручань із застосуванням високоенергетичних електрохірургічних інструментів (ВЕЕХІ) та стандартної хірургічної техніки. Матеріали і методи. В умовах експерименту виконували резекцію ПЗ білим лабораторним щурам, використовуючи стандартну хірургічну техніку та ВЕЕХІ в режимі зварювання (DA2), біполярному та монополярному режимах. Гістологічно ПЗ досліджували безпосередньо після виконання операції та через 3, 7 і 21 добу, застосовуючи світлооптичний мікроскоп Leica DМ500. Результати. Після застосування стандартної хірургічної техніки в ранні строки виникало більш виражене запалення та швидше збільшувався об’єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після використання електрохірургічних методів. Після всіх видів електрорезекції в новоутвореній тканині формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандартної техніки. Після біполярного зварювання резектована поверхня мала менше крововиливів, ніж після використання хірургічних ножиць. Після резекції, виконаної з використанням монополярного зварювання, утворювався менш щільний коагуляційний прошарок, ніж після резекції, виконаної з використанням біполярного зварювання, а через 21-у добу в зоні резекції формувався значно більший об’єм сполучної тканини та зберігалися більш виражені ознаки запалення, ніж після використання біполярного методу. Висновки. У разі використання всіх видів електрорезекції скорочується тривалість виконання оперативного втручання, зменшується ризик виникнення кровотечі, на резектованій поверхні утворюється герметичне з’єднання, не ускладнюючи процесів відновлення

Stress-induced diseases of the thyroid gland in Ukraine during hostilities

The aim of the study: to analyze and evaluate the relationship between previous life events of a stressful nature in patients who have surgical diseases of the thyroid gland. Materials and methods. We used the questionnaire method (The Life Experiences Survey Irwin G. Sarason, 1978) of patients before planned surgical intervention on the thyroid gland. The number of positive and negative events that happened to patients during the previous year was evaluated. Results. Among individuals, significantly more adverse events were reported by patients with Graves’ disease (128.0 ± 2.3 points) and proliferative hyperthyroid nodular goiter (105.0 ± 1.7 points) compared to patients treated surgically for euthyroid nodular goiter (53.0 ± 0.7 points of negative events) and thyroid carcinomas (62.0 ± 0.8 points of negative events). Conclusions. It has been proven that stress and negative life events can be triggers for dysfunction and development of thyroid gland diseases. Analysis of a patient survey before thyroid surgery indicated a possible relationship between acute stress and the initiation of Graves’ disease and proliferative hyperthyroid nodular goiter