Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine

The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for self-realization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%)

Особливості впливу міської ідентичності на соціально-психологічну адаптацію студентської молоді

The purpose is to clarify the influence of the level of maturity of the urban identity on the social and psychological adaptation of students and satis­faction with life. Methods. The following methods were used in the empirical research: Urban Iden­tity Questionnaire (S. O. Litvinova, O. I. Muravyova); Questionnaire of Social and Psychological Adaptation (C. Rogers & R. Diamond, adapted by O. K. Osnytsky); The Satisfaction with Life Scale of E. Diener adapted by D. O. Leontiev, Ye. M. Osin). Results. The article includes different theoretical viewpoints and scien­tific approaches to the substantiation of the concept “urban identity”. The structure of urban identity consists of cognitive, emotional and behavioral-reg­ulatory components. The research shows the influ­ence of mature identity on the social adaptation under urban conditions. The authors make the social and psychological analysis of differences between the urban and countryside lifestyles; they find out that urban lifestyle is based on a high spatial, pro­fessional and social mobility of urbanites. It is emphasized that urban identity has an axiological and logical nature as it sets norms and rules, which regulate human behavior while actualizing in differ­ent situations of social interaction. The empirical research clarified the features of the manifestation of students’ urban identity, its influence on the social and psychological adaptation of students, carries out a comparative analysis between a group of students who are original residents of the city and a group of students who moved into the city from the coun­tryside to study at the university. Conclusions. The findings of the empirical research confirm the differ­ences in terms of the social and psychological adap­tation between the group of “urbanites”, i.e. students who were born and live in the city and the group of “country people” who moved into the city to study at the university. By using the correlation analysis, the authors prove the interdependence between the level of maturity of urban identity of students (cognitive, emotional and behavioral-regulatory components) and progress of social and psychologi­cal adaptation in the city. The research prospects are the development of means of psychological aid for the adaptation of students who come to the city to study at the higher education institutions.Мета: з’ясувати вплив рівня сформованості місь­кої ідентичності на соціально-психологічну адаптацію студентської молоді та задоволеність життям. Методи. В емпіричному дослідженні застосовано методики: Опитувальник ідентичності з містом (С. О. Літвінова, О. І. Муравьова); Опитувальник соці­ально-психологічної адаптації (К. Роджерс, Р. Дай­монд в адаптації О. К. Осницького); Шкала задово­леності життям E. Дінера в адаптації Д. О. Леонтьєва, Є. М. Осіна. Результати. В статті наведено різні тео­ретичні погляди та наукові підходи щодо обґрун­тування поняття “міська ідентичність”. У структурі міської ідентичності виокремлено когнітивний, емоційний та поведінково-регулятивний компоненти. Показано значення сформованої міської ідентичності на соціальну адаптацію в умовах міста. Зроблено соціально-психологічне аналізування відмінностей міського та сільського способу життя; з’ясовано, що міський спосіб життя ґрунтується на високій просто­ровій, професійній та соціальній мобільності містян. Підкреслено, що міська ідентичність має ціннісну та смислову природу, адже, актуалізуючись у різних ситуаціях соціальної взаємодії, вона починає транс­лювати норми та правила, що регулюють поведінку людини. В емпіричному дослідженні з’ясовано осо­бливості прояву міської ідентичності студентської молоді, її вплив на соціально-психологічну адап­тацію студентів, проведено порівняльний аналіз між групами студентів, які є корінними жителями міста та групою студентів, які приїхали до міста із сільської місцевості для навчання в університеті. Висновки. Результати емпіричного дослідження засвідчили наявність відмінностей за показниками соціально-психологічної адаптації між групою «міс­тян», тобто студентів, які народились та прожива­ють у місті, та групою “селян”, які приїхали до міста та навчаються в університеті. За допомогою кореляційного аналізу доведено взаємозалежність між рів­нем сформованості міської ідентичності студентської молоді (когнітивного, емоційного, поведінково-ре­гулятивного компонентів) та успішністю соціаль­но-психологічної адаптації у місті. Перспективами дослідження є розробка засобів психологічної допо­моги в адаптації студентів, які приїжджають до міста для навчання у закладах вищої освіти